CC BY
9
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
бвген КУЛИК
ПРИНЦИПИ ОРГАШЗАЦИ ДОСЛ1ДНИЦЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В В УМОВАХ ГУМАН1ЗАЦ11 СУСП1ЛЬСТВА
У статтi висвтлено принципи орган1зацИ до^дницько'1 дiяльностi майбуттх фахiвцiв в умовах гумамзаци сустльства як чинника пiдготовки творчого спещалюта, i на цт основi визначення знань i навичок необхiдних для орган1зацИ i проведення такого виду дiяльностi.
Змша парадигми суспшьного розвитку Украши вимагае змiни парадигми системи шдготовки майбутнiх спецiалiстiв. Особистi проблеми людини, И потреби, новi стандарти життя вимагають формування творчих, креативних, конкурентно спроможних у свош професшнш дiяльностi фахiвцiв.
Аналiз украшських осв^шх стандартiв показуе, що дидактичне i методичне забезпечення навчально-виховного процесу в основному орiентуеться на озброення майбуттх спецiалiстiв знаннями, умiннями, навичками. В той же час ряд науковщв вiдмiчають, що особистiсть майбутнього спещалюта, розвиток И професiйно-морального й штелектуального потенцiалу, формування установки на творчу дiяльнiсть часто-густо випадае з поля зору навчально-виховно! роботи закладiв освiти [1].
Аналiз лiтератури показав, що в рядi вузiв не до кшця продумана система оргатзацп дослщницько1 дiяльностi студентiв, вiдсутня спадкоемнють (наступнiсть) форм i методiв И проведення при переходi з молодших курсiв до старших, не достатньо враховуеться педагопчна скерованiсть [4].
Метою статт1 е висвгглення принцитв оргатзацп дослщницько1 дiяльностi (ДД) майбуттх фах1вщв в умовах гуматзаци сустльства як чинника подготовки творчого спещалюта, i на цiй основi визначення знань i навичок необхщних для оргашзацп i проведення ДД.
Проведений аналiз лiтератури [4] дозволяе видшити головнi завдання ДД, а саме:
- оволодшня сучасними методами шзнання, поглиблене i творче вивчення учбового матерiалу;
- формування творчо! особистосп;
- формування у студентiв учбово-дослщницьких навикiв як з профiлюючих так i з психолого-педагогiчних дисциплiн;
- навчання студентiв методами i засобами самостшного освоення знань i використання !х на практицi;
- розвиток дослщницьких здiбностей, формування умiнь аналiзувати iнформацiйнi джерела знань.
Iсторiя формування i розвитку наукових шкiл у ВНЗ Украши чiтко пояснюе генезис i сучасний стан диспропорцп i прiоритети мiж розумовою i фiзичною працею закладенi в свiдомостi нашого суспiльства явно не на користь першо1. В той же час, характерною особливютю постiндустрiальних стратегiй розвитку провщних кра1н свiту е прюритетнють глобального конкурентноспроможного продукту — знань та шформаци [4].
Тому одшею з головних проблем в оргашзацп ДД, на нашу думку, е iмiджеве забезпечення ДД, яке повинне складатись з трьох основних напрямюв:
Створення позитивно1 громадсько1 думки щодо ролi знань i науки в житп суспiльства. Що е надзвичайно актуальним при побудовi громадянського сустльства, коли народ i влада е партнерами, i вiд iнтелектуального розвитку сустльства залежить вiдношення суспiльства до осв^и i до знань зокрема.
Широка пропаганда досягнень студента в педагогiчнiй дослiдницькiй дiяльностi (ПДД), як через ЗМ1, так i через особисте спiлкування на конференщях, семiнарах i т. п., з метою використання найкращого досвiду, та морального заохочення студенев.
Залучення студенев до оргашзацшно! роботи з проведення виставок, конкурсiв, конференцiй, днiв науки, з метою формування оргашзаторських умшь проведення ПДД та залучення до наукового товариства.
Наступною головною проблемою в оргашзацп НДРС е методолопчна пiдготовка студентiв до ПДД. В результат яко! у студентiв треба сформувати поняття, що таке наука, яке мюце в нiй належить педагогiцi, яка дiяльнiсть е науково-педагопчною, якi е парадигми в наущ, науковi товариства [2; 3].
