Биологический возраст как критерий для определения донозологического состояния организма младших школьников Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

э

2011

Біологічний вік як критерій для визначення донозологічного стану організму молодших школярів

Омельченко Т.Г.

Національний університет фізичного виховання і спорту України

Анотації:

З теоретичної та практичної точок зору обґрунтовано необхідність визначення біологічного віку (БВ) дітей молодшого шкільного віку як важливого критерію донозологічної діагностики. Наведено класифікацію донозологічних станів на основі БВ. У дослідженні брали участь 159 дітей 7-10 років. Аналіз отриманих середніх показників ФВ показує відхилення від КВ у всіх статевово-вікових групах що діагностує донозологічний стан організму школярів.

Ключові слова:

біологічний вік, календарний (хронологічний) вік, до нозологічний стан, темп фізичного розвитку, діти молодшого шкільного віку.

Омельченко Т.Г. Биологический возраст как критерий для определения донозоло-гического состояния организма младших школьников. С теоретической и практической точек зрения обосновано необходимость определения биологического возраста (БВ) детей младшего школьного возраста как важного критерия донозологической диагностики. Представлено классификацию донозологических состояний на основании БВ. В исследовании принимали участие159 детей 7-10 лет. Анализ полученных средних показателей ФВ показывает отклонение КВ у всех возрастно-половых группах, что диагностирует донозологическое состояние организма.

биологический возраст, календарный (хронологический) возраст, донозологическое состояние, темп физического развития, дети младшего школьного возраста.

Omelchenko T.G. Biological age as a basis for determining prenozological states in elementary school-age children. The

necessity of determining the biological age (BA) in elementary school-age children as an important criterion for prenozological diagnostics is justified from the theoretical as well as practical prospective. The classification of prenozological states based on the BA is presented. The experiment features data of 159 children aged 7-10 years. Analyses of the obtained mean functional age (FA) data shows deviation from the calendar age (CA) in all age and gender groups which enables to diagnose prenozological state of elementary school-age children.

biological age, calendar (chronologic) age, prenozological state, rate of physical development, children of midchildhood.

Вступ.

Давно відомий факт про існуючу відмінність дітей одного календарного (хронологічного) віку за показниками росту та розвитку організму зумовив лонгітюдні дослідження даної проблеми і введення нового терміну біологічний вік (БВ).

У вітчизняній літературі термін БВ з’явився в 30-40-их роках ХХ століття в працях російських вчених В.Г. Штефко та Д.Г. Рохліної [2]. На заході значно раніше з метою оцінки стану організму вживають термін “вік розвитку” що по суті є ідентичним терміну біологічний вік.

Дослідження індивідуальних вікових особливостей (БВ) дітей, закономірностей процесів росту та розвитку організму, виявлення відмінностей між дітьми одного календарного віку є основою реалізації індивідуально-диференційованого підходу.

Біологічний вік як інтегральний показник функціонального стану організму є одним із критеріїв донозологічної діагностики стану здоров’я молодших школярів. Біологічний вік (БВ) або функціональний вік (ФВ) - це досягнутий окремим індивідом рівень розвитку морфологічних структур і функціональних процесів життєдіяльності організму, визначений хронологічним віком тієї групи, якій він відповідає за рівнем свого розвитку [2]. Біологічний вік визначають як показник відповідності (невідповідності) морфофункціонального статусу даного індивіду деякому середньостатистичному значенню розвитку даної віково-статевої групи. У зв’язку з цим, біологічний вік виступає оцінкою індивідуального вікового статусу організму.

Для визначення біологічного віку дітей молодшого шкільного віку використовують декілька критеріїв (маркерів, індикаторів) на основі яких розроблені

© Омельченко Т.Г., 2011

методики визначення БВ [5, 6]. Досить вживаним є використання анатомічних маркерів (оцінка зубної, кісткової та статевої зрілості дитячого організму); фізіологічних маркерів (оцінка стану показників артеріального тиску, пульсу, життєвої ємності легень та інших показників); індикаторів фізичної працездатності; індикаторів розумової працездатності; показників біоелектричної активності головного мозку. З метою контролю за станом здоров'я школярів, використовуючи донозологічну діагностику стану організму тематику дослідження вважаємо актуальною.

