CC BY
18
ТРУДОВА П1ДГОТОВКА УЧН1В ТА СТУДЕНТ1В
УДК-371.3
А. I. ТЕРЕЩУК
ПРОЕ1СТНА ТЕХНОЛОГИЯ В КОНТЕКСТ1 ОСОБИСТ1СНО-
ОР1СНТОВАНОГО ШДХОДУ В ПРОЦЕС1 ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Описан/ коротю гсторичт вгдомостг виникнення проектной технологи, розкрита и суттстъ / подана характеристика у трудовому навчант учтв. Охарактеризован/ основы етапи проектно-технолог1чно'1 дгяльностг. Розглянутг головт критерп технологгчного навчання, вимоги, ят у зв 'язку з цим висувають до уроку трудового навчання. Висвтлено слабю сторони проектной технологи навчання.
К:ш>чо(п слова: етапи проектно-технолог1чно'1 дгяльностг, головт критерп технологгчного навчання, трудове навчання.
А. И. ТЕРЕЩУК
ПРОЕКТНАЯ ТЕХНОЛОГИЯ В КОНТЕКСТЕ ЛИЧНОСТНО-ОРИЕНТИРОВАННОЙ ПОДХОДА В ПРОЦЕССЕ ТРУДОВОГО ОБУЧЕНИЯ
Изложены короткие исторические сведения возникновения проектной технологии, раскрыта ее сущность и подана характеристика в трудовом обучении учащихся. Охарактеризированы основные этапы проектно-технологической деятельности. Рассмотрены главные критерии технологического обучения, требования которые в связи с этим выдвигают к уроку трудового обучения. Отражены слабые стороны проектной технологии учения.
Ключевые слова: главные критерии технологического обучения, главные критерии технологического обучения, трудовое обучение.
А. I. TERESHUK
PROJECT TECHNOLOGY IN THE CONTEXT OF PERSONAL APPROACH IN THE PROCESS OF VOCATIONAL TRAINING
Short history information of origin of project technology, its essence and short description, in the conditions of the labour teaching of studying are expounded. Short description of the basic stages of project-technological activity is resulted. The basic criteria of the technological teaching are considered also, requirements which in this connection pull out to the lesson of the labour teaching. The weak sides of project technology of studies are reflected.
Key words: main criteria of the technological teaching, the basic criteria of the technological teaching, labour studies.
Навчання учшв проектуванню не е принципово новою технолог!ею. Метод проекпв виник у 20-i роки минулого стол1ття в США. Спершу проектування називали «методом проблем» i розвивався вш як гумашстичний напрямок у фшософи та освт, в псдагопчних ¡дсях та експериментальшй робота Д. Дькн. У ньому мютилися ¡дел побудови навчання на актившй ochobî, через дощльну д1яльшсть учня, у сшввщношенш з його особистим штересом
саме в цих знаниях [1, с. 148]. Такий тдхщ був сшвзвучний з ¡дсями природовщповщносп у навчанш. проголошеннмн ще Я. А. Каменськнм. Цей же принцип найбшып повно воображений у фшософсысих та педагопчних поглядах Г. С. Сковороди.
На початку XX ст. ще! проектного навчання виникають в Росл! практично одночасно з розробками американських учених. Але, на жаль, ще за час ¡в радянсько! влади, в 1931 р. метод проекпв було засуджено 1 заборонено. 3 того часу в педагопчнш практищ як в Росл!, так 1 в Укршш проектування не застосовувалось. Чому ж школа вщмовилася вщ проектування? Адже очевидною е перевага ще! технологи над ¡ншими.
Частково вщповщь на це запитання можна знайти, якщо звернутись до будь з яких тогочасних освгошських довщниив. Так, наприклад, в «Педагопчнш енциклопедп», видашй у Москв1 в 1965 р. зазначено, що «...метод проекпв - система навчання, при якш учш набувають знань у процса планування 1 виконання з поступовим ускладненням практичних завдань - проекпв». I дат такий висновок: «Побудова навчального процесу за методом проекпв веде до л1квщаци навчальних предмет!в. до р1зкого зниження р1вня загалънооевтнъог подготовки учшв» [5, с. 806].
