CC BY
36
В.С. Уланчук,
доктор економ1чних наук, професор С.М. Дишлюк,
астрант, м. Умань
ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОГО ВИРОБНИЦТВА НАС1ННЯ Р1ПАКУ ТА ПРОДУКЦП ЙОГО ПЕРЕРОБКИ
В останн 10—15 рошв виникла проблема забез-печення населения планети олiями рослинного поход-ження. У тршку лiдерiв культур, на долю яких прихо -диться найбшьша частка виробництва цього продукту харчування, входять оливкова маслина, соя ^ звiсно, рiпак. Без сумнiву, його можна назвати культурою майбутнього, що володie великим потенщалом як у кормовому й харчовому вiдношеннi, так i в енерге-тичному плат. Темпи експанси рiпаку по крашах свiту перевищили навiть сою, яка е базовим показником стабтьносп виробництва бтково! й олiйноl продукци. Його поавш площi останнiм часом суттево розшири-лися й сягають 30 млн га. Домiиуюче виробництво ршаку належить Китаю, 1ндп та Канадi — 60% свгто-вого збору насшня. Стрiмкими темпами збшьшують-ся площi тд рiпаком на европейському континент^ де вони сягнули 4 млн га при валовому зборi 8,9 млн т.
Проблеми формування й функщонування олiе-продуктового ринку взагалi та ринку рiпаку й продуктов його переробки зокрема до^джувалися в пра-цях впчизняних та зарубiжних учених: Ф.Ф. Адаме-ня, В.1. Бойка, П.С. Вишшвського, В.Д. Гречкосiя, О.Г Дерев'янка, М.В. Калшчика, В.В. Лазнi, О.О. Митченка, Д.1. Нiкiтчина, А.А. Побережно!, С. А. Сегеди, Штефана фон Крамона-Таубаделя, Люд-вiга Штрiвера та iнших.
Метою цього дослiджения е висвгтлення про-блемних питань виробництва товарного насшня ршаку та продукпв його переробки. При проведенш до-слiдження використано методи економiчного аналiзу, статистичне спостереження та групування.
Результати дослщжень. Серед завдань, спря-мованих на тднесення аграрного сектора економiки Укра1ни, велике значення мають заходи, спрямоваш
на подальше нарощування виробництва олiйних культур. Основною олiйною культурою в нашiй державi вважаеться соняшник. Зростаючий попит на наання олiйиих, зокрема зовнiшнiй, спричинив збшьшення посiвних площ тд щею культурою. Це явище можна ощнити виключно як негативне через його грунтови-снажливий характер i спадаючу врожайшсть соняш-нику. Якщо в Укра!т в 1990 р. виробляли 2,6 млн т насiния соняшнику, то у 2006 рощ — 5,3 млн т. Для утримання таких обсяпв виробництва ще! культури порушен норми сiвозмiни: замiсть 10% у структурi посiвних площ соняшник займае до 25% i бiльше, що не можна ощнити iнакше, як явище хижацького вико -ристання землi тимчасовими власниками та оренда-рями. Тому потрiбно тдтримувати тенденци останнiх рошв щодо збiльшення частки рiпаку й со! в струк-турi виробництва олiйних культур та зменшення площ тд соняшником до науково обгрунтованих розмiрiв.
В Укра1т рiпак почали iитенсивно впроваджува-ти лише останнього десятирiччя. Найперекоиливiшим аргументом на користь розширення площ тд посiви ще! культури е невпинно зростаючий попит на нього як на сировину для харчово! та техтчно! олп, у тому чи^ для виробництва бiодизелю, висока економiчна вiддача коштiв, вкладених у його виробництво, та ранне повернення грошових коштгв (липень—сер-пень). Рiпакове зерно стало одним з кращих валюто-обмiнним продуктом сшьського господарства, осш-льки користуеться стОйким попитом як на внутршньо-му, так i на зовнiшнiх ринках.
