CC BY
19
________________________________________________Український державний лісотехнічний університет
3. Прокопович Б. Національний науково-технічний термін і номенклатурний знак у царині деревооброблення. Вісник № 402 "Проблеми української термінології”. - Львів: ДУ "Львівська політехніка", 2000. - С. 233-235.
4. Родзевич Н.С. Поняття термін, термінологія і номенклатура у працях радянських і зарубіжних учених// Лексикографічний бюлетень. - К., 1963. -В. IX.
УДК 674. 055:621. 925 Аспір. С. Зубик; доц. О.А. Кійко, к.т.н. - УкрДЛТУ
ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ МОДЕЛІ ПРОЦЕСУ ШЛІФУВАННЯ МАСИВНОЇ ДЕРЕВИНИ
Обґрунтовані основні принципи розробки індивідуальної моделі процесу шліфування масивної деревини.
Шліфування є найбільш поширеним та рекомендованим способом поверхневої обробки деталей з масивної деревини [2, 5, 7, 10]. Аналіз існуючих класифікаційних схем шліфувального інструменту та устаткування дозволив виявити таку особливість: не існує універсального інструменту (і обладнання), що з однаковими характеристиками забезпечував би обробку будь-якого матеріалу (деревини певної породи, форми, розмірів і ін.); кожен з застосовуваних інструментів (і обладнання), за визначених умов, має свої переваги та недоліки [1-3, 5, 6, 9, 11, 13, 15, 16]. Тому існує задача виявлення найбільш важливих постійних, змінних чи випадкових факторів та дослідження їх впливу на ефективність процесу абразивної обробки деревини.
Для оцінки ефективності процесу шліфування використовують певні якісні та кількісні показники. За даними Е.Н. Маслова [11] і ін. [1, 2, 5, 6], до них відносять: продуктивність процесу обробки, період стійкості інструмента, шорсткість поверхні, собівартість процесу шліфування тощо. Можна використовувати також так звані комплексні показники оцінки ефективності процесу [11]. Але використання одного з цих показників як визначального може призвести до отримання результатів, досить далеких від оптимальних. Більш доцільно розглядати процес шліфування як деяку багатокритеріальну задачу [16], або, прийнявши один із критеріїв визначальним, на інші накладати обмеження [1, 3, 14]. М. Марціняк [10] запропонував розглядати процес шліфування в феноменологічному аспекті, головною метою якого є комплексна оцінка впливу ряду важливих факторів та побудова динамічної моделі процесу. Поданий в роботі [10] аналіз літературних джерел показав, що між висновками, які подаються в них існують значні розбіжності: дослідження, які проводились в наближених умовах, не завжди давали однозначні результати, особливо тоді, коли останні стосувалися опису величин сил і енергоємності процесу шліфування. Висновки, прийняті при дослідженнях мікрорізання матеріалу одним ріжучим зерном, яке має певну усталену геометричну форму, не можуть характеризувати роботу всіх зерен в інструменті. Тому, у згаданій вище роботі, дослідження проводяться на макрорівні.
Висновки [10] стосуються обробки металів і не можуть бути безпосередньо поширені на характеристики процесу абразивної обробки деревини, але підтверджують, що ефективність процесу шліфування деревини визначається сукупним впливом цілої низки найрізноманітніших факторів. їх можна умовно поділити на групи, як фактори, що залежать від: характеристик оброблюваного матеріа-
14
Розробка сучасних технологій деревообробки
Науковий вісник, 2001, вип. 11.2
лу; характеристик шліфувального інструмента і обладнання; режимів обробки; схеми обробки і компонування устаткування; випадкових факторів, що можуть проявлятися у будь-якій із перелічених вище груп. Питома вага впливу того чи іншого фактора буде визначена при аналізі робіт, виконаних в області шліфування деревини і підтверджена в наступних дослідженнях. Ефективність процесу шліфування має характеризуватися комплексно, за такими показниками: собівартість процесу шліфування; якість обробки; величина капітальних затрат; продуктивність процесу та продуктивність обладнання. Схема моделі процесу шліфування деревини представлена на рис. 1.
деталь інструмент
характеристики поверхні порода розміри, форма вид, розміри характеристики поверхні
верстат
і
режими Ж
обробки
+
- тривалість обробки
показники якості обробки
період
стійкості
період період
відновлення 4- безвідмовної
працездатності роботи
динамічна модель процесу шліфування
І
ефективність процесу шліфування
Рис. 1. Модель процесу шліфування масивної деревини
Література
1. Багрийчук В.А. Оптимизация процесса калибрования-шлифования плитных древесных материалов жестким абразивным инструментом и создание шлифовального станка с регулируемыми приводами резания и подачи. Автореферат канд. дисс. - Л., 1983. - 25 с;
2. Буглай Б.М., Гончаров Н.А. Технология изделий из древесины: Учебник для вузов. -М.: Леей. пром-сть,1985;
3. Дроздова И.В. Моделирование и оптимизация технологических процессов производства брусковых мебельных заготовок. - Автореферат канд. дисс. Воронеж, 1994, - 18 с.
