CC BY
27
Pogorletskiy, A. I. Printsipy mezhdunarodnogo nalogooblo-zheniia i mezhdunarodnogo nalogovogo planirovaniia [Principles of international taxation and international tax planning]. St. Petersburg: SPbGU, 2005.
Slyozko, O. O., and Rychka, M. A. "Problemy konkurentospro-mozhnosti Ukrainy v umovakh hlobalizatsii na prykladi aviakos-michnoi haluzi" [Problems of Ukraine's competitiveness in a globalized aerospace industry as an example]. Visnyk Instytutu ekono-miky ta prohnozuvannia, no. 1 (2006): 84-85.
Saveliev, Ye. V., and Yurii, S. I. "Finansovi instrumenty v syste-mi novoho svitovoho ekonomichnoho poriadku" [Financial instruments are already a new world economic order]. In Novyi svitovyi
ekonomichnyi poriadok ta hlobalni vyklyky dlia Ukrainy, 30-33. Ter-nopil: TNEU, 2014.
Stok, Dzh. R., and Lambert, D. M. Strategicheskoe upravlenie lo-gistikoy [Strategic logistics management]. Moscow: INFRA-M, 2005.
Vishnevskiy, V. P. Nalogooblozhenie vemerdzhentnoy ekono-mike: teoreticheskie osnovy i napravleniia politiki [Taxation in the emergent economy: theoretical foundations and policies]. Donetsk, 2012.
Zhatkanbaev, E. B. et al. Natsionalnye interesy Kazakhstana i vyzovy globalizatsii [The national interests of Kazakhstan and the challenges of globalization]. Almaty: LEM, 2004.
УДК 338.242.2:331.105 (477) (043.3)
ПРЮРИТЕТИ ФOРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ДЕРЖАВНO-ПРИВАTНИМ ПАРТНЕРАМ У НАЦЮНАЛЬН1Й EKOHOMI^
© 2015
ШЕВЧЕНКО Б. О.
УДК 338.242.2:331.105 (477) (043.3)
Шевченко Б. О. Прюритети формування системи управлiння державно-приватним партнерством у нацюнальшй економiцi
Метою cmammi е об(рунтування теоретико-методичних засад формування структури системи управлшня державно-приватним партнерством (ДПП), виокремлення в нiй основних рiвнiв здшснення управлiнських функ^й з урахуванням особливостей функцонування национально! еко-номiки. Використовуванийудотдженшструктурно-функцональнийметоднаукового анал'вудозволив визначити, щосистемауправл'шняДПП е комплексом структурних елемент'в нацюнально!економки, об'еднанихр'вномаштними, специфiчними за змстом, зв'язками та в'дносинами завдяки взаемнш штеграци штереав, в'дпов'дальностi та ризит. Ця система мстить 'шститути, процеси, економ'мт важел'> цлеспрямова-ного впливу та стимули, що створюють умови мотивованого ефективного партнерства держави та приватних тдприемницьких структур. Наведено авторське бачення структури системи управл'тня ДПП, що передбачае виокремлення в нiй трьох основних р'вшв управл'тня: макро-економiчного, мезоекономiчного, мiкроекономiчного. Напрями подальших дослджень повинт перебувати у площит пор'вняльного анал'ву ефек-тивностi певних форм управлшня ДПП в'дпов'дно до завдань конкретних проект'в. Ключов'! слова: державно-приватне партнерство, держава, бiзнес, система управлшня, рiвнi управлшня. №п.: 10.
Шевченко Борис Олексшович - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра полтично!економи, Полтавський нацональний педагогiчний ушвер-ситет iм. В. Г. Короленка (вул. Остроградського, 2, Полтава, 36000, Украна) E-mail: schevac@rambler.ru
УДК 338.242.2:331.105 (477) (043.3) Шевченко Б. А. Приоритеты формирования системы управления государственно-частным партнерством в национальной экономике
Целью статьи является обоснование теоретико-методических основ формирования структуры системы управления государственно-частным партнерством (ГЧП), выделение в ней основных уровней осуществления управленческих функций с учетом особенностей функционирования национальной экономики. Используемый в исследовании структурно-функциональный метод научного анализа позволил определить, что система управления ГЧП является комплексом структурных элементов национальной экономики, объединенных разнообразными, специфическими по содержанию, связями и отношениями благодаря взаимной интеграции интересов, ответственности и рисков. Эта система содержит институты, процессы, экономические рычаги целенаправленного воздействия и стимулы, создающие условия мотивированного эффективного партнерства государства и частных предпринимательских структур. Представлено авторское видение структуры системы управления ГЧП, предусматривающее выделение в ней трех основных уровней управления: макроэкономического, мезоэкономического, микроэкономического. Направления дальнейших исследований предусматривают сравнительный анализ эффективности определенных форм управления ГЧП в соответствии с задачами конкретных проектов.
Ключевые слова: государственно-частное партнерство, государство, бизнес, система управления, уровни управления. Библ.: 10.
