CC BY
99
жат свою консолидацию с целью получения максимальных преимуществ от созданного эффекта масштаба.
Список использованных источников:
1. Bank for International Settlements. Principles for financial market infrastructures. 2012. - http://www.bis.org/publ/cpss101a.pdf
2. Bank for International Settlements. Recommendations for securities settlement systems. 2001. - http://www.bis.org/publ/cpss42.pdf
3. European Central Bank. Standards for the use of EU securities settlement systems in ESCB credit operations. 1998. -http://www.ecb.int/pub/pdf/othemi/sssstandards1998en.pdf
4. European Commission. Financial Markets Infrastructure. -http://ec.europa.eu/internal_market/financial-markets/index_en.htm
5. European Commission. Proposal for a regulation of the European parliament and of the council on improving securities settlement in the European Union and on central securities depositories (CSDs) and amending Directive 98/26/EC. 2012. - http://eur-lex.europa.eu/ LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:52012PC0073:EN:PDF
6. International Institute for the Unification of Private Law. UNIDROIT Convention on Substantive Rules for Intermediated Securities. 2009. -http://www.unidroit.org/english/conventions/2009intermediatedsecurities/main.htm
7. Oxera. Monitoring prices, costs and volumes of trading and posttrading services. 2009. - http://ec.europa.eu/internal_market/financial-markets/docs/clearing/2009_07_ec_report_oxera_en.pdf
8. The Giovannini Group. Second report on EU clearing and settlement arrangements. 2003. - http://ec.europa.eu/internal_market/financial-markets/docs/clearing/second_giovannini_report_en.pdf
Hagiwwna go pega^n 28.11.13
Д. Юрявтене, д-р екон. наук, проф. Унтерситет Миколаса Ромерюа, Вшьнюс (Литва), М. Боровшова, канд. екон. наук, асист. КНУ ¡меж Тараса Шевченка, Кшв
ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РОЗРАХУНК1В ЗА ОПЕРАЦ1ЯМИ З Ц1ННИМИ ПАПЕРАМИ В КРАНАХ GC
У cmammi розгляну/ini ocHoeHi етапи та результати вдосконалення системи регулювання фондового ринку, в тому чи^ i розра-хункв за операцями з цтними паперами, необх/дн/сть яких зумовили фiнансова криза i рецеся в еврош. Проаналiзовано iснуючi особ-ливост i розрахункв на фондових ринках еС, а також вжит/' заходи i пропозицП щодо вдосконалення системи розрахункв за операцями з цтними паперами.
Ключовi слова: фондовий ринок, фiнансова iнфраструктура, центральний депозитарй, щнт папери.
D. Jureviciene, Doctor of Sciences (Economics), Professor
Mykolas Romeris University, Vilnius (Lithuania),
M. Borovikova, PhD, Assistant
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
IMPROVEMENT OF THE SECURITIES SETTLEMENT SYSTEM IN THE EUROPEAN UNION
The financial crisis and recession in Europe have made it necessary to improve the system of regulation of the stock market, including the settlement of securities transactions. The paper constitutes the existing features of securities settlement in the stock markets of the EU and presents the measures and proposals to improve the settlement of securities transactions.
Keywords: stock market, financial infrastructure, central securities depositories, securities.
УДК 336.02::338.02 JEL O11, R11
Р. Бшик, канд. екон. наук, доц., докторант Чержвецький нац. ун-т iменi Юрiя Федьковича, Чержвщ
Ф1НАНСОВ1 1НСТРУМЕНТИ ЗМ1ЦНЕННЯ РЕПОНАЛЬНО'1 КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 УКРА1НИ
Доведена важливсть застосування фнансових iнструментiв регулювання регюнально)' конкурентоспроможнос-тi, nроаналiзовано використання фнансових iнструментiв у кризовий i посткризовий перюд, обфунтовано необхiд■ нсть використання як фскальних, так i нефскальних iнструментiв регулювання розвитку регюну.
Ключовi слова: регiональна конкурентоспроможнсть, мсцевий бюджет, бюджет розвитку, нвестиЩйна субвен-щя, мунщипальн щнн папери, мiсцевi кредитн союзи, програмно-цльовий метод бюджетування, комунальна влас-нсть, земельн ресурси.
Постановка проблеми. Репональна конкурентосп-роможнють як основоположна катег^я репональноТ економiчноí науки потребуе детального дослщження у сена виявлення ТТ здатност забезпечити економiчну безпеку на репональному рiвнi i стати провщним чинни-ком дотримання такоТ безпеки. Репональна конкуренто-спроможнють е вагомою складовою стратеги со^ально-економiчного розвитку репону, i осктьки вона мае стра-тепчний вимiр, то мае бути представлений ^рунтовний теоретичний та практичний Ыструментарм по забезпе-ченню репональноТ конкурентоспроможностк Одшею з груп Ыструмен^в забезпечення репональноТ конкурентоспроможнос^ е група фшансових Ыструмен^в, без ефективноТ дiТ яких неможливе досягнення стабтьного розвитку економiчноТ й соцiальноТ сфери репону. Як справедливо зазначають дослщники, "наявнiсть у реп-ону достатшх фiнансових ресурсiв - запорука його фь нансовоТ безпеки, платоспроможностi i своечасного виконання фiнансових зобов'язань. Недостатнють фь нансових ресурсiв унеможливлюе задоволення вах потреб регiону, обмежуе можливост регiонального роз-
витку та ставить у залежнють вiд зовнiшнiх джерел фь нансових ресурсiв. Саме вщ достатностi фiнансового забезпечення територiальних потреб залежить конку-рентоспроможнiсть регiону, адже недостатнють його фь нансових ресурав е причиною незадоволення насампе-ред найбтьш важливих економiчних, соцiальних та еко-логiчних потреб, внаслiдок цього гальмуеться розвиток та послаблюються конкуренты позицп регiону" [1, с.13-14]. Важливють формування фiнансових iнструментiв забезпечення конкурентоспроможност на регiональному рiвнi й обумовлюе актуальнiсть даноТ статтi.
