CC BY
30
УДК 636.4.082
Б1рта Г.О., доктор сшьськогосподарських наук, професор, Бургу Ю.Г., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент © (tkfdec@uccu.org.ua)
Вищий навчальний заклад Укоопстлки
«Полтавський утверситет економжи I торг1вл1», м. Полтава
ПРИЖИТТеВЕ ВИМ1РЮВАННЯ ТОВЩИНИ П1ДШК1РНОГО ШПИКУ ЯК МЕТОД ОЦ1НКИ М'ЯСО-САЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ
Для оцгнки м'ясо-сальних якостей туш важливе значення мають гх промни - довжина туш1, товщина сала, площа «м'язового втка», ¡ндекс м'ясност1 та тш1. У перш1 4-5 мхсящв тсля народження свит всгх поргд найбшьш ¡нтенсивно ростуть в довжину (в1д народження до 3-мкячного вгку гх довжина потроюеться). Потт починають ¡нтенсивно збыьшуватись широты промни. Приблизно з 6-мкячного вгку ¡нтенсивтсть росту тулуба в ширину починае перевершувати гх ркт в довжину. Найбшьш ¡нтенсивно збыьшуеться в ширину туша в поперещ, внасл^ок цього змтюеться ¡ форма тулуба. У свиней старшого вшу тулуб стае быьш виртняним за шириною (наближаеться до прямокутника). З 7-8-мкячного вшу ствв^ношення промщв максимальног ¡ мШмальног ширини тулуба не змшюються ¡ перебувають у межах 1,25-1,31, ¡, отже, вони характеризують забтну зршсть тварин.
У статт¡ наведено результати досл^жень прижиттевогоу визначення товщини шпику як методу вивчення м'ясо-сальних якостей свиней.
Ключовi слова: шпик, м'ясо-сальш якост¡, свит, порода, холка, поперек, криж¡, кореляцщ ргвнг год¡вл¡, жировщкладення.
Вступ. У першi три мюящ тсля народження поросяти товщина пщшюрного сала найбшьш штенсивно збшьшуеться над холкою та на рiвнi 6-7-го грудних хребщв (коефщент росту 20,7-35,7); менш штенсивно - у зош спини i крижей (коефщент росту 4-9). При вiдгодiвлi мюце максимального наростання товщини шпику у свиней порушуеться. Вже з 4-5-мшячного в^ з великою швидкютю починае наростати сало в попереку i крижах. 1нтенсившсть потовщення шпику над холкою сповшьнюеться. Внаслщок цього вщбуваеться вирiвнювання товщини шпику на спиш. Свиш миргородсько! породи порiвняно з породою ландрас i великою бшою через бшьш ранне жировщкладення мають бшьшу товщину шпику. У породи ландрас жировщкладення починаеться тзшше i у зв'язку з цим у вс вiковi перюди тварини ще! породи мають тонше сало [4].
Найбшьш точний метод ощнки м'ясо-сальних якостей живих свиней -визначення у них товщини сала. 1снуе висока позитивна корелящя мiж
© Б1рта Г.О., Бургу Ю.Г., 2011
товщиною сала i виходом жиру (г = 0,60-0,96) i вщ'емний взаемозв'язок з виходом м'яса (r = - 0,41-0,63) в тушах (r = 0,60-0,96) в тушах [2].
У нашш кра!ш i за кордоном розробили та використовують у селекцшнш практицi прилади для прижиттевого визначення товщини шпику i площi «м'язового вiчка» (лiнметри, ультразвуковi апарати, стилети, вимiрювальна голка та iн.). В наукових дослщах використовують i iншi методи визначення м'ясностi живих свиней: рентгеноскотю, антипiринову пробу, гамма-променi та ш.
Проте найбiльш практичним виявився ультразвуковий метод ощнки м'ясних якостей. Розроблена спещальна шкала для прижиттевого визначення загального виходу шпику i м'яса свиней [1].
Принцип ди приладiв грунтуеться на особливостi ультразвуку рiвномiрно поширюватись в одному середовищi i вiдбиватися вiд поверхнi, що роздiляе рiзнi середовища.
