CC BY
37
Висновки:
• 1з збiльшенням температури та тривалост процесу вакуумно-кондуктивного TepMi4Horo оброблення деревина ясена набувае яскравiшого та темтшого кольору.
• 1з збiльшенням тривалост термiчного оброблення, колiр деревини вирiв-нюеться за товщиною.
• Отримане рiвняння (1) дае змогу визначити яскравшть кольору деревини ясена, залежно вщ режимних параметрiв процесу вакуумно-кондуктивного тер-мiчного оброблення. Використовуючи математичнi залежноси (1-3), можна задати вщповщт режимнi параметри термiчного оброблення з метою отри-мання необхвдного кольору.
• Деяк неточност у визначент компоненти кольору "а" пов'язат з наявнiстю досить широко! гами ввдтшшв кольорiв, причиною яко! е атзотропна будова деревин.
Л1тература
1. В1нтон1в 1.С. Деревинознавство : навч. поабн. / 1.С. Вштошв, 1.М. Сопушинський, А. Тайшшгер. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ1, 2007 р. - 321 с.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kik-re.freehostia.com/bc/? part=modely
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uasentli.info/Glava2/Index7.html
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.help.adobe.eom/uk_UA/Photoshop/10.0
Губер Ю.М., Илькив M.M., Гаврилюк Л.А. Экспериментальные исследования изменения цвета древесины ясеня в процессе вакуумно-кондуктивного термического обрабатывания
Приведена методика и результаты экспериментальных исследований изменения цвета древесины ясеня в процессе вакуумно-кондуктивного термической обработки. Получены математические и графические зависимости компонентов цвета древесины ясеня от режимных параметров процесса термической обработки. Установлено, что с увеличением продолжительности термической обработки цвет древесины выравнивается по толщине заготовки.
Huber Yu.M., Ilkiv M.M., Gavryliuk L.A. Experimental investigation of colour change the wood of ash of the vacuum-contact thermal process
Methods and results of the experimental investigation the wood of ash colour change during the vacuum-contact thermal process. It is received mathematical and graphic dependence of the colour components from operating conditions of the heating process.
УДК 621.7.01 Здобувач В.В. Корншчук, майор сл. цив. захисту;
проф. Ю.1. Грицюк, д-р техн. наук - Львiвський ДУ БЖД
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТ1 Л1КВ1ДАЩ1 НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1Й НА ЕЛЕВАТОРАХ
Розглянуто основш причини виникнення надзвичайних ситуацш на вибухоне-безпечних об'ектах - елеваторах, призначених для збер^ання та перероблення сшьськогосподарсько'1 продукцп. Встановлено, що елеватор е об'ектом тдвищено! вибухо- та пожежонебезпеки, який вимагае постшного удосконалення як само'1 конструкцп та технологичного обладнання, так i засобiв попередження можливих аварш i швидко'1 !х лшвщацп. Використання сучасних засобiв автоматичного оповь щення та контролю пожежогасшня - один iз шляхiв ефективного виршення ще! проблеми.
Ключовi слова: надзвичайна ситуащя, вибухо- та пожежонебезпечш об'екти, елеватор, зерно, елеваторний пил, пило-пов^яна сумiш, лiквiдацiя пожежi, керiвник гасiння пожеж1, пожежно-рятувальнi пiдроздiли.
Вступ. У закордонних шформацшних джерелах вказуеться [3], що з 1120 вибух1в пило-повггряно! сум1ш1 540 виникае при робот з зерном, бо-рошном, цукром та шшими сшьськогосподарськими продуктами. За даними страхових компанш Шмеччини [8], в середньому в свт виникае один вибух на день. Тому першочергове завдання структурних шдроздшв МНС полягае у вивченш причин виникнення надзвичайних ситуацш на вибухонебезпечних об'ектах, призначених для збер1гання та перероблення сшьськогосподарсько!' продукцп, що е актуальною проблемою не тшьки з погляду 1'х вибухо- та по-жежонебезпеки, але й з економ1чних штереЫв держави.
