CC BY
5
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (34), 2022
УДК 347.965
Леонщ Остапенко
Нацюнальний унiверситет "Львiвська полтехшка", доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри цившьного права та процесу
1нституту права, психологи та шновацшно! осв^и
Галина Бурбило
Нацiональний унiверситет "Львiвська полтехшка",
студентка
1нституту права, психологи та шновацшно! освiти
Юлiя Рудницька
Нацюнальний ушверситет "Львiвська полтехшка",
студентка
1нституту права, психологи та шновацшно! осв^и
ПРО Д1ЯЛЬН1СТЬ АДВОКАТ1В У СФЕР1 ЗАХИСТУ ПРАВ, СВОБОД НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ
http://doi.org/10.23939/law2022.34.110
© Остапенко Л., Бурбило Г., Рудницька Ю., 2022
Охарактеризовано нормативно-правову базу, на якш грунтуеться дiяльнiсть адво-катури, та проаналiзовано Закон УкраТни "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть". Акцентовано увагу на основних засадах цього закону, додержання i забезпечення яких позитивно впливае на оргашзащю i функцiонування адвокатури загалом i на дiяльнiсть адвокатiв зокрема.
Розглянуто вимоги до особи, яка хоче отримати статус адвоката. Водночас звернено увагу на те, що визначення правового статусу адвоката позначено лише ознакою '^зич-на особа", наявшстю свщоцтва про зайняття адвокатською дiяльнiстю, а також шшими ведомостями, якi не мають нормативного закршлення в Законi УкраТни "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть", але разом iз тим додаткова шформащя персонального змкту повинна бути внесена до Единого реестру адвокатiв.
Визначено ознаки представництва та його пщстави, що позитивно вплинуло на аналiз представницькоТ дiяльностi адвоката, яка передбачае здшснення рiзних юридичних процедур, спрямованих на захист прав, свобод i законних штереав особи, яку представляе адвокат.
Охарактеризовано адвокатську монополто на прикладi зарубiжних краТн та проаналiзовано Тх роль для УкраТни. Визначено основш переваги та недолiки адвокатсь-коТ монополп. Окрiм того, як свщчить практика дiяльностi зарубiжних краТн, монополiя на адвокатську дiяльнiсть е суттевим змщненням Тх правового статусу, а також одшею з умов пщвищення професшноТ майстерностi та конкурентноТ здатностi мiж самими адвокатами, що без сумшву покращуе яккть надання послуг з боку адвоката.
Ключовi слова: адвокат, представництво, адвокатська монополiя, правова до-
помога.
Постановка проблеми. На сьогодш адвокатура мае важливе значення для держави i суспшьс-тва, незважаючи на те, що не е державною шстанщею. Причиною е те, що адвокати виконують особливу роль - здшснюють захист прав i свобод фiзичних та юридичних осiб у сущ, представля-ють !х iнтереси, завдяки чому змщнюеться рiвень законностi та демократизаци держави. Адвокатура повинна врiвноважити iнтереси суспiльства вiдповiдно до правових норм Укра!ни як держави.
На сучасному етат без супроводу адвоката важко обiйтися. Допомога адвоката потрiбна для захисту iнтересiв довiрителiв, практично у всiх сферах людсько! життедiяльностi.
Тому, на сьогоднi введення адвокатсько! монополп та юридичний супровщ е одним iз диску-сшних питань серед науковцiв та юрис^в-практиюв, адже iнститут адвокатури е важливою ланкою як для правосуддя, так i для надання належно! правово! допомоги населенню.
Аналiз дослiдження проблеми. Серед науковщв, що дослiджували адвокатуру та адвокатське представництво, присутнi: А. В. Козьмших, П. Немеш (вивчав адвокатське представництво у цив> льному процес европейських кра!н, а також Укра!ни) та iншi.
