CC BY
16
Методи отримання шдивщуальнса думки члешв експертноК хрупи Грунтуються на попередньому отри-манш шформаци вщ експертав, опитуваних незалежно один вщ одного, з наступною обробкою огриманих да-них. До цих методов можна вщнести методи анкетного опитування, штерв'ю та методи «ДельфЬ>. Основш переваги метода шдивадуального експертного оцтюван-ня полягають в а оперативности можливоси у повшй м1р1 використати шдипщуальт зд1бност1 експерта, вщсутносп тиску з боку авторитепв та в незначних вит-ратах на експертизу. Головним 1х недолгом являеться високий ступшь суб'ективноста отриманих оцшок в силу обмеженосп знань одного експерта [3].
Слщ зауважити, щоб отримана експертами шформа-щя була яюсною, необхщно виконання наступних умов:
— до складу групи повинт входит експерти-спещ-алюти, професйно знайом1 з об'ектом експертизи та яю мають досвщ роботи в якостс експерта;
— наявнють аналггично! групи, яка профеийно во-лод1е технолопею оргашзацп та проведения експертиз, методами отримання та анал!зу експертног шформаци;
— отримання достов1рно1 експертно! шформаци;
— коректне оброблення та анал1з експертно'1 шформаци.
Висновки. Р1зномантисть галузей застосування ро-бить достатньо гнучким використовуваний на практищ апарат експертно! ощнки. Досвщ показуе, що при ре* альному використанш експертних ощнок не завжди можна обмежитись одшею з широко вщомих та засто-совуваних схем. Пщ час проведения експертизи венчур-них шновац1йних проекпв повинна враховуватись по-тенщйна д1я проекту та його насладив на сощальне, економшне та еколопчне середовище. При цьому, екс-пертиза повинна мютити не тшьки кшыасну але й якю-ну оцшку проекпв. В умовах нестабшьного економ1ч-ного середовища в Украш дуже важлйво зважати увагу на практичну кориснють проекпв та на 1х вщповщшсть реал1ям сьогодення.
Л1тература
1. Шнейдер А., Кацман Я., Топчишвили Г. Наука побеждать в инвестициях, менедженте и маркетинге,— М.: ООО «Издательство ACT», 2002,- С. 232.
2. www.cfin.ru
3. www.management.aaanet.ru
4. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Пер. з англ. за ред. JI.A. Волково!, Ю.Н.Каптуревського.— СПб: Питер, 2000.-С. 752.
В.Сг Уланчук
академж АЕН Украши
Н,В, Одаднцчук
м. Умань
ЕФЕКТИВНИЙ РОЗВИТОК МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА НА 1ННОВАЦ1ЙН1Й OCHOBI
Агропромисловий комплекс Украши потребуе кон-структивних.змш, нових пщход1в до умов господарюван-ня, зокрема нових шляйв 1 мeтoдiв ведения господарсь-ко'1 дшльность Одним 1з яких е широке впровадження у виробнич1 процеси шноващйних технологий.
В той же час дня шдвшцення економ1чно-1 ефектив-носта виробництва продукци тваринницгва необхщно ра-цюнально використовувати потенщйш можливостс пщприемств, а також залучати додатков1 катталовкладен-ня у виробництво, Розвиток молочно! галуз1, застосування прогресивних технолопй угримання худоби та формуван-ня вис окопр одукти вного стада потребують значних швес-тицШ [7]. У розвиток тваринниитва Украши у 2005 рощ вкладено тшьки 1,3 млрд. грн., 25 % вщ загального обету вющцених швестицШ у сшьське господарство, то;д як ча-стка галуз1 у вартоеп валово! продукци становить майже 40 %. За прогнозними розрахунками ННЦ «1АЕ» до 2010 року в сшьськогосподарських формуваннях при рацю-нальному використанш попмпв'я молочних кор1в реальною е можливють збшьшити молочне стадо на 55% (вщносно р1вня 2005 року), а до 2015 року — в 2,4 рази [9].
В молочному скотарсш одним ¡з найбшьш трудо-мютких процемв в до'шня кор1в. На сьогодш оновлення
техшчного забезпечення галузей тваринництва практично вщеутне. Молочнотоварш ферми, яй побудоваш в 70-80 роках минулого столггтя i е дпочими сьогодш, розраховаш на 200 KopiB. На таких фермах важко втшю-вати «висога технологи», оскшьки, навггь при наявносз! необхщних швестицШ, перевести ферму на безприв'яз-не утримання з дошням в зал1 нелегко.
3 усього розмаотя представлених дошьних апарата для ефективного до'шня в молокопровщ компашя DeLaval пропонуе систему Milk Master (останньо! моди-ф1кацп MU 350), що являе собою переносний блок, м1кропроцесорний шдикатор-дисплей i пристосувапня зняття стакану з вим'я.
Система досить зручна у використанш, доступна за щною, розрахована на невелик! за погол1в'ям KopiB ферми. Проте через ф1нансову нестаб^льшеть переважно! бшыпосп шдприемста Украши вщеутн! квал1фкован1 кадри, тому система Milk Master широкого застосування не знайшла
В останш роки м1жнародного визнання з виробництва вгёчизняного обладнання набув дослщний спещ-ал1зований завод ВАТ «Брацлав» В1нницько1 област1. Ниш пщприемство займаеться не тшьки виготовлен-
ням установок ¡ндивщуального дошня KopiB та розроб-кою проетв реконструкцп ферм, а й зведеииям но-вих сучасних потужних тваринницьких комплексов Тому дощльно запровадити диференщйований пщхщдо пщприемств р1зного типу спещал1зацп щодо переоблад-нання молочно-товарних ферм. Важливо запровадити фшансовий л1зинг на придбання на придбання дошь-них установок та шшого обладнання для молочно! га-луз!.
Одним is перспективних напрямюв пщвищення штенсифжацп е поетапне впровадження технолопй на шноващйшй ociioBi. Досвщ створеного в 1996 рощ ак-шонерного товариства закритого типу «Агро-Союз» Си-нельниювського району Дншропетровсько'1 обласп доводить, що впровадження сучасних шновацШних технологий виробництва, яи базуються на розробках заруб1ж-них аналопв, сприяло зменшенню витрат та збшьшен-ню продуктивносп тварин. Автоматизащя виробничих, технолопчних та облжових процешв дае змогу скороти-ти виробнич1 та трудов! витрати в 2-3 рази у пор1внянш з юнуючими технолоиями утримання тварин. В АТЗТ «Агро-Союз» для устшного управлшня вщтворенням використовуеться синхрошзащя статевих цикгав у KopiB та телиць. Завдяки цьому вщсоток тшьносп за перше занлщнення у KopiB 50-60 %, у телиць — 70-80 %. Для ранньо! д1агностики тшьносп використовуеться ультра-звукове обстеження, яке дозволяе на 27 день д1знатися про результат заплщнення. Таким чином, ультразвукове обстеження дозволяе зменшити витрати на утримання нетшьних KopiB, а саме — прискорити термш заплщнен-ня. В управлшш молочним стадом пщприемством використовуеться комп'ютерна програма, яка дозволяе концентрувати та обробляти велику юлькшть техноло-ri4Hoi' шформацй як за кожною коровою шдивщуально, так i за технолог!чними трупами.
Новаци у твариннищт вимагають досить великих катталовкладеиь, тому не кожному шдприемству вдаеться довести виробництво до необхщного високо-ефективного р1вня. Так, обладнання для дошьноК зали виробництва шмецько! ф1рми «Westfaliai Surge» когатуе 600 тис. грн. Проте, завдяки такому обладнанню один оператор машинного дошня зможе обслуговувати 200 Kopie. Запровадження даного обладнання на молочно-товарних ферм аграрних пщприемств Украши дозволяе знизити досить висок! затрати живо! пращ, збшыпити навантаження на одного оператора машинного дошня та пщвищити продуктившсть пращ у тваринництв! i, що досить важливо, пщвищити якють сировинного молока.
Широкого розповсюдження мае набрати досвщ альськогосподарського товариства з обмеженою вщпо-вщальшстю «Агроф1рма «Маяк» Золотошського району Черкасько! обласп, де з липня 2003 року встановлено дошьну установку американського виробництва, за до-помогою яко'1 молоко з вимет Kopie потрапляе у цистерну й охолоджувальну установку, виключаючи контакт i3 навколишшм середойшцем, що в свою чергу е важли-вим для якосп молока. В СТОВ «АФ «Маяк» молочне стадо нал1чуе десять KopiB-рекордисток, серед яких най-бшьший удШ за лактащю отримано ввд корови Вовни — 90,4 ц жиршстю 3,8 % та вмютом бшка 3,0 %. У 2005 рощ СТОВ «Прогрес» Золотошського району вийшло на ре-
кордний показник за надоем молока на корову — 7720 кг. Понад 6 тис. кг у рж вщ корови надоено в СТОВ «Плеш-каш» — 6544, даного району; в СТОВ «Маяк» Чорнобш-вського району — 6822 кг.
