CC BY
37
УДК: 636.1:619:617.3
Врублевський 3., Гамота А., Кулай Н. ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ПРОФШАКТИКА СПОРТИВНОГО ТРАВМАТИЗМУ У КОНЕЙ
Одним ¿з фактор1в високо! результативное^ у спортивному конярств1 е добра ф1зична кондищя та правильна подготовка тварини до р1зного роду змагань. В Укра!ш розповсюджеш так1 види змагань: конкур, вшздка, триборство та кшш npoöira р1зно! дистанци (1).
Конкур, ймов1рно, е найвщомшим з дисциплш юнного спорту, який визнаеться FEI (м1жнародна федеращя кшного спорту), де чолов1ки та жшки на р!вних умовах конкурують в ¿ндивщуальних та командних залжах. В сучасних змаганнях з конкуру вершник i юнь повинш пройти курс вщ 10 до 13 стрибюв, мета якого полягае у перев1рщ навичок, ч1ткост1 виконання та загального р1вня пщготовки пари. У такому вид1 змагань великого навантаження зазнають суглоби, сухожилок, зв'язок та м'язи грудних кшщвок.
У сучасних змаганнях з вшздки, кшь i вершник повинш продемонструвати завчену на пам'ять серш р1зних ф1гур, вщомих як "елементи" (вольт, серпантин, BiciMKa). В ycix змаганнях повинно бути продемонстровано наступи! алюри: крок, рись i галоп, а також плавш переходи всередиш та м1ж ними. При цьому навантажень зазнають згинач1 карпального суглоба: лштевий згинач, лжтевий розгинач, променевий згинач зап'ястя, часто зустр1чаються мюпатози плечового поясу: трихголового, двоголового, плече-головного м'яз1в.
Триборство вимагае вщ учасника змагань наявшсть досвщу в ycix кшних дисциплшах, а також ч1тких знань поведшки коня. Дана дисциплша охоплюе Bei аспекти верхово! !зди: гармоншна взаемод1я коня та вершника, яка характеризуе юнне триборство; контакт з природою, витримка i великий досвщ роботи необхщний для крос-кантр1 (крое по переЫчнш мкцевост1); ч1ткють, спритшсть i техшка, яка напрацьовуеться у конкур!. Як конкур i вшздка, триборство е одшею з трьох дисциплш представлених на Ол1мпшських irpax. Сучасш змагання складаються з трьох р1зних випробувань: вшздки, кросу i конкуру. Вони проходять в pi3Hi етапи один за одним, протягом яких вершник виступае на одному i тому ж KOHi. Цей вид спорту е одним ¿з найбшьш травматичних для коня. Понад 35% коней теля першого i другого дня змагань добровольно призупиняють виступи через травми м'яз1в, сухожиль та зв'язок.
KiHHi npoöira - це змагання на час, оскшьки контроль часу грае важливу роль. Оргашзатори змагання повинш контролювати час старту кожного учасника i завершения ним кожно! встановлено! фази, все це повинно фжсуватися квал1ф1кованими фах1вцями, як1 використовують синхрошзоваш хронометри. Ко жен учасник повинен бути забезпечений карткою часу.
© Врублевський 3., Гамота А., Кулай Н., 2012
49
Хронометрист на старт1 i фшш1 кожно! встановлено! фази зобов'язаний рееструвати час кожного учасника i заносити його в персональну картку часу та картку учасника.
Невщ'емною частиною кшних npo6iriB е суровий ветеринарний контроль, оскшьки пробей - це не лише перев1рка швидкост1 коня, a i його витривалостг Попри це час вадграе виршальну роль i вершники часто пщганяють коня. У цьому вид1 змагань кон! часто отримують розтяги сухожилюв та м'яз1в як грудних, так i тазових кшщвок.
Отже, Bci види кшних змагань е достатньо травматичш для сухожиль, м'яз1в i зв'язок, а кон! довший час вибувають з тренувального процесу та втрачають свою ф1зичну кондищю, пщготовку. Тому важливо добре пщготувати коня до вистушв, а ствпраця спортсмешв i л1каря ветеринарно! медицини повинна бути спрямована на профшактику високого травматизму коней.
Одним ¿з ефективних cnoco6iB профшактики захворювань кшщвок, пов'язаних ¿з спортивним травматизмом, е стречшг. Streching - пасивне розтягування - називаеться рух руками ф1з1отерапевта кшщвок, м'яз1в та голови тварини (2). Техшка стреч1нгу спрямована на зменшення напруження м'яз1в для зб1льшення еластичност1 м'яких тканин i кута розгинання суглоб1в, що е д1евим способом профшактики та реаб1л1тац11 травматизму. Чаете, перед навантаженням, застосування специф1чних процедур пщвищуе ф1зичний стан коня.
Методика виконання стреч1нгу передбачае два етапи. Перший - easy stretch - поверхове розтягування - зд1йснюеться з затримуванням в к1нцев1й позиц11 на 10-15 секунд. У цей час вщчутне зменшення супротиву тканин, оскшьки в цей час досягаеться найвищого ступеня розтягу. Другий етап -development stretch - е глибоке розтягування. Методика виконання передбачае бшьше розтягування та утримання в цш позиц11 протягом наступних 10-15 секунд. Розтягування кшщвок, голови та ши! не повинно викликати болю (2,3).
Пщготовка до глибокого розтягування кшщвок повинна бути поступовою на протяз1 трьох тижн1в, а силу та частоту процедур поступово зб1льшують. Слщ також вести детальне протоколювання процедур, де на fliarpaMi зазначаеться пошкодження м'яз1в п1д час змагань чи тренувань, д1лянки, що п1ддавались масажу i стреч1нгу. В окрем1й граф1 протоколюеться ступ1нь розтягування м'яз1в кшщвок та ши!, зб1льшення кута розгинання/згинання к1нц1вки (4). Це дае можлив1сть мон1торити навантаження на тварину пщ час тренувань, а також д1агностувати захворювання м'яз1в, зв'язок та сухожиль на початкових стад1ях (5,6).
Отже, добре оргашзований трен1нг коня у поеднанш i3 ф1з1отерапевтичною п1дготовкою дае змогу добре п1дготувати тварину до р1зного виду змагань.
Масаж та стречшг е доброю альтернативою застосуванню фармаколог1чного л1кування, оск1льки невелика кшьккть л1к1в дозволена л1карями, як1 ведуть доп1нг-контроль.
50
Здшснення стречшгу та масажу дасть змогу зменшити кшьюсть травм р1зного характеру. Тому при проведенш курЫв пщвищення квал1ф1кацп ветеринарним л1карям слщ наголошувати на ефективност1 та простои вище запропонованих процедур. Серед берейтор1в та власник1в коней необхщно проводити просв1тницьку роботу щодо ф1зютерапп у конярств1.
Л1тература
1.http://www.efu.org.ua
2. Hourdebaigt J.P.: Equine Massage. Howell Book House, New York 1997
3. Solveborn S.A.: Stretching. Wydawnictwo Sport I Tyrustuka, Warszawa
1989.
4. Gill J.: Fiziologia konia. Wydawnictwo SPORT, Warszawa 2003.
5. Janewska L. Doktor od natury / Kon polski. N1, 2011, p.60-61.
6. Hamlin M, Shearman J, Hopkins W. Changes in physiological parameters in overtrained Standardbred racehorses. Equine Vet J 2002; 34:383-388.
Рецензент - д.вет.н., професор Хомин Н.М.
51