Шевченко Борис Алексеевич - кандидат экономических наук, доцент, кафедра политической экономии, Полтавский национальный педагогический университет им. В. Г. Короленко (ул. Остроградского, 2, Полтава, 36000, Украина) E-mail: schevac@rambler.ru
UDC 338.242.2:331.105 (477) (043.3) Shevchenko B. A. Priorities of Formation of System of Managing a Public-Private Partnership in the National Economy
The article is aimed at substantiation of the theoretical and methodological foundations of structure of system of managing a public-private partnership (PPP), and selection in the main levels of the managerial functions with consideration for the functioning of the national economy. The structural-functional method of scientific analysis, used in the study, helped to identify that a PPP management system is a complex of structural elements of the national economy, combined by the various, specific contents, links and relationships through mutual integration of interests, responsibilities and risks. This system contains the institutions, processes, economic instruments of targeted action and incentives, creating the terms for motivated effective partnership of the state and private enterprising structures. The author's vision of the PPP control structures has been presented, providing the three main levels: mac-roeconomic, mesoeconomic, microeconomic. Directions for further research include comparative analysis of efficiency of certain forms of control of the PPP in accordance with the objectives of specific projects. Key words: public-private partnerships, state, business, management system, management levels. Bibl.: 10.
Shevchenko Boris A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Political Economy, Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University (vul. Ostrogradskogo, 2, Poltava, 36000, Ukraine) E-mail: schevac@rambler.ru
Невцемною умовою ефективного функщону-вання ринково! економiки е конструктивна взаeмодiя бiзнесу i структур державно! влади. Вцтворювальний характер цих вiдносин проявляеться в шституп державно-приватного партнерства (public-private partnership) (ДПП), становлення идеологи якого почалося з першо! половини 90-х роив ХХ ст., а сучасна практика реалшаци проектiв ДПП сягае понад три тися-4i дшчих проектiв [1]. В умовах глобально! фшансово! кризи, яка суттево загострила ситуацiю на свiтових ринках, у багатьох кра!нах свiту задля виршення сощально-економiчних проблем дiяльнiсть у рамках ДПП помiтно активiзувалася.
Державно-приватне партнерство дозволяе вирь шувати значнi економiчнi проблеми, що постають перед державою. У першу чергу тг, що стосуються пошуку альтернативних бюджетним джерелам iнвестицiйних ресурсш та пiдвищення ефективностi управлiння. Свгто-вий досвiд акумулював чимало ефективних технологiй ДПП, що дозволяють поеднати штереси бiзнесу i держа-ви. Вш свiдчить про рiзноманiття оргашзацшних структур з пiдтримки та розвитку цих вцносин, про широку палiтру юридичних форм, економiчних мехашзмш i сфер впровадження. На сучасному еташ партнерськi вгдноси-ни поширюються на вирiшення завдань розвитку шд-приемництва й активiзацi! iнновацiйно! дiяльностi.
Теоретичнi основи ДПП розробленi в працях таких зарубiжних авторiв, як: Акiтобi Б., Аткiнсон Е., Варнавський В., Вшсов М., Гелбрейт Дж., Зельднер А., Ольвестров С., Стилщ Дж., Шумпетер Й. та ш. В Укра!-нi питання методологи вгдносин державно-приватного партнерства дослiджують Бодров В., Винницький Б., Ге-ець В., Задорожний Г., Запатрша I., Пилипенко Г., Пиль-тяй А. та ш.
Незважаючи на наявшсть значного досвiду осмис-лення теорГ! та практики ДПП багатьма науковцями, недостатньо дослгдженою залишаеться багаторгвнева сутнгсть процесгв управлшня ДПП, тобто перебгг цих процесгв як у рамках i в гнтересах реалшаци конкретного ДПП-проекту, так i за цими рамками.
Метою стати е обгрунтування теоретико-мето-дичних засад формування структури системи управлш-ня ДПП, виокремлення в нш основних ргвнгв здшснен-ня управлiнських функцш з урахуванням особливостей функцюнування нацiонально! економжи на основг ви-користання функцюнально-структурного методу на-укового аналiзу.
Типовими стадiями реалiзацi! ДПП-проекту ви-знаються таю: формування й вираження шщативи державою; пропозици приватного 6гзмсу з реалiзацi! вису-нуто! шщативи; узгодження суттевих умов та штересш держави й приватного бiзнесу в рамках майбутнього проекту ДПП; закршлення досягнутих домовленостей мгж державою й приватним 6Гзмсом у контрактi; ви-конання прийнятих зобов'язань у рамках ДПП; аналiз отриманих результатiв ДПП; розробка нових (бкьш до-сконалих) моделей ДПП; формування нових шщатив з боку держави [2, с. 58].
За таким перелжом припускаеться, що управлшня ДПП на всгх стадiях мае вiдповiдати порядку !х виник-
нення й проходження в конкретному ДПП-проекть Од-нак це припускало б сталкть об'eктiв i суб'eктiв управ-лiння. А якщо визначити коло акторiв у цьому проце-сi, то виявляеться його мшливкть i непостiйнiсть. На першш стадГ! основним i единим актором е держава; на другш - численш потенцiйнi учасники ДПП iз приватного сектора; на третш - вони ж i держава; на четвертш i п'ятiй - держава i безпосередньо переможець выбору, що став учасником конкретного ДПП-проекту; на шос-тiй, сьомiй i восьмiй - знову единим актором виступае держава. Отже, на нашу думку, це засвГдчуе немож-ливкть формування «плоско!», однорiвневоI системи управлiння ДПП з презумпщею сталостi складу акторiв на кожнш зi стадiй ДПП.
