CC BY
100ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОГО ФУТБОЛУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРЕШЕННЯ
Мозговий О.І.
Запорізький національний університет
Анотація. Вивчається проблеми розвитку дитячо-юнацького футболу в Україні. Аналізується навчально-тренувальний процес з боку його недостатньої ефективності на початковому етапі, тому треба щоб тренер побачив в підготовчому процесі систематичний підхід, принципи і послідовність побудови занять від груп початкового навчання до груп вдосконалення. Встановлена можливість широкого використання спеціальних технологій навчання в навчальному і тренувальному процесі. Потрібно виконати розмежування між роботою тренерів початкового навчання, навчально-тренувальних груп і груп вдосконалення.
Ключові слова: футбол, тренер, юнаки, тренування, проблема, рівень, заняття, підготовка, техніка, тактика.
Аннотация. Мозговой А.И. Проблемы развития детско-юношеского футбола и пути их решения. Изучается проблемы развития детско-юношеского футбола в Украине. Анализируется учебно-тренировочный процесс со стороны его недостаточной эффективности на начальном этапе, поэтому нужно, чтобы тренер увидел в подготовительном процессе систематический подход, принципы и последовательность построения занятий, от групп начальной подготовки к группам совершенствования. Установлена возможность широкого использования специальных технологий обучения в учебном и тренировочном процессе. Нужно выполнить размежевание между работой тренеров начального обучения, учебно-тренировочных групп и групп совершенствования.
Ключевые слова: футбол, тренер, юноши, тренировка, проблема, уровень, занятие, подготовка, техника, тактика.
Annotation. Mozgovoy A.I. Problems of development of nursery youthful football and route of their solution. It is studied problems of development of nursery youthful football in Ukraine. Educational training process from the side of his poor efficacy on a pioneering stage is analysed. It is necessary for trainer to use the systematic approach in preparatory process. To use principles and a sequence of construction of exercises from bunches of initial preparation to bunches of perfecting. The possibility of wide use of special technologies of learning in educational and training process fixed. It is necessary to execute delimitation between work of trainers of elementary education, educational training bunches and bunches of perfecting. Key words: football, trainer, youths, training, problem, level, employment, preparation, technique, tactic.
Вступ.
Футбол стрімко розвивається у всьому світі. Це наочно демонструють останні чемпіонати світу і Європи, клубні змагання УЄФА і інших конфедерацій.
Рівень тренувань і вдосконалення молодих футболістів досяг нових висот в багатьох країнах.
Останнім часом ми можемо спостерігати значні поліпшення не тільки в області самої гри, але і у всьому, що називається ємким словом «інфраструктура». Удосконалюються технології виробництва полів і штучних покриттів, якість футбольного інвентарю. Зростання цін на телевізійні права, розвиток маркетингу і спонсорства привертають у футбол великі гроші. Важливо раціонально їх використовувати і зокрема на підготовку молодих да-рувань.
Тренер грає в цьому незаперечно важливу роль. Ніколи не можна сказати, як складеться той або інший матч, хто вийде переможцем у тих або інших турнірах. Інтерес до футболу з кожним роком зростає не тільки серед хлопчиків, але і серед дівчат, по масовості і популярності він випереджає багато © Мозговий О.І., 2009
видів спорту. У футболі є ще одна цінна якість - він універсальний.
Так, систематичні заняття футболом роблять на організм усебічний вплив, підвищують загальний рівень рухової активності, удосконалюють функціональну діяльність організму, забезпечуючи правильний фізичний розвиток.
Проблеми сьогодення українського футболу багато в чому обумовлені прорахунками в побудові тренувального процесу юних футболістів, особливо середнього і старшого юнацького віку. Незважаючи на експериментальні дослідження проведених
з юними футболістами, увагу фахівців продовжує приваблювати проблема оптимізації тренувальних навантажень у всіх структурних утвореннях [1, 2].