Дослiдженнями окремих авторiв [3, 6] встановленi загальш i породнi особливостi в змшах iнтенсивностi росту м'язових та жирових тканин. У свиней м'ясного напрямку продуктивностi iнтенсивнiсть росту м'язово! тканини переважае над ростом жирово! тканини бшьш довгий час, нiж у свиней ушверсального та сального напрямку продуктивности
Вивчення вiкових змiн штенсивност росту жирово! тканини свиней дозволяе направлено вести !х селекцiю, змiнювати спiввiдношення м'яса i сала в туш1
Матер1ал i методи. Перша серiя дослiдiв проводилась на чистопородному свинопоголiв'! велико! бiло! породи (ВБ), миргородсько! породи (М), полтавсько! м'ясно! породи (ПМ), породи ландрас (Л) та червонопоясно! спецiалiзовано! лiнi! (ЧПСЛ).
Другу серiю науково-господарських дослiдiв проведено на свиноматках велико! бшо! породи в поеднанш з кнурами велико! бшо! породи (ВБ), полтавсько! м'ясно! породи (ПМ), породи ландрас (Л) та миргородсько! породи
(М). . . . .
Третя серiя порiвняльних науково-господарських дослвдв проведена на свинях велико! бшо! породи в^чизняно! (ВБУ) та зарубiжноl (ВБЗ) селекцп, а також миргородсько! (М) i полтавсько! м'ясно! (ПМ) порщ.
У пiддослiдного молодняка щомюячно за допомогою ультразвукових приладiв «Сошктест» КМ-ЗА та ПУДС визначали динамiку жировiдкладення [5]. Промiрювали товщину шпику у свиней: на холщ, над 6-7 грудними хребцями, на попереку i на крижах (в 3 точках з обчисленням середнього значення). В першш серп дослвдв використовували прилад «Сонiктест» КМ -3А, а в другш ^м цього також пристрiй для реестраци м'язових i жирових тканин ПУДС. Рiзниця мiж показниками цих приладiв становила 0,1-0,09 мм. В третш серi! дослiдiв використовували ультразвуковий вимiрювач товщини шпику DRAMINSKIBACKFAT SCANNER.
Результати дослщжень. Результати наших дослщжень за I серieю показали, що товщина шпику у пщдослщних тварин всiх груп зростала iз збiльшенням !х живо! маси.
Прослщжувалась мiжпородна рiзниця за показниками товщини сала по хребту. Якщо у тварин 50 кг живо! маси товщина шпику в уах тддослщних групах при вах рiвнях годiвлi знаходилася вiдносно на одному рiвнi, то, починаючи з 60 кг, вона почала рости штенсившше. Найбшьш iнтенсивно процес жировщкладення проходив у тварин велико! бшо! i миргородсько! порiд (табл. 1).
Таблиця 1
Групи Поро ди Середня товщина шпику по хребту, мм
Жива маса свиней, кг
50 60 70 80 90 100
Типовий р1вень в1дгод1вл1
I ВБ 19,8 ±1,32 22,2 ±1,61 26,4 ±1,84 29,6 ±1,31 30,9 ±1,25 33,1 ±1,29
II М 20,8 ±1,65 22,9 ±1,23 27,8 ±1,62 30,1 ±1,64 31,9 ±0,68 34,1 ±0,94
III Л 19,5 ±1,26 21,5 ±1,38 23,5 ±1,84 25,3 ±1,59 27,3 ±1,29 29,8 ±0,81
IV ПМ 19,8 ±1,56 21,5 ±1,68 23,6 ±1,23 25,9 ±1,69 27,8 ±1,25 29,7 ±1,18
V ЧПСЛ 19,2 ±1,62 20,8 ±1,62 22,9 ±1,34 25,1 ±1,13 26,9 ±1,61 29,1 ±1,22
Середнш р1вень в1дгод1вл1
I ВБ 19,1 ±1,2 21,7 ±1,18 24,1 ±1,27 26,5 ±1,68 29,6 ±1,64 31,8 ±0,98