Для пщвищення продуктивносп молочного скотар-ства необхщно проводите цшеспрямовану селекщйну роботу. За розрахунками снещалютав 1нституту розведен-ня 1 генетики тварин УААН за рахунок селекщйно! робота прирют надою молока у розрахунку на одну корову в р1к склав 744 кг. В аграрних пщприемствах основну питому вагу молочного стада займають корови чорно-рябо! породи молочного та м'ясо-молочного напрямку продуктивность Досить широко запроваджуеться в пщприемствах обласп симентальська порода молочного напрямку з використанням червоно-рябих голшти-но-фриз1в. Перевага червоно-рябих порщ в тому, що швидкасть молоковщдач1 у них вища, н1ж у симентал1в, але при пщвищенш продуктивное^ вмют жиру в молощ зменшуеться.
В перюд становления молочного скотарства для пщвищення його штенсифжацй важливо застосовувати досвщ передових пщприемств, зокрема СТОВ «АФ «Маяк» Золотошського району. Це пщприемство при виробництв1 сшьськогосподарсько! продукцп, в тому чиштваринницько!', використовують ресурсозберкакга технологи, завдяки яким праця аграрпв полегшуеться за рахунок мехаюзацй' та автоматизаци виробничих про-цеЫв. Разом з тим продуктившсть пращ шдвигцуеться, а соб1вартасть одинищ продукцп знижуеться. Основни-ми елементами економи матер1альних 1 трудових витрат е: одноразова на добу роздача корму (замють 3 раз1в при традищйному метод1 утримання); дошня кор!в у дошь-ному заги, хцо пщвищуе якють молока через вщсутшсть контакту його з повпрям; безприв'язне утримання кор1в тощо.
Результатами групування, проведеного за даними 228 сшьськогосподарських пщприемств Черкасько! облает!, яга займаються виробництвом молока показують, що на р1вень ефективносп його виробництва суттевий вплив мають пщприемства, в яких молочне скотарство належить до дoпoмiжниx галузей. В даних господар-ствах погол1в'я кор1в незначне, а середня продуктившсть кор1в у 2005 рощ становила всього 1705 кг. При таюй продуктивное^ р1вень збитковост! досяг 20,5 %. Тому до 2025 року, пщприемствам зернового типу спещ-ал1заци для пщвищення ефективнос-п виробництва важливо довести кшькгсть кор1в до 20 тис. гол!в або в середньому 200 гол1в на 1 пщприемство, а продук-тивн1сть кор1в до 46 ц. Дана продуктившсть 1 корови в рис може бути збшьшена на 28,6 %) за рахунок покра-щення умов утримання тварин основного стада; 43,0 % за рахунок повного забезпечення кормами, оптимйацц рацюну 1 збагачення його вама необхщними м1кро- та м1кроеЛементами, в1там!нами; 28,4 % — пщвищення племшних якостей кор1в.
Агроформуванням багатогалузевого типу спещал1-заци та з розвиненим тваринництвом в 2025 рощ можуть очримувати 56,5 ц на корову в рис 1 наростити погол1в'я кор1вдо 120 тис. гол1В (в 2,5 рази бшьше проти середньо-го р1вня за 2003-2005 рр).
Завдяки доведению обсяпв виробництва молока агроформуваннями в регюш до зазначеного р!вня та
Таблиц» 1
11ор1вняльна характеристика технологШ утримання основного стада Kopie (на 1 голову в piK) за 2000-2005 рр.
СТОВ «Верхнячка-Агро» Христишвського району Черкасько! обл. СТОВ «АФ «Маяк» Золотошського району Черкасько! облает! АТЗТ «Агро-Союз» Синельнимвського району Дншропетровсько! облаот!
ТрадицШна Сума, грн. 3 новими елементами Сума, грн. Зменшення вшрат, % У полегшених спорудах (кор1вник на 400 голю) Сума, грн. Зменшення витрат, %
Дошня в бачки 360 Дошня в до!льному зат 253 30 Дойшя в дошьному зал1 147 59
Триразова роздана корм i в окремо по видах 1427 Годування однотипним рацюном (раз на добу) 857 40 Годування однотипним рацюном (раз на добу) 480 66
Видалення гною транспортерами 286 Видалення гною в гноесховтце трактором 275 - 4 Видалення гною дельта скрепером 164 43
Водонапуванпя ПА-1 110 FpynoBi по!лки 95 14 Кулькош пластиков! поКлки 59 46
Прив'язне утримакня ГОДШНИЦ! 643 Утримання безприв'язне групове Kopmobi столи 518 19 Утримання безприв'язне групове Кормов! столи 2Ю 67
Вентиляцш лриточно- витяжна Утепления 134 CeiTOBi над дашки 122 9 CeiTOBi надцашки Стши-штори 40 70
Всього 2960 Всього 2120 28 Всього 1100 63
введению стандарт, яю б гармошзували з шструкщя-ми, що застосовуються крашами-членами СОТ, в гос-подарствах населения неминуче вщбудеться зменшення його виробництва на третину 1 складатиме 100 тис, т. Тобто вироблятиметься тшьки для задоволення власних потреб (харчування, випоювання телят та поросят влас-ного пщсобного господарства), осюльки джерелами сировини для переробних пщприемств стануть сщьсько-господарсью пщприемства.
На перспективу нарощування обсяг1в виробництва молока буде здйснюватися за рахунок аграрних формувань.
Таблиця 2
Стан та перспекгиви розвитку молочного скотарства Черкащини
Показники Сервдньор1чне П0Г0Л1В'Я Kopie, тис. гол. Середшй УД'Й на корову, кг Валове виробництво, тис. Ц
2005 р. 2025 р. 2005 р. 2025 р. 2005 р. 2025 р.
УЫ KaTeropii гадприемств 131,1 162,0 3955 5370 5187 8700
СЦльськогосп одарсьш пщприемства 51,5 140,0 3726 5500 1919 7700
Господарств а населения 79,6 22,0 4105 4545 3268 1000
Питома вага сшьськогосп одарських гадприемств, % 39,3 86,4 — — 37,0 88,5
Основою штенсифкацп тваринництва, пщвищен-ня його економ1чно1 ефективност! е змщнення кормо-Boi' бази. Загальновщомо, що збалансована год1вля за-безпечуе повне використання генетичного нотенщалу тварин i сприяе зниженню витрат на виробництво тва-ринницько! продукцп. Якють та обсяг виробництва будь-
якого виду продукцп тваринництва в значшй Mipi виз-начають корми, ix юльюсть, пожившсть та якють.
Bei розвинеш кра'ши для випоювання телят вико-ристовують замшник молока, що е одним i3 основних фактор1в тдвищення ефективносп виробництва. Укра!-нський ринок замшнишв молока заповнений переваж-но iMnopTHoro продукщею i складае всього 3-4 % вщ загального обсягу цшьного молока, яке використовуеть-ся на випойку телятам. Украшське TOB «Агромжс» ви-пускае замгнник молока для телят СШАК-Т, для поросят С1ЛАК-П. Продукщя е конкурентноспроможною на ринку даного виду-продукцп.
Резервом штенсифпсацп кормовиробництва е доко-ршне полшшення природних кормових угщь i створен-ня культурних сшожатей та пасовищ [10]. Ьнтенсифжа-щя кормовиробництва передбачае впровадження про-гресивних технологий збирання, збернання i приготуван-ня корм1в. Вони дають змогу полшшити яккть ращошв i значно зменшити втрати поживних речовин.
Агроформуванням Украши для пщвищення р!вня штенсифшацп виробництва молока доцшьно скориста-тися доевщом АТЗТ «Агро-Союз» Синельнишвського району Дшпропетровсько1 область В цьому товариств1 автоматизоване дослщження впливу ф!зюлопчного стану на молочну продуктивтеть KOpiß, апетит, вагу тша, дозволило все основне стадо цього пщприемства, залеж-но вщ фiзioлoгix та перюду лактацп, подшита на ш1сть технолопчних груп, год!вля яких точно вщповщае потребам корови на вщповщшй стади лактаци, Завдяки автоматизованим розрахункам зоотехшчно-шженерних спещалгстав для кожно! групи розроблено повнощнний тип ращону, збалансований за кормо-протешовою потребою. Тобто, застосування новгеньо! техшки та пере-дових технолопй дозволяють безпомилково i з наймен-шою похибкою вирахувати оптимальну потребу в кормах для окремого виду тварин в залежное™ вщ р!вня продуктивное^.
Використання Bcix вище вказаних фактор1в (новшп технологи .утримання, повноцшна год1вля, селекщйна
робота) сприятимуть пщвищенню продуктивное^ тварин, збшьшенню обсяпв виробництва продукди тварин-ництва та пщвищенню и конкурентоспроможноста, як на внутршшх, так 1 зовннпшх ринках.
В умовах Черкащини, де досить висока розорашеть земель, застосовуютъ переважно стШлово-таб1рну систему утрймання корт. Така система передбачае утриман-ня в стШловий пертд у каштальних примщеннях на прив'яз1, а влггку тварин переводять до табор1в, розмь щених бшя пол1в кормово! авозмши з культурами зеахе-иого конвеера. Спйлово-таб1рна система утрймання кор1в мае сво! переваги (можлившть ретельно нормува-ти годавлю, роздоювати кор1в, спостер1гати за станом здоров'я тварин шдивщуально) 1 недолита (обмежеш можливоста створення для тварин нормального повггря-но-евгоювого режиму. Тварини мало шддаються улыра-фюлетовому опромшенню, пщ даею якого в оргашзм1 утворюеться ветамш Д. Таи недолита можуть бути усу-неш при застосуванш безприв'язного групового утри-
Ршень штенсифшацц молочного скотарства у сшы
мання кор1в у примщеннях металево-каркасного типу, яю мютять гшьки дах та щпдогу. Завдяки таким новащ-ям корови отримують багато св1жого повпря та свила, мають необмежений доступ до Ью та води. Таи пропо-зици для агроформувань Ура'ши е слушними, осыльки наявш сьогодш примпцення не дозволяють наростити погол1в'я кор1в до прогнозного р1вня.
