CC BY
31
№ 6 - 7 червень - липень 2011
проходить по середині хвостосховища. На стежці наряду є лише одна аномальна ділянка (20 м) із перевищенням ПЕД у-випромінювання згідно з нормами [1] точки 81^89 з діапазоном значень від 0,28 до 1,124 мкЗв/год, з максимумом в т. 87, де проводились роботи з установлення додаткових бетонних стовпців для улаштування загорожі з колючого дроту.
Також було виявлено значення величин радіаційних параметрів ОА, III ІД. ПЕД, щільності Р-випромінювання та у-фон [1], що відповідають разовим вимірам з похибкою до 10 - 15 %.
Об’ємна активність ПРН у повітрі (Ra - 226) 2,67 - 3,68 104 Бк/м3.
ПЕД у-випромінованя на поверхні 1,6 мкЗв/год. ПЕД на периметрі в західній частині хвостосховища досягає 1,124 мкЗв/год.
Щільність потоку Р- випромінювання до 10 од/см2 хв.
Висновки. Саме завдяки Державній програмі приведення небезпечних об’єктів виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод» в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення м. Дніпродзержинськ від шкідливого впливу ДІВ та діям інших органів влади [2 - 4] були проведені наукові дослідження щодо вирішення головного завдання -забезпечення контролю та безпеки на хвостосховищі по вул. Сергія Лазо.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. Нормы радиационной безопасности Украины (НРБУ-97). - К.: МОЗ, 1997, 121 с.
2. Державна програма приведення небезпечних об’єктів виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод» в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання на 2005 - 2014 рр.
3. Доручення Прем’єр-міністра України від 18 лютого 2005 року № 130 щодо посилення організації радіаційного контролю та охорони джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних та хімічних речовин на об’єктах Придніпровського промислового майданчика.
4. Рішення міської ради м. Дніпродзержинська від 24. 06. 05 р., № 562-19/IV «Про визначення території колишнього уранового виробництва ВО «Придніпровський хімічний завод» як режимної території з посиленим рівнем фізичного захисту, охорони та радіаційного контролю».
5. Звіт про результати науково-практичних досліджень «Дослідження особливостей факторів впливу радіаційних загроз і небезпек на маршрутах руху охорони на режимній радіаційно-забрудненій території колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ» / Кірнос В. М., Бєліков А. С., Білоусов О. П., Пилипенко О. В. та ін.. // Звіт. - Д.: 2010. - 55 с.
УДК 624.05:005.591.1/3
АДАПТІОГЕНЕЗ БУДІВЕЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ РИНКУ ПІДРЯДНИХ ПОСЛУГ ТА МОДЕЛІ ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ
В. І. Доненко*, к. т. н., доц.,
*Запорізька державна інженерна академія, м. Запоріжжя
Ключові слова: адаптіогенез, адаптація, розвиток, організаційно-технологічне
планування, будівельно-інвестиційний проект, стратегія, платоспроможність, будівельна організація
Актуальність даного дослідження зумовлена потребою не тільки вдосконалення, а й докорінного оновлення підходів у формуванні стратегій розвитку будівельних організацій та їх адаптації (адаптіогенезу) до сучасних умов інвестиційного ринку та ринку підрядних послуг. Це потребує посилення вимог до попереднього економічного обґрунтування будівельних інвестиційних проектів, комплексних інвестиційних програм та відповідного оновлення підходів та моделей економічного оцінювання будівельних інвестиційних проектів та їх відбору до складу програм реального інвестування. Якщо переважна більшість існуючих методик та моделей економічного оцінювання будівельних інвестицій зосереджені на проблемах комерційної привабливості і використовують традиційний набір показників оцінювання, нові мають бути спрямовані на забезпечення належної платоспроможності інвестора, високу ліквідність проектів, прибутковість та соціальну ефективність. Нові підходи
41
Вісник ПДАБА
[6] та моделі [1; 9] мають забезпечити інвестору проекту достовірну та економічно обґрунтовану картину відповідності між рухом активів будівельного об’єкта (чи комплексу об’єктів у складі портфеля реальних інвестицій) та станом платоспроможності організації-інвестора, що впроваджує проект (портфель проектів).