Певний теоретичний iнтерес, на нашу думку, мае методолопчний пiдхiд, що поеднуе використан-ня проектного й процесного менеджменту [3], запропонований подолати зазначену вище проблему однорiвневого сприйняття системи управлшня ДПП.
Стратегш управлiння проектом розробляеться на основi класичних вимог стратепчного менеджменту: визначення цкей, забезпечення !х ресурсами, фшан-совими джерелами, здшснення контрактних процедур. Велика увага придкяеться кiлькiсним характеристикам, масштабам проекту, оргашзацшним формам кооперацГ! партнерiв. У центрГ уваги проектного менеджменту зна-ходяться фГнансовГ ризики й оргашзацГя спГльного ви-конання намГчених цГлей. Процесний пГдхГд до розробки стратеги управлшня партнерством припускае розробку комплексу стратегш шд виявленГ стратегГчнГ цш фор-мування й розвитку ДПП. Важливим, на нашу думку, у такому пГдходГ е постшне зГставлення стратегГ! управлшня ДПП з використанням конкретних шструменив процесного менеджменту.
НайважливГшим завданням управлГння ДПП на основГ процесного пГдходу, на думку автора такого шд-ходу - В. Майбородша, е досягнення довготривало-го партнерського спГвробГтництва. Ним видГлено три основнГ процеси дГяльностГ ДПП: процес основно! дЬ-яльностГ, допомГжш процеси й процес управлГння ДПП. Останнш включае управлГння залученням партнерГв у спГльне прийняття рГшень; управлГння гармошзащею ГнтересГв; встановлення правил Г норм для взаемодГ! партнерГв; управлГння формуванням загально! довГри мГж партнерами [3].
Визнаючи значимГсть наведених дослГджень у сфе-рГ погодження ГнтересГв у рамках ДПП, вважаемо неви-рГшеною проблему багаторГвневосп системи управлГння ДПП. СправдГ, проголошуючи рГвноцГнними й такими, що протГкають паралельно, процесний Г проектний пГд-ходи, ми практично заперечували б ГерархГчний характер взаемозв'язку мГж, припустимо, затвердженням державно! ¡деологГ! у сферГ стратегГчних оборонних галузей Г створенням змГшаного державно-приватного шдпри-емства, наприклад, авГабудГвного комплексу. Правиль-ний пГдхГд, вважаемо, повинен враховувати не ткьки Гс-нування рГзних рГвнГв явища, але й характер зв'язкГв мГж ними, що було нами дослГджено [4, с. 101 - 105].
ВибГр на рГвш вищих ешелонГв влади, вГдповГдаль-них за розробку й стратеичне виконання державно! полГтики в економГчнГй Г соцГальнГй сферах, певного набору державних прГоритетГв щодо конкретно! прикладно! реалГзацГ! стратегГ! ДПП обумовлюють структуру й елементну базу системи управлшня ДПП, прийнято! в рамках тГе! або тГе! нацГонально! юрисдик-цГ!. ПГд системою управлГння ДПП пропонуемо розумГ-ти комплекс структурних елементГв нацГонально! еко-номГки, об'еднаних рГзноманГтними, специфГчними за змГстом, зв'язками та вГдносинами завдяки взаемнш ш-теграцГ! ГнтересГв, вГдповГдальностГ та ризикГв. Мова йде про систему, що мГстить Гнститути, процеси, економГчнГ важелГ цГлеспрямованого впливу та стимули, якГ ство-рюють умови мотивованого ефективного партнерства держави та приватних пГдприемницьких структур. Скла-довими системи управлГння ДПП видГлимо суб'екти та об'екти управлшня партнерською дшльшстю, шстру-менти, форми, методи, механГзми !! здГйснення.
Суб'ектами системи управлшня ДПП визначимо органи державно! влади та шститути (одноосГбний або колегГальний виконавчий орган, спецГально створений для виконання завдання реалГзацГ! конкретного ДПП-проекту), д1яльнГсть яких забезпечуе регулювальний вплив на умови, процеси, вГдносини сторГн - партнерГв ДПП.
ПГд об'ектами системи управлшня ДПП розу-мГемо умови, процеси, вГдносини, елементи Г сектори нацГонально! економГки, на якГ спрямовуеться регулю-вальний вплив держави та управлГнськГ функцГ! спецГ-альних колегГальних органГв управлГння з метою реалГ-зацГ! партнерських вГдносин держави Г бГзнесу в рамках конкретних спГльних проектГв та в межах нацГонально! економжи вцкому.