Визначення витрат 1 доходное« продукди тварин-ництва важливо здШснювати залежно вщ продуктивное-!! худоби при оптимальному сшввщношенш м1ж галузями рослинництва та тваринництва. За результатами ршен-ня eкoнoмiкo-мaтeмaтичнoi задачу змодельованох на приклад1 СТОВ «АФ «Маяк» Золотошського району нами визначено, що в 2015 рощ при плановШ продуктивносп кор1в в аграрних пщприемствах облает! 4930 кг 1 виробничШ соб1вартосп1 ц виробленого молока 72,84 грн. затрата на 1 корову досягнуть 3690 грн., що на 440 грн. або 12 % бшьше р1вня 2005 року. При цьому продуктившеть корови зросте на 30 %.
Табдиця 3
согосподарсышх пщприемствах Черкасько! обласп
■ Показник 20032005 pp. 2005 р. Прогноз 2025 р. у т. ч. шдприемства за типами спе[иаЛ1зацд1:
зернов1 багатогалу. тва seoi та з розвиненим ринництвом
2003-2005 РР- 2005 р, 2025 р. 2003-2005 pp. 2005 р. 2025 р.
Затрата на утрймання KopiB, млн. грн. 127,5 164,5 855,2 14,1 16,5 116 113,4 148,0 739,2
Затрата на 1 корову,грн. 2180 250 6108 1905 3506 5800 2219 3224 6160
OcHOBHi за<?оби, млн. грн. 298 306 1290 35 25 80 263 281 1210
3 метою забезпечення належних умов утрймання KopiB та виконання технолопчних операщй агроформу-ванням Черкасько! обласп необхщно збшьшити кашта-ловкладення та забезпечити варткяъ основних 3aco6iB не менше 1290 млн. грн.
Пщвищення щтенсифюаци у молочному скотарсш призведе до зростання продуктивное^ KopiB у 2025рощ на 1708 кг на голову у пор1внянш з 2005 роком. Це зростання обумовлено: вкладеннямдодаткових капггальних швестищй в розвиток селекщйно! роботи, що сприяти-ме пщвищенню продуктивное™ корови на 519 кг (або 30,4 %); шноващйш технологи дадуть прибавку продук-тивносп 472 кг (27,6 %) та оптим1зацш кормового ращ-ону щцвищуе продуктившеть на 717 кг (42,0 %).
Отже, в а1роформуваннях р1зного типу спещал1заци твариннидтво Черкащини, зокрема молочне скотарство, мае Bci передумови бути конкурентоспроможним, при-бутковим та високоренгабельним. Це дозволить наси-тити як внутршшй, так i зовнппшй ринок молока ви-сокояюсною продукщею.
Збшыпення обсяпв виробництва молока сшьсько-господарськими пщприемствами та реал^защя його на переробш пщприемства дозволить пщвищити наванта-ження на !х виробнич1 потужнос-п за рахунок високоя-KicHOi сировини, оскшьки елементи шноващйних тех-нологШ е економ!чно ефективними саме у сусшльному ceKTopi виробництва.
Динамка м1жнародно! торпвл1 та пщвищення и значения в середовшщ евггово! економки зумовлеш об'екгив-
ними процесами поглиблення взаемозв'язюв серед краш ввропейського Союзу. Вагомою проблемою пристосуван-ня молочного сектора до нових умов господЭрювання е вир1внювання стандарта якосп у виробницш1 переробщ молока. Адже положения закону 6С про харчування мютять вимош до якоси 1 саштарно-ппетчш вимоги на вах етапах технолопчного процесу. Досвщ Полыщ доводить, що в 1997 рощ частка закупленого молока сорту «ек-стра» становила 10 %, а в 2003 рощ — 80 %. Тому, великою помилкою була руйнацк великих промислових ферм в УкраЫ, що вщент зруйнувало галузь молочного скотарства. Вихщ з тако! ситуащг один — спещал!защя, концен-трацщ, комплексна мехатзац1я виробництва на шно-вацШшй основ!. Без цього не забезпечити вщповщну якдеть молока та належш умови його виробництва,
Важливою складовою конкурентно! продукцц е стандартизащя споживчих товар1в 1 послуг. В б1льшосп випадюв сшьськогосподарська продукц1я е вшцою як1-стю, але не маючи вщповщних стандар'пв, затверджених С01; не може реал1зуватися на ринках шших кра!н. В той же час дв1 третини вироблено! гфодукци тваринництва, в тому числ! молока, припадав на господарства населения. А за вщсутноси надежного контролю за яшс-тю, заготовлена сировина та вироблена продукщя не вщповщае вимогам ставдарт!в СОТ [5].
Уряд Украши повинен б1льше зосереджувати свою увагу на питаниях щодо стабшзацп та нарощування погол1в'я кор1в за рахунок дотацШ (за умови цшьового' !х використання) [8].
116
в1сник ekohomi4hoi науки укра!ни ф
На яысть продукщ! галузей тваринництва вплива-ють ряд чинниюв, яы утворюють систему показниыв (рис. 1).
Рис. 1. Система факторов впливу на як1стъ продукцН тваринництва та ¡Т роль у формувант фтансових результатов
Враховуючи велику кшыасть ризиив у виробництв! молока, для ефективного ветеринарно-саттарного контролю за ними для одержання високояюсно! продукци необхщно використовувати сучасну аналгеичну систему оцшки небезпек та визначення критичних точок контролю [4].
Майбутне розвитку молочного скотарства за великими спещал1зованими пщприемствами, що доведено свгговою i впчиэняною практикою. «При шших р!вних умовах господарство крупне завжди мае переваги перед щлбним» [11]. Недоцшьшсть розвитку однооыбних мо-лочних виробництв полягае в тому, що сировина, яка надходить на промислов! пщприемства не завжди належ-Ho'i якост! та й обсяги а надходження не стабшьш, що негативно впливае на завантаження виробничих потуж-ностей остаишх. Тому сировинну проблему для молоч-Ho'i галуз1 потр1бно розглядати ниш як найактуальшшу. К розв'язання можливе лише за умови д1ево! та ефектив-но! учасп держави, яка повинна бшьше ор1ентуватись на пщтримку середшх та великих виробниюв молочно! си-ровини, включаючи як агроформування суспшьного сектору, так i фермерсью селянсыа господарства.
Ниш фах1вцями Черкасько! обласп розроблено 22 види сиру, 8 з яких за кашвсышми рецептами. ВАТ «Ка-швський маслосирзавод» та Корсунь-Шевченювський молокозавод входять до корпоращ! «Клуб сиру», яка мае за мету налагодити виробництво продукте з молочно! сировини у всЬс областях кра'ши, яюсть якого вщповща-тиме европейським стандартам. Щомюяця пщприемством реал1зуеться понад 100 тонн сиру в УкраЫ (ранше ос-новними ринками збуту були Роая та Болгар1я). 3 метою збшыпення обсяпв закупки сировини (молока) ВАТ «Ка-швський маслосирзавод» збудовано в Драб1вському района загоивельний пункт на 100 тонн молока.
Вдв1ч1 (i3 150 до 300 тис. т в рис) збыьшено потуж-Hocri ВАТ «Жапшвсышй маслозавод». Товариство за-купляе сировину не тшьки у пщприемств Черкасько! обласп, а й МиколашськоУ, Херсонсько!, Одесько!. Масло, вироблене ВАТ «Жашювський маслозавод» (ТМ «Щедрий веч1р») реаизуеться далеко за межами не тшыш регюну, а й Украши — Голландт, Cipiio, №меч-чину, Францда та iHnii краши. Такий попит на молочну продукцпо виробництва переробних пщприемств Чер-кащини ще раз доводить необхщшсть вщродження молочного скотарства на репональному piBHi, нарощуван-
ня його обсяпв виробництва та максимальне завантаження промислових пщприемств з переробки молока високоякюною сировиною.
Тому, вщновлення сироваршня та запровадження нових технолопчних лшгй, аналопчних ВАТ «Кашвсь-кий маслосирзавод», ВАТ «Жашювський маслозавод» щонайменше в кожному репош сприятиме вщроджен-ню молочного скотарства в Украпп, оскшьки мотиващею товаровиробнику буде матер1альна винагорода за яюсну молочну сировину.
Виробшга потужноста переробних пщприемств Черкасько! област1 на сьогодш складають 980 тис. тонн в рж. 3 огляду на ситуацш, що склалася в репош в молочному скотарст, вони завантажен1 тшьки на 45 %, проте доля учасп сшьськогосгюдарських пщприемств складае лише 14 %.