АналЬ останн1х досл1джень I публ1кац1й. До теми фiнансового забезпечення регiонального розвитку зве-ртаються у своТх дослщженнях багато науковцiв, серед яких слщ вiдзначити роботи 1.М. Вахович, Л.В. Лисяк, 1.О. ЛунiноТ, О.О. Молдована, Ю.В. Пасiчника, В.В. Пи-литва, С.В. Слухая, О.В. Шевченко та шших. Однак питанням аналiзу фЫансових чинникiв змiцнення репо-нальноТ конкурентоспроможнос^ придiляеться недоста-тня увага. Лише у дослщженнях В. В. Пилитва та групи авторiв пiд керiвництвом Ю.В. Савельева [2, с.295] вка-
© Бшик Р., 2014
зуеться, що "снуе тiсний зв'язок мiж розширеним вщ-творенням капiталу [на регюнальному рiвнi] i конкурен-тоспроможнiстю. Розширене вiдтворення капiталу е базовою умовою економiчного зростання та пiдвищення конкурентоспроможност територiальноí економiчноí системи. Для територiального суб'екта це означае вбу-довування в зовншы системи руху капталу в результа-тi створення таких умов, при яких на територп було б випдно розмiщувати певн види економiчного капiталу. На цьому базуеться конкурентоспроможнють територií -через и здатнiсть залучати капiтал".
Невиршеш ранiше частини загальноГ проблеми. Оскiльки ми розглядаемо питання фiнансового забезпе-чення регiонального розвитку, то на цьому постулат i буде побудована частина дослщження, тобто конкурентоспро-можнсть територп розглядатиметься через здатнiсть залучати капггал, зокрема iнвестицiйнi та фшанс^ ресурси.
Мета статтi - дослщження процесу формування комплексу фшансових шструментв, здатних ефективно регулювати та впливати на репональну конкурентоспроможнють Украши.
Завданнями даного дослiдження е: доведення важ-ливостi використання фшансових шструментв регулю-вання регiональноí конкурентоспроможност, аналiз стану застосування фiнансових шструментв регулю-вання регiонального розвитку у кризовий i посткризовий перiод, об^рунтування необхiдностi застосування рiзних фiнансових шструментв регулювання розвитку регiону.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Як за-значають дослiдники, "фiнансове забезпечення вщтво-рення територiальних суб'ектiв являе собою систему заходiв щодо своечасного та повного задоволення потреб регюнальних та мунципальних економiчних систем у фшансових ресурсах i передбачае забезпечення фшансовими ресурсами процесiв економiчного розвитку територш (розширеного вiдтворення регюнального продукту), фiнансове регулювання соцально-еко-номiчних процесiв у регiонi, а також фшансове стиму-лювання ефективного використання рiзних видiв ресур-сiв, як е у розпорядженнi регiонiв" [3, с.291]. Фiнансове регулювання розвитку регонв з метою забезпечення 'х конкурентоспроможност вимагае формулювання чпжо-го уявлення про те, яких цтей прагнемо досягнути. Вважаемо, що фiнансовий шструментарш змiцнення регiональноí конкурентоспроможностi мае на мет дося-гнення таких цтей регюнального розвитку:
• створення на рiвнi регiональноí економiки госпо-дарських комплексв, що стабiльно розвиваються i за-безпечують вiдтворення соцiально-економiчноí системи;
• повне розкриття експортного потенцалу регюна-льноí економiчноí системи;
• створення можливостей для залучення фшансо-вого капiталу та його ефективного використання;
• створення гнучко1 i адаптивноí iнституцiйноí системи виршення повсякденних проблем регiонiв;
• забезпечення гщного рiвня життя громадян на всш територп регiону;
• досягнення на рiвнi регiонiв параметрiв сталого економiчного розвитку.
Досягненню таких цтей регюнального розвитку i буде сприяти оновлений шструментарш фшансового регулювання регюнального розвитку.
Зазначимо, що ступшь репональноí конкурентосп-роможностi регюжв Украши знизився пiд час кризи 2008-2009 рр., i саме тодi питання можливостi забезпечення регюнально! економiчноí безпеки за допомогою фшансових шструментв значно актуалiзувалось.
На прикладi змiни у системi фiнансування регюнального розвитку у кризовi роки можна побачити вразливють
бюджетних шструментв регулювання регiонального розвитку. Недостатнй рiвень ринкових трансформацiй в УкраМ якраз i захистив економiку регюжв вiд впливу кризи. Слабке залучення Украши до свiтових фiнансовий зв'язкв та сировинна спрямованiсть и експорту не дали у повжй мiрi розвинутися кризовим явищам у всх галузях. Однак криза зачепила структурну збалансованють еко-номiки регiонiв. Кризовий перюд неоднаковим чином вплинув на вс регiони. Найбiльшi вади розвитку були характеры для високорозвинених регюшв, в основi стру-ктури економки яких лежить розвинений промисловий комплекс, будвельна галузь. Натомiсть специфiка еко-номiчного вiдтворення у сiльському господарст^ та три-валiсть виробничих цишв не дали у повнiй мiрi розгор-нутися кризi у стьськогосподарських регiонах. Для всiх регiонiв катастрофiчним наслiдком кризи стало падiння рiвня заробiтноí плати i безробiття.
У кризовий перюд (четвертий квартал 2008 року -першi три квартали 2009 року) спостер^алося скоро-чення бюджетного фшансування за всiма сферами, крiм соцiальноí, яка е захищеною статтею бюджету. Основними тенденцiями були наступж:
• зменшення обсягу видаткв на 3,3 % загалом i на соцiальну сферу на 1,5 в.п.;
• скорочення частки мiжбюджетних трансферов -на 0,3 в.п., зростання частки загальних дотацй на 1,1 в.п. i соцiальних трансферов на 10,2 в.п. i зменшення часток шших трансфертiв;
• нефшансування окремих видiв субвенцiй - оплата громадянами електрично! енергп, природного газу, твердого палива, послуг водопостачання i водовщве-дення, забезпечення житлом окремих працвникв бю-джетно1 сфери;
• зменшення обсягiв коштв, що передаються до державного бюджету, на 6 %;
• скорочення обсягв власних доходiв мiсцевих бюджетв на 4,4 %;
• зменшення часток видаткв на економiчну дiяль-нiсть та державне управлiння на 0,5 в.п. кожен;
• збтьшення у 2009 р. клькост мюцевих бюдже-тiв, якi не виконують план по надходженнях (у 2008 р. таких бюджетв не було);
• рiзке скорочення щомюячних темпв надходжен-ня вiд основного бюджетоформуючого податку - на доходи фiзичних осб (з 154,4 5 % у ачж 2008 р. до 114,0 % у грудж 2008 р.), у результат чого вперше з 2000 р. спостер^алося скорочення обсягв надходжень вiд цього податку на 2,7 % [4].