Вгтчизняш спецiалiсти впевненi, що в цей час по-трiбно збшьшувати розмiри посiвних площ озимого i ярого рiпаку до 1,5 млн га, а валовий збiр зерна — до 3—5 млн т. [9]. Проте, е певн обмеження щодо виро-
Таблиця 1
ПоСвш площ1, урожайн1сть та валов1 збори pinaKy в Укрш'ш
Показники 1990 р. 2000 р. 2002 р. 2004 р. 2006 р.
Валовий 36ip, тис. т 130,2 131,8 60,8 284,9 605,7
Урожайнiсть, ц/га 14,5 8,4 8,7 13,9 15,7
Площа, тис. га 89,6 156,7 70,0 107,3 386,6
- 91
2008'1
Рис.1. Регюнальний розподш посiвних площ озимого ршаку гад врожай 2007 року, тис. га
щування озимого рiпаку в авозмшах. Його слiд по-вертати на попередньо поле не рашше, шж за 4—5 рошв, у зв'язку з накопиченням шшднишв i хвороб. Це яскраво видно на прикладi Захвдно! Свропи, де площi перейшли за межi науково допустимих — по-над 20—25% значень i спричинили спалахи (!нвазп) хвороб, що, у свою чергу, вимагае додаткових витрат на фунгiцидний захист. В Украш поки що ще! пробле-ми немае, але загроза юнуе, особливо з огляду на стр!мке розширення площ посiвiв, яке повинно бути агрономiчно обгрунтованим.
За 2004—2006 рр. обсяги площ тд ршаком у господарствах уах форм власностi зросли в 3,6 рази (з 107,3 до 386,6 тис. га) [5], значно видшяються области Центрального й Швденного регiонiв (рис.1).
Вiдомо, що урожайнють рiпаку, як й iнших культур, залежить вiд трьох основних факторiв: якост на-сшня, правильного дотримання агротехнологи при ви-рощуванн й збираннi та клiматичних умов. При ви-робництвi рiпаку дуже важливо використовувати яюс-ний поавний матерiал. Застосування гiбридiв суттево тдвищуе врожайнiсть — до 30%, i е резервом збiльшення продуктивности ршаку. У 2006 р. за вро-жайнютю серед сорт1в ярого ршаку на Черкащиш кра-ще зарекомендували себе сорт Клiф (26,5 — 31,6 ц/ га) та пбрид Сiеста (32,9 — 37,3 ц/га) [4].
Проте, як зазначае В. В. Киреченко, рiвень вико -ристання потенщалу урожайности основних олiйних культур в Украш бажае залишатись кращим, i вiн скла-дае за 2000—2006 рр.: соняшнику — 30,3; ршаку — 34,3; со! — 37,6% [6].
Частка сорт1в вгтчизняно! селекци в реестрi скла-дае 60% (42 сорти з 70), визнано перспективними на 2007 р. 2 вгтчизняних сорти й 22 закордонних. За по-казниками урожайности насiння украшсько! селекци можуть бути ствставними з iмпортними, але велик! виробники вiддають перевагу !мпортному насшню, що мае принципов! в!дшнносп ввд вгтчизняних:
— краща тдготовленють насшня до поавних робгт (зручна розфасовка, наання протруене сучас-ними засобами захисту, покрите спещальною оболон-кою, що е захистом ввд хвороб та шквднишв ! мютить поживи речовини необхвдш для початкового етапу росту);
— гарантована яшсть насшня за х!м!чним складом, важливо враховувати, що м1жнародш вимоги до цього досить висок1 (табл. 2).
Впчизняш сорти ршаку поступаються за цими по-казниками, що е результатом неналежного фшансу-вання робгт укра!нських НД1 по селекци, ввдсутнють належних !нвестицш в селекцю ршаку й наанництва з боку держави. Завдання й напрямки селекци ршаку повинн бути ор!ентоваш на потреби певного регюну з його конкретними особливостями бютичних та абю-тичних фактор!в.
