CC BY
110
УДК 336.02
В. Зайчикова, канд. екон. наук, ст. наук. співроб. (КНУ імені Тараса Шевченка)
ПРІОРИТЕТИ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Висвітлено теоретико-методологічні засади та здійснено аналіз актуальних проблем формування фінансової політики регіонального розвитку. Сформульовані практичні рекомендації щодо підвищення ефективності інструментів бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів в Україні.
Ключові слова: фінансова політика, соціально-економічний розвиток регіонів, бюджетна політика, бюджетне регулювання, інструменти фінансової політики, державний бюджет, місцеві бюджети.
Освещены теоретико-методологические основы и проведен анализ актуальных проблем формирования финансовой политики регионального развития. Сформулированы практические рекомендации по повышению эффективности инструментов бюджетного регулирования социально-экономическим развитием регионов в Украине.
Ключевые слова: финансовая политика, социально-экономическое развитие регионов, бюджетная политика, бюджетное регулирование, инструменты финансовой политики, государственный бюджет, местные бюджеты.
Theoretical and methodological bases are considered and the analysis of issues of the day of forming of financial policy of regional development is conducted. Practical recommendations are formulated on the increase of efficiency of instruments of the budgetary adjusting socio-economic development of regions in Ukraine
Keywords: financial policy, socio-economic development of regions, fiscal policy, budgetary adjusting, instruments of
financial policy, the state budget, local budgets.
Пріоритетними напрямами бюджетної політики у 2012 році у сфері підтримки регіонального економічного зростання є стійкий економічний розвиток регіонів з урахуванням збалансування загальнодержавних і регіональних інтересів; концентрація державної підтримки розвитку регіонів у державному фонді регіонального розвитку; удосконалення міжбюджетних відносин та підвищення самодостатності місцевих бюджетів; впровадження програм розвитку регіонів на середньострокову перспективу тощо [6]. У Концепції Державної програми економічного і соціального розвитку України на 20І2 рік передбачено створення у середньостроковій перспективі підґрунтя для зменшення диспропорцій у розвитку регіонів, підвищення їх інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності завдяки ефективному використанню наявного економічного потенціалу, а також стимулювання на регіональному рівні розвитку економіки та залучення інвестицій [4]. Вказані програмні завдання уряду України потребують відповідного наукового обґрунтування в частині розробки практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності інструментів бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.
Теоретичні засади фінансування регіонального розвитку розглядаються з урахуванням останніх наукових розробок фахівців Організації Економічного Співробітництва і Розвитку - М. Пезіні, Е. Гарцілізо, А. Родрігез-Позе у галузі аналізу тенденцій економічного зростання регіонів; М. Бонтурі, А. Девіс, Н. Ванстон - стосовно економічного відновлення, інновацій та сталого розвитку регіонів; К. Чербіт, Л. Мізель, Дж. Пелегрін, Л. Адамсон - щодо показників ефективності управління регіональним розвитком. Вітчизняними вченими досліджуються такі актуальні проблеми бюджетної політики держави, як: надання капітальних трансфертів місцевим бюджетам для зменшення міжрегіональної диференціації обсягів і якості послуг соціальної інфраструктури - І. Луніна; вплив міжбюджетного регулювання на формування й виконання місцевих бюджетів -І. Стефанюк, Н. Крисюк; оптимізація структури видатків бюджетів регіону з метою підвищення податкового потенціалу - О. Снісаренко, Ю. Гусєва. Про нагальні потреби "застосування методів багатомірних класифікацій з метою здійснення об'єктивної порівняльної оцінки економічного розвитку окремих країн, рівня життя населення та тенденцій їх змін" наголошується в сучасних наукових публікаціях [10, с.9]. Проте проблеми запровадження нових інструментів фінансової політики регіонального розвитку у контексті зміни глобальних суспільних та фінансово-економічних відносин залишаються недостатньо висвітленими у вітчизняній науці. Зокрема, актуальними є дослідження зміни парадигми регіональ-
ного розвитку, формування пріоритетів фінансової політики держави та органів місцевого самоврядування, визначення нових принципів, методів та організаційно-правових засад фінансування, що й обумовило вибір теми, мету та основні завдання цього дослідження.
Метою статті є визначення пріоритетних напрямів фінансової політики регіонального розвитку в Україні з урахуванням сучасних форм та методів фінансування.
