Предшественник и срок сева, как фактор сортовой технологии выращивания яровой пшеницы в южной части Правобережной Лесостепи Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

РОСЛИННИЦТВО

ПОПЕРЕДНИК I СТРОК С1ВБИ, ЯК ФАКТОР СОРТОВО1 ТЕХНОЛОГИ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦ1 ЯРО1 У П1ВДЕНН1Й ЧАСТИН1 ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ

Анотащя. Стаття присвячена технологи' вирощування пшеницi яроi' в п/вденн/й частинi Правобережного Лсостепу УкраУни. У результатi проведених дослщжень встановлено, що р/вень врожайност середньостиглого сорту яроi м'якоi пшеницi вище, н'ж ранньостиглого. Урожайнсть пшеницi яроi насамперед виражалась строками авби. Майже в однаков/й м/р/ впливали на врожайнсть норми виаву i попередники. Середня за три роки врожайнсть по досл'щу ранньостиглого сорту В1'тка була в межах 4,00-4,53, а середньостиглого сорту Колективна - 4,08-4,94 т/га. Як для пшеницi яроi, вирощуваноi на органо-бслопчному фон'1 живлення, така врожайнсть е досить вагомою. Найнижча врожайнсть обох сорт':в у дослд була в 2009 р. - сорту Втка - 3,26-3,90 т/га, а сорту Колективна 3 - 3,33-3,99 т/га. Зазначено, що в п'1вденн'1й частинi Правобережного Лсостепу вис'тати яру пшеницю доцльно псля соi в першй половинi першоi декади кв'1тня.

Ключов '1 слова: сорт, попередник, строки авби, агроценози, урожайнсть пшеницi, яксть зерна. В. С. Кравченко

Уманский национальный университет садоводства О. И.Зинченко

доктор сельскохозяйственных наук, профессор

Уманского национального университета садоводства (научный руководитель)

ПРЕДШЕСТВЕННИК И СРОК СЕВА, КАК ФАКТОР СОРТОВОЙ ТЕХНОЛОГИИ ВЫРАЩИВАНИЯ ЯРОВОЙ ПШЕНИЦЫ В ЮЖНОЙ ЧАСТИ ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ

Аннотация. Статья посвящена технологии выращивания яровой пшеницы в южной части Правобережной Лесостепи Украины. В результате проведенных исследований установлено, что уровень урожайности среднеспелого сорта яровой мягкой пшеницы выше, чем раннеспелого. Урожайность пшеницы яровой, прежде всего, выражалась сроками сева. Почти в равной степени влияли на урожайность нормы высева и предшественники. Средняя за три года урожайность по опытах раннеспелого сорта Витка была в пределах 4,00-4,53, а среднеспелого сорта Коллективная 4,08-4,94 т/га. Как для яровой пшеницы, выращиваемой на органо-биологическом фоне питания, такая урожайность является достаточно весомой. Низкая урожайность обоих сортов в опыте была в 2009 г. - сорта Витка - 3,26-3,90 т/га, а сорта Коллективная 3 - 3,33-3,99 т/га. Отмечено, что в южной части Правобережной Лесостепи сеять яровую пшеницу целесообразно после сои в первой половине первой декады апреля.

Ключевые слова: сорт, предшественник, сроки сева, агроценозы, урожайность пшеницы, качество зерна. V. S. Kravchenko

Uman National University of Horticulture О. I. Zinchenko

Doctor of Agricultural Sciences, Professor of Uman National University of Horticulture (scientific supervisor) PRECEDING CROP AND TERM OF SOWING AS A FACTOR OF VARIETAL CULTIVATION TECHNOLOGY OF SPRING WHEAT IN SOUTHERN PART OF THE RIGHT-BANK FOREST-STEPPE

Abstract. The article is devoted to the technology of cultivation of spring wheat in the southern part of right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. In result of studies it is established that the level of productivity of middle-ripening varieties of spring wheat is higher than langostinos. The yield of spring wheat primarily expressed by the time of sowing. Almost equally affect the yield rates and preciding crop. The average for three years the yield on experience of langostinos variety Vetka was in the range of 4.00-4.53, and middle-ripening variety Collectivnaya 4.08-4.94 t/ha for spring wheat grown on organic-biological background of supply, such yield is quite strong. Low yields of both varieties in experience was in 2009 - variety Vetka -3.26-3.90 t/ha, and variety of Collectivnaya 3 - 3.33-3.99 t/ha. Noted that in the southern part of Right-Bank Forest-Steppe to sow spring wheat is advisable after soybeans in the first half of the first decade of April. Keywords: variety, preciding crop, sowing terms, agrocenosis, wheat yielding capacity, grain quality.

