CC BY
13
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.10
9. Малий 1.Й. Теорiя розподiлу сучасного продукту : монографiя. - К. : КНЕУ, 2000.
246 с.
10. Мандибура В.О. Анашз економiчних та правових методiв регулювання мiшмальноi заробгтно'1 плати / В.О. Мандибура, В.О. Тимофеев. - К. : Парламент вид-во, 1997. - 422 с.
11. Поченцова Т. Инвестиции в человеческий фактор // Эксперт. - 2007. - № 4. - С.
28-33.
12. Яковлев Р.А. Оплата труда на предприятии. - М. : Центр экономики и маркетинга, 1999. - 364 с.
УДК339.15.054.22:338.5 Доц. 1.А. Маринич, канд. екон. наук;
магктрант 1.Р. Золотухта - Львiвська КА
ПРОБЛЕМИ ОЦ1НЮВАННЯ ПРИБУТКОВОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ТОРГОВЕЛЬНОГО П1ДПРИеМСТВА
Окреслено розумшня прибутковосп, викладено проблеми ощнювання i аналiзу прибутковосп дiяльностi торговельного тдприемства, висв^лено низку чинниюв, як впливають на рiвень рентабельности проведено порiвняння у процесi аналiзу.
Assoc. prof. I.R. Zolotuhina; undergraduate I.A. Marynych -
L'viv commercial academy
Problems of evaluation of profitability of activity of point-of-sale enterprise
In the article outlined understanding, the problems of evaluation and analysis of profitability of activity of point-of-sale enterprise are reflected, the row of factors is reflected that influence on the level of profitability, comparison is conducted in the process of analysis.
За умов ринку торпвля вс сво! можливост спрямовуе на отримання максимальних прибутюв. Прибуток е узагальнюючим показником, в якому вь дображаються результати вше! господарсько! д1яльност1 шдприемств i оргаш-зацш. Торговельний прибуток створюеться в галузях матер1ального виробниц-тва i частково в торг1вл1 як частина вартост додаткового продукту. Вш може вим1рюватися в абсолютны сум1 i у процентах до товарооб^у (рентабельности Дохiд вiд реашзаци утворюеться за рахунок суми торговельних надбавок, як встановлюють у вщсотках до оптово! цiни щодо кожно! групи товарiв. Для визначення торговельно! надбавки використовують таку формулу:
Хтн = Т-ТН % / 100+ТН, де: ТН - торговельна надбавка; Т - загальний обсяг товарооб^у.
Проте на практицi часто допускаеться помилка при визначенш суми торговельно! надбавки (Хш = Т-ТН% / 100), що призводить до збшьшення планових доходiв i зменшення фактично! суми.
Робота торговельних пiдприемств за умов ринку, коли реалiзацiя това-рiв проводиться за вiльними цшами, передбачае оптимальне встановлення торговельно! надбавки (в от постачальницько-збутовi надбавки), яка мае повшстю вiдшкодовувати витрати об^у i забезпечувати певний рiвень рента-бельностi пiдприемства. Водночас вiльне встановлення торговельних надбавок не мае знижувати роботу колективiв з економи витрат об^у, бо врешть
4. Економжа, планування i управлiння галузi
229
решт це може вщбитися на зростаннi цш i зменшеннi обсягу товарообiгу, а отже, й на кшцевому результат - прибутку. За нових умов господарювання працiвники торгiвлi самi мають шукати покупцiв i вивчати !х попит. I в цьо-му питанш продавцi повиннi нормально конкурувати. Там, де крашд за яюстю товари, де вищий рiвень обслуговування, i де нижчi цiни, там буде бшьше по-купцiв i як висновок - бiльше прибутку [2, с. 469].
У ринковш економiцi пiд рентабельнiстю шдприемства мають на увазi його здатнiсть до прирощення вкладеного капiталу. Активи шдприемства фь нансуються звичайно за рахунок власного i позиченого капiталу. Тому сума прибутку, що сшввщноситься до вЫе! суми активiв, повинна мютити прирощення не лише власного, але й позиченого капiталу.
Сьогодш в Укра!ш проводиться багато дослщжень, що стосуються аналiзу прибутку та рентабельности а також напрями !х збiльшення. Цi пи-тання висв1тлюють у сво!х працях ряд в1тчизняних вчених: I. Богатирьов, I. Бланк, В. 1ващенко. Серед закордонних авторiв необхiдно вiдзначити працi А. Томпсона, М. Фрщмана, Д. Соломона та ш.