За результатами дослідження останніх наукових публікацій встановлено, що в умовах проведення економічних реформ практично відсутні комплексні дослідження з формування пріоритетів фінансової політики держави, основна увага вітчизняних вчених приділяється окремим аспектам бюджетної політики, а саме: запровадженню в Україні формульного підходу до міжрегіонального розподілу капітальних трансфертів; нормативно-правовому регулюванню міжбюджетних відносин; аналізу факторів нестабільності регіональних бюджетів, диференціації фінансових ресурсів для збільшення податкового потенціалу бюджетів, визначенню видів економічної діяльності, що сприяють зростанню дохідної бази регіонів [5;7;8]. Пріоритетними напрями діяльності органів виконавчої влади у сфері регіонального розвитку визначено досить широкий перелік галузей та обмежений набір інструментів фінансування, причому основним суб'єктом міжбю-джетних відносин та реалізації регіональної політики держави як у нормативних актах [1; 3], так і у наукових дослідженнях вітчизняних фахівців визначено регіон. В той час як, на нашу думку, таким суб'єктом доцільно вважати базову адміністративно-територіальну одиницю місцевого самоврядування - територіальну громаду. Акцентування уваги на первинному суб'єкті регіонального розвитку надасть можливість зміцнити місцеве самоврядування та підвищить рівень єдності, цілісності та демократичності управління, зменшить негативний вплив таких факторів, як диференціація регіонів за етнічними, культурно-історичними ознаками.
У сучасних економічних та статистичних дослідженнях зарубіжних вчених класифікація регіонів здійснюється за такими параметрами, як міські, сільські території, а також згідно демографічних (кількість населення) та географічних (площа території), адміністративних (межі одиниці за адміністративним устроєм) показників. Сучасні дослідження макроекономічних показників регіонального розвитку враховують зміни за певний період у співвідношенні загальнонаціонального показника та цього показника на певній території: частки валового внутрішнього продукту на душу населення, рівня безробіття, співвідношення кількості населення працездатного віку, кількості зайнятого населення до загальної кількості населення, рівня народжуваності, рівня освіти
© Зайчикова В., 2012
населення, рівня розвитку інфраструктури, інвестицій в розвиток інфраструктури, впровадження наукових розробок, розвитку людського капіталу, рівня залучення кваліфікованих мігрантів, рівня міжтериторіальної кооперації. Ефективна регіональна політика в умовах посилення глобальних тенденцій полягає у проведенні інтегрованих заходів як соціального,так і наукового і фінансового характеру, розрахованих на середньо- та довготермінову перспективу, оскільки інвестиції в інфраструктуру та людський капітал мають термін окупності три роки, а інвестиції у запровадження інновацій -понад п'ять років [11, е.101]. Отже, чітке визначення суб'єктів та об'єктів фінансування сприятиме впрова-
дженню ефективної політики регіонального розвитку в Україні. До перспективних напрямів бюджетної політики 2012 року, які узгоджуються з основними напрямами регіонального розвитку зарубіжних країн слід віднести внесення змін до актів законодавства щодо забезпечення фінансово-організаційної кооперації на місцевому рівні та впровадження програм регіонального розвитку на середньострокову перспективу.
Процес формування ефективної фінансової політики регіонального розвитку передбачає врахування глобальних соціально-економічних тенденцій, зокрема зміну парадигми регіонального розвитку (табл.1).
