CC BY
36
МАШИНОСТРОЕНИЕ И ИНЖЕНЕРНАЯ МЕХАНИКА
УДК 621.9.06
Д.О. Дмитр1св, Ю.М. Кузнецов, Г.Ю. Дшевич
ПРИНЦИПИ КОМПОНОВОК BEPCTATIB 3 МЕХАН13МАМИ ПАРАЛЕЛЬНО! СТРУКТУРИ
У emammi сформульовано i обгрунтовано ociioeiii положения концепцп проектування та
створення каркасних компоновок новых eepemamie з механизмами паралельно) структура.
Вступ. Удосконалення та розширення компоновок верста™ з мехашзмами паралельноУструктури (МПС) можливо за рахунок використання каркасних та оболонкових конструкцш, побудованих як пщ KOHKpeTHi TexH0Ji0r¡4H¡ вимоги, так ¡ з використанням ушф1кованих вузлт та компоненте. В рамках концепцп [2, 3] це досягаеться шляхом того, що oci несучого каркасу, до яких примонтоваш мехажзми поступового руху повзун1в i ix точки перетину в компоновш верстату розташоваш таким чином, щоб утворювати просторовий багатогранний каркас, а юльмсть штанг та напрямпих змонтованих на ребрах каркасу може бути збшьшено до необхщноУ кшькост1 привод1в, що дозволяе досягти збшьшення функцюнальност1 виконавчого органу з вщносним зниженням масово-габаритних характеристик загально'У компоновки, шдвшцення и жорсткосп i розширення технолопчних можливостей верстату. В данш po6oT¡ викладеш ochobiií положения концепцп проектування нових компоновок верстат1в з МПС, що узагальнюють попередш публ1кацп i розробки авторш.
Анал13 попередшх дослшжень i публшашй. Широю дослщження МПС почалися в 60-х роках минулого стор1ччя з вивчення суто юнематичних властивостей структур з деюлькома замкненими ланцюгами, що працюють одночасно. Основу в цьому заклали I.I. Артоболевський, В.О. Астанш, В.А. Глазунов, А.Ш. Колюкор, A.I. Корендясев, Ф.М. Д1ментберг, E.I Воробьов, К. Cappel, J. Denavit, V. Gough, С. Gosselin, J. Gwinnett, K.H. Hant, D. Stewart, K. Sugimoto, M. Nakagawa та íhiiií. В даних дослщженнях, насамперед, розв'язувались теоретичш питання синтезу широкого класу просторових механ1зм1в, визначення функщ'У, що зв'язуе положения вхщних i вихщних ланок та Ух особливих "мертвих" положень; визначення надлишкових юнематичних зв'язк1в; аналггичш розв'язки для прямоУ i зворотноУ задач1 кшематики; визначення робочого простору. Шдвищеш машпулящйш властивост1 МПС визначили наступний етап Ух розвитку - застосування у робототехшчних системах. У даному напрямку проводили дослщження там bíaomí вчеш, як K.I. Заблонський, I.T. Монашко, Б.М. Щекш, R. Clavel, L. Tsai, J.-P. Merlet, R. Stamper. МПС стали застосовувати для onepaniñ контролю, зварювання, в якост1 координатно-вим1рювальних машин, пристроУв, що виконують розвантажувально-завантажувальт роботи.
Починаючи з 80-х pokíb розширюються меж1 застосування МПС. Тх починають вводити у склад металообробного обладнання для виготовлення складнопрофкпьних деталей. Перил випробування стосуються верстатт-гексапод1в, що побудоваш на ochobí класичноУ платформи Стюарта. Дослщженням МПС як верстат1в присвячено грунтовш науков1 роботи B.JI. Афонша, А.Ф. Крайнева, В.В. Бушусва, В.А. Крижажвського, Ю.М. Кузнецова, I.I. Павленко, Г1.В. Подзорова, Ю.В.Подураева, B.I. Сидорко, В.Б. Струтинського, 1.Г. Холыпева, I. Bonev, J S.Chen, U.Heisel, M.Honegger, R. Katz, L. Kubler, M.Valasek та шших.
Основна частина. Наведемо систему основних погляд1в для реалващУ техжчних р1шень зпдно вимог до нового металообробного обладнання у cbítí сучасних тенденцш верстатобудування.