Шдачно Укра!на втрачае близько 30% урожаю в!д шшднишв, хвороб ! буряшв. Водночас технолопч-но кра!на на 90% залежить ввд !мпортних х!м!чних засоб!в захисту рослин. Дослщження доктора В. Гар-бурга з Сшьськогосподарсько! палати Ганновера по-казують (рис. 2), що застосування х1м!чних засоб!в захисту при вирощуванн ршаку дае суттевий прирют
Економ!чний вюник Донбасу
Таблиця 2
Стандарти якоcтi насшня pinaKy 00-якосл [3]
KpHxepiM якocтi Мiжиapoдиий KpaïHH СНД
Boдoгicть,% 9 12
Дoмiшки,% 2 3
Еpyкoвa киcдoтa,% 2 5
Гдюкoзииoдaти,мoдь/г 25 40
120 100 SO + 60 40 -20 -0
102
83
44,2
48,4
57
49,5
+
+
49,9
+
□ Уpoжaйиicть, ц/га
□ Дoдaткoвa выучка, eвpo/гa
Кoнтpoль Кaнтyc 0,5 Пpoдiнe 0,7 Мipaж 1,0
Рис.2. Ефективнicть застосування захисних препаратов на nociBax озимого pinaKy, 2004 р.
(Нижня Сaкcонiя, Нмеччина)
вpoжaйнocтi та збiльшeння дoдaткoвиx нaдxoджeнь гocпoдapcтвy [1].
Оcoбливoю пpoблeмoю виpoщyвaння piпaкy е тaкoж нepiвнoмipнe дoзpiвaння cтpyчкiв, щo пpизвo-дить дo пepeдчacнoгo ocипaння наання внacлiдoк даго poзтpicкyвaння. Bиpoбникaм пpoпoиyeтьcя дeкiлькa вapiaнтiв виpiшeння цieï пpoблeми. Зacтocyвaння cтiкepiв дае мoждивicть збepeгти ввд 20 дo 30% вpo-жаю, пpиpicт якoгo cтaнoвитимe вiд 0,5 дo 1,5 т/га. Пpибaвкa вpoжaю oзимoгo pinaRy в гocпoдapcтвax Чepкacькoï oблacтi пpи зacтocyвaннi cтiкepiв c^^a вiд 19,7% дo 36% (2005 p.). ^и цьoмy, якщo пopiвню-вати викopиcтaння зacoбiв зaxиcтy pocлин на 1 га yгiдь в У^аш з eвpoпeйcькими кpaïнaми, то ми вiдcтaeмo в дecятки paзiв; Укpaïнa витpaчae 4,0 €/га, Шльща — 29,4 €/га, Фpaнцiя — 120,7 €/га. Така cитyaцiя нacaм-пepeд викдикана дocить oбмeжeними фiнaнcoвими мoждивocтями aгpapiïв. Зaгaдoм, no aгpapнoмy cex-тopy cтaнoм на 1 ачня 2007 poRy кpeдитopcькa за-бopгoвaнicть nepeвищyвaдa дeбiтopcькy на 24,8%, aбo на 8,5 млpд грн, i cтaнoвидa 42,S млpд rpH, а зaгaдьнi oбcяги He poзpaxyнкiв — noнaд 77 млpд ^н, щo ста-нoвить мaйжe 15% ввд BBП Укpaïни [7]. Дepжaвнa niдтpимкa виpoбництвa pinaкy y 2007 p. cклaдaтимe лишe 7019,5 тда гpн, для nopiвняння cyмa таю!' niдтpимки для nшeницi — 39920,0 тда гpн, coï — 22936,0 тда гpн.
За ocтaннi 10 po^ внeceння мiнepaдьниx дoб-pm на noляx Укpaïни cкopoтидocя в 10, а opгaнiчниx — y 7 paзiв. Cepeдньopiчний нeдoбip ciльcькoгocno-дapcькoï npoдyкцiï в nepepaxyнкy на зepнo, yнacлiдoк
змeншeння внeceння мiнepaльниx дoбpив, cтaнoвить noнaд 1S млн т [11].
