CC BY
11
х1дност1 проведення подальших наукових дослщ-жень. Результати можуть бути використаш як
теоретична база як для лшування, так i для профiлактики низки хвороб людини.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М: Высшая школа, 1980. - 293с.
2. Левицька С.А. М1кробюлопчш та клшчш ас-пекти стафшококового бактерюносшства // 1нфек-цшш хвороби.-2003.- №2. - С. 24 - 27.
3. Сомова Л.М., Плехова Н.Г., Гончарук Ю.Н. Кислородзависимая и нитроксидзависимая ферментные системы макрофагов при стафилококковой и листериозной инфекциях // Журнал микробиологи эпидемиологи и иммунобиологии.-2006.- №3.- С. 39 -43.
4. Спивак Н.Я., Лазаренко Л.Н., Михайлен-ко О.Н. Интерферон и система мононуклеарных фагоцитов. - К.:Фггосощоцентр, 2002.- 164 с.
5. Флуер Ф.С., Прохоров В.Я., Бондаренко В.М. Частота выделения энтеротоксичных стрептококков среди больных сепсисом, пневмонией и ожогами // Журнал микробиологи эпидемиологи и иммунобиологии.- 2005.- №5.- С. 3 - 6.
6. Хорошилова Н.В. Иммуномодулирующее и лечебное действие пробиотиков // Иммунология. -2003. -Т. 24, №6.- С. 352-356.
7. Якобисяк М. 1мунолопя. - Вшниця: Нова книга, 2004. - 672с.
8. Янковский Д.С. Микробная экология человека: современные возможности её поддержания и восстановления. - К: Эксперт ЛТД, 2005. - 362с.
♦
УДК 617.711-022:616.98-08:615.331
В.М. Сакович*, А.1. Шерстюк**
ПРОБ1ОТИКИ У Л1КУВАНН1 В1РУСНО-БАКТЕР1АЛЬНИХ КОН'ЮНКТИВШВ
Дтпропетровська державнамедична академiя* кафедра неврологИ та офтальмологи (зав. - д. мед. н., проф. В.М.Школьтк) Обласна клiнiчна офтальмологiчна лжарня** (дир. - к. мед. н. В.М. Сердюк)
Ключовi слова: adeHoeipycHi кон 'юнктивти, 6axmepiaMbHa cyпepiнфeкцiя, лiкyвaння, субалт Key words: adenoviral conjunctivitis, bacterial superinfection, treatment, subalin
Резюме. Изучена эффективность применения пробиотика субалина в лечении аденовирусных конъюнктивитов, осложненных бактериальной суперинфекцией (38 больных, 66 глаз). В 50% случаев определялась граммположительная микрофлора, в 31,6% - граммотрицательная, в 18,4% - посев на микрофлору роста не дал. В комплексное лечение этих больных был включен пробиотик субалин, который назначался в виде капель 8-10 раз в сутки. Применение этого препарата способствовало более быстрому купированию воспалительного процесса, сокращению сроков лечения.
Summary. The efficacy of probiotic subalin in the treatment of adenoviral conjunctivitis, complicated with bacterial superinfection (38 patients, 66 eyes) was studied. In 50% of cases, a gram-positive microflora, in 31,6% - gramnegative microflora was determined, in 18,4% culture was not determined. In a complex treatment of these patients probiotic subalin was administered in the form of drops (8-10 times daily). The use of this medicine made for a faster control of inflammatory process, reduce of treatment period.
У наш час в1русна шфекщя е досить поши-реною патолопею органу зору [1]. Аденов1русш кон'юнктив1ти вщр1зняються гострим початком, затяжним переб1гом, призводять до тимчасово!
непрацездатност людей активного вшу [5,6]. Часто важливу роль у розвитку патолопчного процесу слизово! оболонки ока вщграе бак-тер1альна супершфекщя [7]. Складнють терапи
09/ Том XIV/ 3
73
захворювання очей вiрусно! етюлоги зумовлена генетичним механiзмом паразитування вiруса. Вiруси е облiгатними внутрiшньоклiтинними паразитами, здатними до репродукци тiльки у кл^инах хазяша. Загальновiдомо, що чим менша рiзниця мiж хiмiчним складом i метаболiзмом збудника захворювання i хазяша, тим менша можливiсть ефективного впливу на хщ шфек-цшного процесу [1].