Рис. 1. Колишш та тепершш конструкци елеватор1в
Одними з найпроблемшших сшьськогосподарських об'еклв з точки зору вибухо- та пожежонебезпеки е зерносховища, як подшяються на зер-носклади { елеватори (рис. 1). Елеватори призначеш для часткового оброб-лення та тривалого збер1гання зерна мютюстю 25-100 тис. т, е повшстю меха-шзованим виробництвом з диспетчерським автоматизованим управлшням технолопчним процесом. Вони бувають хл1боприймальш, портов! та вироб-нич1, мютять пристро!' для приймання зерна з автомобильного, зал1зничного або водного транспорту, робочу буд1влю (башту) { силосш корпуси для зберь гання обробленого зерна. Здебшьшого стар1 елеватори мютили дерев'яш конструкци, стши яких обшивали металевими або азбоцементними листами.
Пожежна небезпека елеватор1в пов'язана наявшстю велико! кшькост горючих матер1ал1в (зерна), як збер1гаються у великих спорудах, значно!' кшькост р1знофракцшного пилу, суспендована сум1ш якого з повггрям здат-на утворювати вибухонебезпечш концентраци як всередиш обладнання, так { у виробничих примщеннях, а також значна кшьюсть р1зномаштного устатку-вання, ефективна робота якого залежить вщ належного за ним догляду та контролю тощо.
Мета досл1дження полягае у виявленш причин виникнення надзвичайних ситуацш на вибухонебезпечних об'ектах - елеваторах, призначених для збер1гання та перероблення сшьськогосподарсько! продукцп.
Основм завдання досл1дження. характеристика конструкци та принципу роботи найбшьш довершеного типу зерносховищ - елеватора, об'екта
шдвищено! вибухо- та пожежонебезпеки; проведення всебiчного анашзу та оцiнювання пожежно! небезпеки елеваторiв; з'ясування основних обов,язкiв керiвного складу пожежних шдроздшв при лжвщаци надзвичайних ситуацш на елеваторах.
1. Елеватор - об'ект пщвищеноТ вибухо- та пожежонебезпеки
Розглянемо конструкщю та принцип роботи найбшьш довершеного типу зерносховищ - елеватора [6]. Вш забезпечуе комплексну механiзацiю виробничих процеЫв i автоматизацiю управлiння ними, створюе всi умови для надшного збер1гання та полшшення якоси зерна (рис. 2).
Рис. 2. Основш споруди елеватора: робоча вежа (1), силосн корпуси (11), приймаль-н\ пристрог з автомобильного та зал1зничного транспорту (111, IV), зерносушарки (V), галерег сполучення з млином (VI); 1 - норп; 2 - надваговий бункер; 3 - ковшов1 ваги; 4 -розподыьт труби; 5 - надсилост транспортери; 6 - надсепараторн бункера; 7 - сепаратор; 8 - контрольний сепаратор; 9 - тдсепараторний бункер; 10 - тдсилосний транспортер; 11 - приймальний транспортер з автомобильного транспорту; 12 - приймальн транспортери з зал1зничного транспорту
У робочш вежi розмщують норп1, ваги, машини зерноочисш, самоп-ливне i асшрацшне обладнання, а також привщт й натяжш станци основних транспортерiв елеватора - приймалень, вщпускних, надсилосних, шдсилос-них. Робоча вежа е центром, з яким пов'язаш вс споруди елеватора. Силос-ний корпус - власне сховище зерна, яке забезпечуе кшьюсне та яюсне його зберпання. Приймальш та вщпускш пристро! призначеш для виконання зов-нiшнiх операцш, якi, залежно вiд призначення елеватора, пов'язаш з автомо-бiльним, зашзничним i водним транспортом.
Важлива частина кожного елеватора - зерносушильне вщдшення, яке, зазвичай, розташоване в окремш будiвлi або в робочiй веж^ силосному кор-пусi, прибудоване до корпусу або до вежь Зерносушарки призначеш для зни-ження вологост зерна до величини, при якш забезпечуеться його тривале зберiгання. Зерно за нормальних умов зберiгання займаеться i горить погано. Вогонь зерном поширюеться повiльно i тiльки за наявност в нiм подрiбненоl
1 Нор1я - пристрш, призначений для тдняття сипких матер1ал1в у вертикальному напрямку.