Тобто, у докризовий перюд бюджетних коштв було достатньо для фшансування найнеобхщнших потреб регюнального розвитку, обсяги бюджетного та швести-цйного фшансування регюнального розвитку зростали щороку, однак криза вплинула на обсяги фшансово1 пщ-тримки регюжв. Кризовий перюд показав вразливють бюджетних важелiв регулювання регюнально1 економки - наявнi фiнансовi ресурси були вичерпан, а можливостi бюджетного фшансування обмежен. Криза вплинула на т джерела доходiв мiсцевих бюджетв, якi залежать вiд активноí господарсько1 дiяльностi - податок на доходи фiзичних осiб, податок на прибуток вiд дiяльностi суб'ек-тiв малого пщприемництва. Натомiсть, iншi джерела, як можна умовно назвати "доходи вщ власностi", виявилися нечутливими до кризових явищ - так як плата за землю, податок iз власникв транспортних зас^в.
Зокрема, фiнансова криза вплинула на окремi скла-довi доходноí частини мiсцевих бюджетiв. Скорочення клькост працюючих та рiвня зароб^но! плати, перебу-вання значноí клькост робiтникiв у вимушених вщпуст-ках зменшили надходження вiд основного джерела
надходжень мюцевих бюджетiв - податку на доходи фiзичних осб, частка якого скпадае до 75 % надходжень до мюцевих бюджетв. У CTpyKTypi надходжень частка единого податку для суб'еклв малого пщприемництва i номiнапьнi надходження вщ нього також змен-шились, що свiдчить про скорочення обсягв пщприем-ницькоТ дiяпьностi. Обсяги номшальних надходжень вiд плати за землю i частка цього податку у CTpy^ypi надходжень зростали, цей податок е справдi вагомим саме для мюцевих бюджетв. Не змшилась частка надходжень вщ податку з власникв транспортних засобiв. Отже, лише окремi з податкiв мюцевих бюджетв можна вважати такими, що забезпечують стабiпьнiсть надходжень, i серед них - плата за землю. А податок iз влас-никв транспортних засобiв було замшено на збiр за першу реестрацю транспортних засобiв, що звузило податю^ можпивостi мiсцевих бюджетiв (хоча мiсцевi бюджети й отримували сyбвенцiю на суму зменшення).
Наступним фшансовим шструментом регулювання регiонапьного розвитку е швестицп. Посткризовi тенде-нцп iнвестyвання регюшв демонструють вiдновпення докризових темпiв зростання обсяпв швестицш. За результатами счня-червня 2013 р. у регюнальному розрiзi спостерiгаеться вiдновпення докризового статусу за обсягами залучених швестицш, частки найбтьш розви-нених регiонiв сягають - м. Киева - 24,7 %, ДонецькоТ -9,4 %, Днiпропетровськоï - 8,1 % областей в обсязi вну-трiшнiх каптальних вкладень. На пiдприемствах спо-стер^аеться нестача внyтрiшнiх ресyрсiв для швесту-вання; зниження здатностi до капталовщтворення та iнновацiйного розвитку регiонiв спричинюють посилення уваги до використання зовжшжх джерел iнвестyвання. I подiбно до територiального розподiпy внyтрiшнiх джерел капталовкладень, у регiонах спостерiгаються дис-пропорцiï в запyченнi прямих шоземних iнвестицiй: м. Кив мае 47,7 %, Днiпропетровська область - 15,9 %, Харкiвська - 4,0 % в обсязi прямих iноземних швестицш. У м. Киевi концентруеться 21,5 % обсягу виконаних будвельних робп, у Донецькiй обпастi - 12,6, у Днпро-петровськiй - 8,9 [5]. При вщсутност коригуючих захо-дiв з боку держави щодо перерозподту iнвестицiйних ресyрсiв ^i регiони продовжують вiдчyвати нестачу ресурсв на вирiшення нагальних потреб.
Так проблеми у фшансуванж не ттьки зменшили фiнансовy спроможнiсть регiонiв, але i показали як вразливють застосування бюджетних та швестицшних ре-сурсв до регулювання коливань економiчноï кон'юнкту-ри, так i слабку ефективнють вiд застосування одного-двох шструментв ресурсного забезпечення регюналь-ного розвитку. А це, вщповщно, знижуе рiвень економь чноТ безпеки регюну.
Продемонстрована нерiвномiрнiсть i вразпивiсть бюджетних важелiв регулювання регiонапьного розвитку наводить на думку про необхщнють пошуку нефюка-льних iнстрyментiв регулювання регюнальноТ конкурен-тоспроможностi. З метою посилення ресурсно!' стшкост громад та регюнв доцiпьно було змiнити складовi мю-цевих бюджетiв та звернути увагу на iншi, нефiскапьнi шструменти регулювання регiонапьного розвитку. У 2010 р. було змшено перелк мiсцевих податкiв та збо-рiв: з 14 Ух стало 5, до Ух перелку було включено ваго-мий податок - единий податок iз сyб'ектiв пщприемни-цько'1' дiяпьностi. Нинi плануеться ввести податок на нерухомють та податок на розкш.
Починаючи з 2010 р., поступово почали вщновлю-ються докризовi тенденцiï фiнансyвання регiонапьного розвитку iз мiсцевих бюджетiв. Зокрема, знову почали зростати частка загальних трансферов у доходах мюцевих бюджетв (з 20,5 до 27,3 млрд. грн. за счень-
червень вщповщно 2010 i 2013 рр.) та субвенцш iз соць ального захисту населення (з 14,2 до 24,1 за той же перюд). Збтьшилися надходження вщ податку на доходи фiзичних осб (з 23,1 до 30,4), частка якого пере-вищуе 75 % у доходах мюцевих бюджетв. Фшансують-ся всi види видаткв та сyбвенцiй.
Тим не менше, залишаються причини, через як доць льно звертати увагу на шш^ нефiскапьнi iнстрyменти ресурсного забезпечення регюнального розвитку: обмеже-нють бюджетного фiнансyвання; його вразпивiсть до цик-пiчних коливань, потреба громади та регюну у зб^ьшенн обсягв власного фiнансyвання, необхiднiсть активiзyвати господарську Уцативу на мiсцях, яка також мае посприя-ти змiцненню регюнальноТ конкyрентоспроможностi.
З урахуванням цього i мае будуватися схема фшансового забезпечення регюнальноТ конкурентоспромож-ностi. Нефюкальними джерелами забезпечення регiонiв е швестицшж сyбвенцiï, бюджет розвитку, мyнiципапьнi цшж папери, ресурси кредитних установ, що афтшо-ванi у регiонах.