Деякi питання адвокатсько! монополп дослiджували таю науковщ, як Р. Д. Ляшенко, С. М. Мам-чур, М. С. Мале!на, О. В. Малько, О. А. Рибальченко, I. М. Войцеховська та шш. Серед юриспв-практиюв, якi вивчали цю проблематику, можемо вщзначити: Т. Миськевич, О. Бойко, В. Гвоздш, О. Куликов, Н. Лиса та ш.
Мета статт полягае у тому, щоб на основi рiзноманiтних джерел права та нормативно-правових актiв проаналiзувати доцшьнють впровадження в Укра!ш адвокатсько! монополп на юридичний супровiд та порiвняти зарубiжний досвiд з цього питання.
Вщповщно до ст. 1 Закону Укра!ни "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть", поняття "адвокат" варто тлумачити як таку фiзичну особу, що здшснюе адвокатську дiяльнiсть на шдставах та в порядку, що передбачеш Законом Укра!ни "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть". В шшш статтi цього закону, а саме у ст. 6, йдеться про те, як е вимоги до особи, яка хоче отримати статус адвоката [1].
Таким чином виходить, що особи, як виразили свою защкавленють до адвокатсько! дiяльнос-•п, пов'язано! з наданням правово! допомоги населенню, повинш вiдповiдати вимогам, закршленим у ст. 6 цього закону. Вживання термiна "адвокат" буде бшьше доречно використовувати для характеристики особи, що мае право займатися адвокатською дiяльнiстю та дiе у сферi правочинiв в iнтересах шшо! особи.
В Укра!нi iснуе нормативно-правова база, що е пiдrрунтям для, власне, дiяльностi адвокатiв та яка певним чином визначае !х правовий статус.
Отже, основоположним нормативно-правовим актом, яким в Укра!ш визначаеться дiяльнiсть адвоката, е, безумовно, Конституцiя Укра!ни, що е джерелом найвищо! юридично! сили. Основним Законом визначаеться: "кожен мае право на професiйну правничу допомогу. У випадках, передба-чених законом, така допомога надаеться безоплатно. Кожен е вшьним у виборi захисника сво!х прав" [2]. Однак шститут адвокатури певним чином не вщповщае межам сучасного конституцшно-го поля Укра!ни. Наразi, зпдно з чинною Конституцiею Укра!ни, тшьки ст. 59 прямо пов'язана з адвокатурою, iншi статтi, зокрема 92 та 131, лише з одного боку !! стосуються. Нормою Конституци Укра!ни лише вказуеться на факт юнування в Укра!нi адвокатури, а також !! основнi функцi!. Поза сферою конституцшного врегулювання постае таке важливе та чи не найосновшше питання адвокатури та статусу адвоката - питання про !х правовий статус. Реформування цього шституту, на нашу думку, повинно пов'язуватися з шдготовкою та внесенням до Конституци Укра!ни вщповщ-них доповнень. Таким чином, на сьогодш найчаспше можна почути думку серед науковщв про
доповнення до Конституцн Укра!ни окремого роздiлу тд назвою "Адвокатура", яким визначався б 11 правовий статус, основт завдання, структура та оргатзащя, точно характеризувався б статус адвокаив та !х дiяльнiсть [3, с. 230]. На нашу думку, такий крок мт би затвердити в Укра!т статус адвоката, а також усунув би питання недооцшки шституту адвокатури та особи адвоката в колах сучасного суспiльства.
Чинним Законом Украши "Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть" визначаються осново-положнi засади, на яких базуеться органiзацiя та функцюнування адвокатури, а також здшснення адвокатсько! дiяльностi в Укра!т i визначення правового статусу адвоката. Зпдно з ним, адвокатом в Укра!т визнаеться така фiзична особа, що здiйснюе адвокатську дiяльнiсть на шдставах та в порядку, що передбаченi цим законом.
Однак, на нашу думку, таке визначення не можна назвати повним та таким, що вказуе на зага-льт ознаки та характеристики адвоката. С багато прихильниюв розширити це визначення, зокрема пропонують викласти визначення адвоката в такш формк е фiзичною особою, що мае свiдоцтво про право на зайняття адвокатською дiяльнiстю, та вiдомостi про не! яю внесенi до Сдиного реестру адвокалв Укра!ни [4, с. 154].
