CC BY
32
так i для керiвникiв лiсогосподарських тдприемств у формуваннi систем люот-ранспортних 3aco6iB на 6a3i машин зарубiжного виробництва.
Лiтература
1. Державна програма "Люи Украши" на 2002-2015 рр. - Затверджена Постановою Ка-бшету Мшстр1в Украши вщ 29.04.02 р. № 581. - 246 с.
2. Сабадырь А.И. О технической политике развития лесного сектора Украины//Обору-дование и инструмент для профессионалов. - 2004, № 3. - С. 2-6.
3. Адамовський М.Г., Бакай Б.Я. Анал1з i перспективи використання трелювальних трактор1в у люовому комплекс Украши// Наук. вюник УкрДЛТУ: Люова 1нженер1я: техшка, технология i довкшля. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 175-182.
УДК 363.3 Acnip. А.В. Кий; проф. М.Г. Адамовський,
канд. техн. наук - НЛТУ Украти
ПРОБЛЕМИ ТРАКТОРНОГО ТРЕЛЮВАННЯ ДЕРЕВИНИ
У Г1РСЬКИХ УМОВАХ
Розглянуто чинники негативного впливу процесу трелювання деревини тракторами у прських умовах на основ1 огляду л1тературних джерел та особистих спосте-режень, наведено 'х класифшащю.
Post-graduate A.V. Kyj; prof. M.G. Adamovsky - NUFWT of Ukraine, L'viv Problems of tractor trailing of timber in mountainous environment
The factors of negative effect of timber trailing by tractors in mountainous environment have been examined on the basis of literature sources and personal observations; their classification has been given.
Прсью люи е джерелом цшно" деревини для вЫх галузей народного господарства, а також одним i3 основних чинниюв збереження екосистем, як встановилися протягом багатьох столггь. Вони стабшзують процес деграда-ци окремих компоненлв екологiчниx систем, таких як рослинний i тварин-ний свiт, водний режим, ерозiя грунту i т.д. i визначають умови динамiчноi рiвноваги природного середовища.
Цi лiси характеризуються, в основному, цшними породами, якi прино-сять значний прибуток держав^ однак, не завжди вчасно освоюються, особливо у важкодоступних мюцях. Причинами недостатнього освоення гiрськиx ль сiв е значна трудомютюсть лiсозаготiвель, пов'язаних з роботами, яю ведуться на великих висотах i при пересiчному рельeфi мiсцевостi; з вiдсутнiстю розви-нуто'' транспортно'' сiтки i особливою складшстю первинного транспортування деревини - трелювання, яке являе собою перемщення дерев, стовбурiв чи сор-тиментiв вщ мiсця звалювання до верхнього складу чи люонавантажувального пункту. Ця операщя е однieю з найбiльш важливих у теxнологiчному процесi лiсозаготiвлi. На ii частку припадае 25...30 % трудовитрат з лiсосiчниx робiт i 10.. .12 % всix трудовитрат по комплексу люозаготаельного виробництва [1].
На тепершнш час трелювання основно'' маси вше'' звалено'' на люось ках деревини вщбуваеться за допомогою тракторiв - бiльше 80 %. Таким чином трактори широко використовуються як у рiвнинниx умовах, так i в прсь-ких умовах люозаго^вль
2. Лiсоексплуатацiя
69
Проблемам транспортування деревини в горах присвячена значна кшьюсть робiт. I як показали дослщження [1-3] при тракторному трелюванш зноситься i змиваеться вщ 150 до 520 м грунту з 1 га вирубки, а за 3-4 про-ходження на трелювальному волощ гусеничний трактор майже повшстю руйнуе грунтовий покрив.
