CC BY
63
УДК 579.22:633.11:631.582.2:631.811.98
Л. Г. Волошина
аспірант кафедри біології Уманського національного університету садівництва
maxballe@mail.ru
ЧИСЕЛЬНІСТЬ еколого-трофічних груп мікроорганізмів ризосфери пшениці ОЗИМОЇ НА фоні різних попередників І БІОЛОГІЧНО активних препаратів
Анотація. Стаття присвячена дослідженням з впливу різних норм гербіциду Ланцелот 450 WG (13; 23; 33 г/га), внесених окремо і в поєднанні з регуляторами росту рослин Біолан і Радостим, на розвиток окремих еколого-трофічних груп мікроорганізмів ризосфери пшениці озимої, вирощуваної на фоні різних біологічно активних препаратів та попередників. Встановлено, що чутливими до дії гербіцидного агента є нітрифікатори І та ІІ фаз нітрифікації незалежно від попередника, разом з тим на фоні передпосівної обробки насіння РРР Радостим та обприскування посівів гербіцидом Ланцелот 450 WG у нормі 13 г/га у поєднання з РРР Біолан (20 мл/га) пригнічуючий вплив на розвиток даних груп мікроорганізмів зменшується. Стійкими до дії біологічно активних препаратів виявилися амоніфікуючі та целюлозоруйнівні бактерії ризосфери пшениці озимої, де за використання гербіциду, особливо з регуляторами росту, спостерігалось значне зростання їх чисельності.
Ключові слова: еколого-трофічні групи мікроорганізмів, ризосфера, пшениця озима, гербіцид, регулятори росту, попередники.
Л. Г. Волошина
аспирант кафедры биологи Уманского национального университета садоводства
ЧИСЛЕННОСТЬ эколого-трофических групп микроорганизмов ризосферы пшеницы озимой на фоне различных предшественников
И БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫх ПРЕПАРАТОВ
Аннотация. Статья посвящена исследованиям влияния различных норм гербицида Ланцелот 450 WG (13; 23; 33 г/га), внесенных отдельно и в сочетании с регуляторами роста растений Биолан и Радистом, на развитие экологотрофических групп микроорганизмов ризосферы озимой пшеницы, выращиваемой на фоне различных биологически активных препаратов и предшественников. Установлено, что наиболее чувствительными к действию гербицидного агента являются нитрификаторы I и II фаз нитрификации независимо от предшественника, вместе с тем на фоне предпосевной обработки семян РРР Радостим и опрыскивания посевов гербицидом Ланцелот 450 WG в норме 13 г/га в сочетании с РРР Биолан (20 мл/га) угнетающее влияние на развитие данных групп микроорганизмов уменьшается. Устойчивыми к действию биологически активных препаратов оказались аммонифицирующие и целюлозоразрушающие бактерии ризосферы озимой пшеницы, где при использовании гербицида, особенно с регуляторами роста, наблюдалось значительное увеличение их численности.
Ключевые слова: эколого-трофические группы микроорганизмов, ризосфера, пшеница озимая, гербицид, регулятор роста, предшественники.
L. Voloshyna
Post graduate student, department of biology Uman National University of Horticulture
count of ecological-trophic groups of microorganisms
of winter wheat rhizosphere on the background of different predecessor
and biologically active preparations
Abstract. The research results of the effect of different rates of herbicide Lantselot 450 WG (13; 23; 33 g / ha) applied separately and in cooperation with plant growth regulators Biolan and Radostim on the development of specific ecological-trophic groups of microorganisms of winter wheat rhizosphere grown after different biologically active preparations and predecessors are given. It was determined that nitrifying agents of I and II phases are sensitive to herbicidal agent independently of predecessor, at the same time on the background of presowing treatment of seeds with PGR Radostym and spraying of crops with herbicide Lancelot 450 WG in the norms of 13 g / ha in cooperation with PGR Biolan (20 ml / ha) inhibiting effect on the development of these groups of microorganisms decreases. Ammonium and cellulose destructive bacteria of winter wheat rhizosphere turned out to be resistant to the effect of biologically active preparations, with the use of herbicide especially in cooperation with plant growth regulator there was a significant increase in their numbers. Keywords: ecological-trophic groups of microorganisms, rhizosphere, winter wheat, herbicide, plant growth regulator, predecessor.
