CC BY
11
УДК 004.9: 630.5
ПЕРЕВАГИ ТА МОЖЛИВОСТ1 1НФОРМАЦШНО-АНАЛ1ТИЧНО1 БАЗИ ДАНИХ "Л1ТОПИС ПРИРОДИ" УСТАНОВ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО
ФОНДУ УКРА1НИ
Г.В. СТРЯМЕЦЬ1, 1.П. С1РЕНКО2, Б.Г. ПРОЦЬ3,5, Т.С. ЯМЕЛИНЕЦЬ4,5
^риродний заповiдник "Розточчя", смт 1вано-Франкове, Львiвська область 2Кшвський нацiональний унiверситет iMeHi Тараса Шевченка, м. Кшв
3 ф
Державний природознавчий музей НАН Украши, м. Львiв 4Львiвський нацiональний унiверситет iM. 1вана Франка, м. Львiв 5Дунайсько-Карпатська Програма в Украiнi Всесвiтнього фонду природи (WWF), м. Л^в
Наведено результаты розробки шформацшно-аналгтично! бази даних (БД) "Лгтопис природи" для установ природно-заповвдного фонду (ПЗФ) Украши. БД мае забезпечити швидкий доступ до результапв наукових дослвджень, що проводяться в цих установах, створити умови для яшсного й к1льк1сного анал1зу даних та оперативного прийняття уиравлшських ршень. Зазначена структура програмного забезпечення дозволяе представляти матер1али Лггоиису в електронному вигляд1 через мережу 1нтернет або на цифрових нос1ях, що суттево покращить комушкацш мгж Мширироди, громадськ1стю та об'ектами ПЗФ в питаниях збереження бютичного i ландшафтного р1зноманитя.
Ключовi слова: бази даних, ПЗФ, управлтня, природт запов1дники, нацюнальнi природт парки, багаторгчн! спостереження, бюргзноматття, Укра'та.
Вступ
Головною науковою формою дiяльностi природних i бюсферних заповiдиикiв, иацiоиальиих природних паркiв в Укрш'ш е Лiтопис природи (ЛП). Стаття 43 Закону Украши "Про природно-заповщний фонд Украши" характеризуе Л^опис природи як "основну форму узагальнення результатiв наукових дослiджеиь та спостережень за станом i змiнами природних комплекав". Матерiали Лiтопису "використовуються для оцшки стану навколишнього природного середовища, розроблення заходiв щодо охорони та ефективного використання природних ресурав, забезпечення еколопчно! безпеки". Програма Лiтопису природи передбачае проведення швентаризацшних робiт з вивчення флори, рослинностi, фауни, популяцш видiв рослин i тварин, а також проведення мошторингу (метеорологiчного, фенолопчного, фаунiстичного, флористичного) [1]. Особлива увага придшяеться вивченню раритетного компоненту флори й фауни, в тому чи^ видiв, занесених до мiжнародних червоних спискiв, та розробцi i впровадженню заходiв щодо 1х збереження. Результати дослщжень, проведених в об'ектах ПЗФ, висвгтлюються у щорiчних книгах Л^опису природи i грунтуються на вщповщних наукових фондах (польових записах, щоденниках, гербарних зразках, колекцiях, картках фенолопчних та iнших спостережень тощо). Кшьюсть таких книг у кожнiй установi ПЗФ щороку збiльшуеться, знайти необхщну iнформацiю стае дедалi важче, а опрацювати результати дослiджень з уах природно-заповiдних установ в Департамент заповщнох справи - просто неможливо, тому iдея автоматизувати цей процес е критично важливою.
Мета роботи - розробка шформацшно! системи, яка б за змютом вiдповiдала Програмi "Лiтопис природи заповiдникiв та нацюнальних природних паркiв" i дозволяла б вщносно швидко та якiсно обробляти й аналiзувати велику кiлькiсть рiзноманiтноi шформацп.
У роботi надаеться загальний огляд розроблено! шформацшно-анал^ичнох бази даних "Лгтопис природи".