Ршак — кyльтypa вибаглива дo cиcтeми yдoбpeн-ня, на дoлю якoгo в ^^ocri вpoжaйнocтi npиnaдae дo 70% — да oдин з нaйвaждивiшиx фaктopiв, щo pe^-люeтьcя дюдинoю. За даними «НПЦ — Лeмбкe», пpи cepeдньoмy внeceннi 130 кг aзoтниx дoбpив в д.p. на 1 га мoжиa дocягти вpoжaйнocтi 40 ц/га, а peитaбeльиicть npи виpoшyвaннi pinaкy мoжe cягaти дo 250% (табл. 3).
Baжливим питаниям е зacтocyвaння кoмnдeкc-ниx дoбpив, дo cкдaдy якиx вxoдить два aбo тpи да-живнi eлeмeити. Boни дають мoждивicть кpaшe зaбeз-дачити noтpeбy pocлини в eлeмeитax живлeння й дoз-вoдяють на 10—11% знизити виpoбничi витpaти на ïx тpaнcnopтyвaння, збepiгaння й внeceння.
За дocить низьюгэ piвня зacтocyвaння дoбpив в Y^aim й знaчнoгo napитeтy цiн на нж та ciльcькoгoc-noдapcькy iipo^y^^ дoбpивa noвиннi внocитиcя в та-киx дoзax i cniввiднoшeнняx eлeмeнтiв живлeння, як б зaбeзneчyвaди найбшьшу eкoнoмiчиy eфeктивнicть i мади нaймeнший нeгaтивний вплив на нaвкoлишнe гфи-poднe cepeдoвишe. Рiзнi тexнoлoгiï виpoшyвaння oзи-мoгo та яpoгo pirnEy вивчaдиcя в Iвaнo-Фpaнкiвcькo-му шституп aгponpoмиcлoвoгo виpoбництвa (табл. 4).
Даш таблиц cвiдчaть, шo вpoжaйнicть i чдатий дoxiд npи iитeнcивнiй тexнoлoгiï знaчнo вишi за pa^o-нaльнoï тexнoлoгiï виpoшyвaння як oзимoгo, так i яpo-гo pinaкy ^и бiльшиx зaтpaтax на виpoбництвo. Таким чидам, виcoкi вpoжaï prna^ noвязaнi з дoтpи-манням тexнoлoгiï виpoшyвaння, шo зaбeзneчye ви-току eкoнoмiчнy eфeктивнicть виpopoбнищ•вa pinaкy.
Таблиця 3
Розрахунок ефективност вирощування озимого ршаку залежно вщ внесения азотних добрив [2]
Показники Кшьюсть, кг/га Витрати, $/га
Насiиия, засоби захисту рослин - 55,0
Мехашзоваш роботи - 79,2
Iишi витрати - 42,0
Основне внесення добрив ^РК (у т. ч. N—25кг/га) 150 29,5
Всього 205,7
Внесення азотних добрив, д.р.: Варiант 1: (Ы)-50кг/га 140,0 18,2
Варiаит 2: (Ы)-100кг/га 290,0 37,7
Варiаит 3: (Ы)-150кг/га 440,0 57,2
Загальиi витрати, $/га Варiаит 1 - 223,9
Варiант 2 - 243,4
Варiаит 3 - 262,9
Прибуток брутто, при цiиi реалiзацil одше! тони - 230 дол. США (виручка -реалiзацiя) Варiант 1: урожайиiсть 20 ц/га 236,1
Варiант 2: урожайиiсть 30 ц/га 446,1
Варiант 3: урожайиiсть 40 ц/га 657,1
Таблиця 4
Економчна ефективтсть р1зних технолог1й вирощування р1паку в ДПДГ «Перемога» 1вано-ФранкшськоТ обл., 2005—2006 рр. [9]
Показники 1нтенсивна технолопя Рацюнальна технолопя
Озимий ршак Ярий ршак Озимий ршак Ярий ршак
Урожайшсть, ц/га 43,5 29,6 34,3 23,3
Витрати, грн./га 2569,0 2162,0 1802,5 1485,0
Соб1варт1сть, грн./ц 57,08 72,06 60,10 67,5
Чистий дохщ, грн./га 2231,0 1078,0 1077,5 795,0
Реитабельиiсть, % 86,9 49,9 60,0 53,5
Вирощування ршаку пов'язане зi значними ви-тратами, як суттево залежать ввд урожайности культу -ри. В аграрних формуваннях Уманського району Чер-касько! обл. частка прямих матерiальних затрат на на-сiння та добрива складае 12% i 31% ввдповвдно, а ви-трати нафтопродуктiв становлять майже 25% (табл. 5).