Представницька дiяльнiсть адвоката передбачае здiйснення рiзних юридичних процедур, дiй в штересах довiрителя, а не сво!х особистих тому, що вш дiе вщ iменi iншо! особи у межах повнова-жень, якi зазначенi в довiреностi.
У разi виникнення певних правових наслiдкiв вiдповiдальнiсть несе не представник, а та особа, яку вш представляе [5, с. 63].
Отже, виходячи з вищезазначеного, можна стверджувати, що на сьогодт юридична допомога адвоката е необхвдною через те, що потребуе правового захисту штерешв довiрителя i юридичного супроводу в випадку судового процесу.
Адвокатом, у наданш допомоги клiентам тд час здiйснення правосуддя, повиннi бути дотри-манi наданi йому права, що визнаш нацiональними та мiжнародними нормами права. Водночас вiн повинен дiяти наполегливо та вiльно, вщповщно до закону i визнаних професшних стандартiв й етичних норм.
Здiйснюючи свою професшну дiяльнiсть, адвокат завжди повинен враховувати, що його про-фесiя е не лише джерелом прибутку, а й мае дуже важливе сощальне значення.
Судово-правовою реформою 2016 р. були внесет досить вагомi змiни для становления Укра!ни як европейсько! кра!ни. Важливим моментом стало закршлення в положеннях Основного Закону адвокатсько! монополн, а саме у ст. 131-2, яка вказуе, що винятково адвокатом здшснюеться пред-ставництво в суд^ а також захист вщ кримiнального обвинувачення iншо! особи [2, с. 48].
Враховуючи вищезазначене, змши, що стосуються адвокатсько! монополп, були внесет й у Цившьний процесуальний кодекс Укра!ни, а саме у ч. 1 ст. 60: "представником у судi може бути адвокат або законний представник" [6, с. 32].
Розглядаючи висновок Пленуму Вищого адмшютративного суду Укра!ни з Постанови вщ 13.03.2017 р. № 5, розумiемо, що Конститущя закрiпила монополда винятково за адвокатурою [7].
До прикладу, щ винятки закрiпленi в Цившьному процесуальному кодексi Укра!ни (далi -ЦПК Укра!ни). Так, вщповщно до ч. 5 ст. 131-2 Основного Закону, не лише адвокати можуть здшс-нювати представництво у справах, що стосуються трудових спорiв, спорiв щодо захисту соцiальних прав, виборiв чи референдумiв, у малозначних спорах, а також стосовно представництва тих осiб, що е малол^шми чи неповнолiтнiми, були визнанi судом недiездатними або ж дiездатнiсть яких обмежена [2]. ЦПК Укра!ни встановлено також схожi винятки, зокрема ч. 2 ст. 60 передбачае, що тд час розгляду таких спорiв, що виникають iз трудових правовщносин, а також справ у спорах, що е малозначними (малозначнi справи), представником може бути така особа, що досягла вюмнадця-ти роюв та, вщповщно, мае цивiльну процесуальну дiездатнiсть. Також у сторони справи, а саме в третьо! особи е право здшснювати самостiйне представництво, тобто захищати сво! права та штере-си самостiйно, звичайно ж за умови наявносп цивiльно! процесуально! дiездатностi [6, с. 32].
I хоча така редакщя ЦПК Укра!ни суперечить ще! судово! реформи про адвокатську монопо-лiю, та все ж вона вщповщае положенням Конституци Укра!ни.
Також iз вищенаведеного розумiемо, що у вказаних у ч. 5 ст. 131-2 Основного Закону i у ч. 2 ст. 60 ЦПК Укра!ни справах представником фiзично! чи юридично! особи в судi може бути повно-лiтня особа, що мае цившьну процесуальну дiездатнiсть, а статус адвоката не е обов'язковим. Варто враховувати вимоги ст. 62 ЦПК Укра!ни, яка передбачае вимоги до докумештв, що шдтверджують повноваження представника без статусу адвоката i закрiпляються довiренiстю фiзично! або юридично! особи, тодi як повноваження адвоката як представника посвщчуються довiренiстю або ордером, виданим вщповщно до Закону Укра!ни "Про адвокатуру i адвокатську дiяльнiсть" [4]. Також до адвокатсько! монополi! не належить можливiсть представляти в судi та iнших органах штереси громадян прокурором. Тому це також можемо вважати винятком.