Проведений аналіз джерел літератури за темою засвідчив, що традиційні підходи до економічного оцінювання реальних інвестицій та відповідні процедури формування портфеля будівельних проектів [5; 7; 8] зосереджені, переважним чином, на виявленні прибутковості проектів та їх зіставленні в часі з витратами протягом фаз та етапів інвестиційного циклу. Однак найважливіша вимога «забезпечення ліквідності об’єктів реального інвестування» [2] залишається поза увагою традиційних підходів. При цьому не відбувається належного врахування вимог щодо ліквідності незавершеної та готової продукції будівельних проектів, не здійснюється достовірна оцінка, відповідно встановленим вимогам, платоспроможності інвестора впродовж усього проектного циклу.
Постановка завдання. Як провідньї базовы критерії визначення інвестиційних пріоритетів слід використовувати категорії «ліквідність активів проектів» та «платоспроможність інвестора» [2; 5]. Ці критерії слід узгодити з вимогами інвестора щодо прибутковості проектів, обсягів та структури джерел інвестування та з’являється необхідність в оцінці впливу результатів проектів на якісний приріст обсягів та ресурсної віддачі активів організацій-провідних учасників інвестиційного процесу. Для побудови процесної моделі взаємозв’язку між станом платоспроможності організації - інвестора та зміною активів, джерел проекту в процесі підготовки та будівництва об’єктів, вирішено використати поширені в практиці організації та управління будівництвом моделі планування часових та вартісних параметрів, адаптувавши їх до нової критеріальної бази і, наповнивши параметрами нового змісту та призначення, з метою такої адаптації.
Метою даного дослідження є визначення шляхів адаптації діяльності будівельної організації до нової критеріальної бази організаційно-технологічного планування та моделювання з подальшою побудовою моделей визначення кількісного взаємозв’язку між платоспроможністю замовника-інвестора та параметрами раціональної стратегії розвитку будівельної організації.
Основний зміст. Змістовно-концептуальним підґрунтям дослідження стала модель «Моніторинг - Адаптація», яка включає такы комплексні розрахунково-аналітичні операції:
- формування глобального завдання реального інвестування;
- технологія формування інвестиційної політики організації-інвестора.
- попередня оцінка обсягів та структури реальних інвестицій;
- формування портфеля будівельних інвестицій з мінімумом ризику щодо ліквідності активів проектів та платоспроможності організації-інвестора;
- участь будівельної організації у реалізаціь інвестиційноь програми;
- оцінка стратегічних підсумків підготовки та впровадження будівельно-інвестиційного проекту.
Згадана модель «Моніторинг - Адаптація» визначила розрахункову основу та спрямованість для розробки наступних за нею організаційно-технологічних моделей, які, згідно з обраною інвестором стратегєю, портфелем будівельних проектів такого складу і структури, раціонально узгоджують прибутковість проектів з вимогами ліквідності активів проектів, платоспроможності організації-інвестора та соціальної ефективності від їх реалізації.
Розроблена економіко-математична модель управління ліквідністю активів будівельних інвестицій пропонує шукати оптимальну альтернативу інвестиційної програми шляхом оптимізації структури та джерел інвестування за 7 локальними критеріями, через зміну рухомих параметрів РПт. та моментів початку Фпу інвестиційного процесу за окремими проектами в межах установлених обмежень. Як критерії в моделі запропоновано використати:
1) максимум індексу негайної ліквідності активів проекту ЛК1 - визначене на поточний момент часу відношення експертної вартості створеної готової продукції проекту та незавершеного будівництва до обсягу всіх зобов’язань інвестора (співінвесторів) за даним проектом (частки одиниці);
2) максимум абсолютної ліквідності активів організацій - провідних учасників проекту ЛК2, визначеної за індексами абсолютної ліквідності організацій-інвесторів, пропорційно часткам їх участі в активах (вартості) проекту на поточний момент (частки одиниці);
3) максимум поточної ліквідності активів провідних учасників проекту ЛК3, визначеної за
42
№ 6 - 7 червень - липень 2011
індексами поточної ліквідності активів організацій-інвесторів, пропорційно часткам їх участі в активах (вартості) проекту на поточний момент (частки одиниці);
4) максимум чистого оборотного капіталу організацій-інвесторів проекту ЛК4, середньозваженого щодо часток їх участі в активах (вартості) проекту на поточний момент (тис.