Як вiдмiчають О. Гауе та А. Шлхерт, витрати в процесi вирощування ршаку складаються приблизно на 50% з таких виробничих статей, як наання, засоби захисту рослин та добрива, а друга половина, як правило, пов'язана з рiвнем мехашзацп виробничих про-цесiв та iншими витрати (рис. 3).
Зпдно з даними Мiнiстерства економiки Укра!-ни, аграрнi пiдприемства забезпеченi основними сшьськогосподарськими машинами лише на 45 — 65% ввд потреби. При цьому бiльшiсть машин — 80 — 90% ввд загально! юлькосп — давно вiдпрацювали свiй техшчний ресурс i за сво!ми техмчними характеристиками нiяк не ввдповвдають сучасним вимогам. На думку експертгв, тальки за рахунок застаршо! й зно-шено! технiки аграрп щорiчно залишають у полi 20— 25% зерна ввд об'ему зiбраного урожаю, що в грошовому виразi становить 3—5 млрд грн. За тдрахун-ками спещалютгв 1нституту аграрно! економiки, на
Економiчний вiсник Донбасу
Таблиця 5
Вплив урожайносп на структуру виробничоТ собiвартостi р1паку в аграрних формуваннях Уманського району, ЧеркаськоТ обл., 2006р.
Показники Урожайшсть, ц/га
до 15 15 - 25 бшьше 25
Кшьюсть господарств 7 2 3
Середня урожайшсть, ц/га 12 22,2 28,9
Прям1 матер1альш витрати, грн./га у т.ч.:
- поавний матер1ал 68,5 115,5 154,7
- добрива 172,3 342,0 236,6
- нафтопродукти 256,8 145,5 155,0
- решта матер1альних витрат 139,3 207,5 393,3
Всього: 636,6 810,5 939,6
Прям1 витрати на оплату пращ 101,0 108,0 114,6
1нш1 прям1 та загалъиовиробиичi витрати 172,2 345,0 341,7
Разом: 909,8 1263,5 1395,9
Прибуток, грн./га 463,5 919,0 1692,0
11,5%
21,8%
36,5%
11,2% 19,1%
Рис. 3. Витратш статт виробництва рiпаку, % [3]
□ пос1вний матер1ал
□ мшеральш добрива
□ засоби захисту
□ мехашзоваш роботи
□ шш1 витраи
сьогодш щор1чна потреба АПК в закутвл1 ново! сшьгосптехшки складае приблизно 15—20 млрд грн, тод1 як реальн фшансов1 можливост сшьгоспвироб-нишв на И кутвлю ощнюються на р1вш 2—3 млрд грн. Сдиний ниш можливий шлях провести поавну та з1брати врожай — сшьгосптехшка в л1зинг [8].
В умовах суттевого скорочення парку комбайшв 1 його катастроф1чного зносу маемо майже втрич1 збшьшене навантаження на одиницю техшки, що в шнцевому результат призводитъ до три-, чотирикрат-ного збшьшення строив виконання полъових робгг, зростаютъ виробнич1 затрати, зростаютъ втрати вро-жаю, знижуеться ефективнють виробництва. Тому вчасне 1 яшсне збирання врожаю ршаку з мшмальни-ми втратами, суворе дотримання термшв виконання технолопчних операщй збиральних робгг та тслязби-
ралъна доробка насшня в стисл строки мае виршальне значення для тдвищення продуктивное]! кулътури.