Умовно можемо видшити такi правовi тдстави цивiльного процесуального представництва: законне представництво; представництво, яке здiйснюе адвокат; представництво, яке може бути здшснене будь-якою особою, що досягла повнолггтя i мае цивiльну процесуальну дiездатнiсть у визначених законом категорiях справ; представництво, яке здшснюе прокурор. Зважаючи на винят-ки, якi iснують, важко назвати монополiею адвокатське представництво [8, с. 173].
Вивчаючи св^ову практику щодо адвокатсько! монополи, можемо зауважити основш момен-ти на прикладах зарубiжних кра!н.
Розглянемо характеристику кра!н, у яких iснують винятки щодо представниюв, але адвокат-ська монополiя не притаманна.
Наприклад, у Республщ Казахстан виняток щодо представника у судi зазначений у Цившь-ному процесуальному кодексi, де вказано, що якщо особа брала участь у судовому процес в ролi судд^ прокурора, експерта, спецiалiста, перекладача, свщка чи понятого, якщо надавала юридичну допомогу таким особам, що !х iнтереси суперечать iнтересам представлено! особи, або перебувае в родинних зв'язках iз службовою особою, яка брала участь у розглядi справи, то вона не може бути представником у цш справi (п. 3 ст. 50) [9].
У Республщ Азейбарджан Цившьний процесуальний кодекс, а саме частина 3 ст. 71 мютить схож положення, з яких випливае, що в ошб, яю беруть участь у справi, е право на здшснення вщ-воду представника, який шзшше замiнюеться на шшого представника. Також ст. 75 цього кодексу визначае можливють припинення повноважень представника [10]. Не можна не згадати i про те, що беручи участь у справ^ особа мае право на вщмову вщ доручення, так само, як i !! представник може його вщкликати або ж заюнчити договiрнi вiдносини. У цих випадках особа, що бере участь у справ^ зобов'язана негайно повiдомити суд про припинення повноважень !! представника або зам> нити його.
Важливим видом представництва у зарубiжних кра!нах е договiрне доручення, яке здшсню-еться за присутностi бажання особи, штереси яко! представляються. Остання в доручеш зазначае обсяг представницько! влади. До цього виду ми вщносимо представництво адвока^в, юрисконсуль-тiв юридичних ошб тощо.
Саме добровiльнiсть вiдрiзняе цей вид представництва вiд законного, яке здшснюеться на пiд-ставi юридичних фактiв, що вказанi у закош.
Доручення - це договiр, який викладаеться у письмовiй формi та повинен бути пiдписаним довiрителем або в уснiй формi (шд час судового засiдання) iз подальшим внесенням його до протоколу. В ньому зазначаеться повноваження представниюв.
Доручення може бути загальним (тобто бути таким, що дозволяе вчиняти вш процесуальш дi! пiд час здшснення цившьного судочинства) або надати лише такi повноваження, якi дають можливють на представлення певно! конкретно! справи чи здшснення окремих процесуальних дш [11].
Якщо довiритель вiдмiняе доручення, це не означае, що розгляд справи припиняеться. Навпа-ки, всi дi! довiрителя, вчинеш до такого скасування, залишаються в силь
Звернемо увагу на зарубiжнi кра!ни, в яких пануе адвокатська монополiя. До них ми можемо вщнести Нiмеччину, Францiю, Бельгiю, Португалiю, Литву тощо. Порiвнюючи !х з Укра!ною, зазначаемо, що вимоги в них до адвока^в е бiльшими, водночас вони свщчать про наявнiсть адво-катсько! монополi!.