Ознайомлення iз процесом трелювання в окремих шдприемствах, ль сосировинна база яких мае прський рельеф, зокрема у Корост1вському л1с-ництвi Сколiвського ДЛГ, шдтвердили висновки попереднiх дослiдникiв що-до пагубного впливу гусеничних трелювальних тракторiв на довкiлля. Поряд з тим, необхщно зазначити, що чинники негативного впливу тракторного трелювання деревини на довкшля можна подшити на об'ективш та суб'ектив-нi. До об'ективних причин належать:
• необхвдтсть влаштування спещальних трелювальних волоюв, оскшьки зпдно з правилами техтки безпеки використання гусеничного трактора можливе на схилах до 15° - зимою i у дощову погоду та до 20° - у суху лттню погоду. Вже це призводить до значного пошкодження гiрських схилiв. Так, при влаштуван-ni на схилi трелювального волока шириною до 5 м призвело до необх1дност! зробити вт'мку, висота яко! сягае до 2,5 м. Так1 пошкодження схилу залиша-ються i практично утворюеться яр. Ерозiйнi процеси вщкосш у подальшому припиняються тшьки тод^ коли величина кута вiдкосу досягне сво!х природ-них значень, а по дну яру стжае дощова та снiгова вода, яка викликае поступо-ве руйнування схилу. На свил. 1 показано трелювальний волок трирiчnоl давности Наявнiсть вимитого камiння говорить про те, що по ньому стжають до-rn^i та снiговi потоки, поступово розмиваючи грунт i перемiшують його вниз.
• транспортування трелювально! пачки в натвтдвшеному станi призводить до мехашчного пошкодження поверхнi грунту. Величина пошкоджень зале-жить вiд стiйкостi грунту, типу трактора, розмiрiв лiсосiки тощо.
• пошкодження поверхнi грунту безпосередньо ходовою системою трактора. Свплина виконана пiсля проходження трелювального трактора i чiтко видно слiди трактора - свiжо зроблена колiя;
• бувають на лтсосшах дiлянки, де використання трактора е неможливим через складний рельеф (ущелини, крут! схили тощо). У таких мюцях деревина за-лишаеться на лiсосiцi, всупереч всяким правилам ведення рубань.
Ceimn. 1. Трелювальний волок mpupi4Ho'i daeHocmi
Свiтл. 2. Мехашчш пошкодження tрунту пакетом деревини, що трелюешься;
Свiтл. 3. Пошкодження поверхш ходовою системою трактора
На свил. 4 а, б показано загальний вигляд люосжи та складну й делянку (крутий схил) пiсля розроблення з використанням на трелюванш трактора ЛКТ-80.
а б
Свiтл. 4. Л^осша тсля розроблення:
а - загальний вигляд: б - дтянка л\сос1ки 1з складним рельефом
До суб'ективних причин негативного впливу на довкшля тракторного трелювання належать:
2. Лкоексплуатащя
71
• культура виробничого процесу, ставлення робiтникiв до сво!х функцюналь-них обов'язкiв. Так, на свггл. 5, а показано кусок обiрваного металевого каната, ржавшня якого, як i вш сам, призводить до забруднення довкшля;
• прокладання волока по потоках веде до !х забруднення та знищення живих органiзмiв у них. На свил. 5, б показано, як потш каламутно! води, тсля про-ходження трактора, попадае в чистий потiк, забруднюючи його.
а б
Свiтл. 5. Забруднення довктля з вини робШнишв:
а - кусок залишеного об1рваного металевого каната; б - попадання забрудненог води, тсля проходження трелювального трактора, в чистий потж
Анашз способ1в трелювання деревини в прськш мюцевост та деталь-не ознайомлення 1з тракторним трелюванням ставить важливе завдання необ-хщносл перегляду застосування трактор1в на цш операци в прських умовах, вишукуванш нових еколопчно прийнятних засоб1в та технолопчних способ1в первинного транспортування деревини у складних рельефних умовах. I в цьому плаш урядом Укра!ни вже зроблеш перш1 ютотт кроки - ухвалено закон про заборону трелювання деревини гусеничними трелювальними тракторами в горах, починаючи з 2005 р. ("Про мораторш на проведення суцшьних рубок на прських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регюну" вщ 10 лютого 2000 р.).
Але заборона використання класичних трелювальних мехашзм1в, що експлуатувалися шдприемствами десятир1ччями, змушуе !х термшово шукати р1вноцшш або близью до них замшники. На жаль, перевагу вщдають мехашз-мам шоземного виробництва - як колюним трелювальним тракторам, так \ ка-натним системам. Проте, придбання вщповщно! ф1рмово1 шоземно! техшки потребуе значних кошт1в, що е тд силу \ то не завжди, тшьки великим люовим шдприемствам. Мал1 та середш л1созагот1вельш тдприемства не можуть соб1 дозволити придбати дороп машини та обладнання закордонних ф1рм через нестачу кошт1в, а нав1ть \ велию, люосировинна база яких тшьки частково зна-ходиться у складних рельефних умовах, зазвичай, не шдуть на придбання дорого! техшки, тому що у подальшому вона буде використовуватися частково.