грн.);
5) мінімум імовірності банкрутства організацій-співінвесторів ЛК5, що визначається відношенням різниці оборотних активів та короткотермінових пасивів до підсумку балансу за кожною з організацій-співінвесторів, пропорційно до їх внеску у вартість усіх активів проекту (частка одиниці);
6) максимум оборотності активів проекту ЛК6, визначеної за поточними періодами (місяцями або кварталами) з урахуванням фактора часу через відношення сукупного обсягу від реалізації продукції у вартісному виразі (без ПДВ, акцизних зборів та інших виплат) до вартості всіх вкладених у проект активів (одиниць);
7) максимум соціальної ефективності проекту ЛК7, яка визначена в роботі через відношення суми надходжень до бюджетів різних рівнів у вигляді податку на додану вартість, акцизних зборів, інших відрахувань з обсягу реалізації продукції (послуг, БМР), податку на прибуток, нарахувань на фонд оплати праці, до розрахункової тривалості інвестиційного циклу, (тис. грн / рік).
Формалізоване представлення моделі подано системою рівнянь (1):
Г ЛК = [ЛК1(0)} + \\ а1}\\*f (Pnvs; £тоа; £тна; V; S; т) і=1-:-7;
<
ЛКі = {ЛКг, ЛК2,... ЛК7}; (1)
ЛК(0) = ЛК1 при т = Т0 v
де ЛК1 - вектор значень критеріїв; ЛК1(0) - вектор початкових умов, що визначають значення критеріальних показників на момент початку інвестиційного процесу Т0; v - індекс проекту в складі портфеля реальних інвестицій; s - індекс організації-співінвестора; Pnvs. -передбачений обсяг інвестування s-ою організацією v-го будівельного проекту, що пропонується до включення до складу інвестиційної програми; £vHa, £voa - відповідно частки необоротних та оборотних активів в обсязі РП інвестування v-го проекту; т - поточна координата часу впровадження портфеля реальних інвестицій; V - кількість проектів в інвестиційній програмі; S - кількість організацій-співінвесторів, що беруть участь в інвестиційній програмі.
Обмеження відображають вимоги особи, ЯКА приймає рішення (ОПР) щодо обсягу, структури, джерел та інтенсивності інвестицій. Оптимальний за всіма критеріями варіант інвестиційної програми шукають У межах тих же обмежень шляхом лінійної комбінації локальних рішень (1) з використанням вагових коефіцієнтів (ВКі) внесків локальних рішень (ЛК^сі) в загальне (ЛК°РТ):
ЛК°РТ = YbВКі* ЛК^; і = 1-:-7 ; ВКг =0-:-1 ; Y ВКг=1 (2)
З метою створення для інвестора проекту достовірної та науково обґрунтованої картини проходження інвестиційного циклу пропонується детермінована модель «Процеси - Ресурси -Залучення», побудована на основі стандартних елементів сітьових детермінованих моделей типу «роботи - дуги», але з використанням нової системИ параметрів. До параметрів початкової події локального елементА (роботи) сітьової моделі включено критеріальні показники моделі, що відображають стан організації-інвестора стосовно платоспроможності та результати проекту на момент настання початкової події локального комплексу робіт (витрат) будівельного проекту.
