CC BY
69
нування, викликаючи зосередженiсть, увагу, цiлеспрямованiсть i т. д. Пантеон мае вдале розмiщення пiрамiдальних i плакучих дерев - символiв смутку. Сквер за пантеоном, який мае пейзажне планування, характеризуеться при-родним рiзноманiттям та чаруючими перспективами зелених околиць мюта, немов промовляе: життя продовжуеться.
Символiчна суть композицiйних рiшень i формоутворень на меморь альних об'ектах, в тому числi i на звичайних кладовищах, мають бути спря-мованi на створення життевих просторiв, де б людина могла вщпочити та вщ-датись роздумам [1, 3].
Л^ература
1. Боговая Н.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. - М.: Агропромиздат, 1988. - 223 с.
2. 1стор1я Львова. - К.: Наук. думка, 1984. - 414 с.
3. Кушшр О.А., Кушшр А.1. Рекомендацп по влаштуванню 1 утриманню насаджень на кладовищах. - К.: Вид. центр НАУ, 2005. - 48 с.
4. Льв1в. Туристичний пут1вник. - Льв1в: Центр Свропи, 1999. - 234 с.
УДК 1:572+130.2:141.7 Acnip. Н.В. Лазарович -Львiвський НУ
M. 1вана Франка
ПРИНЦИП СИНЕРГ1ЗМУ ЙОНЕЗ1 МАСУДИ ЯК СИМБ1ОЗ
ЛЮДИНИ ТА ПРИРОДИ
Розглядаеться функцiонування моделi iнформацiйного суспiльства, запропоно-вано'' Ионезi Масудою, у основi яко'' лежить принцип синергизму як взаемодп люди-ни та природи. У синергетичному суспшьст дiяльнiсть людини спрямовуеться не на перетворення природи, а на гармоншну взаемодiю з навколишнiм середовищем.
Ключов1 слова: И. Масуда, шформацшне суспiльство, принцип синергiзму, природа, дiяльнiсть людини.
Doctorate N.B. Lazarovych - Lviv NU named after Ivan Franko
A principle of synergism of the Yonezi Masuda as symbiosis of human being and nature
The article represents functioning of model of the information society, what was proposed of Y. Masuda. Base of this model is principle of synergism as interaction between human being and nature. In the synergism society activity of human being is going to interaction harmony whith neighbouring environment, but not at the conversions of nature.
Keywords: Y. Masuda, the information society, principle of synergism, nature, activity of human being.
Актуальшсть проблематики соцiальноi перспективи, нових принцишв функцюнування сусшльства та його гумашзаци створюе передумови для яюсно нового осмислення реальности становища людини у свт, соцюкуль-турних орiентацiй сусшльства та спрямованост сощального розвитку. Серед багатьох сценарпв подальшого сусшльного розвитку вагоме мюце посщае пе-рехщ до нового типу людсько'' цившзаци. Цей перехщ, водночас, стикаеться з проблемою становлення новоi людини, буття яко'' було б адекватним до нових сощальних умов. У даному контекст спостер^аеться тенденщя звернен-ня до соцюприродних систем, якi функцiонують на основi принципу самоор-ганiзацii i у яких взаемодiють природнi та людськ компоненти.
Вiдомий японський дослщник Йонезi Масуда, засновник i колишнiй президент iнституту iнформацiйного суспшьства в Токiо, у своему бестселерi мIнформацiйне суспiльство як постiндустрiальне сусшльство" говорить про своерiдний "неоренесанс", який переживае людство на сучасному еташ. Автор видiляе три основш характеристики, якi визначатимуть парадигму роз-витку майбутнього суспiльства - "Комп'ютопи". Першою з них е глобашзм, вихiд людства на новий рiвень свiдомостi, коли зiтруться старi териториальш межi, якi його роздiляють. Весь цей процес оновлення буде супроводжувати-ся шформацшно-комп'ютерною революцiею, потенцiал яко! е безмежним. Дана революцiя е позатериторiальною i, будучи чинником загальнолюдсько-го iнтелекту, охоплюе собою все людство - у цьому Й. Масуда вбачае техшч-ш основи виходу людства на космiчний рiвень свiдомостi. Другою характеристикою, яка нацшена на трансформацiю суспiльства, е перехщ iснування людства у площину iнформацiйного простору; до того ж ноЫем даного рiвня е такий ушверсальний чинник як iнформацiя.