Впровадження штенсифжацп виробництва в молочному скотарств1 та нарощування погол1в'я в аграр-них формуваинях дасть можливють у 2025 рощ реал1зу-вати 706 тис. т. на переробш пщприемства 1 завантажи-ти IX потужносп майже на 72 %. В ситуаци, що склалася, необхщно розвивати молочну галузь у тдприемствах суспшьного сектору, оскшьки при реал1зацп його на молокопереробш пщприемства молоко проходить стан-дартизацио за вс1ма необхщними параметрами.
Прогнозна цшу реал1зацп молока для пщприемств зерно-техшчного типу спещал1зацп мае становити 200 грн. за 1 ц, для багатогалузевих пщприемств, в яких стушнъ ¡нноващйних технолопй вищий, а вщтак, яисть молока краща (що мае пщтверджуватися р1внем цгаи — 250 грн. За умови досягнення прогнозного р1вня продук-тивносп кор1в, погоя!в'я та соб!вартост11 цши реалгзацп, рхвень рентабельное!! Молочного скотарства в агрофор-муваннях Черкасько! облает! становитиме 77,8 %
Галузь молочного скотарства в репош потребуе збшыпення вартосп основних засоб1в на 984 млн. грн., затрата на утримання кор1в необхщно довести до 561,2 млн. грн. Опкуеться отримати у 2025 рощ 754,6 млн. хрн. прибутку вщ реал1зацц молока.
Таким чином, прогнозоваш показники галуз1 молочного скотарства будуть досягнут! за рахунок штеи-сифшаци галуз1 з елементами шноващй, оскшьки збшьшення виробничих витрат на 1 корову з 3250 грн. (2005 р.) до 6,1 тис. грн. (в 1,9 рази) сприятиме пщви-щенню прибутку у розрахунку на 1 корову 1з 765 грн. до 5,4 тис. грн. або в 7 раз1в.
Формування сталого виробництва яловичини
Сшьськогосподарсьи пщприемства в основному поставляюгь молодняк велико'х рогато!' худоби, теля вщгод1вл1, на переробш на м'ясокомбшати Украйш В Черкасько! обласп аграрним пщприемства належить 60 % виробництва приросту велико! рогато! худоби, у найближч1 роки вони будуть завантажуватися виробнич1 пояужност! переробних пщприемств та забезпечуватися потреби споживання яловичини 1 телятини населениям. Тому розвитку великотоварних пщприемств слщ при-дшяти належну увагу вже сьогодш, широко запроваджу-ючи штенсивш методи вирощування з елементами шно-вацШ. Усшшному запровадженню штенсиф1каци виробництва яловичини сприяютъ використання прогресив-них технолопй утримання тварин. Досвщ передових пщприемств обласп ПСП «Плешкат», СТОВ «АФ
Таблица 4
Ефектившсть ¡нтеисифжаци молочного скотарстаа в аГроформуваннями Черкасько! облаеи
Показники 20032005 рр. 2005 р. Прогноз на 2025 р. у т. ч. тдприемства за типами спещалЬацЙ:
зернов! багатогалузев1 та з розвиненим тваринництвом
20032005 рр. 2005 р. 2025 р. 20032005 рр. 2005 Р. 2025 р.
Реалвацк молока, тис. ц 1486, 1649, 7060 150,6 131,9 820 1335,4 1517,1 6240
Повна соб1вартють реал1зованого молока, млн. грн. 96,1 137,3 969,5 10,2 12,2 127,1 85,9 125,1 842,4
Соб1варткть 1 ц молока, грн. 64,7 83,3 137 67,52 92,5 155 64,5 82,5 135
Виручка вщ реал1защ1, млй. грн. 108,3 176,0 1724 8,9 9,7 164 99,4 166, 1560
Цша 1 ц реал1зованого молока, грн. 72,9 106,7 244 59,1 73,5 200 74,4 109,6 250
Ревень рентабельное^ (- збитковост), % 12,7 28,2 77,8 -12,7 -20,5 29 15,7 32,9 85,2 .
Прибуток (- збиток), млн. грн. 12,2 38,7 754,5 -1,3 -2,5 36,9 13,5 41Л 717,6
- на 1 га с.-г. упдь, грн. 19 59 368 -5 -10 148 32 99 1724
- на 1 корову, грн. 208 765 5400 -176 -532 1845 264 898 5980
«Маяк» Золотошського району, СТОВ «Свгеанок» Чор-нобашського району свщчить, що при веяний чисель-ност! погол1в'я тварин (20001 больше) економ1чна ефек-тивнють шноващйних технолопй значно вшца, нЬк у пщприемствах з погол!в'ям до 500 гсшв. В цих пщприе-мствах широко застосовуеться безприв'язна технолопя утримання, а тому затрата пращ на голову тварин тут найнижч! по агроформуваннях облает. Такий спослб дае можливють розмютити у примщенш на 30 % тварин бшыпе (це йе створюе даскомфорту для тварин, оскшь-ки оптимальний мжрокшмат забезпечуе вентиляцШно-опалювальна система серп «Юпмат») 1 довести наванта-ження на одного оператора до 1000 пшв, мехашзувати процеси роздавання корм1в та видалення гною.
Для шдвшцення штенсифисаци виробництва до-цшьно використати технолопю, розроблену 1нститутом тваринництва УААН у виглад комплекту пооперацШно-технолопчно! документацп виробництва яловичини для ферми з прив'язним утриманням молодняку симен-тальсько! породи на 1000 пшв, яка дае змогу штенсив-но вирощувати молодняк до живо! маси 560 кг у виц 21 мю., реашзувати 3800 ц яловичини. Квень рентабель-носп цри цьому складае 30 %, що забезпечуе стабшьшсть виробництва [12]. Така технолопя може бути прийнят-ною для основно! частини агроформувань краши, оск-шьки потенщйною можливютю для них е нарощування погол1в'я ВРХ до 1000 пшв в кожному сшьськогоспо-дарському пщприемствь
Оскшьки продуктившеть тварин в значшй м1р1 заложить вщ Ьс породи, то пращвникам агарного сектору необхщно звернути увагу на формування породи стада. В евт юнуе понад тисячу порщ ВРХ, але тшьки кшька з них вщносять до спещал!зованих порщ м'ясного на-
пряму. Переважна бшышеть належить до комбшованих 1 вони мають м'ясо-молочний напрямок продуктивное!! Новинкою вшшзняно! селекщ! е знамешвська м'ясна. Цю породу ВРХ виведено методом схрещування симен-тальсько!, червоно! степово!, чорно-строкато! та шших порщ. Новостворена порода не належить до великих: жива маса кор1в становить 500-550 кг, а бипв — 650— 700 кг. Проте тварини мають ч1тко виражений м'ясний тип. Дотримання технолопчних умов дае можливють отримувати середньодобов1 прироста ВРХ на вщгод1вл1 до 1 кг.
При вибор1 технолопй утримання важливо врахо-вувати природноюпматичш умови рег!ошв та виробшт можливост1 кожного пщприемства. Технолопя виробництва яловичини базуеться на чотирьох стадоях: виро-щування телят до 20-денного в1ку 1 до трьох шеящв; вирощування до 6-ти мюячного вису; дорощування живо! маси до 350 кг; заюпочна вщпщвля (до 400 кг 1 бшыпе).
Технолот утримання суто м'ясно! худоби скла-даеться з трьох технолопчних перюдав: утримування щнв з телятами на пщеом, дорощування молодняку та вщпуцвль Енерго- га ресурсозберггаючою е технолопя безприв'язного утримання кор1в 1з телятами на пщеом в полегшених примщеннях або на вщкритих вигульних площадках, що забезпечуе високу продуктившеть м'ясно! худоби, низьку и соб1вартють 1 високу продуктившеть пращ. Таку технолопю застосовують небагато пщпри-емств Украши здебшьшого це спещатзоваш агрофор-мування з виробництва яловичини, в яких утримують тварин м'ясиих порщ.