Як методологічний інструмент завершального етапу вибору альтернатив організації будівельних інвестицій на багатокритеріальній основі пропонується модель «Замовник -Платоспроможність - ОТЗ - Реалізація», що забезпечує моделювання, пошук та аналіз чутливості платоспроможності інвестора щодо економічних та організаційних параметрів упровадження будівельних проектів. Зміст розрахунково-аналітичних операцій за цією моделлю відображено схемою на рисинку 1. Вихідною основою для розрахунку критеріальних
43
Вісник ПДАБА
та факторних показників цієї моделі є остаточна альтернатива організації інвестування, математична формалізація якої подана у вигляді системи (3):
с с с —ч с г г norm к с. с norm , л ст
О1, 02,..., Ом От = [От - Д0, От + ДО]
ДК ^ ДКі = funci(Si), ДКі = func2(02),..., ДК1 = juncJOm)
1 ДО і ^ ДіДКі, ДО і ^ ДДКі ,..., ДОт ^ ДтДКі (3)
Аі ДКі& Д2ДКі& ..&ДтДКі ^ Д2ДКі
\
де т - індекс порядкового номера параметра з переліку параметрів у кількості M, що обрані як фактори ризику (незалежні змінні ) на критеріальні показники (залежні змінні) ліквідності активів проекту та платоспроможності організації-інвестора; От - аргумент функції чутливості; ОД0™ - стандартизоване (детерміноване або очікуване з найбільшою ймовірністю) значення аргументу функції чутливості; (ОД°™ - ДО) - нижня межа інтервалу зміни аргументу функції чутливості; (ОД0гт + ДО) - верхня межа інтервалу зміни аргумент функції чутливості; fuжт -математичний зміст функції чутливості; ДтДК1 - діапазон відхилень значень критеріального показника при зміні аргументу От в межах діапазону [От - ДО; От + ДО].
Система рівнянь (3) відображає першу аналітичну процедуру моделі. За підсумками оцінки будівельного проекту за допомогою моделі «Процеси - Ресурси - Залучення» здійснюється формування переліку факторів, визначених ОПР як аргументи - незалежних змінних - моделі чутливості факторів ризику. Пропонований перелік та зміст аргументів моделі чутливості на зміну ліквідності активів проекту та платоспроможность інвестора подано в таблиці і.
Критеріальні та факторні показники моделі «Замовник - Платоспроможність - ОТЗ - Реалізація»
Таблиця 1
№ з/п Група показників Шифр Найменування та зміст показника Одиниця виміру Вимоги та діапазони зміни
і ДКі Визначений на певний момент часу індекс негайної ліквідності активів проекту (відношення експертної вартості створеної продукції проекту та незавершеного будівництва до обсягу всіх зобов’язань інвестора за даним проектом) > 0,72
2 Залежні змінні моделі критеріальні показники ДК2 Розрахований на той же момент часу, що й в п.1, індекс поточної ліквідності організації-інвестора (відношення поточних активів до суми поточних зобов’язань) Раціональне число > і
3 ДКз Розрахований на той же момент часу, що й в п.1, показник частки чистого оборотного капіталу в загальній вартості майна організації-інвестора, або показник ймовірності банкрутства -(відношення різниці оборотних активів та короткотермінових пасивів до підсумку балансу) > 1,7
4 ДЧ Підсумковий критерій чутливості платоспроможності інвестора щодо параметрів будівельного проекту Індекс відношення до початкового стану
44
№ 6 - 7 червень - липень 2011
З а к і н ч е н н я т а б л и ц і 1
5 Аргументи моделі -незалежні змінні локальних функцій чутливості 8і Приріст кошторисної вартості проекту (обсягу інвестицій) Відсотковий приріст до стандартизованого значення,% Діапазон установлюється ОПР
6 82 Приріст інвестиційних витрат підготовчого періоду, в т. ч. відведення ділянки та підготовки будівельного майданчика
7 83 Показник випередження (запізнення) виходу на проектну потужність після завершення будівництва Місяць
8 84 Індекс зниження (зростання) середнього виробітку (тис. грн./роб. день) за всю тривалість інвестиційної фази Відсотковий приріст до стандартизованого значення,% Від -10 % до +10 %
9 85 Зростання очікуваної частки кошторисного прибутку в кошторисній вартості будівельного проекту Від 1 % до +4 %
10 8б Зростання витрат на матеріали від 1 % до +7 %
Друга розрахункова процедура передбачає формування переліку та змісту локальних критеріальних показників (рядки 1 - 3 табл.1) та підсумкового критеріального показника (рядок 4 табл.1), що будуть обрані як функції чутливості.