Розглядаючи адвокатську монополда Францi!, можемо зазначити, що лише адвокати можуть бути законними представниками у цившьних справах в трибуналах велико! шстанцп, апеляцiйних судах, Касацшному судi. Таке ж зобов'язання поширюеться на такi кра!ни, як Бельпя, Португалiя, тобто можемо стверджувати, що тут дiе абсолютна адвокатська монополiя i е лише мiнiмальна кшьюсть виняткiв [8, с. 175]. У цьому випадку адвокат не лише забезпечуе захист прав та штерешв свого ктента, але й проводить консультацп з ним.
Варто згадати i про необхiднiсть присутностi повiреного пiд час розгляду справи в Цившьно-му трибуналi й Апеляцшному судi. Ними е особи, яю працюють державними службовцями, допо-мiжними працiвниками органiв юстицi!.
Завдяки договору доручення регулюються вщносини, що виникають мiж довiрителем та його представником, який укладаеться пiсля добровiльно! згоди останнього виконувати функцп проце-суального представника за винагороду.
С загальш i спецiальнi (або разов^ повноваження представника. Саме вiд цього залежить, якi межi здiйснення процесуальних дiй будуть в нього. Загальш повноваження надають представниковi змогу здшснювати усi справи довiрителя та на вшх стадiях цивiльного процесу. Щодо спецiальних, то вони поширюються лише на юридичний супровiд у певних конкретних справах або ж однш справi в судi першо! шстанцп [11].
У цих кра!нах пануе адвокатська монополiя саме через те, що держава вважае, що адвокат надшений спещальними знаннями, i саме це допомагае розгляду справи з дотриманням принцишв законности справедливостi та своечасносп.
У Нiмеччинi практично у вшх справах представником сторони чи третьо! особи повинен бути адвокат, за винятком випадюв, що вважаються незначними або коли останнш представляе сам сво! власнi права та штереси в судi. Це зазначено в Цившьному уложеннi Нiмеччини у §78 [12].
Так само i в Лшга сторону повиннi представляти компетентнi особи у сферi права. Самостш-не представництво в цш кра!нi не дозволяеться.
Тобто в таких кра!нах, як Нiмеччина, Литва юнуе монополiя адвокатiв, та все ж наявш винят-ки, наприклад, штереси особи можуть представляти також юрисконсульти. Вважаеться, що некомпетентна особi мае надавати квалiфiковану допомогу компетентна особа [8, с. 176].
На сьогодш актуальним е питання, чи необидна адвокатська монопол1я в Укршш. Розглянувши свiтовий досвiд, можемо вказати, як ж переваги та як недолiки притаманнi цьому явищу.
Позитивним моментом е те, що вс громадяни отримуватимуть квалiфiковану правничу допомогу, зможуть правильно застосовувати вс наданi !м права. Адвокати будуть защкавлеш у тому, щоб правильно здшснювати сво! обов'язки, основним iз яких е саме захист прав та штерешв люди-ни i громадянина, iнакше можуть бути позбавлеш права на здiйснення адвокатсько! дiяльностi або можуть бути притягнеш до дисциплiнарно! вiдповiдальностi. У випадку, коли особу представляе не адвокат, а будь-яка шша особа, важко притягнути !! до вщповщальносп, адже лише адвокати по-виннi збертати всi вiдомостi про клiента у таемнищ вiдповiдно до законодавства. На ушх представ-никiв ця вимога не поширюеться [8, с. 176].
Та все ж у запровадженш адвокатсько! монополп зростае ризик шдвищення цш на послуги адвокатiв. Водночас збшьшення конкуренцi! мiж адвокатами свщчить про те, що, щоб не втрачати ктенпв, вони будуть уникати цього. Перевагою ще! реформи е i те, що бiльшiсть квалiфiкованих спецiалiстiв почнуть об'еднуватися.
Укра!на е демократичною, сощальною та правовою кра!ною, в якiй велику роль вщграють права i свободи людини, а !х дотримання й захист е головним обов'язком держави. Тому адвокатська монополiя певною мiрою стане запорукою покращення рiвня якостi життя наших громадян [13].
