CC BY
218
лятивних вимог з боку органiв нагляду, а також вимог до правил ведення бухгалтерского облку i складання звт ностi, що стосуеться кредитних оргашзацш, дуже складно визначити, яка частка балансового прибутку, напри-клад, втрачаеться внаслiдок змiни вщсоткових ставок на ринку, коливання прибутковост на ринку цiнних паперiв, курсу нацюнальноТ валюти по вiдношенню до шоземноТ, передбачати фiнансовий результат по незавершених угодах. Тому, найбiльш очевидним являеться те, що ба-лансова модель не враховуе реальну вартють бангавсь-ких активiв, i повнютю iгноруе можливi ризики.
Злиття i поглинання в банкiвському секторi - це ви-роблений свiтовою практикою споаб вiдбору ефективних кредитних установ, пристосованих для генерування у конкурентному ринковому середовищк Потреба, що назрта останым часом на баншському ринку УкраТни у реструк-туризацп банкiвськоТ системи, укрупненнi бангав i скорочен-нi числа неефективних кредитних нститута ставить завдан-ня дослщження цiлей, мотивiв i умов успшного проведення консолiдацiйних угод i широкого використання Тх в практицi украТнського банкiвського бiзнесу. Об'еднання банкiвських ресурав в результaтi злиття i поглинань породжуе низку переваг, яга дозволяють об'еднаному банку одержати пев-ний економiчний ефект. Вiн виявляеться в економп на масштабах, зниженн витрат, збiльшеннi частки ринку, розширенн продуктового ряду пiдвищеннi ефективностi управлшня, збiльшеннi фiнaнсового i оперaцiйного важеля. Реaлiзa-цiя цих позитивних ефекпв призводить до збiльшення чистого прибутку банку i вaртостi його акцй
Правильна оцiнкa вaртостi об'екту злиття або поглинання е одыею з найважливших умов успiшного проведення операцм подiбного роду. Вона дозволяе банкам-партнерам ухвалювати обгрунтовaнi рiшення про бажаысть об'еднання з iншими банками i про умови мaйбутнiх угод.
Проведений aнaлiз показуе, що через специфку своеТ дiяльностi, банки не завжди можна оцiнювaти за допомогою трaдицiйних методiв оцiнки. Тому, aнaлiтики та вченi займаються розробкою спецiaлiзовaних мето-дiв, що якнайкраще вщображають особливостi бaнкiв. Проте, на сьогодш, не вироблено унiверсaльних мето-дiв, тому проблема оцiнки вaртостi компанш фшансово-го сектора як i рaнiше залишаеться вiдкритою.
1. Про банки I баншську д1яльн1сть: Закон УкраТни № 2121-111 з1 зм1нами та доповненнями // zakon.rada.gov.ua. 2. Про внесення зм1н до деяких нормативно-правових акт1в Нац1онального банку УкраТни: Постанова Правл1ння Нац1онального банку УкраТни вщ 6 серпня 2008 року N 228. 3. 1нструкц1я про порядок регулювання д1яльност1 банк1в УкраТни, затвер-джена Постановою Правл1ння НБУ № 368 вщ 28.08.01 р. 4. Бицька Н. Баншський капгтап в економ1ц1 УкраТни // Вюник НБУ. - 2006. - № 1. - С. 48.
5. Гайда Н. Кап1тал1зац1я УкраТнських банюв як показних 1нвестиц1йного кл1мату в УкраТы // Банк1вська справа. - 2005. - № 5. - С. 62. 6. Дугн 1.М. Проблема кашташзацп украТнських банк1в: причини виникнення I шляхи здолання // Зб1рник наукових праць УАБС. - 2006. - №3. - С. 307.
6. Папуша А. Проблеми I перспективи розвитку банквськоТ системи УкраТни // Вюник НБУ. - 2006. - № 1. - С. 45. 7. Никонова И.А., Шамгунов Р.Н. Стратегия и стоимость коммерческого банка. - 2-е изд. - М.: "Альпина Бизнес Букс", 2005. - 304 с. 8. Сычева Г.И., Колбачев Е.Б., Сычев В.А. Оценка стоимости предприятия (бизнеса). Серия "Высшее образование". - Ростов-на-Дону: "Феникс", 2004. - 384 с.
Надшшла до редколеги 09.06.2009
В. Плескач, д-р екон. наук
1НФОРМАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ Ф1НАНСОВО1 СТРАТЕГИ ДЕРЖАВИ
Розглянуто прикладш аспекти задач мошторингу, аналiзу i прогнозування соцiально-економiчного стану кра'/ни з метою стратегiчного бюджетного планування, значну увагу придлено розробц шформацшно-аналтичних систем в контекстi ф/'нансового регулювання.
This article is devoted to the applied aspects of monitoring, analysis and prognostication tasks of the socio-economic state with the purpose of the strategic budgetary planning, also is attended to development of the information systems in the context of the financial regulation.