Наступною операцією є визначення змін критеріальних показників як однофакторних функцій показників 8m. Прирости та скорочення є результатами розрахунку альтернатив моделі організації інвестування будівельного проекту «Процеси - Ресурси - Залучення» з наданням змін локальним факторам 8m в межах діапазону, поданому у графі 6 таблиці 1.
Система рівнянь (3) відображає потребу сполучення зміни локальних критеріальних показників моделі чутливості в єдиний, інтегральний. Розрахунок інтегрального показника чутливості платоспроможності організації-інвестора щодо провідних факторів ризику будівельних проектів здійснюється відповідно з рівнянням (4):
ДК= (їпоріДКі+ їпор2ДК+ їпорзДКз) / ІЛ, d=1-:-3 (4)
де ДКі - інтегральний показник чутливості зміни стану платоспроможності організації-інвестора, одиниці; ДК1-:- ДК3 - критеріальні показники моделі чутливості - залежні змінні, зміст яких визначено в рядках 1 - 3 таблиці 1; Inopd - індекс порівняльної важливості локальних критеріїв моделі чутливості (див. табл. 2).
Таблиця 2
Значення індексів порівняльної важливості в моделі чутливості
тПор 1 1 тПор 1 2 ІПор
1,17 1,29 1
45
Вісник ПДАБА
Модель «Замовник — Платоспроможність — ОТЗ — Реалізація»
Змістовні розрахунково-аналітичні блоки моделі
§
аг
53
§
S
&
53
§
%
І
§
а;
53
ОС
І
$
Визначення остаточної альтернативи організації інвестування за всіма будівельними об’єктами з врахуванням участі співінвесторів у формуванні активів та джерел проектів за моделю «Процеси-Ресурси-Залучення»
І
V
Формування аргументів моделі — незалежних змінних локальних \
функцій чутливості
a К S в
а & вЧ с
I
а,
.3
а, з 5 а, я:
&
Ітераційний підпроцес остаточної альтернативи організації інвестування, визначеної попередньою моделлю, змінюючи лише один параметр Sm.
—N
1/
Накопичення інформації при роботі циклічного підпроцесу за кількома аргументами в межах ( діапазонів їх зміни та трьома критеріальними показникам
База даних
2£
Одержання функціональних залежностей ДКі = fSm)... ДКз = fiPm), між критеріальними показниками та аргументами моделі
Складання локальних карт чутливості платоспроможності інвестора у вигляді однофакторної залежності критеріального показника від локальних факторів ДК=funcm(Sm)
' 4ft
Розрахунок підсумкового показника моделі чутливості та складання карти інтегральної чутливості
Прийняття остаточного рішення про втілення обраної альтернативи організації інвестування
Рис. 1. Схема розрахунково-аналітичних блоків моделі «Замовник - Платоспроможність - ОТЗ - Реалізація»
Сукупне використання представлених моделей забезпечує належну оцінку руху ресурсів інвестора, їх трансформації з однієї форми в іншу (з грошової в матеріальну форму, з оборотних у необоротні активи - і навпаки) та, нарешті, спроможність оцінити в межах проекту ліквідність його активів, прибутковість та зміну стану організації-інвестора щодо платоспроможності, а таким чином і перейти до моделей формування параметрів раціональної стратегії будівельної організації в цілому та окремих організаційно-технологічних заходів та їх обсягів у відповідному будівельно-інвестиційному проекті.
Тому завдання узгодження ліквідності незавершеної та готової будівельної продукції зі станом платоспроможності організації-інвестора мають бути провідною складовою при
46
№ 6 - 7 червень - липень 2011
формуванні ОПР раціонального складу інвестиційних програм. На формування такого складу спрямовані підсистеми розробленої моделі «Моніторинг - Адаптація», які охоплюють весь цикл формування програми будівельних об’єктів - від формування глобального завдання реального інвестування до оцінки стратегічних підсумків підготовки та впровадження інвестиційної програми.
