CC BY
333
Olkhovy I.M., Dzyuba L.F., Lishchinska K.I. The comparative evaluation endurance shaft clarified and approximate geometric characteristics of the cross section
In this article we have investigated the influence of refined geometrical characteristics of circular cross-section of the shaft with the groove in the span slot on the magnitude of stresses and factors of the stockpile of endurance shaft during operation in re-variable loads. We have represented the formulas for determining the adjusted geometrical characteristics of the cross-section. We have represented the results of our research for the cylindrical shaft of helical gears at its span connection with a toothed wheel. We have found out that determined by proximate formulas for the cross-sectional geometrical characteristics of the stress value are higher, and factors of the stockpile endurance are lover compared with the corresponding magnitudes defined by the approximate formulas.
Keywords: roller, span groove endurance limit, cyclic stress cross-section geometric characteristics.
УДК 621.7.01 Здобувач О.Б. Андрусейко; проф. Ю.1. Грицюк, д-р техн. наук -
Львiвський ДУ безпеки життeдыльностi
СКЛАДИ ЗБЕР1ГАННЯ ПИЛОМАТЕР1АЛ1В: ОСОБЛИВОСТ1
ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛШСЬКИХ Р1ШЕНЬ ПРИ ОРГАШЗАЦН ПРОЦЕСУ ГАС1ННЯ ПОЖЕЖ1
Розглянуто причини появи та розповсюдження пожеж на складах збер^ання пи-ломатерiалiв, наведено особливост попередження виникнення пожеж^ способи вогне-захисту складських дерев'яних конструкдiй, а також особливост оргашзацн процесу га-сiння пожеж^ Встановлено, що пожежi на складах зберк'ання пиломатерiалiв мають тага характернi ознаки: велика швидкiсть розповсюдження вогню штабелями; потужне теплове випромшювання вiд полум'я горшня штабелiв; масове розлггання територieю складу на значш вiдстанi у конвекцiйних потоках гарячого пов^я трiсок, кори, голове-шок, що горять; значна швидкiсть притоку свiжого повiтря у зону пожеж^ велика масо-ва швидкiсть вигорання деревини та ш.
Ключовi слова: склад зберк-ання пиломатерiалiв, штабель пиломатерiалiв, вогне-захист пиломатерiалiв, вогнезахист складських дерев'яних конструкцш, гасшня пожежi, розповсюдження вогню, попередження виникнення пожеж^
Вступ. На деревообробних пiдприeмствах для зберкання кругло!' та роз-пиляно! деревини, вщкритого зберiгання трiсок i тирси, а також балансово! деревини та дров оргашзовуються вiдповiднi склади [7, 11]. Склади лкоматерь атв подшяються на склади необробленого, тобто круглого лку, сирих i сухих пиломатерiалiв [19-21]. Склади сирих пиломатерiалiв можуть бути частиною складу лку шдприемства або самостiйним складом. Призначеш вони для зберь гання та висушування пиломатерiалiв у природних умовах. Пиломатерiали збе-рiгаються в штабелях, захищених вiд атмосферних опадш дерев'яними чи мета-лiчними навiсами стащонарного типу або пiд дахами-скатами над кожним або групою фундаментiв. Покривають навiси шифером або руберойдом [17].
Сух пиломатерiали зберiгаються на склада шсля !х просушування та доведения до потрбно! вологосп в сушильних камерах або на вщкритому повiтрi. Для цього використовуються спещальш одноповерховi склади заввишки 10-12 м, яка залежить вщ виду складсько! механiзацií. Рацiональне використання плошд складов i компактнiсть техиологií сушiння-зберiгання зумовило розмiшення лкосу-
шильних установок i склад1в сухих пиломатерiалiв у загальному блощ, тобто склади е одночасно i примiщеннями для 1х остигання [19].
На складах сирих чи сухих пиломатерiалiв, зазвичай, присутня рiзна складська вантажопiдiймальна i транспортувальна технiка, штабелеукладачi, а також значна кшьккть робiтникiв. Бiльшiсть складських техшчних засобiв жив-ляться вiд електрично'' мережi чи заправляються рiзними паливними матерiала-ми. Тобто, такi склади зберкання пиломатерiалiв характеризуються шдвище-ною пожежною небезпекою [5, 13, 16, 18].
