CC BY
209
~ 10 ~
В I С Н И К Ки|'вського нацюнального университету ÏMeHÏ Тараса Шевченка
ceKTopiB економки. Удосконалення iнформацiйноï та методично!' забезпеченост процесу державного фЫан-сового прогнозування дасть можливють якiснiше оцню-вати досягнутi параметри i прюритети розвитку краТни, коригувати макроекономiчнi пропорци, визначати спв-вiдношення власних джерел розвитку конкретно!' терито-
рiï i обсяги здмснюваного фiнансування, аналiзувати результати дм держави на економiчнi процеси.
1. Затонацька Т.Г. Бюджетне Ывестування: теор1я i практика. - К., 2008. - С. 174. 2. Лук'яненко 1.Г. Системне моделювання показникв бюджетной системи Укра'ни: принципи та Ыструменти. - К., 2008. - С. 274.
Надшшла до редколегп 09.06.2009
Т. Грищенко, канд. екон. наук, доц., I. 1вахненко, асп.
ПРИЧИНИ ТА ОСОБЛИВОСТ1 КРИЗОВИХ ЯВИЩ НА РИНКУ Ц1ННИХ ПАПЕР1В
Розглядаються змст фiнансових ризиюв в умовах глобально)' фнансово/ Hecma6rnbHocmi та ïx вплив на ринок цнних паперiв Укра'/ни.
The content of financial risk under conditions of the global financial instability and their impact on the stock market in Ukraine.
В^чизняний ринок цнних паперiв переживае не кращi часи, УкраТна е свппвим лщером як за приростом, так i падЫням. В 2007 р. наш ринок рекордно вирю на 135 %, опинившись на рiвнi з Росiею та Китаем. А 2008 року вЫ лiдируе за темпами падЫня.
Експерти видiляють клька основних причин такоТ ситуацií. По-перше, свiтова фiнансова криза, що поча-лася рiк назад у США i перекинулась на всi ринки свпу, призвела до подорожчення фЫансових ресурсiв, а, от-же, до продажу цнних паперiв украТнських ем^ентв з метою одержання коштiв. По-друге, втизняний ринок падае слiдом за сусщшми ринками, оскiльки наша еко-номiка - уже частина глобальноТ. Третя причина - вте-ча Ывестгрв-нерезидентв, частка яких оцiнюеться в 60 - 85 % украТнського фондового ринку, що вщбуваеться через втрату довiри до ринку.
Питання фЫансовоТ кризи загалом, а також на ринку цнних паперiв на сьогодн хвилюе всю свiтову сптьно-ту. Дослiдженню кризових явищ присвятили значну к-лькiсть своТх наукових праць такi вiдчизнянi та зарубiжнi вченi як А. Анiкiн, А. Ведев, Ч. Виплош, Р. Дорнбуш, Д. Г. Лук'яненко, П. Мессон, С. Моесеев, Дж. Сорос, Дж. Стглщ, Р. Руденко, А. А. Чухно та iн.
Аналiз дослiджень i публiкацiй свiдчить про те, що не зважаючи на значну увагу до цеТ проблеми, та беру-чи до уваги реалií сьогодення, вивчення причин виник-нення фЫансових криз, Тх наслiдкiв та розробка реко-мендацiй щодо Тх запоб^ання стають вкрай важливими та необхщними.
Мета статтi полягае у з'ясуванн причин фiнансовоí кризи на ринку цнних паперiв та надання рекомендацш по подоланню ТТ негативних наслщш.
