CC BY
27
вання, яке забезпечить його збереження, повинне контролюватися державою. Для особливо щнних заповщних територiй, що мiстять в соб1 унiкальнi при-роднi щнност1, повинна бути визначена стабiльна основа фшансування на мiжнародному рiвнi.
Лггература
1. Довщник з питань економжи та фшансування природокористування i природоохоронно! дiяльностi/ Шевчук В., Пилипчук М., Карпенко Н. та in. - К.: Геопринт, 2000. - 412 с.
2. Закон УкраТни "Про природно-заповвдний фонд Украши"// Вiдомостi Верховно! Ради Украши. - 1992, № 34. - С. 502.
3. Леоненко В.Б. Атлас об'екпв природно-заповвдного фонду Украши/ Леоненко В.Б., Стеценко М.П., Возний Ю.М. - К.: Кшвський ушверситет, 2003. - 119 с.
4. Неверов А.В. Формирование финансово-экономического механизма функционирования особо охраняемых природных территорий// Тезисы докладов Междунар. науч. конф. "Европа - наш общий дом: Экологические аспекты"/ Неверов А.В. - Минск: ООО "Белсэнс". - 1999. - С. 172-173.
5. Постанова Кабшету Мш1стр1в УкраТни "Про затвердження перел^ платних послуг, яю можуть надаватися бюджетними установами природно-заповщного фонду" № 1913 ввд 28.12.2000 р.
6. Постанова Кабшету Мш1стр1в УкраТни "Про внесення змш до перелiку платних послуг, яю можуть надаватися бюджетними установами природно-заповщного фонду" № 827 ввд 02.06.2003 р.
7. Природно-ресурсний потенщал сталого розвитку Украши/ [Данилишин Б.М., Дорогунцов С.1., Мщенко В.С., Коваль Я.В. та ш.] - К.: РВПС Украши, 1999. - С. 355-402.
8. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Науковий та методичний контекст концепцп стратегп розвитку природно-заповвдно! справи// Заповiдна справа в УкраЫ/ Шеляг-Сосонко Ю.Р., Попович С.Ю. - 2002, вип. 1. - С. 1-14.
9. Шлапак А.В. Финансово-экономический механизм управления развитием природно-заповедного фонда// Методы решения экологических проблем/ [Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника]/ А.В. Шлапак - Сумы: ОАО "СОТ" изд-во "Козацький Вал", 2005. -С. 488-499.
УДК 671.12:614.8.86 Проф. Т.М. Артюх, д-р техн. наук;
здобувач 1.В. Григоренко - Кшвський шщональшй торговельно-економiчний ушверситет
ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ ТА НАД1ЙНОСТ1 ЮВЕЛ1РНИХ ВИРОБ1В
Представлено основш проблеми, пов'язаш з безпекою використання та на-дшносп ювелiрних виробiв, що виробляються укра'шськими та iноземними виробни-ками. Визначено метали та ix сполуки, що можуть бути наявними у складi ювелiрно-го сплаву та, водночас, представляють найбiльшу загрозу органiзмовi людини. Наведено шляхи запобiгання появi iстотних недолiкiв ювелiрних виробiв.
Ключов1 слова: ювелiрнi вироби, безпека, надшшсть, важкi метали, ювелiрний сплав, дефект, прихований дефект.
Prof. T.M. Artyuh; competitor I. V. Grigorenko - Kyiv national
trade and economic university
Problems of safety and reliability of jeweller wares
Presented basic problems the uses related to safety and to reliability of jeweler wares which are produced the Ukrainian and foreign producers. Certainly metals and their con-
nections, which can be present in composition a jeweler alloy and, at the same time, present a most threat the organism of man. The ways of prevention of appearance of substantial lacks of jeweler wares are resulted.
Keywords: jeweler wares, safety, reliability, heavy metals, jeweler alloy, defect, latent defect.
Ювелiрна галузь Украши шдшшла до Tiei стади свого розвитку, коли ювелiрне шдприемство аби досягти ycnixy на ринку повинно придшяти увагу не тшьки дизайну, а технолопчним процесам, для виготовлення конкурентоз-датних ювелiрних виробiв.