Постановка проблеми. Ризосфера сільськогосподарських культур характеризується специфічним мікробним ценозом, домінуючі види якого безпосередньо впливають на агрофітоценоз та беруть активну участь у процесах ґрунтоутворення [1-3]. Завдяки діяльності ґрунтових мікроорганізмів різного систематичного походження формуються всі важливі властивості ґрунту, врівноважуються процеси синтезу та розпаду органічно цінних молекул, виділяються біологічно активні речовини та здійснюється забезпечення рослин доступними
поживними речовинами [4]. Зважаючи на це, важливими є дослідження активності мікробних угруповань, які беруть участь у перетворенні речовин: амоніфікація, нітрифікація, азотфіксація, денітрифікація. Проте нині питання впливу гербіцидів і регуляторів росту рослин на ріст і розвиток еколого-трофічних груп мікроорганізмів ризосфери пшениці озимої, вирощуваної після різних попередників вивчене недостатньо.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. З літературних джерел відомо, що більшість хімічних засобів
№1, 2014
ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА
боротьби з бур'янами викликають значні зміни у кількісному і якісному складі ризосферної мікробіоти [5], при цьому спостерігається активізація або пригнічення життєдіяльності різних фізіологічних груп мікроорганізмів, однак спрямованість цих процесів залежить від виду і норм внесення препаратів. Так, ученими було зафіксовано підвищення біологічної активності ґрунту при застосуванні Триаллату в посівах пшениці ярої [6], Ера-дикану (7 л/га) - у посівах кукурудзи [7], а також за використання на різних сільськогосподарських культурах Зенкору (0,5-1,0 кг/га), Такору (0,7-1,0 л/га) [8].
З.М. Грицаєнко та Р.М. Притуляк [9] повідомляють, що під дією гербіцидів Пуми супер і Пріми асоціативні мікроби роду азотобактер ризосфери тритикале озимого виявляють значну чутливість, особливо за внесення підвищених їх норм. На зниження активності ризосферних мікроорганізмів за дії Атразину, Лонтрелу та 2,4 ДА вказують у своїх дослідженнях А.М. Алієв та ін. [10].
Аналіз наукових праць показує, що негативна дія гербіцидів на мікроорганізми може бути значно послаблена за рахунок їх застосування в одному технологічному процесі з біологічними препаратами, виготовленими на основі мікроорганізмів або продуктів їх життєдіяльності, наприклад, РРР. Так, чисельність нітрифікуючих бактерій І фази нітрифікації за дії 150 та 180 г/га Лінтуру у суміші з Емістимом С перевищувала контрольний варіант відповідно до норм препаратів на 22 та 19% [11].
У роботах З.М. Грицаєнко та В.П. Карпенка [12] відмічається, що за сумісного застосування гербіцидів і рістрегуляторів послаблюється негативна дія препаратів на розвиток основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів, а через певний проміжок часу спостерігається стимулювання їх розвитку та росту.
Метою статті є з'ясування впливу різних норм гербіциду Ланцелот 450 WG, внесених окремо та за різних способів використання з регуляторами росту рослин (РРР) Біолан та Радостим, на зміну чисельності основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів ризосфери пшениці озимої.
Методика досліджень. Досліди з вивчення дії гербіциду Ланцелот 450 WG і регуляторів росту Біолан та Радостим виконували в польових та лабораторних умовах кафедри біології Уманського НУС упродовж 2011-2013 рр. У дослідах висівали пшеницю озиму сорту Смуглянка по попередниках кукурудза на силос та конюшина.