Об'екти та методи дослщження
На 0CH0Bi спещальних програм, призначених для полегшення доступу й використання потрiбноi шформацп, розробляються бази даних (БД) як осередок накопичення та аналiзу спещально'1 шформацп [2, 8].
За роки роботи того чи шшого об'екту ПЗФ нагромаджуеться величезна кiлькiсть первинно' шформацп, яка потребуе сортування й анал^ично' обробки. Окремi колективи територш ПЗФ ставили собi завдання створити автоматизовану систему обробки матерiалiв Л^опису природи. Проте далеко не ус вони досягали певних результатiв. Позитивним прикладом е ситуащя у природному заповщнику (ПЗ) "Розточчя". Творчий колектив у складi працiвникiв ПЗ "Розточчя" у ствпращ iз науковцями кафедри автоматизованих систем управлiння (АСУ) Нащонального унiверситету "Львiвська пол^ехшка" розробили шформацшно-анаштичш БД для обробки окремих роздшв Лхтопису у заповiднику. У 2008 р. для потреб фенолопв, ботаншв та зоологiв були розробленi БД "Фенолопя", "Електронний гербарш", пiзнiше - "Фауна хребетних тварин", "Ентомологiчна БД", "Гриби" та iн., якi зараз устшно використовуються у заповiднику. Проте на сьогодш цi окремi бази е скорше адаптованим варiантом, який вщображае окремi фрагменти роботи ПЗ "Розточчя", шж е БД, яка може використовуватися для укра'нських об'екпв ПЗФ та покрити усi види дiяльностi, що визначенi законодавчо для Л^опису природи. Тому виникла щея розробити унiверсальну iнформацiйну систему "Л^опис природи", яка б вiдповiдала завданням, поставленим перед працiвниками ПЗФ та Департаментом заповщно' справи Мiнiстерства екологи та природних ресурсiв Укра'ни (Мшприроди). Над розробкою тако' БД почали працювати два колективи: один у Киевi [4] на замовлення Мшприроди Укра'ни, другий у Львовi на замовлення Всесв^нього фонду природи (WWF) за домовлешстю iз Мiнiстерством. Проте тсля завершення роботи жоден iз варiантiв не вiдповiдав усiм критерiям, якi повнiстю влаштували б Мшприроди, тому було виршено об'еднати зусилля двох груп та створити новий програмний продукт, який би взяв з двох попередшх баз кращi елементи та врахував зауваження користувачiв, якi проводили апробацiю. Апробацiя шформацшно'' системи була проведена в основному у ПЗ "Розточчя", а також частково у Карпатському нащональному природному парку та ПЗ "Горгани". Деяю елементи апробувались у iнших установах ПЗФ. Представлена нижче структура БД, безпосередшм споживачем яко'' будуть установи ПЗФ Укра'ни, е частиною загальномшютерсько'' БД, за функцiонування яко'' вщповщатиме Департамент заповiдноi справи Мiнприроди.
Створення шформацшно'' системи "Лiтопис природи" та отримання результа^в, представлених у цьому дослiдженнi, були пiдтриманi урядом Норвегп у рамках WWF проекту "Охорона та стале використання природних ресурав в Укра'нських Карпатах" (2007-2012 рр.).
Результати та ix обговорення
1нформацшно-анал^ична електронна БД "Лiтопис природи" (БДЛП) установ ПЗФ Укра'ни покликана забезпечити швидкий доступ до результатiв наукових дослiджень, що проводяться в установах ПЗФ, створити умови для яюсного та кшьюсного аналiзу даних та оперативного прийняття управлiнських рiшень. Для реалiзацii поставлених завдань була розроблена концептуальна модель та структура БД "Л^опис природи", а також штерфейсне програмне забезпечення для введення, редагування та перегляду записiв БД.
БД "Л^опис природи" мае реляцiйну структуру [8], тобто складаеться з набору взаемопов'язаних таблиць-вщношень, яким вщповщають сутносп - iнформацiйнi об'екти предметно' область
При розробщ БД "Л^опис природи" використовувалась система Firebird 2.1.3. Firebird - компактна, кросплатформна, вшьна реляцшна система керування базами даних, що реалiзуe бшьшють функцiй програмного забезпечення ANSI SQL 2003. 1нтерфейсну програму було реалiзовано за допомогою середовища програмування Borland Delphi 7, що базуеться на мовi Object Pascal.