Хоча в Укра'ш офщшно!' статистики щодо виникнення пожеж на складах пиломатерiалiв практично немае, немае також гучних повiдомлень i в мере-жi 1нтернет (невелит обсяги розкрою деревини, хороша культура виробництва, високий р1вень профшактики 11 виникнення), проте у МНС Росшсько'' Федера-цií такi повiдомлення трапляються часто [2-4, 8, 9, 14, 15]. Причини виникнення пожеж рiзнi - ввд порушення правил пожежно'' безпеки при експлуатацп складсько'' техшки, короткi замикання електропроводав, необережне поводжен-ня з вогнем паливними матерiалами, грозовi розряди до навмисних шдпалш.
Мета роботи полягае у виявленш особливостей попередження виникнення пожежi на складах зберiгання пиломатерiалiв.
Основы завдання роботи : з'ясувати особливосп оргашзацп склад1в збе-рiгання пиломатерiалiв; навести характерш ознаки пожеж на складах пиломате-рiалiв; навести способи вогнезахисту складських дерев'яних конструкций; ви-явити особливосп прийняття управлiнських рiшень при оргашзаци процесу га-сiння пожежi на складах пиломатерiалiв; зробити висновки про виконану роботу.
1. Оргашзац1я складпв зберпання пиломатерiалiв
Пиломатерiали на вщкритих складах здебiльшого зберiгаеться у штабелях [16], розмiри яких бувають рiзними, залежно вiд довжини дощок або брусiв, переважно середня ширина 1,8-2,4 м, висота 2,6x5,0 м i довжина 3,5x6,5 м. Ук-ладання пиломатерiалiв у штабелi зддйснюють вручну або механiзовано. Шд-штабельнi мiсця перед початком формуванням штабелiв потрiбно очищати вiд трав'яного покриву, горючого смiття та вiдходiв деревини [6]. У разi значного нашарування вiдходiв деревини на поверхш землi, основу пiд штабелем потрiб-но покривати шаром пiску або гравда завтовшки не менше 0,15 м.
Об'ем шдльно'' деревини в одному штабелi залежить вiд його розмiрiв, мо-же сягати до 60 м3. Штабелi об'еднують в групи, в як1 може входити 6-12 шт., площа яких не мае перевищувати 1200 м2. Водночас, групи штабелiв пиломатерi-ал1в об'еднують у квартали, як1 за площею мають не перевищувати 4,5 га. Вщста-нi в рядд мiж штабелями мае становити 1,8 м, а мiж рядами 1,5-2,0 м, мiж групами штабелiв для робочих про'зддв - до 10 м, а в шших випадках - 2-5 м.
При укладанш чи розбиранш штабелiв, транспортнi пакети пиломатерь ал1в необхiдно встановлювати т1льки з одного боку про'зду, при цьому про'зна частина, яка залишаеться, мае бути не менше 4 м завширшки. Загальний об'ем неукладених пиломатерiалiв у штабелi не мае перевищувати 1'х добового надхо-дження на склад [20].
Обгортання пакетiв пиломатерiалiв водонепроникним папером (за вiд-сутносп цiеí' операцií' в единому технолопчному процесi) мае проводитись на
спещально вiдведених майданчиках. Використаний папiр, його обривки та об-рiзки збираються у вiдповiднi контейнери, зробленi з негорючих матерiалiв, мiсця встановлення яких узгоджуються з пожежно-рятувальною службою.
Пвдймально-транспортш засоби з двигунами внутрiшнього згоряння на вiдкритих складах пиломатерiалiв потрiбно розмiшувати на вiдстанi не менше 15 м вщ штабелiв. Площа навколо цих засобiв мае бути вшьною вiд кускових вiдходiв i кори. Паливо для заправки двигунiв дозволяеться зберiгати в кшькос-■п не бшьше одше1' бочки на вщсташ не менше 10 м вщ мiсця 1'х стоянки та 20 м вщ найближчого штабеля.
При зберканш пиломатерiалiв у будшлях [17], тобто, в закритих складах, ширина проходу мiж штабелями та виступами стш будiвлi мае бути не менше 0,8 м. У разi застосовування механiзованих засобш укладання, висота штабелiв пиломатерiалiв усередиш складу не повинна перевищувати 4 м. Якщо в будiвлi пиломатерiали зберiгаються на вiдповiдних стелажах, то вони мають бути ввдалеш вщ стiн принаймнi на 1 м.