Польові досліди закладали у відповідності зі схемами, приведеними у таблицях, зокрема: у фазу повного кущіння пшениці озимої у варіантах 4, 5 і 6 вносили весною по сходах гербіцид Ланцелот 450 WG (д. р. амінопіралід 300 г/кг та флорасулам 150 г/кг) у нормах 13, 23 та 33 г/га; у третьому варіанті застосовували Біолан (д.р. -Емістим С - 1,0 г/л, фітогормони фуксинової, гіберелі-нової та цитокінінової природи, амінокислоти, вуглеводи, жирні кислоти, мікроелементи) самостійно - обприскуванням посівів; у варіантах 7-9 РРР Біолан вносили весною у фазі кущіння в сумішах з відповідними нормами Ланцелоту 450WG; у 10-17 варіантах - застосовували обробку насіння РРР Радостим (д.р. - Емістим С - 0,3г/л, калієва сіль альфа-нафтилоцтової кислоти (1,0 мл/л) та мікроелементи) перед сівбою з розрахунку 250 мл/т (фон); у варіантах 12-14 весною у фазі кущіння вносили гербіцид Ланцелот 450 WG у нормах 13, 23 та 33 г/га по фону; у 11 варіанті - весною у фазі кущіння вносили по фону лише Біолан, а у варіантах 15-17 - весною у фазі кущіння культури по фону вносили Ланцелот 450 WG у нормах 13, 23 та 33 г/га з Біоланом у нормі 20 мл/га. Витрата робочого розчину - 300 л/га. Дослідження еколого-трофічних груп мікроорганізмів виконували із зразків ризосферного ґрунту польових дослідів у лабораторних умовах на специфічних для цих видів мікроорганізмів живильних середовищах методом висіву граничних розведень грунтової суспензії [13]: нітрифікаторів - на середовищах Виноградського; амоніфікаторів - на м'ясо-
пептонному бульйоні; целюлозоруйнівних - на середовищах Імшенецького і Виноградського. Кількість мікроорганізмів виражали у колонієутворювальних одиницях (КУО) в 1 г сухого ґрунту.
Основні результати дослідження. Виконані дослідження показали, що біологічно активні речовини мали різний вплив на ріст і розвиток еколого-трофічних груп мікроорганізмів ризосфери пшениці озимої незалежно від попередників. Так, чисельність нітрифікаторів І фази нітрифікації ризосфери пшениці озимої, вирощуваної після попередника кукурудзи на силос, за застосування гербіциду Ланцелот 450 WG у нормі 1З г/га зросла у порівнянні з контролем І на 9%, а за норми гербіциду 2З г/га - на 15% (табл.1). За внесення ЗЗ г/га Ланцелоту 450 WG спостерігалось зниження чисельності нітрифікаторів у порівнянні з попередніми варіантами, але відносно контролю І вона була більшою на 6%.
Сумісне внесення гербіциду Ланцелот 450 WG з РРР Біолан по сходах культури сприяло активнішому розвитку нітрифікаторів І фази нітрифікації. Так, за внесення гербіциду Ланцелот 450 WG у нормах 1З; 2З і ЗЗ г/га сумісно з Біоланом їх чисельність збільшувалась проти контролю І на 28% 22 і 19% відповідно.
За обробки насіння пшениці озимої перед сівбою РРР Радостим у нормі 250 мл/т та при внесенні РРР Біолан по сходах у нормі 20 мл/га також спостерігалось збільшення чисельності нітрифікаторів І фази нітрифікації. Внесення гербіциду Ланцелот 450 WG у нормах 1З; 2З та ЗЗ г/га на фоні обробки насіння перед сівбою РРР Радостим 250 мл/т зумовило зростання чисельності нітрифікаторів
І фази нітрифікації ризосфери пшениці озимої на З2, З8 та 25% відповідно до контролю І та на 1З; 18 і 7% - до контролю ІІ. Активніший розвиток нітрифікаторів І фази нітрифікації ризосфери пшениці озимої спостерігався за обробки насіння перед сівбою РРР Радостим та застосування по сходах гербіциду Ланцелот 450 WG з РРР Біолан, зокрема найвища чисельність цих бактерій була відмічена у варіанті з використанням суміші даного гербіциду 1З г/га з Біоланом, що перевищувало контроль І та контроль ІІ на 54 та З2% відповідно.