II М 19,9 ±1,31 22,8 ±1,29 25,9 ±0,93 28,8 ±1,22 31,2 ±1,38 33,8 ±1,02
III Л 18,6 ±1,61 20,5 ±1,82 21,9 ±1,46 24,5 ±0,95 26,9 ±1,56 29,3 ±1,11
IV ПМ 18,3 ±1,11 20,3 ±1,09 22,2 ±1,34 24,1 ±1,17 26,3 ±1,48 28,9 ±1,34
V ЧПСЛ 18,2 ±1,56 19,9 ±1,34 21,5 ±1,06 23,3 ±1,29 25,4 ±1,45 28,3 ±1,01
!нтенсивний э1вень ввдгод1вл1
I ВБ 18,3± 1,42 20,8 ±1,41 22,9 ±1,52 26,1 ±1,26 28,7 ±1,46 31,2 ±1,08
II М 19,2± 1,23 21,1 ±1,42 23,5 ±1,49 26,9 ±1,42 30,4 ±1,83 33,1 ±1,21
III Л 18,1± 1,16 20,2 ±1,28 22,0 ±1,64 24,6 ±1,85 26,5 ±1,15 28,6 ±1,22
IV ПМ 18,2± 1,92 20,1 ±1,48 22,2 ±1,43 23,8 ±1,16 26,3 ±1,41 28,1 ±1,53
V ЧПСЛ 17,9± 1,26 19,5 ±1,43 21,6 ±1,62 23,5 ±1,82 25,1 ±1,14 27,2 ±0,79
Що стосуеться рiзницi мiж тваринами , вирощеними при рiзних умовах годiвлi, то у свиней, вщгодованих при типовому рiвнi годiвлi, в усi вiковi перюди спостерiгалась бiльша товщина шпику по хребту. При досягненш живо! маси 100 кг товщина шпику у них коливалась вщ 29,1 у червонопоясно! спецiалiзовано! лiнi! до 34,1 у мирогородсько! породи. При середньому рiвнi
вiдгодiвлi товщина шпику дещо зменшувалась, але мiжпородна рiзниця зросла , особливо при досягненш живо! маси 90-100 кг, i склала 5,5 мм. Дана тенденщя збереглась i при середньодобових приростах 800-1000 г. Рiзниця склала 5,9 мм, хоча загальш показники товщини шпику во вах породах зменшились.
Аналiз приросту товщини шпику (табл. 2) свщчить про те, що на рiзних етапах вiдгодiвлi товщина шпику у свиней окремих генотитв збiльшуеться по рiзному.
Таблиця 2
Групи Породи Од. вим1ру Фактичний прир1ст середньо! товщини шпику, мм
Ввд 50 до 60 кг Ввд 60 до 70 кг В1д 70 до 80 кг Вад 80 до 90 кг В1д 90 до 100 кг В1д 50 до 100 кг
Типовий р1вень в1дгод1вл1
I ВБ мм 2,4 4,2 3,2 1,3 2,2 13,3
% 18,0 31,6 24,1 9,8 16,5 100,0
II М мм 2,1 4,9 2,3 1,8 2,2 13,3
% 15,8 36,8 17,3 13,5 16,5 100,0
III Л мм 2 2 1,8 2 2,5 10,3
% 19,4 19,4 17,5 19,4 24,3 100,0
IV ПМ мм 1,7 2,1 2,3 1,9 1,9 9,9
% 17,2 21,2 23,2 19,2 19,2 100,0
V ЧПС Л мм 1,6 2,1 2,2 1,8 2,2 9,9
% 16,2 21,2 22,2 18,2 22,2 100,0
Середнш р1вень в1дгод1вл1
I ВБ мм 2,6 2,4 2,4 3,1 2,2 12,7
% 20,5 18,9 18,9 24,4 17,3 100,0
II М мм 2,9 3,1 2,9 2,4 2,6 13,9
% 20,9 22,3 20,9 17,3 18,7 100,0
III Л мм 1,9 1,4 2,6 2,4 2,4 10,7
% 17,8 13,1 24,3 22,4 22,4 100,0
IV ПМ мм 2 1,9 1,9 2,2 2,6 10,6
% 18,9 17,9 17,9 20,8 24,5 100,0
V ЧПС Л мм 1,7 1,6 1,8 2,1 2,9 10,1
% 16,8 15,8 17,8 20,8 28,7 100,0
!нтенсивний р1вень в1дгод1вл1
I ВБ мм 2,5 2,1 3,2 2,6 2,5 12,9
% 19,4 16,3 24,8 20,2 19,4 100,0
II М мм 1,9 2,4 3,4 3,5 2,7 13,9
% 13,7 17,3 24,5 25,2 19,4 100,0
III Л мм 2,1 1,8 2,6 1,9 2,1 10,5
% 20,0 17,1 24,8 18,1 20,0 100,0
IV ПМ мм 1,9 2,1 1,6 2,5 1,8 9,9
% 19,2 21,2 16,2 25,3 18,2 100,0
V ЧПС Л мм 1,6 2,1 1,9 1,6 2,1 9,3
% 17,2 22,6 20,4 17,2 22,6 100,0
При типовому рiвнi вiдгодiвлi найбшьший абсолютний прирiст сала при живш масi вiд 50 до 100 кг спостер^ався у свиней велико! бшо! i миргородсько!