Постановка проблеми. Яра пшениця - одна з най-важливших зернових культур Укра'ни. Значення м зрос-тае у роки з несприятливими умовами осшньо-зимового перюду. Пшениця яра м'яка культура раншх строюв авби,

але Тх вплив та реакшя на попередники рiзностиглих сор^в культури дослщжено недостатньо. Тому метою дослщження було вивчення особливостей формування врожайносп рiзностиглих сор^в яроТ пшениц залежно

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

49

CROP PRODUCTION

вщ попередника i строку авби.

Анaлiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Строки сiвби яроТ пшениц в зонi Лiсостепу багато десятил^ь ви-кликають пильний iнтерес, а часом - i гострi суперечки в науковому та агрономiчному середовищк Нинi склалося двi протилежнi точки зору на цю проблему. Перша виз-навала лише раннi строки авби - негайно пiсля настання фнзичноТ стиглостi Грунту. Прихильниками таких поглядiв були, наприклад, В.В. Мачнева, С.А. Семина.

Однак е й шшм погляди. Так, для Полюся кращi наслiдки дае пiзнiша авба. Головним аргументом на користь цьо-го е можливiсть очистити площу вiд сходiв раннiх ярих бур'яшв, а ще такi посiви краще забезпеченi азотом, що пов'язано з штенсившстю накопичення нiтратiв, як вва-жають С.М. Каленська i Б.М. Князев.

Безумовно, строки авби впливають на розвиток рослин. Так, В.А. Власенко вiдмiчае, що в поавах раншх строкiв сiвби пiдвищуеться коефМент реалiзацiТ потенцiальноТ продуктивностi сорту. При раншх строках вш сягае 0,94, а на тзжх - 0,85. У результат пiдвищуеться врожайнiсть, вирiвнянiсть насiння, вмiст бiлка в зерш, посiвнi якостi зерна.

Мета статтi. Головною метою дослщжень було вияви-ти вплив попередника i строку авби на польову схожють, рiст, густоту стеблестою сор^в пшеницi яроТ. Встановити вплив попередника i строку авби на врожайшсть i якiсть зерна пшениц яроТ м'якоТ.

Методика дослщжень. Дослiдження вказаних пи-тань проведет у 2000-2011 рр. Облки, спостереження i лабораторнi аналiзи проводили зпдно iснуючих методiв польових i лабораторних дослщжень.

Схема дослiду:

фактор А - сорт. У дослщ виавали два сорти: ран-

ньостиглий - В^ка, середнньостиглий - Колективна 3; фактор В - попередник. У дослщ - це соя i кукурудза на зерно; фактор С - строк авби. У дослщ авбу яроТ пшениц проводили в iнтервaлi 5 днiв, розпочинаючи з першоТ п'ятиденки квiтня, враховуючи, що пшениця яра -культура раншх строюв сiвби, i що навесш вологiсть посiвного шару i температура грунту змшюються за до-сить короткий вiдрiзок часу.

Норма виаву нaсiння 5 млн/га. Площа дшянки 75 м2, облiковa 50 м2. Повторнiсть триразова. Збирання пшеницi проводили зерновим комбайном "Сампо-500".

Дослiди проведет у польовш сiвозмiнi кафедри рос-линництва Уманського нaцiонaльного унiверситету сaдiв-ництва, де культури вирощуються за еколопчно-доцть-ними, енергоощадними технологiями.

Основж результати дослiдження. Основою фор-мування продуктивного aгрофiтоценозу пшеницi, як i iнших польових культур, е достатня польова схож^ь на-сiння [1, 4, 6]. У нашому досл^ цей показник, передусiм, залежав вщ рiвня зволоженостi посiвного та орного шару, яка дещо вiдрiзнялaсь по роках, а також попередниках - соТ i кукурудзи. Нaйнижчi показники на початку кв^ня у 2009 роц. У 2010 i 2011 роках вологи було цшком до-статньо як пiсля соТ, так i пiсля кукурудзи (табл. 1).

У 2009 роц сходи особливо третього строку авби одержано переважно за рахунок запаав вологи у березш. Це спричинило нижчi показники польовоТ схожостi. Нaвiть при першому i другому строках авби польова схожють не перевищувала 75 %. При цьому рiзниця мiж сортами була не значною i не зaкономiрною (табл. 2).

