CC BY
12
Пiд час вiдводiв санiтарних вибiркових рубань необхщно залишати на коренi виявлеш окремi дерева корiнних широколистяних лiсотвiрних порiд (бука, явора, клена гостролистого, шьма гiрського, черешнi тощо) та ялищ. Такi дерева повиннi бути маркероваш та занесенi у спещальний реестр дшя-нок санiтарно-вибiркових рубань, де передбачено залишати насшники. По-дiбний пiдхiд треба здiйснювати i до суцiльних санiтарних рубань, i до iнших рубань, пов'язаних iз веденням лiсового господарства у похщних ялинниках еколого- економiчноl смуги сильно! трансформаци бiогеопокриву швшчно-схiдного макросхилу Украшських Карпат.
Лiтература
1. Голубець М.А. Еколопчна ситуащя на твшчно-схщному макросхил1 Укра1нських Карпат. - Льв1в: Полл1, 2001. - 162 с.
2. Саштарш правила в люах Укра1ни. - К.: Наука, 1995. - 20 с.
3. Гириц А. А. Основы биологической борьбы с короедом-типографом. - Львов: Вища шк., 1975. - 153 с.
4. Загайкевич 1.К. Коро!д-друкар в люах захвдних областей Укршни. - К.: Наука, 1959. - 27 с.
5. Слободян Я.М., Парпан В.1., Дейнека А.М., Приступа В.М., Слободян П.Я., Шпшь-
чак Т.Г. Рекомендацп щодо покращення сангтарного стану похщних ялинникiв в Укра!нських Карпатах// Зб. рекомендацш УкрНДЫрлю. - Iвано-Франкiвськ: ППУрван. - 2005, вип. 2. - 114 с.
6. Санитарные правила в лесах СССР. - М.: Лесн. пром-сть, 1970. - 15 с.
7. Технолопя застосування феромошв для боротьби з корощом-типографом в ялинниках Карпат// Зб. рекомендацш "Науков1 основи ведення багатоцшьового люового господарства у Карпатському регюш. - Iвано-Франкiвськ: ЕКОР, 2001. - С. 178-185.
УДК 631.164.23 Проф. М.В. Брик, д-р, екон. наук; acnip Р.1. Литвин -
Львiвcькa НАВМ M. С.З. Гжицького
ПРОБЛЕМИ АКТИБВАЦП 1НВЕСТУВАННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО БИРОБНИЦТБА
Проан^зовано стан i тенденцп iнвестування rany3i сiльського господарства, виз-начеш проблеми, що впливають на piBeHb aктивiзaщï' iнвестицiйного процесу в цiй галу-3i, а також подаються можливi шляхи та пропозицп для виршення згаданих проблем.
Ключов1 слова: сшьське господарство, швестицп, процес, aктивiзaцiя, аграр-ний сектор, рентaбельнiсть.
Prof. M.V. Bryk; doktorate R.I. Lytvyn - L'viv national academy of veterinary medicine named after of S.Z. Gzicki
Problems of activation of investing of agricultural production
In this article we analyzed conditions and tendencies of investments in the field of agriculture. Also we defined the problems that influence the level of activeness of investing process in this field. Besides we propose possible ways and suggestions in order to solve the mentioned problems. In our research we used the data of Doing business 2006, World Bank Report, which clarify main obstacles of investments in the world and at the same time in Ukraine.
Вступ. Аграрний сектор - важлива складова економжи Укра'ни. Од-шею з найактуальшших проблем розвитку та реформування аграрного сектора економжи Укра'ни е проблема забезпечення сшьського господарства необ-хщними матер1альними та фшансовими ресурсами. Вщомо, що багато спо-живач1в прагне купувати високояюсну продукщю сшьськогосподарсько'' пе-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
реробки, але велика кiлькiсть товаровиробникiв ще1 галузi не мае вiдповiдних технологiй, обладнання та сировини, що у свою чергу вимагае залучення значних кашталовкладень (як зовнiшнiх, так i внутршшх). Це зумовлено об-ставинами, що складаються з якiстю i кшьюстю сшьськогосподарсько1 продукций якi надалi продовжують не задовольняти потреб внутршнього ринку. У результатi проблема активiзаци iнвестування сiльгоспвиробництва е дуже актуальною. Зазначеш обставини вимагають подальшого наукового обгрун-тування та пiдходу до активiзаци iнвестування вказано! галузi.
