CC BY
68І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Пріорітетні фактори структури донозологічного стану організму дітей молодшого шкільного віку
Омельченко Т.Г.
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Анотації:
Розглянуто факторну структуру донозологічного стану організму школярів. У експерименті приймали участь 43 учні. виявлено вклад різних компонентів, які визначають функціональні резерви організму школярів. виявлено найбільш значущі складові факторної структури донозологічного стану: антропометричні,
кардіореспіраторні та психофізіологічні компоненти. встановлено пріоритетні фактори, які повинні визначати спрямованість фізкультурно-оздоровчих занять в процесі корекції донозологіч-них станів організму. Зазначено, що найбільший вплив у структурі донозологічного стану школярів мають резерви серцево-судинної системи (37, 744%).
Ключові слова:
здоров’я, молодші школярі, доно-зологічний стан, діагностика.
Омельченко Т.Г. Приоритетные факторы структуры донозологического состояния организма детей младшего школьного возраста. Рассмотрена факторная структура донозологического состояния организма школьников. в эксперименте принимали участие 43 ученика. Обнаружен вклад разных компонентов, которые определяют функциональные резервы организма школьников. Обнаружены наиболее значимые составляющие факторной структуры донозологического состояния: антропометрические, кардиореспи-раторные и психофизиологические компоненты. Установлены приоритетные факторы, которые должны определять направленность физкультурно-оздоровительных занятий в процессе коррекции донозологических состояний организма. Отмечено, что наибольшее влияние в структуре донозологическо-го состояния школьников имеют резервы сердечно-сосудистой системы (37,7%).
здоровье, младшие школьники, донозологи-ческое состояние, диагностика.
Omelchenko T.G. Priority factors of prenosological condition of the body structure of children of primary school age. We consider the factor structure prenosological body state of pupils. The experiment involved 43 schoolchildren. Discovered contribution of different components, which determine the functional reserves of the body of schoolchildren. Discovered the most important components of the factor structure prenosological status: anthropometry, cardiorespiratory and physiological components. Set priorities for the factors that should determine the direction of health and fitness classes in the process of correction prenosological states of the organism. It is noted that the greatest influence in the structure of state students have prenosological reserves of the cardiovascular system (37.7%).
health, schoolchildren, prenosological state, diagnostics.
Вступ.
Погіршення стану здоров'я дітей молодшого шкільного віку в Україні спонукає до пропаганди превентивної діагностики, невід'ємним компонентом якої є донозологічна діагностика.
Сучасний аналіз стану проблеми донозологічної діагностики організму показує актуальність даної проблеми і підкреслює її головне завдання - пошуки шляхів управління здоров’ям людини [4]. Однак, незважаючи на велику кількість досліджень [1, 2, 5], більшість існуючих методів базується на визначенні функціональних можливостей організму що є недостатнім для вимірювання кількості здоров'я, а тим більше для визначення донозологічного стану організму. Для всебічної оцінки стану здоров'я організму важливо знати не тільки функціональні можливості організму (рівень діє спроможності, дієздатності організму), а й якісні показники здоров'я ( рівень самопочуття, період відновлення організму). Згідно результатів різних дослідників [1, 6] близько 80% дітей молодшого шкільного віку знаходяться у донозологіч-ному стані.
У зв’язку з цим, виходячи з аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури, вважаємо необхідним визначення факторної структури донозологічного стану організму дітей молодшого шкільного віку з метою цілеспрямованої організації фізкультурно-оздоровчих занять.
Існує велика кількість досліджень, які присвячені донозологічному стану організму, що підтверджує актуальність даної проблеми [3, 5, 6]. Термін до-нозологічний стан вперше був запропонований
Р.М.Баєвським і В.П. Казначеєвим 1974р [2]. Вчення про донозологічні стани отримало свій розвиток за© Омельченко Т.Г., 2011
вдяки дослідженням в галузі профілактичної медицини, вікової фізіології, епідеміології які контроль за станом здоров’я орієнтують на здатність організму адаптуватися до нових незвичайних умов навколишнього середовища, а не на розвиток захворювань в організмі. Донозологічний стан організму характеризується нормальним функціонуванням організму при якому простежується динаміка зниження рівня адаптаційних можливостей організму. Однак, не завжди слід ототожнювати донозологічний стан організму з розвитком патологічного процесу в організмі.