Як показано в [2; 3], "методолопчш знання, незважаючи на всю свою значущють, не дають безпосереднього алгоритму (рецепта) ршення тих або шших проблем педагогiки, як i шших сфер дiяльностi людини. Вони покликаш знайти напрями таких рiшень, окреслити коло пiдходiв, методiв, теорiй, за допомогою яких можна спробувати виршити ту чи iншу педагогiчну проблему. Складшсть педагогiчного процесу така, що виршення його проблем, органiзацiя й керування ним можливi на основi рiзноманiтних пiдходiв, у тому чи^ й суперечливих, що пояснюеться суперечливютю й парадоксальнiстю педагогiчного процесу. Щоб якось класифiкувати рiзноманiтнi масштабнi шдходи до проблем педагогiки, допомогти педагогу зорiентуватися в них, можна спробувати використати поняття парадигми [2; 3; 5]. Знання рiзноманiтних наукових парадигм учителем е методолопчними знаннями. За допомогою парадигм можна класифшувати "океан" рiзноманiтних пiдходiв, методiв, теорiй у педагопщ. Причому таке розходження матиме фундаментальний характер. Фундаментальнiсть парадигми полягае, в першу чергу, в тому, що парадигми не можна звести одну до одно!, що для них не можна побудувати бшьш загальну парадигму або наукову теорда. Перехщ в шшу парадигму докоршно змшюе уявлення про педагогiчний процес, св^огляд, свiтосприймання, свiтовiдчування вчителя, методи його роботи. Такий перехщ змшюе особистють самого вчителя."
На першому мiсцi, на нашу думку, повинно бути формування поняття про: науковi парадигми; методологи дослщжень; мiсце осв^и в парадигмi людсько! дiяльностi. Оскшьки данi поняття формують основу методологи наступних дослiджень i е неоднозначними з фшософсько! точки зору (наприклад, погляди на науку, на наукову дiяльнiсть, роль вченого в нш, кодекс науково! честi, прийняття ршень i т.п.) то на нашу думку доцшьно щоб першi реферати, яю будуть писати студенти у вузi були присвяченi саме цим проблемам .
Змша фшософи освгги гуманiтарного суспiльства, И кшцево! мети заставляе по-новому дивитися на проблеми оргашзацп науково-дослщницько! дiяльностi майбутнiх вчителiв. Вiдомо, що поняття управлiння визначаеться, як необхщна функцiя будь-яко! оргашзовано! системи, яка пiдтримуе певний режим И дiяльностi, забезпечуе збереження структури i реалiзацiю програми i мети дiяльностi дано! системи .
Тому поняття управлшня i оргашзацп стае одним iз необхiдних i найважливших у розкриттi будь-яко! цшеспрямовано! дiяльностi. А вмiння i навички проводити цей вид дiяльностi впливае на кшцевий результат пiдготовки творчо! людини [5].
Оскшьки науково-дослщницька робота студенпв виконуе комплекс важливих освiтнiх, виховних, наукових i культурних завдань, то це означае, що в И оргашзацп необхщно впроваджувати комплексний системний шдхщ, який передбачае постiйне вдосконалення всiх напрямкiв студентського наукового товариства.
Час вимагае покращення гнучкостi i мобiльностi системи i практики оргашзацшних форм науково-дослщницько! роботи, необхiдно реалiзовувати неперервне поновлення змiсту (навчання) осв^и, пiдвищувати розвиток творчих i оргашзацшних якостей майбутшх вчителiв. Тому для реалiзацil мети нашо! роботи, необхщно вирiшити наступнi завдання:
1. Визначити якими знаннями i умiннями необхщно володгги вчителю для оргашзацп i проведення ПДД.
2. Проаналiзувати рiзнi форми оргашзацп ПДД i дослщити найбiльш ефективнi.
3. Дослiдити методолопчну основу оргашзацп i проведення ПДД.
Аналiз лiтератури з оргашзацп ПДД у вузах Укра1ни i сусiднiх кра1н показуе багато спшьного вiд комплексних планiв на весь перюд навчання [4, 5] до рекомендацш в оргашзацп ПДД в навчальний i поза навчальний час. Класична педагопка, як показано в [4, 5], виробила форми поведшки педагопчного процесу, вiдшукувала умови його оптимального перебшу, створювала органiзацiйнi структури. "Процесуальшсть" педагогiчного процесу була похщною стосовно його форм оргашзацп.