За останній час в Україні та за кордоном ведуться пошуки шляхів і засобів підвищення ефективності навчання. Це викликано стрімким зростанням обсягу науково-технічної інформації і безупинним збільшенням числа людей, що навчаються.
Процес навчання - це взаємозалежна діяльність викладача і його учнів, спрямована на оволодіння знаннями, навичкам й умінням. В процесі навчання викладач повинен не тільки повідомляти учням ту чи іншу інформацію, але й управляти їх активною діяльністю щодо засвоєння знань. Однак в практиці традиційного навчання цей процес не завжди оптимально організований.
Робота виконана за планом НДР кафедри фізичного виховання Запорізького національного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті - проаналізувати проблему розвитку дитячо-юнацького футболу в Україні.
Результати дослідження.
Процеси, що відбувалися в наший країні в останні двадцять років, торкнулися футболу най-безпосереднішим чином. На жаль практично зруйнованою виявилася система підготовки резервів великого футболу, що була свого часу зразком для наслідування і запозичена багатьма ведучими футбольними державами. Дряхліла і не розвивалася спортивна наука, як фундаментальна, так і прикладна. Припинили випускати підручники і методичну літературу.
Останнім часом футбольні ліги зробили певні кроки по виправленню ситуації, що склалася. Налагоджено навчання тренерів професійних клубів, поліпшується матеріально-технічна база.
Перед клубами, у зв'язку з поетапним скороченням числа легіонерів, поставлена задача виховання власних кадрів.
Тому, основні положення теорії і методики фізичного виховання “Організаційно-методична структура учбово-тренувального процесу у футбольній школі” заснована на строгому дотриманні спадкоємності цілей і задач етапів підготовки, головною в яких є строга відповідність рівня рухових можливостей і фізичної підготовленості юних футболістів ступеня складності технічних прийомів, які вивчаються.
Весь процес підготовки резерву розбитий на
4 етапи відповідно до вікових особливостей юних футболістів. На всіх етапах передбачені контрольні вимірювання і тестування, що дозволяє оцінювати в динаміці ефективність тренувального процесу і перспективність кожного футболіста [2].
Довгий час адміністрації футбольних шкіл в розділ кута роботи тренерів ставили задачі досягнення спортивного результату на якому-небудь змаганні, особливо не турбуючись за передачу своїх вихованців в команди майстрів, не звертаючи уваги на невідповідність рівня їх підготовленості збільшеним вимогам міжнародного футболу.
Причому засоби для досягнення результату вибиралися самі елементарні:
- розвиток фізичних якостей без урахування вікових можливостей організму;
- акцент на використання лише простих технічних прийомів;
- обмеження індивідуальної тактичної ініціативи і тому подібне.
Тому базова технічна і тактична підготовленість юних футболістів не дозволяє сміливо зробити крок у “великий” футбол, створити гідну спортивну конкуренцію в клубних командах, в збірних.
Таким чином, стан дитячо-юнацького футболу, що існує на сьогоднішній день, як резерву футболу головного, наполегливо вимагає перебудови.
Головною причиною положення, що створилося, на наш погляд є забуття основних положень чудово розробленою в нашій країні теорії і методики фізичного виховання [3].
Не секрет, що зарубіжні юні футболісти, яких наші хлопці свого часу обігравали, ставши дорослішими, нерідко беруть своєрідний реванш на рівні клубних і збірних команд.
Це багато в чому пояснюється тим, що зарубіжні тренери, які працюють з юними спортсменами, не форсують придбання високих фізичних кондицій, властивих дорослим футболістам. Вони поступово навчають “школі футболу”, враховуючи індивідуальні особливості юних футболістів і їх рухові можливості. Лише потім, удосконалюючи отриману хорошу технічну оснащеність, у міру природного розвитку організму плавно нарощують і фізичні навантаження.
Таким чином, рухові можливості учнів, складність технічних прийомів, що набувають, і швидкість на якій вони виконуються, ростуть паралельно.