Законами про Державний бюджет Украши передба-чаеться надання мюцевим бюджетам десятки видiв до-тацiй та субвенцш. 1х обсяги у стрyктyрi доходiв зросли з 0,2 до 2,5 млрд. грн. за счень-червень 2010 i 2013 рр. вщповщно. Як було показано вище, частка субвенцш на соцальний захист зростае, також зростае i частка дота-цш вирiвнювання. Таке зростання е позитивним, оскльки переважання бюджетних цiпьових субвенцш обмежуе свободу вибору, i не завжди Ух використання е доцтьним (i власне може ефективно застосовуватися тльки для спiвфiнансyвання капiтапьних витрат, забезпечення ста-ндартних мiсцевих послуг, рiвень яких повинен бути од-наковим по всiй краïнi, компенсацп витрат, вчинених ви-щими органами влади або як виникають внаслщок доб-ровiпьних зобов'язань). Тому для розв'язання цеТ диле-ми бтьш доцiпьним вважаеться застосування швести-цшного сyбвенцiонyвання та кредитування. Надання бюджетних швестицшних субвенцш (як iз державного бюджету, так i мюцевими бюджетами) здатне як посилити кооперацю регiонiв, так i сприяти ефективному викорис-танню коштiв. Необхщним е удосконалення механiзмy визначення i розпод^у сyбвенцiй на виконання швестицшних програм через встановлення критерпв Ух розподь лу на пiдставi формапiзованих параметрiв, запрова-дження конкурсного вщбору iнвестицiйних програм для фшансування Ух iз мiсцевих бюджетiв.
Лише застосування швестицшного субвенцюнуван-ня здатне надати необхщний мyпьтиппiкативний ефект щодо подальшого розвитку територiй. Тобто, цей захщ е позитивним у сенс пщвищення цiпеспрямованостi використання коштiв державного бюджету, поступового переходу на обумовлене фшансове спрямування кош-тв державного бюджету.
Поряд iз iнвестицiйними субвенцями заслуговуе на увагу i механзм залучення iнвестицiй. Мiсцева влада мае долучати до процесу формування або пщвищення при-вабпивостi iнвестицiйних об'ектв та вiдборy iнвесторiв. Так, на думку дослщнигав, "зусилля з залучення швестицш повинн бути зосередженi на клькох секторах, що належать до ключових секторiв зростання i сприяють нарощу-ванню потужностей мюцево'1' промисловостi. В iдеалi, для кожного сектора мюцево'1' економiки слiд визначити потен-цiйнi вiтчизнянi та зарyбiжнi компанп, якi можуть генерува-ти моб^ьж проекти i вiдповiдають цтям регiонy (мiста, району) в окремих секторах i технологях" [6].
Головний принцип залучення швестицш - це орiента-ця на конкyрентоспроможнiсть потенцшного об'екту капь таловкладення, його спроможнють не тiльки вирiшити потреби громади, але i надати iмпyльс для подальшого
розвитку. Це можливо здшснити на основi пошуку i сти-мулювання точок зростання на мюцевому рiвнi - еконо-мiчно потужних мюцевих пiдприeмств, якi працюють на власшй сировиннiй базi, задовольняють потреби не тть-ки свого репону, але i шших регiонiв та краш. Залученi кошти варто спрямовувати на спорудження та реконст-рукцю найбiльш значущих для регiонiв об'екпв, дiяль-нiсть яких суттево впливатиме i на параметри економiч-ного розвитку, i на збшьшення кшькосп робочих мiсць.
Постiйно зростають доходи бюджету розвитку (з 2010 р. Ух частка у структурi доходiв мюцевих бюдже^в зросла з 4,7 % до 10,6 %), внаслщок передачi единого податку до бюдже^в мiсцевого самоврядування. Обся-ги надходжень вщ нього зросли з 2,4 до 6,3 % за перюд з ачня-вересня 2010 по ачень-вересень 2013 рр., i його частка ниш складае близько 3 % у загальному обсязi доходiв мюцевих бюдже^в. Це дае змогу пщвищувати обсяги капiтального фiнансування.
Незважаючи на покращення ситуацп з наповненням бюджету розвитку, визначенють джерел його форму-вання та напрямкiв видаткiв, в УкраТы ця частина бюджету залишаеться на початковому етапi становлення, у тому чи^ - за рахунок обмеженосп коштiв фшансу-вання i джерел находжень. Необхщно й надалi розши-рювати доходнi джерела бюджету розвитку, зокрема за рахунок здшснення внутршшх та зовнiшнiх позик на швестицшш цiлi, формування доходiв бюджету вiд використання i приватизацп об'ектiв власностi, частини плати за землю та податку на доходи фiзичних оаб. У цьому контекст доцiльно звернутися до досвщу iнших краТн. Наприклад, згiдно Бюджетного кодексу РосшськоТ Федерацп [7], бюджет розвитку мае спрямовуватися на асигнування на шновацшну та швестицшну дiяльнiсть, пов'язану з капiтальними вкладеннями в со^ально-економiчний розвиток, освiту, на соцiально-економiчнi програми, iншi витрати на розширене вiдтворення. Джерелами бюджету розвитку е: внутршн та зовнiшнi запозичення на швестицшш цiлi, доходи федерального бюджету вщ використання та приватизацп об'екпв федерально!' влади, доходи вщ ранiше проведених бю-джетних швестицшних асигнувань, вiдрахування вiд розмщення державних цiнних паперiв, половина суми перевищення доходiв вiд зовнiшньоекономiчноï дiяль-ностi. Напрями видаткiв бюджету розвитку: фшансу-вання iнвестицiйних проектiв, виконання зобов'язань за гарантами, що надан швесторам урядом РФ. Чiтко вказано умови фшансування iнвестицiйних проектiв -в^р на конкурснiй основi, на умовах повернення, тер-мiновостi, платности зазначено i способи використання бюджету розвитку - кредитування оплатою за товари чи послуги i прямi швестицп.
Також слщ вказати, що бюджет розвитку - це едина складова мюцевого бюджету, яка здатна у повнш мiрi вiдобразити переваги i недолги запроваджуваного нинi в УкраТш середньострокового бюджетного планування i програмно-цтьового методу бюджетування внаслiдок того, що бтьшють об'ектiв капiталовкладень потребу-ють "довгих коштiв", якi неможливо забезпечити упро-довж одного бюджетного року.