соломи швидюсть поширення вогню значно зростае. Швидюсть горiння зерна в потощ повiтря при роботi технологiчного устаткування значно зростае.
Технолопчний процес тдготовки зерна до зберiгання в елеваторi тю-но пов'язаний з його транспортуванням, розподшом на фракци та сепаращею, що водночас призводить до виникнення значно! кшькосп зернового пилу у виробничих примщеннях i на обладнанш. Найбiльш загрозливими можуть виникати вибухи i пожежi у таких примщеннях елеватора, як технолопчний цех, сепараторне вщдшення, силоси . Внаслщок виникнення аварш можливi поранення та навггь загибель обслуговувального персоналу, пошкодження та руйнування будiвельних конструкцiй, виробничих, складських та iнших при-мщень, вихiд з ладу енергетичних мереж, асшрацшно!, вентиляцiйноï та ш-ших систем i комунiкацiй, якi забезпечують нормальнi умови технологiчного процесу перероблення зерна та роботи обслуговувального персоналу.
1снуе поняття нижньоï межi вибухонебезпечноï концентрацiï пилу в повiтрi, тобто мiнiмальноï ïï кiлькостi, яка призводить при сприятливих для цього умов утворення вибуху: джерела займання, складу пов^я, вологост пилу тощо. 1снуе багато методiв вимiрювання концентраци пилу в повiтрi [10]: ваговий (з фшьтращею або вiдцентровим вiддiленням пилу), рад^зо-топний, фотометричний, iндукцiйний, зарядно-шдукцшний, емнiсний, п'езо-електричний, а також з використанням лiчильникiв частинок i уловлювання пилу водою та багато шших методiв.
1снують основнi виробничi ситуаци, якi призводять до виникнення вибуху на елеваторах: металевi предмети, що потрапляють на робочi органи вентиляторiв, можуть викликати юкроутворення i займання пилу, що знахо-диться в пiдвiшеному станi; всередиш елеваторних норш: удари ковшiв по зерну, що супроводжують вихлопи повггря, внаслiдок чого утворюються концентраци пилу, якi досягають нижньо!" межi вибуху; завали нори, коли ïï ба-рабани спричиняють тертя об стрiчку, внаслiдок чого вона може загор^ися вiд нагрiвання; обриви норiйноï стрiчки, що супроводжуються також утво-ренням концентрованих аерозолiв; несправний стан електропроводки та елек-трообладнання, як можуть викликати коротке замикання в мереж^ результатом якого е велике тепловидшення та слугуе причиною займання аерозолю.
2. Анал1з та ощнювання пожежно'1 небезпеки елеватор1в
При лжвщаци аварiй на елеваторах ефективне управлшня пожежно-рятувальними пiдроздiлами (ПРП) грунтуеться на всебiчному аналiзi пожеж-ноï небезпеки цього об'екта. Такий аналiз полягае у визначеннi наявносп горючих чи легкозаймистих речовин та матерiалiв i можливих джерел ix запа-лювання, ймовiрниx шляxiв поширення пожежi, а також встановлення кшь-костi необxiдниx сил та засобiв для ефективного пожежогасiння. Проведений аналiз мае дати керiвнику ПРП вщповщ на питання: де, за яких умов i як са-ме виникла пожежа i як буде проходити ïï подальший розвиток; вщ чого, що i як може ще щось загорiтися i до чого це призведе. При цьому паралельно аналiзуеться ще багато шших чинниюв, якi безпосередньо чи навггь опосе-
1 Силос - основна споруда елеватора, яка представляе собою емшсть цилшдрично1 форми з кошчним днищем, призначена для збер1гання та вивантаження зерна.
редковано впливають на прийняття оперативних рiшень для швидко! лжвща-цп надзвичайно! ситуацй.
