CC BY
19
Лсницький А.I. та спвав. ПРО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МЕТОДИКУ ВИКЛАДАННЯ.
УДК. 616.147: 378-085
Про навчально-методичне забезпечення та методику викладання дерматовенерологй' студентам медичного факультету
за фахом «Лабораторна справа»
Лкницький А.1., Веретельник О.В., Головкш А.В.
Запор1зький державний медичний ушверситет
ОБ УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОМ ОБЕСПЕЧЕНИИ И МЕТОДИКЕ ПРЕПОДАВАНИЯ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГИИ СТУДЕНТАМ МЕДИЦИНСКОГО ФАКУЛЬТЕТА ПО СПЕЦИАЛЬНОСТИ «ЛАБОРАТОРНОЕ ДЕЛО» Лесницкий А.И., Веретельник А.В., Головкин А.В.
Отображены особенности преподавания дерматовенерологии по специальности «Лабораторное дело». Изложена организационная структура учебного процесса в контексте требований Болонского процесса и особенностей преподавания дерматологии и венерологии на Кафедре кожных и венерических болезней ЗГМУ
3 2007 р. Кафедра дерматовенерологи Запор iзького державного медичного ушверситету почала навчати майбутшх фахiвцiв - бакалаврiв за фахом «Лабораторна справа». Це потребува-ло розробки ново! навчально! програми та робо-чого тематичного плану, а також впровадження суттевих змш у методику викладання предмета.
Кшцевою метою вивчення дерматовенерологи передбачено оволодшня цими студентами навич-ками лабораторного обстеження шюрних та ве-неричних хворих i надання ними шформаци, яка дозволяе:
-встановлювати дiагнози дерматозiв i хвороб, що передаються статевим шляхом (ХПСШ);
-встановлювати етюлопчш чинники та роз-кривати патогенетичш механiзми розвитку за-хворювань;
-виявляти ураження внутрiшнiх органiв, ендок-ринно!, кровоносно! та iнших систем при систем-них захворюваннях, сифiлiсi та шших ХПСШ й оцiнювати важкiсть !х перебiгу;
-проводити контроль за ефектившстю тера-певтичних заходiв та розтзнавати ускладнення, викликанi медикаментозними призначеннями.
Щоб досягнути сформульовано! вище кшце-во! мети, студенти повиннi набути таких знань i умiнь з дерматовенерологи, яю б прислужилися пiдгрунтям для здшснення низки конкретних цшей:
-знати анатомт, гiстологiю та фiзiологiю
ON THE EDUCATIONAL AND METHODICAL SUPPORT AND THE TECHNIQUE OF TEACHING THE DERMATOLOGY AND VENEROLOGY TO STUDENTS OF MEDICAL FACULTY BY SPECIALTY "LABORATORY DIAGNOSTICS" Lesnitskiy A.I., Veretelnik A.V., Golovkin A.V.
Some peculiarities of teaching dermatology by specialty "Laboratory diagnostics" are reflected. The organizational structure of studies in compliance with Bologna process' demands and features of teaching the dermatology and venerology on a sub-faculty of skin and venereal diseases of ZSMU is stated
шири, основш патопстолопчш змши в нш, меха-шзми формування та патопстолопчну структуру первинних i вторинних морфолопчних еле-менлв;
-знати класифшащю причин хвороб шюри та мехашзми !х патогенезу;
-засво!ти загальш принципи обстеження шюрних i венеричних хворих та з'ясувати роль лабораторних методiв до^дження в дiагностицi захворювань;
-ум^и розрiзняти первиннi та вторинш мор-фологiчнi елементи висипки й ураження придатюв шкiри та використовувати набут навички для збирання патолопчного матерiалу у вогнищах ураження шюри для подальших лабораторних дослiджень;
-знати етюлопю та бiологiчнi властивостi збудниюв вiрусних та паразитарних хвороб, шо-дермiй, дерматомiкозiв, кандидозу та ХПСШ (сифшсу, гоноре!, трихомонiазу, гарднерельозу, мшо- та уреаплазмозу); умiти проводити мшрос-копiчнi та бактерiологiчнi дослiдження на зазна-ченi збудники; знати принципи, методику постановки та роль молекулярних та iмунологiчних методiв дослщження в дiагностицi iнфекцiйних дерматозiв та ХПСШ;
-проводити загальноктшчш лабораторнi дослщження для ощнки загального стану хворих i виявлення у них супутньо! вiсцерально! патологi!, ендокринних, метаболiчних та iнших бiохiмiчних
1-4 (10)' 2007
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
ОБМЕН ОПЫТОМ
порушень i розладiв обмiну речовин, що справ-ляють суттевий вплив на патогенез та переби-дерматозiв i ХПСШ;
-знати патогенетичну роль i механiзми алерг-iчних, аутоiмунних реакцiй та iмунодефiцитних сташв при алергiчних та професiйних дерматозах, червоному вовчаку, склеродерми, дермато-мiозитi, хронiчних iнфекцiйних дерматозах, кан-дидозi; проводити лабораторнi (алергологiчнi, iмунологiчнi, ¿Е-тест, iмунофлюоресцентнi) до-слiдження;
-знати класифшащю та механiзми розвитку пухирчатих дерматозiв i використовувати для !х дiагностики загальноклiнiчнi, патогiстологiчнi, цитологiчнi й iмунофлюоресцентнi методи досль дження;
-проводити серолопчну дiагностику сифiлiсу; знати методику забору кров^ показання для постановки РВ, РМП, Р1Т, Р1Ф та 1ФА й умiти ощ-нювати результати постановки реакцiй; знати значення РВ i РМП у дiагностицi прихованого сифшсу;
-на пiдставi лабораторних дослiджень конт-ролювати ефектившсть терапевтичних заходiв, встановлювати критери вил^вання грибкових, паразитарних захворювань, сифiлiсу, гоноре!, три-хомонiазу, хламiдiозу та шших ХПСШ; своечас-но виявляти ускладнення, викликанi медикамен-тозними призначеннями.