Для початку розглянемо причини виникнення кризи на св^овому фiнансовому ринку. Економiчнi кризи по-стiйно спонукали промисловi краТни в епоху Ыдуст^а-льного розвитку. Так перша вщома сучаснiй науцi свто-ва промислова криза спалахнула в 1825 р. Першу мiж-народну фЫансову кризу спричинили мас^ спекуляцií iз золотом та срiблом, якi виснажили резерви Банку Англи. Тож вибухнула фондова криза, що викликала панiку в банквськй системi ВеликоТ Британií i хоча со-цiально-полiтичнi наслiдки наполеонвських вiйн тодi задiли всю Свропу, ця криза охопила тiльки Англю, яка тодi була промисловою краТною з найбiльш розвинутою економiкою. Друга промислова криза виникла вже в 1836 роц через неврожай кукурудзи в Англи та високий рiвень вiдпливу капiталу (в Америцi розпочався бавов-няний бум). При цьому ютотно зменшились мiжнароднi золотi резерви Банку Англи, йому довелося пщвищити дисконтну ставку. Це спричинило кризу на британсько-му фондовому ринку, яка охопила крiм Великобритани ще й США. В третю промислову кризу 1847 р. були вже втягнут не ттьки Англiя i США, а й Францiя та Нмеччи-
на. Спекулятивний бум на залiзничних акцiях того часу багато в чому схожий на масовi Ывестици в iнтернет -Ыдустрю на межi ХХ-ХХ1 столiть. Багато залiзничних компанiй не виправдали сподiвань iнвесторiв, деякi з них лопнули, що призвело до фондовоТ кризи, яка перекину-лася i на банквську систему Свропейських краТн та Англи. Криза 1857 року вже стала свппвою економiчною кризою, котра охопила вс провiднi краТни свггу i причиною ТТ стали масовi банкрутства залiзничних компанй та обвал ринку акцiй в США. Колапс на фондовому ринку спровокував кризу американськоТ баншськоТ системи. Того самого року криза перекинулася на Англю, а потм на всю Свропу та прокотилися навпъ Латинською Америкою. В "Чорний четвер" 29 жовтня 1929 року обруши-лися всi фондовi Ыдекси на американських бiржах. Цiй кризi передувало скорочення виробництва у краТнах, що розвиваються: бум фондового ринку в США у 1927-1928 роках призвiв до вщпливу капiталу з Свропи та Латинсь-коТ Америки, спровокував ктька валютних криз в Австралии Аргентинi, Бразилií, УругваТ [1].
Кожна краТна, уражена кризою, намагалася якнай-швидше подолати ТТ негативн наслiдки та вивести госпо-дарство iз застою. Уряди краТн створювали своТ програ-ми з лквщаци економiчноí кризи. В Англи був застосова-ний план економи Дж. Мея. Англiйський уряд зробив акцент на процес концентраци виробництва задля уник-нення негативних наслщш економiчноТ кризи. Не менш важливою була полiтика протекцiонiзму, яка дала змогу пщвищити конкурентоспроможнють англйських товарiв на свiтових та мюцевих ринках. У Францií впроваджува-лася полiтика Народного фронту. Полiтика уряду Франци ще раз пiдтвердила, що втручання держави в економку краТни е невщ'емною частиною ТТ успшного розвитку. Досвiд Народного фронту пщтвердив можливiсть i необ-хiднiсть державного регулювання економiки в iнтересах сусптьства, показав можливiсть i ефективнiсть сптьних зусиль держави i прогресивноТ сусптьноТ органiзацiй в здiйсненнi заходiв, направлених на пщвищення рiвня економiчного розвитку i матерiального добробуту суспь льства. Нмеччину ж охопила економiчна пол^ика фа-шистського уряду. Модель виходу з кризи у Ымеччиш давала моментальний позитивний ефект. Але, незва-жаючи на висок економiчнi показники, Нмеччина стояла перед катастрофою, адже в основi ТТ процв^ання лежала штучно розкручена военна кон'юнктура. Полiти-ка мiлiтаризацií економiки не лише не розв'язувала проблеми вщбудови оптимальних господарських про-порцiй, розширення внутршнього та зовнiшнього рин-кв, оздоровлення фiнансовоí системи, а навпаки, зага-няла це питання в кут, розв'язавши зовншню агресiю -едине, що могло вщтягнути економiчну катастрофу.