Успiх у лшуванш захворювань бактерiально! етюлоги криеться у рiзкiй вiдмiнностi гене-тичних структур мiкроорганiзмiв вiд генома лю-дини i вищих тварин. Це дозволяе з широкого набору антибютиюв вибрати т препарати, якi дiють найбшьш активно на етiологiчний фактор i практично не зашкоджують хворому [2,4].
Однак, незважаючи на наявнють велико! кiлькостi хiмiотерапевтичних препаратiв, засто-сування !х у лiкуваннi бактерiально! шфекци обмежене, тому що зростае кшьюсть антибю-тикостiйких штамiв мiкроорганiзмiв [2,4,7].
До важливiших досягнень сучасно! бюло-пчно! та медично! науки вщносяться фундамен-тальнi знання багатьох сторш взаемоди орга-нiзму людини з мiкрофлорою, яка населяе його порожнини, та розробка й впровадження в ме-дичну практику пробютиюв - живих мшро-органiзмiв, котрi при введеннi в адекватнiй кшькосп мають позитивний, у тому чiслi лшу-вальний ефект на оргашзм хазяша. Бiльшiсть iз бактерiй, яю застосовують з лiкувальною метою, мають антагошстичну активнiсть по вiдношенню до патогенних мiкробiв та вiрусiв та значш переваги перед хiмiотерапевтичними лшуваль-ними засобами - нешкiдливiсть, вщсутшсть побiчних та алергiчних реакцiй [8,9].
Проблема лшування аденовiрусних кон'юн-ктивтв, ускладнених суперiнфекцiею, е дуже актуальною i вимагае пошуку нових методiв.
Мета роботи - вивчення ефективного застосу-вання пробiотика субалiну у лшуванш адено-вiрусних кон'юнктивiтiв, ускладнених бакте-рiальною суперiнфекцiею.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Пiд наглядом перебувало 38 хворих (66 очей) з аденовiрусними кон'юнктивiтами, усклад-неними бактерiальною iнфекцiею, у вiцi вiд 18 до 72 роюв. Чоловiкiв було 16, жшок - 22. Ктшчна картина була типовою для аденовiрусно! шфекци очей. На 3-4 добу до патолопчного процессу, як правило, залучалось друге око. Але видшення з кон'юнктивально! порожнини мали слизово-гнiйний характер, а при мшробюлопчному дослiдженнi виявлялася патогенна мiкрофлора.
Нами були проведеш рутиннi дослщження офтальмологiчного статусу, пiдтвердження вь русно! природи основного захворювання методом ПЦР та мiкрофлори кон'юнктивально! порожнини ока з визначенням !! чутливосп до антибiотикiв методом дифузп в агарi i3 застосуванням паперових дисюв.
У результатi мiкробiологiчних дослiджень встановлено, що в 50 % випадюв (19 хворих, 36 очей) була видшена грампозитивна мiкрофлора: Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus та шш. У 31,6% випадкiв (12 хворих, 22 ока) визначилась грамнегативна мкрофлора: Enterobacter, Proteus vulgaris, Escherichia coli та шш.
У 18,4% обстежених (7 хворих, 13 очей) росту мшрофлори не було. Ц хворi до звертання вже закапували антибактерiальнi препарати, але не отримали результуту, на який очшували.
Лiкування хворих включало мюцеве призначення iнтерферону, НПВП, антисептикiв в iнстиляцiях, полiвiтамiни.
Вс хворi були подiленi на двi групи: основна (20 хворих, 40 очей) та контрольна (18 хворих, 26 очей). В основнш групi в комплексному лшуванш застосовували пробiотик субалiн.
Субалiн розроблений групою укра!нських вчених та не мае аналопв у мiжнароднiй медичнш практицi. Основою субалiна е штам Bacillus subtilis 2335\105, до якого iмплантовано рекомбiнантну плазмiду з геном альфа-2-штер-ферону людини. Препарат мае противiрусну, антибактерiальну, iмунокоригувальну дiю. Суба-лiн спроможний не тiльки продукувати ш-терферон, але й стимулювати пiдвищення рiвня ендогенного iнтерферону. Цей цитокш е клю-човим фактором неспецифiчно! резистентностi макроорганiзму при вiрусних захворюванях, пригнiчуе внутрiшньоклiтинну реплiкацiю ДНК та РНК- вмюних вiрусiв. Мехашзм анти-бактерiально! дi! зумовлений продукщею антаго-нiстичних речовин, протеолiтичних та фiбрино-лiтичних ферментiв, схильнiстю до закислення середовища. Крiм того, амшокислоти та вга-мiни, що видшяе штам субалiну, сприяють розвитку нормально! мшрофлори у кон'юн-ктивальнiй порожниш ока.