Доцільним шляхом пошуку раціонального варіанта інвестиційної програми є оптимізація структури та джерел інвестування за сімома локальними критеріями, серед яких - негайна ліквідність активів будівельних проектів та поточна ліквідність активів організацій-замовників і показник соціальної ефективності будівельного проекту. Як аргументи, що підлягають варіаціям, слід обрати обсяги та терміни початку фінансування за окремими об’єктами в межах установлених обмежень щодо цих параметрів, які відображають вимоги ОПР стосовно обсягу, структури, джерел та інтенсивності фінансування.
Після визначення складу будівельних об’єктів у портфелі слід забезпечити спроможність ОПР відслідковувати взаємозв’язок між станом платоспроможності організації-інвестора та зміною активів, джерел проекту в процесі підготовки та будівництва об’єктів. З цією метою багатокритеріальну основу формування будівельно-інвестиційних програм пристосовано до конструкції сітьових ресурсно-календарних моделей. Отримана в результаті модель наочно моделює рух ресурсів замовника, їх перетворення на проміжну та готову продукцію проекту (як за окремими роботами і проектами, так і в цілому за програмою), відображає вплив будівельно-інвестиційного процесу на рівень платоспроможності та прибутковості організації-замовника.
Завершальним етапом вибору альтернатив управління будівельними проектами є оцінка реакції платоспроможності замовника як залежної змінної від ризикових проявів інвестиційного процесу. Як науково-теоретична основа такого вибору виступає розроблена модель «Замовник - Платоспроможність - ОТЗ - Реалізація» наведена на рисунку 1.
Висновки. В досліджені наведено процесну модель взаємозв’язку між станом платоспроможності організації-інвестора та зміною активів, джерел проекту в процесі підготовки та будівництва об’єктів, для чого вирішено використати поширені в практиці організації та управління будівництвом моделі планування часових та вартісних параметрів, адаптувавши їх до нової критеріальної бази і наповнивши параметрами нового змісту та призначення, з метою такої адаптації.
Таким чином, визначенно шляхи адаптації діяльності будівельної організації до нової критеріальної бази організаційно-технологічного планування та моделювання з подальшою побудовою моделей визначення кількісного взаємозв’язку між платоспроможністю замовника-інвестора та параметрами раціональної стратегії розвитку будівельної організації.
Практична цінність роботи полягає в можливості вирішення питань оцінки впливу ходу управління будівельними процесами, по сукупності будівельних проектів, на стан платоспроможності, прибутковості, інтенсивності використання та фондовіддачі ресурсів організації-замовника та тактику і стратегію участі у проекті будівельної організації-виконавця. Подальшим практичним удосконаленням дослідження є створення програмного комплексу, який буде спроможний надавати ОПР інформацію про те, як впливає будівельно-інвестиційний процес (за обраною альтернативою) на провідні характеристики, насамперед, на платоспроможність та якісну динаміку активів та на організаційно-технологічні параметри участі підрядних будівельних організацій.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Антипенко Є. Ю. Науково-акомодативні засади ресурсно-календарного моделювання будівельного виробництва: автореф. дис. ... д-ра техн. наук: 05.23.08 / Антипенко Євген Юрійович; Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. - К., 2011. - 40 с.
2. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: учебное пособие / И. А. Бланк. - К.: Эльга: Ника-Центр, 2004. - 550 с.
3. Доненко В. І. Науково-теоретичні основи адаптації організації підготовки будівництва / В. І. Доненко // Ежегод. науч.-техн. сб. «Современные проблемы строительства». - Донецк: Донецкий ПромстройНИИпроект, - 2010. - № 13. - С. 47 - 54.
4. Доненко В. І. Сучасний стан та проблеми діагностики інноваційного потенціалу будівельних організацій / В. І. Доненко // Шляхи підвищення ефективності будівництва в
47
Вісник ПДАБА
умовах формування ринкових відносин. Зб. наук. праць. - К.: КНУБА, - Вип. 22. - 2010. -С. 51 - 59.