Активнішим у посівах пшениці озимої був розвиток нітрифікаторів ІІ фази. Так, їх чисельність за дії 1З г/га Ланцелоту 450 WG з РРР Біолан проти контролю І зростала на 4З%. З підвищенням норм гербіциду спостерігалось зниження чисельності нітрифікаторів ІІ фази, зокрема за дії 2З г/га гербіциду їх чисельність перевищувала контроль І на З5%, а за дії ЗЗ г/га - ЗЗ%. Менш істотний вплив на чисельність нітрифікаторів ІІ фази мали варіанти досліду за дії гербіциду Ланцелот 450 WG у нормах 1З та ЗЗ г/га, де їх чисельність перевищувала контроль І на 8 та 7%.
Найактивніше нітрифікатори ІІ фази розвивались у ризосфері за обробки насіння пшениці озимої перед сівбою РРР Радостим та використання по сходах гербіциду Ланцелот 450 WG з РРР Біолан. Так, за використання Ланцелоту 450 WG у нормі 1З г/га з Біоланом відмічався найактивніший розвиток нітрифікаторів ІІ фази нітрифікації, що перевищув контроль І та контроль ІІ відповідно на 60 та З8 %.
Аналізуючи вплив гербіциду Ланцелот 450 WG у нормах 1З; 2З і ЗЗ г/га на розвиток у ризосфері пшениці озимої по попереднику кукурудза на силос амоніфікуючих бактерій, слід відмітити, що з наростанням норм внесення гербіциду чисельність їх зменшувалась, однак, відповідно на 21; 14 і 1З% була вищою ніж у контролі І. Подібна залежність простежувалась і при використанні суміші гербіциду Ланцелот 450 WG у тих же нормах з РРР Біолан, проте чисельність амоніфікуючих бактерій у цих варіантах досліду була дещо вищою порівняно з контролем І і відповідними варіантами без застосування РРР Біолан, зокрема перевищення їх чисельності порівняно з варіантами без Біолану становило 165,2; 188,9 і 162,2 тис. КУО/г ґрунту при 1З2,5 тис. КУО/г ґрунту в
Таблиця 1
Чисельність основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів ризосфери пшениці озимої за внесення різних норм гербіциду Ланцелот 450 WG та різних способів використання РРР Біолан і Радостим (попередник кукурудза на силос, 25 доба після внесення препаратів, середнє за 2011-2013 рр.)
Варіант досліду Мікроорганізми
нітрифікатори І фази нітрифікатори ІІ фази амоніфікуючі целюлозо- руйнівні
тис. КУО в 1 г ґрунту % до контролю тис. КУО в 1 г ґрунту % до контролю тис. КУО в 1 г ґрунту % до контролю тис. КУО в 1 г ґрунту % до контролю
Без застосування препаратів (контроль І) 51,2 100 47,4 100 132,5 100 1545 100
Без застосування препаратів + ручні прополювання (контроль ІІ) 59,9 117 55,0 116 156,9 118,4 1639 106,1
Біолан 20 мл/га 56,8 111 57,3 121 162,2 122,4 1718 111,2
Ланцелот 450 WG 13 г/га 55,8 109 51,2 108 166,7 121,3 1645 106,5
Ланцелот 450 WG 23 г/га 58,9 115 56,9 120 151,3 114,2 1710 110,7
Ланцелот 450 WG 33 г/га 54,3 106 50,7 107 149,1 112,5 1577 102,1
Ланцелот 450 WG 13 г/га + Біолан 20 мл/га 65,5 128 67,8 143 188,9 142,6 1797 116,3
Ланцелот 450 WG 23 г/га + Біолан 20 мл/га 62,5 122 64,0 135 165,2 124,7 1774 114,8
Ланцелот 450 WG 33 г/га + Біолан 20 мл/га 60,9 119 63,0 133 162,2 122,4 1735 112,3
