CC BY
17
НАУКОВ1 ПОВ1ДОМЛЕННЯ
В.С. Уланчук,
доктор eKOHOMÎ4HHx наук, м. Черкаси
НАПРЯМКИ ЩДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРАРНИХ ТОВАРОВИРОБНИК1В ЕНЕРГОНОС1ЯМИ
Одним з HanpHMÎB вирiшення проблеми забезпе-чення сiльського господарства енергоноаями е вико -ристання ршаково1 олiï. Тому дослiджувались перс-пективи виробництва бюпалива, ощнки окупност вит-рат та обгрунтування шляхiв розвитку ршашвництва. Щорiчно сiльське господарство споживае 3,7—4,5 млн. т дизельного палива. Оскшьки Украïна 75—85% енергоноспв iмпортуе, нацюнальна економiка е залеж-ною ввд iмпорту нафтопродукпв, що значно переви-щуе iснуючий рiвень енергетичноï безпеки багатьох iнших европейських краïн. Одним зi шлях1в виршен-ня проблеми забезпечення сiльського господарства енергоносiями е використання рiпаковоï олiï для виробництва бюдизеля (рiпакового метилового ефiру (РМЕ).
Метою цього дослiдження е визначення перспектив вирощування ршаку з метою виробництва бюпа-лива, оцiнка окупностi витрат та обгрунтування шляхов розвитку галузi рiпакiвництва. Розвиток виробництва бiодизеля пiдтримуетъся в багатьох крашах Захвдно], а останнiм часом i Схвдно1' Свропи. Зокрема, за рш в Нмеч-чинi його випускаеться близько 1,3 млн. т, у Франци — 780 тис. т, у Польщi — 230 тис. т. Звшьнення бюпали-ва ввд сплати податкiв сприяе росту iнтересу до його виробництва у Шмеччит. Весною 2004 р. в цш краïнi запущено найпотужнiший в Сврот завод, на якому буде вироблятись 100 тис. т бюдизелю щорiчно. У крашах Прибалтики також започатковано розвиток ще1' галузi, там зашнчуеться будiвництво двох заводiв потужнютю 10 тис. т та 2,5 тис. т бюпалива на рш. З 2009 р. всi краши Свропейського Союзу будуть зобов 'язаш випускати i споживати бюдизельне пали-во.
Площа посiву рiпаку в Украш в середньому за 1990—2003 pp. складае 78 тис. га. У 2003 р. у вах категорiях господарств було зiбрано 470,2 тис. ц на-сiння ярого рiпаку. Посiви озимого ршаку в цей рш майже повнiстю вимерзли. Протягом останнiх п'яти роив максимальна площа посiву озимого ршаку була у 2000 р. (98,4 тис. га), ярого — у 1999 р. (170,8 тис. га). Щорiчно 30 % площ було ввдведено тд поиви
ярого ршаку, проте в OKpeMi роки стввщношення площ ярого i озимого ршаку змiнювалось.
Черкащина належить до регюшв i3 сприятливи-ми умовами для вирощування piпаку. Уpожайнiсть його майже завжди перевишуе сepeднi показники по Укpаíнi, а в окpeмi роки piзниця досягае 70%. У 2003 р. Черкащина забезпечила понад 11% валового збору ще'' культури в Укpаíнi. Основними факторами, що стримують збiльшeння виробництва piпаку е насам-перед, низький piвeнь матepiально-тeхнiчного забезпечення, що не дозволяе чгтко дотримуватись техно-логií виробництва. В окремих тдприемствах завдяки використанню яшсного посiвного матepiалу Вiнниць-кого шституту коpмiв та тiснiй ствпращ з науковцями вирощують висок врожа''. Зокрема, в ТОВ «Хлiбо-роб» Городищенського району Черкасько'' област на площi 130 га у 2001 р. зiбpано по 29,0 ц/га озимого ршаку, а в ПСП «Аграрпродукти Втьд Укра'на» Жаш-швського району зiбpали у 2003 р. по 34,2 ц/га на-сiння ярого piпаку.
Враховуючи стутнь розвитку piпакiвництва в окремих районах облает^ з використанням мeтодiв еко -номiко-матeматичного моделювання визначена стра-тeгiя розвиткку агарних формувань Черкасько' областi в поeднаннi з перспективами виробництва олiйних культур. З метою найбшьш повного врахування стану розвитку ршаювництва в аграрних тдприемствах кожного району, оволодiння агpотeхнiкою його вирощування ва тдприемства област були pоздiлeнi на три групи. Дане групування було покладене в основу роз-робки eкономiко -математично' модeлi блочно'' струк-тури. Блочна структура модeлi задачi дае можливють найбiльш повно враховувати сучасний стан розвитку галузг Особливiстю всiх трьох блоков модeлi е те, що для сшьськогосподарських пiдпpиeмств кожного з них врахован наявнi виpобничi ресурси, досягнутий piвeнь розвитку, стан агротехшки, piвнi урожайности та про-дуктивност тварин.
Рiшeння задачi дало можливють визначити опти-мальну стpатeгiю розвитку ршаювництва в поеднанн iз iншими галузями в сiльськогосподаpських тдприе-
Таблиця 1
Перспективи виробництва ршаку в Черкаськ1й област1
Показники П1дзони
концентрованого виробництва Розвинутого виробництва виробництва, що розви-васться
2001—2003 р.* 2010 р. 2001—2003 р.* 2010 р. 2001—2003 р.* 2010 р.