Новпш науковг пропозицп в змоз1 дещо прискори-ти процес вщтворення стада, щцвшцення його продук-
тивносп та нарощування валового виробництва про- Налагодження племпшо! робота та розв'язання дукцп скотарства. Суть шноващйного процесу полягае глобальних завдань сьогодення, що вишшвають з пров тому, що у найпродуктивншшх породистих тварин грами селекци, мае бути поетапним: формування можна брати ембрюни 1 пересаджувати !х коровам з племшних ресурив маточного попшв'я 1з власних тва-низькою продуктивтстхо чи вибракуваним для рин; впровадження вщповщних технолоий з урахуван-вздгодовл1 — сурогатним матерям. На цьому еташ дооить ням природноклхматичних умов конкретного регюну; вежливого значения набувае вщродження зооветеринарч створення втизняного ринку високопродуктивно! ху-но! служби в кожному пщприемст та пщвищення р!вня доби для власних потреб та експорту. квал1фЬсаци фах1вщв Дотримання послщовносп прийнятгя управлшських Нарощування погол1в'я тварин — важливий етап у ршень, правильний виб1р технологи утримання тварин вщродженш галуз1 м'ясного скотарства, але вш мае бути та диференцшований шдхщ до можливостей кожного виражений не ст!льки юлыасним показником сильки пщприемства дозволить агроформуванням обласп наро-яйсним, тобто породним складом. Застосування в Украш стити погол1в'я велико!' рогато! худоби в 2025 рощ до класичного методу трансплантацц ембрютв забезпечи- 290 тис. гол1в (на 77,9 % биьше рхвня 2005 року). За ре-ло за десять останнк роив пересадку понад 5 тис. ембрь зультатами 1рупування, проведеного на пщстав1 даних 221 ошв, проте це тщьки одна четверта частина у пор1внянн1 Ыльськогосиодарського пщприемства Черкащини вияв-з кшыастю пересаджених ембрююв коровам в Канад1 лено, що в сучасних умовах мгшмапьний р1вень збитко-Важливе значения мае визначення оптимально! восп мають пщприемства групи 1з середньодобовим при-структури стада тварин, оскшьки вщ цього в значнШ м1р1 ростом тварин понад 600 г. Використання новтпх техно-залежить розширене вщтворення, штенсившсть маточ- логШ утримання тварин, формування якюнох кормово! ного погол1в'я, обсяг виробництва продукцп 1 и со- бази та ощадливе використання корм1в дозволить пщви-б1варткть, кшькють продукцх! в розрахунку на 1 твари- щити середньодобов1 прироста молодняку велико! рога-ну, илькють необхщних корм1в тощо. Визначаючи струк- то! худоби до 800 г. Завдяки цьому реальною е можливють туру стада, слщ враховувати особливосп кожного конк- збшьшити валове виробництво приросту велико! рогато! ретного господарства, його природнокгаматичш умови, худоби до 843,2 тис. ц виключно за рахунок сшьськогос-мшце розташування, виробничий напрямок та спещал- подарських пщприемств (табл. 5). ¡зацю галузь Таблица 5 Перспектива розвитку м'ясного скотарства в агроформуваннях Черкасько! обласп
Показник 2003-2005 рр. 2005 р. Прогноз на 2025 р. у т. ч. пщприемства з погкшв'ям:
понад 1000 До 1000
Погол1в'я, тио. гол. 179,5 163,0 250 90 200
Середньодобовий прир!ст, г 408 476 800 900 750
Виробництво приросту, тис. ц 271,3 202,3 843,2 295,2 548
Кшьюсть тдприемств 353 278 250 46 204
Погол1в'я тварин на 1 пщприемотво, гол. 508 586 1028 1956 980
Одержано прирооту в розрахунку на :
— 100 га с.-г, упдь, ц 33 27 212 320 179
— 1 шдприемство, ц 768 728 3373 6417 2686
Для поглиблено! штенсифисащ! тваринництва агроформуванням необхщно забезпечити штенсивне кор-мовиробництво, суть якого полягае в збшыпенш виробництва фуражного зерна 1 промислових комбшэрм1в. В зв'язку з цим основною задачею сшьськогосподарсь-ких пщприемств е пщвищення врожайноси зернових культур, аяних трав, покращення стану пасовищ, роз-ширення площ пщ кормов1 культури (до 30 % риш), дотримання науково-обгрунтованих норм чергування культур у с1возмшах, Це ще раз доводить, що високо-ефективне виробництво яловичини та телятини мож-ливе у великотоварних пщприемствах, яю мають у користуванш необхщт земельш ресурси та в змоз1 наситити ринок конкурентноздатною продукщею, р1вном1рно завантажувати переробш пщприемства си-ровиною.
Одним ¡3 впливових фактор1в на пщвищення ефек-тивносп штенсифпсацп галузей тваринництва та досяг-нення прогнозного р1вня виробництва приросту велико! рогато! худоби е прогресивна система год1вл1 тварин. Суть и полягае в тому, що якють корм!в залежить вщ процесу !х приготування.
Вщповщно др найбшьш перспективних технологий належить роздача век вщцв корму одночасно у вигляд! збалансовано! за пожившетю кормосумпш, приготовлено! у подр1бнювачах-змшувачах-роздавачах. Для реал1-заци ще! технологи ВНИПТИМЭСХ розроблено кормо-вий багатофункцюнальний агрегат АКМ-9 з вертикаль-ним бункером емшетю 9 м31 конусним шнеком. Агрегат виготовляеться «Слобщським машинобущвним заводом» Юровсько! обласп. Вартють його 450-500 тис. руб. ро-сйських. Для пщприемств Укра'х'ни це досить дорогий агрегат, вартють якого завищують транспортно-заготь вельт витрати. Потенщйн! можливосн машинобуд1вних пщприемств нашо! кра'хни е, необхщна ильки виважена щнова пол1тика держави та пщтримка вггчизняного виробника.
Названии вище заводом випускаеться ушверсальний навантажувач корм1в, розроблений на баз1 серШного фронтального навантажувача ПКУ-0,8. Ун1кальтсть но-воствореного полягае в тому, що на додатковому важел1 встановлено мехашзм, який подабнюе вдабрану силос-ну масу не пошкоджуючи «монолгеу», запобнаючи втрат1 при цьому до 20 % кормово! поживносп силосу.
Пщприемствам, де piBeHb середньодобових при-pocTiB молодняку велико! рогато! худоби та тварин на вщгод1вл1 низький, а галузь м'ясного скотарства е збит-ковою або низкорентабельною, необхщно здшснити глибокий анал1з структури ращону та якосп i поживност корму. Низький р1вень годовл1 i нестача протешу в рационах призводить до зниження прироста тварин, подо-вження строив вирощування й шдвищення витрат корму на одиницю продукци. Використання концентрова-
Стан та перспективи розвитау
них корм1в у виглядо незбалансованих сумшок знижуе !х ефективн!сть на 15-20 %. 3 досвщу передових пщприемств оптимальною юльистю концентрованих корм1в у структур! ращону е 30-35 %. Ращональне пщви-щення за'1рат корму на голову тварин дозволяв отриму-вати середньодобов1 прироста не менше 750 г, внаслщок чого затрата корму на одиницю отриманого приросту помимо знижуються, значить зростае окупнють кормо-во! одинищ.
Таблиця 6
м'ясного Скотарства Черкащиии
Показник Погсшв'я, тис, гол. Середньодобовий npKpicr 1 голови ВРХ, г Валове вироб) ВРХ 1ИЦГВО приросту тис. ц
200-2005 рр. 2005 р. 2025 р. 2003-2005 рр. 2005 р. 2025 р. 2003-2005 рр. 2005 р. 2025 р.
УЫ категори шдприемсге 294,3 279,6 440,0 475 428 700 516,0 4463 1113,2
Ольсъкогосиодарсыа тдприемства 179,5 163,0 290,0 408 476 800 271,3 202,3 843,2
Гооподарства населения 114,8 116,6 150,0 506 437 650 244,7 244,0 270,0
Питома вага сшьськогосподарських гадприемств, % 61,0 58,3 65,9 — — — 52,6 45,3 75,8
Важливим джерелом корм1в е природш кормов! угщдя, яю дають найбшьш дешев1 груб! й зелеш корми. Використання природних пасовищ тваринами найбшьш економний, досконалий та ефекгивний спос1б единого 1 безиерервного процесу перетворення ресурав рослин-ництва в продукцпо тваринництва, а також споыб отри-мання енергетичного матер1алу для пщтримання житте-д1яльност тварин.
Для куцвл1 тварин у пщприемствах репону засто-совують також поб1чну продукщю рослинництва, вщхо-ди переробно! промисловост — борошномельно!, олШ-но!, цукрово!, пивоварно! та шших. Сшьськогоспо-дарсьй пщприемства Черкащини, в яких створене ви-сокоефективне кормовиробництво та формування кор-мових рацюшв здШснюеться для кожно! статево-вко-во! групи тварин з урахуванням породних !х якостей та продуктивност, мають висок! середньодобсш прироста велико! рогато! худоби на дорощуванш та вщгод1вл1 Так, у СТОВ «Свп'анок» ВАТ «Племшний завод «Велика Бур1мка» Чорноба!вського району при 28-29 % концентрованих корм1в у структур! ращону тваринники отри-мують 863 1 714 г середньодобових прироста велико! рогато! худоби на вщгодши вщповщно,
Агроформуванням Украши перш н1ж нарощувати погол1в'я тварин необхщно стабшзувати галузь кормо-виробництва. За останш роки зменшився обсяг вироб-ництва й заготвл1 кормив, попршилася !х структура внаслщок зниження частки концентрованих корм!в та сша. В сшьськогосподарських пщприемствах Черкась-ко! облает згодовано тльки 14,3 % комбкорм1в вщ !х потреби, це на 9 % менше, шж в середньому по агро-формуваннях Украши.
Перспективною 1 випробуваною технолопею вирощування ! вщгод1вл1 ВРХ користуються в СТОВ «Чигиринська аграрна компашя», де практикують ранне вщлучення телят та переведения !х на сухий корм, при цьому випоюють кожному телят 1 л1тр слабо концентрованого розчину глюкози, а потм щодоби напувають 2-ма лирами молока. Поступово привчають до сша та комб1корм1в, як1 виробляють у
власному пщприемств!. При використанш сухого типу год1вл1 молока витрачаеться майже вдв1ч1 менше, шж при традищйнш технолога i потреба його складае 130-140 кг для кожного теляти. Результата такого методу — 850-910 г середньодобов1 прироста ВРХ. Галузь м'ясного скотарства, як i тваринництва загалом, в пщприемств! е прибутковою.