Пщлога закритих складiв i майданчитв пiд навiсами мае бути виготов-лена з негорючого матерiалу. Кора, тркки, кусковi вiдходи деревини i тирса дозволяеться зберiгати в закритих складах, бункерах i на вщкритих майданчиках, основа яких мае бути з негорючого матерiалу. Будiвлi, в яких розмiшенi електродвигуни конвеерiв подавання вiдходiв деревини, мають бути не нижче IV ступеня вогнестшкосп [16].
На складах пиломатерiалiв не забороняеться [18]:
• зберiгання продукцп навалом, у проходах, на шдвшоннях, впритул до приладiв i труб опалення;
• стоянка та ремонт вантажно-розвантажувальних i транспортних засобiв;
• експлуатащя безпосередньо в примiщеннi складу газових плит, печей, побуто-вих електрона^вальних приладiв, установления для цих приладiв штепсель-них розеток;
• влаштування чергового освилення, а також прожекторiв зовншнього осви-лен-ня безпосередньо на дахах складiв;
• курiння та застосування вiдкритого вогню в примiщеннi та поблизу нього;
• збер^ання матерiальних цiнностей у примiщеннях, через яю проходять тран-зитнi електрокабелi, що живлять електроенергieю iншi примiщення, в яких роз-мiщено газовi комуткацп та апаратуру, наповнену мастилами;
• збер^ання кислот у мiсцях, де можливий 1хнш контакт з деревиною, тирсою, ошурками та iншими речовинами оргатчного походження;
• зберiгання олш разом з будь-якими iншими горючими матерiалами;
• застосування транспорту з двигунами внутршнього згоряння без юкрогасниюв;
• в'1'зд локомотивiв безпосередньо до складських примщень.
2. Характ ерн1 ознаки пожеж на складах пиломат ер1ал1в
Поздовжнi та поперечнi проходи i про'зди мiж штабелями створюють повiтрянi потоки, яш значно пришвидшують висихання пиломатерiалiв. Водно-час, штабелi також мають поздовжш та поперечнi повiтрянi канали (шпацií'), що сприяють як хорошш вентиляцií' випарувано'' вологи з деревини, так i швидкому розповсюдженню вогню у разi виникнення пожежi. Тому пожежi на складах зберiгання пиломатерiалiв мають такi характернi ознаки [6]: велика швидккть
розповсюдження вогню штабелями; потужне теплове випромiнювання вщ по-лум'я горiння штабелiв; масове розлтання територieю складу на значт вiдстанi у конвекцiйних потоках гарячого пов^я тркок, кори, головешок, що горять; значна швидкiсть притоку свiжого повiтря у зону пожежi; велика масова швид-кiсть вигорання деревини та iн.
Пожежi на складах пиломатерiалiв швидко розповсюджуються не тшьки в межах штабелiв, але й територieю, охоплюючи при цьому велит ц площi i, як правило, тривають значний промiжок часу [16]. Тривалкть розвитку, розповсюдження та оргашзащя процесу гасiння таких пожеж великою мiрою залежить вiд плошд, яка охоплена вогнем, питомо! ваги завантаження пиломатерiалами, що сягае до 500-1000 кг/м2, та швидкостi 11 вигорання. Залежно вiд вологостi деревини, способу укладання штабелiв i швидкостi вiтру вигорання одного штабеля може продовжуватись вiд 2 до 10 годин. Якщо пожежно-рятувальт шдрозда-ли (ПРП) прибувають на пожежу не своечасно або !х першi дií стосовно тактики гасiння пожежi неправильнi, то пожежа набувае великих розмiрiв i може продовжуватись декшька десяткiв годин [18]. Вiдомi випадки, коли пожежi на складах пиломатерiалiв протягом двох годин охоплювали прошi до 30 тис. м2, швидкiсть зростання плошi пожежi на них сягала 2750 м2/хв. Висота полум'я пiд час горшня штабелш пиломатерiалiв при сприятливих погодних умовах може сягати до 30 м.
На деревообробних шдприемствах на кожний склад пиломатерiалiв роз-робляеться план органiзацií процесу гасшня пожежi з визначенням заходш що-до розбирання штабелiв, куп тркок тощо, а також з урахуванням залучення працiвникiв пiдприемства та пожежно-рятувально! технiки [6]. Щорiчно перед початком весняно-линього пожежонебезпечного перiоду такий план дш повинен практично вiдпрацьовуватися з усша робочими змiнами шдприемства iз за-лученням ПРП. Територда складу, що прилягае до штабелш, i розриви мiж ос-таншми в гарячу суху погоду слад щодня змочувати водою [16].