Ведомо, що сшьськогосподарське виробництво в Укра!ш енергозатратне. Витрати енерги на одиницю продукци у два — три рази вищ1, шж у провщних кра!-нах свггу. Нин для проведення сшьськогосподарсь-ких робгг за технолопчними нормами Укра!ш щороку потр1бно 1,9 млн т дизельного пального 1 620 тис. т бензину. Для виробництва тако! кшькосп пального необхвдно витратити 4,5 млн т переважно 1мпортно! нафти, вартють яко! поспйно зростае, що позначаеть-ся й на соб1вартосп сшьгосппродукцл. У цей час в Укра!ш на гектар ршл1 в сшьськогосподарських тдприемствах залежно ввд структури поавних площ 1 технологш виробництва витрачаеться 130 — 170 кг дизельного палива, лише в господарствах зони Сте-
пу, opiemOTaHHx на виpoшyвaння зepнoвиx roioco-вж i зepнoбoбoвиx кyльтyp за бeзплyжнoю toxhoio-гieю, — SO—90 кг [5].
У ц^му У^аша нaдeжить дo eнepгoдeфiцитииx ^arn, ocкiдьки noкpивae cвoï noтpeби в падивда-eHep-гeтичниx pecypcax лишe на 53% — iмnopтye 75% He-oбxiднoгo oб'eмy npиpoднoгo газу й S5% c^oï нафти та нaфтопpoдyктiв. Анaдiзyючи динам^ cвiтoвoï цiни на нафту, дe вoнa кoливaдacя на^ишн^ 2006 poxy та на тчатку 2007 poHy в мeжax 55 — 62 USD/бapeль, а в лиcтonaдi 2007 po^y nepeвишидa 90 USD/бapeль, мoж-на вneвнeнo гoвopити гpo мaдonepcneктивний тpaдиц-iйиий вapiaнт зaдoвoлeиня noтpeби ciдьcькoгocnoдapcь-киx виpoбникiв за paxyHoH лишe нaфтonpoдyктiв. %му зacтocyвaння й cтвopeння в У^аш aдьтepнaIивииx ^e-peл eHepriï e cтpaтeгiчиим питаниям Har^Ha^H^ та eHep-гeтичнoï бeзneки дepжaви.
Koжнa ^ama, зaдeжнo вiд кдiмaтичниx та eroHo-мiчниx yмoв, знaxoдить cвiй шляx дo poзв'язaння mpo-блeми зaбeзпeчeнocтi eнepгoнociями.
Так, y Cnoлyчeниx ^^rnax Амepики, noчинaючи з 2010 po^y, nepeдбaчaeтьcя oбoв'язкoвo дoдaвaти дo aвтoмoбiльнoгo бeнзинy дoбaвкy на ocнoвi eтилoвoгo cnиpтy, а як cиpoвинy для виpoбнищвa дизeльнoгo бionaдивa викopиcтовyють — тою, y кpaïнax Ази та-кoю cиpoвинoю e naдьмoвa oлiя. У Бpaзидiï вжe да-над чвepть cтoлiття noлoвинa aвтoтpaктopнoгo rap^ npaцюe на тexнiчнoмy cnиpтi, щo вигoтoвляeтьcя з вiдxoдiв виpoбництвa цу^у. У кpaïнax €вpoпи — Hiмeччинi, Фpaнцiï, Пoльшi, 4exiï — mciifeo Hapo-шyeтьcя виpoбництвo opгaнiчнoгo зaмiнникa дизeль-нoгo падива, шo вигoтoвляeтьcя з pinaкoвoï oлiï. Для Укpaïни цeй шляx тaкoж nepcneктивний, ocкiльки iз шecти ocнoвниx oлiйниx культур pinaк дae найбшь-ший вжвд oлiï — бiльшe 1000 кг з 1 га в nopiвняннi з 290 кг ^и виpoшyвaннi coï i 600 кг — тоняшника. Bиpoшeний на 5-гeктapнoмy пoлi pinaк зaбeзneчye yпpoдoвж poкy poбoтy тpaктopa МТЗ-82 npи давда-му йoгo нaвaнтaжeннi. Енepгeтичнo цiннoю e й coio-ма pim^. На тонну наоння npиnaдae noнaд п'ять тонн coлoми. Пpи cnaдювaннi тpьox тон coлoми мoжнa o^ pимaти тenдo, piвнoцiннe 1 тиc. м3 газу [5]. Пepeвa-гoю бioдизeля з pira^ e тaкoж даго eкoлoгiчнicть, тобто мeншi викиди шк^лив^ cnoлyк (oкиcy вyглeцю, cipки й caжi) y нaвкoлишнe cepeдoвишe. Ршаюва oлiя бioлoгiчнo швидкo poзкдaдaeтьcя й He Hece в co6í заг-poзи для вoдoймиш, y rpymi вoнa чepeз 7 дiб poзклa-дaeтьcя на 95%, тoдi як мiнepaльнe мacлo — лишe на 16% [9].