У свiтлi нових процеЫв та тенденцш, одшею з найбiльш актуальних проблем ювелiрноl галузi е передуЫм проблеми пов'язанi з ix яюстю, зокрема безпекою та надiйнiстю. Це обумовлено насиченням ринку ювелiрними виро-бами низько! якостi, в ходi експлуатаци яких проявляються значнi мехатчш пошкодження, рiзноманiтнi змiни кольору поверхш, потьмянiння та численнi алергiчнi реакци у споживачiв. Це пов'язано з рiзними чинниками. Переду -сiм, йдеться про використання iмпортних лiгатур для виготовлення виробiв i припо!в, яю не пройшли оцiнку на вщповщшсть встановленим вимогам щодо мехашчно1 та хiмiчноl стiйкостi, а також про порушення технологи.
К^м цього, варто зважити на те, що в Укршт видобуток золота нез-начний, бшьшють золота, яке використовуеться ювелiрами, або вилучене з брухту, вiдходiв та "електронного лому", або це е готова iмпортна лiгатура, школи невiдомого повного хiмiчного складу. Для того, щоб провести ретель-ний афшаж, потрiбне дороге технологiчне обладнання, а для значно! частки шдприемств це не пiд силу. Тому в ювелiрнi прикраси потрапляють таю хь мiчнi елементи як кадмш, свинець, iндiй, ртуть, залiзо, олово, марганець, хром та шш^ яю чинять, до того ж, i негативний вплив на здоров'я людини.
На жаль, переважна бiльшiсть виробниюв вважають, що склад дорого-цшного сплаву характеризуе, передусiм, стабiльнiсть технолопчного проце-су, а не споживчi властивостi готових виробiв. Проте безпека та надшшсть ювелiрних товарiв повною мiрою визначаеться складом дорогоцiнного сплаву та дотриманням технолопчного процесу.
Якщо до розв'язання питань виробництва i оцшювання якостi ювелiр-них виробiв в УкраАт лише шдшшли, то мiжнародне спiвтовариство вже давно проявляе значну защкавлешсть до проблем !х безпеки та надiйностi. Дос-лiдження iноземних науковцiв указують на те, що важкi метали, потрапля-ючи до органiзму людини, накопичуються i поступово його руйнують. Найбiльш негативний вплив мають легуючi компоненти дорогоцiнних спла-вiв, зокрема кадмш, цинк, шдш, нiкель та ш.
Так, кадмiй Мiжнародним агентством з вивчення раку (МА1Р) вщне-сено до сполук першо1 канцерогенно: небезпеки, тд час контакту зi шкiрою призводить до запалення легень, сильного болю юсткових тканин, попршуе роботу печiнки i нирок. Цинк, зокрема його накопичення в оргашзм^ викли-кае вiдставання росту, анемш, порушення вуглеводного обмiну i серцево1 дь яльностi, гiперплазiю лiмфоlдних елеменлв, подразнення шкiри та слизових оболонок та iншi алергiчнi реакци.
154
36i|)iiiiK науково-технiчних праць
1ндш, його хронiчний вплив, викликае розлад нервово! системи, бшко-вого обмшу, облисiння, появу бiлка у сеч^ сприяе руйнуванню зубiв, серце-во! та загально! слабкостi. Берилiй, кобальт, мщь, хром, паладiй i платина за умови довготривалого контакту можуть викликати контактнi дерматити та сприяти формуванню незлоякiсних пухлин.
Але чи ненайбшьше суперечок iснуе навколо шкелю, який використо-вують у багатьох золотих сплавах, зокрема для отримання бшого золота. Нь кель е найбшьш поширеною причиною появи контактно! алерги. Алергiчнi явища щодо шкелю проявляються у 10-20 % жшок, 5-10 % чоловiкiв. Подраз-нення викликаеться поглинанням шюри iонiв шкелю, що видшяються з мате-рiалiв, якi мiстять нiкель i знаходяться в безпосередньому контакт зi шюрою.
Практика покриття ювелiрних виробiв родiем вiдтягуе початок негативного впливу цього елементу на оргашзм. Це найбшьш бший дорогоцiнний метал шсля срiбла, платини та паладда, яким до того ж часто покращують зов-нiшнiй вигляд виробiв. На жаль, тривалiсть ди родiево! плiвки вiд шести мюя-щв до двох рокiв у кращому випадку, пiсля цього вона стираеться i крiм змiни кольору прикраси виникае небезпека контакту шюри iз алергенним сплавом.