Реформування нацюнальноТ економки в умовах фь нансовоТ кризи, так i кризи в реальному секторi економь ки, потребуе коригування нaпрямiв фшансового впливу на соцiaльно-економiчний розвиток краТни в цтому. Нин шформацшну базу процесу фшансового регулювання формують дан Держкомстату, Мастерства фь нансв, Мшютерства економки, ДержавноТ податковоТ адмшютраци, Державного фонду сприяння зайнятост населення, Пенсйного фонду, Фонду соцального стра-хування тощо. Основними завданнями розвитку шфор-мацйноТ шфраструктури е забезпечення шформацшноТ пiдтримки ефективноТ системи упрaвлiння державними фшансами, яка буде сприяти полшшенню державного упрaвлiння бюджетною сферою, задоволенню шфор-мaцiйних потреб державних установ, пщтримувати розширення функцiонaльностi фiнaнсовоТ системи з метою забезпечення, прозорост та цтюносп звiтностi.
У вереснi 2008 р. Верховна Рада УкраТни ратифку-вала Угоду щодо реaлiзaцiТ Проекту модершзаци державних фiнaнсiв мiж УкраТною та Мiжнaродним банком реконструкцп та розвитку. Вiдповiдaльним виконавцем Проекту визначено Мшютерство фiнaнсiв УкраТни, який реaлiзуеться за пiдтримки Мiжнaродного банку реконс-трукцiй та розвитку.
Головним результатом Проекту мае стати об'еднання основних функцй системи управлшня державними фшансами в едину центрaлiзовaну шформацшно-aнaлiтичну Систему упрaвлiння державними фшансами
(СУДФ) в Мiнiстерствi фшанав, Держкaзнaчействi та ГоловКРУ. Втiлення Проекту сприятиме вдосконаленню управлшня державними фшансами завдяки пщвищен-ню його операцшноТ ефективностi та прозоростi. Зовнь шнми користувачами iнтегровaноТ СУДф будуть: Державна податкова адмшютраця УкраТни, Державна мит-на служба УкраТни, Мшютерство економiки УкраТни, На-цiонaльний банк УкраТни, Верховна Рада УкраТни, розпо-рядники бюджетних коштв будь-якого рiвня, органзацп чи установи, якi провадять дiяльнiсть, повнiстю або част-ково пов'язану з управлшням державними коштами. Також для громaдськостi та розпорядникв державних кош-тiв буде забезпечено доступ до докладноТ, уыфкованоТ та нaдiйноТ iнформaцiТ про подготовку та виконання бюджету через штерактивний Web-портaл з розширеним набором функцюнальних можливостей для використання Верховною Радою. Це забезпечить оперативне отри-мання шформацп з питань бюджету i державних видaткiв Верховною Радою та поширення ТТ серед сусптьства.
Звертае на себе увагу тенденця ускладнення процесу фшансового регулювання з погляду шформацшно-го забезпечення, що ч^ко позначилося в сучасних умовах рiзкого збтьшення обсягу використовуваних даних, ускладненням методiв aнaлiзу, моделювання, прогнозування фшансовоТ iнформaцiТ. Отже, зростае потреба в посиленн модельноТ i прогностичноТ здатност шфор-мaцiйно-aнaлiтичного мехaнiзму регулювання, що стае можливим за умови використання штелектуальних пла-
© В. Плескач, 2009
тформ BI-платформ Oracle, MicroStrategy, що застосо-вуються у MirncrepcTBi фiнансiв Украши.
PiBeHb розвитку продуктивних сил, концентрацiя ви-робництва, зростання складностi економiчних i со^аль-них процесiв, особливо широко розгалужених вертика-льних i горизонтальних мiжвиробничих зв'язкiв i, вщпо-вiдно, залежностей, породжують об'ективну необхщ-нiсть планового регулювання економiчних процесiв.
Становлення фшансового планування за часiв СРСР -це iсторiя пошукiв джерел фшансування завдань народно-господарських планiв, методiв визначення доходiв, витрат i |'х збалансування, досконалiших форм фiнансових роз-рахункiв. Фiнансове планування було повнютю пiдлеглим державнiй економiчнiй полiтицi конкретного етапу госпо-дарювання й вщображало методи управлiння, що дiяли в перюд соцiалiзму. Першi спроби реформування жорсткоТ централiзованоï планово!' економiки призвели до знижен-ня вимог при розробц й використаннi соцапьно-економiчних i фiнансових планiв. Це негативно позначи-лося на розвитку економiчних процесiв, оцiнцi реальних можливостей централiзованоï дм, а також результативно-CTi й ефективностi прийнятих рiшень.
Проте ринковий мехашзм зовсiм не заперечуе про-гнозування i планування, а лише впливае на змшу його характеру, змюту i призначення. У бтьшост розвине-них кра'н створено спе^альш органи, якi, використову-ючи прогресивнi методи та математичний апарат поряд iз сучасним iнформацiйними технолопями, розробля-ють бюджет, фiнансовi плани вах загальнодержавних iнститутiв, баланси фшансування намiчених програм.