ПОЛОЖЕНИЯ 1 (багатовар1антн!сть) - формашзований процес проектування верстат1в з МПС. Основним приймаеться багатовартнтжеть розташування напрямних на несучш ochobí верстату як геометричних оператор1в у пол1 компоновки. Розглянемо процес проектування верстат1в з МПС як деякоУ техжчноУ багатор1вневоУ системи [1], що задаеться виконанням функцж
Я = Fr л Fg a F, л Fm,
де FT - множина технолопчних задач; F(¡- побудова наджорстких стрижневих структур ¡з напрямних у npocTopi компоновки; F, -умови з'еднання шаржрних стрижневих систем; F - множина функцюнальних верстатних модул1в, що доповнюють компоновку.
Функщя FT встановлюе вщповщжсть м1ж множиною оброблюваних деталей та Ух поверхонь з формоутворюючими рухами ВО верстату з МПС, що обумовлюе тип операшУ
V(PeD)3(weW)o pVPBw,
I) w
де р = {pi-.-Pj) - множина поверхоиь, що тдлягають обробш; d - множина деталей; w = \wj...w)\ -
множина ступешв вшьност1 ВО та Ух комбшашй. Тому Fr : Dx Р —> W{X v У v Z v A v Bv C) ■
Функщя F(.:GxN встановлюе зв'язок м]ж жорсткютю i компактшстю компоновки, задаеться кшыастю напрямних й умовами "ix розташування як в npocTopi, так i м1ж собою. При цьому q = }- множина конструкцш напрямних, Nx е G - пщмножина як область змшноУ G
геометричних параметр1в положения й opicHTaui'i систем координат напрямних.
5
Функшя F, : л К задаеться кшематичними властивостями множини шаршрних з'еднань та
обмежень вщповщного класу, де К: - множина юнематичних пар, /- клас юнематичноУ пари.
Багатовартнтшсть компоновок одного технолопчного призначенпя обумовлено р1зномаштшстю геометричних форм просторовоУ композицн функцюнальних i конструктивних верстатних модул1в, а також характером формоутворення на металообробних верстатах, що виконуеться за рахунок вщносних pyxie заготовки й ¡нструменту. Один i той же вшносний рух формоутворення може бути реал1зовано при р1зному розташуванж рухомих бломв компоновки вщносно один одного i сташонарного блоку.
ПОЛОЖЕНИЯ 2 (каркасшсть несучоf системи) - використання малометалоемних жорстких блоюв для розташування модул1в i напрямних в компоновш обладнання з МПС [4]. Аналп вщомих компоновок верстатт з МПС, як1 використовують штанги поспйноУ довжини, свщчить про те, що практично Bci вони обмежеш призматичною формою несучоУ системи з елементами закр1плення напрямних для кареток (масивш колони, оболонки у вигляд1 колодяз1в, надбудови - естакади, масивш траверси тощо). Враховуючи складшсть будови верстатт з передавальними стрижневими системами, концепщя передбачас, що структура компоновки таких верстатт може бути розкрита всеб1чно ильки при багатортневому i поетапному описанш конструктивних компоновок ¡з застосуванням розрахунковоУ техшки. Тод1 як символьний запис формул координатноУ i базово'У компоновок верстат1в з МПС тшьки частково вщбивае Ух будову при анал1зь Для створення опису про стацюнарний блок запропоновано кодування опорних з'еднань МПС i каркасу нерухомого блоку, на якому вш базуеться, у вигляд1 бшарних вщношень двох матриць, а саме тривим1рноУ матриц! каркасу нерухомого блоку ||//f>|| ¡з
напрямними i тривим1рноУ матриц] робочого поля заготовки |3ри|[1, 2). М1ж матрицями \\3рп\\ i \\НБ\\ ¡снуе функцюнальний зв'язок f(l,.n _Jc |Зри||П||ЯБ|] У вигляд1 стрижневоУ системи (штанги змшноУ або постшноУ довжини). Одш KiHui штанг розташоваш в област1 сташонарного блоку ||Я£|| на напрямних i належать характерним точкам цього простору f(ln)<z\\HB\\, a muii KiHui цих штанг знаходягься в облает! заготовки )с\3pr\ "a рухомш платформ!, або ВО, що i визначае його положения в облает! ||3ри||-Порядок п матриць i визначае вим:р простор ¡в заготовки i сташонарного блоку та може