Сучасна методика аналiзу пожежно! небезпеки будь-якого об'екта, в тому чи^ i елеватора, зводиться до виявлення та оцшювання [11]:
• масштаб1в ймов1рно! пожеж1, шлях1в Г! поширення, джерел потенщйних заг-роз життю та здоров'ю людей, навколишньому середовищу, матер1альним ценностям;
• р1вня працездатност систем оповщення та пожежогас1ння, протипожежно! стшкост кожно! д1лянки елеватора та буд1вл1 загалом;
• наявних 1 потенщйних джерел запалювання, а також сприятливих умов для формування спйкого горючого середовища;
А ____• и _
• сприятливих умов виникнення контакту потенц1йних джерел запалювання та горючого середовища у раз1 подальшого поширення пожеж1. Потенцшними джерелами запалювання в межах виробничих примь
щень елеватора можуть слугувати:
• теплов1 прояви ввд мехашчного тертя (нагр1вання тдшипнишв без змазки, пробуксовування пасових передач, транспортних стр1чок норш тощо);
• електричш розряди (шкри) статично! електрики, як призводять до вибуху пило-повгтряно! сум1ш1 ввдповвдно! концентраций
• шкри ввд удар1в металу (наприклад, пошкодження лопатей вентилятор1в чи попадання на них металевих предмет1в, що викликае шкроутворення);
• несвоечасне очищення магттних сепаратор1в ввд пилу, бруду та легких фракцш зерна, що призводить до утворення гранично допустимо! концентра-цц пило-повеяно! сумшц
• 1скри в комутац1йних пристроях у момент замикання та розмикання елек-тричних юл (наприклад, електродвигутв, свгтильниюв тощо);
• сввдоме або неуважне порушення правил пожежно! безпеки (палшня на ро-бочих мюцях, виконання зварювальних робгт, нагр1вання шюв1в для !х зняття з вал1в тощо);
• теплох1м1чш реакцй (самозаймання зерна при порушенш умов його зберйан-ня) та теплоф1зичш процеси.
На елеваторi пожежа може поширюватися:
• перероблюваною сировиною, що зберйаеться чи транспортуеться;
• не прибраним пилом на буд1вельних конструкциях 1 на обладнант;
• незахищеними отворами (дверними та вшонними прор1зами, вентиляцшни-ми шахтами тощо);
• технолопчними комуткащями - електросиловими каналами 1 шахтами;
• технолопчним обладнанням 1 елементами буд1вельних конструкций;
• вентилящйними та астращйними системами;
• з'еднувальними галереями.
Iнтенсивностi процесу горшня та швидкому поширенню пожежi на елеваторi можуть сприяти таю внутршш та зовнiшнi чинники:
• ввдсуттсть або несправтсть засоб1в оповщення та пожежогасшня;
• затзнше виявлення пожеж1 та несвоечасне поввдомлення в пожежну частину;
• хибш ди ввдповвдальних пращвниюв на об'ект! при виникнент пожежц
• несвоечасне прибуття пожежно-рятувальних пвдроздшв через транспорты затори чи шш1 непередбачеш обставини;
• наявтсть значно! юлькост перероблювано! сировини у виробничих примь щеннях елеватора;
• наявн!сть шлях!в безперешкодного поширення пожеж!.
При виникненш пожежi на елеваторi ускладнюють процес ïï лещади такi основш чинники: потенцiйнi вибухи елеваторного пилу; висока швидюсть поширення пожежц велим обсяги примiщень, багатоповерxовiсть бу-д1вл1. На елеваторi можуть знаходитися таю вибухо- та пожежонебезпечш матерiали [6, 7]:
• зерно - твердий горючий матер!ал, який при температур! > 350 °С починае тл!ти, температура якого сягае за 700 °С. Пов'язано це з тим, що при тривало-му збер!ганн! вологого зерна в глибин! його маси в!дбуваеться процес само-нагр!вання та акумуляц!! тепла (окислювально-в!дновлювальн! реакц!!);
• зерновий пил - вибухо- та пожежонебезпечний, легко займаеться, але потре-буе великого джерела тепла з високою температурою.
Поряд з традицшними джерелами високо!" температури до виникнення вогню призводять й розряди статичноï електрики. Нижня межа вибухонебез-печноï концентрацiï зернового пилу становить в!д 40 до 90 г/м3. Др!бш час-тинки зернового пилу у розпиленому стан! мають велику сумарну поверхню дотику з киснем повпря. Це шдвищуе х!м!чну актившсть пилу та пришвид-шуе процес горшня. Потенцшному вибуху передуе спалахування та горшня аерозолю, як! в!др!зняються в!д вибуху меншою швидюсть поширення. Нап-риклад, якщо при горшш швидюсть поширення полум'я знаходиться в межах в!д 5 до 10 м/с, то при вибуху вона сягае 500 м/с.