Шд час зберiгання пиломатерiалiв на вщповщних складах вiдстань вiд штабелш, навiсiв чи закритих складш пиломатерiалiв до пожежних гiдрантiв мае бути не менше 8 м. Протипожежне водопостачання таких складш здiйснюеться за допомогою водопровода низького та високого тиску [1, 12], а також шляхом спорудження пожежних водойм мкткктю не менше 200 м3 кожний, щоб у короткий термш можна подати до джерела вогню значний об'ем води [6].
Окрш первинних засобш пожежогасiння, на складах пиломатерiалiв ор-ганiзовуються пункти (пости) з запасом протипожежного iнвентарю в юлькосп, якiй визначаеться оперативними планами пожежогасшня [6]. Для запобiгання розповсюдження вогню на прилеглi територií, вiдкритi склади зберiгання пило-матерiалiв мають бути огороджеш бетонними блоками висотою 2,5-3,0 м.
3. Вогнезахист складських дерев'яних конструкцш
З хiмiчного складу деревини ввдомо, що вона горить, тобто шддаеться температурним впливам. 11 основш складники целюлоза, лiгнiн, гемiцелюлоза та супровщш речовини - в основному оргашчш сполуки. Чи загориться деревина у вогш, залежить не тшьки вщ теплофiзичних властивостей i складу деревини, а й вщ 11 розмiрiв, форми поверхш, розташування на мiсцевостi та розмь
щення в штабел^ а також тривалостi теплового впливу [6]. Поверхня деревини загоряеться, якщо тепловий вплив на не'' досить великий, а також достатньо ш-тенсивний процес горшня, проте скоро утворюеться теплозахисний шар обвуг-лено1' деревини. Оскiльки деревина - поганий проввдник тепла, то до незгоршо-го матерiалу, що залишився надходить дуже мало тепла, тому це дае багато пе-реваг на початкових стадиях пожежогасшня [17].
У масивних дерев'яних конструкцш температура в останньому поперечному перерiзi залишаеться майже незмiнною на незначшй вiдстанi вiд обпале-но1' зони (основа шару, що шддався пiролiзу). У зв'язку з цим дерев'яна конструкщя не пiддаеться руйнуванню через надмiрний тепловий вплив. Надалi фiзичнi властивостi деревини мало змшюються при нагрiваннi, тому зменшення несно'' здатностi появляеться, насамперед, через зменшення поперечного пере-рiзу деревини внаслщок И згорання, а також через змши й мiцнiсних властивос-тей. Деревина позбавляеться свое'' несно'' здатносп, якщо площа залишеного поперечного перерiзу, ще не знищеного вогнем, буде така мала, що напруга внаслщок навантаження сягае межi мiцностi деревини [6].
Час до займання деревини та розповсюдження пожежi залежить ввд ц шiльностi, тому поведiнка рiзних вид1в деревини при пожежi також вiдрiз-няеться. Зв'язок мiж щшьшстю деревини та И спалахом також рiзнi: чим вище шiльнiсть деревини, тим пiзнiше вона загориться. Пожежостшккть деревини можна пiдвишити за допомогою хгшчного '1 захисту антипiренами.
Теплопроввднкть деревного вугiлля становить тiльки шосту частину теплопровiдностi масивно'' деревини. Шар обвуглено'' деревини дiе як iзолятор, тому руйнування глибинних зон поперечного перерiзу деревини, що залиши-лись, проходить бшьш повiльно. На цш пiдставi i через незначну теплопроввд-нiсть деревини температура в середиш поперечного перерiзу залишаеться наба-гато нижчою, нiж на '1 поверхш.
Протипожежний захист дерев'яних будiвель i споруд забезпечуеться комплексно за двома напрямами [10]. Починаючи з вибору проекту з урахуван-ням протипожежно'' стiйкостi та забезпечення пожежно'' безпеки будiвництва. Також потрiбно обмежити можливкть поширення пожежi i одночасно вилучи-ти або обмежити ризик появи людських втрат.
Протипожежнi норми проектування буд1вель i споруд регламентують та-кий показник пожежно'' небезпеки як межа 'х вогнестiйкостi [16]. Фiзичний змiст цього показника полягае у здатносп буд1вельних конструкцiй зберiгати сво'' експлуатацiйнi властивостi протягом певного часу при виникненш тепло-вих впливiв певно'' iнтенсивностi.