приймати будь яю значения з кроком м1ж пром1жними точками i,j,k , що також може приймати довшьш значения для обох простор1в окремо так i у власному npocTopi
n(i) ф n(j) ф n(k)■ iMoeipni 12 BapiaHTiB розташування об'ем1в ||ЯЬ'|| i ||3ри||, що враховують як геометричне положения, так i opieHTauiro поля \3рп\ вщносно поля ||Я5||. Над матрицями ||3ри|| i ||Я£|| у компоновш верстату з МПС виконуються лопчш i математичш операцн. Перил характеризують яюсний зв'язок м1ж ними, а друп кшькюний (конструктивний). Система штанг f(ll=n_n) у даному визначенш
виступае математичним оператором м1ж \3рп\ i |Я5|. Абсолютне значения довжини штанг при цьому у рахунок не береться. При 3MiHi значень i,j,k у npocTopi або ||Я£|| та параметр1в F(L,=N_n) у
сшввщношеннях |Зри|П||Я6'|| виникае можливють утворення нових компоновок верстат1в з МПС, що
повинн1 бути узгоджеш з символьним записом вщповщноУ структурноУ формули компонування. Таким чином, символьний запис структурноУ формули, що вщбивае образ компоновки, складаеться ¡з вартцп сп!ввщношень в залежност1 F{L,=n_„)ci ||3/7и||Л||#£||]. I навпаки, необх1дне зворотне перетворення будь-
якоУ структурноУ формули до образу компоновки у систему f(l^n_„)<z ||Зри)|П||//£;!].
ПОЛОЖЕНИЯ 3 (ггбридтсть) - поеднання сшльних переваг традишйних структур i МПС. Анал1з конструкщй i компонувальних схем верста™, як1 виготовляються з паралельною к1нематикою, показав, що перевагу ф1рми в1дцали перш1й rpyni версгат1в - 3i зм]нно-керованою довжиною штанг, вщмовившись в1д переваг традиц!йних компоновок. У той же час Kpaini р1шення, мабуть, знаходяться м1ж традищйними компоновками i верстатами першоУ групи, де ВО у вигляд1 ¡нструментальних систем
розмодеш на платформах, шаршрно зв'язаних з основою через штанги постшноУ довжини, як це реашзуеться у верстатах другоУ групи. Саме такий гретш пщхщ при агрегатно-модульному принцип! побудови компоновок та окремих компоненте верстатш з МПС закладений у пропоновану концепщю з метою отримання верстат1в пбридних структур, що по юлькост1 керованих координат не поступаються верстатам-гексаподам [3].
Побудова пбридних структур в верстатобудуванш явище не нове, але не достатньо розвинуте з точки зору компонетики - властивостей взаемозв'язюв модул1в у модульному комплект! обладнання. Зазвичай, традищйними координатними модулями (обертов) шпиндельш головки, програмно-кероваш верстатт столи) доповнювали МПС у юнщ координатноУ плки, що знаходиться ближче до оброблюваноУ деташ, вщ чого вграчався загальний ефект використання МПС 1 нарощувались габарити та металоемшсть обладнання.
ПОЛОЖЕНИЯ 4 (симетричшстъ компоновки) - прагнення до симетричного ! збалансованого за масою розташування модул1в блоюв у компоновщ обладнання з МПС. Каркает компоновки версталв з МПС вщповщають множинам комбшащй розташування стшок каркасу компоновки. Каркасна компоновка будь-якого верстату для розташування напрямних складаеться з нижньоУ! верхньоУ основи, зведеноУ до мпнмальних розм1рт, а саме: точки, лши, або будь-якого плоского багатокутника, круга чи каркасу багатогранника при виконанш нижньоУ основи у форм! такого ж або ¡ншого багатокутника, чи круга. Несуча нерухома частина верстату мае форму каркаса з вертикальними 1 нахиленими стшками, а в1а стшок каркасу паралельш, перехрещеш, або мають сгпльш точки перетинання на нижнш ] верхшй основ1 та можуть бути розташоваш над або пщ рухомою платформою з ВО, при цьому мехашзми поступового руху монтуються як на стойки просторового каркасу, так \ в площиш м1ж осями стшок [4].
Властивосто симетрп дозволяють виконувати яюсш перетворення компоновок \ юльюст перебудови окремих модул1в у середиш компоновки математичними методами обертання ! вщбиття стосовно осей I площин симетрп.