Теорія і методика фізичного виховання, заснована на вивченні багаторічного практичного досвіду в області фізичного виховання, спеціальних наукових досліджень в СРСР і за кордоном, на даних інших наук - враховує викладені вище за положення, але, на жаль, багатьма тренерами не використовується повною мірою в практичній роботі.
Знайомство з роботою футбольних шкіл, аналіз рівня підготовленості кандидатів і членів збірних юнацьких команд підтвердили, що причиною положення, що створилося, є не тільки повільна
перебудова свідомості тренерського складу і адміністрації шкіл в необхідності підвищення, в першу чергу, якісного рівня технічної і тактичної підготовленості юних футболістів. Однобокий підхід тренерів до методики в навчально-тренувальній роботі, але і певна невпорядкованість організаційно-методичної структури навчально-тренувального процесу в спортивних школах в цілому [2-4].
Вимоги світового спорту, що постійно ростуть, націлюють кожного тренера на пошук нових форм організації занять, на використання додаткових резервів для якісного підйому результатів своєї роботи.
Виходячи з вищевикладеного, розроблена “організаційно-методична структура навчально-тренувального процесу у футбольній школі”, заснована на дотриманні основних положень вчення про планомірно-поетапне формування рухів, розробленого Н.А. Бернштейном, на строгому дотриманні спадкоємності цілей і задач етапів підготовки, головною в яких є строга відповідність рівня рухових можливостей і фізичної підготовленості юних футболістів із ступенем складності технічних прийомів, що вивчаються [5-6].
На жаль, більшість тренерів погано уявляють собі закономірності багаторічної підготовки футболіста, а про планування такої підготовки мають і зовсім умовне уявлення. Багато в чому тренерська робота ґрунтується на особистому досвіді і на самоосвіті, яка у тренера часто відсутня, оскільки серйозних методичних розробок у нас немає, і головне, немає аналізу досвіду, накопиченого тренерами, що діють, і методистами.
Більш того, деякі принципи підготовки резерву мають застаріле або навіть помилкове обґрунтування. Рідкісні методичні публікації дуже спрощені або просто формальні. Методика технічної підготовки юних футболістів розроблена поверхнево, наявна література відзначає важливість теми, що зачіпає, але пропонує єдину і явно просту класифікацію методів навчання.
Оскільки проблеми немає, то вона і не обговорюється і не вирішується, Парадокс сучасного футбольного тренера в тому, що, володіючи достатніми знаннями, він працює на найпримітивнішому професійному рівні.
Причин тут, мабуть, декілька:
• перша - це невизначеність його праці і небажан-
ня підвищувати кваліфікацію;
• друга - це неповажне, якщо можна так сказати,
знеособлене відношення до його професійної
діяльності;
• третя - це непрофесійне відношення до роботи
безпосередньо самого тренера.
І тут, на жаль, ми можемо констатувати, що футбольні тренери стають все менш професійні.
Тут, звичайно, треба враховувати всі умови, характерні для країни в цілому, і наше любительське відношення до професіоналізму. У цьому, мабуть, основні причини низької тренерської культури. Звичайно, є категорія тренерів, яким явно не
вистачає елементарних знань і творчого підходу до своїх прямих обов'язків, але таких, на щастя, одиниці.
Завдяки своїй доступності, футбол в наший країні масовий вид спорту, і дивно, що при такій масовості футболу якісних зрушень у нас не намічається. Хоча все ж таки треба пригадати призові місця в юнацьких чемпіонатах Європи.
Відмітимо, що відставання повільне, але настільки повільне, що відразу незрозуміло, як протистояти йому і за рахунок чого.
В даний час виходить багато книг, що розповідають про футбол. Звичайно, вони необхідні, але фахівці і тренери відчувають недолік книг, що розкривають практичні моменти підготовки команд. Використовуючи таку базу інформації, можна копіювати старі принципи підготовки початкуючих футболістів, але для підготовки гравців для команд майстрів цього мало [4, 7].