Фiнансове планування й прогнозування за кордоном перетворилося на важливий елемент державного регулювання соцiально-економiчних процесiв, стало базисом роз-робки i реалiзацiï фiнансовоï полп"ики держави, його фшан-сово!' стратеги i тактики, пошуку найефективнiших у даний момент спос^в мобозацп та використання грошових над-ходжень на загальнодержавн потреби, рацiоналiзацiï дiï фшансових регуляторiв. Упровадження середньостроково-го планування мае сприяти бюджетному процесу i пщви-щенню результативностi бюджетноï полп"ики.
Сьогоднi структуризацiю процесу вироблення i при-йняття рiшень з питань прогнозування i функцюнування економiки i со^ально1 сфери регламентують Закон Укра-Гни вiд 23.03.2000 № 1602-III "Про державне прогнозування та розроблення програм економiчного i со^ально-го розвитку Украши", Бюджетний кодекс Украши, Закон Украши вiд 18.03.2004 № 1621-IV "Про державнi цты^ програми", Постанова Кабiнету Miнiстрiв Украши вщ 26.04.2003 № 621"Про розроблення прогнозних i програ-мних докуметчв економiчного i соцiального розвитку та складання проекту державного бюджету", Постанова Кабшету Miнiстрiв Украïни вiд 25.09.2006 № 1359 "Про прогноз показнигав зведеного бюджету Украши за основ-ними видами доходiв, видаткiв i фшансування на 20082010 роки" тощо. Вщповщно до них уряд оргаызовуе розробку державних прогнозiв розвитку на довго-, сере-дньо- i короткострокову перспективу загалом у кра1ы, у галузях нацюнапьного господарства i регюнах.
Mакроекономiчне прогнозування мае забезпечити формування наукового об^рунтування про напрями можливих соцiально-економiчних змiн. Виступаючи складовою загального механiзму управлiння нацюна-льним господарством, у тому чи^ фшансами, воно призначено для визначення стратепчних i тактичних цiлей, що вщображають об'ективнi потреби сусптьно-економiчного розвитку в ринкових умовах, а також при-йнятн i рацiональнi шляхи й засоби ix досягнення.
Саме розв'язанню цих проблем мають сприяти роз-робка i впровадження у Miнiстерствi фiнансiв Украïни
системи мошторингу макропоказникiв, що скпадаеться з близько 986 показниюв, пiдкпючена до внутршнього Web-сайту Мiнiстерства. Монiторинг економiчноí ситуа-ц1Т краíни е комплексом дм щодо: 1) анапiзу поточного стану та юнуючих тенденцiй економiчного розвитку; 2) моделювання i на цш основi прогнозування подапьшого розвитку; 3) внесення коригувань до дючо''' системи державного регулювання з метою досягнення бажаних цтей або тенденцш економiчного розвитку кра'ни. За базову систему вхщних показникiв необхiдно взяти комплекс макроекономiчних бапансiв кра'ни: мiжгапу-зевий баланс; зведений фшансовий баланс, у тому чи-спi держбюджет; баланс грошових доходiв i витрат на-селення; баланс ринку працi; розрахунок чисельност зайнятого населення; баланс основних фондiв; баланс капiтапьних вкладень; торговий баланс; пла^жний баланс; баланс валового внутршнього продукту; матерiа-льн баланси основних видiв продукцií.
Базисом системи мошторингу макроекономiчних по-казнигав е iнструментапьна оболонка на базi штелекту-ально' платформи MicroStrategy, макроекономiчнi мо-депi та процедури 'х використання для анапiзу та прогнозування розвитку подй Це найсуттевший та найва-жпивiший етап роботи, що ^рунтуеться на використаннi юнуючих моделей (макроекономiчних i галузевих) з процедурою побудови на 'х результатах зведено' кть-кiсноí оцiнки подальшого розвитку подiй.
Прогноз мае шформацшно-рекомендацшний характер i не е вказiвкою для виконання всiма суб'ектами гос-подарювання. Вiн мiстить ктькюш показники i якiснi характеристики передбачувано' змiни макроекономiчноí ситуацп, динамки виробництва i споживання, економiч-ного i соцiапьного розвитку, рiвня i якостi життя, швести-цiйного розвитку, шновацмно''', iнвестицiйноí, зовншньо-економiчноí дiяльностi. Одним iз роздiпiв розробки системи мониторингу i прогнозу е комплексний аналiз фшан-сово' ситуацп, науково-технiчного потенцiапу, матерiа-льно-енергетичних ресурав, сiпьського господарства i виявлення тенденцш змiни зазначених чинникiв.