Жорстка регламентащя ПДД в вузах створювала так званий "конвеер" формування творчо1 особистостi, що в значнiй мiрi, якраз i вiдштовхувало частину творчих студентiв.
Пiдхiд оснований на теорп сенергетики, пропонований нами, як основа моделювання розвитку суспiльства передбачае первинним сам "процес", а органiзацiйнi структури й форми для нього повинш виростати з нього, навколо нього на основi виявлення атракторiв [2].
Тому бажано щоб кафедра мала "банк" складних, невирiшених педагопчних проблем, як глибоко-фундаментальних, так i прикладних, пов'язаних з реальним життям, зорiентованих на базу мiсцевих учбових закладiв. Тематика повинна бути затверджена на кафедрах.
Вс педагогiчнi проблеми повинш бути систематизоваш, повинно бути створено вщповщне iнформацiйно-методичне забезпечення для самостшно1 роботи над цими проблемами.
Педагопчний досвiд показуе, що бiльш ефективне залучення студентiв до науково-дослщницько1 роботи спостерiгаеться коли кафедра мае конкретний зв'язок з школами. Тобто коли школи е пол^оном для впровадження педагогiчних iнновацiй, апробацп нових педагопчних розробок, перевiрки на практищ теоретичних розробок. Досвiд показуе високу ефектившсть ПДД коли кафедри мають сво! фiлiали в школах.
Обов'язковою умовою ефективностi оргашзацп ПДД е система оргашзацп в плаш наступносп форм i методiв НДРС при переходi вiд молодших курсiв до старших. Мета — лопчна послщовшсть залучення студентiв до науково-дослщницько1 роботи з наступним ускладненням завдань в тюному зв'язку з навчальним процесом. Тому бажано, щоб реалiзувалась певна послщовшсть вщ науково1 ще1 через лабораторш дослiдження, проектування i моделювання до практичного впровадження педагопчно1 ще1 (дослiдження) в життя. Такий шдхщ формуе у студентiв навички оргашзацп i планування комплексних робiт, i керiвництво науковою групою в майбутньому, прогнозування свое1 майбутньо1 дiяльностi.
Шлях в науку починаеться з першо1 ввщно1 лекцп, першо1 лабораторно1 роботи, першого самостiйно виконаного реферату, пошуку в бiблiотецi. Кодекс науково1 чест вченого е одним з основних параметрiв у визначеннi науково1 парадигми [2; 3]. Тому роль керiвника е найважлившим компонентом структурно1 оргашзацп ПДД.
Певш риси вченого е одшею з головних умов науково1 дiяльностi. Дослiдник повинен володiти самокритичшстю, спроможнiстю в оцiнцi результатiв, як повиннi систематично спiвставлятись з певними парадигмами. Поряд з тим дослщник повинен критично оцшювати результати роботи других вчених, не сприймати результати тшьки як чийсь авторитет або традищю. Всi цi риси обов'язково треба виховувати у майбутнiх дослщниюв [1; 4; 5].
Наступним кроком в оргашзацп ПДД е забезпечення НДРС таким видом дiяльностi як шдготовка рефера^в наукових доповiдей, пiдбiр шформацп. Аналiз умiння працювати з лтературою [5] i педагогiчний досвщ показуе необхiднiсть формування певних знань у студенев щодо роботи з книгою. На методолопчному рiвнi студенти володдачи знаннями з основ парадигм в наущ [2; 3], повинш розум^и, що книга не тшьки джерело науки, а й джерело фальсифшацп (в залежносп вiд стану розвитку певно1 парадигми в яку входить книга). При написанш рефера^в необхiдно, щоб студент проводив аналiз робiт, якi по-рiзному оцiнюють певний процес або явище (рiзнi парадигми) тодi вiн може бачити генезис певно1 проблеми i робити прогноз подш.
Аналiз лiтератури показуе, що у втизнянш i зарубiжнiй дидактищ вищо1 школи склався змiстовний досвщ органiзацil НДРС в залежностi вщ спецiальностi майбутнiх студентiв та специфши навчально-виховного процесу.
Головною органiзацiйною проблемою е вибiр тем, який повинен бути добровшьним. Керiвник гуртка на перших зус^чах повинен окреслити наукову парадигму в якш знаходиться вш i його гурток, показати сумiжнi, конкуруючi парадигми, коректнi методи i способи
наукових дослiджень роботу з лггературою. Акцентована увага повинна бути прикладена до обслуговування дослiджень, ix органiзацii, бажання проникати в суть речей, справи, удосконалювати культуру мислення.