Спалахуе i горить не тшьки пил, який знаходиться у розпиленому стат, але й пил, що оЫв - аерогель, який горить повшьшше, тж аерозоль, i тшь-ки на поверхш шару, що оЫв. Водночас, при випадкових ударах чи струшу-ванш поверхонь, вкритих пилом, може виникнути вибух внаслщок переходу аерогелю в аерозоль i з вибухонебезпечною концентращею.
Найбшьш ймов!рними надзвичайними ситуащями, як! найчаст!ше ви-никають на елеваторах, е:
• в!дкрит! пожеж! категор!й Б ! В у виробничих примщеннях;
• пожеж!, як1 можуть виникнути внастдок самозаимання зерна в силосах елеватора при порушеннях режиму його збер!гання та перероблення;
• вибухи зернового пилу в обладнанн! та ос!лого на буд!вельних конструкц!ях;
• захаращення виробничих прим!щень обломками буд!вельних конструкц!й та обладнання при виникненн! пожеж! чи вибуху, а також ïx наповнення продуктами гор!ння.
3. Основн1 обов'язки кер1вного складу пожежних пщроздтв при л1кв1дацй' надзвичайних ситуацш на елеваторах
У примщеннях елеватора можуть виникати так! особливост! поширення пожеж! [5]:
• при виникненн! пожеж! в надсилосному прим!щенн! вогонь швидко поши-рюеться у б!к башти ! самих силос!в;
• якщо пожежа виникла в п!дсилосному прим!щенн!, то вогонь швидко поши-рюеться уздовж прим!щення у б!к башти, силос!в ! порожнечами п!д обшивкою. У цих умовах задимлюються вс! поверхи робочо1 башти;
• пожежа, що виникла в башт!, швидко поширюеться ус!ма поверхами, прони-кае в надсилосное прим!щення, а також в сушарку (якщо вона розташована в окрем!й буд!вл!), млинарський корпус та приймальне в!дд!лення (у надсилос-
не примщення вогонь поширюеться рiдше). При перегоранн транспортер-них стрiчок i стрiчок норiй можуть виникати новi джерела вогню. Перед тим, як вщдати розпорядження на оперативне розгортання пожежно! техшки, керiвник гасiння пожежi зобов'язаний:
• вказати безпечнi мшця встановлення пожежно! технiки, при цьому автомобь лi розмiшують на безпечнш вiдстанi вiд будiвель, споруд та шших об'екпв, як можуть руйнуватися вiд нагрiвання (не менше висоти цих об'ектiв), як правило, з навггряного боку;
• обрати та вказати особовому складу найбiльш безпечш та коротк шляхи прокладання рукавних лiнiй, перенесення iнструменту та швентарю;
• встановити единi сигнали для оповщення про небезпеку та поввдомити про них усьому особовому складу, який працюе на пожежi. У разi явно! загрози вибуху, руйнування конструкций чи поширення вогню, керiвник гасiння по-жежi мае негайно вивести особовий склад у безпечне мiсце.
У раз1 виникнення пожеж1 у виробничих примщеннях кер1вник по-жежно-рятувальними шдроздшами мае оцшити стушнь:
• швидкого поширювання вогню i продукив горiння всiма виробничими та до-помiжними примiшеннями як у вертикальному, так i в горизонтальному нап-рямках, через технолопчш отвори i прорiзи, вентиляцiйними та астращйними системами, транспортними системами, обладнанням, галереями тощо;
• потенцiйного вибуху зернового пилу та продукив самозаймання, що супро-воджуеться руйнуванням будiвельних конструкций.
