CC BY
5© Ро1уакоуа N.
ПРОФЕСШНО-ОР1СНТОВАНЕ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ - НЕОБХ1ДНА РЕАЛЬН1СТЬ П1ДГОТОВКИ МОЛОДШИХ СПЕЦ1АЛ1СТ1В
Н.М.Полякова, викладач,
Донецький комерцшний техмкум, м.Донецьк, УКРА1НА
Ргвень математичног тдготовки молодших спецгалгстгв, тхт професШш компетенцп повинм в1дпов1дати основним вимогам установ профестно-ор1ентованог осв1ти крагн Свросоюзу, / гарантувати молодим людям швидку адаптащю 7 комфортмсть в умовах м^грацИробочог сили.
БагаторАчною практикою тдтвердже-но, що випускники технiкумiв i коледжiв, яю отримали освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень молодшого спецiалiста, устшно справляються з виконанням обов'язюв керiвникiв середньо'1 ланки управлiння виробництвом. Функцюнування системи пiдготовки молодших спецiалiстiв тд-тверджуе, що вона здатна до адаптаци в нових умовах.
В результатi впровадження нових нетрадицiйних форм господарювання, ринкових вiдносин, рiзко змiнюються змiст та характер роботи спещалютсв в уах галузях господарства i як результат тдвищуються вимоги до пiдготовки випускниюв вищих навчальних закладiв 1-11 рiвнiв акредитаци.
Нова школа i новий навчальний процес потребують нових форм i методiв роботи, професiйноi направленосп при вивченнi дисциплiн усiх циктв, а також загально-освiтнього циклу зокрема. В цих умовах зростае роль професiйно-орiентованоi освi-ти, що спрямована на прикладний характер професiйноi даяльносп при належнiй теоретичнiй пiдготовцi. Професшно-орАен-тована освiта забезпечуе кадровi потреби нащонального ринку пращ, орiентуеться на репональт потреби, враховуе специфiку виробництва а соцiальноi сфери.
Зпдно з проектом Концептуальних засад реформування вищих навчальних
закладав 1-П р1втв акредитаци одними з основних завдань реформування системи тдготовки молодших спещал1спв, яю без-посередньо стосуються вище означеноi проблеми, е:
- визначення мсця А рол молодших спещал1спв на ринку пращ Украiни; ство-рення передумов для стабшьного попов-нення ринку пращ Украни квалАфжовани-ми фаивцями;
- посилення ствпращ роботодавщв з навчальними закладами, зокрема з питань проведення практичного навчання та працевлаштування;
- приведения змАсту природничонауко-во' тдготовки до вимог шформацшно-технолопчного суспшьства.
Попереднш аналАз лАтератури вказуе на те, що проблема професшного навчання, особливосп професшно1 тдготовки спе-талютив з вищою освгтою, Антегращя рАз-них навчальних дисциплш представлена рАзнопланово (Е.М.Калицький, Д.Мертенс, С.1.Архангельський, А.В.Глузман, В.М.Га-лузинський, 1.Я.Лернер, Л.С.Виготський та шшА). Усвщомленню ролА диференцшо-ваносп когштивних структур в розумово-му А особистюному розвитку, особливос-тей штелектуального розвитку студенпв на заняттях з математики присвячеш роботи О.1.Скафи.
В цих роботах створена наукова база, сформоване коло щей, положень,
©
пiдходiв до проблеми дослщжень. Разом з тим, недостатньо роб^ яю виявляють особливостi професiйно-орieнтованого навчання молодших спецiалiстiв у ви-щих навчальних закладах i зокрема у закладах першого рiвня акредитаци -техшкумах.
Значущiсть цiei проблеми визначаеться необхiднiстю подальшого теоретичного i емтричного вивчення, спецiального аналь зу, розробки науково-обгрунтованих мето-дичних рекомендацiй стосовно зм^у i форм оргашзаци професiйно-орieнтовано-го навчання молодших спецiалiстiв. Важ-ливо також усвiдомлення того мюця й значения, яке займае в структурi особис-тостi майбутнього молодшого спецiалiста його професiйна дiяльнiсть.