Та все ж, незважаючи на вказаш переваги, юнуе велика юльюсть недолшв запровадження адвокатсько! монополп. Можемо зазначити, що порушуеться принцип верховенства права, стае складшшим процес доступу до правосуддя. Громадяни втрачають можливють обирати собi захис-ника, адже !хнш вибiр обмежуеться професiйними адвокатами. Саме тому можливе i зловживання адвокатами сво!м становищем. Найбiльшим недолгом е те, що не кожна справа потребуе висококвалiфi-кованого спещалюта, адже е i дрiбнi справи [8, с. 177].
Характеризуючи правовий статус юридично! особи, варто поставити питання: "Чи потрiбен !й адвокат, якщо вона мае свого юриста, який може захищае !! права в сущ?". Розумiемо, що iз запро-вадженням адвокатсько! монополп, юридична особа втрачае таку можливiсть користуватися послу-гами свого працiвника, що е суттевим недолiком. Юрист юридично! особи добре володiе ситуацiею, знае вс нюанси, що !! стосуються, та i вiн матиме бшьшу зацiкавленiсть у перемозi.
Висновки. Зазначимо, що шститут представництва мае дуже важливе значення для функщо-нування юридичних осiб, адже саме так штереси довiрителя в судi можуть бути захищеш належним чином за допомогою квалiфiкованих юристiв. Фахiвцями здшснюеться юридичний супровiд дiяль-ностi оргашзацш, а саме надаються консультацп з питань податкового права, трудового, корпоративного права, мiжнародно! торгiвлi та швестицш.
На нашу думку, попри велику кшьюсть позитивних моментiв щодо адвокатсько! монополп в цивiльному процес^ недолiки е дещо суттевiшими. Саме тому запровадження тако! монополп в Укра!ш не е настiльки виправданим. 1з запровадженням адвокатсько! монополп можемо також простежити, що вiдбуваеться деяке порушення певних прав громадян та правових принципiв. Адже взявши до уваги принцип верховенства права, зазначимо, що особа повинна самостшно вир> шувати, хто представлятиме !! штереси в суд^ тобто реалiзовувати самостшно сво! права.
Порiвнявши досвiд розвинешших кра!н, можемо зазначити, що в Укра!ш рiвень адвокатсько! монополп не е настшьки високим. Тому, можливо, Укра!на до цiе! реформи ще не е настшьки готовою. Однак потрiбно йти в ногу з часом, бо суспшьство змшюеться, йде вперед, тому й законодав-ство повинно змiнюватися вiдповiдно до потреб суспшьства, щоб уникати прогалин. Бо прогалини в законодавствi спричиняють конфлiкти, спори в суспiльному житп, i якщо знайти правильний шлях для впровадження адвокатсько! монополп, то це може в майбутньому суттево покращити р> вень здiйснення цившьного судочинства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про адвокатуру та адвокатську д1яльшсть : Закон Укра!ни № 5076-VI ст. 282. (2013). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17.
2. Конститущя Укра!ни: Закон Укра!ни № 254к/96-ВР ст. 141. (1996). URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.
3. Козьмших А. В. (2009). Адвокатура як тститут громадянського суспшьства в сучаснш на^. Актуальт проблеми полiтики. Вип. 36. С. 228-235.
4. Кравчук М. В. (2002). Теор1я держави i права. Проблеми теорп держави i права : навч. пос1б. 3-те вид., змш й допов. Тернотль : Карт-бланш.
5. Консалтинг в Украине. (1996). Ки!в : Ассоциация Укрконсалтинг.
6. Цившьний процесуальний кодекс Украши : Закон Украши № 1618-IV ст. 492 (2004). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1618-15#Text.
7. Про правовий висновок щодо порядку здшснення представництва оргашв державно! влади та оргашв мюцевого самоврядування в судах, запровадженого Законом Украши в1д 02.06.2016 року № 1401-VIII "Про внесения змш до Конституцп Украши (щодо правосуддя)" : Постанова пленуму Вищого адмшстратив-ного суду Украши ввд 13.03.2017 р. № 5. (2017). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005760-17.