Багато вчених-економю^в присвятили сво! працi питанням вивчення швестування сiльського господарства, серед них таю вчеш як: С.М. Богданов, П.1. Гайдуцький, Г.Б. 1ваницька, В.1. Касянюк, М.1. Кисшь, М.П. Сорока та iншi. Зокрема, П.1. Гайдуцький у свош публжаци акцентуе увагу на тому, що швестор приносить у сiльське господарство сьогодш - не тiльки значш капiтальнi вкладення, що допомагають фшансовш стабшзаци пiдприемства, але й ефективний менеджмент, який розглядае сшьське господарство як сферу бiзнесу, а не просто виробництво продукпв харчування [1]. М.П. Сорока аналiзуе розвиток швестицшного процесу в аграрному сектор^ джерела ш-вестування та засоби управлшня iнвестицiйною дiяльнiстю в АПК [2].
Матерiал i методи. Метою статл е аналiз стану швестування сшьсь-когосподарського виробництва, визначити чинники, як впливають на низь-кий рiвень активiзацil iнвестицiйних процеЫв у сiльському господарствi.
Результати дослвдження. Як свiдчать данi дослiдження, у 2004 р. у сшьське господарство Львiвськоl област було залучено 40333 тис. грн., це тiльки 1,1 % вщ загального обсягу швестицш. При умовi, що для подальшого впровадження аграрного розвитку та реформ уже сьогодш в галузь сшьсько-го господарства потрiбно iнвестувати щонайменше 20-25 млрд. грн., [1, 5].
В основному кошти вкладаються у високорентабельш галузi. Серед них: промисловють - 34,1 %, транспорт i зв'язок - 34,6 %, оптова i роздрiбна торгiвля - 10,7 %. Кашталовкладення, що iнвестуються в галузь не вщповща-ють потребi сiльськогосподарських товаровиробникiв для оновлення основ-них засобiв. Для технiчного переоснащення щорiчно потрiбно 10 млрд. грн. При цьому господарства покривають потреби в швестищях за свiй рахунок тшьки на 20 %, за рахунок фшансового лiзингу - на 2,3 % i засобiв держбюд-жету - на 3 % [4].
Табл. 1.1нвестици в основний каттал у щлому по Львiвськiй областi
Назви показнишв 1995 2000 2001 2002 2003 2004
1нвестици в основний каттал, млн. грн. 365,5 1060,6 1357,1 1807,0 2559,0 3634,0
1ндекси швестицш в основний каттал, % до попереднього року 18,1 127,6 112,8 126,8 136,7 123,9
До 1995 р. 100,0 98,6 111,1 140,9 192,6 238,6
Джерело: Стат. щор1чник Льв1всько'! област за 2004 р1к, [142].
Зпдно з даними фахiвцiв, за рiзними оцiнками вщ 70 до 90 % сшьсь-когосподарсько1 технiки, яка знаходиться у власност сiльськогосподарських пiдприемств пiдлягае замшь Та технiка, яка ще функщонуе, як правило, мо-
рально застарiла. Щорiчну потребу у сшьськогосподарськш технiцi для того, щоб шдтримувати необхiдний рiвень мехашзаци, оцiнюють у 45-55 млрд. грн. Щоб досягнути такого рiвня, необхщно витратити близько 190-220 млрд. грн. (до того ж щ цифри враховують тшьки трактори, комбайни та навiсне обладнання для галузi рослинництва).
Табл. 2. Наявшсть стьськогосподарськоХтехшкиу стьськогосподарських
Вид техтки 2000 2001 2002 2003 2004
Тpактоpи 9194 8060 7062 6409 5779
С1валки 2894 2620 2359 2100 1972
Комбайни зеpнозбиpальнi 2598 2377 2099 1951 1801
Комбайни буpякозбиpальнi 417 371 640 381 257
Джерело: Стат. щорiчник Льв1всько'1 област за 2004 piK, [78-81].
Зпдно даних доповiдi Doing business 2006, Свггового Банку i Мiжна-pодноi Фiнансовоi Коpпоpацii проблеми стосовно активiзацii iнвестування ic-нують також у податковш cиcтемi. Проблема тут полягае не в pозмipах по-датюв, а у cкладноcтi ix сплати, заплутаност адмiнicтpування податковою системою з боку деpжави. У cеpедньому у^ашському пiдпpиемcтву потpiб-но витpатити близько 2185 годин pобочого часу на prn для сплати податкiв. За часом, який необхщно витpатити для сплати податюв Укpаiна поciдае 2 мюце у cвiтi пicля Бpазилii. Дpуга пpоблема - бiльш високий доступ до ^е-дитiв чеpез cтвоpення системи обмiну iнфоpмацiею ^о дебiтоpiв i ^едито-piв (виданих кpедитаx). Це можна зpобити з допомогою пpиватного ^едит-ного бюpо чи деpжавного pееcтpу виданих ^еди^в. Пpоблема тут полягае в тому, що це навггь не потpiбно великим банкам, котpi володiють сво1'ми великими базами даних, ^и цьому доступ до цих баз не мають пеpеважно меншi деби^и. Важливо також щоб iнфоpмацiя надходила не тшьки вщ банкiв, але i вiд пiдпpиемcтв великих дебiтоpiв [3].
