CC BY
47АНАЛІЗ ВІДСІВУ У ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКИХ ГРУПАХ СДЮШОР ТА ДЮСШ ДЗЮДО УКРАЇНИ З
ДОРОСЛОЮ ПРОГРАМОЮ ТРЕНУВАННЯ
Масенко Л.В.
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Анотація. Одним з основних завдань сучасної методики тренувань є збереження інтересу до занять обраним видом спорту та відповідність методики віковим особливостям розвитку. В дослідженні проведено аналіз основних діючих методик і виявлені їх недоліки Надані рекомендації по їх усуненню
Кожен тренер повинен пам'ятати про головні завдання, які ставить перед собою тренувальний процес на початковому етапі тренування: 1) розвиток здорової дитини; 2) збереження інтересу до обраного виду спорту; 3) дотримання принципу послідовності у навчанні. Всі ці пропозиції не носять категоричного характеру. Вони допоможуть вирішити ряд проблем, що стоять перед дитячою боротьбою.
Ключові слова: методика тренування, техніка, анкетування, відсів.
Аннотация. Масенко Л.В. Анализ отбора в детско-юношеских группах СДЮШОР и ДЮСШ дзюдо Украины со взрослой программой тренировки. Одним из основных заданий современной методики тренировок является сохранение интереса к занятиям избранным видом спорта и соответствие методики возрастным особенностям развития. В исследовании проведен анализ основных существующих методик и выявлены их недочёты. Даны рекомендации по их устранению. Каждый тренер должен помнить о главных задачах, которые ставит перед собой тренировочный процесс на начальном этапе тренировки: 1) развитие здорового ребенка; 2) сохранение интереса к избранному виду спорта; 3) соблюдение принципа последовательности в обучении Все эти предложения не носят категоричный характер. Они помогут решить ряд проблем, которые стоят перед детской борьбой.
Ключевые слова: методика тренировок, техника, анкетирование, отбор.
Annotation. Masenko L.V. Analysis of selection in children’s youthful bunches judo Ukraine with the adult program of training. One of the main tasks of modern training methods is to maintain interest in going for chosen sports, and another is to align the methodology with the characteristics of the development of that age group. In the survey there is an analysis of main existing methods showing their shortcomings. Recommendations for removal of these shortcomings are given. Each trainer should remember the main tasks which are put before itself with training process at the initial stage of training: 1) development of the able-bodied child; 2) conservation of interest to a selected aspect of sports; 3) keeping of a principle of a sequence in learning. All these offers have no categorical character. They will help to solve series of problems which face to children's struggle.
Key words: trainings methods, technique, questioning, elimination.
Вступ.
В сучасному світі, в усіх видах спорту спостерігається значне зниження віку початківців. Крім цього спостерігається різке збільшення відсіву дітей на початковому етапі багаторічної підготовки у дитячо-юнацьких групах СДЮШОР та ДЮСШ дзюдо України На сьогоднішній момент особливий інтерес для більшості тренерів являють собою питання підвищення якості і ефективності тренувальної роботи
Відсутність адаптованих до вікових показників розвитку правильно методично розроблених програм викликає необхідність аналізу діючих тренувальних програм і виявленні та виправленні їх недоліків.
Технічна підготовка є основною ведучою ланкою всієї спортивної підготовки. На сьогоднішній момент особливий інтерес для більшості тренерів являють собою питання підвищення якості і ефективності навчально-тренувальної роботи Проте відсутність правильно методично розроблених програм ставить кожного тренера перед вибором : 1) проводити тренування по недосконалим методикам і постійно втрачати більшу частину дітей з кожного набору; 2) чи методом тику добирати засоби і методи тренування, щоб зробити тренувальний процес більш ефективним і цікавим для дітей.