Роздiп "Фшанси" вiдображае рух фiнансових ресурав (доходи i видатки Державного бюджету, Зведеного бюджету, мюцевих бюджетiв) i належить до найважли-вiших об'ек^в соцiапьно-економiчного монiторингу i прогнозування. Осктьки загальну спрямованiсть змiни джерел формування i можливих варiантiв використання фшансових ресурсiв зумовлюе динамiка агрегованих макроекономiчних показникiв, складання зведеного фiнансового балансу кра'ни i розробка на основi його даних фiнансовоí стратегií базуються на використаннi сукупностi прогнозних показниюв: фiзичного обсягу i вартiсноí структури виробництва i споживання благ; темтв економiчного зростання; динамiки нацiонапьного доходу й абсолютного рiвня цiн; темтв iнфпяцií тощо.
Не зважаючи на те, що спробу розробки зведеного фшансового балансу кра'ни, що дае повне уявлення про фшано^ ресурси всього народного господарства, загалом було здшснено ще в 1929-1930 рр., такий документ з розподтом доходiв i витрат за роками вперше було затверджено у складi Державного плану економiч-ного i соцiапьного розвитку на 1981-1985 рр.
Саме комплекс фшансових параметрiв функцюнування економiчноí системи формуе середовище, що стимулюе розвиток соцiально-демографiчних процеав, структурне, технопогiчне та iнституцiйне перетворення економки. Оскiпьки загальну спрямованiсть змши джерел формування i можливих варiантiв використання фiнансових ресурсiв зумовлюе динамка агрегованих макроекономiчних показникiв, складання зведеного фшансового балансу кра'ни i розробка на основi його
даних фiнансовоï CTpaTeriï базуються на використанш cyKynHOCTi прогнозних показникiв: фiзичного обсягу i вартiсноï структури виробництва i споживання благ; темтв економiчного зростання; динамки нацюнального доходу й абсолютного рiвня цiн; темпiв iнфляцiï та без-робiття; стану бюджетного i позабюджетних фондiв держави, платiжного балансу кра'ши, балансу грошових доходiв i витрат населення.
За умови значних коливань вщтворювально! динамь ки обфунтованють фiнансового прогнозу залежить вiд якост оцiнки галузево! та вартiсноï структури виробництва, рiвня i динамки питомо! ваги матерiальних витрат, оплати пращ темпiв iнфляцiï тощо. Така iнформацiя мо-же бути взята iз балансу сyспiльного продукту i мiжгaлy-зевого балансу виробництва i розподту продукцп.
Важливим моментом аналiзy фiнансово-вартiсного аспекту вiдтворення е виршення питання про викорис-товyванi в розрахунках цши. Для вироблення фшансо-во! стратегiï потрiбна також шформа^я про причини збитковостi. Показники, що характеризуюсь найважли-вiшi пропорци формування i використання фшансових ресурав, свое системне вщображення знаходять у зве-дених фшансових балансах кра'ши. 1'х данi наглядно iлюстрyють джерела надходження i напрями руху кош-^в загальнодержавних фондiв, а також Ух мiжтериторiа-льний перерозподiл.
Основна фунга^я балансу фiнансових ресyрсiв у си-стемi державного регулювання економiки i со^ально! сфери, е передyсiм шформацмною. Вона дае можли-вiсть визначити факт i ктькюну оцiнкy незбалансовано-стi державних доходiв i витрат, виявити основы причини виникнення ^е! невщповщносп, намiтити напрями коригування не лише фшансово'!, але i вае! со^ально-економiчноï полiтики держави.
Система мошторингу звсних даних може слугувати основою для виявлення тенденцш у динaмiцi фшансо-вих ресурав i витрат, aнaлiзy пропорцiй розподту кош-тiв мiж бюджетними, цтьовими позабюджетними фондами i коштами державних пiдприeмств. Це дае змогу оцшити знaчyщiсть рiзних кaнaлiв моб^заци державних доходiв у формyвaннi Ух загально! величини, а також доцтьнють витрачання i обфунтованють нaпрямiв пе-рерозподiлy мiж територiями. При заповненш фактич-них даних використовуеться зв^на iнформaцiя Держко-мстату, Державно!' податково! aдмiнiстрaцiï, звiти про виконання бюдже^в i позабюджетних фондiв, iншi дан бюджетной' статистики, а також звпн показники мшю-терств, бaнкiвських, страхових оргашзацм, пiдприeмств малого бiзнесy i результат iндивiдyaльноï дiяльностi. Слiд наголосити, що в сучасних умовах складання звп"-них фшансових баланав пов'язане з низкою об'ектив-них трyднощiв, викликаних ослабленням керовaностi економiкою, включаючи проблему точностi й своечас-ност надання даних звiтностi.