Тому, Свропейське сшвтовариство працюе у напрямi з розробки за-гального законодавства щодо обмеження використання в дорогощнних сплавах шкелю. Деяю европейськi кра!ш ввели власш обмеження щодо використання шкелю у ювелiрних виробах. Наприклад, Великобританiя забороняе виробництво та продаж ювелiрних виробiв iз сплавiв з вмютом нiкелю (>0,01 %) для стрижшв сережок, а також для шших виробiв, що контактують iз шкiрою. Швецiя, Нiмеччина ввели жорстю обмеження щодо вмiсту нiкелю у ювелiрних сплавах з середини 90-х роюв минулого столiття. З 1993 року встановлено обов'язковi попереджувальнi записи на етикетках для деталей, що входять уконтакт зi шкiрою
Дашя (з1989 р.) заборонила продаж коштовностей з вмiстом нiкелю, мiграцiя якого бшьше 0,5 мiкрограма на квадратний сантиметр за тиждень. Швещя встановила лiмiт вмiсту нiкелю, що становить не бшьше 0,05 % для вушних коштовностей. В шших кра!нах Евросоюзу такi обмеження вступили в силу з 20 Ычня 2000 р.
Торгово-промисловi нормативи, що спрямоваш на обмеження вмiсту нiкелю у виробах i товарах побутового призначення ддать нинi не лише у Сврош, а i в Япони, Кита!, iнших кра!нах. У США тим часом ще не розробле-ш стандарти, що обмежують вмют нiкелю у ювелiрних виробах. Проте в мар-кувальному ярлику обов'язково зазначаеться шформащя стосовно наслiдкiв негативного впливу на оргашзм людини сплавiв з вмютом нiкелю.
В Укра!ш у 2005 р. 1нститутом гтени та медично! екологi!' iм. О.М. Марзеева АМН Укра!ни проведенi науковi дослiдження з токсиколого-гiгiенiчно! ощнки впливу цинку, кадмiю, iндiю, шкелю, на оргашзм (методом ш^йт). Отримаш результати вказують, що при постшному контактi з бюло-гiчними середовищами щ метали е хiмiчно нестабшьними i через мiсяць ек-спозици проявляються у фiзiологiчних розчинах. Вони свдаать про значно меншу концентращю вмiсту хiмiчних елементiв, яка вившьняючись у бюло-
гiчний розчин, спричинюе негативнi змiни контролюючих параметрiв орга-нiзму вже через тиждень. Тобто, загроза органiзму наступае i при сотих час-тках цих елеменлв у бiологiчно активному середовищд. Враховуючи шюдли-вий вплив зазначених вище елеменлв на органiзм людини 1нститутом гiгiени та медично! екологи iм. О.М. Марзеева АМН Украши рекомендовано Мш-здраву Укра!ни заборонити використання цинку, шкелю, кадмiю, шдда у ви-робах, що мають контакт iз шкiрою людини.
За чашв Радянського Союзу на ювелiрних пiдприемствах бiльш як 90 % ювелiрних виробiв iз золота вироблялись на основi сплаву ЗлСрМ 58380 за ГОСТ 6835, в менших об'емах використовувались сплави ЗлСрМ 750180, ЗлМНЦ 750 та ш. Срiбнi ювелiрнi вироби випускали зi сплавiв системи Ag-Cu в основному 925, 875 та 500 проб. Таю сплави насправдi володши не-високими технологiчними та естетичними характеристиками, а вщповщаль-нiсть за 1хню якiсть несли великi металургшш пiдприемства, якi виготовляли як дорогощнш сплави, так i напiвфабрикати з них.
Шсля розпаду Союзу виявилось, що в Укра1ш немае жодного спещаль зованого пiдприемства, яке б виготовляло сплави для ювелiрного виробниц-тва. Вiтчизнянi ювелiри не змогли оволодгги повноцiнним металургiйним циклом, який необхщний для виробництва виробiв iз традицiйних сплавiв. Виробництво ювелiрних сплавiв було нерентабельним через велику юльюсть браку, а на тлi появи зарубiжних ювелiрних сплавiв - неконкурентним.
З появою на укра!нських шдприемствах мобiльного, малогабаритного закордонного обладнання, ювелiри почали використовувати iноземнi сплави та л^атури, якi пропонували фiрми-виробники металургшного обладнання. Тому, на укра!нському ринку ювелiрнi вироби були виготовленi iз рiзнома-ттно! кiлькостi сплавiв з дорогощнних металiв, вмiст та проба яких регла-ментуються мiждержавним стандартом ГОСТ 30649-99 та ТУ У 27.400201514-010-2005. Мiждержавним ГОСТом 30649-99 регламентовано 40 дорогощнних сплавiв (марки), яю застосовуються для виготовлення ювелiрних виробiв, склад яких вщпрацьовувався роками i до того ж вш гармонiзований з МС 1СО мЮвелiрнi вироби. Проби благородних металiв в сплавах". Ще 20 сплавiв рекомендовано технiчними умовами.