порщ 13,3 мм, найменший прирют товщини шпику зафжсовано у свиней червонопоясно! спещалазовано! лши та полтавсько! м'ясно! породи - 9,9 мм.
При середньому рiвm та iнтенсивному рiвнi вщгсдавл прирiст сада у миргородсько! породи склав 13,9 мм, а у червонопоясно! м'ясно! породи - 9,3-10,1 мм. Що стосуеться вщносних прироста товщини шпику, то с.лщ зазначити, що у тварин м'ясних порщ цей процес бiльш iнтенсивно проходив починаючи з набранням живо! маси 70 - 80 кг, а у миргородьсько! i велико! бшо! порiд дещо ранiше.
Аналiз даних, отриманих в II серi! достдав свiдчитъ про те, що в рiзнi вiковi перiоди вiдгодiвлi товщина шпику при рiзних !! рiвнях у свиней окремих поеднань збтьшувалася по рiзному (табл. 3).
Таблиця 3
Середня товщина шпику по хребту (II сер1я)
Середня товщина шпику по хребту, мм
Групи Поеднання Жива маса свиней, кг
50 60 70 80 90 100
Типовий р1вень ввдгод1вл1
I ВБхВБ 20,9 ±1,52 22,9 ±1,84 25,8 ±1,42 28,3 ±1,58 30,4 ±1,66 33,8 ±1,69
II ВБхПМ 20,3 ±1,44 22,2 ±1,61 24,4 ±1,57 27,6 ±1,43 30,9 ±1,21 32,8 ±1,81
III ВБхЛ 19,4 ±1,61 21,8 ±1,32 23,5 ±1,77 25,5 ±1,38 28,4 ±1,29 31,6 ±0,92
IV ВБхМ 21,8 ±1,44 23,9 ±1,77 26,8 ±1,62 29,5 ±1,33 31,2 ±1,62 34,3 ±1,55
Середнш р1вень вщгод1вл1
I ВБхВБ 20,1 ±1,22 22,2 ±2,43 24,8 ±1,23 27,2 ±1,84 29,8 ±1,16 32,5 ±0,99
II ВБхПМ 19,7 ±1,48 23,6 ±1,12 23,2 ±1,74 25,5 ±1,32 28,6 ±1,26 30,6 ±1,33
III ВБхЛ 18,8 ±1,45 21,3 ±1,55 23,1 ±1,89 25,4 ±1,39 27,2 ±0,97 29,6 ±1,28
IV ВБхМ 20,7 ±1,32 22,8 ±1,98 25,9 ±1,04 28,3 ±2,87 30,8 ±1,47 33,2 ±1,64
!нтенсивний р1вень в1дгод1вл1
I ВБхВБ 19,3 ±1,53 21,4 ±1,36 24,1 ±1,35 26,3 ±1,16 28,3 ±1,61 31,2 ±1,53
II ВБхПМ 19,4 ±1,31 21,2 ±1,43 23,7 ±1,52 25,9 ±1,44 27,4 ±1,32 30,3 ±1,69
III ВБхЛ 18,9 ±1,61 20,7 ±1,84 22,1 ±1,74 24,2 ±1,48 26,2 ±1,62 29,1 ±1,52
IV ВБхМ 19,9 ±1,68 22,8 ±1,45 26,1 ±1,69 28,2 ±1,62 30,6 ±1,84 32,9 ±1,09
Так, якщо при живiй масi 50 кг рiзниu;я товщини шпику мiж окремими поеднаннями при типовому рiвнi вiдгодiвлi склала 2,4 мм при абсолютних показниках 19,4-21,8 мм, то при штенсивному рiвнi вiдгодiвлi цей показник
зменшився до 1,0 мм, при абсолютинх показниках 18,9-19,9 мм.