Наступним нефюкальним iнструментом регулювання розвитку репошв е мунЩипальш цiннi папери. Цiннi папери випускаються органами мюцевого самоврядування з наступними цтями:
• залучення фшансових ресурав для реалiзацiï ш-вестицшних програм, якi мають виключно мюцеве зна-чення, однак Ух виконання е критичним для функцюну-вання громади (розвиток систем електропостачання, водопостачання та каналiзацiï, будiвництво житла, розвиток транспортних мереж, буфвництво об'екпв освiти,
охорони здоров'я, задоволення потреб комунальних господарств тощо);
• залучення додаткових фшансових ресурав, задоволення нагальних потреб мюцевих оргаыв влади або територiальних утворень у грошових коштах в очь куваннi майбутшх надходжень;
• скорочення чи покриття дефiциту мiсцевого бюджету, погашення iснуючих зобов'язань (випущених ранiше МЦП), реалiзацiя позабюджетних цiлей [8].
Украша поки що мае невеликий досвщ функцюнуван-ня мунiципальних цiнних паперiв, перший випуск обл^а-цiй було здшснено у м. Киевi у 1995 роцк Цей ресурс оргаыв мiсцевого самоврядування слабо використову-еться мюцевими органами влади (лише 16 обласними центрами та 14 шшими мютами). Причинами цього е: не унормування гаранта Ух повернення та прав кредиторiв, незабезпечення державою таких позик, визначення об-межено перелку умов для здiйснення запозичень [9]: граничних сум та цтей позики, напрямiв Ух використання, граничних витрат на обслуговування боргу мюцевих бю-дже^в (10 % видаткiв загального фонду мюцевих бю-джетiв щорiчно), непрозорiсть операцп на фiнансовому (фондовому) ринку на мюцевому рiвнi, високий ступшь ризику iнвестицiйних проектiв. Активному включенню бiльшоï кiлькостi мiст перешкоджають непрозорють опе-рацiй на фондовому ринку, обмежений доступ до шфор-мацп щодо результатiв дiяльностi емтен^в та щодо поточного економiчного стану даноТ територп, короткостро-ковий (1-3 роки) термш випуску таких обл^ацш, нерацю-нальне використання обл^ацш, ризикованiсть швести-цiйних проектiв. Таю чинники можуть призвести до необ-меженого зростання боргу, а при вщсутносл зобов'язань держави стосовно його повернення - до тривалого зростання дефщиту мюцевого бюджету.
Аргументом на користь того, що обсяги емiсiï мунщи-пальних цшних паперiв необхiдно розширювати, е те, що швестицшш проекти органiв влади на мюцях завжди пе-редбачають значний обсяг каппаювкладень, який можливо отримати лише шляхом випуску цшних паперiв тривалого термiну дм. Вихiд мiсцевих органiв влади на ринок цшних паперiв дозволить Ум отримувати додатю^ доходи, що спрямовуватимуться до бюджету розвитку. Об'ектами застави для здшснення рiзного роду фшансових операцш за участю органiв мюцевого самоврядування можуть стати пщприемства комунальноТ форми власностi.
Для того, щоб мунщипальш цiннi папери стали фь нансовим iнструментом регулювання репональноТ конкурентоспроможнос^, необхiдно вжити низку заходiв, зокрема розширити права здшснення органами мюце-вого самоврядування запозичень у господарюючих су-б'ектiв (юридичних оаб), унормувати термiни, строки, гарантiï та умови повернення запозичень, оформити право здшснювати запозичення мiж мiсцевими бюджетами; змшити механiзми фiнансування регюнального розвитку, зокрема через Державний фонд регюнального розвитку, який може виступати шституцшним швес-тором на фондовому ринку i отримувати кошти вщ при-ватних суб'ектiв господарювання; започаткувати дiяль-нiсть мiсцевих фондiв регiонального розвитку як уста-нов, утворених для фшансування середньострокових мiжрегiональних та регiональних програм i проек^в у сферах, визначених у стратепях розвитку регiонiв як прiоритетнi; врегулювати питання дiяльностi iнститутiв спiльного швестування на регiональному рiвнi, сприяти зростанню частки обл^ацш мунiципальноï позики у структурi активiв iнститутiв спiльного швестування.
Здшснення органами мюцевого самоврядування запозичень потребуе залучення рiзних суб'екпв до ^еТ дiя-льностi, зокрема, це можуть бути кредиты сптки, шсти-
тути спiльного iнвестyвання, фiнансовi асоцiацiï та ш., комyнальнi банки. Незважаючи на високу ризикованють мyнiципальних цiнних паперiв та постiйнy загрозу пере-кладання Ух боргу на державний бюджет, до цього часу "...ринок мунципальних облiгацiй був основою фшансо-вих ринкв - здоровою i мцною, незважаючи на те, що вони мають нижчi ставки, нiж акцп корпорацiй та держав-нi облгацп, а витрати на Ух розмщення ще меншi" [10]. Мyнiципальнi цнт папери як позиковi iнстрyменти мають значення саме для мют, оскльки дають змогу залучати кошти для фшансування рiзноманiтних проектiв мютобу-дування та створення об'ектв iнфрастрyктyри.
Доцтьно започаткувати створення й функцюнуван-ня комунального банку, головною метою дiяльностi якого може стати кредитування мюцевих програм розвитку регюну. Комунальний банк виступае як гарант мунци-пальних обов'язкв. Цльова спрямовансть дiяльностi банку - не проведення розрахунково-касових операцй, а надання кредитiв на виршення мiсцевих потреб. По-ряд з цим, утримання закладiв соцальноТ сфери (якi е неприбутковими i не отримують достатню ктькють кош-тiв iз бюджетiв), фiнансyвання шфраструктурних проек-тiв мiсцевого значення - основы сфери кредитування комунального банку. Досвщ краш GC свiдчить, що мюь-кi ради мають володiти контрольним пакетом акцiй i забезпечувати 51 % статутного фонду комунального банку, шша частина статутного фонду формуеться за рахунок коштв розташованих у мют пщприемств, рiз-них внескв юридичних та фiзичних осiб.
Ринок мунципальних цiнних паперiв широко розви-нений в iнших крашах - зокрема, у Польщу Румунп, краТ-нах Балтп. У них можливост випуску i розмiщення мунь ципальних позик жорстко регулюються законодавством. Основними особливостями законодавчого регулювання ринку мунципальних позик е наступн: необхiднiсть юну-вання системи обмежень щодо вщносноТ частини витрат на обслуговування боргу у загальнй сyмi мiських витрат; юнування квоти на загальний розмiр боргу у порiвняннi з валовим обсягом мюького бюджету; спрямування великих позик виключно на швестування i iснyвання суттевих обмежень щодо спрямування коштв на покриття дефь циту бюджету; безпосереднiй контроль з боку уряду чи спецально створеного органу за використанням i спря-муванням коштв, отриманих за рахунок емiсiï мунципа-льних облiгацiй, та наявнють прозороТ системи шформа-цйного забезпечення [11].