8. Бурбило Г. (2021). Адвокатська монополiя в Укра'т. Адвокатура в умовах сучасних змш. Збiрник матерiалiв IIМiжнародноi науково-практичног конференци (м. Льв1в, 22 жовт. 2021 р.). Льв1в, 2021. С. 173177.
9. Гражданский процессуальный кодекс Республики Казахстан : Кодекс Республши Казахстан от 31 октября 2015 года № 377-V ЗРК. (2015). URL: https://adilet.zan.kz/rus/docs/K1500000377.
10. Гражданский процессуальный кодекс Азербайджанской Республики: утв. Законом Азейбар-джанской Республики от 28 декабря 1999 года № 780-IQ. (1999). URL: http://continent-online.com/ Document/?doc_id=30420065.
11. Абрамова £. Н., Аверченко Н. Н., Байгушева Ю. В. (2010). Цившьне право : щдручник: у 3 т. Т. 1,
Ч. 2.
12. Немеш П. (2014). Адвокатське представництво у цивтъному процеа на прикладi Украши та евро-пейських крат / Нацюнальна Асощащя Адвокапв Украши. URL: https://unba.org.ua/publications/print/4648-advokats-ke-predstavnictvo-u-civil-nomu-procesi-na-prikladi-ukraini-ta-evropejs-kih-krain.html.
13. Ляшенко Р. Д., Мамчур С. М. (2018). Адвокатсъка монополiя в Украïнi: плюси та мiнуси реформування. Право i суспiлъство. № 1. Ч. 2. URL: http://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2018/1_2018/part_2/6.pdf.
REFERENCES
1. Pro advokaturu ta advokats'ku diyal'nist. [On employment]. No. 5076-VI st. 282. (2013). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 [in Ukrainian].
2. Konstytutsiya Ukrayiny. [On employment]. No. 254k/96-VR st. 141. (1996). URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].
3. Koz'minykh A. V (2009). Advokatura yak instytut hromadyans'koho suspil'stva v suchasniy nautsi. Aktual'ni problemy polityky. [Advocacy as an institution of civil society in modern science. Current policy issues.]. Vyp. 36. P. 228-235 [in Ukrainian].
4. Kravchuk M. V. (2002). Teoriya derzhavy i prava. Problemy teoriyi derzhavy i prava : navch. posib. 3-tye vyd., zmin. y dopovn. [Theory of state and law. Problems of the theory of state and law: textbook. way. 3rd ed., Changes. and add.]. Ternopil' : Kart-blansh [in Ukrainian].
5. Konsalting v Ukraine. (1996). [Consulting in Ukraine]. Kiiv: Assotsiatsiya Ukrkonsalting [in Ukrainian].
6. Tsyvil'nyy protsesual'nyy kodeks Ukrayiny. [On employment]. No. 1618-IV st. 492. (2004). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text [in Ukrainian].
7. Pro pravovyy vysnovok shchodo poryadku zdiysnennya predstavnytstva orhaniv derzhavnoyi vlady ta orhaniv mistsevoho samovryaduvannya v sudakh, zaprovadzhenoho Zakonom Ukrayiny vid 02.06.2016 roku No. 1401-VIII "Pro vnesennya zmin do Konstytutsiyi Ukrayiny (shchodo pravosuddya)" : Postanova plenumu Vyshchoho administratyvnoho sudu Ukrayiny vid 13.03.2017 r. No. 5 (2017). [On the legal opinion on the procedure for representation of public authorities and local governments in courts, introduced by the Law of Ukraine of 02.06.2016 No. 1401-VIII "On Amendments to the Constitution of Ukraine (on justice)" : Resolution of the Plenum of the Supreme Administrative Court of Ukraine]. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005760-17 [in Ukrainian].