Сощально-економчна глобалiзацiя ви-кликала до життя eвропейськi iитеграцiйиi процеси в галу^ освгги, в тому числ про-фесiйно-орieитованоi освiти - Копенгагенсь-кий процес. Для узагальнюючого означення тако'' освiти використовують термш "профе-сшна освiта i навчання" (ПОН).
Свропейський Союз на конференци в Брюгге (2001 р.) Ыщював ствробгг-ництво в галузi дано'' освiтньоi ланки.
За першi чотири роки здшснення Бо-лонського процесу було тдписано кшька документiв в результатi трьох зустрiчей мiиiстрiв освiти (в Болоны (1999), Празi (2001) i БерлЫ (2003)), де вiдбувалась диверсифiкацiя, конкретизащя поставле-них цшей, змiна 'х прiоритетiв.
Зважуючи на необхiднiсть учасп нашо'' держави в европейських тенденщях роз-витку свiтового суспшьства, МОН Укра'-ни проводить цiлеспрямовану роботу щодо тдготовки установ вищо'' осв^и до входження до Болонського процесу. Ця робота стосуеться сьогодт в основному вищих закладiв освiти Ш i IV рiвнiв акредитаци. Але деяю ВНЗ 1-П рiвиiв акредита-цл, поки що на рiвиi експерименту, запро-ваджують в навчальний процес окремi елементи з щлей i завдань Болонсько'' деклараци, намагаються 'х трансформува-ти i конкретизувати в процесi здiйснения, враховуючи багатий накопичений досвiд традищйно'' вищо' освiти в Украшг
Для устшно'1 реалiзацii поставлених завдань необхiдно, на наш погляд, також використовувати досвщ роботи установ професiйно-орiентованоi освiти краш Евросоюзу, оперативно обмшюва-тися шформащею та встановлювати прямi зв'язки з вщповщними навчальни-ми закладами.
У Великш Британи, Франци, Имеч-чиш та iнших кранах професiйно-орiен-тованш освiтi придiляють достатньо велику увагу.
У Великобритании наприклад, особлива увага прид^еться пiдготовцi фахiвцiв для сфер обслуговування населення, що переживають перiод зростання. Розвива-ються бшьш тiснi зв'язки мiж освiтою та тдприемством з метою пщвищення про-фесiйного рiвня, лжвщаци невiдповiдностi в професшних вмшнях та навиках пра-цiвникiв. Iнформацiйнi та комунiкацiйнi технологи розглядаються як засiб докорш-но'1 перебудови всiеi пiслясередньоi освiти. Як бачимо, вс перерахованi тенденци, характеры для Велико'1 Британи, ствзвуч-m основним завданням означеним в проект! Концептуальних засад реформування вищих навчальних закладiв 1-П р.а. в Украшь
У системi ПОН в Кмеччиш тдприем-ство повнютю бере на себе витрати по оргашзаци навчання на свош територи. Система професшно'1 осв!ти стала бшьш гнучкою та сучасною. Придiлена увага знанням iноземноi мови та комушкатив-ним умшням. Законодавчою базою дер-жавних навчальних закладiв е Закон про професшну осв!ту та навчання, в якому викладенi вимоги i скидов! стандартiв професшно'1 осв!ти
У Францд, як i в бшьшосп шших кран, система професiйноi осв!ти склада-еться з трьох компонентiв: початкова професшна освiта i навчання молод!, непе-рервне навчання зайнятого населення, навчання i перепiдготовка безробiтних. Наразi майже 20% диплом!в бакалавра видають у рамках системи професшно'1 осв1ти i навчання. Диплом технiчного спещалюта дае можливють за два роки одержати вищу осв!ту.
Добре розвинена багаторiвнева система ПОН iснуе в Австрали. Для Австрали
xapa^ep^ нaвчaння в галу-
3i ПОН - де нaвчaння, якe зopieнтoвaнe на peзyльтaт, тобто нa тe, що молодий ст^ща-•mcr бyдe здaтeн poбити пicля зaкiнчeння нaвчaння. У cffinmy ПОН вxoдять тexнiчнi т^дм тa iншi зaклaди ocвiти. [9]
У ^arnax Зaxiднoï Gвpoпи вте бiльшoï пoпyляpнocтi нaбyвaють нaвчaльнi закла-ди, яю 3a 2-3 pora нaдaють випycкникaм зaгaльнoocвiтнix шкш пpoфeciйнo-opieнтo-вaнy вищу ocвiтy.