Теоретичний аналіз літератури вказує на незначну кількість досліджень донозологічного стану індивіду і практичну відсутність моделей для оцінки та корекції донозологічних станів організму школярів засобами фізкультурно-оздоровчих занять [6].
В літературі зустрічаються наукові дослідження з проблеми діагностики рівня соматичного здоров’я Є.Яремко, Л. Вовканич 2009 та ін. Функціональний стан організму в процесі фізкультурно-оздоровчих занять вивчали Кікіашвілі С.Г., 1991, Глазун Т.В., 2006 р та інші.
Донозологічний стан обумовлений певною сукупністю факторів, що мають неоднаковий вклад в його структуру. За дослідженнями ряду авторів [2, 5, 6] відзначаються різні фактори донозологічного стану, а саме антропометричні, фізіологічні та інші. Однак, результати більшості досліджень мають узагальнений характер що не дає можливості їх інтерпретувати і використовувати під час програмування фізкультурно-оздоровчих занять для дітей .
Регулярно присутня в судженнях більшості авторів (Р.М. Баєвський, О.П. Берсенєва 1991; А.І.Григор’єв, Р.М Баєвський, В.В.Овчинніков, 1993; Р.М Баєвський,
э
20Л
ДОНОЗОЛОГІЧНИЙ СТАН ОРГАНІЗМУ
і ^ антропометричні показники
і і і
і вегето-судинні показники (ССС) і Т
і і і
і ^ нейродинамічні показники (ВНД)
і і і
психічні стани
Рис.1.Структура донозологічного стану організму
Ю.М. Семенов, 1996 ) констатація донозологічного стану організму школярів спонукає подальші дослідження даної проблеми [6]. У зв’язку з цим, тема дослідження є актуальною і потребує доопрацювання.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження: виявити пріоритетні фактори, що визначають донозологічні стани організму молодших школярів.
Методи та організація досліджень: методи теоретичного аналізу й узагальнення даних спеціальної літератури, антропометрії, медико-біологічні (фізіологічні методи, психофізіологічні методи), педагогічний експеримент, а також математичної статистики. В дослідженні приймали участь 43 учні експериментальної групи сформованої із дітей молодшого шкільного віку (7-10 років) протягом березня 2009-грудня 2010 року.
Результати дослідження та їх обговорення.
В результаті проведення експерименту виділено три компоненти: фізіологічний (вегетосудинний), психофізіологічний ( нейродинамічний) параметри та психічний стан на основі яких визначались критерії донозологічного стану організму. Схематично це представлено на рисунку 1.
Аналіз факторної структури донозологічного стану виявив найбільш значущі складові: антропометричні, кардіореспіраторні та психофізіологічну компоненту.
В результаті факторного аналізу нами було виділено 5 груп факторів які складають 86, 113 % загальної дисперсії і розподілилися таким чином (рис. 2).
1. Функціональні резерви серцево-судинної системи
2. Функціональні резерви дихальної системи
3. Фізичне здоров'я організму
4. Фізичний розвиток організму
5. Психофізіологічний розвиток організму.
З аналізу діаграми слідує: найбільший вплив у структурі донозологічного стану молодших школярів мають резерви серцево-судинної системи (37, 744%), яка виступає індикатором стану всього організму. Де-
тальніше інформацію впливу факторів представлено у табл. 1.
Основним виділений фактор 1 який складає 37, 744 % загальної дисперсії. Фактор 1 ми означили як функціональні резерви серцево-судинної та дихальної систем оскільки він включає комплекс різних карді-ореспіраторних показників взаємопов'язаних між собою. Даний фактор виявив високу позитивну кореляцію із ЧСС1 (0, 911), із ЧСС2 (0, 844), із ЧСС3 (0, 812), індексом Руф’є (0, 948), індексом Робінсона (0, 714), індексом Кердо ( 0, 695), а також виявлено достовірно високу негативну кореляцію з коефіцієнтом фізичного розвитку - КФР (- 0, 594). Причому, чим менший КФР, тим більший фактор, і навпаки.