При досягненш тваринами живо! маси 100 кг середня товщина шпику по хребту коливалась при типовому рiвню годiвлi в межах - 31,6-34,3 мм, при середньому рiвнi - 29,6-33,2, при штенсивному рiвнi - 29,1-3,29 мм.
Збшьшення прироспв товщини шпику вщ 50 до 100 кг бшьш рiвномiрно вщбувалось у тварин велико! бiлоi породи та И поеднання з миргородською. У помiсей, в якостi батьювських форм яких виступали м'яснi породи, вищi прирости шпику вiдбувались в бшьш тзньому вiцi (табл. 4)
Таблиця 4
Прщмст товщини шпику ( II сер1я)_
Од. Фактичний прирют середньо! товщини шпику, мм
Групи Поеднання вим1ру Вщ 50 Вщ 60 Вщ 70 Вщ 80 Вщ 90 до Вщ 50 до
до 60 кг до 70 кг до 80 кг до 90 кг 100 кг 100 кг
Типовий р1вень вщгод1вл1
I ВБхВБ мм 2 2,9 2,5 2,1 3,4 12,9
% 15,5 22,5 19,4 16,3 26,4 100,0
II ВБхПМ мм 1,9 2,2 3,2 3,3 1,9 12,5
% 15,2 17,6 25,6 26,4 15,2 100,0
III ВБхЛ мм 2,4 1,7 2 2,9 3,2 12,2
% 19,7 13,9 16,4 23,8 26,2 100,0
IV ВБхМ мм 2,1 2,9 2,7 1,7 3,1 12,5
% 16,8 23,2 21,6 13,6 24,8 100,0
Середнш р1вень вщгод1вл1
I ВБхВБ мм 2,1 2,6 2,4 2,6 2,7 12,4
% 16,9 21,0 19,4 21,0 21,8 100,0
II ВБхПМ мм 1,9 1,6 2,3 3,1 2 10,9
% 17,4 14,7 21,1 28,4 18,3 100,0
III ВБхЛ мм 2,5 1,8 2,3 1,8 2,4 10,8
% 23,1 16,7 21,3 16,7 22,2 100,0
IV ВБхМ мм 2,1 3,1 2,4 2,5 2,4 12,5
% 16,8 24,8 19,2 20,0 19,2 100,0
!нтенсивний р1вень вщгод1вл1
I ВБхВБ мм 2,1 2,7 2,2 2 2,9 11,9
% 17,6 22,7 18,5 16,8 24,4 100,0
II ВБхПМ мм 1,8 2,5 2,2 1,5 2,9 10,9
% 16,5 22,9 20,2 13,8 26,6 100,0
III ВБхЛ мм 1,8 1,4 2,1 2 2,9 10,2
% 17,6 13,7 20,6 19,6 28,4 100,0
IV ВБхМ мм 2,9 3,3 2,1 2,4 2,3 13
% 22,3 25,4 16,2 18,5 17,7 100,0
В Ш серii' дослiдiв найменшу товщину шпику мали свинi велико! бшо! породи зарубiжноi' селекци та полтавсько! м'ясно! породи (табл 5) при рiзних рiвнях вiдгодiвлi, рiзниця з найтовшим шпиком (миргородська порода) складала вщ 1,6-1,9 до 2,4-2,8 мм.