Мета ститпи - охарактеризувати проектну технолопю особистюно-ор1ентовного навчання учшв.
Аналп сучасних дослщжень з питань проектного навчання та власний доевщ вказують на те, що метод проекпв не «лтегдуе» навчальш предмета, а об'еднуе або штегруе знания з р1зних предмет! в шд час виршення пев но!' проблеми [6 с. 57]. Щодо стосуеться «загалъноосегтнъого ргвня» подготовки учшв, то саме цей принцип став початком переважно! бшыпоеп проблем, яю виникли в наций оевт.
Кожен шкшьний предмет вивчався на високому р1вш узагальнення в теорп та практищ, так що перед радянськими випускниками були вщкрип двер1 майже в уел вини навчальш заклади краши з будь-яких спещальностей. Проте це було лише формальнютю, осклльки людина не здатна до поглибленого засвоення одночасно 1 природознавчих, 1 гуман1тарних дисциплш. Психологами доведено, що кожшй людиш природою вщведено зд1бност1 лише у певши галуз1 д1яльност1. Тому теля закшчення школи молод1 люди вступали до «школи життя», де й здобували справжн1 перев1реш практикою знания та умшня. На фабриках 1 заводах, у радгоспах I колгоспах, школах та лп<арнях - роб1тники ¡з спещальною профеелею та спещалюти з вищою осв1тою - ще тривалий час продовжували навчання. 1нод1 воно у них лише починалось, адже довуз1вська та вуз1вська шдготовка не були ор1ентоваш на практичне використання та ¿нтегращю здобутих знань. Усшх проектного навчання (на вщмшу вщ репродуктивно! модел1 навчання) був очевидним, осклльки головний акцент зосереджений на штересах вихованщв, що вщповщають 1хшм природним нахилам, а не на певшй сум1 знань та вмшь, якими вони мають оволод1ти. У зв'язку з цим найбшып вдало, на нашу думку, висловився вщомий рослйський педагог 1 психолог П. Ф. Каптерев: «Ц1нними е таю шкшьш предмета, якл не стшьки збагачують розум в1 до мостя ми. скшьки дають р1зномаштний матер1ал для всеб1чного розвитку... Важливо, щоб людина сама могла навчатися тому, що потр1бно, а не те, щоб учень набував у школ1 якомога бшыпе знань. Найважлив1ше здобуття учшв - вм1ння правильно мислити 1 говорити, вмшня вчитися» [2, с. 324-325].
Оскшьки проектне навчання слугувало там ¡нструментом. яким учитель навчав дитину творчостк то 1 методи робота учителя були дещо ¿ншими. Наприклад, учневк який зд1йснюе пошук могло б бракувати знань на певному еташ вир1шення проблеми. Тому учитель методом тформацтног тдтримки м1г викласти ту необхщну шформащю, яка давала змогу учнев1 не стшьки засво1ти, як застосувати щ знания шд час виконання проекту. 1нформащя могла бути з будь-якого предмета природничо-наукового циклу i очевидно, що piвeнь и засвоення (через проблемне та практичне вир1шення) був значно вищим шж за звичайного учшня. Як бачимо, це не вщповщало принципу загально! осв1ти \ тому така технолопя навчання була засуджена \ заборонена в радянськш оевт.
Сьогодш в Укра1ш в1дбуваеться часткове повернення до проектно! технолоп!, яка виникла з ¿де! вшьного виховання. Проект розум1ють як щльовий акт д1яльност1, в ос но в 1 якого лежать штереси дитини, II особиста защкавлешеть у ц1й д1яльност1 [1, с. 149].
Проектна технолопя дае вщповщь на запитання, як (якими методами, прийомами, засобами) досягти поставлено! мети на певному урощ трудового навчання, визначаючи у певному порядку застосування р1зномаштних моделей особистюно-ор1ентованого навчання.
Модель особист1сно-ор1ентованого навчання - це найкоротший шлях вщ початкових умов до запланованих результапв. У з\псп тако! моде л! лежить комплекс метод ¡в [ засоб1в навчання. Але центральне мюце у шй займае особистють учня, оскшьки саме учень повинен стати суб'ектом процесу шзнання.