Кiнцевим результатом aнaлiзy е визначення шляхiв i способiв забезпечення рiвностi доходiв i витрат суспь льного сектору, вироблення рекомендацм щодо стабь лiзaцiï фшансового стану кра'ши та оцiнкa реальност й практичного здiйснення цих зaходiв. Виявленi при цьо-му напрями лквщаци або скорочення дефiцитностi фь нансових ресyрсiв мають служити цтьовими установками при формуванш фшансово! полiтики, що об'еднуе допyстимi в ринкових умовах заходи дм держави на хщ ринкових процесiв i со^альне забезпечення населення. Саме у вщповщносл мiж надходженням i витрачанням фшансових ресурав кра'ши в цтому (метою всього процесу бюджетування мае бути складання максимально об'ективного бюджету, шакше е наявною ситуа^я закладання пiдвищених реальних витрат пщ нездмс-
неннi зaдеклaровaнi надходження), а не лише ïï консо-лщованого бюджету, i ми можемо спостер^ати один iз критерiïв рaцiонaльностi й обфунтованосп со^ально-економiчноï полiтики, що здмснюеться, у крaïнi.
Об'ектом зведеного фшансового прогнозування на мaкрорiвнi виступае передбачувана сукупнють фшан-сових ресурав, що акумулюються державою i використовуеться для реaлiзaцiï ïï функцш. Результати корот-кострокового фiнaнсового прогнозування, разом iз зв^-ними показниками, е шформацмною основою для при-йняття органами зaконодaвчоï та виконавчо! влади кра-ïни тактичних ршень щодо yпрaвлiння фiнaнсaми. Ви-користовуючи даш прогнозу фшансових ресурав на довгострокову перспективу, уряд мав би оргашзовувати розробку фшансового блоку концепцп со^ально-економiчного розвитку кра'ши.
В основу прогнозних розрахунгав фiнaнсового балансу закладаються перспективнi оцiнки макропоказниюв, пропорцiï соцiaльно-економiчного розвитку регiонiв i обсяги фшансових ресурав на майбутшй рк. При цьому головною метою мае бути досягнення мaтерiaльно-фшансово! збaлaнсовaностi вiдтворення i забезпечення фшансування вах зaходiв щодо комплексного розвитку нацюнального господарства i со^ально! сфери з ура-хуванням наявних ресурав.
"В Укра'!ш взaгaлi немае методолопчно! та нормати-вно-прaвовоï бази для середньострокового бюджетного планування, бюджетно! стратеги, що негативно впливае на стан уае! системи стратепчних i програмних документ у держaвi. Останшми роками спостерiгaeться непо-слiдовнiсть державно!' полсики соцiaльно-економiчного розвитку кра'ши, поспйно змiнюються ïï прiоритети, часто — на протилежш" [1].
Вважаемо, що в сучасних умовах потрiбно складання зведених фшансових баланав не лише в кра'!ш в цтому, але i на мюцевому рiвнi - областях, районах, як вщомо, функцюнують в ще бтьших умовах невизначе-ностi своТх доходних i витратних статей. Визначувана на основi фшансових баланав величина однойменних ресурав в абсолютних i вщносних показниках наглядно тюструватиме потенцiйнi можливост дм мiсцевих орга-нiв влади щодо соцiaльно-економiчного розвитку пщвь домчо! територiï, характеризуватиме стyпiнь Ух фшансового забезпечення.
^м того, вони дадуть змогу aнaлiзyвaти внесок конкретно! aдмiнiстрaтивно-територiaльно!' одиницi у формування фшансових ресурав вае! кра!ни. У зв'язку з цим aктyaлiзyються методологiчнi проблеми розробки цих докумен^в. Без задовтьного !х рiшення вдоскона-лення фшансового мехашзму на територiaльномy рiвнi е достатньо проблематичним. В умовах ринкового гос-подарювання саме зведен фiнaнсовi баланси можуть i повиннi забезпечувати реальне шформацшне забезпечення формування фшансово! стратеги на всiх рiвнях. Основними методами aнaлiзy i прогнозування е: еконо-мiко-стaтистичний; екстрaполяцiйний; балансовий; но-рмативний; сценарний; прогрaмно-цiльовий; експертних оцшок. Методичними прийомами, що виправдали себе, виступають: динaмiчнi ряди основних макропоказнигав розвитку; "дерево" проблем чи "дерево цтей"; матриц взаемопов'язаних чинниюв типу "витрати - вигоди". "Як показуе свпювий досвiд, найширше застосування при розробц моделей бюджетних процеав знайшли тaкi методи: метод детaлiзовaного моделювання, в основу якого покладено модель на бaзi представницько! вибiр-ки реальних податкових деклaрaцiй; метод використання фактично! ставки оподаткування, зпдно з яким прогноз надходжень отримують внаслщок простого мно-ження прогнозовано! бази оподаткування на оцшну ве-
личину фактично'1', а не нормативно!' ставки оподатку-вання; метод визначення еластичност податкiв, в яко-му еластичнiсть податку щодо бази визначаеться як вiдношення вщсотковоТ' змiни обсягу податкових надхо-джень до вщсотковоТ' змiни податковоТ' бази. За умови незмшноТ' податковоТ' структури у певному промiжку часу приблизне значення еластичност визначаеться як приблизне спввщношення середньоТ' величини вщсотковоТ' змiни податкових надходжень з вщсотковою змь ною ВВП; метод пропорцшного коригування, що ^рунту-еться на перерахунку даних фактичних податкових надходжень залежно вщ розрахункового рiвня впливу дискрецйних заходiв на Тх величину; методи економет-ричного моделювання" [2].