Й. Масуда спробував осмислити наступну сходинку еволюцп суспшьства, запропонувавши третю характеристику нового суспiльства - щею майбутнього симбiозу людини та природи на основi принципу синергiзму з його "нас^зним" принципом самооргашзаци" [1, с. 35].
Японський дослщник ощнюе майбутне суспiльство як певний сощаль-ний органiзм i говорить про можливе створення щеально! форми суспшьних вiдносин. На його думку, сусшльство функщонуватиме на основi принципу синерпзму, суть якого полягае в тому, що людина i природа повинш iснувати у справжньому симбiозi: "Функцюнуючим соцiальним принципом буде си-нерпзм, новий принцип, який замiнить вшьну конкуренцiю сучасного кашта-лiзму" [6, с. 629].
Й. Масуда вважае, що майбутне сусшльство за вшма параметрами до-коршним чином вiдрiзнятиметься вiд попереднього. Воно функцiонуватиме як сощальний органiзм, який грунтуватиметься на основi iнших, вiдмiнних вiд традицшних, принципiв оргашзаци. Зокрема, одна з особливостей радикально! трансформацп майбутнього суспшьства полягае в тому, що мае доко-ршно змiнитися мета суспшьства. Вона полягатиме не у виробнищш товарiв i задоволеннi матерiальних потреб, а у створеннi повнощнних умов життя i пошуку можливостей для людсько! реалiзацil.
У суспiльствi нового типу iнформацiя буде продукуватися в ходi 11 ви-користання: "Акумульована при цьому iнформацiя буде розповсюджуватися через часткову участь споживачiв, що, по-своему, приведе до становлення синергетичного виробництва, тобто такого, яке використовуватиме синерге-тичний ефект множини шдивщуальних зусиль виробниюв шформацп. Еконо-мiка буде структурно змiнюватися вщ економiки обмiну до синергетично! економши" [4, с. 16].
Щодо принцишв регуляци вiдносин у соцiоекономiчнiй систем^ то у контекстi ще! проблеми Йонезi Масуда ставить питання про координащю дь яльностi рiзних сощальних груп, про баланс iнтересiв, про переорiентацiю суспiльства. Японський дослiдник вважае, що найефектившший спосiб про-
дукування та використання iнформацiï - це спшьна дiяльнiсть людей, що сто-суеться створення та розподiлу шформацп, яка е соцiально значущою. Однак, як вказуе Масуда, одночасно дiе i протилежна, децентралiзована тенденцiя, адже у новому суспiльствi зростае стушнь свободи кожноï людини. "Майбутне сусшльство, як я його бачу, - пише вш, - буде суспшьством, у якому кожен iндивiд буде здатний...задовшьняти свою потребу у самовира-женш" [4, с. 17].
Основою iдеальноï форми суспшьних вщносин, за Й. Масудою, буде принцип синергетичноï рацiональностi, за допомогою якого функцюнувати-ме iнформацiйне сусшльство. Японський дослщник пiдкреслюе, що нове сусшльство буде безкласовим, а його ядром стануть громадськ оргашзаци, вшь-нi об'еднання та сшвтовариства. Саме у них, на думку Масуди, створюються новi форми взаемоди iндивiда та групи. "У такому суспiльствi домiнуючий клас бюрократичноï оргашзаци зникае, адже у нш вщсутня система контролю, яка заснована на службовш iерархiï"[4, с. 18]. Нова сощальна система буде "полщентрованою" системою, яка функцiонуватиме на принципах взаемозв'язку, а не вщповщно iз монополiзованою владою центру. Цей взаемозв'язок означае, що iндивiд та група об'еднаш однiею цiллю, що на мю-це егоютичних штереЫв прийде всезагальне прагнення до спшьно1" мети. Слiд зазначити, що дана мета не буде чимось зовтшшм для шдивща, адже вона зб^атиметься iз його прагненням до самореалiзацiï.