Радостим 250 мл/т - обробка насіння (фон) 63,5 124 60,7 128 167,5 126,4 1764 114,2
Фон + Біолан 20 мл/га 66,6 130 64,5 136 174,0 131,3 1781 115,3
Фон + Ланцелот 450 WG 13 г/га 67,6 132 64,0 135 157,4 118,8 1778 115,1
Фон + Ланцелот 450 WG 23 г/га 70,6 138 67,3 142 174,1 131,4 1829 118,4
Фон + Ланцелот 450 WG 33 г/га 64,0 125 61,1 129 166,8 125,9 1795 116,2
Фон + Ланцелот 450 WG 13 г/га + Біолан 20 мл/га 78,8 154 75,8 160 210,1 158,6 1959 126,8
Фон + Ланцелот 450 WG 23 г/га + Біолан 20 мл/га 75,7 148 74,4 157 200,6 151,4 1929 124,3
Фон + Ланцелот 450 WG 23 г/га + Біолан 20 мл/га 72,7 142 72,5 153 191,2 144,3 1893 122,5
НІР05 3,3 3,0 10,8 108,6
контролі І та 156,9 тис. КУО/г ґрунту в контролі ІІ. Найактивніший розвиток амоніфікуючих мікроорганізмів спостерігався у варіанті досліду з використанням суміші гербіциду Ланцелот 450 WG у нормі 13 г/га з Біоланом на фоні обробки насіння пшениці озимої перед сівбою РРР Радостим. У даному варіанті досліду чисельність амоніфікуючих бактерій ризосфери пшениці озимої перевищувала контроль І на 59%.
Схожою була дія препаратів на ріст і розвиток у ризосфері пшениці озимої целюлозоруйнівних бактерій. З наростанням норм внесення гербіциду Ланцелот 450 WG у суміші з РРР Біолан чисельність целюлозоруйнів-них мікроорганізмів знижувалась, але при цьому показники їх чисельності перевищували контроль І. Найбільшу чисельність целюлозоруйнівних бактерій на 25 добу після внесення препаратів відмічено за використання в посівах пшениці озимої гербіциду Ланцелот 450 WG у нормах 13; 23 і 33 г/га з Біоланом на фоні обробки насіння РРР Радостим, де перевищення порівняно з кон-
тролем І становило відповідно 27; 24 та 23%.
У результаті виконаних досліджень з визначення чисельності нітрифікаторів І та ІІ фаз нітрифікації у ризосфері пшениці озимої, вирощуваної після попередника багаторічні трави, на 25 добу внесення препаратів була відмічена аналогічна закономірність чисельності нітрифікуючих мікроорганізмів як і після попередника кукурудзи на силос, водночас показники чисельності нітрифікуючих бактерій по фону попередника конюшина переважали відповідні показники нітрифікаторів ризосфери пшениці озимої, вирощуваної на фоні попередника кукурудза на силос. Виконані дослідження показали, що на 25 добу після внесення гербіциду Ланцелот 450 WG у нормах 13 та 23 г/га чисельність нітрифікаторів І фази нітрифікації ризосфери пшениці озимої збільшувалась на 12 та 18% порівняно з контролем І (табл. 2). При внесенні 33 г/га Ланцелоту 450 WG чисельність нітрифікаторів дещо зменшувалась порівняно з попередніми варіантами, але разом з тим перевищувала контроль І на 10%. За
Таблиця 2
Чисельність основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів ризосфери пшениці озимої за внесення різних норм гербіциду Ланцелот 450 WG та різних способів використання РРР Біолан і Радостим (попередник багаторічні трави, 25 доба після внесення препаратів, середнє за 2011-2013 рр.)