Деяке, на рiвнi тенденцiТ зниження вологосп грунту пiсля кукурудзи, поясньоеться бтьшою кiлькiстю заораноТ оргaнiки - подрiбнених стебел кукурудзи. Порiвняно з

Таблиця 1

Запаси продуктивно! вологи у поовному (0-10 см) та орному (0-20 см) шарах грунту, у в першш i другiй п'ятиденках квггня, мм

Строки овби 2009 р. 2010 р. 2011 р.

шар грунту, см

0-10 0-20 0-10 0-20 0-10 0-20

I II I II I II

1 11/9 19/18 12/12 22/20 11/10 20/19

2 8/7 18/16 11/11 21/19 10/9 20/19

3 7/7 16/14 11/10 19/18 9/8 18/17

Примаки. 18-20 мм продуктивно!' вологи у uiapi 0-20 на перюд сiвби е достатшм [6]. I - пiсля coï, II - пiсля кукурудзи.

Польова схож^ть рiзних сор™ пшеницi яро'| залежно вiд строку сiвби, %

Таблиця 2

Строки овби Сорт В^ка Сорт Колективна 3

2009 р. 2010 р. 2011 р. середне 2009 р. 2010 р. 2011 р. середне

Попередник - соя на зерно

1 74,2 93,7 93,4 86,9 74,6 93,4 93,4 87,1

2 72,3 93,0 92,8 86,0 72,1 92,0 91,8 85,3

3 68,4 91,8 90,7 83,6 69,2 91,6 90,7 83,8

Попередник - кукурудза на зерно

1 73,6 92,4 93,1 86,4 74,2 93,1 93,4 86,9

2 71,8 92,7 92,4 85,6 71,8 91,7 91,3 84,8

3 68,2 91,3 90,2 83,2 69,4 91,3 90,4 83,7

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2014

50

ю о

г>

X

т; <

з >

х

г>

(Г

т; О

х

>

с

нн

о

X

о-х О —1

О <

■о

г>

< г>

л

X

(Л >

Колек-тивна 3 ГО ч' * 01 Колек-тивна 3 го н' * си Сорт

ы м ь-1 ы К) ь-1 ы К) ь-1 ы м ь-1 Строк с1вби

ь-1 ь-1 ь-1 ь-1 ь-1 ь-1 ь-1 ь-1 ь-1 ь-1 ь-1 ь-1 Коефи

СТ1 м (Л А (Л оо СТ1 ы СТ1 оо А ю СТ1 СТ1 СТ1 ы СТ1 (Л СТ1 ю м (Л ы Ц16НТ кущшня

73,8 76,5 78,3 66,7 63,2 66,4 76,2 78,3 81,4 61,4 63,6 67,3 Висота росл и н.

□ 0

СТ1 о ы СТ1 м ы СТ1 (Л м СТ1 ь-1 К) СТ1 А ю СТ1 (Л п ■о а в X X X СТ1 К) ю СТ1 (Л СТ1 ю А СТ1 ы м СТ1 оо м о ы □ О □ п ■о а в X на початку трубкування 5' 1Г X

X X п п ч 1Г о ч

(Л А К) (Л СТ1 СТ1 о ы (Л СТ1 А (Л ю ы СТ1 о ■о 13 ы й> X си ы п ■о X О (Л СТ1 м (Л ю ы СТ1 ы СТ1 (Л А ы СТ1 ь-1 К) СТ1 А ю оя на зерно перед збиранням а 01 а ь Е ч -- 3 N

3 берег-

90,0 91,0 92,5 92,2 91,3 92,4 89,3 90,3 ю ь-1 85,9 89,7 92,3 лося стебел до зби-

рання. %

в т.ч

ы А м оо ь-1 ы ь-1 К) СТ1 ь-1 Ю ы ь-1 м СТ1 ь-1 А м м ы ь-1 СТ1 не до гошв

шт/м2

Стебел

(Л о оэ (Л ы ю (Л оо м (Л ы ы (Л СТ1 (Л оо оо (Л ы ь-1 (Л СТ1 СТ1 К) К) (Л ь-1 СТ1 (Л оо ю СТ1 ы ы з повно-цшним колосом

е

о ■о

3

п :и X X а

си

§3

□ с

а п ■а х а о

а ы

х и

X -о

и ¡3' — X

о о

4

X

X

X

о

4 ■о о

0

я!п

01 о

5 -О

^ ±

Ы 01

ю Е ¿2

Н»

а

х О.

ы й> ь

п *

х

о

а ?

X

с ¡0

ы го .с

СГ1 Qj QJ

5' X n i

В ЕЕ.