Площа пос1ву, га 2340 17169 2051 5774 886 1176
в т.ч. озимого 1070 13735 1502 4619 348 823
Ярого 1270 3434 549 1155 538 353
Урожайшсть,ц/га
озимого 16,4 23,0 15,4 18,0 15,3 16,0
Ярого 12,5 15,0 5,9 11,0 7,8 14,0
Валовий зб1р, т 3339,1 36741,2 2642,3 9584,7 949,2 1810,0
Виробництво бюдизе-лю, т - 11500 3000
Даш по ршаку озимому взято за 2001—2002 рр., оскшьки у 2003 р. посiви майже повнiстю вимерзли
Таблшця2
Калькуляцiя собшартосл виробництва бюдизелю
Показник Потужшсть заводу, т/рш
1500 т 11500т
Потреба в сировиш, т 4792,3 36 741,2
У т. ч. насшня озимого ршаку 4157,2 31590,6
насшня ярого ршаку 635,1 5150,6
Затрати на сировину, тис. грн. 2 533,4 17 615,2
Транспортш витрати на перевезення сировини, тис. грн. 100,8 1 435,2
Затрати на переробку, тис. грн. 1 615,9 10 072,4
Соб1варт1сть переробки в розрахунку на 1 т бюдизелю (без вартосп сировини), грн. 1077,3 875,9
Вих1д пального, т 1500 11500
Вих1д ршакового шроту, т 3 165 24 265
Вартють ршакового шроту, тис. грн. 949,5 7 279,5
Вих1д глщерину, т 150 1 150
Вартють глщерину, тис. грн. 300,0 2 300,0
Р1чш витрати за мшусом вартосп поб1чно! продукци, тис. грн. 3 000,6 19 543,3
Соб1вартють 1 кг бюдизелю, грн. 2,00 1,70
160-:-:-
Економ1чний вюник Донбасу
мствах регюну. У зон концентрованого виробництва е вс1 можливосп отримувати урожайшсть 23,0 ц/га. За оптимальним планом, для забезпечення сировин-но! бази для виробництва 11500 т бюдизелю на рш в зош концентрованого виробництва пос1ви ршаку доц-шьно довести до 17,2 тис. га, у тому числ1 озимого — 13,7, ярого — 3,4 тис. га. Площ1 поаву ршаку важ-ливо розширювати за рахунок скорочення пос1в1в со-няшника, як надзвичайно вимогливо! культури, що виснажуе грунт. У результат встановлення оптималь-них розм1р1в та ствв1дношень р1зних галузей у кожнш тдзош обласп також були визначен оптимальш пара-метри поавних площ I валових збор1в ршаку для репону (табл. 1). Даш площ1 поаву ршаку забезпечують виробництво 14500 т бюдизелю.
Щодо розмщення потужностей з переробки ршаку свгтовий досввд пропонуе калька тдход1в. Перший передбачае буд1вництво великих централ1зованих пе-реробних тдприемств, другий — розмщення неве-личких цех1в на р1вш аграрних чи 1нших защкавлених тдприемств.
У тдзош концентрованого виробництва доцшь-но побудувати завод потужнютю 11500 т на рш. Запуск цього заводу дозволить забезпечити потреби сшьськогосподарських тдприемств 9 райошв у дизельному пальному на 46,3%. У тдзош розвинутого виробництва важливим е буд1вництво двох перероб-них тдприемств меншо! потужносп (1500 т на р1к). Сировиною кожен з цих завод1в будуть забезпечувати сшьськогосподарсьш тдприемства двох розмщених поряд райошв.
Актуальним залишаеться питання залучення 1нве-стицш для буд1вництва завод1в 1з переробки наання
pinaKy. Для спорудження заводу потужнютю 11500 т РМЕ на piK необхiдно iнвестyвaти 64,5 млн грн. Бу-дiвництво невеликого заводу потужнютю 1500 т на piK обшдеться в 11,5 млн грн. Розрахунки показують, що опеpaцiйнi витрати на рш (за виключенням вартосп сировини) складуть 1,6 та 10,1 млн грн. ввдповвдно для переробних пiдпpиeмств потyжностi 1500 т та 11500 т.
Фшансовий пpофiль, побудований за наростаю-чим тдсумком чисто тепеpiшньоï вартост грошових доходiв i витрат за кожен piк дiяльностi, показуе, що проект бyдiвництвa заводу з переробки наання piпaкy потужнютю 11500 т вийде з зони вiд'eмного сальдо через 8 рошв тсля початку його pеaлiзaцiï. Середньо-piчне дисконтоване зростання прибутку за проектом становитиме 6,480 млн грн.
Розрахунки свiдчaть, що на кожну вкладену грив-ню у роботу малого заводу буде одержано 15,1 коп. прибутку, а для заводу потужнютю 11500 т на рш очь куваний pозмip прибутку на кожну вкладену гривню складае 34,3 коп.
Оптимальш площi посiвy ршаку та спорудження зaводiв з виробництва бюдизелю дозволять на 21,7% забезпечити потреби аграрного сектора Черкащини в дизельному палив^ що сприятиме зменшенню залеж-ностi сiльськогосподapських товаровиробнишв ввд piзких коливань щн на ринку енергоносив, економiï кошт^в завдяки частковш зaмiнi дизельного палива, виготовленого iз нафтопродукпв, значно дешевшим бiодизелем (РМЕ). Кpiм того, виробництво бюдизе-лю стане виpiшенням багатьох проблем, таких як не-стача пального, залежнють вiд iмпоpтy енеpгоносiïв, забруднення довшлля.