В Укра!нГ, з урахуванням закладеного в основу вГт-чизняного конституцГйного устрою, на нашу думку, до-цГльно говорити про трирГвневу систему управлГння ДПП. Пропонуемо видкити в нГй таю три основш рГвнГ управлГння: макроекономiчний (управлшська функцш здГйснюеться на рГвнГ органГв законодавчо! Г виконавчо! влади кра!ни), мезоекономiчний (управлшська функцш здГйснюеться на рГвнГ органГв виконавчо! влади регГону або мГсцевих оргашв влади), мiкроекономiчний (управ-лГнська функцГя здГйснюеться на рГвнГ одноособового або колегГального виконавчого органу, спецГально ство-реного для виконання цього завдання учасниками конкретного ДПП-проекту).
На макро- Г мезоекономГчному рГвнях видГлимо три основнГ етапи в рамках Гнфраструктурно! пГдготов-ки конкретного ДПП-проекту (два першГ етапи, з опи-саних нижче, характернГ для макроекономГчного рГвня, тодГ як останнш Гз трьох - фаза угоди - вГдбуваеться, як правило, на мезоекономГчному рГвнГ).
Першим етапом, на нашу думку, може бути фаза вироблення загальног полтики у сферi ДПП. Види дГ-яльностГ, здшснюваш на цьому еташ, мктять: визна-чення державою цГлей Г завдань; вироблення основних керГвних принципГв для ДПП; розвиток правово! бази; розробку стандартних процедур контролю над витра-тами при реалГзацГ! ДПП-проектГв; розробку проце-сГв виявлення, презентування й конкурсного вГдбору
проектГв-кандидатГв; визначення ролГ, яку ДПП буде вГдГгравати в шфраструктурних програмах макроеконо-мГчного масштабу; встановлення правил проведення й процедур закушвель для потреб ДПП-проектГв; аналГз потреб Г позицш уси зацГкавлених сторш; налагодження процедур внутршни Г зовншни комунГкацГй у зв'язку з реалГзацГею ДПП-проектГв.
Ключовою вимогою на цьому етапГ е створення не-обхГдно! законодавчо! та нормативно! бази для пГдтримки програми розвитку ДПП. ОкремГ аспекти неспещального законодавства з питань ДПП, але широко! правово! та ре-гулятивно! бази в галузях, прямо або побГчно пов'язаних Гз ДПП (таких, наприклад, як закони, що регулюють практику ведення бухгалтерського облГку, обов'язковГ умови будГвельних контрактГв, процедури закупГвлГ й конкурсного вГдбору постачальникГв товарГв, робГт Г по-слуг для держпотреб), можуть виступати серйозною перешкодою для ДПП. Таким чином, щоб виключити гострГ суперечностГ мГж учасниками й непереборнГ перешкоди в загальному шституцюнальному середовищГ для реа-лГзацГ! ДПП, необхГдний ретельний аналГз нормативно-правових обмежень (у т. ч. у сферГ податкового режиму, трудового законодавства, банкГвсько! системи, валютного контролю, режиму зовнГшньоекономГчно! дГяльностГ, обмежень шоземних ГнвестицГй тощо).
У рамках наступного етапу - фази планування - ви-рГшуеться кГлька завдань. Перше з них - цГлевиз-начення - уряд кра!ни встановлюе цГлГ, досягти яких покликаш ДПП-проекти в тш або тГй сферГ, формуе основу для оцГнки альтернативних варГантГв реалГзацГ! проектГв Г дозволяе органГзувати публГчне висловлення, висвГтлення й обговорення цГлей запропонованих про-грам Г шляхГв !х досягнення. Час, витрачений на всебГчне вивчення цГлей ДПП-проекту та !х суспГльного сприй-няття на цьому етапГ, дозволить органам державного управлГння уникнути помилок в подальшому [5]. ПотГм оцГнюються альтернативы можливостГ фГнансування проекту. Ця оцшка повинна починатися з розумГння й аналГзу Гснуючих альтернативних можливостей залучен-ня позик Г ГнструментГв, доступних у рамках державних фГнансГв. ПГдготувавши низку фГнансових альтернатив, державний партнер ДПП може сформулювати свое ба-чення того, що може бути зроблене Гз застосуванням тра-дицГйних способГв фГнансування, Г того, якГ ГнновацГйнГ фшансовГ ресурси необхГднГ для реалГзацГ! проекту.
Ще одне Гз завдань, що реалГзуються у цГй фазГ, -повГдомлення про вигоди вГд реалГзацГ! ДПП-проектГв. НаявнГсть стратегГчного плану комунГкацГй, що пояснюе переваги програми, яка реалГзуеться, може запобГгти висловлюванням противникГв та сфокусувати обгово-рення на реальних економГчних, соцГальних Г Гнших перевагах вГд впровадження проекту.
Наступним Гз розв'язуваних у цГй фазГ управлГння ДПП завдань е створення Гнтересу на ринку. Це означае, що держава повинна докласти розумнГ зусилля, щоб на ринку в потрГбний час з'являлося вГдповГдне число проек-тгв. ТакГ дГ! будуть сприяти тому, що потенцшш пГдрядни-ки й субпГдрядники ДПП-проектГв - будГвельнГ, проектнГ, дизайнерськГ, експлуатацГйнГ та ГншГ компанГ! - мали ре-
сурсний i фiнансовий потенцiал, щоб надати сво! профе-dйнi послуги запланованим до запуску ДПП-проектам.