ь

о

я

ГО QJ О

ь о

° £ Ш ГО

I

° ч

■ ш

!

"О

X

.С CU Г) Ч ÍD S Ol I QJ —'

* ь to ñ Ï. о - n H

о ÍD n =1 5 <

Is

5 n

s о *

q

ID СП

ÍD О Ь

i E

(D CU

Ь -о

0 <

-1 ? ^

ЕЕ. "о го < ä

< н го -I '

QJ 2

01 -Er О

i ÍD i

Ч * "D О s

ш -е

си р m Е. m

Ж ä

го

i * SC i

Ь ç.

îi n ï < 5

* * ь

* -< ro û) F с -О- —. I3 1? I ы ÍD ¿ I

ь Ï i

"О * г г

s го s

Ъ g

nil"

-3 CU ÍD

S Ь О

I О- ь -

5 i i

S О о

J= 2 ы I.

. Ч < I '

ш ^ cu

CU =1 л < ь 1

gïq

I ■

? * я-§

о ° т си ^

lis

к ё °

ь 2 в

s ч

V ÛJ

* Ol i

ЕЕ! ь i

ш'

t. ы \

а ■

I сл 1 ■<

13 ГО

s ы "О

л си Е

I о

о ra -i

3 ь

ID а

< О

X

£ п

* d

* го

го а j=

го' =1

äi Ш I

* Л

■< -Е.

п

го i

i q

* "о

0 о го *

1

I-1 D.

rv\ го

Г, ^

L0 т-

I S

^ =1

СТ1 о Í»J=

си

"О =1

ï'B

ч го

Ь n "О о < "О

ñ 2

± К ГО о - го и -в-

шш.

го го

Ï3

о

-е

о

о!

■< о ь

D. о -ш ш си

s i s;

ы

U (J1

2 ы

5 ^

Ш —.

ш Ь ш

си

го 3

ЬЕ

£ ш

о м Ж g to ° го

5 i о? Й "Я L0 S

ь -&Т3 =;

О

0 ^

го

"О

го ь

1

s *

<

en <

ь

го ч'

? го

"Я -о

I ь

ÛJ го i ° IS

_ X

ш s s

I

о

q

' "О

:< о т;

< X 2

го "О

го о\ ш" ^

I О

о п X си

I ч и

го s I

2 QJ s X

ГО s X си

ïi

п 5

° S

сл га

ь s

ш g s

Я Ь -<

-g Ь Ь

го * s

Ь Ч _

I "О ^

— го 2

Ч о

Ö" го

M

о

s =1

. о о -* -i ш о □

i ч -о

I "S Е

5 о о

го

"О

— X ш I

о-

Ь о

5 3

SE си

Ь "О

го -<

S H

ш

н' "

sш

о

О sc Ю -,

— о

2 го

го J=

го о Ï1

н 2

CD ч го ГО си го Ï1

.с ^ X п —

о s го го < го * Ï' Е

го и I <

го; в и го

ГО ÛJ

■ л

_ Го Л i

"О i

а о ь'

го 5!

го о

i ч

о о-

"О

О =1 * Го си "О

X

=1 о

0 го □ s

!»

ГО о

1 <

а =1

I

ÜJ о

ГО -1

о о ь

0 =1 ¥ ГО

го "9.

1 о I ь а <

ел s - *

оэ го

; о ь

U QJ

го S

о " о

n n

X *

о ь

о *

го .

"О

о' ь

т; <

В i

си

Я "О

Го г-,'

®i

Ь 5

и

СЛ СЛ

s < -О Ь

ÛJ ÛJ I _.

iJ о

о о

Q н

О "О

"О го

' ч

СП о

ь _

-О s си ш

СТ1 M

о -

СЛ <

2 о го ь го

J S1

го го

13

i о

ГО ! *

I ю M

а ^ (JO

I ^

03 ^

Ю ь s

-< го

ÙJ го

о о

го

СП

s "О си I ч

1 3

* 'S,

СП ы X си -<

0 о ь

го О

5 g

S-5

си ы

Ы о,

1 ^

W LO

оэ ti Ь-1 О

А СТ1

ь Г

о А

äs

M " го -<

2 Го

■ го

"О

го ь

I W

о n ч

Ь 5

Ч -<

си X

X •<

О "О

г о

си Г)

ч о

т; сл

< ь

го

ÛJ о

ÜJ -

^ ч

н "S

"О Го

a|g

* J=

=1 а

ГО n

^ <

Ь си

I п

' ч

oí

I

си

s си Го Ы

I

i ° Iе

го s

§1

?! ^ 0- *

си Г)