Табл. 3.1нвестици в основний каптал у стьське господарство
Львiвсько'i областi за формами власностi за фактичною вартштю
Фоpми власност1 2001 2002 2003
тис. гpн. % тис. ^н. % тис. 1рн. %
Всього 18761 100 14232 100 30696 100
Деpжавна 3890 20,7 614 4,3 3725 12,1
Комунальна 76 0,4 33 0,2 22 0,1
^татна 2390 12,8 6130 43,1 7172 23,4
Колективна 12380 66,0 7455 52,4 19777 64,4
Мiжнаpодниx оpганiзацiй та юpидичниx ошб шших деpжав 25 0,1 - - - -
Джерело: Стат. щоpiчники: Сшьське гоcподаpcтво Львiвщини у 2003 p., [71];
Сшьське гоcподаpcтво Львiвщини у 2002 p., [78].
В^ай гоcтpо cьогоднi стоггь питання залучення нових джеpел швес-тування у сшьському гоcподаpcтвi, що вимагае пошуку нових та ефективних джеpел капiтальниx вкладень. Адже вiдомо, що агpаpнi пiдпpиемcтва не мають у своему pозпоpядженнi достатньо!" кшькост виcоколiквiдного майна для застави, щоб отpимати значнi кpедити. А pентабельнicть виpобництва, в яке
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
вкладаються кредитш ресурси, не завжди вища за рiвень вщсотково! ставки, що зменшуе власний капiтал, платоспроможнiсть пiдприемства i пiдвищуе ри-зик ведення господарювання, що у кшцевому результатi може бути наслщком банкрутства. За рахунок кредит1в господарствам економiчно вигiдно фшансу-вати тi виробництва, рентабельнiсть яких вища за рiвень вщсотково! ставки, при цих умовах господарство швидше буде повертати позичений кредит.
На ршення швестора спiвпрацювати з сшьськогосподарськими шд-приемствами впливають такi фактори:
• висока рентабельтсть окремих вид1в с1льськогосподарського виробництва;
• наявтсть вшьних кошт1в, як можна безпосередньо швестувати;
• наявтсть великих та потенцшно родючих земельних площ 1 дешевой робочо! сили на селц
• необхщтсть повернути кап1таловкладення за надан господарству ресурсн послуги;
• можлившть шщшвання порушити справу про банкрутство для швестора, ос-кшьки л1квщного майна у с1льському господарств1 мало 1 воно перебувае у вельми поганому стат;
• згщно з черговютю задоволення претензш кредитор1в, майна може не виста-чити для задоволення власних претенз1й;
• вщсуттсть надежного досв1ду ведення справ про банкрутство сшьськогоспо-дарських п1дприемницьких структур;
• бажання зберегти ринок збуту (пальне, запчастини, м1неральн1 добрива, елек-троенергiя);
• наявн1сть власних маркетингових канал1в збуту 1 можлив1сть формування великих парт1й продукцИ;
• необхщтсть регулярних поставок як1сно1 еколопчно чисто! с1льськогоспо-дарсько! продукцИ для власних переробних потужностей.
Для того щоб залучити потенцiйних iнвесторiв потрiбно довести, що у сiльському господарствi можна заробляти грошi, для цього потрiбнi вiдповiд-нi аргументи, до них ми вщносимо:
• високу потенц1йну прибутков1сть проекту (вищу за альтернативт вар1анти кап1таловкладень);
• оптимальний р1вень ризику (адм1н1стративн1 перепони) [6];
• наявтсть у господарств1 висококвал1ф1кованих менеджер1в, як1 можуть ефективно працювати та приймати ршення в ринкових умовах, що також створюе позитивну репутацгю п1дприемства [7, ст. 47];
• важливють вертикально! диверсифшацп д1яльност1 господарства (виробниц-тво сировини для власно! переробки, зб1льшення збуту товар1в).