1накше кажучи, методи 1 засоби навчання в проектнш технологи мають бути шдпорядковаш головшй мет! - розвитку особистост! учня через залучення його до проектно-технолопчно! д1яльностк яка передбачае роботу учня над проектом.
Для того щоб з'ясувати, якл переваги мае така технолопя на вщмшу вщ традицшно! 1 звичн01 для вслх нас методики, потр1бно вщзначити, що вщмшшеть \пж ними в сфер! осв1ти полягае в тому ж, в чому вщмшшеть м1ж технолопею й ремюництвом у виробничш сфер!, тобто це вщмшшеть м1ж високопродуктивним машинним виробництвом 1 пор1вняно низько ефективною ручною працею [4, с. 20].
Найбшып сильною складовою проектно! технологи е робота учня над проектом. Проектування починаеться з уевщомлення учнем мети, визначення проблеми, над якою вш буде працювати. Дат учень здшенюе оформления задуму, розробку оргашзащйного плану, роботу за цим планом, шдбиття шдсумюв, ана.пз виконано! роботи у вигляд! письмового звггу.
Для учителя трудового навчання новим 1 незвичним е те, що така робота школяра мае грунтуватися винятково на ос но в 1 його вшьного вибору, з урахуванням його ¡нтсрсслв. Традиц1йно учитель визначав, що потр1бно знати учневк [ це, по сут1, зруйнувало принцип природов1дпов1дност1. Отже, особист1сно-ор1ентований шдхвд е своер1дним «мехашзмом», який включае цей принцип. У проектному навчанш вш проявляеться в наступному: учень мае чт<о усв1домлювати, що в1н шзнае, для чого йому це потр1бно (чи в1дпов1дае це його штересам), 1 що особливо актуально для трудового навчання - де щ знания та умшня можна застосувати. 3 огляду на все це учителю потр1бно визначити, яку кл ль клеть академ1чних та прагматичних знань необхщно давати учням п1д час навчання 1х проектуванню. Учитель мае бути не лише транслятором певно! суми знань, а навчати учшв здобувати щ знания, вм1ти застосовувати 1х для вир1шення практичних завдань.
Характерною рисою проектно! технолог^' е штелектуалъний та розумоеий розеиток учтв через залучення 1х до сшлкування. тобто вчитель мае форму ват и у них здатшеть працювати у рпних групах, виконуючи р1зш сощальн1 рол1. Це може бути реал1зовано через виршення яко!-небудь проблеми - спочатку колективно, пот1м групою \ згодом шдивщуально за допомогою р1зномаштних метод ¡в (починаючи вщ методу фантазування та «мозкового штурму» 1 завершуючи теорию розв'язування винах1дницьких задач). При цьому технолог1я проектування передбачае ¿нтегращю знань, умшь з р1зних галузей науки, техшки, творчост1.
Таким чином, суть проектно! технологи - стимулювати штерес учшв до певних проблем, що передбачають володшня визначеною сумою знань, 1 через проектну д1яльшсть, яка передбачае виршення одн1е! або кллькох низки проблем методами проектування, показати практичне застосування набутих знань.
Як 1 кожна педагопчна технолог1я, проектна технолопя повинна в1дпов1дати основним критер1ям технолог1чност1, до яких можна вщнести:
• системн1сть (лог1чшсть всього процесу, взаемозв'язок його частин);
• керовашеть (можливють д1агностики досягнення ц1лей);
• ефектившеть (технолог1я повинна гарантувати певний стандарт навчання);
• вщтворювашеть (можливють застосування в шших однотипних навчальних закладах ¡ншими суб'ектами) [4, с. 18].
Для сфсктивного використання проектно! технологи обов'язковим е наявшеть постшного зворотного зв'язку, внесения виправлень та змш у подальшу д!яльшсть. Тому з точки зору практичного впровадження проектно! технологи суттевим !! елементом е також планування або прогнозування навчальних! практичних результат!в.
Сьогодш, на жаль, поняття «проектна технолопя» дуже часто використовуеться як новомодне слово, яким лише прикривають старий змют ! методи роботи на уроках техшчно! пращ. Тому учитель повинен знати основш ознаки або вимоги, як! висувае проектна технолопя до уроку трудового навчання.