Аналiз прибуткiв i рентабельност в торгiвлi мае вивчити рiвень вико-нання плану з фшансових показникiв i встановити !х динамшу, виявити i кiлькiсно вимiряти чинники, як впливають на рiвень рентабельност i !х ди-намiку, знайти резерви шдвищення рентабельностi пiдприемства. Його про-ведення мае вiдбуватися в певнш послiдовностi. Спочатку пiдготовляються вс бухгалтерськi i статистичнi звiти, первинш документи, акти ревiзiй, оперативна шформащя, перевiряеться 11 достовiрнiсть i порiвняльнiсть. Далi про-водяться розрахунки зi встановлення суми i рiвня балансового прибутку, ви-конання плану прибутку, динамжи рiвня рентабельностi i впливу на суму прибутку окремих чинниюв. Завершуеться аналiз розробленням заходiв щодо рентабельностi пiдприемства, багато з яких будуть передбаченi у плат прибутку i рентабельностi на наступний перiод (рiк).
На обсяг прибутку впливають також наднормативш товарш залишки (збiльшують витрати по вщсотках за кредит, витрати по збереженню това-рiв), швидкiсть обiгу товарiв (робота з постачальниками товарiв), чггке вико-нання узгоджених договорiв на поставку товарiв та повернення тари (сво-ечасний розрахунок за одержат товари вщ постачальникiв, а постачальни-кiв - за тару, одержану вщ покупцiв), роздрiбних пiдприемств, скорочення дебггорсько! заборгованостi (скорочення позареалiзацiйних витрат). I все це за умов конкурентно! боротьби виршуеться з чималими витратами працi. Щоправда, без не! неможливо досягти високо! рентабельностi торговельних шдприемств [1, с. 167].
Аналiз прибутку i рентабельностi проводиться разом з шшими показ-никами господарсько-фшансово! дiяльностi. Основним методом аналiзу прибутку е порiвняння. У процес аналiзу прибутку i рентабельностi проводяться порiвняння за такими напрямами:
• пор1внюються обсяги прибутку 1 р1вт рентабельности по однш 1 тш самш ор-ганiзацii за р1зт перюди часу (анал1з динам1чного ряду) або фактичт показ-ники порiвнюються з плановими. Розраховуються абсолютнi вщхилення, тем-пи зростання i приросту, коефщенти пришвидшення або уповiльнення тощо;
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.10
• порiвнюються прибуток i рентабельнiсть окремих торговельних пiдроздiлiв, що входять до одного об'еднання (наприклад, для окремих споживчих това-риств у межах райспоживспшки). Розраховуються абсолютнi вiдхилення по-казнишв кожного конкретного пiдроздiлу вiд середтх щодо об'еднання i пи-томо! ваги прибутку кожного пiдроздiлу у формувант загально! суми прибутку. При цьому може проводитися ан^з чинник1в для вивчення впливу на загальну суму прибутку загалом щодо об'еднання конкретних рiвнiв рентабельное!, що склалися в кожному тдроздш, розподiлу роздрiбного товаро-обiгу м1ж пiдроздiлами.
Анал1з прибутку передбачае i розрахунок уше! системи показниюв рентабельности i оцшку ix у динамщ [3, c. 348]. У ход1 анал1зу фшансових результат ф1рми анашзують звичайно i ïï фшансовий стан. Для цього розра-ховуеться й оцшюеться ряд показниюв, а саме:
а) питома вага загальноï суми власних засобiв у пiдсумку реальноï величи-ни балансу пiдприемства (коефщент автономiï);
б) фiнансова сталiсть шдприемства, що характеризуеться його можливютю своечасно поповнювати товарнi запаси, вести розрахунки i платежi за ра-хунок власних джерел. Для виявлення фшансово!" сталостi визначають коефiцiент спiввiдношення позичених i власних коштiв як вщношення суми зобов'язань, пов'язаних iз залученням позикового капiталу, до суми власних кошт^в пiдприемства. Цей коефiцiент показуе, скшьки позичених коштiв припадае на 1 гривню вкладених у активи власних кошт^в. Якщо розрахункове значення цього коефiцiента бiльше за одиницю, то автономнiсть i сталють пiдприемства досягае критичного значення;
в) коефщент маневреностi власних кошт^в, що характеризуе стутнь мо-бiльностi ïx використання.
У розвинених крашах фiрми завжди ставлять завдання максимiзувати прибуток. На виршення цiеï задачi спрямовуються вс зусилля, починаючи вiд виробництва i закшчуючи реалiзацiею товарiв та наданням послуг.