Важливим е встановлення реалiстичного плану-графiку здшснення проекту. Цiлi проекту, його бюджет, ринковий рiвень ставки вiдсотку, обсяг перенесених на iнших учасникiв партнерства ризиюв, масштаб проекту й структура само! угоди ДПП - усе це впливае на строки здшснення проекпв.
Ще одним завданням е розробка проектно! угоди, що включае в себе форму тендерно! пропозицГ!, що до-помагае визначити коло питань, яке всi учасники торив будуть мати у своему розпорядженш для пiдготовки до участi в конкурсЬ
Створення системи управлiння реалГзацГ! - ще одне очевидне завдання на цш стадГ!. Щоб уник-нути зайвих витрат i перевитрат коштГв, спро-гнозувати затримки i можливi судовi суперечки, масш-табш iнфраструктурнi проекти повиннi заздалегiдь, до початку проекту, мати ефективну систему управлшня й контролю. Багато чиновниюв, вГдповГдальних за шдго-товку ДПП-проектГв, необгрунтовано вважають, що, як ткьки вони уклали договори пiдряду, вони зшмають iз себе вiдповiдальнiсть щодо контролю й нагляду за ре-алiзацiю проекту. Це неправильно, осюльки впродовж реалГзацГ! ДПП-проекту громадськiсть буде продов-жувати звертатися iз запитами, претензшми, пропо-зицшми до держчиновниюв, як i ранiше обгрунтовано вважаючи державу вiдповiдальною за успiшну реалГза-цiю проекту. Тому для успГху ДПП-проектiв вирiшальне значення мае створення програми мошторингу всього етапу реалшаци. Завдання проведення монiторингу для ДПП мае свою специфiку. При традицшному пiдходi до закупiвель монiторинг закшчуеться iз завершенням будiвництва. При здшсненш закупiвель для ДПП проведення мошторингу повинне бути бГльш комплексним, оскГльки вiн необхiдний для виршення широкого кола питань, що стосуються фiнансiв, операцiйного й технiч-ного обслуговування протягом тривалого часу.
Надважливе завдання - подготовка персоналу. БГльшкть кра!н використовуе для реалГзацГ! ДПП-проектiв власнi кадри. ДПП можуть зменшити сво! потреби в додатковому персоналу вiддавши на аутсорсшг, наприклад, проектнi й iнженернi роботи, проте, сшв-робiтники ДПП зобов'язаш, як мiнiмум, забезпечувати виконання функцгй управлiння проектами й довгостро-кового нагляду.
При належним чином пiдготовленому на двох по-переднГх етапах базисi для реалГзацГ! iдеологi! ДПП на третьому еташ завдання управлiння ДПП перемщу-ються на мiкроекономiчний рiвень i конкретизуються в управлшських завданнях, що виршуються в процеа реалiзацii групою партнерiв угоди про ДПП конкретного ДПП-проекту. Вважаемо, що фаза угоди мае перед-бачати реалiзацiю таких заходiв: складання перелшу до-пущених до конкурсу учасникiв; вироблення умов пере-дачi ризикiв i здiйснення витрат; вироблення механiзму виплат i критерГ!в оцiнки проекту; запит на пропозицш; вироблення остаточного варiанту проектно! угоди; ви-
бiр основного претендента й переговори з ним; закрит-тя фшансово! сторони угоди.
Важливою вимогою у фазi угоди е захист суспГль-них штересш. На кожному етапi цього процесу державш чиновники повиннi дати вГдповГдь на такi ключовi пи-тання: яю основнi цiнностi уряд повинен захистити в рамках проекту; яким чином держчиновник може збе-регти цшсшсть цих цiнностей. Вiдповiдi на цi питання чиновник може дати, лише звертаючись до морально-етичних i соцiальних цiнностей бкьш високого порядку. Це чеснiсть i справедливiсть, цивiлiзоване вирiшення конфлiктiв штерейв, стабiльнiсть i якiсть, у тому чит якiсть державних послуг [6].
Одшею з перших вимог в управлшш ДПП-про-ектом виступае необхцшсть виходу за межi розгляду окремо! угоди й аналiзу перспектив життевого циклу всього проекту вцкому. Життевий цикл ДПП-проекпв зазвичай мiстить у собi всi або дек!лька з перерахованих стадiй: початкова стад1я - передача об'екта, що пере-бувае у власносп держави, приватному шдприемству, що е учасником партнерства, для виршення спкьних завдань, погоджених партнерами в момент ухвалення рiшення про створення ДПП; стадш переходу до будiв-ництва, на як1й, зазвичай, здшснюються такi операцГ!, як проектування, дизайн г зборка залежно вГд шдивгду-альних особливостей конкретного ДПП-проекту; стадш будГвництва й контролю (нагляду) за його проведенням; стадш експлуатацГ! об'екта, на якш реалГзуються основнГ положення кгльюсних Г якГсних параметрГв, закладених у договГр ДПП; стад1я оцшки реалГзацГ! запланованих вигГд вГд партнерства; стадш наступного сервисного об-слуговування; стадш завершення проекту [7].