Межа вогнестiйкостi буд1вельних конструкцiй встановлюеться, виходя-чи з умови максишзацц часу до настання однiеí' з ознак граничного стану -втрати 'х цiлiсностi, несно'' та теплоiзоляцiйноí' здатностi. Вогнезахист конструкцш е складовою частиною системи заходав щодо забезпечення пожеж-но'' безпеки i вогнестiйкостi будiвель та споруд.
Вогнезахисне оброблення дерев'яних конструкцiй, вiдповiдно до норм пожежно'' безпеки [10, 16], мае переводити деревину або до так звано'' групи негорючих матерiалiв (досягаеться шляхом застосуванням вогнезахисних сумi-
шей, що вщповщають 1 -iй групi вогнезахисно! ефективностi), або до так звано! групи важко займистих матерiалiв, що досягаеться шляхом застосування склад-нитв 2-о! групи вогнезахисно! ефективностi.
Використання складникiв тiеí чи iншоí групи вогнезахисту визначаеться нормами иожежно! безпеки будiвель i споруд для заданих умов !х експлуатацií. Завдання захисту деревини вiд пожежi вирiшуеться, як правило, шляхом повер-хневого и оброблення або глибокого просочування вогнезахисними сумiшами. Вогнезахист дерев'яних конструкцiй шляхом просочування полягае у введенш в матерiал спецiальних речовин - антишрешв. Можливий вiн тшьки тода, коли це робиться промисловим способом за допомогою спещального обладнання i технологи просочування.
Серед способов захисту дерев'яних конструкцш одним з найбшьш ефек-тивних е покриття !х вогнезахисними спучувальними сумiшами, якi при дц по-жежi утворюють теплоiзоляцiйний шар пiни иевно! товщини. За допомогою на-несення вогнезахисного покриття забезпечуеться висока ошрнкть дерев'яних конструкцш дп вогню i високих температур. Таким матерiалом, наприклад, е вогнезахисна спучувальна фарба, яка представляе собою суспензда тгментш, газоутворюваних речовин, наиовнювачш i цшьових добавок на основi водороз-чинних штучних смол. Така фарба призначена для вогнезахисту несних конструкцiй з деревини, облицювання чи оздоблення з ДСП i ДВП в усiх примь щеннях будiвель громадського, житлового та промислового призначення, вщ-иовiдае вимогам пожежно! безпеки для иершо! групи горючосп.
4. Особливостi прийняття управлiнських рпиеиь при оргашзаци процесу гасiння пожеж1 на складах пиломатерiалiв
При гасшш иожеж на складах ииломатерiалiв можливi [6]:
• швидке поширення вогню штабелями як по висоп, так його довжиною;
• виникнення нових осередюв иожежi на територц складу та за ц межами;
• обвалення штабелш i гурют дощок, яке супроводжуеться розлiтанням к-кор i розкиданням головешок;
• захаращення обгоршими пиломатерiалами i головешками про!здав i тд-стутв до штабелiв, а також до наявних вододжерел;
• високе теплове випромшювання, виникнення иотужних конвективних ио-тоюв, вiд яких при сильному вiтрi утворюються вихори з иiдвiтряного боку палаючих штабелiв.
Вiдомо [6], що основою оперативного управлшня процесом гасiння ио-жеж на складах пиломатерiалiв е прийняття ефективного ртення керiвником гасiння иожежi (КГП). Вщ його обфунтованосп багато в чому залежить фун-кцiонування сил i засобш иожежогасiння та ефективнiсть заходiв щодо заиобь гання иоширення пожеж^ й лiквiдацií, иорятунку людей i матерiальних цшнос-тей. Характерною особливктю прийняття рiшень КГП при управлшш оиера-тивними ПРП е украй обмежений час для прийняття ртень i недостатнiсть конкретно! iнформацií про иожежу, у т.ч.:
• про причини виникнення пожеж (вибух газоповиряно! сумгш, пiдпал, несправ-тсть електротехнiки чи проводки, необережне поводження з вогнем i iн.);
• про мкце виникнення пожежi, напрями i час !х вiльного розповсюдження, наяв-ну площу пожежi;
• про полягання технiчних засобiв пожежогасшня i димовiдведення в будiвлях;
• про юльюсть людей, що шдлягають евакуацп i мiсцях 1х знаходження. Обмеженiсть часу i недостатнiсть шформацп значно шдвищують вщпо-
вiдальнiсть прийнятих рiшень КГП, тобто пред'являють висою вимоги до 'х компетенцл та особисп професiйнi якостi. Складнiсть вибору ршень i прогно-зування 'х наслiдкiв посилюеться ще й тим, що цей процес здiйснюеться в умо-вах дп чинникiв невизначеносп та ризику.