И * g

го ш ч °V

CU s I "О

1 S!

а 3

СЛ ^

О

ь

ГО ч

в

о

ь

"О

: п<

; о 3

!" q а q

I ГО "О ' ^ О

СЛ I

"О s

ГО 1

X го

о * О "О ь'

s О Г)

го ч о

I s X о 5 "О ч го

"О m Г) о А

I I 2

го' h о- о си

о 2 Г)

ZI о tt -1 о < о 5

X го Е Е Г)

QJ го QJ

и Г) си "О о

I I "О ь

s tt < о

X I П си 2

s о "О ч s

^ о ь П о СЛ о -< I ч < си X о Г) о.

0" "О J=

о о ^ го

го о. I < го си I "О го го о 2 ^ о

п X "О X I ч' I о "О си

о tt tt в

^ Ï1 "О s

о X X s ь

п s о Г) о

ч 2

о о -н-

оо D СЛ "О s ь о ь

А 1 оо го h < ь си о-ч "О

Г) ь си

# о. го I о п ч J= 5'

Е s го

ь го -1 си I I о

ь го ь

Ï1 s о

"О tt п

"О си I I го I tt го го "О го о

л X 1 "О

х' си 1

I

го

го

го

го _ „

cri I ÛJ

s Ь о

I ° 1 "О

о s

т; ь р'|

! S

1 * о ы

i'ïSs

Ii«

ш °

го

си

си Го го

го -е

СП <

ь

си

ч т;

"О о -< -О СГ1 о

т; ч Е

=i i го

I "О си

"О

и

си

"О

: о i го

: ь

5

го

го

си

I

a ¿

и

го

i о го О.

ГО £Ц

с =■ Е "D о s

си си'

"О

I -1

QJ О

О _. Го

Î-& си Г) ы ч си

Ü <

J= ? го С"

I

2 I

В '

о

ь

СЛ

I <

"О

о X

0

ь

^

го

1 I

-е

го

I

о ь о

Г) го ь "О

X

S Б. а

си X

го о

п. Го

QJ V*

л .

Ï ш

I ы

го

"О

го

го

си -< ^

п -ГО U1

тэ -Е CTÍ о -Д ^

о ы п -1

т; =1 s о

"О

J= го

го

I

I tt

n ч го и а\

га s

s о 5 =!

-S ° ^ н

s "О

го го

á »

J о си

о т;

-о о

0 %

II

1 --i

Ь си о т;

q И-

О I Ь 0-ч' °

^ q

ГО 3

Ь

i

Ы си я го 5 Ь'

0

1

го ш ь

0

X

01 Ы Г) си ч

I 0-

° го

-е

Ol ^ го С О

Е го 2

Е <

1 Е -< ï'

S Ï

"D

О П Ь S X X

го

о

CROP PRODUCTION

впливали на подальший рют i розвиток стебел.

У юнцевому наслiдку, на перiод збирання стебел з повноцнним колосом у рослин сорту В^ка за першого строку тсля соТ було 649 на 1 м2 , за другого - 612, за третього - 543; тсля кукурудзи - 607, 593, 564; у сорту Колективна 3 густота трохи менша: тсля соТ вщповщно -636, 593, 562; тсля кукурудзи - 603, 567, 542 шт/м2 (табл. 3).

Внаслщок рiзницi у показниках формування врожаю, найвища урожайнiсть зерна була за першого строку авби - у першш п'ятиденцi квiтня, нижча за другого строку (у другш п'ятиденцi) i найнижча - за третього строку авби - у третш п'ятиденц квiтня (табл. 4).

Показники якосп урожаю пшениц - маса 1000 зерен, скловидшсть i натура зерна уже за другого строку авби були пом^но нижч^ нiж за першого, i значно нижчi за третього строку (табл. 4).

Виявилось, що за другого строку авби врожайшсть пшениц яроТ знижуеться в незначнiй мiрi - у сорту Вiтка -на 3 % i сорту Колективна 3 - на 4 %, але за третього строку авби досить значна i вона вже сягае, вiдповiдно -9 i 11 % (табл. 4).

У цлому, по бiльшостi показниюв росту i розвитку перевагу мае середньостиглий сорт пшениц яроТ Колективна 3, що визначило вищу врожайшсть i показники якосп зерна цього сорту.