B yмoвax падивдаго дeфiцитy й нeypeгyльoвaнocтi зaкoнoдaвчo-нopмaтивнoï бази m виpoбнищвy мoтоp-hhx видiв бionaдивa здiйcиюeтьcя cтиxiйний poзвиток виpoбництвa з мaдonoтyжним oблaднaнням, opierno-
вадаго nepeвaжнo на влacнi noтpeби. За piзними o^h-ками, в У^аш на cьoгoднi e 2 нeвeликиx пад^жм-ства, i близькo 40 нaniвкycтapниx виpoбнищв, шo виpoбили в 2006 po^ близькo 20 тда. т бioдизeля. Ши-poкoмacштaбнe виpoбнищБO бionaдивa мoждивe nicля ввeдeння y дто вeликиx niдnpиeмcтв noтyжнicтю ввд 30 дo 100 тиc. т бюпалива на piк, aджe тшьки npи вe-ликиx oбcягax виpoбництвa мoжнa дocягти coбiвap-toctí гoтовoгo npoдyктy в мeжax 2,3 — 2,7 ^н/л [10].
Згiднo Пpoгpaми poзвиткy виpoбнищвa дизeль-нoгo бюпалива opiera^^ зaтpaти на виpoбництвo 1 т мeтилoвoгo eфipy на зaвoдax будуть cтaнoвити 3020— 3900 ^н, зaдeжнo вiд ypoжaйнocтi pirn^ й pинкoвo-гo nonитy на наання кyльтypи та тexнoлoгiй пepepoб-ки, шo будуть зacтоcoвaнi. Однoчacнo з 1 т ocнoвнoï ^o^^n бyдe oтpимaнo — дo 1,8 т шpoтy й 0,05 т глiцepинy зaгaдьнoю вapтicтю дo 1260 ^н (yci даказ-ники нaвeдeнi з oглядy на цiни пepшoгo квapтaлy 2006 p.). Bикoнaння пpoгpaми дoзвoлить дoвecти ви-poбнищвo дизeльнoгo бionaдивa дo 623 тиc. т за prn, ШO cnpиятимe змeншeнню iмnopтy нафти дo 1,88 млн т. а да, в cвoю чepгy, дoзвoлить змeншити зaтpaти валютнж pecypciв на 40,4 млpд ^н (з poзpa-xyнкy opieнтовнoï щни на нафту в мeжax 2100—2400 ^н/т) [10]. Екcnopтyючи pinaк, a He nepepoбляючи даго, ^pam^ra виpoбники фaктичнo втpaчaють prna-кoвий шpoт — виcoкonpoтeïнoвий кopм (1 т pinaкoвo-гo шpoтy дoзвoляe збaдaнcyвaти no бiлкy 8—10 т зep-нoфypaжy) [9].