Це вимагае серйозного техшко-економ1чного шдходу до створення нових в1тчизняних засоб1в трелювання деревини у складних рельефних умовах, як б вщповщали вЫм еколопчним вимогам, задовольняли потреби сьогодшшнього виробництва \ могли бути придбаними малими та середшми шдприемствами, що займаються переважно л1созагот1вельними роботами.
Лггература
1. Шкчря Т.М. Техnологiя i машини лiсосiчnих робгт. - Львгв: УкрДЛТУ, "Тр1ада плюс",
2003. - 352 с.
2. Библюк Н.1. люотранспорт в украшських Карпатах: головш етапи i тенденци розвитку// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лiсова 1нженер1я: техшка, техnологiя i довкiлля. - Львгв: УкрДЛТУ. -
2004, вип. 14.3. - С. 183-194.
3. Шкчря Т.М., Кий В.В., Сойма 1.В., Цимбалюк Ю.1. Щодо екологiчnо невиснажли-вих засобiв трелювання лiсоматерiалiв в прськш мюцевосп// Лiсове господарство, люова, па-перова i деревообробна промисловють: Мгжвгд. наук.-техн. зб. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 26. - С. 58-62.
УДК 528.21/22 Доц. Т.В. Радьо, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Лъе1в
ПРО ПОНЯТТЯ ГРАВ1ТАЦ11 У СВ1ТЛ1 ЗАКОНУ СИНХРОННО! ПУЛЬСАЦН МАТЕР11
Виходячи з закону синхронно! иульсаци матери розглянуто поняття грав^ацп та мож-ливостi практичного ii використання.
Assist. prof. T.V. Radyo - NUFWT of Ukraine, L'viv
About concept of gravitation in trend of law of synchronous pulsation of matter
Coming the law of synchronous pulsation of matter from the concept of gravitation and possibility of practical its use is considered.
Загальна теорiя вщноснос^ (ЗТВ) постулюе [5]: "...матерiя флуктуе, генеруючи гравгтацшш хвиш, як розповсюджуються зi швидюстю свгтла". А. Ейнштейном вперше, теоретично, було показано юнування третього абсолюту стану матери - довшьну пульсацш мас, що дало додатковий поштовх у шзнанш простору та часу, техшчному та технолопчному розвитку людства.
Виходячи з концепцн довшьно! пульсацн матери Л. Фрщман показав розширення та стиснення Галактик [8], Я. Зельдович - пульсацш Всесвгту [3], Ю. Буланже - динамжу гравiтацiйного поля Землi [2], М. Машимов та ш-шi вiдстоюють концепцiю пульсацiйного стану Землi [4] тощо.
Той факт, що в природi повиннi юнувати гравiтацiйнi хвилi, випливае з рiвнянь ЗТВ. А. Ейнштейн показав, що щ рiвняння, якi описують фундамен-тальнi властивостi матери, мають ршення у виглядi хвиль гравиаци [1]. Як собi уявляють гравiтацiйнi хвиш вченi свiту сьогоднi? Маса, що коли-ваеться, - ii можна одразу ж назвати передаючою грав^ацшною антеною, -створюе змiннi гравиацшш поля, тобто поля, якi надають тшам змiннi у часi прискорення. Грав^ацшш хвилi ще нiким i нiколи не спостерiгались i основ-нi уявлення про них цшком взятi з ЗТВ. Причину невловимост гравiтацiйних хвиль покажемо нижче, а поки що нагадаемо деяк властивост гравiтацiйних хвиль i особливостi !х експериментального виявлення вченими свiту.
Вiдомi на сьогоднi властивостi гравiтацiйних хвиль наступш:
• гравiтацiйна хвиля розповсюджуеться у просторi зi швидк1стю свила;
• гравгтацшш хвилi, так само, як i електромагнiтнi - це поперечш хвилi;
2. Лiсоексплуатацiя
73