5. Інноваційні концептуальні та формально-аналітичні інструменти обґрунтування, підготовки та впровадження будівельних інвестиційних проектів: Моногр. / В. О. Поколенко, С. А. Ушацький, Г. В. Лагутін, О. А. Тугай, Н. О. Борисова, О. С. Рубцова // За наук. ред. В. О. Поколенка. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2008. - 208 с.
6. Лагутін Г. В. Організація будівельних освітньо-інжинірингових груп: автореф. дис. ... д-ра техн. наук: 05.23.08 / Лагутін Геннадій Володимирович; Одес. держ. акад. буд-ва і архіт. -Одеса, 2009. - 44 с.
7. Методика забезпечення платоспроможності інвестора, ліквідності активів проектів та їх соціальної ефективності на багатокритеріальній основі / В. О. Поколенко, Г. В. Лагутін, А. В. Шпаков та ін.. // Зб. наук. пр. «Комунальне господарство міст». - Харків: ХНАМГ, 2007. -Вип.78. - С. 70 - 78.
8. Теоретичні основи, методологія та практика ухвалення управлінських рішень у будівництві / В. О. Поколенко, О. А. Тугай, Г. В. Лагутін та ін. // Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. - К.: КНУБА, 2008. -Вип.18. - С. 71 - 89.
9. Тугай О. А. Система адаптації організації будівництва до євростандартів: автореф. дис... д-ра техн. наук: 05.23.08 / Тугай Олексій Анатолійович; Харк. держ. техн. ун-т буд-ва та архіт. -Х., 2008. - 33 с.
УДК 621.878.2:62-11
ОГЛЯД ТА ПРОПОЗИЦІЇ КОНСТРУКЦІЙ АКТИВНОГО РОБОЧОГО
ОБЛАДНАННЯ ЗЕМЛЕРИЙНО-ТРАНСПОРТНИХ МАШИН БЕЗПЕРЕРВНОЇ ДІЇ
О. І. Голубченко, к. т. н., доц., М. Е. Хожило, асп.
Ключові слова: землерийно-транспортна машина безперервної дії, активне робоче обладнання, ріжучі елементи, руйнування ґрунту, робочий орган різально-кидального типу.
Постановка проблеми. Внутрішні потреби та географічне розташування України сприяють розвитку дорожнього будівництва, будівництва та реконструкції трубопровідних магістралей, прокладанню меліоративних каналів. Зазначені види будівельних робіт характеризуються протяжністю та значними обсягами земляних робіт. У зв’язку з цим особливо актуальним є питання зниження енерговитрат і підвищення продуктивності виконання земляних робіт [3].
Більша частина парку землерийно-транспортних машин для виконання земляних робіт у зазначених видах будівництва містить бульдозери, скрепери, автогрейдери, які є машинами циклічної дії і мають відповідно робочі та холості операції циклу, що знижують продуктивність роботи машини.
Аналіз публікацій. Підвищити ефективність виконання земляних робіт дозволяють землерийно-транспортні машини безперервної дії, наприклад у вигляді грейдер-елеваторів, стругів-кидачів та багатоковшевих екскаваторів. У серійних конструкціях таких машин руйнування ґрунту та переміщення його на зовнішній транспортувальний пристрій здійснюється за рахунок тягового зусилля базової машини. У зв’язку з цим ефективність робочого процесу залежить від коефіцієнта зчеплення ходового обладнання з ґрунтовою поверхнею та ваги базової машини. Тому для збільшення площі поперечного перерізу зрізуваного ґрунту потрібно збільшувати вагу базової машини та її потужність, яка переважно не використовується стовідсотково на копання ґрунту через буксування ходового обладнання
[4].
Найбільш прогресивний шлях підвищення ефективності роботи землерийно-транспортних машин безперервної дії полягає у впровадженні на них активного робочого обладнання, у якому швидкість руху ріжучих елементів та транспортувальних пристроїв значно перевищує швидкість руху базової машини, а також застосування різних видів інтенсифікаторів, наприклад, із використанням вібрації, газоповітряного змащування, вибухових імпульсів тощо
[і; 5].
Активне робоче обладнання дозволяє скоротити кількість послідовних проходів, збільшити
48