Глибина кризових явищ та Тх масштабнють в сучас-них умовах в першу чергу залежать вщ глобалiзацiйних
© Т. Грищенко, I. 1вахненко, 2009
ЕКОНОМ1КА. 112/2009
~ 11 ~
процеав в свiтовому економiчному середовищi. Свтова економiка вступила в якiсно нову фазу свого розвитку, формуючи цтюну глобальну економiку, яка так само, як i нацiональнi економiки, мютить своТ фiнансовi ризики, серед яких видтяють перенасичення в свiтi втьних фiнансових ресурсiв, що вже на сьогодн змiнило свпл-ву картину ринюв нерухомостi.
Нинiшню ситуацiю на мiжнароднiй економiчнiй аренi спровокував тк iпотечного кредитування в США на початку 2000-х рр. на фон низьких вщсоткових ставок. Осктьки бiльшiсть кредитiв видавалося на строк вщ 20 рокiв, з безлiччю варiантiв застави, то пiсля того, як позичальник виплачував кредит, застави продавались як цшш папери, забезпечен пулом тотек. Коли цiни на нерухомють почали падати, вартiсть цих цiнних паперiв теж понизилася. А коли позичальники перестали вико-нувати своТ зобов'язання, вони взагалi знецЫилися. Зрозумiло, крiм цього е й iншi причини фiнансовоТ кри-зи, як, наприклад, пiдвищення процентних ставок, рют iнфляцiТ, ослаблення економiки в цтому, але головною проблемою все-таки залишаеться iпотека.
Деякi автори висловлюють припущення, що в результатi мiжнародноТ кризи виникне нова глобальна фЫансова система, хоча говорити про неТ, поки що, передчасно. Звичайно, окремi правила iгри змiняться, особливо щодо дiяльностi рейтингових агентств, вико-ристання забезпечених обл^ацм, регулювання Ывести-цшних банкiв i iнструментiв грошово-кредитноТ полiтики. Однак всi цi змiни матимуть переважно техычний характер. У кардинальна перебудовi глобальна фiнансова архпетури не мае потреби - ознакою ТТ стабiльностi е той факт, що, незважаючи на регулярнi кризи, вона швидко вiдновлюеться, демонструючи високу життезда-тнiсть. Роль долара та американського фшансового ринку зменшиться, але вщбудеться це не з полiтичних мотивiв, а завдяки природному впливу ринкових сил[3].
Залучення УкраТни до свппвоТ фiнансовоТ кризи бу-ло спричинено наступними факторами. По-перше, при-бутковiсть фiнансових ресурсiв в УкраТш була незначна, щодо Тх подорожчання на зовшшшх ринках, що не могло спричинити продаж цшних паперiв i виходу Ывесто-рiв з нашого ринку. По-друге, слабкють нашого ринку вiдносно iнших спричинила його швидке падiння, а пщ-йом його буде вiдбуватись iз запiзненням, щодо свто-вих рингав. Третiй фактор, на наш погляд, найбтьш вагомим - значний вплив iнвесторiв-нерезидентiв на украТнський ринок. До всього викладеного можна дода-ти внутрiшньополiтичне протистояння, спекулювання на сировинних ринках та ослаблення долара. [2].
Одыею з головних причин, за яких наш ринок цЫних паперiв виявився набагато чуттевшим за iншi ринки, без-умовно, - зовнiшнiй вплив через неслйке поводження iнвесторiв-нерезидентiв. Але значно важливше, на наш погляд це - низька л^щнють вiтчизняного фондового ринку, що була навггь на пку розвитку в 2007 р. Пов'язано це з низьким рiвнем присутносл серед iнвесторiв насе-лення й нерозвиненютю вiтчизняних iнституцiональних Ывестгрв. В той же час свпг^ кризовi процеси торкнули-ся УкраТни лише мимохщь, оскiльки УкраТна не Ытегрова-на у свiтову економку так сильно, як розвиненi краТни.