Висновки. Сiльське господарство Украши е низькорентабельним, вiд-повщно i збитковим. Для оновлення сво!'х засобiв виробництва та покращан-ня якос^ вироблено! продукцil ця галузь потребуе значних кашталовкладень. Тому сьогодш важливим питанням для сшьгоспвиробниюв залишаеться ак-тивiзацiя iнвестицiйних процесiв. Для створення механiзмiв активiзацil iнвес-тицшно! дiяльностi в гадузi сiльського господарства та АПК нами запропоно-вано здшснити такi дil:
• оргатзувати ефективну розробку 1нвестиц1йних проект1в у данш галуз1;
• уточнити перелш пр1оритетних напрямк1в 1нвестування аграрного сектора;
• удосконалити регулювальне значення держави у вщновлент 1нвестиц1йного процесу шляхом концентраци та спрямування 1нвестиц1йних ресурс1в бюд-жет1в ус1х р1вн1в у розвиток аграрного виробництва;
• запровадити податкове стимулювання iнвестицiйних процес1в у галузi сiльського господарства;
• забезпечити квалiфiкований вiдбiр iнвестицiйних проектов для АПК;
• здiйснити перехвд до цiльового кредитування iнвестицiйних проектов на пiль-гових умовах;
• впровадити мехатзм залучення кошт1в населення до реал1заци швести-щйних проектiв в АПК.
Лггература
1. Сорока М.П. 1нвестицшна привабливють агропщприемництва. - Р1вне: Вид-во "Во-линська обласна друкарня", 2000. - 40 с.
2. Гайдуцький П.1. Аграрна реформа: на пороз1 реструкгуризацп// Агрошком. - 1997, № 8-9. - С. 10-21.
3. Doing business 2006, World Bank Report,// http://www. doingbusiness.org.
4. Гонгальский Д. Злачные капиталовложения// Инвестгазета. - 2003, № 8. - С. 7.
5. Клебан О.Л. Проблеми швестування в основний каттал сшьськогосподарських тд-приемств// Наук. вюник ЛНАВМ iм. С.З. Гжицького. - 2003, т.7 (№ 4) ч. 1. - С. 252-256.
6. Марчак В. В 80 % случаев реформы проводятся в первые 15 месяцев новой власти// Инвестгазета. - 2005, № 38. - С. 9.
7. Зайцев I. Чарiвнiсть i привабливють// Контракти. - 2006, № 13. - С. 46-50.
УДК 575.8:582.632.2 Доц. Р. Т. Гут, канд. бюл. наук - НЛТУ УкраТни;
А. Дзялук, канд. наук - Ун-ет Казимира Великого в Бидгошi
ВСТАНОВЛЕННЯ ГЕНЕТИЧНОГО РВИОМАИГГТЯ В ПОПУЛЯЦП PINUS SYLVESTRIS L. ЗА ДОПОМОГОЮ ХЛОРОПЛАСТНИХ М1КРОСАТЕЛ1Т1В
Розглянуто результати SSR-аналiзу молекулярно-генетичного внутршньовидо-вого полiморфiзму сосни звичайно'1 на Львiвському Розточчь Вивчено характер розпо-д1лу ампшкошв, отриманих на основi мультиплексно'1 полiмеразно-ланцюговоï реакцп, складено'1 з 9 хлоропластних мшросател^них послiдовностей. Встановлено велику кiлькiсть гаплотитв, що вказуе на значну внутршньопопуляцшну мiнливiсть сосни.
Ключов1 слова: полiморфiзм, гаплотип, мiкросателiти.
Doc. R.T. Gout - NUFWT of Ukraine;
Dr. A. Dzialuk - Universytet Kazimierza Wielkiego w Bydgosczy
The study of genetic diversity in the population of Pinus sylvestris L.
using chloroplast microsatellites
The results of SSR-based analysis of intraspecific molecular-genetic polymorphism in P. sylvestris from L'viv Roztochya are presented. The pattern of distribution of ampli-cons obtained after multiplex PCR with 9 primer pairs specific to chloroplast microsatellites was studied. A large number of haplotypes was found, indicating the significant within-population diversity.
Keywords: polymorphism, haplotyp, microsatellites.
У тепер1шнш час особлива увага придшяеться питанню охорони бюлопч-ного р1зноманптя, зокрема видового i внутр1шньовидового складу деревних рос-лин люових екосистем, що тюно пов'язано з генетико-селекцшними роботами.
Рiзноманiтнi комбшаци гешв у межах кожного виду створюють великий набiр ознак, таких, як забезпечують його виживання i стшюсть у певних