Рентабельне ведения галуз1 м'ясного скотарства неможливе без дотримання комплексу вимог: налагод-жено! племшно! робота, створення кормово! бази та рацюшв, збалансованих за кормо-проте'шовими одини-цями, оргашзацп пращ.
Корелящйний зв'язок м1ж соб1варпстю i факторами встановлено по 221 сшьськогосподарських пщприемствах Черкасько! облает i представлет р1внянням:
Ух =644,25 - 0,762^+4,796х2-2,198л^ + 11,544х4,
де ух — coöiBapTicTb 1 ц приросту ВРХ, грн.; х, — се-редньодобовий npnpicT ВРХ, г; хг — затрата пращ на 1 ц приросту, люд.-год.; х3 — щшьшеть на 100 га с.г. угщь, гол.; х4 — затрата корму на 1 ц приросту, ц. корм. од.
Пщвищення середньодобових приросте тварини та нарощування !х чисельност у розрахунку на 100 га сшьськогосподарських угщь сприяють зниженню со-б1вартост одинищ вироблено! продукци та шдвигцують економ1чну ефектившеть га луз).
Вщповщно до розробленого прогнозу при потуж-ному державному захисту внутршньому ринку, пшьго-вому кредитуванш, концентрацй виробництва та широкому впровадженню шновацш у виробництво, обся-ги виробництва яловичини зростатаму. Розрахунки по-казують, що у пщприемствах, де середньодобов1 прироста тварин на вщгод1вл1 сягають 900 г соб1вартсть 1 ц продукци дор1внюе 512 грн., при продуктивное« 750 г — coöiBapTicTb одинищ продукци 718 грн. В той час як в 2005 рощ вона середньому по облает станови-ла 695 грн/ц.
Таблиця 7
Гнтепсифшащя виробництпа ялоиичшш у с1льськогосиодарсышх пщприемствах Черкасько! облает
Показник 2003-2005 РР- 2005 р. Я • § * о гч £8 у т.ч. шдприемства з поголЬ'ям:
понад 1000 До 1000
Виробнича coôiaapTicTb приросту ВРХ, млн. гри. 105,3 140,6 561 151,1 409,9
Соб1ворт1сть 1ц приросту, грн. 388,13 695,0 665 512 748
Затрати на утримання тварин ВРХ, млн. грн. 145,7 146,1 596,4 158,4 438
Затрати на 1 голову ВРХ, грн. 812 896 2056 1760 2190
Економ1чна криза, яка охопила аграрне виробницт-во, сприяла розвалу штегращйних зв'язюв mîx агрови-робниками та переробними пщприемствами.
Вщродження м'ясного скотарства у сшьськогоспо-дарських пщприемствах сприятиме р1вном1рному над-ходжещпо сировинно! продукцп на м'ясокомбшати, з яко'1 вироблятиметься високояюсна м'ясна продукщя.
Завдяки технолопчно правильному утриманню тва-рин велико!' poraToi' худоби, вирощування ïx до вщповщ-них яюсних кондищй сприятиме .ощнщ. вироблено! продукцп за црийнятною щною, виведення м'ясного скотарства з кризи та пщвищення ефективноста за раху-нок штенсифжацп" галуз1 (табл. 8).
Таблиця 8
Ефективтсть розвитку м'ясного скотарства в альськогосподарських щцириемствах Черкащини
Показник 2003-2005 РР- 2005 р. 8 • 1 а У т. ч. шдприемотва з погол1в'ям:
понад 1000 ДО 1000
Co6iimpTioTb реал130ваних тварин ВРХ, млн. грн. 125,3 127,7 542,2 147 395,2
CoSiBaoTioTb 1 ц, грн. 461,85 631,18 677 525 760
Виручка, млн. грн. 95,6 110,9 784 274,4 509,6
Цша реал)зац!! 1 ц, грн. 352,38 548,29 980 980 980
PiBeHb рентабельное^ (- збитеовосп), % -23,7 -13,1 44,6 86,7 28,9
Прибуток (- збиток), млн. грн. -29,7 -16,8 241,8 127,4 114,4
- на 1 голову, грн. -165 -103 834 1415 572
Отже, передов1 шноващйш технологи е ирогресив-ними та економ1чно випдними, осюльки доводять, що наявшсть погол!в'я велико!' рогато\' худоби в кожному сшьськогосподарському пщприемепм мае бути в межах 1000 гол!в, при цьому прибуток на голову тварин, як1 знаходяться на вщгод1вл1 складае 572 грн., а в пщприемствах з погол!в'ям понад 1000 mnie прибуток на 1 голову у 2,4 рази бшыпий i дор1внюе 1415 грн. Строк окуп-ност1 прогнозованих капггаловкладень у галузь м'ясного скотарства регюну дор1внюватиме 7 роив.
Свинарство — ефективна галузь в смьськогосподарсь-ких тдприемствах Дослщження фах1вщв (науковщв та практиив) доводять, що майбутне галуз1 свинарства мае будуватися на промисловй ochobL Поки що цей процес повшьний, проте позитивш результата вже е. Украшська корпора-
цщ «Тваринпром», до яко!' входять 43 пщприемства, що займаються виробництвом свинини, сьогодш нал1чуе 500 тис. гол. свиней. Питома вага !'х у загальних обсягах сшьськогосподарських пщприемств Украши за чисель-шстю свиней становить майже 19 %, за реал1защею свинини — 35 %. Кожне пщприемство корпораци у своему регюш посщае перше мюце не тшьки з виробництва свинини, але й молока, зернових, техшчних та кормо-вих культур.
Погол1в'я свиней на Украпп в останш десять роив стр1мко скорочуеться, ринок свинини наповнюеться ¡мпортним м'ясом. Ситуащя, що склалася, значною м1рою спричинена неврегульоваюстю внутршнього ринку м'яса та м'ясопродукпв. Митна варисть одше! тонни ¡мпортованого м'яса та м'ясопродукпв у 2006 рощ стано-вила 3523 грн. Це призводить до хптучного зниження цш на м'ясосировину та згортаиня вкчизняного виробництва. Тому на державному р1вш необхщно. виршити питания закушвл1 ¡миортного технолопчного обладнання для свиней та налагодити його виготовлення на промис-лових пщприемствах Украши. Виб1р та налагодження технологи утримання мае забезпечупати прибутковють галуз1 [2], тшьки тод! вона буде ефективною.
Низька ефектившсть виробництва свинини в крапп пов'язана певним чином з недосконалим р1внем мехаш-зацп виробничих процешв та умов утримання тварин. Одним ¡з завдань в галузг свинарства е виробництво станкового обладнання для утримання вс!х впсових груп свиней 1 насамперед свиноматок з поросятами, оснль-ки застарше обладнання призводить до значних втрат молодняку при його вирощуванга. Для двофазного утримання свиноматок з приплодом ВАТ завод «Фрегат» сшльно з УкрНДШВТ Ы. Л. Погоршого розробили станок ССС 1/10. У таких станках можна розмщувата тяж-косупоросш свиноматки, свиноматки з приплодом до 26-60 дшв, вщлучених поросят 90-120 дшв групами до 11 готв. Конструкторами передбачена можливють ре-гулювати ширину боксу залежно вщ розм!р!в свиноматки. Станок обладнаний електрооб1гр1вачем, який пра-цюе в двох режимах: «лгго» 1 «зима». Напування тварин здайснюеться з напувалки АС-Ф-25, обладнано!' срастим фшьтром [1]. Завдяки експериментальному встанов-ленню таких станюв д ля свиноматок з приплодом до 2660 дшв у СТОВ «Нива» Корсунь-Шевченювського району пад1ж свиней групи 0-2 мюящ знизився на 68 %. При вщгодааш та реал1защ! збережених тварин, витрати на придбання нового обладнання повшстю вщшкодову-ються. Збереження покшв'я в раниьому вод та доведения свиней до необхщних вагових кондищй, реал!зац1я за досить високою цшою (966,36 грн. за 1 ц) сприяли отриманню прибутку у сум! 286 грн. за кожен реаль зований центнер свинини. Р!вень рентабельносп галуз! склав у 2005 рощ 42,1 % (вдв1ч1 бшьше, шж у 2003 рощ). Тому агроформуваннямдощльно встаНовити гаке обладнання. Це дасть змогу зберегти 95-100 % погсшв'я свиней у ранньому вод, що дозволить отримати через 7-8 мгсящв прирют 105-115 кг вщ 1 голови, в перерахунку на грошовий екв1валент— 1015-1110 грн. виручки.
Вщродженню галуз1 сприятимуть не лише докорш-не полшшення годавл1 тварин 1 технологи виробництва, але й удосконалення юнуючих та створюваних генотитв свиней, пошук ефективних поеднань вихщних форм з
метою одержання високопродуктивних помюей 1 пбрщцв для вдеодовль
Враховуючи тенденцп розвитку вгсчизняного та свггового свинарства в загальшй систем! зоотехшчних 1 оргашзащйно господарсысих заход1В надзвичайно важ-ливе значения мае питания вирощування ремонтного молодняку, що дае можливють створення високопродук-тивного батьивського стада. Особливо гостро постало це питания з переходом виробництва на штенсивну промислову технологпо, використання закритого типу виробництва.