БД, призначена для установ ПЗФ, i БД, призначена для Департаменту заповщно! справи Мшприроди, мають однакову структуру. 1нтерфейсне програмне забезпечення, призначене для установи ПЗФ, дозволяе заносити в БД первинш вщомосп про об'ект ПЗФ, а також проводити аналiз занесених вiдомостей. Програмне забезпечення, призначене для Департаменту заповщно! справи Мшприроди, дозволяе завантажувати данi з БДЛП конкретно! установи ПЗФ, переглядати вщомосп, проводити пошук, вiдбiр та аналiз даних.
Зазначене програмне забезпечення дозволяе представляти шформацшно-аналiтичнi матерiали Л^опису природи установами ПЗФ у електронному виглядi для Департаменту заповщно! справи Мшприроди.
Робота з БД здшснюеться через штерфейс, який реалiзовано в програмному модулi litopys.exe. При запуску головного модуля на виконання на екраш з'являеться головна форма. Структура БД вщповщае змюту Л^опису природи, роздши у виглядi кнопок iерархiчного меню висвiчуються зеленим кольором у лiвiй частинi вiкна штерфейсно! програми (рис. 1).
У першому ненумерованому роздiлi "Введенi об'екти ПЗФ" вщображаеться перелiк усiх об'ектiв ПЗФ, вщомосп про якi введено у БД. Тут таки вщбуваеться вибiр об'екту для введення, редагування або перегляду вщомостей.
У роздiлi "Загальнi вщомосп" присутнi пiдроздiли: "Об'ект ПЗФ" (тут, власне, i вiдбуваеться робота iз загальними вiдомостями про об'ект ПЗФ), "Районування", "Зв'язок з iншими об'ектами", "Джерела", "Доданi файли", "Укладачi". Особливими е пщроздши "Доданi файли" та "УкладачГ1. На цi два пщроздши можна перейти з усiх шших пiдроздiлiв i ввести вiдомостi, що стосуються саме того пiдроздiлу, з якого вщбувся перехiд.
В роздш "Науковi полiгони" для кожного пол^ону вносять назву, рiк створення, площу, географiчнi координати центру, короткий текстовий опис, перелш напрямкiв наукових дослщжень, що ведуться на цьому потгош, перелiк лiтературних джерел щодо цього пол^ону. Крiм цього, для кожного пол^ону (пробно! площi, трансекти) можна додати окремим файлом будь-яку шшу первинну шформащю, наприклад, лiсiвничо-таксацiйнi показники деревостану на лiсiвничiй пробнiй площi чи результати облiкiв фауни безхребетних на цiй пробнiй площi у формат Excel.
В роздiлi "Абютичне середовище" присутнi два пiдроздiли "Рельеф" i "Метеопоказники та гiдрологiя".
У пщроздш "Рельеф" вводиться в БД загальний короткий опис рельефу, також опис поточних подш, пов'язаних з рельефом. Характеристика основних елемешив рельефу об'екту, вщповщно до вимог Програми, а також орографiчна карта вводяться у тдроздш "Додаш файли".
Пщроздш "Метеопоказники та гiдрологiя" на вщповщних закладках дозволяе працювати з такими вщомостями, як щоденнi спостереження, осереднеш багаторiчнi спостереження, тривалiсть сезонiв, а на закладщ "Аналiз даних" можна переглянути результати аналiзу введених метеоролопчних вiдомостей (рис. 2). Iнформацiю про аномальш явища та наслщки, клiматичнi фактори, якi викликали змши фенологiчних показникiв, детальну характеристику вах водойм об'екту ПЗФ, а також водомiрних постiв, вiдповiдно до вимог Програми, подають у роздiлi "Додаш файли".