Біологічний вік так само як і календарний є динамічною характеристикою стану організму, тобто відображає темпи індивідуального росту та розвитку організму. Хронологічний вік не має можливості оцінити ступінь зрілості організму, а прості вимірювання довжини та маси тіла є малоінформативними і не дозволяють зробити об’єктивні висновки про стан організму. Таким чином використовуючи тільки показники КВ практично неможливо виявити динаміку несприятливих відхилень у стані здоров’я дітей, діагностувати донозологічний стан [1,4,7]. Донозологіч-ний стан - стан організму при якому оптимальні адаптаційні можливості організму забезпечуються більш високою напругою регуляторних систем організму, що збільшує витрати функціональних резервів організму [1].

У зв'язку з цим, пошук ефективних інтегративних методик визначення БВ є актуальними протягом тривалого часу.

Виходячи з аналізу літератури [2,3,5,7], найбільш вживаними методиками визначення БВ на практиці є авторські методики з використанням антропометричних та фізіологічних критеріїв. Так наприклад, за методом Моргана рекомендують визначати БВ дітей за допомогою зубних індексів, використовуючи

І ПЕДАГОГІКА І

ПСИХОЛОГІЯ

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту _

Таблиця 1

Розподіл дітей молодшого шкільного віку за віком та статтю

Вік, років стать Загальна кількість (п)

чоловіча (п) Жіноча (п)

7 18 25 43

8 19 25 44

9 20 25 45

10 11 16 27

Всього: 67 91 159

Таблиця 2

Статистичні значення деяких антропометричних та кардіореспіраторних показників дітей 7 - 10 років

МТ ДТ ЗД вдив ЗД видих АТсист АТдіаст Індекс Кетле Індекс Руф’є

X 31,01 134,89 26,15 16,14 91,38 57,55 0,228 15,5572

т X 0,537 0,652 0,606 0,501 0,976 0,694 0,003 0,35604

а 6,768 8,223 7,638 6,313 12,311 8,749 0,04 4,48945

X . 19 113 9 2 65 40 0,15 5,6

X 52 159 47 34 120 80 0,33 25,2

(п=Ш)

де X - середнє значення; т - стандартна похибка середнього значення; а - середнє квадратичне відхилення; х. - значення варіантів ряду; х тіп - середнє мінімальне значення; х тах - середнє максимальне значення.

показники артеріального тиску, зору, слуху [3]; за методом Дамона - за станом волосся, на основі показників динамометрії кисті, даних антропометрії [3]; за методом Вебстера - використовуючи біохімічні показники (вміст сечовини у крові, холестерину в плазмі, швидкості осідання еритроцитів і т.д.) та фізіологічні показники (рівень артеріального тиску, показники життєвої ємності легень (ЖЄЛ)); за методом Суомінена крім фізіологічних показників для визначення БВ використовують психофізіологічні показники (символ-цифровий тест); за методом Накамура -поєднанням показників біохімічних та фізіологічних критеріїв, використовуючи реакцію організму на максимальне фізичне навантаження та час відновлення; за методикою Войтенка, методикою Войтенка-Токаря [2] та іншими методиками вітчизняних та зарубіжних вчених. Проте, жодна із перелічених методик не отримала широкого розповсюдження в практичній діяльності, оскільки деякі з них є важковимірюваними та малоінформативними, що обмежує їх використання. Методики визначення БВ повинні відображати чіткі вікові зміни які можна виміряти та описати. Крім того, методи вимірювання не повинні завдавати шкоди здоров’ю дитини та викликати неприємні відчуття організму і бути придатними для скринінгу великої кількості індивідів. У зв’язку з цим, намагаючись задовольнити всі вимоги до методик визначення БВ дітей молодшого шкільного віку, ми обрали методику визначення БВ (ФВ) розроблену Коробейниковою Л.Г. і Козак Л.М., яка отримала патент на винахід Гос-патенту України (2001) [7].

Робота виконана за планом НДР Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета: визначити біологічний вік дітей 7-10; порівняти БВ із хронологічним (календарним) віком; обґрунтувати БВ як критерій для визначення донозо-логічного стану організму молодших школярів.