ПОЛОЖЕНИЯ 5 (модульна будова компоновки) - використання единих модульних блоюв (функцюнальних \ конструктивних) для направленого створення обладнання з МПС з заданими техтчними характеристиками. Модульне проектування дозволяе створювати нове високопродуктивне обладнання для оптимально*' обробки заготовок, а не пщводити процес пщ можливосто вже наявного обладнання. Модуль характеризуеться найменшим можливим числом зв'язюв для приеднання до нього нових модулт. Обмежена номенклатура модулт забезпечуе безл1ч р1зних компоновок верстатов шляхом р1зномашття сполучень I положень модулт. Основна перевага модульного принципу - наявшеть потенцшноУ можливосто забезпечити попередне (до початку проектування) впорядковування складу елементов техшчноУ системи.
Анашз структурних схем технолопчного обладнання з паралельною юнематикою показуе, що все воно складаеться з визначеноУ юлькосто вщповщних модул1в [2]. Виб1р конкретно']' модиф1кащУ технолопчного обладнання залежить вщ комплексу технолопчних задач, маси та габаритних розм1р1в детали и конструктивно! форми, юлькосто сторш, ям обробляються.
ПОЛОЖЕНИЯ 6 (вгзуальне комп'ютерне моделювання при створент компоновок) -забезпечення швидкоУ оцшки юнематичних властивостей 1 перев1рка яюсних показниюв обладнання з МПС, що можуть включати будь-яку юнематичну схему розташування приводних ланок у компоновщ. В1зуал1защя формоутворюючих рух1в юнематичних ланок МПС е невщ'емною складовою у проектувант нових компоновок верстатов з паралельною юнематикою. Використання потужних програмних систем для розрахунку юнематичних \ динам1чних характеристик майбутшх високотехнолопчних верстатов, яких у даний час деюлька, дозволить скоротити час на Ух розробку I знайти оптимальш компоновки. Однак розвиток програмних середовищ напряму залежить вщ удосконапення алгоритм1в розрахунку властивостей МПС. Для створення ¡ерарх1чно зв'язаних комп'ютерних моделей верстатов з МПС необхщно визначити форми математичного описания рух1в ланок мехашзм1в як перетворень геомегричноУ системи I реагпзувати алгоритми керування ВО програмно [5].
Пор1вняння якосп компоновок. Технолопчне обладнання повинно вщповщати вимогам експлуатацп тому, що це визначае ефектившеть його використання I вщповщае вимогам виробництва. вимоги неоднозначно Кожна кагегор1я вимог може мютити окрем1 види вимог, яю складаються з комплекав конкретних вимог до проектованих окремих моделей з р]'зною розм1ршстю. Задача вибору компоновки формулюеться наступним чином: для заданого верстату (групи верстатов) оптимальна компоновка деякоУ конф!гурацп', необхщне пор1вняння двох альтернатив (об'ектов) за багатьма критермми р1зноУ значущосто (ранга) \ визначення, який краще 1 на сюльки.
В основу багатокритер1ального анал1зу компоновок покладено експертш оцшки 1 евристичш лопчш правила, а саме принцип попарного пор1вняння альтернатив за деюлькома критер1ями. Процедуру оцшки роздшяють на два етапи. На першому, виконуеться сшвставлення значень критерпв (показниюв), що характеризують кожну компоновку окремо. На другому етагп при пор1внянш двох компоновок задають
множину лопчних ошнок, що характеризуе яюсне вщношення одшеУ до другоУ. Таким чином, побудова компоновки задаеться моделлю, де на вход! елементи, що характеризують умови експлуатацн Р(уе)= {Р(уе)ь Р(уе)2> Р(Ус)з, ••• п}, а на виход1 система ршень побудови компонувальноУсхеми Р(р)={ Р(р)|, Р(р)2, Р(р)з,... т}.
Використовуеться комплексний показник, який мютить декшька одиничних з приведениям Ух до однорщного вигляду
" V - 1 де ~кРитеР'й; а> ~ ваговий
К = 2-i а ^ , max ~ ' коеф1шент/-го критерно;/=/...я.
1=1
Для анал1зу беруть показники, яю входять у протир1ччя один з одним при виконанш пор1внянь компоновок. Приведения окремих показниюв (критернв) до однорщного виду виконуеться при ошнюванш Ух по едишй впорядкованш послщовносп по принципу: бкпыи випдному значению показника вщповщае бшьша вага. Окрем1 показники ¡з збереженням Ух фпичноУ cyTi приводять до однорщного безрозм1рного вигляду, коли кожний з них в щеальному випадку прагнув до 1 imrepBani 0-1 ( табл. 1).