Варіант досліду Мікроорганізми
нітрифікатори І фази нітрифікатори ІІ фази амоніфікуючі целюлозо- руйнівні
тис. КУО в 1 г ґрунту % до контролю тис. КУО в 1 г ґрунту к % лн 5о - тис. КУО в 1 г ґрунту % до контролю тис. КУО в 1 г ґрунту % до контролю
Без застосування препаратів (контроль І) 88,4 100 72,6 100 145,З 100 1654 100
Без застосування препаратів + ручні прополювання (контроль ІІ) 106,1 120 90,0 124 18З,2 126,1 1859 112,4
Біолан 20 мл/га 101,7 115 92,9 128 189,9 130,7 1962 118,6
Ланцелот 450 WG 13 г/га 99,0 112 84,9 117 186,З 128,2 19ЗЗ 116,5
Ланцелот 450 WG 23 г/га 104,З 118 91,5 126 182,2 125,4 1952 118,0
Ланцелот 450 WG 33 г/га 97,2 110 90,0 124 177,7 122,3 1907 115,3
Ланцелот 450 WG 13 г/га + Біолан 20 мл/га 126,4 143 110,З 152 208,5 143,5 21З9 129,3
Ланцелот 450 WG 23 г/га + Біолан 20 мл/га 121,1 137 106,0 146 201,5 138,7 2081 125,8
Ланцелот 450 WG 33 г/га + Біолан 20 мл/га 115,0 130 10З,8 14З 192,7 132,6 1988 120,2
Радостим 250 мл/т - обробка насіння (фон) 1З4,4 152 11З,2 156 217,1 149,4 2125 128,5
Фон + Біолан 20 мл/га 142,З 161 122,0 168 2З9,4 164,8 2178 131,7
Фон + Ланцелот 450 WG 13 г/га 141,4 160 12З,4 170 2З5,8 162,3 2206 133,4
Фон + Ланцелот 450 WG 23 г/га 146,7 166 128,5 177 251,5 173,1 2284 138,1
Фон + Ланцелот 450 WG 33 г/га 1З9,7 158 12З,0 169 244,1 168,0 218З 132,0
Фон + Ланцелот 450 WG 13 г/га + Біолан 20 мл/га 157,З 178 1З5,8 187 274,0 188,5 258З 156,2
Фон + Ланцелот 450 WG 23 г/га + Біолан 20 мл/га 151,2 171 1ЗЗ,0 18З 265,З 182,6 24З8 147,4
Фон + Ланцелот 450 WG 23 г/га + Біолан 20 мл/га 147,6 167 1З0,1 180 258,5 177,9 2З24 140,5
НІР05 6,6 Б,? 11,8 131,3
сумісного застосування гербіциду Ланцелот 450 WG у нормах 13; 23 та 33 г/га з РРР Біолан простежувалось також зростання нітрифікаторів І фази нітрифікації, що перевищувало контроль І відповідно до норм препаратів на 43; 37 і 30%. Внесення гербіциду Ланцелот 450 WG у нормах 13; 23 та 33 г/га сумісно з РРР Біолан на фоні обробки насіння пшениці озимої перед сівбою РРР Радостим 250 мл/т мало найбільший вплив на розвиток нітрифікуючих мікроорганізмів І фази нітрифікації - 78; 71 і 67% вище контролю І.
Розвиток нітрифікаторів ІІ фази нітрифікації ризосфери пшениці озимої, вирощуваної після попередника багаторічні трави, також відмічався ще більшою активністю, ніж по попереднику кукурудза на силос. На фоні обробки насіння пшениці озимої перед сівбою РРР Радостим та внесенні гербіциду Ланцелот 450 WG у нормах 13; 23 і 33 г/га сумісно з РРР Білан чисельність нітрифікаторів
ІІ фази нітрифікації складала 135,8; 133,0 та 130,1 тис. КУО/г ґрунту, що на 87; 83 та 80% перевищувало контроль І. Щодо розвитку амоніфікуючих та целюлозоруй-нівних мікроорганізмів ризосфери пшениці озимої, вирощуваної після попередника багаторічні трави, в 2011-2013 рр. простежувалась аналогічна закономірність. Зокрема, як
і після попередника кукурудзи на силос, дані групи мікроорганізмів виявилися найменш чутливими до можливої негативної дії гербіциду. Так, найбільша кількість амоніфікуючих бактерій у ризосфері пшениці була відмічена у варіанті досліду, де проводилось обприскування посівів гербіцидом Ланцелот 450 WG у нормі 13 г/га сумісно з РРР Біолан у нормі 20 мл/га в поєднанні з обробкою насіння перед сівбою РРР Радостим у нормі 250 мл/т насіння - 274 тис. КУО/г ґрунту при 145 тис. КУО/г ґрунту в контролі І.