Аналiз вмюту ювелiрних сплавiв свiдчить, що на Укра!нському ринку 20 % сплавiв з дорогоцiнних металiв не стандартизован^ i питання 1хньо! якостi викликають сумнiви.
В умовах Пробiрного нагляду на пробiрному каменi та методом про-бiрноl плавки зазвичай встановлюеться лише проба дорогощнного металу. А вмют шкiдливих легуючих компонентiв залишаеться поза увагою. Ефектив-ним методом визначення домшок е рентгенiвська спектроскотя, зокрема рентгенофлуоресцентний аналiз, який надае змогу шдтвердити вiдповiднiсть сплаву чинним вимогам та визначити вмют негативних токсичних домшок.
Дорогоцiннi каменi також можуть бути небезпечними для здоров'я людини у випадках 1х штучного синтезу, змши кольору шляхом радiацiйного опромiнення. Варто зазначити, що жоден iз основоположних документiв з контролю якост ювелiрних виробiв не передбачае перевiрки виробiв на ток-
156
Збiрник науково-технiчних праць
сиколопчну безпеку та походження. На сьогодш невелика кiлькiсть шд-приемств-виробникiв (серед них ВАТ "Кшвський ювелiрний завод") з власно! iнiцiативи наносять подiбне маркування.
Не менш загрозливе становище навколо проблем надшносл ювелiр-них сплавiв iз дорогоцiнних металiв. Надшшсть ювелiрного виробу, як i без-печнiсть також обумовлюеться оптимальним поеднанням легуючих компонент для забезпечення певно! мiцностi, твердостi, пластичностi тощо. Таю показники якост як досконалють та вид заключно! та декоративно! обробки, проба, вмют легуючих компоненпв та домiшок обумовлюють твердiсть, мщ-нiсть, потьмянiння та iн., формують надшшсть виробу шд час експлуатаци i гарантуються чинною документацiею на ювелiрнi сплави та вироби.
Для того, щоб ощнити дефекти експлуатаци, необхщно виявити причини 1хньо1 появи. Тiльки таким чином можливо надати мотивованi висновки експертiв стосовно захисту прав споживачiв. Ми проаналiзували достатню кiлькiсть значних та незначних дефек^в ювелiрних виробiв, якi були в експлуатаци, i надано певну ощнку з метою подальшо! !х класифжаци.
До iстотних недолiкiв ювелiрних виробiв вiдносяться дефекти сплаву, припою, оздоблення, клеймування виробу, вставки, закршки, тощо, якi мож-на подшити на три наступнi групи: видимi виробничi дефекти, якi були на момент продажу; приховаш виробничi дефекти, що проявилися шд час експлуатаци та експлуатацшш дефекти.
Всьому зазначеному вище можна запобшти шляхом оптимiзацil про-цесу виробництва, якщо на пiдприемствi наявний металографiчний мiкроскоп i висококвалiфiкований персонал, який вмiе оцiнювати якiсть металу та воло-дiе знаннями i навичками стосовно процесу плавки, лиття, монтування опера-цш, обробки тощо.
Загалом лише комплексне ощнювання показникiв безпеки та надшносп дасть змогу об'ективно визначити яюсть того чи iншого ювелiрного виробу.
Лггература
1. ГОСТ 30649-99 Сплавы на основе благородных металлов ювелирные. Марки. - К.: Гостстандарт Украины, 2002.
2. ТУ У 27.4-00201514-010:2005 Сплави на основ1 дорогоцшних метал1в ювел1рш. Техшчш умови.
3. Кристофер В. Корти. Сплавы белого золота: наиболее актуальные технические проблемы, требующие решения специалистов отрасли// Ювелирный бизнес. - 2004 -октябрь. - С. 49-54. _
УДК 581.5 Ст. наук. ствроб. Р.1. Дмитрах, канд. бюл. наук -
1нститут екологи Карпат НАН Украти
СТАТЕВА ТА ЕКОЛОГ1ЧНА ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я РОСЛИН В УКРА1НСЬКИХ КАРПАТАХ
На 0CH0Bi аналiзу флори Украшських Карпат отримано загальну класифшацш статево! диференщацп видiв рiзних життевих форм. Дослiджено структурно-функцi-