Таблиця 1. Основні параметри зміни парадигми політики регіонального розвитку *
Параметри Стара парадигма Нова парадигма
Проблеми, розв'язання яких передбачено в ході реалізації політики регіонального розвитку Регіональні диспаритети у доходах, зайнятості, розвитку інфраструктури Недостатність регіональної конкурентоспроможності, недостатньо реалізований регіональний потенціал
Цілі Рівність через збалансований регіональний розвиток Конкурентоспроможність та рівність
Основна політична структура Тимчасове компенсування для локалізації недоліків укрупнення регіонів, відповідно до шоків (таких як індустріальний спад) (реагування на проблеми) Включення незадіяного регіонального потенціалу через регіональне програмування (проактивне щодо потенціалу)
Тематичне охоплення Секторальний підхід з обмеженням певних секторів Інтегровані та зрозумілі проекти розвитку як складова регіональної політики
Суперечлива орієнтація Націленість на зростаючі регіони Фокус на всіх регіонах
Інституційна одиниця для політичних інтервенцій Адміністративні зони Функціональні сфери
Часовий вимір Короткотерміновий Довготерміновий
Підхід Однаковий підхід для всіх адміністративних одиниць Специфічний підхід до кожної адміністративної одиниці
Фокус Екзогенні (зумовлені зовнішніми причинами) інвестиції та трансферти Ендогенні (зумовлені внутрішніми причинами) місцеві активи та знання
Інструменти Субсидії та державна допомога (часто індивідуально підприємствам) Змішані інструменти для легкого та важкого капіталу (бізнес середовище, ринок праці, інфраструктура)
Суб'єкти Центральний уряд Різні рівні управління, різноманітні акціонери (суспільні, приватні, громадські)
* Складено автором за [12, с.51]
Послідовна зміна парадигми політики регіонального розвитку передбачає відповідну зміну парадигми фінансової політики. Фінансова політика держави в умовах трансформації фінансових відносин, переходу від централізованого адміністративного управління фінансовими потоками до децентралізованого демократичного урядування, являє собою діяльність органів державного управління та включає заходи, методи і форми організації та використання фінансів для забезпечення економічного і соціального розвитку. Розглядаючи сус-
пільні фінанси як мультирівневу систему яка включає наднаціональний, національний та місцевий (регіональний) рівень, на кожному з рівнів суспільних фінансів можна виділити відповідні інститути та інструменти фінансування проектів та програм регіонального розвитку (табл.2). Сучасна модель фінансування регіонального розвитку є багатоканальною, мультирівневою та включає як традиційні фінансові інститути - державний, місцевий бюджет, так і нові для трансформаційної економіки інститути змішаного фінансування.
Таблиця 2. Багатоканальна мультирівнева модель змішаного фінансування регіонального розвитку*
Рівень Інститути Інструменти
Наднаціональний рівень Фонди інтеграційних об'єднань Гранти
Міжнародні фінансові організації Позики
Дво- та багатосторонні міжурядові фінансові проекти Угоди про спільне фінансування
Міжнародні неурядові фінансові організації Гранти
Національний рівень Державний бюджет Державні програми регіонального розвитку Субвенції
Фонди регіонального розвитку Внески, трансферти
Загальнонаціональні державно-приватні партнерства Інвестиції
Загальнонаціональні установи спільного фінансування Інвестиції
Загальнонаціональні неурядові фінансові організації Гранти
Місцевий рівень Місцевий бюджет Місцеві програми розвитку
Фонди місцевого розвитку Внески
Регіональні (місцеві) державно-приватні партнерства Інвестиції
Регіональні (місцеві) установи спільного фінансування Інвестиції
Регіональні (місцеві) неурядові фінансові організації Гранти
* Складено автором
Формування пріоритетів фінансової політики регіонального розвитку передбачає як горизонтальну, так і вертикальну взаємодію всіх інституційних секторів, органів державного управління всіх рівнів та різні форми державно-приватного партнерства та громадського і приватного співробітництва [9, с.138]. Фінансова політика регіонального розвитку на загальнонаціональному рівні формується з урахуванням пріоритетів стратегії національного розвитку та глобальних тенденцій розвитку, зокрема економічного розвитку, розвитку людського капіталу, розвитку сучасної інфраструктури, впровадженню інновацій. Заходи з реалізації державної фінансової політики включають удосконалення нормативно-правового регулювання інституційного середовища та забезпечення використання фінансових інструментів (інвестиції, гранти, трансферти, запозичення). Фінансова політика на місцевому рівні формується органами місцевого самоврядування з урахуванням пріоритетів місцевого розвитку, які в свою чергу узгоджуються з представниками всієї громади. Пріоритезація включає результативні показники досягнення поставлених цілей у довго-, середньо- та короткотерміновій перспективі, для моніторингу ефективності реалізації місцевих програм регіонального розвитку встановлюються проміжні результативні показники, які перевіряються протягом року. Практична реалізація вказаних вище положень в Україні здійснюватиметься шляхом удосконалення методологічної та нормативної бази програмно-цільового методу в бюджетному процесі на місцевому рівні, застосування такого методу під час складання та виконання місцевих бюджетів у пілотних регіонах. В той же час слід зазначити, що подальше запровадження сере-дньострокового бюджетного планування потребує визначення процедур розробки фінансової політики органами місцевого самоврядування.