При гасiннi пожежi на складах пиломатерiалiв КГП зобов'язаний [18]:
• визначити розмiри пожеж^ шляхи й поширення, загрозу переходу вогню на сусiднi дшянки i квартали, ближнi житловi будiвлi та iншi об'екти, ви-користовуючи для цього вс можливi засоби пересування;
• визначити основнi рубежi локалiзацií' пожежi, протипожежнi розриви шириною не менше 25 м i можливкть зосередження на них даючих стволш;
• визначити можливостi наявного водопроводу щодо забезпечення потрiб-но'' витрати води iз стацiонарних лафетних стволiв i пожежно-рятувально'' технiки;
• оргашзувати евакуацда складських пiдiймально-транспортних мехашзмш iз зони пожежi, а при потребi - використовувати 'х для створення проти-пожежних розривш, розбирання штабелш;
• одночасно з швидким введениям у дда потужних стволш (лафетних), стволш "А" зi звернутими насадками, органiзувати захист сусiднiх штабе-л1в, житлових будинк1в i шших об'ект1в господарювання шляхом подачi додаткових ручних ствол1в, заповнення розрив1в i покриття штабел1в п1-ною, виставлення постових з член1в протипожежних формувань з первин-ними засобами пожежогасшня та створення розрив1в шляхом розбирання тимчасових буд1вель, навiсiв i штабелiв;
• використовувати для гасiння пожежi плавучi засоби (кораблi i катери) при розташуванш складу пиломатерiалiв на березi рiчки;
• органiзувати самостшну оперативну д1льницю для запобiгання виникнен-ня нових джерел пожежi вщ iскор i головешок, якi розлиаються, визна-чивши його межi з урахуванням напрямку i сили виру, надавши 'й пот-рiбну кшьшсть сил i засоб1в;
• застосовувати як вогнегасну речовину воду з рiзними добавками, що пiд-вишують ефективнiсть процесу гасiння (бiшофiт, змочувачi та iн.);
• створити групу тилового забезпечення для подачi вогнегасних речовин до мiсця пожежi;
• передбачити захист, а при потребi - швидку передислокацхю пожежно-ря-тувально'' технiки, встановлених на вододжерелах, в зону можливого роз-лiтання ккор i розкидання головешок.
Для захисту особового складу ввд дií' теплового випромшювання потрiб-но застосовувати тепловвдбивш костюми i теплозахиснi екрани, розпорошеш струменi води зi ствол1в з насадками НРТ (турбшна насадка-розпилювач). Тому для гасшня пожеж на складах пиломатерiалiв необхiдно забезпечити велику витрату води.
Гасшня штабелiв пиломатерiалiв необх1дно починати з 'хньо'' верхньо'' частини, а при додатковому зосередженнi сил i засобiв - з пiдвiтряного боку
торцiв з урахуванням особливостей укладення штабеля. При гасшш иожежi, яка иерейшла на два або бшьше штабелiв, лок^зацш иоширення вогню забезие-чуеться на лши протииожежних розрив1в. При цьому дах i верх штабел1в покри-ваються иiною швидкого твердiння. ПРП оргашзовують свою роботу за фронтом розвитку пожежi у напрямках, де швидкiсть иоширення вогню найбшьша.
При гасiннi иалаючих куи обрiзкiв дощок вогнегаснi речовини иодають-ся зверху над ймовiрним осередком пожежi i одночасно з цим оргашзовуеться розбирання куии грейдерами, краном i т.д. для того, щоб оголити осередки го-рiння. При гасшш иалаючих куи технолопчно! трiски вогнегасш речовини ио-даються з фронту розповсюдження вогню.
При розвинутiй пожежi на складах ииломатерiалiв вогнегаснi речовини необхвдно иодавати в основному на захист ще не иалаючих штабел1в, куи обрiз-кiв i тирси, складських об'ектав. Частина стволiв зосереджуеться на захист тех-нiки, захист ствольниюв вiд дií теплового випромшювання.
Для вирiшення цих завдань необхщно враховувати комплекснiсть проб-леми, багатоварiантнiсть i неочевиднiсть багатьох ситуацiй оперативно! обстановки. При цьому кнорування тих або iнших зв'язк1в i стосункiв мiж елемента-ми обстановки може означати однобiчне, а отже, сиотворене вiддзеркалення дiйсностi, що, водночас, може стати причиною серйозних помилок у вирiшеннi завдань, що виникають иеред КГП. Використання шформацшно-комушкацш-них технологiй, що реалiзовуються на сучасних ЕОМ i коми'ютерних засобах зв'язку дае змогу значно шдвищити яккть оперативного управлiння ПРП.