В У^шт y ВНЗ 1-П p.a. здiйcнюeтьcя нaвчaння за пpoфecioнaлiзoвaними nporpa-мами вищо1' школи - гaлyзeвими cтaндapтa-ми пщгоговки молодшж cпeцiaлicтiв за ocвiтнiм piвнeм нeпoвнa вища ocвiтa.
Оcвiтньo-квaлiфiкaцiйнi xapaктepиcтики мoлoдшиx cпeцiaлicтiв включають питання aнaлiзy, пошуку i oптимiзaцiï в пpoцeci виpiшeння в^обни-чж завдань та пpийняттi yпpaвлiнcькиx praem». Тому мaтeмaтичнa ocвiтa e даоб-xiднoю cклaдoвoю фopмyвaння пpoфeciй-нж знань фaxiвцiв вcix пpoфiлiв, i на^я-му «Тexнoлoгiя xapчyвaння», зoкpeмa.
Aнaлiз i peaлiзaцiя нaйвaжливiшиx загально нaвчaльниx умшь, якими повидан опанувати кожний cтyдeнт за pora навчання, вiдпoвiднo до квaлiфiкaцiйниx вимог майбутнього cпeцiaлicтa - ця ^об-лeмa пocтae пepeд виклaдaчeм мaтeмaтики тд чac тдготовки до пpoвeдeння заняття, якe б вpaxoвyвaлo:
Таблиця 1
PieHi засвоення знань та ïx характеристика_
№ з/п Рiвнi зacвoeння eлeмeнтiв бази знань Етапи фopмyвaння вмiнь Пcиxoлoгiчнa cтpyктypa вмiння
1. Понятшний (фактоло- гiчний) Пoчaткoвe вмшня -yмiння вiдpiзнити Зacвoeння oкpeмиx тepмiнiв, фaктiв бeз зв'язку мiж ними. Мало ycвiдoмлeнa мeтa вивчeння мaтepiaлy. Пошук cпocoбiв дiй. Виявлeння oкpeмиx влacтивoc-тeй. Спpoби aнaлiзy на ocнoвi наявного життевого дocвiдy. С^оби та помилки пiд чac виконання дш
2. Рeпpoдyк-тивний Умiння cпpиймaти -вибipкoвi oкpeмi вмiння Рoзyмiння cyтi та пpизнaчeння ocнoвниx eлeмeнтiв бази знань, ycвiдoмлeння мeти дiяльнocтi. Знання на ocнoвi cпpиймaння, пaм'ятi. Рoзyмiння влacтивocтeй, cпocoбiв oкpeмиx дiй. Фopмyвaння oкpeмиx навичок викopиcтaння здoбyтoï нaвчaльнoï iнфopмaцiï
ш змши, що вщбувают^я в cycErnbcra; ш дepжaвнe зaмoвлeння на пщготовку мaйбyтнix гpoмaдян, здaтниx задовольнити aктyaльнi по^би cycпiльcтвa;
ш дepжaвнi cтaндapти та ^о^ами з ïx цiлями й пpeдмeтним змicтoм;
ш cyчacнi пeдaгoгiчнi ramiern^ з ïx щля-ми, принципами, тexнoлoгiями навчання.
Пpoблeмa пошуку шляxiв оптимзаци пpoфeciйнo-opieнтoвaнoгo навчання тюно пов'язана пepш за вce з нeoбxiднicтю poз-poбки пpийoмiв cтвopeння мaтeмaтичниx мoдeлeй peaльниx пpoцeciв. Утш^ вив-чeння та зacвoeння знань з мaтeмaтики шляxoм poзв'язaння пpoфeciйнo-opieнтoв-ниx задач cпpияe фopмyвaнню в майбутнього cпeцiaлicтa вмшня гфогнозувати, мoдeлювaти та пepeдбaчaти пpoтiкaння виpoбничиx пpoцeciв.
Кopoткo зyпинимocь на можливж piвняx зacвoeння знань.
Зacвoïти знання - цe означае бути здат-ним нe тiльки вiдтвopити eлeмeнти бази нaвчaльнoï iнфopмaцiï, а й зacтocoвyвaти eлeмeнти навчально'1' iнфopмaцiï для poзв'я-зання типoвиx задач, в нашому випадку, пpoфeciйнo-opieнтoвaниx задач пpeдмeтнoï гaлyзi i викopиcтoвyвaти базу знань для poзв'язaння нoвиx задач y ^ffinx yмoвax.