На основі наукових педагогічних спостережень та особистого досвіду, можливо стверджувати про негативний вплив високих навантажень і частих змагань для дітей і підлітків. Але, не дивлячись на це, більшість тренерів не змінила своїх позицій і, як і раніше тренують дітей як дорослих, з тією лиш різницею, що на перших порах їх навантаження дещо менше і то лише за рахунок зниження кількості занять в тиждень та тривалості тренування.
Неможливо забувати те, що людський організм остаточно формується лише на момент 22-24 років [2].
В.С. Дахновський [1], вивчаючи вплив навантажень на юних борців, дійшов висновку, що при наявній методиці тренування організм юного борця не встигає поновитися після тижневого циклу. Ним був перевірений на практиці і запропонований тижневий тренувальний цикл в передзмагальний період підготовки, що включає одне велике навантаження, два середніх і одне мале. Однак ці пропозиції не враховуються тренерами при заняттях боротьбою з підлітками. З одного боку тренери розуміють значення резерву, а з другого - не маючи досконалої методики, наносять шкоду фізичному розвитку дітей.
Розберемося в причинах такого положення в дитячій боротьбі По-перше, роботу тренера оцінюють по результату сьогоднішнього дня. По-друге, тренер, що займається з юнаком 4-5 років, не впевнений, що ставши дорослим, він буде продовжувати тренуватися у нього, такі різні обставини (служба в армії, навчання в вузі і т.д.) часто розривають роками налагоджені контакти.
По-третє, тренера піджимає план - в рік він повинен підготувати певну кількість дітей - розрядників. І ми часто бачимо, що не проходить і півроку занять з новачками, як вони починають приймати участь в змаганнях.
Часта участь дітей в змаганнях наносить невиправну шкоду їх здоров'ю. Загальновідомо, що любе змагання являється величезним психологічним навантаженням для спортсменів [3-5]. Тому навіть ведучі борці стараються рідше приймати в них участь. Хоч змагання дозволяють розширити функціональні можливості організму спортсмена, вдосконалюють його техніко-тактичну майстерність, однак настав час правильно використовуватицей цінний засіб тренування
Формулювання цілей роботи.
Робота виконана за планом НДР національного педагогічногоуніверситету імені М.П.Драгоманова
Мета роботи - проаналізувати величину та причини відсіву дітей у дитячо-юнацьких групах СДЮШОР та ДЮСШ в процесі багаторічної підготовки з дзюдо з різною методикою навчання.
Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:
1. Провівши анкетування серед тренерів СДЮШОР та ДЮСШ, визначити термін початку вивчення новачками технічних дій.
2. На основі анкетування та даних спортивних шкіл про склад груп визначити кількість відсіву дітей по рокам навчання у школах з різною методикою тренувань.
3. На основі опитування дітей встановити початок участі у змаганнях в тій чи іншій групі.
4. Дати порівняльний аналіз.
Методи дослідження:
1) анкетуванню
2) опитуванню
3) методи математичної обробки даних.
Результати досліджень.
Нами проведено анкетування ведучих тренерів та тренерів 1-2 категорії України з боротьби дзюдо.
Метою нашого анкетування було виявлення кількості відсіву у дитячо-юнацьких групах СДЮШОР та ДЮСШ з дорослою програмою тренування.
В анкетуванні прийняли участь 23 ведучих тренера і 39 тренерів 1-2 категорії
Основна кількість тренерів 47 чол. (78,7%) указала середній вік початківців 8-10 років. Остання кількість 15 чол. (21,3%) наголосила на початковий вік занять дзюдо 7-9 років. На питання про початок вивчення техніки дзюдо в групі новачків, більша частина 34 чол. (17,7%)вказала на період після 6 місяців, 8 чол. (4,2%) на другий рік занять, 20 чол. (10,4%) з 2-3 місяців. від початку занять (табл.1).