Комплексне використання перерахованих методiв i прийомiв в процесi фшансового прогнозування зумовлюе успiшний пошук напрямiв i способiв фiнансовоï дм та державного регулювання стаблзацп економiчного зростання.
Розробка балансiв фiнансових ресурсв незалежно вiд Тх часового горизонту мае фунтуватися на таких загально-методичних принципах прогнозування:
s наукова обфунтованють проектних показникiв, що означае облк потреб, закономiрностей розвитку суспiльства, тенденцй щодо руху фiнансових ресурсiв; об'ективну оцшку соцiально-економiчноï ситуацiï;
s системнють, що передбачае охоплення галузей, секторiв, сфер, суб'ектiв економiчноï дiяльностi й тери-торiй, а також рiзних форм власностi, достатнiй для цтюного представлення про соцiально-економiчну си-туацю в перспективi i для прийняття рiшень у сферi економiчноï, соцальноТ', iнновацiйноï, регiональноï та iнших складових державноТ' полiтики;
s ефективнiсть, що вщображае якiсть процесу прогнозування й орiентуе на отримання максимального економiчного i соцiального ефекту;
s поеднання розрахунково-аналiтичного, нормативного та шших пiдходiв щодо прогнозування, економко-математичного моделювання, що створюють умови для реалютичного вибору цiлей i шляхiв Тх досягнення, визначення напрямiв реалiзацiï економiчних завдань, що стоять перед державою, зокрема з використанням бю-джетних програм рiзного рiвня;
s безперервнiсть, що забезпечуе в кожному часовому пер^ можливють переходу вiд показникiв про-гнозiв з одним часовим горизонтом до показникв iнших перiодiв попередження. Це припускае еднють методич-них пiдходiв i iнформацiйного забезпечення ваеТ' системи прогнозiв;
s варiантнiсть, що е необхiдною умовою для вибору оптимального ршення з погляду впливу фшансових стимулiв, оптимiзацiï витрат, максимiзацiï доходiв тощо.
В умовах ринковоТ' економiки прогнозування може стати потужним шструментом фiнансовоï полiтики дер-жави. Складання квартального прогнозу дасть можливють точнше узгоджувати рiчний прогноз i кон'юнктурнi змши, а таблиця потреб i можливостей фiнансування -уточнювати ступiнь збалансованост фiнансовоï системи в рiзних часових горизонтах.
Перспективним напрямом удосконалення фшансового прогнозування е доповнення фшансового балансу на всх рiвнях шформацею, що мiстить для кожного конкретного перюду часу данi про потенцйний обсяг фiнансових ресурсiв вщповщно щодо регiону в розрiзi Ух окремих джерел i зведення про ту частину фшансових ресурсв, що дшсно задiяна в оборотi нацонального господарства. 1ншими словами, йдеться про наявний фшансовий потенцiал тiеï або шшоТ' територiï та його фактичне використання.
У зв'язку з цим у складi бюджетного компоту Верховно!' Ради УкраТни або в урядi доцтьно створити прогноз-
ний центр, в якому, крiм представникв Мiнфiну, Мшеко-номiки, Держкомстату, НБУ, ДПА, обов'язково будуть незалежнi експерти з числа наукових працвникв i прак-тикiв, якi спецiалiзуються в цй сферi. Мету роботи центру можна побачити у формуванн та коригуванн методологи прогнозування з урахуванням специфки нацiонального господарства, а також забезпеченн едно-стi методичних пiдходiв до розробки системи прогнозiв у розрiзi Тх структурних складових (включаючи, баланс фiнансових ресурсiв) i програм для рiзних часових перь одiв i рiвнiв управлiння як центрального, так i мюцевого.
Об^рунтованють фшансових показникв i фiнансових операцiй зростае у разi комплексного використання в процес розрахункiв спецiальних методiв тощо. Науко-во-об^рунтована оцiнка необхiдностi, можливост, вчас-ностi здiйснення i соцiально-економiчноï ефективностi таких заходiв, як: пщвищення або пониження загально-го рiвня i змiна структури державних доходiв, збтьшен-ня або скорочення обсяпв державних iнвестицiй, суб-сидування i дотаця виробництва, фiнансування соца-льних програм, наукових дослщжень, витрат на загаль-нодержавнi потреби, розширення або згортання перель ку пiльг при встановленн рiзного типу соцiальних ви-плат, потребуе проведення аналiзу досить складного ланцюжка економiчних наслiдкiв, шщшованих регулюю-чим фiнансовим iмпульсом.
Глобальну задачу фшансово'1' стратеги можна вба-чати в оптимiзацiï обсягiв i структури сусптьних благ, ресурсного забезпечення Тх виробництва i розподту тягаря фiнансування, критерiем оптимальностi фшан-совоТ полiтики вважаемо вiдповiднiсть результатiв, що досягаються за допомогою фшансових регуляторiв щодо вщповщних цiлей розвитку сусптьства.