Поняття пpo piвнi зacвoeння eлeмeнтiв бази навчально'1' iнфopмaцiï дае таблиця. В цiй таблиц нaвeдeнi:
Продовження Таблиц 1
3. Алгоршмч-но-дшовий Високо роз-винеш вмш-ня вщтворю-вати i застосовувати знання Усвщомлення мети. Д1яльшсть на основ! само-моти-ваци. Знання законом!рностей явищ, процеав i зв'яз-юв м!ж ними. Анал!з i синтез сприйнятого. Формування типових навичок. Здатшсть розв'язувати типов! задач! в типових умовах
4. Творчий Формування вмшня створювати нове знання Рушшними силами тзнання е внутршнш мотив, внут-ршня мета. Знання предмета та сум!жних предметсв. Творче використання р!зних умшь. Розвинуп пам'ять, мислення, емоцшно-вольова сфера. Здатнють розв'язувати нетипов! задач! в нестандартних ситуащях.
Найбшьш значущими для викладачiв математики вищих навчальних закладiв III рГвнГв акредитаци е алгоритмГчно-дшо-вий г творчий рiвень засвоення елементiв бази знань. РеалГзувати 'х можна пГд час розв'язання професшно-орГентованих задач. Прикладом таких задач можуть слугу-вати задачГ лГнГйного (математичного) програмування, якГ дозволяють описати з достатньою точнютю широке коло задач професшно'' дГяльносп, таких як плану-вання товарообГгу, розмщення роздрГбно'' торгово'' мережГ мГста, планування товаро-постачання мГста, району, закршлення пГд-приемств торпвлГ за постачальниками, оргашзащя рацГональних закупГвель про-дуктГв харчування (задача про дГету), роз-подГл пращвникГв пГдприемства за посадами (задача про призначення), розподГл фондГв, планування катталовкладень, оп-тимГзацГя мГжгалузевих зв'язкГв торпвлГ, замГна торговельного устаткування, визна-
чення асортименту товарГв для торгово'' бази внаслщок обмежено'' площГ збере-ження, встановлення рацГонального режиму роботи та шшГ.
Для дослГдження Г розв'язання цих та Гнших типових Г не типових прикладних задач Г будуть потрГбнГ високорозвиненГ вмшня вГдтворювати Г застосовувати знан-ня закономГрностей явищ, процесГв Г зв'язкГв мГж ними, аналГз Г синтез сприйнятого, знання предмета та сумГжних предметГв (наприклад: економГки, фшанав, математики), творче використання рГзних умГнь, розвинутГ пам'ять, мислення.
Розглянемо задачу створення рацюну.
Скласти денний рацгон, якщо вгдомг два види гж1 I Г II, як1 м1стять гстгвт елементи (втамти) 31, 32, 33. Наяв-шсть кглькостг гстгвних елементгв в 1 кг кожного виду необх1дний мгнгмум гстгвних елементгв наведений у табл.2 (цифриумовт). _Таблиця 2
1спвш елементи (вггамши) Необхщний мшмум 1'спвних елемеипв Кшьюсть одиниць 1'спв-них елемеипв в 1 кг 1'ж!
I II
S1 10 3 1
S2 9 1 2
S3 13 1 6
ВартГсть 1кг ''ж I та II вщповщно 4 Г 6 грн. Необхщно скласти денний рацГон, який мав би мгнгмальну вартГсть, при чому вмют кожного з видав ''спвних елеменпв був би не менше встановлено'' межГ.
Економ1ко-математична модель задач1:
Скласти денний рацюн Х=(х1,х2), який би задовольняв систем! : 3x1 + x2 > 9
X + 2 x2 > 8 X + 6 x2 > 12 i умов!
©
X > 0, х2 > 0
?
для яко'1 функцiя
2 = 4 х + 6 х2 приймае мiнiмальне значення, (де Ъ -загальна вартють рацiону).
Для розумшня цiеi задачi студент-технолог повинен волод^и базовими знання-ми з аналiтичноi геометри, лiнiйноi алгеб-ри, математичного аналiзу i застосувати 1'х для створення економшо-математично'1 моделi, яка повинна вщображати законо-мiрностi економiчного процесу в абстрактному виглядi за допомогою математичних спiввiдношень.