УкраТна ще й досi знаходиться далеко вщ головних потокiв катталу. Спроби ринкових перетворень окре-мих сторЫ господарськоТ дiяльностi, нажаль, не при-зводять до бажаного результату. Вщсутнють ефективно дiючоТ ринковоТ Ыфраструктури, яка забезпечуе акуму-люванню катталу для Ывестицм у виробничу i со^аль-ну сфери та сприяе рацюнальному розмiщенню фЫан-сових ресурав, не дае можливостi ефективно управля-ти господарською дiяльнiстю i оцЫювати реальну вар-
тiсть виробничих ресурав. Недосконала система облiку прав власност на майно у поеднаннi iз вiдсутнiстю за-гальнонацiональних ринкiв основних ресурав виробни-цтва робить украТнську продукцiю неконкурентною а украТнськi пщприемства збитковими.
Незначний рiвень рентабельностi Ывестицм у цiннi папери в реальних секторах економки призвiв до стагнацп ринку цiнних паперiв. Невисока рентабельнють каттало-вкладень у цЫш папери украТнських корпорацiй - одна з причин вщтоку капiталу з ринку цЫних паперiв, а податки -причина, яка знижуе цю рентабельнють ще б^ьше. Цей процес пов'язаний також iз наявнютю бтьш рентабельних i менш ризикованих сфер капггаловкладень[4].
Дрiбний або неквалiфiкований Ывестор психологiчно ще не став "господарем" i частiше приймае рiшення щодо Ывестування за допомогою спецiалiзованих фь нансових iнститутiв. Професiйний учасник на ринку цн них паперiв, фактично намагаеться обумовити майбут-ню прибутковють корпорацiТ, що е однiею з головних задач операторiв торгiвлi на ринку цЫних паперiв, якi в УкраТш мають невисокий рiвень капiталiзацiТ.
Стагнацiя украТнського ринку корпоративних цЫних паперiв мае негативнi наслiдки не лише для краТни через зниження обсягу Ывестицм, а й для найбтьшого власни-ка корпоративних цЫних паперiв - держави. Складнiсть визначення справедливо!' цЫи на цiннi папери поза фун-кцiонуючим ринком цЫних паперiв може призвести до збитгав держави у випадку продажу паке^в цiнних папе-рiв за неринковими, спекулятивними цЫами. За вщсут-ност единого в краТнi фондового центру майже немож-ливою стае прозорють ринку. А саме, прозорiсть ринку цЫних паперiв дае iнвесторам впевненють у правильнос-тi свого вибору. 1нвестор не здiйснить катталовкладен-ня, якщо вщ нього не приховують Ыформацю. Все вище-зазначене суттево впливае на рiвень довiри дрiбних н весторiв i на розмiри коштiв, що залучаються.
Важливими заходами для розвитку та пщйому ринку цЫних паперiв в УкраТнi можуть стати:
^ пiдвищення рiвня концентрацп iнвестицiйного ка-пiталу,
^ визначення реальноТ вартостi активiв, прирiвня-вши Тх до грошей та забезпечення за ними,
^ зменшення кiлькостi акцiонерних товариств та пiдвищення ТхньоТ рентабельностi (включаючи прибутковють для Ывестора),
^ створення единого центру НацюнальноТ депози-тарноТ системи разом з розвитком i концентрацiею бiр-жовоТ i позабiржовоТ торгiвлi,
^ реалiзацiя розумноТ достатност державного регулювання та податкового навантаження ЫвестицмноТ дiяльностi.
На сьогодн Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку здмснюе свою дiяльнiсть з метою зменшення впливу свппвоТ економiчноТ кризи на фондовий ринок УкраТни. Основним напрямом цеТ дiяльностi е вдо-сконалення вiтчизняного законодавства. Так ще у 2003 роц регулятор почав розробляти антикризовi заходи, зокрема, йдеться про "Про програму оперативних дм щодо регулювання фондового ринку у разi фЫансовоТ кризи"". На стадп розробки перебувають i наступнi законопроекта: "Про внесення змiн до деяких законодавчих аклв УкраТни щодо вщповщапьносп за правопорушення на ринку цЫних паперiв", "Про внесення змЫ до деяких законодавчих актiв УкраТни щодо протидп протиправно-му поглинанню та захопленню пщприемств", "Про систему депозитарного облку цiнних паперiв".