У найбшьшш мiрi на врожайнiсть пшеницi впливали погодш умови. 1з трьох роюв дослiджень був один не-сприятливий (2009), де врожайшсть знижувалася на 0,9-1,1 т/га. Це значно знизило середш за три роки по-казники.

Яюсть пшениц - маса 1000 наанин, скловидшсть i натура зерна за другого строку авби були помто нижч^ за третього строку значно нижчi порiвняно з першим.

EKOHOMi4Ha та енергетична ефективнiсть вирощуван-ня пшеницi яроТ у Люостепу високi. У значнiй Mipi на ц показники впливало також те, що пшениця у ciB03MiHi вирощуеться за екологiчнодоцiльною, енергоощадною технологieю.

Висновки. 1. При вирощуванш яроТ пшениц у твденнш частинi Правобережного Люостепу перевагу слiд надава-ти середньостиглим сортам порiвняно i3 ранньостиглими.

2. Яру пшеницю м'яку краще виавати у першiй поло-винi першоТ декади квiтня пiсля соТ.

3. Висок показники економiчноТ i енергетичноТ ефек-тивностi вирощування пшеницi яроТ забезпечують високу конкурентоспроможнiсть цieТ культури у пiвденнiй пiдзонi Лiсостепу.

Лггература

1. Алiмов Д.М. Технологiя виробництва продукци рослинництва / Д.М. А^мов, Ю.В. Шелестов. - Пiдручник, 1995. - 344 с.

2. Каталог сор^в рослин, придатних для поширенняв УкраТнк - К. 2005 i настуги-ii роки.

3. Бебякин В.М. Качество зерна пшеницы в зависимости от сорта и условий его произрастания / В.М. Бебякин, Н.И. Старичкова, А.А. Дорогобед // Зерновое хозяйство. - 2003. - № 3. - С. 22-24.

4. Беркутова Н.С. Методы оценки и формирования качества зерна / Н.С. Беркутова. - М.: Росагропромиздат, 1991. - С. 72-78.

5. Лихочвор В.В. Рослинництво. Сучасн Ытенсивы технологи вирощування основних польових культур / В.В. Лихочвор, В.Ф. Петриченко. - Л^в: НВФ (УкраТнськ технологи), 2006 - 730 с.

6. ЗЫченко О.1. Рослинництво: пщручник / ЗЫченко О.1., Салатенко В.Н., Бтоножко М.А., за ред. ЗЫченка О.1. - К.: Вища осв^а, 2003-591с.

7. Влияние условий выращивания на качество зерна яровой пшеницы / Батоев Б.Б., Дудникова Ф.Я., Денисенко Г.А. // Материалы науч.чтений, по-свящ. 100-летию закладки первых полевых опытов И.И. Жилинским. - Новосибирск, 1997. - С. 17-19.

8. Вплив строюв авби на врожайысть сучасних сор^в пшениц яроТ в умо-вах центрального Люостепу / Федченко Г.В., Власенко В.А., Солона В.Й. // Науково-техычний бюлетень М1П iм. В.М. Ремесла УААН, Вип.5. - К.: Аграр-

Таблиця 4

Урожайнiсть i яшсть зерна рiзних copTiB пшеницi яро'| за рiзних ctpokîb сiвби

* X роб Урожайшсть, т/га Показники якосп зерна (2009-2011 рр.)

о а = & ü о 2009 р. 2010 р. 2011 р. середне маса 1000 насшин, г скловидшсть, % натура, г/л

Сорт BiTKa

I 3,84 5,04 4,93 4,60 42,3 63,8 756

о н II 3,72 4,87 4,82 4,47 41,7 64,2 748

р и 14 III 3,46 4,62 4,48 4,09 38,4 64,6 742

а X я Сорт Колективна 3

о и I 3,96 5,23 5,03 4,74 42,8 63,4 763

II 3,84 5,02 4,87 4,57 42,3 63,7 754

III 3,63 4,76 4,46 4,28 39,2 64,2 747

Сорт BiTKa

О н I 3,62 4,78 4,72 4,37 4,16 62,7 752

р и з II 3,47 4,42 4,35 4,08 4,08 63,9 742

а X а з а > III 3,26 4,27 4,18 3,90 3,82 63,2 738

Сорт Колективна 3

р X I 3,78 4,96 4,81 4,52 4,21 63,1 761

£ II 3,67 4,68 4,53 4,29 4,17 63,2 748

III 3,42 4,36 4,32 4,08 3,86 63,7 742

Н1Р05 0,12 0,21 0,60

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

52

РОСЛИННИЦТВО

на наука, 2006. - С. 257-262.