Таблиця 1
Аналіз відсіву у дитячо-юнацьких групах СДЮШОР та ДЮСШ дзюдо України з дорослою програмою тренування
група дітей к-ть анкетованих тренерів початок вивчення техніки дзюдо к-ть відсіву через рік к-ть відсіву через 3 роки к-сть займаючихся після 16 років кількість займаючихся після 18 років
А 20 (10,4%) через 2-3 міс. 20% 48% 4-5 2-3
Б 34 (17,7%) через 6 міс. 50% 17% 5-6 4-5
С 8 (4,2%) через 1 рік 40% 15% 9-10 5-6
Що до методики проведення тренувань, то в групі Б дітей, що починають вивчення техніки після 6 місяців занять, основну частину тренування складають вправи та завдання, що сприяють загальній фізичній підготовці, а також навчання техніці падінь.
В групі С дітей, що починають вивчати техніку на другий рік занять, основну частину тренування складають вправи та завдання, що сприяють загальній та спеціальній фізичній підготовці, а також навчання техніці падінь.
В групі А дітей, що починають вивчати техніку після 2-3 місяців занять, основну частину тренування складають: навчання техніці падінь і спеціальна силова підготовка
Методика тренувань у цих групах аналогічна методиці тренувань для дорослих, тільки зменшені об' єм навантажень та інтенсивність, які з часом підвищуються. Ігрові моменти представлені у невеликому обсязі. В основному це регбі на колінах та у стійці, за спрощеними правилами, також гра в футбол Оскільки тренери схильні приховувати інформацію про термін, через який дитина, що почала займатися дзюдо, починає свої виступи в змаганнях, ми провели опитування серед дітей і отримали наступні результати (табл.2).
Таблиця 2
Аналіз початку виступу на змаганнях дітей початкової групи
група к-ть анкетованих уч-ть в змаг. уч. в змаг. уч. в зм. че-рез
дітей через 3-5 міс через 1 рік 1,5-2 р.
А 56 48 (85,7%) 5 (8,9%) 3 (5,4%)
Б 48 0 43 (91,7%) 5 (8,3%)
С 60 0 0 53 (88,3%)
Переважна більшість дітей:
групи А - починають свої виступи на змаганнях через 3-5 місяців від початку занять, а невелика кількість дітей ( 8,9% і 5,4%) - через 1- 1,5- 2 роки через недостатню технічну і психологічну готовність,
групи Б - через 1 рік, а 8,3% дітей через 1,5-2 роки по аналогічним з групою А причинах;
групи С - починають свої виступи через 1,5 - 2 роки від початку занять. З тих же причин, що і в групах А і Б, 11,7% дітей групи С починають свої виступи у змаганнях пізніше.
З таблиці 1 ми бачимо. що найбільша кількість відсіву у 1 групі, де діти починають вивчати техніку через 2 місяці від початку занять.
Цікаво, що в групах А, де вивчення техніки починалося раніше і участь у змаганнях приймалася через 3-5 місяців від початку занять, через 1 рік була менша кількість відсіву на 20-30% ніж в групах Б і С. Після проведення педагогічних спостережень, анкетувань і опитувань виявилось, що менша кількість відсіву через 1 рік занять в групі А пов’язана з бажанням дітей якомога швидше вивчити прийоми, хоч декілька, і боротися, боротися, боротися. Проте, через 3 роки, ми бачимо різке збільшення відсіву дітей саме в групі А (48%) та зменшення відсіву в групах Б і С до 15-17 %. Це пов'язано з тим, що проявляється технічна обмеженість у дітей групи А, причиною якої є натаскування, часта участь у змаганнях. Дітям просто ніколи працювати над вивченням нових і вдосконаленням вивчених прийомів. У них немає на це часу. І тому на змаганнях вони починають програвати дітям з інших груп, де на вивчення техніці виділяється більше часу і кількість змагань обмежується Гірше за все, що у дітей ще не готовий опорно-руховий апарат і зв'язки до специфічних для боротьби навантажень та скручувань І це приводить до дитячого травматизму, що йде в розріз з метою оздоровлення дітей в процесі занять спортом.