На сьогодш iснуе нагальна иотреба переходу вщ традицiйних метод1в уиравлiння ПРП в ситуащях, що склалися, до комплексного використання авто-матизованих (людино-машинних) систем управлшня. У зв'язку з цим, потрiбне розроблення систем иiдтримки прийняття рiшень (СППР), якi дають змогу здшснювати швидку, та водночас детальну иiдготовку рiшень на основi зазда-легiдь розроблених рекомендацiй висококвалiфiкованими фах1вцями.
Автоматизац1я процесу управлiння силами i засобами иожежогасiння, оснащення КГП коми'ютерною техшкою дають можливiсть ионизити суб'ек-тивний чинник при прийняттi ним тактичних i стратегiчних уиравлiнських рь шень. Тому розроблення методiв i моделей иiдтримки прийняття рiшень при визначенш сил i засобiв для гасшня иожеж на складах пиломатерiалiв, вироб-лення тактики i стратеги пожежогасшня, що забезиечують иовноту виявлення та облiку можливих ситуацiй, а також дають змогу шдвищити !х обгрунтова-нiсть та ефективнiсть i зменшують суб'ективний характер прийняття ршень, е актуальним науковим дослiдженням.
Впсновкп
1. З'ясовано особливостi органiзацií склад1в зберiгання ииломатерiалiв, !х укладання у вiдповiднi штабелi, розмiшення штабел1в на територц складу вiдиовiдно з нормами иожежно! безиеки.
2. Наведено характерш ознаки иожеж, якi можуть виникнути на складах ииломатерiалiв, виявлено уразливi мiсця щодо виникнення иожеж та запобкан-ня !х розиовсюдження.
3. Наведено особливосп вогнезахисту складських дерев'яних конструк-цш, якi значно сповiльнюють процес i'x займання i значно збшьшують несну здатшсть, виявлено резерви щодо ix пожежного захисту.
4. З'ясовано особливосп прийняття управлiнськиx рiшень при оргашза-цп процесу гасiння пожежi на складах пиломатерiалiв, з'ясовано основш обов'язки керiвника гасiння пожежi.
Лггература
1. Антшов I.A. Протипожежне водопостачання : пiдручник / I.A. Антшов, М.М. Кулешов, О. А. Петухова. - Харюв, 2004. - 255 с.
2. В Новокузнецке сгорел склад пиломатериалов. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.novotv.ru/cas1/novosti/53l45484
3. В Пермском районе сгорел склад пиломатериалов. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://dixinews.ru/index.php?dn=news&to=art&id=10033
4. В СЗАО произошел пожар на складе пиломатериалов. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.m24.ru/news/4871
5. Закон Украши "Про пожежну безпеку". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.vlasnasprava.info/ua/dozvil/fire.html?_m=publications&_t=rec&id=2672
6. Клюс П.П. Пожежна тактика : шдручник [для студ. ВНЗ] / П.П. Клюс. - Харюв : Вид-во "Основа". 1998. - 368 с.