В Украïнi недостатньо розвинена мережа фшансових асоцацй, спток, фiлiй кредитних установ, шститу-тiв спiльного iнвестyвання. Бiльшiсть Ух концентруеться у великих мютах. У селищах, здебтьшого, дiють фла-ли комерцйних банкiв, якi не в змозi у повнiй мiрi задо-вольнити попит на кредитнi ресурси. Тим не менш, так фiнансовi установи здатн акумулювати iнвестицiï, сприяти формуванню ринку робочоТ сили, розбyдовi iнфрастрyктyри, загалом, започатковуючи мультиплка-тивний ефект щодо рацюнального використання мюцевих ресурсв на вирiшення проблем регюнального розвитку. Означен фiнансовi шститути можуть придбавати i мунщипальт цiннi папери.
Доцiльно сприяти формуванню центрiв регiональноï фiнансовоï iнфрастрyктyри - фшансово-кредитних установ, якi акумулюватимуть фiнансовi ресурси у фь нансово слабких регюнах з низькою концентрацiею ви-робничих пiдприемств; активiзyвати дiю кредитних спь лок, якi надаватимуть фiнансовi послуги, можуть бути покупцями державних цшних паперiв i забезпечувати додатковий дохщ органам мiсцевого самоврядування. У такий спосб мyнiципальнi цiннi папери можуть стати
потужним фшансовим шструментом забезпечення рег-онально'1' конкyрентоспроможностi.
Можливо, обсяги надходжень, акумульованих такими шструментами, не е постiйними, однак будуть до-статнiми для реалiзацiï великих iнвестицiйних проектiв, якi стануть складовими забезпечення регiональноï кон-курентоспроможност.
Також слiд зазначити i новпшш Державний фонд ре-гiонального розвитку. Його кошти призначен для використання на реалiзацiю п'яти напрямкв: стратегiй регi-онального розвитку, державних програм у частин вико-нання заходiв регiонального розвитку, програм подо-лання депресивностi територiй, розвиток транскордонного спвроб^ництва, програм соцiально-економiчного розвитку адмiнiстративно-територiальних одиниць. Фонд розпочав дiяльнiсть у 2012 р., обсяг його доходно!' частини на минулий рк становить 799,015 млн. грн.
Проаналiзyвавши напрямки використання коштв фонду у 2012 р. [12], можна дшти висновкв, що бiль-шiсть iз запитiв стосуються вирiшення нагальних питань повсякденного мiсцевого економiчного розвитку громад - газифкаци населених пyнктiв, модернiзацiï житлово-комунального господарства, бyдiвництва та ремонту закладiв соцiальноï сфери. Внаслщок цього кошти Фонду фактично витрачаються на виконання функцй, як могли б бути профшансован iз загального або спецiа-льного фонду мюцевих бюджетв. Тому необхiдно пе-реорiентyвати його дiяльнiсть на фшансування суто iнвестицiйних видаткiв - реалiзацiю iнвестицiйних прое-ктiв, якi забезпечать отримання реального прибутку на користь мюцевим громадам (зокрема, бyдiвництво та ремонт дор^). Тим бiльше, що у 2013 р., заплановано збтьшити обсяг коштв фонду для реалiзацiï стратегiч-них проектiв на мюцевому рiвнi та проектiв мiжрегiона-льно'1' спiвпрацi до 3,5 млрд. грн.
Так шструменти ресурсного забезпечення регюнального розвитку здатн створити додаткове i стабтьне джерело коштiв для громад. Саме за допомогою це'1' групи шструмекпв можна вiдрегyлювати диспропорцп у обсягах капiтального бyдiвництва та швестицшного забезпечення - фiнансовi спiлки, комунальний банк та Державний фонд регюнального розвитку можуть сприяти вирiвнюванню обсягв капiтального будвництва та капiтальних iнвестицiй по регюнах, сприяти надходжен-ню коштiв у регюни iз нижчими темпами розвитку. Тим самим буде забезпечуватися i Ух конкурентоздатнють.
Пщвищенню регiональноï конкурентоспроможност буде сприяти використання зазначеного вище програм-но-цiльового методу (ПЦМ) складання й виконання бю-джетiв. Плануеться, що у 2014 роц на ПЦМ-бюджетування мають перейти вс мiсцевi бюджети. Як показав свповий досвiд, yспiх реформування бюджетного процесу на основi концепцiй програмно-цтьового бюджетування i середньострокового планування витрат у рамках бюджетних обмежень за секторами залежить вщ цтоТ низки фаюгрв. Частина передумов для успху в Украïнi вже е: досягнення макроекономiчноï та фiнан-совоТ стаб^заци, реформа мiжбюджетних вiдносин, наявнiсть досвщу, як негативного, так i позитивного щодо реалiзацiï програм, зробленi кроки з упроваджен-ня програмно-цiльового методу в бюджетному циш [13, с.415-416]. Негативнi фактори - вiдсyтнiсть в УкраМ найсприятливiших iнститyцiональних умов для забезпечення едност бюджетной' та соцiально-економiчноï полiтики. Варто також зазначити, що в бтьшост краТн, як перебувають в авангардi упровадження програмно-цтьового бюджетування, одне i те саме мшютерство вщповщало й за соцiально-економiчнy, i за бюджету полпику [14, с.87-92].
На репональну конкурентоздатнiсть, тобто здатнють досягати визначених цiлей розвитку, впливае також можливють економiчно самостшного ведення господар-ства. Економiчно самостшне ведення господарства е бiльш iмовiрним у регiонах iз високими темпами розвитку й iз значними фшансовими ресурсами. Це е ще одним аргументом на користь того, що репональну конку-рентоздатнють можна досягти через достатне фшансо-ве забезпечення регiонiв.
Тому додатковим фшансовим ресурсом i додатко-вим фшансовим iнструментом регулювання регюналь-ного розвитку може стати комунальна власнють. На завадi ïï ефективному використанню стоять проблеми незавершеност формування комунально! власностi та неврегульованiсть управлiння нею.
Перерозподт об'ектiв комунально! власностi мiж органами державно!' влади та органами мюцевого самоврядування не завжди вщбуваеться вiдповiдно до роз-подiлу повноважень щодо надання сусптьних благ та послуг мешканцям територiальноï громади. Виникають суперечностi у фшансуванш окремих об'ектiв галузево! та пщвщомчо! пiдпорядкованостi, якi розташованi на територи юрисдикцп органiв мiсцевого самоврядування i послугами яких користуються мешканц територiальноï громади. Вирiшення також потребуе питання фшансування переданих в комунальну власнють вщомчих со-цiальних об'екпв пщприемств - житлових будинкiв, по-лiклiнiк, дитячих садкiв. Управлiння об'ектами спiльноï власностi громад е делегованим повноваженням, тобто передаеться мюцевим державним адмшютра^ям, тобто по суп це питання залишаеться у вщанш держави, а не територiальноï громади, що не е стимулом для зростання репональноТ конкурентоспроможносп.