Для побудови ефективноТ системи державного регулювання i рацюнапьного застосування макроекономiчних фiнансових регуляторiв доцльно створення i постiйне оновлення певного набору базових показникв, що дають змогу адекватно оцiнювати i вчасно впливати на стан економки краТ'ни. Сьогоднi статистична, методична i ме-тодологiчна бази державного регулювання не дозволя-ють у стислi термши органiзувати систему iндикативного планування, що всесторонньо охоплюе найважливiшi економiчнi механзми i сфери. Система iндикаторiв мае вщображати функцiонування основних сфер вггчизняноТ економiки i наближатися до показникв, побудованих за схемою нацiональних рахункв. Вiдповiдно до значень таких шдекав за законодавчо затвердженою методолог-ею i методикою повинн будуватися сценари i шкали застосування конкретних економiчних регуляторiв.
Надiйне та яксне iнформацiйне забезпечення потреб керiвництва економiкою на загальнодержавному, регiональному i мюцевому рiвнях у показниках-ндика-торах покликана забезпечити також система державно'1' статистики для мошторингу соцiально-економiчних пе-ретворень. Уряд УкраТни за пщтримки Мiжнародного банку реконструкцiï та розвитку розпочав реалiзацiю Проекту розвитку системи державно!' статистики для монiторингу соцiально-економiчних перетворень. Цей проект е результатом сптьноТ iнiцiативи уряду УкраТни та Свппвого банку, спрямованоТ на забезпечення сис-темних змiн у сферi державно!' статистики, удосконалення найважливших ïï галузей, полiпшення iнформацiйного забезпечення органв державно!' влади, суспiльства про економiчний i соцiальний розвиток УкраТни. Головною метою Проекту е створення сталоТ системи державно!' статистики УкраТни шляхом ïï комплексного та системного реформування для бтьш повного задоволення потреб органв державного управлшня та шших користува-чiв в об'ективнiй статистичнiй iнформацiï щодо соцаль-но-економiчного розвитку краïни, ïï регюжв, галузей та
ceKTopiB економки. Удосконалення iнформацiйноï та методично! 3a6e3ne4eHOCTi процесу державного фшан-сового прогнозування дасть можливють якiснiше оцшю-вати досягнутi параметри i прюритети розвитку кражи, коригувати макроекономiчнi пропорци, визначати спв-вiдношення власних джерел розвитку конкретно! терито-
рiï i обсяги здмснюваного фiнансування, аналiзувати результати дм держави на економiчнi процеси.
1. Затонацька Т.Г. Бюджетне Ывестування: теор1я i практика. - К., 2008. - С. 174. 2. Лук'яненко 1.Г. Системне моделювання показникв бюджетном системи УкраТни: принципи та Ыструменти. - К., 2008. - С. 274.
Надшшла до редколегп 09.06.2009
Т. Грищенко, канд. екон. наук, доц., I. 1вахненко, асп.
ПРИЧИНИ ТА ОСОБЛИВОСТ1 КРИЗОВИХ ЯВИЩ НА РИНКУ Ц1ННИХ ПАПЕР1В
Розглядаються змст фiнансових ризиюв в умовах глобально)' фшансовоï Hecma6rnbHocmi та ïx вплив на ринок цнних паперiв Укра'/ни.
The content of financial risk under conditions of the global financial instability and their impact on the stock market in Ukraine.
Всчизняний ринок цнних паперiв переживае не кращi часи, УкраТна е свтэвим лщером як за приростом, так i паджням. В 2007 р. наш ринок рекордно вирю на 135 %, опинившись на рiвнi з Росiею та Китаем. А 2008 року вж лщируе за темпами падiння.
Експерти видтяють кiлька основних причин такоТ ситуацп. По-перше, свiтова фiнансова криза, що поча-лася рiк назад у США i перекинулась на вс ринки свпу, призвела до подорожчення фшансових ресурсв, а, от-же, до продажу цнних паперiв украТнських емiтентiв з метою одержання коштв. По-друге, вiтчизняний ринок падае слщом за сусiднiми ринками, оскiльки наша еко-номiка - уже частина глобально!. Третя причина - вте-ча жвестгрв-нерезидентв, частка яких оцнюеться в 60 - 85 % укра!нського фондового ринку, що вщбуваеться через втрату довiри до ринку.
Питання фшансово! кризи загалом, а також на ринку цнних паперiв на сьогодн хвилюе всю свтову сптьно-ту. Дослiдженню кризових явищ присвятили значну к-лькiсть своТх наукових праць такi вiдчизнянi та зарубiжнi вченi як А. Аншн, А. Ведев, Ч. Виплош, Р. Дорнбуш, Д. Г. Лук'яненко, П. Мессон, С. Моесеев, Дж. Сорос, Дж. Стiглiц, Р. Руденко, А. А. Чухно та iн.