Й. Масуда вважае, що у шформацшному суспiльствi будуть реалiзову-ватися потенцшш можливостi людини вiдповiдно до ïï вимог i шляхом узгод-ження цих вимог з 1'хньою екологiчною ситуацiею у природному середовишд.
Зрештою, iнформацiйна продуктивна сила, заснована на комп'ютернш комунiкативнiй мережi, повинна дати могутнш поштовх до здшснення сощ-альних iнновацiй системного характеру. "Новi соцiальнi системи утворюва-тимуться постшно, i суспiльство як певна оргашчна цiлiснiсть зазнаватиме динамiчних змш, але не тих, якi рашше виражалися у боротьбi за владу, поль тичних революцiях та шших формах, а у виглядi поступово!', систематично!', органiчноï трансформаци"[5, с. 351]. Мiрою того, як старi сощально-еконо-мiчнi системи стають неефективними i нездатними вщповщати вимогам часу, вони будуть поступово вщмирати, а ix мiсце займатимуть новi системи. "Весь процес буде вiдбуватися таким чином, як вщбуваються метаморфози у будь-якому органiзмi: непотрiбна частина тша атрофуеться, а iншi частини розви-ваються у вiдповiдь на новi вимоги"[4, с. 19].
Така трансформащя соцiально-економiчниx систем передбачае ради-кальш змiни у способi соцiальноï ди. Ранiше дiяльнiсть людини щодо приро-ди була сфокусована на вщношенш "мета - засiб". З цим була пов'язана орiентацiя людини на перетворення природи на ïï активно^яльшсне став-лення до свiту. У межах техногенного суспшьства людина змшювала навко-лишне середовище, пристосовуючи його до своïx потреб. У результат це призвело до наростання екологiчноï кризи в глобальних масштабах, коли два аспекти людського юнування - як частини природи i як дiяльнiсноï ютоти, яка перетворюе природу, - приходять у конфлiктне зггкнення. Якщо дотри-
муватися погляду Масуди, люди повиннi свiдомо вщмовитися вiд того, що ранiше було головним принципом 1хньо1 життедiяльностL Адже парадигма, шби природа - нескшченний резервуар ресурсiв для людсько1' дiяльностi, поставлена пiд великий сумнiв. Людина сформувалася у рамках бiосфери -особливо1' системи, яка е не просто довкшлям, яке може перетворювати людина, а виступае единим цшсним органiзмом, у якому людство як особлива пiдсистема. Дiяльнiсть людини вносить постшш змiни у динамжу бiосфери, i на сучасному еташ розвитку техногенно1' цивiлiзацiï масштаби людсько1 ек-спанси у природу таю, що вони починають руйнувати бюсферу як цiлiсну екосистему. Виникае потреба вироблення принципово нових стратегш науко-во-технiчного та соцiального розвитку людства, таких моделей дiяльностi, якi забезпечують коеволюцiю людини та природи.
У новому суспшьста, яке починае виступати як частина природи, харак-терне вщношення "причина -наслiдокм: "Природа не ставить to6î мети, а у проце-сi свого розвитку формуе причину, яка трансформуеться у наслщок"[5, с. 352].
Японський дослiдник переконаний, що "в майбутньому змшиться са-ме становище людини у навколишньому свiтi. Вона стане спiвучасником природного процесу творення i розвитку життя на ЗемлГ'[4, с. 19]. Йонезi Масуда вважае, що на мющ попереднього - "завойовницького" - ставлення людини до природи, яке, зрештою, перетворилося на ïï руйнування, в майбутньому виникне нове вщношення, коли людина i природа дiятимуть спшьно, як одна оргашчно-цшсна сила. Це означае також, що людство прийде до усвщомлення своеï спiльноï долi з природою, що Земля е не тшьки колискою цивiлiзацiï, а й природним чином визначеною можливютю розвитку людства як певно1' форми життя.