Рис. 1 Закладка "Загальш вщомосл" штерфейсноТ програми БД "Лггопис природи" Fig. 1 Interface overview of "General information" of the information-analytical database "Chronicles of Nature" for management of Ukrainian protected areas
Роздш "Рослинний cbít" мае пщроздши "Спостереження", "Склад флори" та "Рослиншсть". Пiдроздiл "Спостереження" мае закладки "Спостереження у виглядi таблицi", "Детальний вигляд спостереження", "Кiлькiсть видiв рослин у флорГ" та "Аналiз даних". Пщроздш "Склад флори" дозволяе вносити в БД флористичш списки судинних рослин. Закладка "Склад флори - Судинш рослини" дозволяе вносити в БД флористичш списки судинних рослин.
Даш про рослиншсть об'екта ПЗФ можна ввести до БД у пщроздш "Рослиншсть". На цш закладш вноситься перелш вiдмiчених для дано'1 територп ПЗФ асоцiацiй, що занесен до Зелено! книги Украши. Результати дослщжень рекреацiйних змiн рослинностi, проведен вiдповiдно до рекомендацiй Програми, результати дослщження рослинносп за системою Браун-Бланке [7], всю супровщну iнформацiю стосовно дослщжень рослинносп, а також видовi таблицi фiтоценотичних описiв подають у роздш "Додаш файли".
Роздiл "Тваринний свiт" мае пiдроздiли "Спостереження", "Склад фауни" та "Регуляцiя чисельностi". Пщроздш "Спостереження" мае закладки "Табличний вигляд", "Детальний вигляд". Пщроздш "Склад фауни" дозволяе вносити в БД фаушстичш списки. Iншi даш, збiр яких передбачений Програмою (територiальний розподiл та концентрашя тварин в конкретних бютопах, формування територiальних зв'язкiв, результати кшьцювання птахiв тощо), подають у роздш "Додаш файли".
Роздш "Збереження видiв флори i фауни" мiстить шформащю про плани дiй з охорони, збереження та вщтворення рiдкiсних видiв флори i фауни.
Роздiл "Календар природи" розроблено на пiдставi рекомендацш Програми,
зокрема, за таблицею, вмщеною у розробщ К.П. Фшонова та Ю.Д. Нухiмовськоi [5, 6]. Календар природи роздшено на двi закладки - "Рослини" i "Тварини", якi вiдрiзняються лише фенофазами, яю е у тдказках. У доданих файлах наводиться схема та характеристика маршрутв, якими ведуться спостереження.
емпература паЕггрд
1331 1992 1993 133- 1SSE 133с 133Г 1335 1333 ИЙО 2001 2192 2003 2004 200Е 2906 2007 300S 2003 2110
| □ Середньсдс5сЕа □- Максимальна И М нмальна |
Рис. 2 Графiчно-аналiтичне зображення змши температури мовмри, виконане у БД
"Лггомис природи"
Fig. 2 Graphic-analytical image of air temperature change by the information-analytical database "Chronicles of Nature" for management of Ukrainian protected areas
Перелш природних та антропогених впливiв у межах охоронно! зони, на територп об'екта i прилеглих земель вказусться на закладщ "Впливи".
Перелш порушень заповiдного режиму, вiдомостi про можливе використання природних ресурав у господарських цiлях на вiдповiдних дшянках та зонах, а також даш про вiдновлювальнi, регуляторнi бiотехнiчнi та созотехшчш заходи, якi проводяться на окремих дшянках об'екта, вносяться у БД на закладщ "Заходи та порушення".
У роздш "Науковi дослщження" наводиться перелiк спецiальних наукових тем, короткий огляд основних отриманих результат та аналiз дослiджень за п'ять роюв. Основнi пiдсумки науково'1 та науково-осв^ньо! дiяльностi у довiльнiй формi подаються у доданих файлах.
Вщомосп про участь установи у виконанш чинних для Украши мiжнародних конвенщй та про плани дiй щодо збереження й вiдтворення видiв, природних об'екпв вказуються на закладцi "Мiжнародна участь та плани дiй".