Незважаючи на окремi позитивнi тенденцп на фондовому ринку, вЫ залишаеться одним з найслабших елемен^в вiтчизняноТ фiнансовоТ системи. Таким чи-
~ 12 ~
В I С Н И К Кшвського нацюнального университету ÏMeHÏ Тараса Шевченка
ном, на сучасному етапi розвитку економки УкраТни фондовий ринок поки що не готовий виконувати за-вдання, пов'язан з вирiшенням проблем забезпечення економки iнвестицiйними ресурсами. Майбутнiй розви-ток фондового ринку неможливий без реформування бтьшосл складових ринку та усунення перешкод, що заважають цьому розвитку. Мае бути переосмислена та суттево пщвищена роль фондового ринку у залученн Ывестицмних ресурсiв та спрямуванн Тх на оновлення виробничого потен^алу, створено умови для станов-лення потужних iнституцiйних iнвесторiв[5].
Враховуючи сьогодення, будь-яка краТна, яка так чи Ыакше включена у свппву фiнансову систему та залучена до мiжнародного руху капiталiв, мае враховувати ан-тикризовi елементи, розробляючи та реалiзуючи свою фiнансово-економiчну стратегю. Особливо це стосуеть-ся краТн, що розвиваються, та краТн з перехщною еконо-мiкою, якi е особливо вразливими щодо криз. УкраТна якраз належить до ^еТ групи. Слщ визнати, що наша держава за розумного використання уах своТх потен^а-лiв може стати досить сшкою до кризових проявiв.
Перш за все, варто зазначити, що в УкраТы склалася досить ункальна ситуацiя, за якоТ хоча економку краТни i визнали ринковою, держава не мае нормального фондового ринку, принаймi такого, котрий прийнято вважати фондовим ринком у розвинутих краТнах. Це фактор нега-тивний, але з нього можна отримати i деяку користь. Тож, УкраТна в майбутньому буде змушена сформувати фондовий ринок у сучасному розумЫш i якраз на цьому
етап на законодавчому рiвнi можна бути закласти в нього антикризовi фактори (такi як техычы обмеження, ре-зервнi вимоги, податки на рух спекулятивних капiталiв). У подальшому все бiльшу роль мае в^фгравати Державна комiсiя з цЫних паперiв та фондового ринку, на яку мо-жуть бути покладен функцп монiторингу фондового ринку, вщслщковування кризових проявiв та iмплементацiТ антикризових iнструментiв.
Кризу, яка почала формуватися у однм краТш, досить важко iдентифiкувати як потенцмну мiжнародну фЫан-сову кризу. Через це, кожна держава зокрема та свтове ствтовариство в цiлому повинн мати напоготовi достат-нiй арсенал зас^в протидп кризотворчим факторам та боротьби з кризовими проявами. Складний i суперечли-вий шлях пройшли багато краТн задля виходу з криз. Економiчна полiтика урядiв провщних краТн свiту мала, i негативна i позитивнi наслiдки. Та надзвичайно важли-вим е, проаналiзувавши причини падЫь та пiдйомiв, зро-бити правильн висновки та використати досвщ лiдерiв для лiквiдування економiчних криз в наш час.
1. Кузьменко В., Макаренко И. Цикличность и финансовые кризисы // Финансовый директор. - 2007. - №6. - С. 44-49. 2. Руденко Ю. Шляхи поширення свггових ф1нансових криз та сучасш мехашзми Тх запоб1ган-ня // Ринок ц1нних папер1в УкраТни. - 2006. - № 5-6. - С. 3-10. 3. Шап-ран Н. Ипотечный кризис // Финансовый директор. - 2008. - № 8. - С. 13-19. 4. Калаев Д. Если кризис наступил // Финансист. - 2007. - № 6. - С. 12-21. 5. Видякин М. Анализ причин глобального кризиса на финансовых рынках// Финансовый директор. - 2007. - № 12. - С. 15-21.
Надшшла до редколеги 09.06.2009
Г. Кучер, канд. екон. наук, доц.