У статт Й. Масуди "Ппотеза про генезис Homo intelligens" зустрь чаемо опис людини майбутнього - Homo intelligens, яка на щабель переважа-тиме Homo sapiens. Знання i технолопя, створеш Homo sapiens, концентрува-лися на пануванш людини над природою i людини над людиною. Найголов-шшим же завданням Homo intelligens стане побудова сусшльства нового типу. "Це буде глобальна спшьнота громадян, як утворюватимуть полщентро-ване, складне, комбшоване суспiльство, схоже на оргашзм, з розгалуженою мережею прямого зв'язку, здатною швидко i динамiчно вщповщати на змiни в навколишньому середовишд"[5, с. 354].
У подальшому ця глобальна громадська спшьнота стане суспшьством, що функцюнуватиме на основi принципу синерпзму, який означае "комбшо-вану взаемодш рiзних функцiй з тим, щоби сприяти досягненню загального ефекту ". Це - сощальний принцип, на пiдставi якого всi iндивiди виконують вщповщш функци вiдповiдно iз власними переконаннями i вшьно кооперу-ються для того, щоб сприяти розвитковi суспiльства як такого. Тому глобальна громадянська спiльнота е не просто федеращею вiльних об'еднань, а суспшьством, у якому окремi громадяни - його головнi компоненти. Звщси, роль Homo intelligens е виршальною, оскiльки саме вона мае створити рiзнi соцiетальнi системи, що сприятимуть такому функцюнуванню суспiльства, яке нагадуватиме еволюцiю природного органiзму.
Homo intelligens мае створити бюеколопчну економiчну систему, результатом яко1' буде гармоншне спiвiснування мiж людиною та природою. У бюеколопчнш економiчнiй системi розвиватиметься новий тип економiчноï дiяльностi. Для цього Homo intelligens потрiбно буде стримати необмежену експансiю споживання i переорiентувати науку та технологда, щоб на 1'хньо-му Грунт розвивати не забруднювальну i ресурсозбер^аючу промисловiсть, що Грунтуеться на циклах вщновлення. Однак головне завдання ново1' еконо-мiчноï системи - встановлення синерги мiж виробництвом i використанням. Це стане можливим завдяки тому, що в майбутньому суспшьсга використан-ня iнформацiï буде основним центром економiчноï дiяльностi. Природа ж ш-формаци така, що для ïï вироблення i використання потрiбна кооперащя в ïï iнформацiйному продукуваннi, у створенш банкiв даних i спшьному ix вико-ристаннi, оскiльки шформацшт блага е загальною власнiстю вЫх людей. Са-ме це i дае шдставу Масудi говорити про можливють виникнення синерге-тично1' економiчноï системи.
Зрештою, кiнцевою метою Homo intelligens е реалiзацiя синергетично-го сусшльства; сусшльства, в якому творчють Вищого буття iнтегрована iз працею людини. Це е сучасна верЫя теолопчного синергiзму, в якому духов-не вiдродження спричиняеться поеднанням людсько1' волi та божественного благоволiння. Принцип теолопчного синерпзму передбачае те, що духовне вщродження залежить вiд спшьних дiй, волi та бажання людини, а також вщ благословення Бога. За Й. Масудою, "в нових умовах людина та природа також почали дiяти разом у сферi екологи, на глобальному рiвнi та у майбутньому синергетичному суспшьствт Перетворення людсько1' спiльноти в еколопчну систему е усвiдомленням меж науково1' технологи. Зростае також усвщомлення спiльностi людсько1' долi, розумiння того, що немае мюця, окрiм Земл^ де б людина могла вшьно розвиватися"[4, с. 20].
Дана позищя пiдтверджуе iдею синергетичного суспiльства, суть яко-го в тому, що людина i природа повинш юнувати в iстинному симбiозi. 1нши-ми словами, людина повинна стати ноЫем ушверсального "наджиття", "ос-кiльки людина i Бог дшть заодно" [6, с. 632]. Слщ вiдмiтити, що у концепци японського мислителя поняття "Бог" асоцшеться насамперед iз природою, природними закономiрностями та природними силами. Й. Масуда шдкрес-люе: "Те, що я розумш пiд синергетизмом мiж Вищим Буттям i людиною, е не просто яюсь економiчнi вщносини мiж людиною i природою, сшвюнуван-ня мiж ними, а е активним i позитивним синерпзмом, в якому людина пра-цюе й живе разом зi природою" [5, с. 358].