Найсуттєвіше підвищення целюлозоруйнівних мікроорганізмів ризосфери пшениці озимої по попереднику багаторічні трави простежувалось за використання гербіциду Ланцелот 450 WG у нормах 13; 23 та 33 г/га сумісно з РРР Біолан на фоні передпосівної обробки насіння РРР Радостим, що в порівнянні з контролем без препаратів та ручних прополювань складало 56; 47 і 41%. Підвищення кількості мікроорганізмів різних еколого-трофічних груп у ризосфері пшениці озимої, вирощуваної після попередника багаторічні трави, можливо пов'язанозі здатністю багаторічних трав нагромаджувати за участі бульбочкових бактерій у ґрунті азот [14, 15], а також із залишенням багаторічними тра-
ВІСНИК УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА
№1, 2014
вами після себе до І00 ц/га і більше сухої органічної маси [Іб], яка слугує для мікроорганізмів сприятливим живильним середовищем [І7].
Висновки. На підставі експериментальних досліджень та одержаних результатів встановлено наступне;
1. Чисельність основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів ризосфери пшениці озимої, вирощуваної за попередників кукурудзи на силос і конюшини, залежить від передпосівної обробки насіння РРР Радостим та посходового внесення різних норм гербіциду Ланцелот 450 WG й РРР Біолан.
2. Незначну чутливість до дії досліджуваних препаратів незалежно від попередників виявиляють нітрифіка-тори І та ІІ фаз нітрифікації, однак при посходовому застосуванні гербіциду Ланцелот 450 WG у суміші з РРР Біолан та за передпосівної обробки насіння пшениці озимої РРР Радостим відбувається зниження негативного впливу хімічного реагента на ріст і розвиток цих мікроорганізмів, особливо за норми гербіциду ІЗ г/га.
3. Найактивніше в посівах пшениці озимої розвиваються амоніфікатори і целюлозоруйнівні бактерії, особливо за внесення гербіциду Ланцелот 450 WG у нормах ІЗ; 23 і 33 г/га у суміші з РРР Біолан у поєднанні з обробкою насіння перед сівбою РРР Радостим у нормі 250 мл/т, де за попередників кукурудзи на силос та багаторічні трави, відмічається суттєве підвищення їх чисельності.
Література
1. Симочко Л.Ю. Екологія мікробного ценозу ґрунту при вирощуванні озимої пшениці на чорноземі глибокому / Л.Ю. Симочко, O.O. Дем'янюк // агроекологічний журнал. - 2QQ3. - № 3. - С. 27-ЗІ.
2. Cerna B. Functional groups of soil microbial community / B. Cerna, D. Elhottova, H. Santruckova // International Symposium on «Structure and Function of Soil Microbiota». - 2QQ3. - Р. З-б.
3. Шерстобоєва O3. Роль мікробіологічних препаратів у підвищенні
продуктивності рослин екологічно безпечними засобами / O^. Шерстобоєва // Физиология и биохимия культурных растений. - 2QQ4. - № 3. - С. 229-2З8.
4. Пауко O^. Перспективність використання азот фіксуючих мікроорганізмів та водоростей для підтримання екологічно стійких агроекосистем / O^. Пауко, ЮЮ. Гончар, 7.В. Паршикова // Aгроекологічний журнал. - 2009. -
№ 2. - С. 82-83.
Б. Aндреюк К.І. Функціонування мікробних ценозів ґрунту в умовах антропогенного навантаження / К.І. Aндреюк, r.O. Іутинська, A^. Aнтипчук [та ін.]. - К. і Вид-во Oбереги, 200І. - 24Q с.
6. Нестеренко A.M. Влияние триаллана на микроорганизмы и ферментную активность почвы / A.M. Нестеренко // Сорные растения и борьба с ними. [Реф. ж.]. - І989. - 7. - С.5.