Для свинарства в сшьськогосподарських гидприем-ствах важливо поступово нарощувати погатв'я свиней та збшыпувати обсяга виробництва свинини за рахунок використання високоефективних технолопй на шновац!йшй основ! з урахуванням досягнугого р1вня виробництва.
Наприклад на Черкащиш д1е спещал!зоване пщприемство з виробництва свинини — Черкаська м'яс-на компанш. За чисельшстю погол1в'я (16,5 тис. гол.) пщприемство належить до групи середнк. Тому напрям-ки пщвищення ефективносл виробництва свинини для спещал1зованих пщприемств е дещо шшою. По-перше, господарства такого типу можуть швидко наросгити погол1в'я до 70 тис. гол. По-друге, ве! фактори високо-ефективного виробництва тут уже активно зад1яш: ви-сока концентращя вщселекцюнованого стандартного погол^в'я; штенсивне використання тварин 1 площ! при-мщень; ршшчшсть 1 послщовшсть технолопчних про-цес!в; потоковий принцип виробництва; високий р!вень мехашзащ! та автоматизацц з широким спектром засто-сування шноващйних технолопй. Основний принцип
тако! штенсифЬсацп — застосування конвеерного ритм-¡чно-потокового виробництва свинини, що передбачае безперервний випуск продукцн через однаков! пром!жки часу парт1ями вщповщних po3MipiB i якост за певний перюд i в щлому за рк. Такого роду комплекси, при робот на повну потужшсть, можуть забезпечити вироб-ництво свинини на 20 % Bin прогнозного р1вня по агро-формуваннях репону.
Проведен! нами дослщження показують, що для забезпечення мшмального р!вня рентабельносп сшьськогосподарським шдприемствам Черкасько! об-ласи, яKi займаються виробництвом свинини необхщ-но мати ногол1в'я свиней не менше 400 го;пв i3 середнь-одобовим приростом 1 голови не нижчим 200 г.
Передов! позици репону з виробництва свинини займать TOB «Черкаська м'ясна компанш», ВАТ «Русь» i СТОВ «АФ «Маяк» Золотошського району, в яких скон-центрована третина погол1в'я свиней агроформувань облает. Ними виробляеться майже 45 тис. ц свинини в жив1й ваз1, що складае 40,5 % обсягу по облает. Таким спещал1зованим пщприемствам, з метою пщвищення ефектйвност виробництва доцшьно пщвищити серед-ньодобовий прирют свиней до 640 г та наростити пого-л1в'я до 45 тис. гол.
Багатогалузевим пщприемствам, яы займаються також i свинарством в залежност вщ досягнутого р1вня розвитку дано! гаЛуз1, доцшьно наростити погол1в'я до: 800, 800-1200 та понад 1200 ronin (в середньому на 1 пщприемство 600, 1155,1500 гол1в вщповщно), одночас-но пщвищити продуктившетъ свиней до: 380,420 та 560 г вщповщно (табл. 9).
Таблиця 9
Поголш'я свиней та його продуктивнкть в аграриях формуоаниях Черкащиви
Показники 2003-2005 рр. 2005 р. Прогноена 2025 р. • ут. ч. тдприемсгвазпоголш'ям
до 800 800-1200 понад 1200 спещашзоваш господарства
Погожв'я, тис. гол. 155,4 175,8 290 40 97 108 45
Середньодобовий прир[ст, г 236 289 480 380 420 560 • 640
Виробництво свинини, тис. ц 97,1 92,6 506,3 55,5 148,7 197,1 105
Юльюсть шдприемств 301 277 226 67 84 72 3
Погол!в'я свиней на 1гадприемство 516 635 1283 600 1155 1500 15000
Прогнозш розрахунки евщчать, що погсшв'я сви- живо! маси зросте у 5,5 рази, а продуктившеть свиней ней у сшьськогосподарських формуваннях облает на (середньодобов1 прироста) на 66 %. Таким чином, ви-перспективу можливо збшыпити в 1,6 рази у пор1внянш робництво свинини агроформуваннями Черкасько! об-з 2005 роком. При цьому валове виробництво приросту ласт становитиме 506,3 тис. ц.
Таблиця 10
Перспсктиви розвитку свинарства Черкащини на 2025 р!к
Показники Попшв'я свиней, тис. гол. Середньодобовий прирост на голову,г Валове виробництво, тис. т
2005 р. 2025 р. 2005 р. 2025 р. 2005 р. 2025 р.
Yci Kareropii пщприемств 433,3 550 295 426 38,8 92,4
Ольськогосподарсью тдприемства 175,8 260 289 480 9.3 50,6
Господарства населения 257,5 260 300 400 29,5 38,0
Питома вага сшьськогосподарських шдприемств, % 40,6 52,7 — — 24,0 54,8
Виведення галуз1 свинарства з кризово! ситуаци можливе за умови комплексного використання екстен-сивних та штенсивних факгор1в штенсиф1кацй" при оптимальному економ1чно вигщному !х сшввщношенш.
Важливою умовою розвитку тваришшцтва на за-гальнодержавному piBHi е створення мщно! кормово! бази в кожному пщприемствь При складанш panioHiß
для свиней необхщно враховувати статево-висов1 групи тварин, норми \ тип годавл1 та ¿нтенеившеть використання, що зумовлюе !хню структуру 1 пожившеть. В зош Люостепу застосовуеться концен'фатно-коренеплщний тип год1вл1. Концентрованим кормам належить 70-75 % у загальшй структур! рацюну. Проте, аграрш пщприем-ства репону тльки на 14 % вщ потреби забезпечеш кон-
центрованими кормами. Тому проблемою, яка потребуе негайного виршення е вщновлення робота законсерво-ваних комбжормових завод1в, створення нових з новЬнш обладнанням, яю б могли забезпечита тварин-ництво не тшьки комбжормами у необхщшй кшькосп, а й кормовими добавками, вггамшами.
Впчизняш пщприемства х1м1чно1 промисловосп мають обмежеш можливосп виробництва вггамнив й амшокислот, 1 особливо кормово! групи. Ктвський та Уманський вггамшю. заводи практично не використову-ють сво! потужноси з виробництва впамЬпв, значна частина устаткування застарша, асортимент продукцп не цшком вщповщае запитам агропромислового комплексу, а група впамппв В-4 (хлорвд холшу) взагат не ви-робляеться в УкраМ. В зв'язку з цим потреба вггчизня-ного комбжормового ринку у ветамшах здШснюеться практично повнюгк) за рахуиок ¿мпорту. Тому, вщро-дження вгечизняного виробництва впамппв й амшокис-лот та додавання Ы до корму тваринам дозволить знач-но пщвищити продуктивнють свиней та збшышгги об-сяги виробництва вс1х вщцв продукцп тваринництва.
Проведеш розрахунки в основу яких покладений оптимальний план за результатами ршенням економь ко-математично! задач! показують, що основою вис о ко! продуктивное™ та ефектавностт тваринництва е повно-щнна год1вля худоби дешевими кормами. Тому, розв'я-зання проблеми рацюнально\' та ефективно! год1вл1 тва-рин вимагае створення мщно! кормово! бази в кожному господарств1 репону.
Виршення проблеми виробництва необхущо! юлькоси корм1в полягае в створенш оптимальних по-авних площ пщ кормовими культурами. Поряд !з стаб1-л!защею 1 нарощуванням виробництва корм1в, не-вщкладного виршення потребуе л!квщац!я дефщиту кормового бшка, який складае 25-30 %, а в зимовий перюд — 40-50 % 1 бшьше. Ще гострше його нестача вщчуваеться в фермерських, селянських господарствах, де структура пос!в1в кормових культур практично не вщповщае вимогам год1вл! високопродуктивно!' худоби. Для лквщацп дефщиту кормового бшка пщприемствам регюну необхщно довести до оптимальних розм1р1в кор-мову площу: для багатогалузевих пщприемств кормовШ площ! мае належати 30; а для пщприемств з розвине-ним тваринництвом — 40 % риш. Саме тому, на даному еташ становления тваринництва, перспективними е багатогалузев! сшьськогосподарсью пщприемства, наяв-на земельна площа яких дозволяе вести високоефектив-не кормовиробництво, створите необхщну кормову базу для забезпечення погол!в'я свиней необх!дними кормами та побудова крупних свинокомплекс!в.
В сучасних умовах доцшьним е використання дагсь-ко'1 технологи, яку утворюе ступшчата система виробництва свинини: племзавод (племрепродуктор) — товар-ний репродуктор — вщгод!вля молодняку, одержаного з використанням метод!в схрещування та пбридизацп' попередньо вивчених вихщних форм свиноматок! кнур!в на ефективне поеднання.
Надзвичайно важливим чинником зб!льшення об-сяпв виробництва продукцп свинарства е розвиток ви-сокоефективно! племшно! справи. При цьому значну роль сшьськогосподарсью пщприемства мають надава-ти високоякюному племшному матер!алу, здатному
полшшити генетичш ознаки! пщвищити продуктивнють тварин. Безсистемне перемщення свинопопшв'я !мпортно'1! впчизняно!' селекцп спричинило ускладнен-ня процес!в удосконалення генотишв, 1 як наслщок не забезпечуеться реал!защя селекщйно-технолопчних програм ! часто через декшька поколшь !мпортне пого-л!в'я за р!внем продуктивное« знижуеться [6].