Середня товщина шпику по хребту (III сер1я)
Таблиця 5
Шддосл1 дн1 групи Породи Середня товщина шпику по хребту, мм
Жива маса свиней, кг
50 | 60 70 | 80 | 90 | 100
Типовий р1вень вщгод1вл1
I ВБ(У) 20,1 ±1,44 21,4 ±1,32 24,2 ±1,51 26,7 ±1,34 29,3 ±1,59 32,7 ±1,74
II ВБ(З) 19,4 ±1,32 21,1 ±1,74 23,1 ±1,66 25,4 ±1,49 27,4 ±1,37 31,4 ±1,22
III М 19,9 ±1,55 21,6 ±1,59 24,9 ±1,53 27,9 ±1,08 31,2 ±1,11 33,3 ±1,03
IV ПМ 19,7 ±1,63 21,6 ±1,26 23,5 ±1,73 25,3 ±1,62 28,6 ±1,51 31,7 ±1,29
Середнш р1вень вщгод1вл1
I ВБ(У) 19,8 ±1,62 20,8 ±1,91 23,4 ±1,61 25,9 ±1,26 28,8 ±1,63 31,7 ±1,26
II ВБ(З) 18,8 ±1,34 19,9 ±1,66 22,2 ±1,81 24,6 ±1,77 26,4 ±1,33 30,1 ±1,62
III М 19,5 ±1,54 20,7 ±1,13 23,9 ±1,31 27,7 ±1,18 30,7 ±1,09 32,6 ±1,12
IV ПМ 19,4 ±1,55 20,3 ±1,22 22,3 ±1,55 24,3 ±1,21 26,6 ±1,19 29,8 ±1,51
!нтенсивний р1вень в1дгод1вл1
I ВБ(У) 19,6 ±1,41 20,9 ±1,62 23,1 ±1,08 25,7 ±1,16 27,9 ±1,44 30,9 ±1,01
II ВБ(З) 18,4 ±1,27 19,2 ±1,33 21,7 ±1,62 23,7 ±1,31 25,8 ±1,44 29,2 ±1,51
III М 19,7 ±1,46 21,5 ±1,95 23,3 ±1,58 27,5 ±1,66 29,4 ±1,39 31,8 ±0,88
IV ПМ 19,3 ±1,33 20,2 ±1,59 21,4 ±1,73 24,2 ±1,03 26,5 ±1,23 29,4 ±1,39
Прирют товщини шпику в рiзних групах вiдбувався нерiвномiрно (табл. 6)
Таблиця 6
Групи Породи Од. вим1ру Фактичний п рирют середньо! товщини шпику, мм
В1д 50 до 60 кг Вщ 60 до 70 кг В1д 70 до 80 кг Вщ 80 до 90 кг Вщ 90 до 100 кг В1д 50 до 100 кг
Типовий р1вень в1дгод1вл1
I ВБ (У) мм 1,3 2,8 2,5 2,6 3,4 12,6
% 10,3 22,2 19,8 20,6 27,0 100,0
II ВБ (З) мм 1,7 2 2,3 2 4 12
% 14,2 16,7 19,2 16,7 33,3 100,0
III М мм 1,7 3,3 3 3,3 2,1 13,4
% 12,7 24,6 22,4 24,6 15,7 100,0
IV ПМ мм 1,9 1,9 1,8 3,3 3,1 12
% 15,8 15,8 15,0 27,5 25,8 100,0
Середнш р1вень вщгод1вл1
I ВБ (У) мм 1 2,6 2,5 2,9 2,9 11,9
% 8,4 21,8 21,0 24,4 24,4 100,0
II ВБ (З) мм 1,1 2,3 2,4 1,8 3,7 11,3
% 9,7 20,4 21,2 15,9 32,7 100,0
III М мм 1,2 3,2 3,8 3 1,9 13,1
% 9,2 24,4 29,0 22,9 14,5 100,0
IV ПМ мм 0,9 2 2 2,3 3,2 10,4
% 8,7 19,2 19,2 22,1 30,8 100,0
1нтенсивний р1вень вщгод1вл1
I ВБ (У) мм 1,3 2,2 2,6 2,2 3 11,3
% 11,5 19,5 23,0 19,5 26,5 100,0
II ВБ (З) мм 0,8 2,5 2 2,1 3,4 10,8
% 7,4 23,1 18,5 19,4 31,5 100,0
III М мм 1,8 1,8 3,2 2,9 2,4 12,1
% 14,9 14,9 26,4 24,0 19,8 100,0
IV ПМ мм 0,9 1,2 2,8 2,3 2,9 10,1
% 8,9 11,9 27,7 22,8 28,7 100,0
Висновки. Пщсумовуючи викладене, слщ зазначити, що штенсивнють жировщкладення у свиней певною м1рою залежитъ не тшьки вщ породи та вагових кондицш, але I вщ умов год1вл1. При цьому у порщ сального напрямку продуктивност з 50 до 100 кг живо! маси середня товщина сала по хребту зростала бшьш штенсивно пор1вняно з тваринами м'ясних генотитв. Найбшьш1 прирости шпику спостер1гались при типовому р1вш в1год1вл1 (середньодобов1 прирости 250350г) при вах трьох сер1ях дослщ1в.