За Масудою, оскшьки розвиток технологи та науки дали людиш сили, яю зiставляються iз силами природи, то звщси випливае необхщшсть для людсько1' дiяльностi бути у гармони iз природою при створенш синергетичного сусшльства.
Таким чином, життя у вимiраx синергетики передбачае узгодження дш людини з можливостями природи. Така стратепя в далекосяжнш перспек-тивi виявляеться едино розумною i едино безпечною: "...вона лежить у прак-тично-суб'ективнш площинi. Йдеться про необхщшсть радикально змiнити
парадигму людського буття: вщмовитися вiд прагнення панувати над природою, неухильно збшьшуючи масштаби цього панування, i перейти до сшв-творчостi з Ушверсумом (природою). Така спiвтворчiсть, де людство не буде m рабом природи, m ïï непримиренним ворогом, а тшьки однiею iз взаемоза-щкавлених сторiн, потребуе вiдповiдного рiвня людсь^ культури, постiйниx i нелегких зусиль."[1, с. 47].
Л1тератури
1. Дорогунцов С., Ральчук О. Сталий розвиток - цившзацшний д1алог природи i культури// Вюник НАНУ. - 2001, № 10. - С. 235-239.
2. Новая философская энциклопедия в четырех томах. - М.: Мысль, 2000. - 236 с.
3. Основы современной философии. - СПб.: Изд-во "Лань", 2001. - 384 с.
4. Сощальна перспектива (фшософсько-методолопчний анашз сучасних заруб1жних концепцш). - К.: Наук. думка, - 1992. - 218 с.
5. Сучасна заруб1жна сощальна фшософ1я. Хрестоматия. - К.: Либщь, - 1996. - 381 с.
6. Masuda Y. Comtutopia// The information technoligy revolution. Oxford, 1985.
УДК 7.045(23УК) Наук. ствроб. М.К. Левицька, канд. мистецтвознавства -
1нститут народознавства НАН Украти
СИМВОЛ ДЕРЕВА В ОБРАЗОТВОРЧОСТ1 Т. ШЕВЧЕНКА
Присвячено аналiзу зображення дерева як полiварiантного символа у образот-ворчост Т. Шевченка та виявленню його семантичних рiвнiв залежно вщ завдань, поставлених художником.
Ключов1 слова: Тарас Шевченко, символ, дерево, образна домшанта.
Senior teacher M.B. Lewytska - Ethnology Institute National Academy
of Science of Ukraine
The symbol of the tree in T. Shevchenko's painting
The article concerns on analysis of the image of tree as a polyalternative symbol in T. Shevchenko's painting. The different semantic levels in dependence from putting by painter tasks is analized.
Keywords: Taras Shevchenko, symbol, tree, figurative dominant.
Поетична та малярська творчють Т. Шевченка, що належить до евро-пейських мистецьких вершин, викликае сталий штерес дослщниюв найр1зно-маштшших галузей гумаштарного знання. 1з уважним вивченням життевого та творчого шляху вщкриваються невщом1 факти бюграфи, змшюеться дату-вання окремих твор1в, сучасне л1тературознавство пропонуе грунтовний, заг-либлений до фшософсько-екзистенцшних основ анал1з поетичних твор1в, у мистецтвознавсга з'являються нов1 штепретаци малярсько! та граф1чно! спадщини Шевченка-художника.
Нав1ть поб1жний огляд юнуючо! б1блюграфи про творчють Шевченка [1-7] та, особливо, безпосередне знайомство 1з його мистецьким доробком засв1дчують своерщшсть образного мислення Шевченка-поета, та вираження певних щей засобами символ1чно! образност у його живописнш творчосп. Оргашчна закоршешсть всього образного ладу Шевченково! поетики, його метафор та алегорш у систему народного м1фо-поетичного св1тогляду - неод-