У роздш "Особливосй поточного року" вводять перелш з коротким описом особливих природних явищ та подiй на територи об'екта. Iнформацiю, пiдготовлену вщповщно до рекомендацiй Програми, вносять в БД у довшьнш формi у приеднаних файлах за такою проблематикою: яким був поточний рш за своши клiматичними показниками; чи траплялися в поточному роцi катаклiзми природних умов; чи цей рш був типовим щодо сезонного розвитку рослин i якщо були аномалп, то яю; особливостi
мграцл тварин, насамперед птах1в, та шформащя про ix зимiвлю тощо.
Частина шформаци в 6d3i даних "Л^опис Природи" розмiщена в спецiальниx таблицях-довщниках. Серед довiдникiв е списки видiв рослин, тварин, списки рiдкiсниx видiв (Червона книга Украши, додатки до Бернсь^ конвенци), типи природних оселищ, перелiк рослинних асоцiацiй та ш. Iнформацiя у цi та6лицi була занесена на етат розробки БД, але в iнтерфейсi користувача передбачена можливють вилучення, редагування та введення нових записiв у цi таблищ, тому що частина шформаци перюдично змiнюеться, наприклад, списки видiв, що охороняються. Ви6iр довiдника для роботи здшснюеться за допомогою меню "Головне меню/Довщники". Для кожного довiдника викликаеться своя форма, у верxнiй частиш яко'' розмiщене вiкно, для перегляду перел^ записiв вщповщно'' та6лицi-довiдника. У нижнш частинi мiстяться поля, за допомогою яких можна ввести або вщредагувати данi вiдповiдного довiдника. На багатьох закладках передбачено введення вщомостей про укладачiв або авторiв. Спочатку вщомосп про укладачiв нео6xiдно занести до довщника "Iнформацiя про автсрв".
На 6iльшостi закладок внизу е кнопки "УкладачГ' та "Доданi файли", при натисканнi яких вiд6уваеться перехщ до вiдповiдного пiдроздiлу. У пщроздш "Укладачi" за потреби вказуються автори, яю вiдповiдальнi за укладання вщомостей, представлених у конкретному роздiлi закладщ в цiлому. Вiдомостi про укладача обираються iз довiдника "Iнформацiя про авторiв". У пiдроздiлi "Доданi файли" матерiали, якi складно структуруються i тому не можуть бути внесет у таблищ БД, подають у виглядi прикрiпленого файлу у формат MS Word, Excel або у графiчниx файлах, наприклад, формату "jpg".
Формування та виконання запипв до БД вщбуваеться на окремiй формi "Запити" (рис. 3). Iнформацiйна система "Л^опис Природи" включае модуль вiзуального конструктора запитiв. Це дозволяе за допомогою одного мехашзму охопити широкий клас запипв, потреба у яких може виникнути при робот iз системою. Вгорi форми "Запити" наявний перелш таблиць та полiв БД, з якого за допомогою подвшного натискання лiвоi клавiшi мишi на обраному полi або кнопок iз позначками ">>" та "<<" формуеться перелш полiв, значення яких будуть вщображеш у результатах запиту. Нижче можна накласти певш умови на довшьш поля таблиць БД. Це можуть бути таю функцп: входження певного рядка символiв у текстовi поля, для дат та чисел - умови "бшьше", "менше", "дорiвнюе" заданому значенню тощо, а для полiв, якi обираються iз довщниюв або спискiв, - рiвнiсть вказаному значенню. Умови можна ком6iнувати довшьним чином за допомогою логiчниx операторiв "i" та "або".
Пiсля натискання на кнопку "Шукати" запит виконуеться та його результати вiдо6ражаються у вщповщному вiкнi. Натискання кнопки "Вивантажити результати" створюе таблицю MS Excel, яка мютить усi результати. Подальшу обробку результатiв, в тому чист побудову графiкiв, можна виконати наявними у MS Excel засобами. Для побудови графшв при проектуванш конструктора запипв було вирiшено скористатися засобами, наявними у Microsoft Excel.