8. Burbylo H. (2021). Advokats 'ka monopoliya v Ukrayini. Advokatura v umovakh suchasnykh zmin. Zbirnyk materialiv II Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi [Lawyer's monopoly in Ukraine. Advocacy in the conditions of modern changes. Proceedings of the II International Scientific and Practical Conference]. (m. L'viv, 22 zhovt. 2021 r.). L'viv. P. 173-177 [in Ukrainian].
9. Hrazhdanskyy protsessual'nyy kodeks Respublyky Kazakhstan : Kodeks Respubliky Kazakhstan. (2015). No. 377-V [On employment]. URL: https://adilet.zan.kz/rus/docs/K1500000377 [in Kazakhstanian].
10. Grazhdanskiy protsessual'nyy kodeks Azerbaydzhanskoy Respubliki. (1999). No. 780-IQ. [On employment]. URL: http://continent-online.com/Document/?doc_id=30420065 [in Azerbaydzanian].
11. Abramova Уе. N., Averchenko N. N., Bayhusheva Yu. V. (2010). Tsyvil'ne pravo: pidruchnyk: u 3-kh tomakh. [Civil law: textbook: in 3 volumes]. T. 1, ch.2. [in Ukrainian].
12. Nemesh P. (2014). Advokat-s'ke predstavnytstvo u tsyvil'nomu protsesi na prykladi Ukrayiny ta yevropeys'kykh krayin. Natsional'na Asotsiatsiya Advokativ Ukrayiny. [Advocacy in civil proceedings on the example of Ukraine and European countries. National Bar Association of Ukraine]. URL: https://unba.org.ua/ publications/print/4648-advokats-ke-predstavnictvo-u-civil-nomu-procesi-na-prikladi-ukraini-ta-evropejs-kih-krain.html [in Ukrainian].
13. Lyashenko R. D., Mamchur S. M. (2018). Advokats'ka monopoliya v Ukrayini: plyusy ta minusy reformuvannya. Pravo i suspil'stvo. [Lawyer's monopoly in Ukraine: pros and cons of reform. Law and society.]. No. ch. 2. URL: http://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2018/1_2018/part_2/6.pdf [in Ukrainian].
Дата надходження: 31.03.2022 р.
Leonid Ostapenko
Lviv Polytechnic National University, Professor of the Department of Civil Law and Procedure Educational and Scientific Institute law, psychology and
innovative education Doctor of Law, Associate Professor
Halyna Burbylo
Lviv Polytechnic National University, Student Educational and Scientific Institute law, psychology and innovative education
Yulia Rudnytska
Lviv Polytechnic National University. Student Educational and Scientific Institute law, psychology and innovative education
ON THE ACTIVITIES OF LAWYERS IN THE FIELD OF PROTECTION OF RIGHTS, FREEDOMS OF THE POPULATION OF UKRAINE
The article describes the regulatory framework on which the activities of the bar are based and analyzes the Law of Ukraine "On the Bar and Advocacy". Attention is focused on the basic principles of this Law, the observance and provision of which has a positive effect on the organization and functioning of the bar as a whole, and on the activities of lawyers, in particular.
The requirements for a person who wants to obtain the status of a lawyer are considered. At the same time, attention is drawn to the fact that the definition of the legal status of a lawyer is indicated only by the sign "ndividual", the presence of a "certificate of advocacy", as well as other information that does not have a regulatory fixation in the Law of Ukraine "On the Bar and Advocacy", but at the same time additional information of personal content should be entered in the Unified Register of Lawyers.
The signs of representation and its grounds were determined, which had a positive impact on the analysis of the representative activity of the lawyer, which provides for the implementation of various legal procedures aimed at protecting the rights, freedoms and legitimate interests of the person represented by the lawyer.
The lawyer's monopoly on the example of foreign countries was characterized and their role for Ukraine was analyzed. The main advantages and disadvantages of the advocates' monopoly are determined. At the same time, as evidenced by the practice of foreign countries, the monopoly on advocacy is a significant strengthening of their legal status, as well as one of the conditions for improving professional skills and competitive ability between lawyers themselves, which undoubtedly improves the quality of services provided by a lawyer.
Key words: lawyer, representation, lawyer's monopoly, legal assistance.