Сшьськогосподарсыа пщприемства вирощуютъ свиней р!зних порщ, але провщними серед них е: велика бша! миргородська. Проте з метою полшшення й!дго-д1вельних якостей основних порщ тваринники Люосте-пу Украши використовують породи ландрас, полтавсь-ку м'ясну, уольську. Велика бша порода належить до числа ушверсальних, тобто свиней можна вщгодовува-ти до беконних, м'ясних або сальних кондищй. Врахо-вуючи це, в господарствах свит ще! породи займають 86% [3].
Врахування вс!х вище названих фактор1в сприяють не тльки нарощуванню попшв'я та обсяпв виробництва свинини, але й мають вагомий вплив на формування витрат виробництва галуз! свинарства, що е досить сут-тевим моментом пщвищення ефективност! виробництт ва. Даш дослщжень доводять, що при збшыпенш пого-л!в'я свиней соб!варт!сть 1 ц приросту помггао знижуеться, а вщтак, прибутковюгь галуз! зростае.
Корелящйна зв'язок м!ж соб!вартютю свинини та факторами п виробництва в сшьськогосподарських тдприемствах Черкащини був встановлений за допомо-гою р!вняння множинно! регреси:
у = 917,07-0,144х,-0,414х2 + З,616х3,
де у — соб!вар'пстъ 1 ц приросту свиней, грн.; х1 — пого-л!в'я свиней, гол.; х2 — середньодобовий прирют свиней, г; хъ — затрата пращ на 1 ц приросту свиней, люд.-год.
Дане р!вняння характеризуе залежнють соб1вартост! 1 ц приросту свиней вщ кшькосп покшв'я, середньо-добових прироста 1 голови та продуктивносп пращ. Так, збшыпення кшькост! погол!в'я свиней на 1 шдприем-ство та пщвищення його продуктивное^ соб!варпсть 1 ц свинини помгого знижуеться.
Економ!чна криза негативно вплинула на агропро-мислову штегращю, практично парал1зувавши п. Вщновлення !нте1рац!1 сприятиме поеднанню ¡нтерес!в сшьськогосподарських ! промислових пщприемств, що викличс розвиток кооперац!! сшьськогосподарського виробництва, поглиблення спещал!зацп пщприемств, покращення техшчного обслуговування виробничих структур, оптим!зац!ю транспортно-постачальницьких робп; скорочення шляху вщ виробника до споживача. Тому доцшьно зд!йснювати реал1защю свиней централ!-зовано у чггко визначеш счроки безпосередньо перероб-ними пщприемствами, Для цього умови доставки мають бути обумовлен! договором кушвльпродажу м!ж това-ровиробником ! переробним пщприемством. 3 метою пщвищення економ!чно1 ефективност! виробництва необхщно забезпечита за!нтересованють на вс1х ланках штегращйного формування.
У випадку реал!зацп свиней товаровиробниками безпосередньо на переробш пщприемства витрати з реал!заци складають 7-10 % вщ соб1вартост! виробництва. Коли ж закупку продукцп здШснюе посередник, то штучно занижуеться ц!на закупки, а реал!зац!йн! витра-
та збшыпуються на третину, що призводить до високих цш на продукщю переробки. Тобто, соб1вартють вироб-лено! продукци е пом1рною, а цродукти и переробки е надто дорогими, в результат! чого товаровиробник от-римуе м1зерну долю прибутку. Таким чином, реал^зацш продукци тваринництва товаровиробниками на пере-робю пщприемства мае здШснюватися без учасп посе-редниюв, оскшьки запровадження в даю вище викладе-ного мехашзму в систем! «виробшщтво—переробка-ре-ал1зац1я» дасть можливють агроформуванням отримува-ти прибуток без додаткових непродуктивних витрат.
Пщвищення економ1Чно! ефективноси галуз1 сви-нарства залежить вщ двох основних фактор1в соб1вартост1
Ефсктшийстъ розвитку свинарства в
реал1зовано1 продукди та цши реал1заци, Щна реал1заци мае забезпечувати м!шмальний прибуток на р1вш 5 % вщ р1вня повно! соб1вартосй реатзовано! продукди [10].
В наслщок зростання цш на енергоноси, щдвшцен-ня р1вня заробшго! плати та шфляц1йних процешв со-б1варт1сть продукци в перспектив! буде зростати. Осюльки р!вень виробничо! соб!вартосп у сшьськогосподарсь-ких шдприемствах р1зний, то вщповщно соб!варткть реал!зацн 1 ц свинини також буде диференщйованою. Витрата по реал!зацп свинини складуть 7-10 %, а в цшу реашзаци необхщно закладати не менше 20 % прибутку. Таким чином, прогнозована цша реал1заци 1 ц приросту свиней складатиме 1350 грн. (табл. 11).
Таблиця 11
агроформуваинях Черкасько! облаеп
Показннкн 2003-2005рр. 2005 р. Прогноз на 2025 р. у т. ч. пщприемства з погол!в'ям
до 800 8001200 понад 1200 спещалшоват господарства
Повна соб1варт1сть рсал!зованих свиней, млн. грн. 76,5 71,9 447,8 61,5 151,5 158,2 77
Соб1вар-псть 1 ц, грн. 788 ' 777 923 1180 1060 850 740
Виручка вщ реал1зацп, млн. грн. 70,2 80,8 655 70,3 192,5 251,8 140,4
Цша 1 ц реал1зац», грн. 723 873 1350 1350 1350 1350 1350
Р1вень рентабельное™ (- збитковост!), % -8,3 12,4 46,3 14,3 27,4 59,2 82,3
Прибуток (- збиток), млн. грн. -6,3 8,9 207,2 8,8 41,4 93,6 63,4
Прибуток (-збиток) на 1 голову, грн. -41 51 714,5 . 220 426,8 866,7 1400
При покшв'! свиней на одне господарство до 800 голхв пщприемство може мати мшмальний прибуток в!д дано! галуз! в розм1р1131,3 тис. грн., тод! як у пщприе-мствах з погол!в'ям 800-1200 гол1в прибуток дор!вню-ватиме 493 тис. грн. Пщприемства, як! спещал1зуються на виробницт свинини матамуть р!вень рентабельное^ 82,3 %, головним чином за рахунок штенсифжаци галуз! (зниження соб1вартост1 одинищ продукц!! при збшыпенш витрат на голову тварин).
Загальний фшансовий результат в а1роформуваннях Черкасько! облает! становитиме 207,2 млн. грн. прибутку, в тому числ1 714,5 грн. у розрахунку на 1 голову ! 427 грн. — на 1 ц реал!зовано! продукцп, Р!вень рента-бельност! при цьому складатиме 46,3 %.
Л!тература
1. Басенко А. Усшх — в узгодженш дай аграрив! маши-нобудавниюив // Сшьський час,— 2005.-- № 44(621).— С. 7.
2. Гнатишин 10., Кашуба Ю. Свинарство -- галузь при-бугкова// Тваринництво Украши,— 1998.— № 1.— С. 26.
3. Гнатюк С. Крупнотоварне виробництво свинини — надШний шлях наповнення ринку м'ясом // Тварин-ництво Укра!ни.— 2005 — № 2.— С. 3.
4. Касянчук В., Крижан1вський Я., Даниленко I., Полтавчанко В. Ретельний контроль виробництва молока на ферм! — основний важ!ль у забезпеченш населения високояюсною продукщею // Тваршшицтво Украши,- 2006.- № 4.- С. 20-22.
5. Кириленко 1.Г. Напрямки пщвищення конкурен-тоспроможност! в!тчизняного с!льськогосподарського
виробництва// Економгка АПК.— 2005.— №11.— С. 68-72.
6. Козир В. Щодо оптим!зацц юнуючо! структури плем!нного свинарства// Тваринництво Украши.— 2005,- № 3.- С. 7.
7. Олядтчук Н.В. Соц!ально-економ1чна значим!сть молочного скотарства та шляхи вщродження галуз! на Черкащин!. Зб1рник наукових праць Луганського нацю-нального аграрного ушверситету/ За ред. В.Г. Ткачен-ко.- Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004.- № 34(46).-С. 148-151. (Сер1я «Економ!чн! науки»).
8. Пабат В.О. Стан сировинно! молочно! зони Укра!-ни ! тенденцГ! забезпечення молокопереробних шдпри-емств // Материалы Всеукр. конференции «Молочный мир-2004» (Киев, 2-3 ноября 2004 г.).- С. 51-58.
9. Саблук П. «Чи будуть «молочш рки» Укра!ни по-вноводними?»// Агроб1знес сьогодн!.— 2006.— № 24(107).- С. 15-16.
10. Формування нормативних витрат! доходов та ба-ланси сшьськогосподарсько! продукци в Укра!ш та шших кра!нах св!ту / За ред. О.М. Шпичака.— К.: 1АЕ, 2003.— 484 с.
11. Чеботарьов В.А. ГнновацШ'на трансформащя структури АПК як сутшсна ознака аграрно (аграрно-продовольчо!) доктрини// Економша АПК.— 2004,— № 8,- С. 31-37.
12. Чигринов в.1. Розробка пооперацШних технологий виробництва яловичини в молочному ! м'ясному ско-тарст // Вгсник аграрно! науки,— Березень-кв1тень 2006 р.-С. 113-117.