Пщ час гасшня пожеж1 у виробничих примщеннях елеватора кер1в-ник пожежно-рятувального шдроздшу зобов'язаний:
• зупинити роботу технологiчного обладнання, перекрити вентиляцшт та ас-пiрацiйнi системи. Якщо запiрна апаратура деформувалась ввд на^вання -органiзувати механiчне розкриття повiтропроводiв i заповнити !х тною;
• визначити вид зернопродукив (сировини, напiвфабрикату чи готово! продук-ци), !х кшьшсть, ступiнь потенцiйноï пожежонебезпеки, встановити можливi способи !х зберпання вiд вогню та вогнегасних засобiв;
• здiйснити його герметизацию, флегматизащю горючоï' газовоï' сумiшi в об'емi силоса у випадку виникнення у ньому пожежi, а також забезпечити гасшня матерiалу знизу догори з подальшим вивантаженням та догашуванням у пвд-силосному примiшеннi;
• для гашння пожежi на вежi елеватора потрiбно органiзувати подавання ство-лiв з боку надсилосного примiшення за допомогою зовтшшх пожежних дра-бин чи пожежних автодрабин i знизу вежi - внутрiшнiми драбинами, оргатзу-вати захист галерей, що з'еднують вежу з млином чи шшими примiшеннями;
• пiд час гасшня пожеж у примщеннях елеватора потрiбно органiзувати подавання стволiв-розпилювачiв спочатку до джерела пожежi та на розташований више поверх, потiм на нижнш поверх, пiсля чого на захист прорiзiв для уне-можливлення поширення вогню;
• застосувати стволи-розпилювачi або стволи з насадками-розпилювачами у примщеннях з наявтстто зернового пилу; гашння пожежi компактними струменями проводити тшьки пiсля зволожування примiшення розпиленою водою, не допускаючи потрапляння ïï на вiдкритi купи зернопродукив;
• у сушжних примiшеннях з наявтстто зернового пилу, де вогонь ше не потра-пив, органiзувати змочування поверхонь конструкций i обладнання розпилени-ми струменями води для запобйання ïх нагрiвання та подальшого займання;
• для подавання води на верхт поверхи оргатзувати використання сухотру-б1в1 1 пожежних кратв з вмиканням насос1в-тдвишувач1в;
• оргатзувати введения у дш водяних завш для запобпання процесу поширю-вання вогню галереями 1 транспортерами;
• оргатзувати у примщеннях, як ще не горять, захист зерна 1 наявних натв-фабрикат1в ввд можливого потрапляння води.
При виникненш пожеж1 на елеватор1 з моменту прибуття пожежно-ря-тувальних шдроздшв кер1вник гасшня пожеж1 (КГП) зобов'язаний:
1) Встановити зв'язок з адмшстращею елеватора, вимкнути електроенер-пю, зупинити техиологiчиий процес, з'ясувати перелш заход1в, прийня-тих для евакуацii людей та матерiальних цiииостей.
2) Визначити джерело вииикиеиия пожежi, 11 розмiри, потеицiйиi шляхи поширення вогню та матерiальиi збитки вiд нього.
3) Визначити виршальний напрямок оперативних дш та иеобхiдиу кшь-юсть сил та засобiв для ефективного пожежогасшня.
4) Оргаиiзувати роботу оперативного штабу та призначити вiдповiдальиих за дотримання правил безпеки працi, за потреби - створити пункт надан-ня першо!' долiкарськоi допомоги.
5) Вiддавати пiдроздiлам, що прибувають, розпорядження щодо iхиьоi ор-гаиiзацii процесу пожежогасшня.
6) Пщтримувати безперервний зв'язок з оперативно-диспетчерською службою або пунктом зв'язку пожежиоi частини, перiодичио повщомляти 1м про прийиятi рiшеиия та оперативну обстановку на пожежi.
7) Створити резерв сил та засобiв на випадок непередбачуваного перебiгу процесу лшвщаци пожежi.
Начальник оперативного штабу на пожежi зобов'язаний:
1) Прийняти заходи щодо вiд'едиаиия електромережi вщ небезпечних об'ектiв i зупинити технолопчний процес.
2) Провести розташування сил та засобiв згiдно з ршенням КГП.
3) Встановити зв'язок мiж оперативним штабом та КГП.
4) Передавати розпорядження КГП вiдповiдним керiвникам пожежно-ряту-вальних пiдроздiлiв.
5) Доповщати КГП про результати розвiдки та поточну обстановку пiд час пожежогасшня.