Сучаснi теxнологiчнi процеси побудованi в ^GreMi автоматизованого проектування, або на ще вищому рiвнi — автоматизована система наукових дослщжень. У зв'язку з цим в курсових роботах повинно бути висв^лено математичне моделювання процесiв — тобто навики створення моделей i дослiдження по моделях. Особливо це корисно на заняттях з ТКМ, електротехшки, рiзання матерiалiв, гiдравлiки, деталей машин.
Вибiр режимiв, матерiалiв, середовища дозволяе студенту розширити свою уяву про процеси i творчо шукати оптимальнi рiшення задач з багатьма параметрами. На старших курсах бшьшу увагу слщ придшяти моделюванню педагогiчниx ситуацiй i проведенню педагогiчниx дослiджень.
Курсова робота за своею спрямовашстю i структурою повинна наближатись до невеликого дослщження. Повинш бути: постановка проблеми, визначенi задачi роботи, розкриття теми (аналiз лтератури, аргументацiя, аналiз конкретного матерiалу, приклади, порiвняння), висновки i рекомендацii. Особливу увагу необхщно придiлити формуванню умшня студентiв логiчно пов'язувати частини дослщження, робити переходи вiд обробки експерименту до висновюв. Не мала роль належить структурно-стилютичному оформленню роботи i ii зовнiшньому оформленню.
Виконання дипломно' роботи мае своею метою подальший розвиток творчоi i пiзнавальноi здатност студента, i як заключний етап навчання студента у вищому навчальному закладi спрямовано на закрiплення i розширення теоретичних знань i поглиблене вивчання обраноi теми. На старших курсах багато студенев уже працюють за спецiальнiстю, i, вибираючи тему для дипломно' роботи, це найчастше враховуеться. Тому, ^м аналiзу лтератури, у дипломну роботу може бути включений власний практичний досвiд по даному питанню як аналiз педагопчного досвiду, що тiльки збiльшуе наукову i практичну цiннiсть роботи [2; 4; 5].
З щею метою на факультетах повинш бути складен перелши знань, умiнь i навичок ПДД якi повинен освоювати студент у вузi i якими повинен володгги пiсля закiнчення навчання.
Проведений аналiз лiтератури i нашi дослщження дозволяють видiлити двi групи знань необхщних для ПДД: першу групу складають знания необxiднi для проведення i органiзацii експериментальних дослiджень — визначення кшькосп вибiрки; складання i планування експерименту; проведення анкетування, опитування; математично обробляти данi експерименту; складати математичнi моделi; що таке парадигма; кодекс науково' честi; робота з шформацшними джерелами; другу групу складають знання необхщт у ПДД для вивчення особистосп учнiв, способiв впливу на них, а також проводити аналiз та використовувати передовий педагопчний досвiд.
Наведенi знання повиннi сформувати вщповщт умiния, а саме: вмшня органiзувати i проводити експеримент, проводити опитування, анкетування та математично обробляти результати експерименту; використовувати методики; проводити графiчну штерпретащю результата експерименту; робити аналiзи i висновки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зязюн I.A. Вуз1вська тдготовка педагога до проф1льного навчаиия учшв старших клаав. Сучаст шформацшт технологи та шновацшт методики навчаиня у шдготовщ фах1вщв: методология, теор1я, досвщ проблеми. // Зб. наук. пр. Вип. 4. — Ки'в — Вшниця: ДОВ Вшниця. 2004. — С. 4.
2. Кулик £.В. 1сторико-методолопчш модел1 походження наукового знання. Вюник льв1вського унту. Сер1я педагопчна. — 2004. — Вип. 18. — С. 257-265.
3. Кушшр В. Поняття парадигми в методолопчнш шдготовщ вчителя. / Педагопка i психолопя професшно! освгги, науково-методичний журнал.:№5, вересень-жовтень 2004. — С. 7-21.
4. Розов В.К., Гусева В.М. Из опыта организации научно-исследовательской работы студентов в педагогических институтах. / Системаорганизации научно-исследовательской работы студентов в вузах страны: Сб. статей / под ред. В.П.Елютина. — М.: Высш. шк., 1984. — С. 97-105.
5. Сиденко В.М., Грушко И.М. Основы научных исследований. — Харьков: Вища школа, 1977. — 200 с.