Таблиця 1
Складов! комплексного показника якост1 компоновки верстату з МПС на р1зних pißunx _проектування ([ | - допустиме граничне значення)_
Яюсш показники робочого органу
Жорстюсть робочого органу Функцюнальшсть МПС EKOHOMi4HiCTb
г Еро
Кшьюсш показники компоновки
Податливють каркасу £ .» н 1 1 § Ü 5 а Габарити робочого простору Запас MiuHOCTi елементгв Технолопчшсть Складшсть Габарити (площа компоновки) J3 ö X s s s
Податливють вщ навантаження Податлив ¡сть вщ перепаду температур 1 СО -С О н с О О X й.« is 3 ш Ь £ Э-.ы О I X -С 5 5 Я Ё 2 1 « £ из s s- .3 .9 § •s 1 Вщносна трудом!стюсть виготовлення
Кс Кет К(н Крп Kjm Кип Кщ К/в Кгв Km
П эиведення до одно рщного виду
isys \-6J6 6/W ф] 1/LN \/и 1 -6/Ш \-Т/Т0 Dv/D„ 1 /ZgM
PißHi синтезу, де показник формашзуеться (I - enoeiö, II - структура, III - схема, IV - конструкщя)
III-IV Ш-IV I-IV III-IV III-IV I-IV I-IV i-rv II-IV III-IV II-IV
При оптимальному проектуванш компоновок верста™ з МПС на р!зних р!внях синтезу необхщно систематично враховувати Bei фактори, що впливають на об'ект проектування. В табл. 2.7 увшшли основш показники, що можуть бути формалповаш з П-го по IV-й ртень. На першому pißHi показники компоновок важко пщдаються формагйзащУ i в основному належать до способу обробки, тому i визначають тшьки Ti параметри, що пов'язаш з формоутворенням заданоУ деташ (групи деталей). Починаючи з 11-го pißwi (структура компоновки), з'являеться можливють оцшити загальну трудом¡стк1сть виготовлення i металоемнють конструкип, а на Ш-му i IV-му р!внях проводити ошнку силових i розмфних фактор!в компоновки. До того ж, на pißHi розробки схем (Ш-й р1вень синтезу) можна використовувати BlaoMi залежност! опору матер ¡ал ¡в для розрахунку податливосп стрижневих систем (ферм, рам) класичними методами сил i перем1щень, однак IV-ий ртень вимагае вже розрахунковоУ технжи. Так, визначення динам¡чних характеристик компоновок виконуеться вже на Ш-му pißHi, наприклад, дня наближеного визначення значень першоУ власноУ частоти конструкцп, а на IV-му уточнения частот у сучасних САЕ-системах. Визначення показниюв середньоУ податливое™ МПС i приведения Tf до опорних точок робочого простору верстата теж можливе ттьки теля прийняття остаточноУ конструкщУ верстату, тода як ощнка i пор1вняння компоновок повинш виконуватись на стадп естного проектування. Разом зтим, вплив компоновки на яюсть технолопчного обладнання проявляеться у двох напрямках: по-перше, через структуру, правильний BHÖip якоУ забезпечуе необхщну ушверсальшсть або спещал1зашю технолопчного обладнання та його вщповщшеть ряду технолопчних та ¡нших вимог: по-друге, через BHÖip рацюнальних конструктивних виконань, розм1рних пропоршй та розташування вузл1в у npocTopi технолопчного обладнання, що забезпечуе висою технжо-економ1чш показники якост1 компоновки. Все це евщчить про те, що на перших етапах оцшки компоновок юнують протир!ччя, що вимагае вщ процесу пошуку виконання системи обмежень i деяких спрощень.
На III i I piBrax синтезу можпив1сть використання комплексного кригерто з часними юлькюними показниками проводиться як перев1рка умови, при як!й змша будь-якого часного показника якост1 компоновки
на одне i теж значения не змшюе порядку переваги. Пюля приведения часних показник!В до одноршного нормал1зованого вигляду необхщно виконати ïx bíuhocho'í значущосп, тобто провести ранжирування показниюв Кс >- Ксв >~ Крп Км со Кj D оо Ктв >- Кмл >- Кщ оо Ккп >- К(:т >- К}м
Вщносну значимють кожного показника можна визначити ваговим коефщентом Oj , що волод1е властив1стю адитивно<гп a<>a<;-/J>a/.//>(aws+a/B+a/7_j)>alWr>(aA/+a,)/7 У>аСГ>азм-, аш+аГц+ aTñ\ а/;,+ акп.