Робочою навчальною програмою для шдго-товки з дерматовенерологи студенев за фахом «Лабораторна справа» вiдведено 54 години, з яких:
- 16 годин припадае на лекци;
- 18 - на практичнi заняття;
- 20 - на самошдготовку в позааудиторний час. Вщповщно з тематичним планом лекцiй:
- 6 годин вщведено на викладання питань пропедевтики:
1) 2 години - на вступ у дерматовенеро-лопю, анатомiю, пстолопю та фiзiологiчнi функци шкiри й загальш вiдомостi про причини та патогенез захворювань шюри;
2) 2 години - на методику обстеження шюрних хворих та визначення ролi лабораторних дослщжень у дiагностицi захворювань та визначенш етюлоги i патогенезу дермаг^в;
3) 2 години - на вивчення основних пато-лопчних змiн у шкiрi й первинних та вторин-них елементiв висипки;
- наступи 3 лекци присвячеш вивченню алер-годерматозiв, пухирних дерматозiв та дермато-мiкозiв (!х етюпатогенезу, загальноклшчно! характеристики та ролi лабораторних дослiджень у вивченнi етюлоги, патогенезу хвороб та у вста-новленнi вiдповiдних алергенiв);
- на вивчення сифшсу, гоноре! та негонорей-них уретритiв (питань етюлоги, бюлопчних влас-тивостей збудникiв, ешдемюлоги, патогенезу та лабораторно! дiагностики) вщведено 4 години.
Практичш заняття ведуться таким чином:
- перше практичне заняття присвячуеться вивченню методики обстеження хворих та на-
буттю практичних навичок (огляду, пальпаци шюри, визначенню первинних i вторинних еле-ментiв висипки та уражень придаткiв шкiри);
- на наступних двох заняттях студенти ви-вчають питання етiологi!, патогенезу дерматилв, токсикодермi!, екземи, атопiчного дерматиту, кропив'янки та пузирних дерматозiв; знайомляться з !х клiнiчними проявами, а також методами лабораторних дослщжень, яю використовуються для дiагностики хвороб i визначення механiзмiв патогенезу, вдикаци алергенiв;
- наступнi 3 практичш заняття присвячують-ся вивченню етюлоги та ешдемюлоги шфекцш-них дерма1^в (пiодермi!, дерматомiкозiв, паразитарних та вiрусних дерматозiв); студенти знай-омляться з особливостями патогенезу та з ктшчними проявами хвороб i набувають прак-тичних навичок з лабораторного обстеження хво-рих (забору патологiчного матерiалy приготуван-ня мiкропрепаратiв, проведення мшроскопи);
- останнi 3 практичнi заняття використовуються для вивчення бюморфологи збудниюв, епще-мiологi!, класифiкацi!, перебшу та клiнiчних про-явiв сифшсу, гоноре!, трихомонiазу та негонорей-них уретрипв; студенти вивчають методи лабо-раторно! дiагностики захворювань, працюють у кшшчнш та серологiчнiй лабораторiях; на остан-ньому практичному заняттi студенти складають тестовий залш.
До тематики самоспйно! позааудиторно! пщго-товки студеипв вiднесенi питання:
- з анатоми, гiстологi! та фiзiологi! шкiри;
- про загальш принципи терапi! хворих;
- про патогенез, кшшчш прояви та лаборатор-не обстеження хворих на професшш, аутоiмуннi дерматози;
- лабораторно! дiагностики сифiлiсу, гоноре! та шших ХПСШ.
У процес пiдготовки студешгв особлива !х увага привертаеться до з'ясування взаемозв'яз-ку захворювань шюри з порушеннями функцi! внутрiшнiх оргашв, нервово! та ендокринно! сис-теми, розладом обмшу речовин та iмунними порушеннями та до необхщносп всебiчного обстеження хворих з метою розкриття усiх сторiн патогенезу дерматозiв i обгрунтування методiв патогенетично! терапi! хворих. На ушх практичних заняттях студентам демонструються хворi та вiдповiднi вiдео матерiали; пiд керiвництвом викладача студенти:
- оглядають хворих;
- визначають спектр необхщних лабораторних дослщжень;
- проводять забiр патолопчного матерiалу;
- готують мшропрепарати;
- проводять мiкроскопiчне дослiдження.
Частина занять проводиться в клшчнш, бак-
терiологiчнiй, мiкологiчнiй та серологiчнiй лабо-раторiях базового диспансеру. Важливе значення придшяеться вiдбору та накопиченню архiв-них мiкропрепаратiв, культур, бюлопчного мате-рiалу, який може тривалий час використовуватись в якостi шюстративного матерiалу.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 (10)' 2007