Пращвники наукових вщдшв установ ПЗФ, яю вiдповiдають за ведення "Лiтопису природи" у сво'х установах, заносять первинш та аналiтичнi данi в БД кожно'' установи i в установлеш термiни передають копй цих баз даних у Департамент заповiдноi справи. Заарxiвовану (стиснуту) для зменшення обсягу котю БД можна надсилати електронною поштою, передавати через спецiальнi штернет-сервери для о6мiну файлами або надсилати записану на CD-диск копiю БД звичайною поштою. 1нформащю з БД можна роздрукувати i пiдшити окремим томом ЛП. Крiм цього, вщкриваються новi можливостi: коли в БД буде нагромаджено матерiал за декшька рокiв, можна вибрати вiдсортованi даш про якесь явище, вид чи групу видiв. Наприклад, легко буде виявляти змши клiмату за аналiзом метеопоказникiв, тенденцй
змш популящи рщкюних видiв, отримати резyльтати впровадження заходiв щодо збереження окремих видiв чи угруповань та iнше.
Рис. 3 Закладка системи оргашзаци запи^в БД " Лггопис природи" Fig. 3 Interface of queries organizational system of the information-analytical database "Chronicles of Nature" for management of Ukrainian protected areas
Фахiвець, вщповщальниИ за адмшютрування БД в Департамент заповiдноï справи Мшприроди, завантажуе отриманi данi (вщ кожноï установи ПЗФ) в едину БД. Окремо ведеться облiк завантажених вщомостеИ з метою контролю.
Шсля цього стае можливим отримання вщомостеИ та анал^ичних довiдок як по однш yстановi, так i за вама одночасно, причому можливо вибирати як параметри вщбору шформацп, так i показники, яю подаються y звт.
Повна схема фyнкцiонyвання БД повинна бути напрацьована i затверджена тсля дослiдноï експлуатацп БД "Л^опису природи" протягом 1-2 рокiв, пщ час я^' паралельно повинен вестися Л^опис природи в електроннiИ та паперовш формах одночасно.
В цiломy БДЛП е шту'].'тивно зрозyмiлою, не потребуе додаткового навчання, з нею легко може працювати людина, яка мае мЫмальш навички роботи з персональним комп'ютером. До переваг БДЛП е ушверсальшсть, вона з yспiхом може використовуватися як в малих, так И y великих наукових колективах, може заповнюватися частково i в будь-якому порядку. Тобто, якщо в yстановi не ведуться гiдрологiчнi дослщження, блок цього пiдроздiлy залишаеться порожшм i база дозволяе користувачу працювати з шшими роздiлами. Якщо ж дослщження ведуться на дуже
детальному piBHi, то у доданих файлах е можливють показати результати i таких дослщжень (видовий склад мiкроорганiзмiв, ïx кiлькiснi показники тощо). Поступово науковцi установ ПЗФ можуть вносити у БД вщомосп попереднix роюв для вивчення та аналiзу тенденцш й змiн у природних комплексах територп ПЗФ.
В даний час недолгом БДЛП е нетривалий час ïï апробацп, що не виключае дрiбниx неполадок у ïï робота Впровадження ща БД може стримуватись побоюваннями науковцiв установ ПЗФ втратити авторсью права на сво'1' науковi матерiали, що повинно бути проведено ршенням Мiнприроди щодо застереження порушення авторських прав колективу авторiв Л^опису. Для успiшного впровадження на рiвнi Департаменту заповiдноï справи Мiнприроди необхщно створити спецiальну групу з науковщв, яка б здiйснювала науково-експертний супровщ роботи БДЛП.
Пiсля вирiшення техшчних, органiзацiйниx та правових проблем, яю можуть буди виявленi в xодi дослiдноï експлуатацп, буде можливе ведення Л^опису природи лише в електроннш формi.
Висновки
Iнформацiйно-аналiтична БД "Л^опис природи" розроблена для полегшення роботи наукових працiвникiв установ ПЗФ та Департаменту заповщно'1' справи Мiнприроди, дозволяе збер^ати iнформацiю в електронному вигляд^ обробляти та аналiзувати нагромаджений матерiал в окремих установах, порiвнювати результати дослщжень, проведених на рiзниx територiяx ПЗФ.