9. Танчик С.П. Технологи виробництва продукцп рослинництва: пщручник / С.П. Танчик, М.Я. Дмитришак, Д.М. Алiмов та Ы. / за ред. С.П. Танчика. - К.: Слово, 2008. - 988 с.

10. Макарова В.И. Зависимость урожайности яровой пшеницы от сроков посева и норм высева / В.И. Макарова // Современные аспекты адаптивного земледелия: Матер. Междунар. науч.-практ. конф. - Йошкар-Ола, 1998. - С. 148-149.

11. Носатовский А.И. Пшеница. Биология / А.И. Носатовский. - М.: Колос,1965. - 567 с.

12. Protik R. The importance of agrotechnical methods for a high whet grain yield. Romanian agr. research. Fundulea. 1999; 11-12: 89-94.

References

1. Alimov D., Shelestov Yu. Tekhnologiya vyrobnytstva produktsii roslynnytstva [The production technology of crop growing products]. 1995. 344 p.

2. Batoyev B., Dudnikova F., Denisenko G. Influence of growing conditions on the quality of spring wheat grain. Materialy nauchnykh chteniy (Materials of Scientific Readings). Novosibirsk, 1997, p. 17-19.

3. Bebyakin V., Starichkova N., Dorogobed A. Quality of wheat grain depending on variety and its growing conditions. Zernovoye khozyaystvo. 2003; 3: 22-24.

4. Berkutova N. Metody otsenki i formirovaniya kachestva zerna [Methods of evaluation and formation of grain quality]. Moscow: Rosagropromizdat, 1991.

72-78.

5. Fedchenko G., Vlasenko V., Solona V. Influence of sowing terms on yielding capacity of modern varieties of spring wheat under the conditions of Central Forest-Steppe. Naukovo-tekhnichnyi buleten' MIP im. V.M. Remesla UAAN. 2006; 5: 257-262.

6. Katalog sortiv roslyn, prydatnykh dlya poshyrennya v Ukraini [Catalog of varieties of plants available for spreading in Ukraine]. Kyiv, 2005-2012.

7. Lykhochvor V., Petrychenko V. Roslynnytstvo. Suchasni intensyvni tekhnologii vyroshchuvannya osnovnykh polyovykh kultur [Plant growing. Modern intensive technologies of growing of major field crops]. Lviv: NVF (Ukrainski tekhnologii), 2006. 730 p.

8. Makarova V. Dependence of spring wheat yielding capacity from sowing terms and seeding rates. Mezhdunarodnaya nauchno-prakticheskaya konferent-siya (International Scientific and Practical Conference). Yoshkar-Ola, 1998, p. 148-149.

9. Nosatovskiy A. Pshenitsa. Biologiya [Wheat. Biology]. Moscow: Kolos, 1965. 567 p.

10. Protik R. The importance of agrotechnical methods for a high whet grain yield. Romanian agr. research. Fundulea. 1999; 11-12: 89-94.

11. Tanchyk S., Dmytryshak M., Alimov D. TaHHMK C.n. Tekhnologii vyrobnytstva produktsii roslynnytstva [Technologies of production of plant growing products]. Kyiv: Slovo, 2008. 988 p.

12. Zinchenko O., Salatenko V., Bilonozhko M. Roslynnytstvo [Plant growing]. Kyiv: Vyshcha osvita, 2003. 591 p.

УМАНСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ УНИВЕРСИТЕТ САД1ВНИЦТВА з нагоди 105-Т р1чниц1 вщ Дня народження

М.1. Бондаренка,

випускника Уманського стьськогосподарського ¡нституту, завщувача кафедри л1авництва, мелюрацм \ декоративного сад1вництва,

запрошуе взяти участь у робот!

всеукраТнськоТ науково! конференций

яка вщбудеться

25 вересня 2014 р.

Для участ1 в робсгп конференци необхщно до

1 вересня 2014 року надюлати матер1али доповщ1 на адресу:

Кафедра люового господарства Уманський нацюнальний университет сад1вництва

вул. 1нститутська, 1 м. Умань, Черкаська область, 20305

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

53

MICROBIOLOGY, PHYSIOLOGY OF PLANTS

З. М. Грицаенко

доктор с.-г. наук, професор,

завщувач кафедри бюлогп Уманського нацiонального унiверситету садiвництва

УДК 632.51:633.85:632.954:631.811.98

астрант кафедри бiологiT Уманського нацiонального уыверситету садiвництва

Л. Ф. Пiдан

ЗАБУР'ЯНЕН1СТЬ ТА ВРОЖАЙН1СТЬ ПОС1В1В СОНЯШНИКУ ЗА Р1ЗНИХ СПОСОБ1В ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБ1ЦИД1В ДУАЛ ГОЛД 960, ФЮЗИЛАД ФОРТЕ 150 I РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН РАДОСТИМ