Л1тература
1. Бугаев Н. И. Ультразвуковой метод и прибор для регистрации толщины многослойных структур жиромышечных слоев свиней / Н. И. Бугаев // Шляхи пщвищення виробництва та полшшення якост свинини : тези доп. - Х., 1955. -С. 28-29.
2. Войналович С. А. Эффективность селекции по фенотипу свиней крупной белой породы на уменьшение толщины шпика / С. А. Войналович, А. М. Москаленко // Нов1 методи селекци I вщтворення високопрдуктивних порщ I титв тварин : матер1али наук.-вироби. конф. - К. : Асощащя «Украша», 1996. - С. 210.
3. Джунельбаев Е. Селекция свиней на снижение толщины шпика / Е. Джунельбаев // Свиноводство. - 2001. - № 2. - С. 5.
4. Ладан П. Мясность свиней и качество продукции / П. Ладан // Свиноводство. - 1974. - № 1. - С. 28-29.
5. Ладан П. Ультразвуковой прибор ТУ-3/ П. Ладан // Свиноводство. -1978. - № 9. - С. 31.
6. Никульников В. В. Связь толщины мышечных волокон с мясностью свиней/ В. В. Никульников, Э. И. Обертас // Селекция и разведение свиней : труды ВНИИЖ. - Дубровицы, 1984. - Вып. 73. - С. 47-48.
Summary
Birta G.O., doctor of agricultural sciences, professor Burgu Yu.G., candidate of agricultural sciences, associate professor Higher educational establishment of Ukoopspilki «Poltava university of economy and trade», m. Poltava, Ukraine PRIZHITTEVE MEASURING of THICKNESS HYPODERMIC SHPIKU AS METHOD of ESTIMATION of MEAT AND FAT QUALITIES For the estimation of m 'nco-canbnux qualities of carcasses their measurings -length of carcass, thickness offat, area of «muscular bee-entrance», index of meat et al have an important value. In the first 4-5 months after birth of pig of all of breeds most intensively grow in length (of age to 3-monthly age their length is tripled). Then the latitudinal measurings begin to be intensively increased. Approximately from 6-monthly age intensity of growth a trunk in a width begins to excel their growth in length. A carcass is most intensively increased in a width in nonepe^, hereupon changes and form to the trunk. For the pigs of senior age a trunk becomes more leveled after a width (approaches a rectangle). From 7-8-monthly age of correlation of measurings of maximal and minimum width of trunk does not change and are within the limits of 1,25-1,31, and consequently, they characterize for slaughter maturity of animals.
In the article the results of researches of determination of thickness are resulted to fat as to the method of study of qualities ofpigs.
Key words: fat, meat qualities, pigs, breed, withers, small of the back, sacrums, correlation, levels of feeding, laying of fat.
Cmammx nadiumna do peda^ii 12.04.2011