Планування результат1в.
Наявшеть у творчому розумшш техшко-технолопчно! проблеми або завдання, що
потребуе творчого пошуку для II виршення (наприклад, розробка або вдосконалення ¡нстру мента. пристро!в чи будь-якого шшого об'екта технолопчно! д1яльноста).
Наявшсть у структур! уроку мотиваци та очшуваних результат!в навчально! та практично! д!яльноста учшв. Зазначимо, що учитель мае формулювати й оголошувати очпчуваний результат не для себе, а для учшв.
Виршення проблеми або завдання мае вщбуватися за певною структурою. Так, змютова частина проекту повинна мати чотири етапи:
• оргашзацшний (шдготовчий), конструкторський, технолопчний. завершальний. На першому еташ (оргашзацшному) учш обирають проблему, над якою будуть працювати. На другому (конструкторському) обм1рковують ршення проблеми, розробляють ссклз. креслення, добирають матер1ал та ¡нструмент для роботи. На третьому (тсхнолопчному) еташ учш реал1зують творчий проект. Вщповщно до цього викоиуються техиолопчш операцп передбачеш технолопчним процесом виготовлення або удосконалення певного об'екта пращ. На завершальному еташ вщбуваеться коригування виконаного виробу пор1вняно ¡з запланованим, оформляеться та захищаеться проект.
Самостайна (шдивщуальна, парна, групова) д!яльшсть учшв. Тут необхщно вщзначити, що така д1яльнють мае бути ¡нтсрактивною. Так, на урощ трудового навчання учитель мае стежити за тим, щоб робота над виробом починалась з аналпу рпних можливих вар!антав форми чи конструкци. Учш не лише вибирають, а й обгрунтовують свш виб1р. Саме тут учитель повинен спрямовувати роботу учшвського колективу на штерактивне обговорення.
Використання учнями творчих метод ¡в розв'язування винахщницьких або проблемних задач (наприклад, методу фантазування, зразклв. фокальних об'ектав тощо).
Наявшсть рефлекси, тобто уевщомлення учнями здобутих знань та умшь на урощ.
3 точки зору ефективноста використання ща технологи на урощ, учителю не варто викидати з не! будь-яи з вшцевказаних елементав. Ця особливють технологи суттево вщр1зняе II вщ методики, яка «виникае в результата узагальнення досв1ду або впровадження нових засоб1в. Технолопя ж проектуегься, виходячи з конкретних умов й ор1ентована на очисуваний, а не на передбачуваний результат» [3, с. 23]. Пщ час використання проектно! технолоп! на яисть навчального процесу не впливають фактори, яи мають вагу при використанш певно! методики навчання: зд1бносп та обдаровашеть д1тей, гарний настрш учителя, бшьш високе матер1ально-техшчне оснащения школи тощо. Це одна з головних вщмшностей 1 суттевих переваг технолопчного навчання.
В1дзначимо / слабт складов/ проектног технологи навчання.
• По-перше, учителю складно враховувати шдивщуальш запити та зд1бност1 учшв. якл працюють над проектом, особливо, якщо вести мову про творчий проект у 9 класл чи старш1й школ1, складно враховувати ¿ндивщуальну траектор1ю кожного учня, добирати матер1ал, планувати завдання тощо. Очевидно, що творчий проект за сво1м змютовим наповненням виходить за межл навчально! програми, тому тут варто б1льше уваги звернути на розробку системи завдань, яю би привчали учшв до самостайно! роботи над проектом.
• По-друге, впровадження проектно! технологи на урощ супроводжуеться нерацюнальним використанням навчального часу. Сьогодш це питания особливо актуальне в зв'язку з тим, що кшьюсть годин для трудового навчання, на превеликий жаль, зменшуеться. Проте це не означае, що необхщно вщмовитися вщ проектного шдходу у навчанш. Труднопц, яю з'являються у робота учителя е евщченням того, що настав час грунтовного перегляду структури та методики уроку трудового навчання. Вже сьогодш практичний доевщ роботи показав, що одним !з шлях!в усунення таких перешкод е ретельна подготовка учителя до уроку, розробка роздаткового матер!алу для учшв, складення ч!ткого алгоритму д!й для учителя, бшып точний хронометраж часу тощо. Учитель, готуючись до уроку, мае обм!ркувати кожей свш крок, ч!тко знати, що вш робитиме на певному еташ навчання учшв проектуванню.