Методи та організація досліджень: у дослідженні брали участь 159 дітей молодшого шкільного віку; для визначення БВ (ФВ) використовували зазначену вище методику; досліджували антропометричні показники: довжину тіла (ДТ) і масу тіла (МТ); показники кардіореспіраторної системи в спокої і при функціональних пробах (частота серцевих скорочень в спокої (ЧССспок) і після 20 присідань за 30 секунд (ЧССнавант.), життєву ємність легень (ЖЄЛ), затримку дихання на вдихові (ЗДВвд) і видиху (ЗДВвид); БВ(ФВ) розраховували за методикою Коробейник Л.Г. і Козак Л.М.

Результати дослідження.

Оцінка стану організму методом визначення БВ молодших школярів відображає вплив на організм зовнішніх умов і наявність (відсутність) патологічних змін. Тому, очевидними є різниця у показниках БВ дітей молодшого шкільного віку що проживають у різних регіонах, мають активний (пасивний) спосіб життя, тощо. Для дитячого організму що активно росте і розвивається, випереджання чи відставання БВ відносно КВ ми інтерпретували як ознаку зниження рівня здоров'я , - і діагностували як донозологічний стан. В свою чергу це дозволило використовувати БВ як критерій для визначення донозологічного стану організму. З метою визначення БВ ми досліджували особливості росту і розвитку 159 дітей молодшого шкільного віку. Віково-статевий розподіл дітей представлено у табл. 1.

Оцінюючи антропометричні та кардіореспіратор-ні показники молодших школярів, які необхідні для визначення БВ слід відмітити їх гетерохнонність. (табл.2).

Результати наших досліджень не суперечать існуючим в літературі і доповнюють дані щодо процесів акселерації та ретардації молодших школярів.

Особливу увагу звертаємо на виявлену дисгармонію у фізичному розвиткові молодших школярів зумовлену процесами росту і розвитку організму. В період 7-10 років продовжується окостеніння скелету, інтенсивно розвивається м’язева система, удосконалюється нервова система, посилюється аналітична і синтетична функції кори великих півкуль головного мозку [6]. Однак, фізичний розвиток значно випереджає нервово-психічний [8] що і зумовлює швидку втомлюваність, розсіяність уваги, підвищену потребу рухової діяльності. Таким чином, організм молодших школярів легко піддатливий до розвитку захворювань різної етіології, відхилень у стані здоров'я, що обумовлюють донозологічний стан.

У зв’язку з цим, з метою недопущення зниження рівня здоров’я дітей, вважаємо за необхідне впровадження донозологічного контролю, а саме визначення ФВ, в систему оцінки стану здоров’я.

Функціональний вік 159 молодших школярів визначали розраховуючи коефіцієнт фізичного розвитку (КФР) за формулою:

КФР = ДТф/ДТт + МТф/МТт + ЧССпокт/ЧССпокф+ (1) +ЧССнаван /ЧССнаван. + ЗДВвд./ЗДВвд +

т ф ф ^ т

+ЗДВвидф/ЗДВвидт + ЖЄЛф/ЖЄЛ^ /п, ф - фактичні значення показників; т - табличні належні значення показників (табл. 4); п - кількість показників у формулі (п = 7) .

ФВ= КФР * КВ, (2)

ФВ - функціональний вік,

КФ - коефіцієнт фізичного розвитку КВ - календарний вік (років).

Коефіцієнт фізичного розвитку (КФР) кількісно відображає ступінь біологічної зрілості організму молодшого школяра.

Функціональний вік (ФВ) - рівень морфофункці-ональної зрілості на фоні популяційного стандарту, є результатом співвіднесення фактичних показників із табличними належними значеннями показників які представлені у табл. 5.

Статистичні значення показників функціонального віку дітей молодшого шкільного віку представлені у табл.3.

З аналізу результатів табл. 3 слід зазначити, що середній показник ФВ у всіх вікостатевих групах є вищим за КВ. Найбільш значні відхилення (до 8 років) виявлені серед дівчаток і хлопчиків КВ яких дорівнює 10 років. Можливо, це пояснюється початком періоду статевої зрілості, особливо у дівчаток (ФВ=18,831 ). У всіх статево-вікових групах ФВ дівчаток є вищим ніж у хлопчиків, що пояснюється закономірностями фізіологічного розвитку жіночого організму. Виключення становить лише група дітей КВ=9 років, де спостерігаються більш високі показники ФВ серед

32011 її

хлопчиків у порівнянні із дівчатками, що зумовлюється нерівномірними процесами росту та розвитку (ФВ хлопчиків=17,277; ФВ дівчаток=16,942).