Необхідність визначення нових пріоритетів фінансової політики регіонального розвитку в Україні обумовле-
на об'єктивними обмеженнями перспектив удосконалення чинної системи міжбюджетних відносин. По-перше, рівномірним розподілом загального обсягу міжбюджет-них трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, який у 2011 р. складає 84 997 913,5 тис.грн., з них дотація вирівнювання з державного бюджету 43 582 246,2 тис.грн. або 51,3% та додаткова дотація з державного бюджету і субвенції з державного бюджету - 41415667,3 тис.грн. або 48,7%. По-друге, переважно цільовим характером міжбюджетного фінансування, оскільки у структурі міжбюджетних трансфертів (за виключенням дотації вирівнювання з державного бюджету) переважають субвенції з державного бюджету 97,7%,, в той час як на додаткові дотації - поточні трансферти припадає 2,3%. В загальному обсязі субве-нцій з державного бюджету переважають субвенції загального фонду 99,5%, тоді як частка субвенцій спеціального фонду становить 2,3%. По-третє, капітальні трансферти фінансуються як з загального, так і з спеціального фонду державного бюджету. Так, в структурі субвенцій спеціального фонду державного бюджету переважає фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження - 68,3%, тоді як фінансування соціально-економічного розвитку здійснюється також і за рахунок субвенції загального фонду державного бюджету. Наприклад, одним з інструментів фінансування розвитку регіонів є субвенція загального фонду державного бюджету на соціально-економічний розвиток -5,0%, а також субвенція загального фонду державного бюджету на соціально-економічний розвиток Автономної Республіки Крим, частка якої становить 2,2% у загальному обсязі субвенції загального фонду державного бюджету відповідно (табл.3).
Таблиця 3. Склад та структура міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам України у 2011 р., тис. грн., %*
Міжбюджетні трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам Обсяг фінансування, тис.грн. Частка у відповідній структурній складовій, %
1. Додаткова дотація з державного бюджету, всього (1.1+...+1.6) у тому числі: 956047,2 2,3
1.1. здійснення повноважень, встановлених Законом України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" 34100,0 3,6
1.2. забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста Славутича 10000,0 1,0
1.3. вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів 667127,0 69,8
1.4. компенсацію втрат доходів внаслідок розміщення Чорноморського флоту Російської Федерації на території міст Севастополя, Феодосії та смт Гвардійське Сімферопольського району 119402,8 12,5
1.5. компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг суб'єктам космічної діяльності зі сплати земельного податку 65096,1 6,8
1.6. компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг суб'єктам літакобудування зі сплати земельного податку 60321,3 6,3
2. Субвенції з державного бюджету, всього (2.1 + 2.2) у тому числі: 40459620,1 97,7
2.1. Субвенція загального фонду, всього (2.1.1+...+2.1.24) у тому числі: 40259911,3 99,5
2.1.1. виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям 26368121,7 65,5
2.1.2. надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот 7000000,0 17,4
2.1.3. надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу 539409,3 1,3
2.1.4. надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг теп-по-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян 1539640,0 3,8
Закінчення табл. З
Міжбюджетні трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам Обсяг фінансування, тис.грн. Частка у відповідній структурній складовій, %
2.1.5. виконання заходів щодо радіаційного та соціального захисту населення міста Жовті Води 3500,0 0,0
2.1.6. виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" 283348,6 0,7
2.1.7. соціально-економічний розвиток 2000000,0 5,0
2.1.8. здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій 210100,6 0,5
2.1.9. облаштування та реконструкцію інженерних мереж та будівництво сучасного дошкільного та шкільного закладу у Голосіївському районі міста Києва 48500,0 0,1
2.1.10. забезпечення функціонування Центру ядерної медицини з використанням ПЕТ-технологій Київської міської онкологічної лікарні 30000,0 0,1
2.1.11. придбання витратних матеріалів та медичного обладнання для закладів охорони здоров'я 566000,0 1,4
2.1.12. капітальний ремонт лікарняних споруд та закупівлю високовартісного медичного обладнання для Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання 59000,0 0,1
2.1.13. капітальний ремонт управління соціального захисту населення 8100,0 0,02
2.1.14. проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 19000,0 0,05
2.1.15. виконання заходів із запобігання аваріям та техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві міста Славутича 4500,0 0,01
2.1.6. відшкодування частини відсоткових ставок по залучених кредитах на оновлення парку автобусів та тролейбусів приймаючих міст по підготовці до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу 207100,0 0,5
2.1.17. соціально-економічний розвиток Автономної Республіки Крим 900000,0 2,2
2.1.18. завершення будівництва та введення в експлуатацію амбулаторії смт Глеваха Васильківського району Київської області 5000,0 0,01
2.1.19. будівництво Седнівського навчального закладу Чернігівського району Чернігівської області 20000,0 0,05
2.1.20. фінансування Програм-переможців Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 25000,0 0,1
2.1.21. будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро у місті Запоріжжі 200000,0 0,5
2.1.22. створення мережі регіональних перинатальних центрів, забезпечених інноваційними технологіями та сучасним обладнанням 110000,0 0,3