Хворим основно! групи до комплексно! про-тивiрусно! та антибактерiально! терапi! було включено закрапування субалiну 8-10 разiв на добу, який перед використанням розводили фiзiологiчним розчином (на 1 дозу препарату - 2 мл фiзiологiчного розчину).
Порiвняльна оцiнка ефективностi терапi! у групах проводилась з урахуванням термiну
затихання запально! та фолшулярно! реакци кон'юнктиви, вiдновлення гостроти зору та строюв лiкування.
Статистична обробка отриманих результапв проводилась на персональнiй ЕОМ з вико-ристанням пакету прикладних програм Statistica 5.0 for Windows (розробник Stat Soft Inc., США) у вщповщносп з основним завданням дослщження [3].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Всi хворi основно! групи добре переносили застосування субалiну у виглядi крапель. Через
3-5 днiв вщ початку лiкування було вiдзначено покращення стану хворих, зменшення запальних проявiв.
У таблицi наведено данi ефективносп лiкування хворих основно! та контрольно! груп. За даними, як наведет в таблищ, зникнення клшчних ознак запального процесу кон'юнктиви в основнш групi хвоих настае на 7,21+0,31 добу, а в контрольнш - на 9,97+0,23 (р<0,001). Фолшулярна реакцiя зникала в основнiй груш на 8,89+0,34, в той час як у контрольнш - на 12,52+0,46 добу (р<0,01).
Пор1вняльна оцшка ефективност1 субал1ну в комплексному л1куванн1 аденов1русних кон'юнктив1т1в, ускладнених бактер1альною шфекщсю, доба (M + m)
Групи хворих (очей)
КлШчт ознаш основна група (20 хворих, 40 очей) контрольна група (18 хворих, 26 очей) р
Запальна реакщя кон'юнктиви 7,21+0,31 9,97+0,23 <0,001
Фолжулярна реакщя кон'юнктиви 8,89+0,34 12,52+0,46 <0,01
Ввдновлення зору 15,71+0,29 19,37+0,43 <0,01
Термш л1кування 15,83 ±0,41 19,93±0,29 <0,001
У разi зникнення запальних проявiв вщнов-лювалася гострота зору. В основнш груш швид-ше (на 15,71+0,29 добу), шж у контрольнш (на 19,37+0,43 добу (р<0,01)). Вщповщно i термiни лiкування хворих основно! та контрольно! груп суттево вiдрiзнялися. Хворi основно! групи, яким призначали пробiотик субалiн у краплях, лшу-вались 15,83 +0,41 доби, в той час як хворi контрольно! групи - 19,93+0,29 доби (р<0,01) вщповщно.
Таким чином, застосування пробютика суба-лiну ефективне в лшуванш ускладнених аденовь русних кон'юнктивiтiв та добре переноситься хворими.
ВИСНОВКИ
1. Застосування пробютика субатну у комплексному лшуванш аденовiрусних кон'юнк-тивiтiв, ускладнених бактерiальною iнфекцiею, сприяе бiльш швидкому зникненню запального процесу та скорочуе час лiкування хворих.
2. Пробютик субалiн не викликае токсичних та алерпчних реакцiй, не приводить до виник-нення ускладнень.
3. При застосуванш субалiну не виникае ре-зистентних штамiв патогенних мiкроорганiзмiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Каспаров А.А. Офтальмогерпес. - М.:Медици-на, 1994.- 224с.
2. Каспаров А.А., Садыхов А.К., Моложен С.А. Лечение гнойных язв роговицы // Вестник офтальмологии.- 1987.- №6.- С.67-70.
3. Лопач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel.- К.: МОРИОН, 2000.320 с.
4. Майчук Ю.Ф. Терапевтические алгоритмы при
инфекционных язвах роговицы // Вестник офтальмологии.- 2000.- №3.- С.35-37.