Визначивши, що входить у поняття життевого циклу ДПП-проекту, розглянемо, що означае комп-лексний п1дх1д з точки зору життевого циклу Г яю методолопчш вигоди дае його застосування при аналГзГ конкретних ДПП-проектГв. Безумовно, важливо правильно уявляти собГ фГнансовГ та ГншГ умови початково! угоди. Але не менш критичними е такГ обставини: формування уявлення про позицГ! всГх зацГкавлених сторГн; управлГн-ня процесом перетворень; правильний розподГл ризикГв; розробка законодавчо! Г нормативно! бази, а також ана-лГз довгострокового впливу ДПП-проекту на весь сектор (галузь), в якому вш реалГзуеться. Такий пГдхГд забезпечуе цшсне бачення всього життевого циклу ДПП-проекту.
Вивчення життевого циклу ДПП-проекту допома-гае легше отримати зворотну реакцш вГд усГх сторГн, що беруть участь, забезпечуе основу для оцшки ршень, що приймаються в ходГ реалГзацГ! ДПП-проекту (тобто чи е вони найбГльш прийнятними для кшцевого споживача в довгостроковому аспекп). НаявнГсть комплексного пГд-ходу корисна також тим, що без нього держчиновники не змогли б заздалепдь прорахувати можливГ гальмГв-нГ моменти, якГ (якщо !х не врахувати вчасно належним чином) можуть так зашкодити розвитку ДПП-проекту, що вш не вийде, навГть, з початково! стадГ!. Комплекс-ний шдхГд, з точки зору оцГнки усього життевого циклу ДПП-проекту, якнайкраще забезпечуе штереси держор-ганГв, якГ зберГгають право власностГ на активи, що пе-редаються в ДПП, Г несуть вГдповГдальшсть за них упро-довж усього життевого циклу проекту.
Багато експерйв у сферi ДПП шдкреслюють прю-ритетнiсть етапу угоди. Насправдi загальний фiнальний успГх або неуспГх ДПП-проекту значною мГрою залежить i вгд не пов'язаних ш щею стадiею факторiв: вгд розумно! полгтики i наявностг правово! бази; вгд ефективного роз-подГлу ризикгв; вгд того, наскГльки добре здгйснюеться процес закупгвель; вгд наявностг якгсного менеджменту ДПП-проекту. Пгдхгд з позицгй аналгзу всього життево-го циклу допомагае зрозумГти, як ргшення уряду, при-йнятг на ргзних етапах ДПП-проекту, вплинуть на його довгостроковий успГх.
При вибудовуванш системи управлшня ДПП критично важливе значення мае правильне формування пгдсистеми планування. «Вгдсутнгсть належного пгдхо-ду до оргашзацГ! стратеггчного планування - це типово для нашо! системи. Криза - швидкий аналгз - швидке ргшення - наступна криза. Немае мгсця для планування, немае мгсця для рефлексГ!, дуже мало часу для того, щоб ми могли продумати мгжнародний досвгд» [8]. Переваги впровадження планування у сферг ДПП вже неодноразово вгдзначалися багатьма дослгдниками. Так, зазнача-еться, що формування галузевих, регюнальних i вгдом-чих плангв ДПП сприяе «...шдвищенню ефективностг використання коштгв, що спрямовуються на розви-ток програм професшно! освгти, проведення науково-дослгдних i дослгдно-конструкторських робгт i комерщ-алгзацгю !х результат» [9].
Формування стимулГв для швестицшно! дГяльност приватних учасниюв партнерства повинне спиратися на можливкть досягнення ними максимально! рентабельность Кожен учасник ДПП-проекту сам встановлюе для себе цш й визначае штереси, вГдповГдно до яких оцшюе випдшсть проекту (як правило, це очжуваний прибуток вГд вкладень). Водночас шщатор ДПП-проекту повинен розушти цш та штереси кожного учасника та обгрунто-вувати вигоду його участ в проект [10, с. 23 - 24].
ВИСНОВКИ
Прюритети формування системи управлшня дер-жавно-приватним партнерством мають полягати в !! структуризацГ! вГдповГдно до принцишв ГерархГчноси, що грунтуються на рГзнорГвневост (макро-, мезо- i мгк-рорГвень) компетенцш i вГдповГдальностГ учасниюв партнерства, узгодження '!х штерейв, оргашзацГ! функцю-нальних взаемозв'язюв та погодженост управлшських процейв мГж органами державно! влади та пГдприем-ницькими структурами.
Запропоноваш шдходи до формування ГерархГчно! та рГзнорГвнево! системи управлшня ДПП сприяють на-буттю стратепею ДПП статусу можливого напряму роз-будови нацюнального господарства. Напрями подаль-ших дослГджень повинш перебувати в площиш порГв-няльного аналГзу ефективност форм управлшня ДПП вГдповГдно до завдань конкретних проекпв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Going global. The world of public private partnerships [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.cbi.org.uk/ pdf/goingglobal 0707.pdf
2. Ларин С. Н. Государственно-частное партнерство: зарубежный опыт и российские реалии / С. Н. Ларин // Государственно-частное партнерство в инновационных системах ; Ин-т экономики ; Вольное экон. общество / Под общ. ред. С. И. Сильвестрова. - M. : URSS, 2008. - С. 51 - 62.