Як це не дивно, у нас склалася своя система підготовки гравців, але - на жаль - потрапила в ситуацію глибокої кризи, яка має як економічне, так і наукове коріння. Звичайно, на мій погляд, у нас спостерігається дефіцит серйозної наукової теорії, і, можна сказати, час серйозного відношення до підготовки кваліфікованих футбольних виконавців ще не наступив.
Ефект навчання і вдосконалення повністю залежить від методики викладання. Якщо воно на рівні фізкультурного відношення, то і результати ми отримаємо оздоровчого характеру. Безсистемне навчання породжує середніх гравців, які у нас є у великій кількості.
Специфіка футбольної освіти така, що дитячому тренерові відразу розібратися у всіх методичних нюансах підготовки досить складно. На жаль, у футбольній освіті не все так просто, і в різні періоди навчання необхідно різними шляхами добиватися придбання навику. І якщо для дітей 6-8-річ-ний процес навчання пройшов якісно і планомірно, то в подальших 10 років вони прогресуватимуть в улюбленій грі і показуватимуть з року в рік наростаючий результат. Хочемо ми цього або не хочемо, але ми вимушені йти по шляху поліпшення якості роботи, а не жити з надією знайти талановитого готового футболіст [8].
Перший випуск для тренера більше схожий на багаторічний експеримент. Другий і третій - це вже творчість і результат.
Висновки.
В теперішній час практично встановлена можливість широкого використання спеціальних технологій навчання в навчальному і тренувальному процесі
Тому головна мета тренувального процесу у футболі - це щоб тренер, що діє, побачив в підготовчому процесі системний підхід, принципи і послідовність побудови занять.
Якщо ми говоримо про систему, про послідовність, то тренерові необхідно знайти закономірності, які мають чіткі орієнтири процесу, де видно
повторюваність і динаміка явищ. Тоді ми можемо порівняти або побачити рівень результату підготовки гравця. Потрібно виконати розмежування між роботою тренерів початкового навчання, навчально-тренувальних груп і груп вдосконалення. Вдосконалення - це вже вища математика футболу, яку потрібно знати і розуміти. Таке визначення не дуже науково, але, по суті, воно вірне.
Думка про те, що інші бігають в два рази швидкіше, відкидається свідомістю, та і статистичними даними. Розвиватися футбол повинен за рахунок внутрішніх резервів і підвищення кваліфікації тренерських кадрів. У цьому плані багато вирішень фахівців з футболу доводиться сприймати всього лише емоційно, і пояснити це, привертаючи розум, на жаль, марно.
Можна констатувати, що футбол завжди починається вгорі, в середовищі державно-мислячих людей і розповсюджується вниз і вшир. Рівень фут -болу в першу чергу залежить від керівників футболу, саме від їх уміння використовувати новітні знання і досвід, якими володіють провідні фахівці.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем розвитку дитячо-юнацького футболу.
Література
1. Віхров К.Л. Футбол у школі: Навчально-методичний
посібник. - К.: Комбі ЛТД, 2004. - 256 с.
2. Прогнозирование способностей футболиста/П.В. Осташев.
- М.: Физкультура и спорт, 1982. - 123 с.
3. Шамардин В.Н., Моделирование в футболе: Учебное пособие. -Днепропетровск, 2001. - 138 с.
4. Футбол - твоя игра / С.Н. Андреев. - М.: Просвещение.1989.
- 127 с.
5. Футбол. Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивніх шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву та шкіл вищої спортивної майстерності. - К.: Олімпійська література, 2005. - 102 с.
6. Варюшин В.В. Тренировка юных футболистов. - М.: Физкультура, образование и наука, 1997. - 146 с.
7. Цільова комплексна програма розвитку футболу в Україні на 1997-2002 р. - К., 1997. - 34 с.
8. Соломонко В.В., Лисенчук Г. А. Соломонко О.В. Футбол для аматорів. - К.: Олімпійська література, 2005. - 218 с.
Надійшла до редакції 06.05.2009р.