Незацкавленють мюцевих оргашв у розвитку еконо-мiчного потенцiалу пiдвiдомчоï територiï, пщвищенш ïï iнвестицiйноï привабливостi призводить до невикорис-тання найбiльш ефективних механiзмiв розподiлу кому-нального майна, що мае залучатися у пщприемницьку дiяльнiсть (видiлення земельних дiлянок i здача в оренду нежитлових примщень поза конкурсно!' процедури, не-прийняття заходiв щодо покриття витрат при неякюному виконанi робiт пiдрядниками за договорами i т.п.).
З метою перетворення комунально! власност на чинник забезпечення економiчноï конкурентоздатностi доцiльно упорядкувати питання управлшня об'ектами комунально!' власностi та сптьно! власностi територiа-льних громад мiж органами мiсцевого самоврядування та мюцевими органами виконавчо! влади, запровадити мехашзми планування фiнансових результатiв д!яльно-стi пiдприемств комунальноï форми власност i системи монiторингу фiнансових плашв, застосовувати в окремих випадках замють кошторисного фiнансування мехашзми неприбутково!' дiяльностi i комерцiйного розра-хунку. Пiдвищенню ефективностi пiдприемств комунально!' власност сприятимуть застосування засад рентабельности та прибутковостi до об'екпв комунально!' власност, функцiонування яких безпосередньо не по-в'язано з виконанням со^альних завдань, передання !х до комерцiйного управлiння суб'ектам приватного сектору iз розмежуванням функцш власностi вiд функцiй управлiння. Мiсцевi органи мають забезпечувати умови для пщвищення рiвня !х ефективностi та прибутковост, що сприятиме збiльшенню надходжень вщ податку на прибуток таких пщприемств.
Мiсцевi органи влади не мають значного фюкально-го зиску вщ володiння земельними ресурсами. Основне джерело надходження до бюджету розвитку, на яке мають змогу впливати органи мюцевого самоврядування - це надходження вщ продажу землк Це джерело не
е суттевим. Водночас, прибутки вщ продажу або закла-дання таких земельних дтянок могли б стати достатшм джерелом доходiв мюцевих бюдже^в. На сучасному етап складовi плати за змелю - орендна плата i земе-льний податок залишаються тривалий час незмшними, вщповщно, уповiльнюеться зростання надходжень вщ них. 1з метою перетворення володшня землею на фю-кальний ресурс доцтьно при визначеннi земельного податку враховувати не ттьки дат грошово! (нормати-вноï) оцiнки земель, але i даш економiчноï та експерт-но! оцiнки, з метою реального вщображення ситуацп на ринку, активiзацiï дiяльностi контрагентiв, стимулюван-ня безпечного i рацюнального використання земель. А також варто переглянути ставки земельного податку та орендно! плати, встановити !х граничнi параметри (вщповщно до родючост земель i т.п.).
Висновки. Таким чином, система фшансового регулювання регюнально! конкурентоспроможносп повинна мiстити як фiскальнi, так i нефюкальы важелi. Фiскаль-ними вважаемо Д що сприяють наповненню мюцевих бюдже^в через податки та збори, нефюкальними - iн-вестицшш та кредитнi ресурси. Поки що слаборозвине-ними залишаються такi ресурси та шструменти, як пуб-лiчно-приватного партнерство (за рахунок пiдвищення частки приватного бiзнесу у фiнансування проек^в) та об'еднання фiнансових джерел рiзних мунiципалiтетiв з метою ресурсного забезпечення сптьних проектiв.
Вказанi iнструменти фшансування репонального розвитку за умов !х ефективного i широкого запрова-дження у сучасних умовах не ттьки зменшують вплив держави на внутршы справи регюшв, але i позбавля-ють державний бюджет необхiдностi витрачати додат-ковi кошти на регюнальний розвиток. Вони дадуть такi позитивы ефекти: оптимiзацiя використання мiсцевих ресурав, вирiшення мiсцевих проблем, у першу чергу со^альних, мультиплiкацiя економiчного ефекту для подальшого розвитку, покращання швестицшного клi-мату, пiдвищення суспiльного добробуту, забезпечення регюнально! конкурентоспроможностг
Такi заходи не лише створять належну фшансово-економiчну базу для соцiально-економiчного розвитку регюыв. Вони здатнi сформувати пряму залежнють мiж виробничою активнiстю оргашв мюцевого самоврядування та !х iнвестицiйними можливостями, що змусить !х займати бiльш активну позицiю в питаннi реалiзацi!' потенцiалу регiону. Комплекс таких заходiв сприятиме перетворенню регюшв та громад на економiчно активш господарюючi одиницi. Вони будуть здатш самостiйно визначати стратегiю розвитку, i не ттьки втьно викори-стовувати право вирiшувати питання мiсцевого значен-ня, але i мати вщповщш реальнi фiнансовi та матерiа-льш ресурси щодо його забезпечення.
Подальшi дослiдження мають стосуватися питань визначення найбтьш ефективних фiнансових iнстру-мен^в регулювання регiонально!' конкурентоспромож-ностi та визначення фшансових засад забезпечення економiчно!' безпеки регюшв.
Список використаних джерел:
1. Вахович 1.М., Камшська 1.М. Ф1нансова спроможн1сть рег1ону: д1а-гностика та мехашзми забезпечення / 1.М. Вахович, 1.М. Кам1нська: [монограф.] - Луцьк: Надстир'я? 2009. - 400 с.
2. Особенности вопроизводства репонального капитала: сущность, подходы к оценке, методы управления / [Под общей ред. Ю.В. Савельева]. - Петрозаводск: Изд-во Карельского научного центра РАН, 2008. - 213 с.
3. Пилишв В.В. Управл1ння вщтворенням територ1альних економ1ч-них систем у ф1нансовому простор! / В.В. Пилишв. - К.: РВПС УкраТни НАН. - 400 с.
4. Тут i дал! представлеш даш 1нституту бюджету та со^ально-оконом!чних дослщжень. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ibser.org.ua
5. Дан1 Державно!' служби статистики Украши. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
6.Федюк В. Вплив швестицшноТ пол1тики на мюцевий економ1чний розвиток // В. Федюк. Мюцевий економ1чний розвиток (VIII УкраТнський мун1ципальний форум). - 12 липня 2012 р., м. Ялта, УкраТна.