6) Забезпечити контроль за виконанням наказiв КГП i оперативного штабу керiвниками пожежно-рятувальних пiдроздiлiв тд час лiквiдацii пожежi.
7) Викликати за потреби мiсцевi мунiципальнi служби i органiзувати з ними взаемодто.
8) Збирати данi про причину виникнення пожеж^ шляхи и поширення та оперативнi дii пожежно-рятувальних пiдроздiлiв.
9) Вести документи оперативного штабу, залучаючи до цiеi роботи начальника тилу i зв'язкових.
10) При затяжнiй роботi на пожеж1 через адмiнiстрацiю елеватора оргатзувати харчування особового складу.
У випадку затяжноi пожежi на елеваторi начальник тилу зобов'язаний:
1 Сухотруб - вертикальний металевий трубопровод дiаметром переважно 80 мм, який влаштовуеться бшя зовнiшнiх пожежних драбин, обладнаний з'еднувальними головками для приеднання рукавiв ввд пожежних автомобiлiв.
1) Провести розташування сил та засобiв, встановити пожежт автомобiлi для забору води з вододжерел зпдно зi схемою оперативного розгортан-ня пожежно-рятувальних тдроздтв.
2) Виставити пости для спостерпання за магiстральними рукавними лш-ями та розгалуженнями вiд них.
3) Оргатзувати запас рукавних лiнiï для швидко!' ïx замiни у випадку пош-кодження чи виходу з ладу.
4) Забезпечити за потреби рукавт лшп мостиками для про1зду транспорту, задiяного в пожежогасiннi.
5) Оргатзувати супровщ пожежних автомобiлiв шших частин для забору води з вододжерел, забезпечити безперебшну подачу води та шших вог-негасних засобiв до мiсця пожежi та вогненебезпечних примiшень.
6) Забезпечити своечасне дозаправлення пожежноï теxнiки паливно-мас-тильними матерiалами, а також безперебiйну 1х доставку.
7) Оргатзувати тдвезення питноï води та продукив харчування для особо-вого складу, який працюе на пожежт
8) Вести облiк виконання робiт пожежною теxнiкою та рукавами, витрат вогнегасних речовин i матерiалiв.
Висновки:
1. Виявлено основш причини виникнення надзвичайних ситуацш на вибухо- та пожежонебезпечних об'ектах - елеваторах, призначених для зберь гання та перероблення сiльськогосподарськоï продукцп.
2. Встановлено, шо елеватор е об'ектом пiдвищеноï вибухо- та пожежонебезпеки, який вимагае постшного удосконалення як самоï конструкцп та технолопчного обладнання, так i засоб1в попередження можливих аварш i швидкоï ix лшвщацп. Використання сучасних засоб1в автоматичного оповь щення та контролю пожежогасшня - один 1з шлях1в ефективного виршення цiеï проблеми.
3. Присутня на елеваторах велика кшьюсть потенцшних джерел запалювання та горшня, сприятливих умов для швидкого поширення пожеж1, та великоï кшькосп чинниюв, що ускладнюють процес ïï лшвщацп, дае тдстави стверджувати, що елеватори вимагають впровадження комплексного шдходу до його всеб1чного анашзу та оцшювання пожежноï безпеки
4. Внаслщок проведеного анашзу основних обов'язюв кер1вного складу пожежних шдроздшв встановлено, що кожен з них, залежно вщ рангу вщ-повщальност1, мае виконувати певний обсяг робгг, загальна сукупшсть яких спрямована на швидку лжвщащю надзвичайноï ситуацп, що виникла на еле-ваторь При цьому особлива увага звертаеться на евакуащю обслуговувально-го персоналу, збереження матер1альних цшностей у потенцшно небезпечних примщеннях, а також на дотримання правил охорони пращ особовим складом пожежно-рятувальних шдроздшв.
Лггература
1. Белов С.В. Охрана окружающей среды / С.В. Белов, Ф.А. Барбинов, А.Ф. Козьяков, Г.П. Павлихин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1983. - 264 с.
2. Бендерский Ш.К. Эксплуатация элеваторно-складского хозяйства / Ш.К. Бендер-ский, Э.С. Хувес, Е.Б. Черкасский. - М. : Изд-во "Колос", 1966. - 360 с.