За відхиленням значень ФВ від значень КВ визначали тип фізичного розвитку і діагностували стан фізіологічної норми або відхилення від норми - до-нозологічний стан організму.

• відхилення ФВ від значень КВ в межах не більше 3 років - стан фізіологічної норми;

• відхилення ФВ від значень КВ межах більше (+ 3 ) років - донозологічний стан організму (акселерація);

• відхилення ФВ від значень КВ межах менше(- 3) років - донозологічний стан (ретардація).

Аналіз показника КФР що використовувався для визначення ФВ і обумовлює фактичне значення ФВ в межах нашої вибірки дає змогу класифікувати три типи донозологічних станів:

• донозологічний стан з прискореним фізичним розвитком високої інтенсивності;

• донозологічний стан з прискореним фізичним розвитком середньої інтенсивності;

• донозологічний стан з прискореним фізичним розвитком низької інтенсивності.

Аналіз отриманих показників КФР виражений у %

і представлений на діаграмі (рис.1)

Аналіз отриманих середніх показників ФВ показує відхилення від КВ у всіх статевово- вікових групах що вказує на процеси прискореного росту і розвитку (акселерацію), діагностує донозологічний стан і представлений на гістограмі (рис. 2).

Аналіз гістограми показує неоднорідність даних (має два пікові періоди) і не виключає можливі артефакти.

Достовірний інтервал для середніх значень знаходиться в межах діапазону: m =[0,166 - 0,42 ] і пояснюється випадковою вибіркою.

Стандартне відхилення характеризує коливання показників відносно середнього значення в межах: с =[0,7477-1,6947] і демонстує у значної частини досліджуваних відхилення від середнього значення. Дослідження X та X значень показників ФВ

^ ’ ’ mm max

дає можливість зробити висновок про прискорений фізичний розвиток високої інтенсивності дівчаток 8-9-10 років, а хлопчиків 9-10 років та прискорений фізичний розвиток низької інтенсивності дівчаток 7 років і хлопчиків 7-8 років.

Виходячи з результатів дослідження, застосування донозологічної діагностики стану організму, зокрема визначення БВ, є інформативним і має враховуватися в організації навчально-виховного процесу.

Таким чином, за результатами ФВ (БВ) можна оцінити стан організму молодших школярів, створити оптимальні умови в навчально-педагогічному процесі для росту та розвитку не руйнуючи здоров'я школяра. У зв’язку з цим, вважаємо за доцільне впровадження донозологічної діагностики для оцінки стану здоров'я молодших школярів, обов'язковим компонентом якої є визначення БВ.

І ПЕДАГОГІКА І

ПСИХОЛОГІЯ

та медико-біологічні проблеми фізичного

виховання і спорту __________________________________________________________________________________________

Таблиця 3

Статистичні значення показників функціонального віку 7 - 10 років

Показники вік 7 років 8 років 9 років 10 років

чол. жін. чол. жін. чол. жін. чол. жін.

X 11,811 12,035 11,811 14,88 17,277 16,942 18,003 18,831

m x 0,1762 0,166 0,1762 0,2277 0,2639 0,2286 0,4048 0,4237

с 0,7477 0,8463 0,7477 1,1383 1,18 1,1431 1,2801 1,6947

X . mm 10,54 10,52 10,54 12,18 15,53 15,08 16,17 16,62

X max 13,54 13,39 13,54 14,88 19,45 19,15 20,27 22,33

(п= 159)

Таблиця 4

Класифікація донозологічних станів організму на основі КФР

ДС з прискореним с )ізичним розвитком

Інтенсивність фізичного розвитку високої інтенсивності середньої інтенсивності низької інтенсивності

Значення КФР 1,7 і > 1,6-1,3 1,2>

Рис. 1 Розподіл дітей за ДС з прискореним темпом КФР

1 - (68% дітей) - прискорений фізичний розвиток середньої інтенсивності;

2 - (19% дітей)- прискорений фізичний розвиток низької інтенсивності;

3 - (13% дітей)- прискорений фізичний розвиток високої інтенсивності.