2.1.23. поліпшення умов оплати праці медичних працівників, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз 45000,0 0,1
2.1.24. збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування посадових осіб місцевого самоврядування з числа депутатів відповідних рад, що потребують працевлаштування в зв'язку із закінченням строку повноважень 68591,1 0,2
2.2. Субвенція спеціального фонду, всього (2.2.1 + ...+2.2.3) у тому числі: 199708,8 2,3
2.2.1. фінансування ремонту приміщень управлінь праці та соціального захисту виконавчих органів міських (міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення), районних у містах Києві і Севастополі та районних у містах рад для здійснення заходів з виконання спільного із Світовим банком проекту "Вдосконалення системи соціальної допомоги" 20441,0 10,2
2.2.2. розвиток соціально-економічної сфери міста Севастополя та інших населених пунктів, в яких дислокуються військові формування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України 42768,8 21,4
2.2.3. фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження 136499,0 68,3
Всього (1+2) 41415667,3 100,0
* Складено автором за [2]
Невідповідність вітчизняної системи міжбюджетного фінансування принципам міжбюджетних відносин зарубіжних країн полягає в тому, що міжбюджетні трансферти повинні мати переважно загальний характер. Цільові трансферти (субвенції) як правило є капітальними, фінансуються за рахунок спеціального фонду державного бюджету. Для вирішення завдань регіонального розвитку у складі державного бюджету утворюються цільові фонди регіонального розвитку. Проблеми структурного характеру, які означені вище, на нашу думку, доцільно вирішувати шляхом подальшого переведення на фінансування за рахунок державних бюджетних програм всіх соціальних видатків, в тому числі соціальних
трансфертів населенню та фінансування будівництва та реконструкції об'єктів соціальної сфери
Одним із першочергових завдань економічних перетворень Україні є реформування фінансових відносин держави і місцевого самоврядування, які передбачають розширення функцій і повноважень органів місцевого самоврядування в галузі розробки та реалізації політики місцевого і регіонального розвитку. Пропонуємо доповнити статтю 28 "Повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" положеннями про власні повноваження органів місцевого самоврядування щодо розробки та реалізації фінансової політики, в тому числі з питань регіонального розвитку. Пропонуємо внести зміни до
статті б Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" в частині надання органам місцевого самоврядування права бути ініціатором укладення угоди щодо регіонального розвитку на рівні Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад. Вважаємо за необхідне навести визначення поняття регіональний розвиток у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" як політики держави та органів місцевого самоврядування спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності та рівності територіальних громад шляхом реалізації місцевого потенціалу у регіональних і місцевих програмах інтегрованих у проекти реалізації регіональної політики держави та органів місцевого самоврядування.
1. Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року: [затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. N 1001] // Офіційний вісник України. - 2006 р. - № 30. - ст.2132. 2. Закон України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2011. - № № 7-S. ст. 52 [із змінами та доповненнями] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: [сайт]. -Режим доступу: http:// http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. -Назва з екрана. 3. Закон України "Про стимулювання розвитку регіонів" від S вересня 2005 року N 2S50-IV // Відомості Верховної Ради України
(ВВР). - 2005. - № 51. ст. 54S [із змінами та доповненнями] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: [сайт]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. - Назва з екрана. 4. Концепція Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік: [схвалено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 р. N 219-р. ] // Офіційний вісник України. - 2011 р. № 22. - ст. 922. 5. Луніна І.О. Капітальні трансферти місцевим бюджетам: підходи до створення ефективної системи управління [текст] / І.О.Луніна // Фінанси України. - 2011. - № 2. - С. 24-34. 6. Про Основні напрями бюджетної політики на 2012 рік: [затверджено Постановою Верховної Ради України від 13 травня 2011 року № 335S-VI]. // Голос України від 31.05.2011 - № 97. 7. Снісаренко О.Б.Оптимізація структури видатків бюджетів регіону як інструмент підвищення податкового потенціалу [текст] / О.Б.Снісаренко, Ю.Ю.Гусєва // Фінанси України. - 2011. - № 3. - С. 92-99. S. Стефанюк І.Б., Вплив міжбюджетного регулювання на формування й виконання місцевих бюджетів [текст] / І.Б.Стефанюк, Н.Е.Крисюк // Фінанси України. - 2011 - № 2. - С. S6-96. 9. Governing Regional Development Policy. The Use of Performance Indicators. [текст] -OECD: OECD Publishing, 2009. - 196 p. 10. Герасименко С. Багатомір-ний статистичний аналіз тенденцій економічного розвитку та рівня життя населення [Електронний ресурс] / Герасименко С., Чуприна О. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка: - Режим доступу: http://
http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/visnyk/ekonom_129_20
11.pdf. - Назва з екрана. 11. How Regions Grow. Trends and analysis [текст] - OECD: OeCd Publishing, 2009. - 140 p. 12. Regions Matter. Economic recovery, innovation and sustainable grows. [текст] - OECD: OECD Publishing, 2009. - 19S p.