Ощнюючи важливгсть критерпв коефшентами а, по шкап i вщношень з урахуванням дискретности шкали, яка доршнюе одинищ, виконуемо ïx нормування, починаючи з найменш важливого:
l<2<(3+3)<7<(8+8+8)<25<26<27. Звщси a^l/118; о<т = 2/118 ; а,,п =аы = 3/118; аш = 7/118; а-лгО-г/тОмст 8/118; агп = 25/118; а<н = 26/118; о^ = 27/118.
Маючи деюлька структур, схем або конструкцш компоновок i використовуючи bíaomí методики визначення числових характеристик ïx показниюв, можна не важко проводити пор1вняльну ощнку для вибору найбшьш ефективно'У компоновки.
Для каркасних компоновок верстатов з МПС комплексний показник якосп дае можливють на початковж стадп проектування отримувати найбшьш рацюнальж форми несучоУ основи, положения i юльюсть напрямних на несучж ochobí в залежносто вщ компоновочних фактор1в.
Висновки. Узагальнено принципи створення нового технологичного обладнання з МПС, яю грунтуються на положениях багатовар1антност1, низькоУ металоемносп, симетричносто, пбридносп, модульносто i принципах комп'ютерно-математичного ввуального моделювання, що дозволяють отримати рацюнальну компоновку верстату МПС на ранжх стад1ях проектування верстату. Викладеж положения пбридних каркасних компоновок дозволяють створити hobí верстати з паралельною юнематикою, з потр1бним ступеней вшьносто ВО для виконання багатофункцюнальних задач шляхом розподшу технолопчних pyxiB м1ж традицжною i паралельною структурами модул1в. Виявлеж ochobhí групи каркасних компоновок верстатов з МПС, як! вщповщають множинам комбжацж спйок каркасу компоновки. Запропоновано ¡нтегральний показник якостп компоновки, який побудовано на ochobí системи критерпв оцшки каркасних компоновок за допомогою вагових коефщюгпв за показниками жорсткосп, функщональност1, металоемносп.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Дмитр1ев Д.О. Компонетика верстатов з мехажзмами паралельно'У структури / Д.О. Дмитр1ев //Науковий журнал "Технолопчж комплекси". - №3. -2011 - С. 18-30.
2. Кузнецов Ю.М., Дмитр1ев Д.О., Д1невич Г.Ю. Компоновки верстатт з мехажзмами паралельно'У структури/ Пщ ред. Ю.М. Кузнецова. - Херсон: ПП Вишемирський B.C., 2009. - 456 с.
3. Кузнецов Ю.Н., Дмитриев ДА. Концепция гибридных компоновок станков с параллельной кинематикой на модульном принципе // Материалы Международной научной конференции «Техника, технологии и системы Tekhsis 2009», Plovdiv, Technical University Sofía, P. 19-36.
4. Кузнецов Ю.Н. Диневич Г.Е., Дмитриев Д.А., Фиранский В.Б. Пирамидальные каркасные компоновки станков с паралельной кинематикой на модульном принципе // НадШжсть ¡нструменту та оптим1зашя технолопчних систем. Зб!рник наукових пр. - Краматорськ, вип. №24, 2009.-С. 126-132.
5. Кузнецов Ю.Н., Дмитриев Д.А. Компьютерное моделирование и визуализация движений исполнительных органов станков с параллельной кинематикой // Тр. международной конференции "Интеллектуальный анализ информации ИАИ-2008", КПИ, Киев. - 2008. -С. 265-276.
ДМИТР1СВ Дмитро ОлексШович - к.т.н., доцент кафедри основ конструювання Херсонського нацюнального техжчного ужверситету.
HayKOBi ¡нтереси:
- компонетика технолопчного обладнання, зокрема верстатт з мехажзмами паралельно'У структури.
КУЗНСЦОВ Юрж Миколайович - д.т.н., професор кафедри конструювання верстатов i машин НТУУ "Кжвський шштехшчний ¡нститут".
HayKOBi ¡нтереси:
- розвиток металор1зальних верстатов нового поколжня, методика креативних метод1в навчання.
Д1НЕВИЧ Григорж Юхимович -доцент, декан факультету машинобудування Херсонського нацюнального техжчного ужверситету.
HayKOBi ¡нтереси:
- прогресивш методи i технологи обробки металт.