25

20

0 A J —

1

У 10

Рч

ФВік

Mean = 15,17

Std.Dev.=2,708

N=159

0

10 12 14 16 18 20 22

ФВік

Рис. 2 Стандартне відхилення показників ФВ молодших школярів

5

Таблиця 5

с

с

3

с

S3

л

S

а

§

с

с

к

а

К п у р г в о к га 1 12 років 1 ,91 2, +1 (N ,8 5, ,21 +1 9, СП | 36,31±2,52 | | 33,33±2,61 | 8 + 1 СП ,8 8 7 + 1 о ,7 9, 8 2 ¥ СП ,5 9, 8 ,7 + 1 40 ,7 8, 1 61,01±5,64 | | 56,52±4,03 | 4 4, +1 ,51 2, 2 4 ,9 + ,61 21 | 98,13±2,54 | | 89,75±2,33 | | 2,15±0,95 | 1 1,87±0,97 |

ів кі О а 2 ,9 СП + 1 СП СП 0, ,91 (N ,7 6, СП 2 + 1 ,61 2, СП 2 5, + 0, СП 8 ,5 + 1 ОО со 7, 8 8 со, + 1 ,8 2, 9 СП + (N 8, 9 ,8 +1 0, 2 СП + со, 8, 5 СО, СП +1 (N ,7 5, 4 ,51 +1 ,0 0, 2 -\- о ,0 9, ,21 2, +1 (N ,9 8, 6 2 ,9 2, +1 СП ,4 2, 6 5 ,6 0, + 7 ,0 2, ,81 0, + 1 9 ,7

ів кі о а 0 СП ,6 ?| СП 9, СП ,51 її (N ,9 2, СП ,91 (N 9, 2 ,61 7, 2 3 со, 9, 8 7 + 1 ОО ,6 9 2 СП + СП ,6 6, 5 ,8 ?l СП 'Zt, 2 2 со, 5, + ,61 СП 5 ,41 СП +1 ,6 8, СП 7 ,4 +1 о ,0 7, 6 ,9 ? ,21 6, 2 ,4 СП 5 2 ,8 ?| СП ,4 6, 4 8 ,5 8 ,7 8 ,7 ^1 5 ,5

ів кі о р 9 2 +1 (N СП СП 6 ,5 +1 (N 9, 2 ,81 ?! ОО ,8 8, 2 ,01 + ,9 5, 2 0 ,0 я ,01 СП 9 ,5 я ,6 0 9 ,8 ? (N со, 2 2 со, ?l ,9 8, СП 6 ,5 40 ,4 8, СП 2 ,4 СП + 1 ,2 2, СП 7 ,4 +1 о ,0 7, 6 ,5 ,81 5, 4 ,5 СП ,9 5, 4 6 ,2 ,9 6, СП 7 ,0 4 ,7 ,4

ів кі о р 8 2 СП 5, +1 (N СП СП й ,2 6, 2 ,01 СП + 1 ,81 7, 2 2 со ? (N ,8 5, 2 ,81 ?! СП ,6 ''t 9 8 ,5 ?| ОО ,2 8, 9 8 СП + (N ,7 0, СП 5 СП + 1 (N ,5 9, СП СП СП ? о ,8 7, СП 2 ,0 ?| (N ,8 СП ,91 о ,6 6, СП ,8 СП ,21 5, 1 1 ,61 6 ,5 ,81 4 С^^

ів кі о р 7 ,5 ?! 00 7, 2 2 ?! 2 ,5 ?! ,2 7, 2 ,81 ? (N ,0 2 ,81 сл ,8 5, 9 6 ,5 +1 ,6 5, 9 СП ? (N ,6 8, СП 7 СП СП + 1 СП ,8 0, 8 ,5 + ,01 СП СП 6 ,5 я со, 4, 2 4 со :^| СП СП 5 ,4 + ,6 1 1 2 ,6 6 2 :^1 5 ,2

Школярі и к и Е о а ата £ и к и Е о а ата £ и к и Е о а ата IS и к и Е о а ата IS и к и Е о а ата IS и к и £ о а ата & и к и Е о а ата IS и к и Ё= о а ата IS

Показники м с ті а н и ж в о и к а, іл ті а с I ви х й о п с у О О Ч ЧСС після навантаження, хвил-1 Затримка подиху на вдиху, с Затримка подиху на видиху, с г к а, л и с а в о ъ а в о н а т Життєва ємність легенів , л

32011

Ц

Висновки.