Аналiз дослщжень i публiкацiй свiдчить про те, що не зважаючи на значну увагу до це! проблеми, та беру-чи до уваги реали сьогодення, вивчення причин виник-нення фшансових криз, !х наслiдкiв та розробка реко-мендацiй щодо !х запобiгання стають вкрай важливими та необхщними.
Мета статтi полягае у з'ясуванн причин фiнансовоï кризи на ринку цшних паперiв та надання рекомендацш по подоланню ïï негативних наслщгав.
Для початку розглянемо причини виникнення кризи на свсовому фжансовому ринку. Економiчнi кризи по-стйно спонукали промисловi краïни в епоху шдуст^а-льного розвитку. Так перша вщома сучаснiй науцi свт> ва промислова криза спалахнула в 1825 р. Першу мiж-народну фжансову кризу спричинили мас^ спекуляцiï iз золотом та срiблом, якi виснажили резерви Банку Англи. Тож вибухнула фондова криза, що викликала панку в банквсьш системi Великоï Британи i хоча со-цiально-полiтичнi наслщки наполеонiвських вiйн тодi задiли всю Свропу, ця криза охопила тльки Англiю, яка тодi була промисловою кра'шою з найбiльш розвинутою економкою. Друга промислова криза виникла вже в 1836 роц через неврожай кукурудзи в Англи та високий рiвень вiдпливу капiталу (в Америц розпочався бавов-няний бум). При цьому ютотно зменшились мiжнароднi золот резерви Банку Англiï, йому довелося пщвищити дисконтну ставку. Це спричинило кризу на британсько-му фондовому ринку, яка охопила крiм Великобритани ще й США. В третю промислову кризу 1847 р. були вже втягнут не тльки Ан^я i США, а й Франця та Нмеччи-
на. Спекулятивний бум на залiзничних акцiях того часу багато в чому схожий на масовi жвестици в iнтернет -шдустрю на межi ХХ-ХХ1 столпъ. Багато запiзничних компанiй не виправдали сподiвань iнвесторiв, деякi з них лопнули, що призвело до фондово! кризи, яка перекину-лася i на банкiвську систему Свропейських кра'н та Англи. Криза 1857 року вже стала свппвою економiчною кризою, котра охопила всi провщш кра'ни свiту i причиною и стали масовi банкрутства запiзничних компанiй та обвал ринку акцй в США. Колапс на фондовому ринку спровокував кризу американсько' баншсько''' системи. Того самого року криза перекинулася на Англю, а потм на всю Свропу та прокотилися навпъ Латинською Америкою. В "Чорний четвер" 29 жовтня 1929 року обруши-лися всi фондовi iндекси на американських бiржах. Цй кризi передувало скорочення виробництва у кражах, що розвиваються: бум фондового ринку в США у 1927-1928 роках призвiв до вщпливу капталу з Свропи та Латинсь-ко''' Америки, спровокував кiпька валютних криз в Австралии Аргентинi, Бразили, Уругва' [1].
Кожна кра'на, уражена кризою, намагалася якнай-швидше подолати и негативнi наспiдки та вивести госпо-дарство iз застою. Уряди кра'н створювали сво'' програ-ми з лквщаци економiчноí кризи. В Англи був застосова-ний план економи Дж. Мея. Ангпiйський уряд зробив акцент на процес концентраци виробництва задля уник-нення негативних наслщгав економiчноí кризи. Не менш важливою була попiтика протекцюызму, яка дала змогу пiдвищити конкурентоспроможнють ангпiйських товарiв на свiтових та мюцевих ринках. У Франци впроваджува-лася попiтика Народного фронту. Полiтика уряду Францií ще раз подтвердила, що втручання держави в економку кра'ни е невiд'емною частиною и успiшного розвитку. Досвiд Народного фронту пiдтвердив можпивiсть i необ-хщнють державного регулювання економiки в штересах суспiльства, показав можпивiсть i ефективнють спiльних зусиль держави i прогресивно' суспiльноí органiзацiй в здiйсненнi заходiв, направлених на пiдвищення рiвня економiчного розвитку i матерiального добробуту суспь льства. Нiмеччину ж охопила економiчна полiтика фа-шистського уряду. Модель виходу з кризи у Ымеччиш давала моментальний позитивний ефект. Але, незва-жаючи на висок економiчнi показники, Нмеччина стояла перед катастрофою, адже в основi и процвiтання лежала штучно розкручена военна кон'юнктура. Полiти-ка мiлiтаризацií економки не лише не розв'язувала проблеми вщбудови оптимальних господарських про-порцй, розширення внутрiшнього та зовнiшнього рин-кiв, оздоровлення фiнансовоí системи, а навпаки, зага-няла це питання в кут, розв'язавши зовнiшню агресю -едине, що могло вщтягнути економiчну катастрофу.
Глибина кризових явищ та 'х масштабнiсть в сучасних умовах в першу чергу залежать вщ глобалiзацiйних
© Т. Грищенко, I. 1вахненко, 2009