4. Дудюк Д.Л., Максимів В.М., Сорока Л.Я., Загвойська Л.Д. та ін. Імітаційне моделювання гнучких автоматизованих ліній у лісовиробничому комплексі. - К.ТСДО, 1996.
5. Заяць І.М. Технологія виробів з деревини. - Львів, 1999. - 220 с.
6. Кійко О.А. Підвищення ефективності шліфування деревини бука жорстко-пружним абразивним інструментом. Дисертація на здобуття наук, степеня к.т.н. - Львів, 1995.
7. Ковцун О.М. Влияние способа подготовки древесины перед отделкой на поверхностное натяжение лакокрасочных материалов/ Деревообрабатывающая промышленность. 1991, №12, - С. 9,10.
Раціональне використання деревних ресурсів і еколого-технічні проблеми в деревообробці
15
Український державний лісотехнічний університет
8. Королев А.В., Новоселов Ю.К. Теоретическо-вероятаостные основы абразивной обработки. Часть I. Состояние рабочей поверхности инструмента. Изд-во Сарат. ун-та, 1987. - 160 с.
9. Кравчук В.И. Исследование и разработка методов повышения эффективности ленточного шлифования древесины путем улучшения рельефа абразивного слоя. Автореферат канд. дисс. -Львов, 1983, - 16 с.
10. Marciniak М. Proces szlifowania w ujęciu fenomenologicznym. OWPW, Warszawa, 1999,
153 s.;
11. Маслов E.H. Теория шлифования материалов.
12. Островский В.И. Теоретические основы процесса шлифования. Л.: Изд. Ленинг. унта,1981.-144 с.
13. Петрова Т.И. Исследование затупления абразивных шкурок для древесины и методов их восстановления. - Автореферат канд. дисс. - Л., 1972, - 20 с.
14. Пижурин А.А., Розенблит М.С. Основы моделирования и оптимизации процессов деревообработки: Учебник для вузов. - М.: Леей, пром-сть, 1988.
15. Столбов А.А. Шлифование древесины кругами из сферокорунда и объемного шлифовального полотна. - Автореферат канд. дисс. - Л., 1991, - 16 с.
16. Яковенко В. А. Оптимизация процесса шлифования древесностружечных плит. - Ав-
тореф. канд. дисс. - М., 1984. - 18 с._____________________
УДК 6.67,684.(048) Доц. Л.А. Яремчук, к.т.н. - УкрДЛТУ
ВПЛИВ ПОВЕРХНЕВО АКТИВНИХ РЕЧОВИН НА СТІЙКІСТЬ ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ
Розглянуто проблеми покращення реологічних властивостей дисперсних полімерних систем з допомогою поверхнево-активних речовин.
Doc. L. Yaremchuk- USUFWT
Influence surfactants on dispersion systems stability
In this letter problems of dispersion systems theological properties improvement by the means of surfactants are considered.
Останнім часом дуже модним і сучасним методом опорядження є створення покриттів із пігментованих або забарвлених (лако-бейци) лакофарбових матеріалів ЛФМ. Однак, дані матеріали у своєму складі містять дисперсні добавки -пігменти, барвники, які погіршують реологічні властивості композиції.
Розширене використання таких ЛФМ викликає необхідність створення і введення в їх розчин спеціальних дисперсних агентів, антиспінюючих, модифікаторів реології, структуруючих добавок та інших модифікаторів, які дозволять покращати процеси формування цих матеріалів на підкладках.
Основним призначенням реологічних добавок є створення умов для нанесення і розливу ЛФМ, такі умови можуть бути досягнуті при оптимальному співвідношенні тиксотропності наповнювача, в'язкості, сидементаційній стійкості, і одночасному забезпеченні доброго розливу по поверхні. Для досягнення необхідних реологічних властивостей ЛФМ необхідно ретельно добирати тип та кількість модифікаторів.
В роботі [1] наведена залежність понять в'язкості, швидкості і напруження зсуву та явища псевдопластичності і тиксотропії. Відзначено, що явища розливу визначається в'язкістю ЛФМ при низьких і дуже низьких швидкостях зсуву. Для забезпечення доброго розливу при низькому стіканні запропоновано додавати до ЛФМ бентоніти у вигляді органоглин.
16
Розробка сучасних технологій деревообробки