Рiвень рентабельностi в торгiвлi залежить вiд багатьох чинниюв, ос-новними з яких е: величина торговельних надбавок, тарифiв за оплату послуг, що надаються торгiвлi шшими галузями господарства (транспортом, зв'язком, комунальним господарством тощо), об'ем товарообшу, джерела над-ходження товарiв, рiвень продуктивностi працi торговельних пращвниюв, змiна роздрiбниx цiн, рiвень витрат обiгу, ефективнiсть використання основ-них i обшових фондiв, позареалiзацiйнi доходи i витрати, режим економного господарювання i т. ш. Ус щ чинники випливають iз принципiв господарсь-кого розрахунку, який тепер упроваджуеться в кожному торговельному шд-приемствi (магазинi). Господарський розрахунок передбачае широке розгор-тання iнiцiативи працiвникiв шдприемств, упровадження у практику невико-ристаних резервiв, пiдвищення ефективностi господарювання i полшшення торговельного обслуговування [2, c. 435].
Лггература
1. Економ1ка пщприемства : навчальний поабник [для студент1в ВНЗ]. - К. : ТМЦ "Укоопосвгга", 2000. - 272 с.
2. Мазарак1 А.А. Економша торговельного шдприемства : пщручник [для вуз1в] / Пщ ред. проф. Н.М. Ушаково'1. - К. : Вид-во "Хрещатик", 1999. - 800 с.
4. Економжа, планування i управлшня r^^îi
231
3. Економпка споживчоУ кооперацн : пiдручник / В С. Марцин, I T. Петрук, М.В. Пана-сюк / За ред. В.С. Марцина. - К. : Вид-во "Либщь", 1996. - 400 с.
УДК 336.012:23 Асист М.В. Mamsîeць - Дмпропетровський шщональний
ун-ет ím. Олеся Гончара
ДИВЕРСИФ1КАЦ1Я ГРОШОВИХ ПОТОК1В ШДПРИеМСТВА У КОНТЕКСТ ЙОГО ФIНАНСОВОÏ ШОЛ1ТИКИ
Визначено теоретичн засади управлiння грошовими потоками тдприемства. Визначено диверсифшащю як iнструмент управлшня грошовими потоками тд-приемств. Здшснено диверсифiкацiю грошових потокiв пiдприемства. Обгрунтовано наслiдки диверсифшацп грошових потокiв тдприемства в контекст його фшансово1 пол^ики.
Ключов1 слова: грошовий потш, диверсифшащя, пiдприемство, дiяльнiсть, фь нансова пол^ика.
Assist. M. V. Matviets - Dnepropetrovsk national university
named after Oles Gonchar
Diversification of money streams of enterprise in context
of his financial policy
Theoretical principles of management by the money streams of enterprise are certain. Diversification as instrument of management by the money streams of enterprises is certain. Diversification of money streams of enterprise is conducted. The consequences of conducting of diversification of money streams of enterprise are grounded in the context of his financial policy.
Вступ. Функцюнування суб'екпв господарювання в умовах жорст^ конкуренци на ринку i необхщшсть забезпечення надежного фшансового стану потребують налагодження системи фшансового управлшня основними напрямами та аспектами дiяльностi тдприемства. Цьому сприяе розроблення обгрунтовано'' фшансово'' полггики тдприемства, яка базуеться на плануван-ш, ресурсному збалансуванш, всебiчному аналiзi й контролi за ïï реалiзацiею.
Метою цього дослвдження е визначення диверсифжацп грошових по-тоюв тдприемства та оцшка наслщюв ïï здшснення на дiядьнiсть в^чизня-них суб,ектiв господарювання.
Аналiз останшх наукових дослiджень. Питанням, пов'язаним з уп-равдiнням грошовими потоками шдприемств придшяло увагу багато втиз-няних та зарубiжних вчених, серед яких: I.A. Бланк, М.Д. Бiдик, Д.В. Ванько-вич , Ю.М. Воробйов, А.О. Сшфанов, Т. Керанчук, M.I. Крупка, O.I. Скаско , C.I. Кручок, О.В. Мицак, О.В. Павловський, A.I. Панченко, I.Й. Пдiскус , М.С. Свешникова, А. Д. Шеремет та ш. [1-15].
Виклад основного матерiалу дослвдження. Фiнансова подiтика - це система управлшня основними напрямами фiнансовоï дiяльностi тд-приемства, що забезпечуе виконання завдань фiнансовоï стратегiï. До них на-лежить управдiння кашталом, прибутком, активами, ризиками тощо. Результатом формування i реалiзацiï фiнансовоï подiтики пiдприемства мае бути