ДЕРЖАВН1 Ф1НАНСИ УКРА1НИ В УМОВАХ СВ1ТОВО1 ГЛОБАЛ1ЗАЦ11
У статт/' розглядаються проблеми та перспективы розвитку державних фшан^в Укра/ни в умовах свтово/ гло-балiзацiï.
Problems and perspectives of Ukraine's government finance in condition of world globalization are considered in this article.
Свтэва фЫансова криза, що справляе свм негативний вплив на економлчы системи окремих краТн, негативно впливае на сталють розвитку ycieï свгговоТ стльноти. Шви-дкють ïï поширення, засоби впливу на фЫансово-кредитну систему та запроваджен Ыструменти протидп окремими краТнами дозволяють стверджувати про прояву специфiч-них ознак глобалiзацiТ та про необхщнють проведення подальших дослiджень взаемозв'язгав та взаемозалежно-стей фiнансових та кредитних систем рiзних краТн.
Слщ вщзначити вагомi здобутки у даному напрямi наукових дослiджень наступних вп"чизняних наyковцiв, як Барановського О.1., Гееця В.М., Кваснюка Б.С., Лагуть на В.Д., ОпарЫа В.М., Юрiя С.1., Федосова В.М. та iнших.
В^чизняш наyковцi проводять значну роботу щодо визначення перспектив, розробки та удосконалення механiзмiв адаптацiТ нацiональних фiнансiв до виклигав ринковоТ економiки, але реальн процеси у нацiональнiй та свтэвм фiнансових системах ставлять новi питання та потребують проведення подальших наукових розро-бок у данш сферi.
Метою статт е визначення особливостей та роз-криття перспектив реформування системи державних фЫанав УкраТни за наявност внyтрiшнiх й зовнiшнiх загроз свтових глобалiзацiйних процесiв.
Прискорення yчастi держави у свггових економiчних процесах справляе неоднозначний вплив на фЫансову систему краТни та на ïï складову - державнi фiнанси. Для забезпечення системност при вивченнi даного питання необхщно враховувати два аспекти: оргаызацмну структуру системи та безпосередньо фЫансову складову, що мають, вщповщати один одному та реалiям сьогодення.
Оргашзацмна складова системи державних фшан-сiв визначаеться спiвпрацею сyкyпностi рiзних yчасникiв фiнансових вiдносин щодо забезпечення руху фЫансо-вих потокiв мiж ними. Державнi фонди, банки, пщприемства, як державноТ, так i спiльноТ iз нею форми влас-ностi, та iнститyцiТ, що Тх представляють, органи державноТ влади мають забезпечувати високий рiвень фор-мування, розподiлy та перерозподiлy ресурав для забезпечення реалiзацiï' завдань та функцм держави.
В умовах недосконалост органiзацiйноï' будови, yправлiння державними фЫансами, дiючоï' нормативно-правовоТ та фЫансовоТ бази, невизначеностi середньо-та довгострокових перспектив соцiально-економiчного розвитку краТни державы шститути не забезпечують необхщного рiвня yправлiння системою державних фь нансiв. Це призводить до " тупцювання на мiстi ", або, взагал^ погiршення соцiально-економiчноï' ситyацiï' в державг Негативний вплив на зазначен процеси мае полiтична нестабiльнiсть, плиннють керiвництва державних установ та оргашзацм, що формуе велику ктькють внyтрiшнiх загроз та негативно позначаеться на резуль-тативностi дiяльностi державного сектора, у тому чи^ на ефективност використання бюджетних коштiв.
Розглядаючи фiнансово-правовi аспекти функцюну-вання системи державних фЫанав вважаемо за доц^ь-не вiдзначити низький рiвень розвитку ïï складових. Незважаючи на позитивний, поступальний розвиток бюджетних вщносин, мехаызм функцюнування державних централiзованих фондiв грошових коштiв залишаеться недосконалим та таким, що одночасно поеднуе засоби командно-адмЫютративно'Т системи та частково ринковi
© Г. Кучер, 2009