Другий фактор описується індикаторами що характеризують функціональні резерви дихальної системи організму має достовірні кореляційні зв’язки з віком (0, 836), масою тіла (0, 794), довжиною тіла (0, 699), ОГК (0, 630), ЖЄЛ (0, 811), індексом Кете (0, 769), ФВіком (0, 530).
Третій фактор виявив статистично значимі кореляційні зв’язки з АП-адаптаційним потенціалом (0, 915) що інтерпретується як коефіцієнт фізичного здоров'я організму, а також АТсист. (0, 891), АТдіаст. (0, 925), індексом Робінсона (0, 619) і високу негативну кореляцію з індексом Кердо (-0, 589).
Четвертий фактор має позитивну кореляцію з параметрами дихальної системи: пробою Генче (0, 881), пробою Штанге (0, 647), а також високу кореляцію з КФР (0, 776), і ФВіком (0, 652). Враховуючи дані цей фактор означений нами як показник біологічного (фізіологічного) розвитку організму.
П’ятий фактор виявив статистично значимі кореляційні зв'язки з динамометрією правої руки (0, 835), силовим індексом правої руки (0, 913) і психофізіологічними показниками організму: пам’ять ( 0, 734), увага (0, 625), ПЗМР (0, 689) і визначений нами як показник психофізіологічного розвитку.
І ПЕДАГОГІКА I
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
4G
35 37,744
3G
25
2G 19,775
15
1G 9,92 1G,672
5 8,GG2
G
1 2 3 4 5
Рис.2. Загальний вклад % факторів у структурі донозологічного стану молодших школярів.
Таблиця 1.
Факторна структура донозологічного стану дітей молодшого шкільного віку
№ фактору Показники фактори Загальний вклад %
І АТ сист, АТ діаст. АП (КЗ Баєвський) індекс Кердо, індекс Руф’є, індекс Робінсона, функціональні резерви серцево-судинної системи 37, 744
II ЖЄЛ, проба Штанге, проба Генче Функціональні резерви дихальної системи 19, 775
ІІІ коефіцієнт фізичного розвитку (КФР), функціональний (біологічний) вік Функціональний вік 9, 92
rv маса тіла, довжина тіла, ОГК (окружність грудної клітини), індекс Кетле Фізичний розвиток організму 8, ОО2
V Силовий індекс, коефіцієнт домінування Точність уваги, переключення уваги, пам’ять, швидкість простої зоромоторної реакції Психофізіологічний розвиток організму 1О, 672
В результаті факторного аналізу підтверджено провідну роль у факторній структурі донозологічно-го стану кардіореспіраторних показників що свідчить про необхідність розвитку аеробних можливостей організму молодших школярів.
У факторній структурі донозологічного стану відзначено вагому роль коефіцієнта фізичного розвитку, що пояснюється фактичним відхиленням антропометричних та фізіологічних показників від належних табличних значень, вказує наявність надлишкової маси тіла або її зменшення у порівнянні з нормою, а також відхилення АТ (по гіпертонічному та гіпотонічному типу) .
Встановлено високий кореляційний взаємозв’язок антропометричних і функціональних показників ор-
ганізму, функціональних і психофізіологічних показників. Це дозволяє використовувати дані про зміну антропометричних показників для прогнозування змін функціонального і психофізіологічного статусу і доповнює літературні дані [7].
Проведений факторний аналіз виявив вклад різних компонентів в загальну структуру донозологічного стану які визначають функціональні резерви організму молодших школярів, фізичний і психофізіологічний розвиток організму.
Таким чином з метою корекції донозологічного стану дітей молодшого шкільного віку доцільно використовувати засоби оздоровчої фізичної культури, які впливають на його фактори: оптимізацію функці-
ональних резервів серцево-судинної і дихальної систем; удосконалення фізичного розвитку організму; нормалізацію психофізіологічного розвитку організму молодших школярів.