Планомірний навчально-тренувальний процес підміняється природнім відбором, Слабші програють, втрачають інтерес до занять, сильні виграють, але поступово втрачають запаси нервової енергії і в підсумку до 18 років показують свій кращий результат; а потім перестають прогресувати В кращому випадку один-два рази вони можуть попасти в призери першості У країни по боротьбі серед дорослих, в гіршому зовсім залишають спорт.
Звичайно, умови, в яких працюють тренери, не можуть слугувати виправданням подібного відношення до резервів. Не секрет, що деякі ведучі тренери знаходять вихід з створеного положення Вони відмежовують дітей від великих навантажень, найбільш здібних не допускають до участі у великій кількості змагань. Однак ця практика не має широкого застосування
Підготовка борців високого класу - давній і складний процес. Помилки, допущені на початку цього довгого шляху, як правило, дають про себе знати в наступному [3].
Для порівняння візьмемо аналіз методики та відсіву в експериментальній групі, що проводився з 1995 по 1998 рік. В цей період головний тренер працював над розробкою навчальної програми дзюдо для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності по кольоровим поясам. Його найближчий помічник і тренер контролював та добирав методи та методичні прийоми для занять експериментальної групи. На протязі перших двох років у методиці тренувань даної групи домінували загальнорозвиваючі та спеціалізовані ігри, освоєння прийомів самострахування та страхування, освоєння елементарних завдань у партері, опанування мінімуму знань з дзюдо. На протязі третього року проходило вивчення техніки білого поясу, що включає 6 підсікань та 8 утримань, а також продовжується ігрова спрямованість частини тренування. В навчанні на цьому етапі домінує ігровий та змагально-ігровий методи В даній групі через 1 рік відсіву не було, і через 3 роки відсіву не було Що говорить саме за себе.
На наш погляд, при роботі з дітьми в перший і навіть другий рік не слід проводити змагань з дзюдо. На цьому етапі важливо зацікавити дітей, допомогти їм виробити звичку до регулярних занять та закласти в них гарну рухову базу. На другий рік рекомендуємо сумісні тренування з дітьми з інших клубів - та показові виступи Приступати до виконання розрядних нормативів необхідно з третього року навчання, а якщо діти почали займатися з 7-ми років, то з четвертого року навчання. Причому кількість змагань не повинна перевищувати 2-4 в рік. Тренерам треба відмовитись від дорослої практики - включати борців із молодших вікових груп в змагання, в яких приймають участь доросліші. Дуже важливо, щоб дитячі змагання носили тільки особистий характер.
Висновки
Кожен тренер повинен пам'ятати про головні завдання, які ставить перед собою тренувальний процес на початковому етапі тренування:
1) розвиток здорової дитини;
2) збереження інтересу до обраного виду спорту,
3) дотримання принципу послідовності у навчанні.
Всі ці пропозиції не носять категоричного характеру. Але, ми впевнені, що вони допоможуть вирішити ряд
проблем, що стоять перед дитячою боротьбою
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем відсіву у дитячо-юнацьких
групах дзюдо з дорослою програмою тренування.
Література
1. Дахновский В.С., Рукавицын Б.Н. Обучение и тренировка дзюдоистов - Мн.: Полымя, 1989. - 192 с.
2. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте.- К.: Олимпийская литература,
1997. - 584 с.
3. Тудор О. Бомпа Подготовкаюных чемпионов. - М.: ООО « Издательство АСТ», 2003. - 259 с.
4. Каха Харитонашвили, Алеко Чахунашвили, Николоз Будзишвили Техническая и тактическая подготовка
дзюдоистов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб. наук, праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №11. - С. 85-87.
5. Ягелло Владислав, Коробейников Георгий. Особенности психофизиологических функций у высококвалифицированных дзюдоистов разных весовых категорий // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наукпраць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №10. - С. 142-146.
Надійшла до редакції 03.06.2008р.