Як cвiдчить дocвiд iнoзeмниx кpaïн, ynpoвaджeн-ня бionaдивa зycтpiчaeтьcя з цiдим pядoм cиpoвинниx, тexнoлoгiчниx, eкoнoмiчниx та тexнiчниx тpyднoшiв. У бiльшocтi кpaïн дo 2004 po^ йoгo виpoбництвo He бyлo peнтaбeльним бeз надання cyбcидiй aбo тльг. У Cвpocoюзi вpeгyлювaння циx пpoблeм здiйcнюeтьcя чepeз:
— зaкoни щoдo oбoв'язкoвocтi викopиcтaння 6ÍO-падив;
— eкoнoмiчнi вaжeлi вnpoвaджeння бionaлив, зoкpeмa, noдaткoвi niльги, звiльнeння вiд cre^am ак-цизiв, дepжaвнi дoтaцiï;
— mдтpимкy poзвиткy cиpoвиннoï бази;
— дepжaвнe фiнaнcyвaння нayкoвиx дocлiджeнь та poзpoбки cтaндapтiв.
Тoмy лишe eAHHa та nocлiдoвнa дepжaвнa noлiтикa з викopиcтaнням зaкoнoдaвчиx та eкoнoмiчниx вaжeлiв мoжe гapaнтyвaти peaдьнe вnpoвaджeння бюпалива на pинкy.
Висновок. Рiпaк e вaжливoю cтpaтeгiчнoю куль-Typoю як для вгтчизнядаго ciльcькoгo гocпoдapcтa, так i для eкoнoмiки Укpaïни в цiлoмy. У нaйближчi poки виpoбниuтвo нaciння piпaкy бyдe зpocтaти з oглядy на вeликий пonит, гapaнтовaний збут та npивaбливi цiни.
Екoнoмiчний вicник Дoнбacy
Головна умова створення конкурентоспромож -ност на внутршньому та зовшшньому ринку ол1йних культур — переход до прогресивних технологш !х ви-рощування, а ефективне державне регулювання ринку олшних культур повинно ввдгравати стимулюваль-ну роль щодо збшьшення !х обсяпв та забезпечення високоефективного виробництва. Стшке й рентабель-не виробництво ршаково! олп дозволить активно роз-робляти й впроваджувати в практику виробництво бю-дизельного пального, тдвищувати енергобезпеку кра!-ни та сприятиме виконанню Укра!ною вимог, передба-чених Кютським Протоколом до Рамково! Конвенщ! ООН про зм1ну кл1мату.
Л^ература
1. Гарбург В. Удачный старт в новом году // Новое сельское хозяйство. — 2006. — № 6. — С. 72 — 75. 2. Гауе О. Догляд за почвами озимого ршаку навесш 2004 — ор1етуемось на найвищ1 врожа!! // Пропозищя. — 2004. — № 2 — С. 34— 35. 3. Гауе О.,
Шiхерт А. Вирощування озимого ршаку—економ1чш результата справд переконлив1! // Пропозищя. — 2005.
— № 6. — С. 36 — 38. 4. Гауе О., Шiхерт А. Ярий ршак — щкаво, але без динам1ки? // Пропозищя. — 2007. — № 2. — С. 44 —45. 5. Гречкосш В. Енерго-носив поверне поле // Агроном. — 2007. — № 3. — С. 148. 6. Кириченко В. Олшш культури // Насшницт-во. — 2007. — № 1 — С. 6 — 8. 7. Лузан Ю. Фшан-совий стан агропромислового виробництва в Укра1ни та шляхи його удосконалення // Економша АПК. — 2007. — № 5. — С. 14 — 18. 8. Музиченко О. Деревенская лошадка или железный конь? // Зерно. — 2007.
— № 8 — С. 102 — 107. 9. Носенко Ю., Чуйко Н. Рапс настоящее и будуще производства в Украине // Зерно. — 2007. — № 8. — С. 28 — 32. 10. Осипенко П. Ршакова заковика // Агроб1знес сьогодш. — 2007.
— № 1—2. — С. 46 — 49. 11. Сушханов Б. Розвиток державно! аграрно! поттики у тдвищенш ефективност сшьськогосподарського виробництва // Економша АПК.
— 2007. — № 8. — С. 3 — 8.