Надійшла до редколегії 11.01.12
УДК 336.276
Н. Жукова, канд. екон. наук, доц. (Київський економічн. ін-т менеджменту),
С. Рибак, канд. екон. наук, доц. (Міністерство фінансів України)
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ ТА ЙОГО ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНИИ РОЗВИТОК УКРАЇНИ
У статті досліджені загальні закономірності розвитку державного боргу України в сучасних умовах. Здійснено ма-кроекономічний аналіз державного боргу у вітчизняній економіці, зокрема досліджено взаємозв'язок державного боргу та макроекономічних показників держави.
Ключові слова: державний борг, державні запозичення, бюджетний дефіцит, валовий внутрішній продукт, доходи населення, податки.
В статье исследованные общие закономерности развития государственного долга Украины в современных условиях. Проведен макроэкономический анализ государственного долга в отечественной экономике, в частности исследована взаимосвязь государственного долга и макроэкономических показателей государства.
Ключевые слова: государственный долг, государственные заимствования, бюджетный дефицит, валовой внутренний продукт, доходы населения, налоги.
In the article the general laws of Ukraine's public debt under current conditions. An macroeconomic analysis of public debt in the domestic economy, including the interdependence of public debt and macroeconomic indicators of the state.
Keywords: public debt, government borrowing, budget deficits, gross domestic product, income, taxes.
Розмір державного боргу, динаміка й темпи його зміни відображають стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування державних структур. Борговий фактор є визначальним у процесі структуризації видатків бюджету та врівноваження платіжного балансу України.
Проблеми, що виникають на сьогоднішній день полягають у тому, що дефіцит державного бюджету та платіжного балансу, неефективний механізм залучення позик та їх використання, неврахування об'єктивних закономірностей управління державним зовнішнім боргом можуть призвести до загострення фінансової кризи і до краху фінансової системи в цілому. Відсутність належної політики в сфері державних запозичень в першій половині 90-х років призвело до різкого зростання боргу, накопичення платежів щодо його обслуговування, зниження кредитного рейтингу країни.
Державний борг вимагає особливої уваги до його аналізу, що передбачає висвітлення структури державного боргу, виявлення залежності між борговими показниками держави та макроекономічними показниками.
Теоретичним засадам функціонування та практиці управління державним боргом присвятили свої наукові праці такі українські вчені - економісти В.Андрущенко, О.Барановський, Т.Вахненко, В. Геєць, І.Лютий, В. Ко-зюк, О.Рожко та інші.
Віддаючи належне науковим напрацюванням українських вчених з даної проблематики, слід зауважити, що існує потреба в її подальшому дослідженні, оскільки в умовах світової фінансової кризи серйозно постає питання пошуку нових шляхів оптимізації боргового фінансування витрат бюджету та перетворення державних запозичень на дієвий інструмент стабілізації соціально-економічного розвитку України.
Метою дослідження є виявлення взаємозв'язку державного боргу та макроекономічних показників України.
З метою дослідження взаємозв'язку між державним боргом і макроекономічними показниками виділимо основні: ВВП, дефіцит бюджету, доходи і видатки бюджету, сума прямого і гарантованого боргу.
Основним показником результатів економічної діяльності на макрорівні є валовий внутрішній продукт (ВВП), який характеризує сукупну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених підприємствами, організаціями та установами в поточному періоді на економічній території країни. Від пропорцій нього розподілу та напрямків використання залежить ефективність функціонування економіки країни та рівень багатства нації. Розглянемо динаміку основних макроекономічних показників в табл. 1 та 2.
© Жукова Н., Рибак С., 2012