5. Мирошник Д.М., Бездетко П.А. Сравнительная оценка эффективности применения препаратов ацикловира, зовиракса и вальтрекса в комплексном лечении герпесвирусных заболеваний глаз // Офтальмологический журнал.- 2001.- №3.- С.38-41.
6. Петруня А.М., Валид За'ал Та'амрах. Оценка эффетивности амизона в комплексной терапии больных
09/ Том XIV/ 3
75
аденовирусным кератоконьюнктивитом // Офтальмологический журнал. - 2002.- №4.- С.20-23.
7. Сакович В.Н. Характеристика микрофлоры коньюнктивальной полости глаза и её чувствительность к антибиотикам при гнойних кератитах // Офтальмологический журнал. - 1991.- №3.- С.189.
8. Смирнов В.В., Резник С.Р., Сорокулова И.Б. Дискуссионные вопросы создания и применения
бактериальных препаратов для коррекции микрофлоры теплокровных // Микробиологический журнал. - 1992.- Т.54., № 6. - С.82-94.
9. Сорокулова И.Б. Сравнительное изучение биологических свойств биоспорина и других коммерческих препаратов на основе бацилл // Микробиологический журнал. - 1997.- Т.59, N6.- С.43-49.
♦
УДК 616.12-008.331.1-036-053.67:613.86
С.Р. Толмачова, В.В. Шконова, О.М. Носова, Е.Л. Ахназарянц
КЛ1Н1КО-ПСИХОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮНАК1В 13 ПЕРВИННОЮ АРТЕР1АЛЬНОЮ ГШЕРТЕН3!еЮ
ДУ «1нститут охорони здоров'я дтей та тдлтюв АМН Украти» (директор - д. мед. н., проф. М.М.Коренев) м. Хартв
Ключовi слова: пiдлiтки, первинна apmepicmbna гiпертензiя, психологiчнi порушення, серцево-судинна система, церебральна гемодинамта
Key words: adolescents, primary arterial hypertension, psychological disorders, cardio-vascular system, cerebral hemodynamics
Резюме. Проведено клинико-психологическое обследование 57 юношей с первичной артериальной гипертензией. Выявлены различные психологические нарушения: дезадаптивные типы отношения к своему заболеванию (35,1%), средний (66,7%) и высокий (24,6%) уровень эмоционального стресса, неадаптированность (47,4%) и дезадаптированность (22,8%) к внутреннему и внешнему миру. Установлено, что у подростков с высоким и средним уровнем эмоционального стресса выявлены признаки формирования гипертензивного сердца (нарастание массы миокарда левого желудочка и его индекса) и нарушения церебральной гемодинамики в бассейне внутренней сонной артерии, которые являются независимыми маркерами неблагоприятного течения артериальной гипертензии.
Summary. Clinical-psychological examination of 57 youths with primary arterial hypertension was performed. There were revealed different types of psychological disorders: disadaptable types of attitude to their disease (35,1%), average (66,7%) and high (24,6%) levels of emotional stress, unadjustment (47,4%) and maladjustment (22,8%) to the outer life and to the inner world. It was established that in the youths with high and average level of emotional stress there were diagnosed signs of hypertensive heart formation (an increase of the left ventricle in weight and its index), as well as disorders in cerebral hemodynamics in the bed of inner carotid, which are the independent markers of unfavorable course of arterial hypertension.
Серед численних факторiв, яю сприяють роз-витку серцево-судинних захворювань, не остан-ню роль вщпрають психолопчш. Своечасне виявлення психолопчних порушень у дебют захворювання дозволить запоб^и його по-дальшому прогресуванню.
На наш час загальновизнана роль психолопчних факторiв у етюлоги й патогенезi есен-щально! артерiальноl гшертони [3]. Вивчення
впливу психолопчних факторiв на рiвень ар-терiального тиску актуально й на сьогодш, незважаючи на те, що психосоматична гшотеза була висунута ще F. Alexander близько 60 роюв тому. Дослщження останшх роюв показують, що найбшьш значущими iз психолопчних факторiв, асоцшованих iз розвитком серцево-судинних захворювань, у тому чи^ гшертони, е гострий i хрошчний психоемоцшний стрес, а також тюно