3. Майбородин В. А. Организационно-экономический механизм управления частно-государственным партнерством как экономической системой / В. А. Майбородин [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.pags.ru/science/abstracts/ dis08.00.05/MaiborodinVA.doc
4. Шевченко Б. О. Визначення рiвнiв управлшня дер-жавно-приватним партнерством / Б. О. Шевченко // Со^ально-економiчнi трансформаци в епоху глобалiзацií : збiрник наукових статей учасниюв Четвертое' Всеукрашсько'Г науково-практично''' конференций - Полтава : Скайтек, 2011. - С. 101 - 105.
5. Истомина Л. Альтернатива приватизации. Ею может стать частно-государственное партнерство / Л. Истомина // Экономическая газета. - Минск, 2008. - № 89.
6. Шевченко Б. О. Потен^ал державно-приватного партнерства як шструмент антикризових заходiв / Б. О. Шевченко // Економiчний вкник нацюнального прничого ушверситету. -2009. - № 1 (25). Очень - березень. - С. 17 - 24.
7. Closing the infrastructure gap. The role of public-private partnerships [Electronic resource]. - Mode of access : http://www2. deloitte.com/content/dam/Deloitte/ie/Documents/Finance/Cor-porate%20Finance/2006_closing_infrastructure_gap_deloitte_ ireland.pdf
8. Выступление Лорда-Мэра Лондона Ольдермана Яна Людера на круглом столе «Государственно-частное партнерство». Тезисы статей // Электронный журнал «Корпоративные Финансы». - 2009. - Выпуск № 3 (11) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://ecsocman.edu.ru/cfjournal/msg/332945.html
9. Власкин Г. А. Формирование институтов инновационного развития / Г. А. Власкин // Государственно-частное партнерство в инновационных системах ; Ин-т экономики ; Вольное экон. общество [Под общ. ред. С. И. Сильвестрова]. - M. : URSS, 2008. - С. 40 - 51.
10. Михеев О. Л. Финансовые и правовые проблемы частно-государственного партнерства / О. Л. Михеев. - М. : Ан-кил, 2008. - 56 с.
REFERENCES
"Closing the infrastructure gap. The role of public-private partnerships". http://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/ ie/Documents/Finance/Corporate%20Finance/2006_closing_in-frastructure_gap_deloitte_ireland.pdf
"Going global. The world of public private partnerships". http://www.cbi.org.uk/pdf/goingglobal0707.pdf
Istomina, L. "Alternativa privatizatsii. Eiu mozhet stat chast-no-gosudarstvennoe partnerstvo" [The alternative to privatization. It can be a public-private partnership]. Ekonomicheskaia gazeta, no. 89 (2008).
Larin, S. N. "Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo: zarube-zhnyy opyt i rossiyskie realii" [Public-private partnerships: international experience and Russian reality]. In Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo v innovatsionnykh sistemakh, 51-62. M. : URSS, 2008.
Mayborodin, V. A. "Organizatsionno-ekonomicheskiy me-khanizm upravleniia chastno-gosudarstvennym partnerstvom kak ekonomicheskoy sistemoy" [Organizational-economic mechanism of public-private partnership as an economic system]. http://www. pags.ru/science/abstracts/dis08.00.05/MaiborodinVA.doc
Mikheev, O. L. Finansovye i pravovye problemy chastno-gosu-darstvennogo partnerstva [Financial and legal problems of public-private partnership]. Moscow: Ankil, 2008.
Shevchenko, B. O. "Vyznachennia rivniv upravlinnia der-zhavno-pryvatnym partnerstvom" [Determining levels of government public-private partnership]. In Sotsialno-ekonomichni trans-formatsii v epokhu hlobalizatsii, 101-105. Poltava: Skaitek, 2011.
Shevchenko, B. O. "Potentsial derzhavno-pryvatnoho part-nerstva iak instrument antykryzovykh zakhodiv" [The potential of public-private partnerships as a tool of anti-crisis measures]. Eko-nomichnyi visnyk natsionalnoho hirnychoho universytetu, no. 1 (25) (2009): 17-24.
Vlaskin, G. A. "Formirovanie institutov innovatsionnogo raz-vitiia" [The formation of institutions of innovative development]. In Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo v innovatsionnykh sistemakh, 40-51. M. : URSS, 2008.
"Vystuplenie Lorda-Mera Londona Oldermana Yana Liudera na kruglom stole «Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo». Tezisy statey" [Speech by Lord Mayor of London Ian Luder Oldermana at the round table "Public-Private Partnership". Abstracts of articles]. http://ecsocman.edu.ru/cfjournal/msg/332945.html
УДК 343.37:[334.732.3:(
предпосылки ухода в тень металлозаготовительных предприятий в контексте детенизации экономики украины
© 2015
ЯСТРЕБОВА А. С.