7. Матерiальнi склади i бази загального призначення. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://leg.co.ua/knigi/pravila/pravila-pozhezhnoyi-bezpeki-v-energetichniy-galuzi-7.html;
8. На складе пиломатериалов в Новосибирске вспыхнул крупный пожар. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://ria.ru/incidents/20111027/472172246.html
9. Офисное здание и склад с пиломатериалами горели в Иркутске сегодня утром на площади 1300 квадратных метров. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.38.mchs. gov.ru/news/detail.php?news=47067
10. Правила пожежно! безпеки в Украгш, 2004. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ohranatruda.in.ua/pages/5048/
11. Правила хранения древесины. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://gengruz.com/ hranenie-gruzov/132-pravila-hraneniya-drevesiny.html
12. Про затвердження ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнтшш мережi та споруди Основш положення проектування". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://dbn.at.ua/ news/2013-05-07-213
13. Противопожарная безопасность складов лесных материалов. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://scbist.com/scb/uploaded/tgs/15-8.htm
14. Склад пиломатериалов горел в Тоншаевском районе. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://tonshaevo.ru/919-sklad-pilomaterialov-gorel-v-tonshaevskom-rayone.html
15. Склад пиломатериалов, горящий в Хакасии, был рекомендован к закрытию. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://ctv7.ru/news/sklad-pilomaterialov-goryashchiy-v-hakasii-byl-reko-mendovan-k-zakrytiyu
16. СНиП 21-03-2003. Склады лесных материалов. Противопожарные нормы. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.complexdoc.ru/ntdtext/579119/2
17. Сушка, укладка и хранение пиломатериалов. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://storles.info/sushka-ukladka-i-xranenie-pilomaterialov/
18. Трошина Свгглана. Заходи пожежно! безпеки на складах лiсoпилoматерiалiв / Свiтлана Трошина. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://oppb.com.ua/node/628
19. Условия складирования и хранения пиломатериалов. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://badanles.com/Produktsiya/Usloviya_skladirova niya_i_hraneniya_pilomaterialov/
20. Условия хранения пиломатериалов. [Электронный ресурс]. - Доступный с http:// briga-deer.ru/stadii-proizvodstva/xranenie-drevesiny.html
21. Хранение пиломатериалов. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.ukrbiznes. com/analitic/company/11126.html
Андрусейко О.Б., Грыцюк Ю.И. Склады хранения пиломатериалов: особенности принятия управленческих решений при организации процесса тушения пожара
Рассмотрены причины появления и распространения пожаров на складах хранения пиломатериалов, приведены особенности предупреждения возникновения пожара, способы огнезащиты складских деревянных конструкций, а также особенности организации процесса гашения пожара. Установлено, что пожары на складах хранения пиломатериалов имеют такие характерные признаки: большая скорость распространения огня штабелями; мощное тепловое излучение от пламени горения штабелей; массовый разлет территорией склада на значительные расстояния в конвекционных потоках горячего воздуха горящей щепы, коры и головешек; значительная скорость притока свежего воздуха в зону пожара; большая массовая скорость выгорания древесины и др.
Ключевые слова: склад хранения пиломатериалов, штабель пиломатериалов, огнезащита пиломатериалов, огнезащита складских деревянных конструкций, гашения пожара, распространения огня, предупреждения возникновения пожара.
Andruseyko O.B., Grytsyuk Yu.I. Storages of storage of saw-timbers: features of decision-making process in the organization of fire extinguishing
The reasons of fire emergency and distribution spread on the saw-timber storages are examined, peculiarities of fire prevention are demonstrated, methods of fire protection of storage wooden constructions as well as peculiarities of fire suppression organization are depicted. It has been set that fires taking place on the saw-timber storages have such characteristics as: high speed of spread of stack fire, powerful coloradiance from flame of 'burning stacks'; massive distribution of smouldering wood chips; barks and pieces of wood in the convection streams of hot air on considerable distances on the storage territory; considerable speed of fresh air influx in the fire scene; high speed of woods 'burning down.
Keywords: saw-timber storage, saw-timber stack, saw-timber fire protection, fire protection of storages, wooden constructions, fire suppressions, fire spread, distribution, fire emergence, fire prevention.
УДК 674.04 Доц. Б.Я. Кшивецький, д-р техн. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
РОЗРАХУНОК КОЕФ1Ц16НТ1В, ЩО ВРАХОВУЮТЬ ПОРОДУ ДЕРЕВИ-НИ П1Д ЧАС ПРОГНОЗУВАННЯ М1ЦНОСТ1 ТЕРМОПЛАСТИЧНИХ КЛЕЙОВИХ З'еДНАНЬ
Наведено розрахунок коефщентш, що враховують породу деревини та запропо-новано !х використання у математичнш моделi прогнозування мщност термопластич-них клейових з'еднань деревини. Здшснено прогнозування мщност термопластичних клейових з'еднань деревини за допомогою математично! моделi з отриманими коефь щентами.
Серед основних вимог, якД ставляться до клейових з'еднань з деревини, е забезпечення належно! мщностД та довговiчностi. Цд вимоги взаемопов'язаш i визначають якДсть Д надшшсть виробДв та залежать вДд фiзико-механiчних характеристик кле!в та матерДалДв, що склеюються, технолопчних иараметрДв склеювання, умов експлуатацц, фДзичних навантажень тощо.
Мщнкть е важливою характеристикою клейових з'еднань деревини шд час експлуатацц. Прогнозування мщностД дае змогу иередбачити ц змДну у клейовому з'еднант шд час експлуатацц у вДдиовДдних умовах. Прогнозувати мщнкть термопластичних клейових з'еднань деревини можна за доиомогою ма-