3. Бесчастнов М.В. Промышленные взрывы, оценка и предупреждение / М.В. Бесчас-тнов. - М. : Изд-во "Химия", 1991. - 432 с.
4. Клюс П.П. Пожежна тактика : пщручник / П.П. Клюс, В.Г. Палюх, А.С. Пустовий, Ю.М. Сенчихiн, В.В. Сыровий. - Харкiв : Вид-во "Основа", 1998. - 592 с.
5. Кощелкин Б.И. Тушение пожаров в электроустановках / Б.И. Кощелкин, Е.А. Ме-шалкин. - М. : Изд-во "Энергоатомиздат", 1985. - 112 с.
6. Новицкий О. А. Охрана труда в отрасли хлебопродуктов / О. А. Новицкий, В.Н. Котиков, Г.А. Траубенберг. - М. : Изд-во "Колос", 1980. - 286 с.
7. Павлов В.Н. Обеспыливающая вентиляция элеваторов и складов / В.Н. Павлов. - М. : Изд-во "Колос", 1967. - 224 с.
8. Платонов П.Н. Элеваторы и склады / П.Н. Платонов, В.Г. Лебединский, В.Б. Фас-ман. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1987. - 318 с.
9. Смелков Г.И. Пожарная опасность электропроводок при аварийных режимах / Г.И. Смелков. - М. : Изд-во "Энергоатомиздат", 1984. - 184 с.
10. Теплов А.Ф. Охрана труда на предприятиях по хранению и переработки зерна / А.Ф. Теплов, А.В. Галкина. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1989. - 384 с.
11. Юкиш А.Е. Справочник по оборудованию элеваторов и складов / А.Е. Юкиш. - М. : Изд-во "Колос", 1978. - 240 с.
Корнийчук В.В., Грыцюк Ю.И. Причина возникновения и особенности ликвидации чрезвычайных ситуаций на элеваторах
Рассмотрена основная причина возникновения чрезвычайных ситуаций на взрывоопасных объектах - элеваторах, предназначенных для хранения и переработки сельскохозяйственной продукции. Установлено, что элеватор является объектом повышенной взрыво- и пожароопасности, который требует постоянного усовершенствования как самой конструкции и технологического оборудования, так и средств предупреждения возможных аварии и быстрой их ликвидации. Использование современных средств автоматического оповещения и контроля пожаротушение - один из путей эффективного решения этой проблемы.
Ключевые слова: чрезвычайная ситуация, взрыво- и пожароопасные объекты, элеватор, зерно, элеваторная пыль, пиле-воздушная смесь, ликвидация пожара, руководитель тушения пожара, пожарно-спасательные подразделения.
Korniychuk V.V., Grycyuk Yu.I. Reason of origin and feature of liquidation of extraordinary situations on elevators
Principal reason of origin of extraordinary situations is considered on explosive objects - elevators, intended for storage and processing of agricultural produce. It is set that an elevator is the object of enhanceable explosive danger and fire hazard, which requires the permanent improvement of both construction and technological equipment and warning facilities possible a failure and their rapid liquidation. The use of modern facilities of automatic notification and control extinguishing of fires - one of ways of effective decision of this problem.
Keywords: extraordinary situation, objects of enhanceable explosive and fire danger, elevator, grain, elevator dust, toair mixture, liquidation of fire, leader of extinguishing of fire, fire-rescue subdivisions. _
УДК 674.048 1нж. Б.М. Перетятко1, майор сл. цив. захисту;
проф. 1.М. Озартв2, д-р техн. наук; ст. викл. З.П. Копинець2
ВИПРОБУВАННЯ ВОГНЕСТ1ЙКОСТ1 Р1ЗНИХ ПОР1Д ДЕРЕВИНИ, ПРОСОЧЕНО1 АНТИП1РЕНАМИ
Розглянуто методи випробування ефективносп вогнезахисту деревини, описано методику проведення, наведено результати експериментальних дослщжень.
1 Льв1вський державний ушверситет безпеки життедшльностц
2 НЛТУ Украши, м. Льв1в