Висновки
Аналіз фахової літератури та результати проведених досліджень виявляють проблему донозологічного стану організму. У зв’язку з цим, розроблено структуру донозологічного стану організму молодших школярів.
Проведено факторний аналіз структури донозоло-гічного стану організму. Визначено рейтинг пріорі-тетних факторів донозологічного стану організму.
Література:
1. Апанасенко Г.Л., Михайлович СО. Фізіологічні основи фізичної культури і спорту: навч.посібник , Ужгородський НУ- Ужгород, 2004.-144с.
2. Баєвский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. - М.: Медицина, 1979. - 289 с.
3. Баєвский РМ., Берсенева А.П. Донозологическая диагностика в оценке состояния здоровья. //Валеология, диагностика, средства и практика обеспечения здоровья. - CR6.: Наука, 1993, с. 33-47.
4. Дубогай О., Маньковецька Н. Плекаймо здоров’я дитини-Запоріжжя: [ б.в.], 2007.-264 с.
5. Маліков М.В., Богдановська Н.В Функціональна діагностика у фізичному вихованні і спорті: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Запоріжжя: ЗДУ, 2006.-227 с.
6. Миллер Л.Л. Понятие о донозологических состоянияхТермины и понятия в сфере физической культуры: І международный конгресс. - СТб. 2007.-с. 255-257
7. Cапин М.Р. , Брыскина З.Г Анатомия и физиология детей и подростков: учебное пособие для студентов пед. вузов, - М.: Академия, 2000.- 456с.
Информация об авторе: Омельченко Татьяна Григорьевна
ome.taniawamailru@yandex.ua Национальный университет физического воспитания и спорта Украины ул. Физкультуры 1, г.Киев-150, 01680, Украина.
Поступила в редакцию 03.11.2011г.
32011
На прикладі нашої виборки можна констатувати: з метою корекції донозологічного стану дітей молодшого шкільного віку доцільно використовувати засоби оздоровчої фізичної культури, які впливають на опти-мізацію функціональних резервів серцево-судинної і дихальної систем організму.
Результати досліджень показують пріоритетні фактори у структурі донозологічних станів організму молодших школярів і вимагають розроблення типових корекційних фізкультурно-оздоровчих програм. Подальші дослідження планується провести у напрямку розробки та апробації корекційних фізкультурно-оздоровчих програм до нозологічного стану молодших школярів.
References:
1. Apanasenko G.L., Mikhajlovich S.O. Fiziologichni osnovi fizichnoyi kul'turi i sportu [Physiology bases of physical culture and sport], Uzhgorod, USU Publ., 2004, 144 p.
2. Baievskij R.M. Prognozirovanie sostoianij na grani normy i patologii [Prediction of states on the verge of normal and pathological], Moscow, Medicine, 1979, 289 p.
3. Baievskij R.M., Berseneva A.P Valeologiia, diagnostika, sredstva i praktika obespecheniia zdorov’ia [Valeology, diagnostics, tools and practices for health], Saint Petersburg, Science, 1993, pp. 33-47.
4. Dubogaj O., Man’kovec’ka N. Plekajmo zdorov’ia ditini [Cherish the health of child], Zaporizhzhya, 2007, 264 p.
5. Malikov M.V., Bogdanovs’ka N.V. Funkcional’na diagnostika u fizichnomu vikhovanni i sporti [Functional diagnostics in physical education and sport], Zaporizhzhya, ZSU Publ., 2006, 227 p.
6. Miller L.L. Poniatie o donozologicheskikh sostoianiiakh [The concept of prenosological states]. Terminy i poniatiia v sfere fizicheskoj kul ’tury [Terms and concepts in physical education], Saint Petersburg, 2007, pp. 255-257
7. Sapin M.R. , Bryskina Z.G. Anatomiia i fiziologiia detej i podrostkov [Anatomy and physiology of children and adolescents], Moscow, Academy, 2000, 456 p.
Information about the author: Omelchenko Tat’iana Grigor’evna
ome.taniawamailru@yandex.ua National University of Physical Education and Sport of Ukraine Physical Education str. 1, Kiev-150, 01680, Ukraine.
Came to edition 03.11.2011.