УДК 343.37:[334.732.3:669]
Ястребова А. С. Предпосылки ухода в тень металлозаготовительных предприятий в контексте детенизации
экономики Украины
Статья посвящена актуальной теме детенизации оборота металлозаготовительных предприятий. Специфической чертой украинской неформальной экономики являются те отрасли народного хозяйства, которые вовлечены в теневые схемы. На примере металлозаготовительной и металлоперерабатывающей отраслей в работе анализируются условия и предпосылки ухода в тень отечественных предприятий, исследуются основные «серые» схемы. Анализируемые в работе отрасли являются примером диффузии теневой экономики и коррупции. Среди причин, побуждающих предприятия уходить в тень, выявлены ограничения по наличному расчету за металлолом черных металлов, барьеры на пути легальной работы отрасли, законодательная поддержка тех или иных «серых» схем, высокий уровень коррупции. Раскрыта основная «серая» схема работы металлозаготовительных предприятий в соответствии с иерархией бизнеса от «дворов приема» до металлургических комбинатов, выявлены последствия ее реализации. Показано, что при использовании «серых» схем отраслью заготовки лома черных металлов огромные потери несет как доходная часть бюджета, так и сырьевая база страны в целом. В статье предлагается ряд мероприятий, направленных на легализацию металло-заготовительного и металлоперерабатывающего бизнеса, которые ведут к компромиссу между интересами государства и предпринимателей. Ключевые слова: металлозаготовительная отрасль, лом черных металлов, детенизация экономики, «серые схемы», «дворы приема», ломоза-готовительные площадки. Библ.: 23.
Ястребова Анна Сергеевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической кибернетики, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: hanna.yastrebova@m.hneu.edu.ua
УДК 343.37:[334.732.3:669] Ястребова Г. С. Передумови вiдходу в тшь металозагот'юельних тдприемств у контекстi детЫзацп економки Украни
Стаття присвячена актуальнш темi детШаци обороту металозагот'юельних тдприемств. Специфiчною рисою укра!нсько! неформально!' економки е т'> галуз народного господарства, що залучен'! в т'>-ньов'> схеми. На приклад'> металозагот'>вельноi та металопереробно! галузей у статт'> анал'зуються передумови вiдходу в тш втчизня-них тдприемств, досл'джуються основш «арЬ> схеми. Галуз'>, що анал'ь зуються уробот'>, е прикладом дифузИтшьово!економ'ши та корупцИ Серед причин, що спонукають тдприемства йти в тшь, виявлеш об-меження за готiвковим розрахунком за металобрухт чорних метал'>в, бар'ери на шляху легально!роботи галузi, законодавча тдтримка тих чи шших «арих» схем, високий р'>вень корупцИ. Розкрито основну «ару» схему роботи металозагот'>вельних тдприемств у в'>дпов'1дност'1 до 'крархи б'знесу вд «двор'>в прийому» до металургйних комбшат'ш, ви-явлено насл'дки и реал'заци. Показано, що при використанш «арих» схем галуззю загот'>вл'1 брухту чорних метал'>в величезш втрати несе як доюдна частина бюджету, так i сировинна база кра!ни в цмому. У статт'> пропонуеться низка заход'т, спрямованих на легалiзацiю ме-талозагот'тельного i металопереробного бiзнесу, якi ведуть до комп-ромсу м!ж 'штересами держави i тдприем^в. Ключов'1 слова: металозагот'>вельна галузь, брухт чорних метал'>в, детiнiзацiя економ'ши, «ар схеми», «двори прийому», брухтозагот'ь вельш майданчики. Б'бл.: 23.
Ястребова Ганна Сергй'вна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економiчноi юбернетики, Хартський нацональний еконо-мiчний ушверситет !м. С. Кузнеця (пр. Ленша, 9а, Харщ 61166, Украша) E-mail: hanna.yastrebova@m.hneu.edu.ua
UDC 343.37:[334.732.3:669] lastrebova G. S. Preconditions for Shadowing of the Metal-Procurement Enterprises in the Context of Unshadowing of Economy in Ukraine
The article is aimed at the actual topic of unshadowing the turnover of enterprises of the metal-procurement industry. A specific feature of the Ukrainian informal economy are those industries that are involved in shadow schemes. In the paper, on example of the metal-procurement and the scrap metal industry, the conditions and preconditions for shadowing of domestic enterprises are analyzed, the main «gray schemes» are explored. The analyzed industries is an example of diffusion of the shadow economy and corruption. Among the reasons for enterprise's withdraw into the shadows have been identified restrictions on cash payment for ferrous scrap, barriers to legal work of industry, legislative support of certain «gray schemes», high level of corruption. The major «gray scheme» of the metal-procurement enterprises in accordance with the hierarchy of business from reception yards to steel mills has been disclosed, effects of its implementation have been revealed. It has been shown that the use of «gray schemes» by the industry of procurement of ferrous scrap causes a huge losses to the revenue side of the budget, and damages the raw-material base of the country as a whole. The article offers a number of measures aimed at the legalization of the metal-procurement and scrap metal businesses, which will lead to a compromise between the interests of the State and entrepreneurs.
Key words: metal-procurement industry, ferrous scrap, unshadowing of economy, «gray schemes», «receiving yards», scrap collecting sites. Bibl.: 23.
lastrebova Ganna S. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Cybernetics, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: hanna.yastrebova@m.hneu.edu.ua