1. Aналіз літературних даних та результатів проведених досліджень дозволяє виявити протиріччя між хронологічним (календарним) віком та біологічним (функціональним) віком.

2. Біологічний вік - фундаментальна характеристика індивідуальних темпів росту та розвитку організму на фоні популяційного стандарту.

3. Проведений аналіз дослідження методик БB дозволив виділити найбільш раціональну методику визначення ФB розроблену Коробейниковою Л.Г. і Козак Л.М.

4. Bизначення БB ^B) дозволило виявити ряд невідповідностей ФB і KB, а також діагностувати донозологічний стан (ДС) організму молодших школярів, переорієнтувати дітей на здоровий спосіб життя.

5. Дослідження ДС молодших школярів дозволило класифікувати три типи донозологічних станів на основі показника КФР, що відображає прискорення ФB з різною інтенсивністю.

6. Bиходячи з результатів дослідження, застосування донозологічної діагностики стану організму молодших школярів, зокрема визначення БB. вважаємо доцільним для використання у навчально-педагогічному процесі.

Результати досліджень свідчать про необхідність дослідження БB школярів, вимагають детальної класифікації донозологічних станів організму молодших школярів і вимагають розроблення типових корекцій-них фізкультурно-оздоровчих програм.

Література:

1. Баевский РМ. Донозологическая диагностика в оценке состояния здоровья / Р. М. Баевский, A.R. Берсенева /^алеология, диагностика, средства и практика обеспечения здоровья. - СПб.: Наука, 1993. - С. 33-47.

2. Bойтенко B.R. Биологический возраст / B.R. Bойтенко //Биология старения.- Л.: Наука, 1982. - С. 102-115.

3. Токарь A.B. Использование методики определения биологического возраста человека в донозологической диагностике / A.B. Токарь, B.R Bойтенко, ^М. Полюхов. - К., 1990. - 14 с.

4. Коробейников EB. Физическая работоспособность и тепм старения человека / EB. Коробейников //Проблемы старения и долголетия. - 1996. - Т 6, № 1-2. - С. 36-40.

5. Решетюк A^. Bизначення функціонального віку та темпів старіння людини / A^. Решетюк, ОА. Поляков, T.B. Коробейніков. - К.: МОЗ України, 1996. - 8 с.

6. Морфофункциональное созревание основных физиологических систем детей дошкольного возраста //Под ред. М^. Aнтропо-вой, М.М. Кольцовой.- Просвещение , 1983. - 160 с.

7. Пат. 1771-111 A. Україна, МКИ 5 A 61 B5/00. Спосіб донозологічної діагностики у дітей перпубертатного віку / T.B. Коробейніков, Л.Г. Коробейнікова, Л.М. Козак. - № 43256; За-явл. 26.04.2001, Опубл. 15.11.2001, Бюл. №10.- 6 с

8. Козак Л.М. Фізичний розвиток і формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку / Л.М. Козак, Л.Г. Коробейнікова, І.Д. Глазирін, М.М. Середенко //Фізіологічний журнал. - 2001. - Т 48, №5. - С. 87-92.

9. Шулікін Я. Здоров’я дитини - в центрі уваги: (спільне засідання колегії МОН МОЗ Мінсім’ямолодьспорт щодо фізичного виховання в навчальних закладах ) / Я. Шулікін //Освіта України. - 2008. - № 86 14 листопада с. 1-2

10. Korobeynikov G. Physical development and psychical function states in junior schoolchildren // Korobeynikov G., Korobeynikova L. Bratislavske lekarske listy.- 2003, v. 104 (3), p. 125-130.

Надійшла до редакції 13.06.2011 р.

Омельченко Татьяна Григорьевна sport2005@bk.ru

ll