До показниюв якостi знань, яких сту-денти набувають пiд час вивчення змiсту навчального матерiалу з математики, вщ-носять: глибину, повноту, обсяг, оператив-тсть, мiцнiсть, гнучкiсть, конкретшсгь i узагальненiсть, сисгемнiсть, усвщомле-тсть. Кожну з цих якостей виявляють за допомогою спецiально розроблених титв завдань. Один iз типiв таких завдань наведений в данш робот!
Отже актуальнiсть теми статп визна-чаеться новими тенденцiями у розвитку господарства. В нинiшнiх умовах набувае великого значення формування у майбут-тх працiвникiв технологiчноi грамотност не лише на заняттях з технологи приготу-вання 1ж1 Коршна перебудова господарства потребуе якюно нових пiдходiв у пiдготовцi спещалют1в для пiдприемств ресторанного господарства в тому ж чиаш, використовуючи i дисциплiни загально-освiтнього циклу, зокрема математику.
Крiм того, програми тдготовки прак-тико-орiенгованих молодших спецiалiстiв повинт повнiстю вiдповiдати програмам короткого циклу вищо'1 освiти краш Захщ-
но1 Свропи. Професiйнi компетенци випус-книюв ВНЗ 1-П р.а. повиннi гарантувати молодим людям швидку адаптацiю i ком-фортнiсть в умовах мграцц робочо! сили.
1. Нтолаенко СМ. Oceima i наука: люд-ський потенщал. - К.: Oceima, 2003. -159 с.
2. Украгна. ММстерство oceimu i науки. Про проведення педагоачного експерименту з кредитно-модульног системи оргашзацп навчального процесу: Наказ № 48 eiд 23.01.04 // Освгта. - 2004, № 8. -11-18лютого. - С.4.
3. Концептуальт засади реформування еищих навчальних зaклaдie I-IIрieнie акредита-цп (проект).//НПр:м>м>м>. mon.gov. ua/
4. Скафа O.I. Оргашза^я педаго^чного експерименту в гaлузi методики навчання математики: сутшсть i основт етапи проведення. // Дидактика математики: проблеми i досмдження. - 2005. - № 23. - С. 105-108.
5. Скафа O.I., Мазнев О.В. Мехатзми керу-вання яшстю освти: внутршньо-ушверси-тетський аспект проектування.// Дидактика математики: проблеми i доЫдження. - 2007.
- № 26. - С. 14-18.
6. Корсак К., Козлакова Г. Стан i тенденцИ розвитку iнженерно-mехнологiчног освти у европейських крагнах // Вища школа. - 2005. -№5. - С. 79-88.
7. Олейникова О.Н. Реформирование профессионального образования за рубежом. - М. : Центр изучения проблем профессионального образования, 2003. -152 с.
8. Анисимов П. Ф., Коломенская А.П., Яро-шенко Н.Г. Тенденции развития практико-ориентированного образования в контексте международного образовательного пространства // Среднее профессиональное образование.
- 2004.-- №8. - С. 2-13.
9. Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века. - М. : УРАО, 1999. - 208 с.
Резюме. Полякова Н.М. ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ОРИЕНТИРОВАННОЕ ОБУЧЕНИЕ МАТЕМАТИКЕ - НЕОБХОДИМАЯ РЕАЛЬНОСТЬ ПОДГОТОВКИ МОЛОДЫХ СПЕЦИАЛИСТОВ. Уровень математической подготовки младших специалистов, их профессиональные компетенции должны отвечать основным требованиям учреждений профессионально-ориентированного образования стран Евросоюза, и гарантировать молодым людям быструю адаптацию и комфортность в условиях миграции рабочей силы.
Summary. Polyakova N. PROFESSION ORIENTED TEACHING OF MATHEMATICS -NECESSARY REALITY OF JUNIOR SPECIALISTS TRAINING. The level of the mathematical background of junior specialists, their professional competence must satisfy the basic requirements of the institutions in the profession oriented education of the EU-countries, and must guarantee the young people fast adaptation and comfort under the conditions of the manpower migration.
Надшшла доредакцп 26.04.2007р.