Анотац!я. Наведено результата дослджень з вивчення дп р1зних норм та способ'1в застосування герб1цид1в Дуал голд 960 та Фюзилад форте 150, внесених окремо та в поеднанн ¡з р'1стрегулятором Радостим, на ф1тоценотичний контроль бур'ян1в / продуктивнсть пос'в'в соняшнику. У польових дослщах вивчено ефективн1сть р1зних норм герб1цид1в для умов Правобережного Лсостепу УкраТни. Розроблено агробюлопчн/ заходи вирощування соняшнику з використанням р1зних способ/в застосування рстрегулятора, як важливого послаблювача герб1цидного агента на рослини та навколишне природне середовище.

Ключов/ слова: забур'яненсть пос'в'в, урожайнсть, герб1циди, регулятор росту рослин, соняшник. З. М. Грицаенко

доктор сельскохозяйственных наук, профессор Уманского национального университета садоводства Л. Ф. Пидан

каспирант Уманского национального университета садоводства

ЗАСОРЕННОСТЬ И УРОЖАЙНОСТЬ ПОСЕВОВ ПОДСОЛНУХА ПРИ РАЗНЫХ СПОСОБАХ ПРИМЕНЕНИЯ ГЕРБИЦИДОВ ДУАЛ ГОЛД 960, ФЮЗИЛАД ФОРТЕ 150 И РЕГУЛЯТОРА РОСТА РАСТЕНИЙ РАДОСТИМ

Аннотация. Приведены результаты исследований по изучению действия различных норм и способов применения гербицидов Дуал голд 960 и Фюзилад форте 150, внесенных отдельно и совместно с рострегулятором Радостим, на фитоценотический контроль сорняков и продуктивность посевов подсолнечника. У полевых опытах изучена эффективность различных норм гербицидов для условий Правобережной Лесостепи Украины. Разработаны агробиологические методы выращивания подсолнечника с использованием различных способов применения рострегулятора, как антидота к гербицидному агенту.

Ключевые слова: засоренность посевов, урожайность, гербициды, регулятор роста растений, подсолнечник. Z. M. Hrytsaienko

Doctor of Agricultural Sciences, Professor of Uman National University of Horticulture L. F. Pidan

Post-graduate student of Uman National University of Horticulture

EFFECT OF COMPLEX APPLICATION OF HERBICIDES DUAL GOLD 960 FUSILAD FORTE 150 WHITH RADOSTIM ON PRODUCTIVITY AND WEED CONTROL OF SUNFLOWER PLANTATIONS

Abstract. The article presents an analysis of the main indices of the efficiency of application of different chemical class herbicides at different rates and methods. The research results, described in the article, were received during the years 2012-2013 while researching the efficiency of herbicide application on the areas under sunflower hybrid Canion which was grown on the black podzolized loamy soil in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. In the process of measuring weed infestation, the weeds elimination appeared to be insufficient in the variants with the minimal rates of different chemical class herbicides. Under maximum rates the weed elimination was more intensive but the crops were affected negatively having received chemical stress and reduction of their productivity. In 2012 the vegetation period lacked moisture which caused smaller quantity of weeds both in the control variant I and in all other experiment variants.

The year 2013 was quite wet which promoted weed growth.

The most efficient weed removal was observed under the application of certain herbicides in the variants where Fusilad Forte 150 was applied at the rate of 0,75; 1,0 l/ha. The level of weed infestation was still lower in the variants of combined application of Fusilad Forte 150 c.e. at the rates of 0,5; 0,75; 1,0 l/ha with Radostim at the rate of 20 l/ha when the seeds were treated before sowing them which led to the reduction of the weeds quantity of 87; 93 and 95% as well as 86; 91 and

92%.

It is obvious that with pre-sowing treatment of seeds in the variant of combined application of herbicide Fusilad Forte 150 at the recommended rates of 0,5; 0,75; 1,0 I /ha with plant growth regulator Radostim at the rate of 20 ml/ha the negative influence of herbicide agent on the plants was weaker, the conditions of the plants growth and development improved due to anti-stress properties of the biological preparation and inhibition of disease producing factors.

В1СНИКУМАНСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2014