7. О введении в действие Бюджетного кодекса Российской Федерации // Федеральный закон Российской Федерации от 31.07.1998 №145-Ф3 / Документ из БД НТЦ "Система".
8. 1нструменти розширення ринку мунципальних цшних папер1в як чинника ресурсного забезпечення регюнального розвитку / О.В. Шевченко. Аналогична записка. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1131/
9. Бюджетний кодекс Украши вщ 08 липня 2010 р., № 2456-VI, ст. 16 i 74; Про затвердження порядку здшснення мюцевих запозичень // Постанова Кабшету ММсщв вщ 16 лютого 2011 р., № 110.
10. Wallance G.J. Could municipal bonds be the next financial Titanic? // http://www.forbes.com/sites/forbesleadershipforum/2012/09/20/could-municipal-bonds-be-the-next-financial-titanic/
Р. Билык, канд. экон. наук, доц., докторант Черновицкий нац. ун-т имени Юрия Федьковича, Черновцы
11. Фшатов О.Г. Законодавче регулювання ринку мунципальних облгацм // О.Г. Фшатов / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ИИр://паика.ки8Ишг.тк.иа/?р=8036.
12. Про затвердження перелку об'ектв i заходiв, що фшансуються у 2012 р. за рахунок коштв державного фонду регюнального розвитку // Розпорядження КМУ вщ 12 квггня 2012 р. № 243-р
13. Пасчник Ю.В. Бюджетна система УкраТни / Ю.В. Пасчник: [монограф.] - К.: Знання, 2008. - 670 с.
14. Дегтярьова В. Застосування програмно-цтьового методу в бюджетному процес УкраУни / У: Бюджетна полiтика у контекст стратеги соцiально-економiчного розвитку Украши: [монограф.] В 6 т. - Т.4: Про-грамно-цтьовий метод у бюджетному процесг - К.: НДФ1, 2004.
Надшшла до редакцм 05.12.13
ФИНАНСОВЫЕ ИНСТРУМЕНТЫ УКРЕПЛЕНИЯ РЕГИОНАЛЬНОЙ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ УКРАИНЫ
Доказана необходимость использования финансовых инструментов регулирования региональной конкурентоспрособности, проанализировано употребление финансовых инструментов в кризисный и посткризисный период, обоснована необходимость использования как фискальных, так и нефискальных инструментов регулирования развития региона.
Ключевые слова: региональная конкурентоспособность, местный бюджет, бюджет развития, инвестиционная субвенция, муниципальные ценные бумаги, местные кредитные союзы, программно-целевой метод бюджетирования, коммунальная собственность, земельные ресурсы.
R. Biluk, PhD in Economics, Associate Professor Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi
FINANCIAL INSTRUMENTS FOR STRENGTHENING REGIONAL COMPETITIVENESS IN UKRAINE
Financial instruments are very important in regulation of regional competitiveness. Some budget instruments approved their effectiveness even in crisis period, but the contemporary situation makes it necessary to use both fiscal and non-fiscal levers of adjustment of regional competitiveness.
Keywords: regional competitiveness, local budget, budget of development, investment grants, municipal bonds, local bank units, programtarget method of budgeting, communal property, land resources.
УДК 330.101
JEL E26, O17
Н. Дрозд, канд. екон. наук, асист.
КНУ iменi Тараса Шевченка, Кш'в
ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ НЕФОРМАЛЬНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
У статт/' розглядаються деструктивн/ прояви неформального сектору економ/'чно/' д/яльност/ на соц/ально-eKOHOMÎ4Huù розвиток кра/ни. Доведено, що незважаючи на тимчасовий позитивный вплив п/двищення рiвня частковоУ зайнятост/ серед неквалiфiкованuх прац/вник/в та отримання ц/нових переваг, пдприемства неформального сектору спричиняють набагато бльш/ негативн ефекти, що проявляються у порушены закошв конкурента, пiдвuщеннi подат-кового тягаря на офщшно влаштованих ос/6 та дестимулюючих факторах економiчного зростання. Запропоновано комплексну програму, що може сприяти переведенню п/дприемств неформального сектора у офщшну економ/ку.
Ключовi слова: офщшна економша, неформальна економша, негативний вплив неформального сектору, державна програма зменшення частки неформальноï економши.
Постановка проблеми. Сьогодж той факт, що деяк суб'екти господарсько1 дiяльностi працюють частково або повнютю поза законом, е очевидним. Пщприемст-вам вдаеться пщтримувати таку дiяльнiсть через зани-ження рiвня зайнятост, уникнення сплати податкв, зниження якост продукцп i технки безпеки, порушення авторського права, i нарешт не реестрацю в якост юридично! особи. Неформальний сектор економiчноТ дiяльностi, який часто називають тшьовим ринком, вщ-носиться до компанй, як працюють у правовш площин ведення господар^ю^ дiяльностi, але в той же час не виконують всх сво^х податкових зобов'язань та шших обов'язкв, та пщприемств, що займаються злочинною та шшою протиправною дiяльнiстю.
Неформальний сектор е поширеною i постйною економiчною особливютю бтьшост краш, що розвива-ються, i робить значний внесок у створення робочих мюць, виробництво i доходи. За останнми оцшками, розмiр неформального сектору в крашах, що розвива-ються з точки зору його частки зайнятих у нестьського-
сподарському секторi знаходиться у дiапазонi приблиз-но вщ однеТ п'ято'1' до чотирьох п'ятих. 1снують рiзнi причини, чому уряди можуть бути стурбован величиною неформального сектору. До них вщносяться поте-н^йн негативн наслщки для конкурентоспроможност та економiчного зростання, неповне охоплення соца-льних програм, пщрив засад соцiальноï згуртованост та правопорядку, фiскальнi втрати через неоголошену економiчнy дiяльнiсть. Для бтьшосл yрядiв, цi проблеми переважують бyдь-якi переваги, якi пропонуе неформальний сектор як джерело створення нових робочих мюць i в якост захисту для бщних. Ця проблема е особливо актуальною для краТн, що розвиваються, проте i притаманна розвиненим крашам також, саме тому дослщження питань неформально!' економки i ïï шкщли-вого впливу мае особливе значення в даний час.
Анашз останшх досл1джень i публ1кац1й. Враховую-чи актyальнiсть дослiдження неформального сектору еко-номiки та шляхiв виведення пiдприемницькоï дiяльностi з неформальних вщносин в умовах пiдвищення потреб дер-
© Дрозд Н., 2014