БДЛП е унiверсальною, розроблена з урахуванням особливостей установ ПЗФ Украши, мютить достатню кiлькiсть допомiжного довiдкового матерiалу у виглядi списюв рiдкiсниx видiв рiзниx рiвнiв охорони, в яю можна вносити змши.
БДЛП дозволяе також зменшити обсяг паперового матерiалу та суттево покращити комунiкацiю мiж Мiнприроди, громадськими об'еднаннями та установами ПЗФ в питаннях збереження бютичного i ландшафтного рiзноманiття на ïx територп та охорони довкшля.
1. Андр1енко Т.Л., Попович С.Ю., Парчук Г.В., Гавриленко В.С., Прядко О.1., Коротченко I.A., Демченко В.П. Програма Л^опису природи для заповщниюв та нащональних природних парюв: Метод. поаб. / Пщ ред. д-ра бюл. наук, проф. Т.Л. Андрiенко. - Кшв: Академперiодика, 2002. - 103 с.
2. Баландин С.А., Майоров С.Р., Симонов С. С., Соколов Д.Д. О роли цифровых гербариев в современной систематике и номенклатуре растений / Тезисы докладов конференции "Научно-образовательные ресурсы МГУ в Интернет" (Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова, 27-28 ноября 2001 года) [Электрон. ресурс]. - 2001.
- Режим доступа: agora.guru.ru/msu2001/files/030_digit.doc.
3. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительных сообществ.
- Новоросибирск: Наука, 1974. - 155 с.
4. Сренко 1.П., Сренко С.1. Концептуальна модель електронноï бази даних "Лггопис природи" / Матерiали II Наукових читань пам'ят Серпя Таращука. - Чорноморський державний ушверситет iм. Петра Могили, Миколшв, 2011. - С. 147-150.
5. Филонов К.П., Нухимовская Ю.Д. Летопись природы в заповедниках СССР. Методическое пособие. - М.: Наука, 1985. - 142 с.
6. Шульц Г.Э. Общая фенология. - Л.: Наука, 1981. - 188 с.
7. Braun-Blanquet Josias. Pflanzensoziologie, Grundzüge der Vegetationskunde (3. Auflage).
- Wien: Springer Verlag, 1964. - 865 p.
8. Дейт К.Дж. Введение в системы баз данных. 6-е изд. - Киев: Диалектика, 1998. -784 с.
Стрямец Г.В., Сиренко И.П., Проць Б.Г., Ямелинец Т.С. Преимущества и возможности информационно-аналитической базы данных "Летопись природы" учреждений природно-заповедного фонда Украины // Труды Госуд. Никит. ботан. сада. - 2013. - Т. 135. - С. 17-25.
Приведены результаты разработки информационно-аналитической базы данных "Летопись природы" для учреждений природно-заповедного фонда Украины. База данных должна обеспечить быстрый доступ к результатам научных исследований, проводимых в этих учреждениях, создать условия для качественного и количественного анализа данных, а также оперативного принятия управленческих решений. Указанная структура программного обеспечения позволяет представлять материалы Летописи в электронном виде через Интернет или на цифровых носителях, что существенно улучшит коммуникацию между Минприроды, общественностью и объектами ПЗФ в вопросах сохранения биотического и ландшафтного разнообразия.
Ключевые слова: база данных, ПЗФ, управление, природные заповедники, национальные природные парки, многолетние наблюдения, биоразнообразие, Украина.
Stryamets H., Sirenko I., Prots B., Yamelynets Т. Advantages and possibilities of information-analytical database "Chronicles of Nature" for management of Ukrainian Protected Areas // Proceedings of the State Nikit. Botan. Gard. - 2013. - Vol. 135. - P. 17-25.
The results on development of information-analytical database "Chronicles of Nature" for management of Ukrainian protected areas have been presented. The database supports (1) fast access to the results of research studies in the protected areas, (2) qualitative and quantitative data analysis (3) quick decision for protected areas management. The presented database structure can be presented electronically via internet or using data medium, which can substantially improve communication between Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine, publics and protected areas on problems of biotic and landscape diversity protection. Key words: database, protected areas, management, nature reserves, national nature parks, long-term monitoring, biodiversity, Ukraine.