Щоб навчати учшв творчоста, вчителев! необхщно самому бшып творчо готуватись до уроку, постайно шукати нов! шляхи у методищ ! технолопчному навчанн!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Освиш технологи / За заг. ред. О. М. Пехоти. - К., 2001. - 245 с.
2. Каптерев П. Ф. Избранные педагогические сочинения. / П. Ф. Каптерев - М.: Педагогика, 1982. - 430 с.
3. Педагопчш технолоп! у безперервнш професшшй оевт / за ред. Сисоево! С. О. - К., 2001. - 345 с.
_ТРУДОВА П1ДГОТОВКА УЧН1В ТА СТУДЕНТ1В_
4. Пометун О., Пироженко JI. Сучасний урок. 1нтерактивш технологи навчання: наук.-метод, поабник / За ред. О. I. Пометун, Пироженко J1. - К.: Вид-во A.C.К, 2004 - 192 с.
5. Педагогическая энциклопедия: т. 4 / ред. И. А. Каиров, Ф. Н. Петров. - М.: Советская энциклопедия, 1968. - 911 с.
6. Коберник О. М. 1нтегращя знань учшв у процеа проектно-технолопчно! д1яльност1 учшв / О.М. Коберник // Психолого-педагопчш проблеми сшьсько! школи: наук. зб. вип. 12. - К., 2005. -С. 57-64.
УДК 371:666
Н. В. РОМАНЮК
МЕТОДИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 НАВЧАННЯ УЧН1В ОСНОВАМ ГАВАРЕЦБК01 КЕРАМ1КИ
Розкрито актуальтсть вгдродження традицш народных майстргв-керамктгв в УкраЫ. Гончарство розглядаетъея як носш матер1ально1 та нацюналъног культуры народу. Висвтлено гсторичт аспекты становления та особлывостг технологи чорнолощеног керамжи Гавареччыны (основы етапы: приготування гпыняно1 маси, виготовлення, декорування та лощтня выробгв кременем, випапювання). Вызначено передумови навчання молод/ основам гаварецьког керамжи в закладах середнъоХ та позаштльно1 оевты.
К:ш>чо(п слова: навчання гаварецьког керамжы.
Н. В. РОМАНЮК
МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ОБУЧЕНИЯ УЧЕНИКОВ ОСНОВАМ
ГАВАРЕЦКОЙ КЕРАМИКИ
Раскрыто актуальность возрождения традиций народных мастеров-керамистов в Украине. Гончарство рассматривается как носитель материальной и духовной культуры населения. Раскрыто исторические аспекты становления и особенности технологии чорнолощенной керамики Гавареччины (основные этапы: приготовление глиняной массы, изготовление, декорирование и лощение изделий кремнем, отжиг). Определены предусловия обучения молодежи основам гаварецкой керамики в заведениях системы среднего и внешкольного образования.
Ключевые слова: обучение гаварецкой керамике.
N. V. ROMANYUK
PRECONDITIONS OF TEACHING STUDENTS THE BASIS OF HAVARECHYNA POTTERY
In this article the actuality of revival of Ukrainian folk potter traditions is discovered. Pottery is viewed as a bearer of national and material culture of nation. Historical aspects of formation and peculiarities of Havarechyna black glossed pottery techniques are provided (the main stages are the preparation of clay mass, production, decoration and earthenware glossing with the help of flint, baking). Preconditions of teaching students the basis of Havarechyna pottery at the establishments of secondary and nonschool education are defined.
Народне декоративно-ужиткове мистецтво набуло визнання в УкраУш та за кордоном. Незважаючи на це, особливо актуальною в умовах сьогодення е проблема вщродження украшських народних ремесел. Реал1защя цього завдання значною \прою покладаеться на сучасну шкшьну та позашкшьну оевт .
У матер ¡ал ах Всеукрашсьюл науково-практично!' конференций яка вщбулася у 2006 р. у