7. ^лочкина CA. Влияние гербицидов при органоминеральном удобрении на микрофлору биокосной системы / CA. ^лочкина, С.Я. Mехниев // Сорные растения и борьба с ними. [Реф. ж.]. - І987. - № І2. - С. 4.
8. ^лляходжаева Н.Р. Влияние гербицидов на почвенные микроорганизмы / Н.Р. ^лляходжаева // Защита и карантин растений. - 2000. - № б. -
С. 45-4б.
9. Грицаєнко S.M. Вплив гербіцидів різних хімічних класів Пріми та Пуми супер і ріст регулятора Біолану на розвиток асоціативних фіксаторів азоту роду Azotobacter у ризосфері тритикале озимого / S.M. Грицаєнко, Р^. Притуляк // Mатеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених УНУС. - Умань і УНУС. 20І0. - 4.І. - С.І9-20.
10. Aлиев A.M. Mноголетнее применение средств химизации / A.M. Aлиев, CM. Ладонин, Л.Ф. Калинушкина // Химизация сельського хазяйства. -І992. - № 3. - С.89-93.
11. Грицаєнко S.M. Aктивність мікроорганізмів еколого-трофічних груп у ризосфері пшениці ярої при застосуванні гербіциду Лінтуру та регулятора росту Емістиму С / S.M. Грицаєнко, A^. Заболотна // Mатеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених УНУС. - Умань і УНУС, 20І0. - 4.І. -
С. І7-І8.
12. Грицаєнко S.M. Залежність розвитку окремих еколого-трофічних груп мікроорганізмів ризосфери ячменю ярого від дії гербіцидів і регулятора росту рослин / S.M. Грицаєнко, В.П. Карпенко // Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони NAAN України. - 20І2. - № 2. - С. 78-82.
13. Mетоды почвенной микробиологии и биохомии / [Aлиева И.В., Бабъева И.П., Бызов 6.A. и др.]; под ред. Д.Г. Звягинцева. - Иі Изд-во Mосковского Университета, І99І. - 3Q4 с.
14. Узбек І.Х. Mетод вивчення кореневих систем рослин / І.Х. Узбек // Вісн. аграр. науки. - 2QQ2. - № І0. С. 27-3Q.
15. Кирилеско O^. Продуктивність та розміри накопичення біологічного
азоту бобовими травами при залуженні силових земель виведених із ріллі / O^. Кирилеско // Корми і кормо виробництво - 2QQ2. - Вип. 48. -
C. 2Q2-2Q5.
16. Єщенко ВЮ. Біологічне землеробство! сутність і умови його застосування / ВЮ. Єщенко, В.П. Onришко, С.В. Усик // Вісн. Уман. нац. ун-ту сад-ва. -
20І2. - № І-2. - С. 2І-2б.
17. Целюлозоразрушающие микроорганизмы как компонент биологического фактора почвообразования / И.Х. Узбек // Екологія та ноосферологія. -T. І7. - № І-2. - Київ-Дніпропетровськ, 200б. - С. ІІ-Іб.
References
1. Symochko L. Ecology of microbial senosis of soil when growing winter wheat on deep chernozem / L. Symochko, O. demyanuk // Agroecological magazine. -2QQ3. - P. 27-ЗІ.
2. Cerna B. Functional groups of soil microbial community / B. Cerna,
D. Elhottova, H. Santruckova // International Semposium «Structure and Function microbiota». - 2QQ3. - P. З-б.
3. Sherstoboeva O. The roke of microbiological preparations in improving plant productivity in environmentally benign ways / O. Sherstoboieva // Psysiology and biochemistry cultural plants. - 2QQ4. - № 3. - P. 229-238.
4. Pauko O. Perspectives of nitrogen-fixing microorganisms and algae to maintain ecologically sustainable agro ecosystems / O. Pauko, U. Honchar, T Parshykova // Agroecological magazine. - 2QQ9. - № 2. - P.82-83.
5. Andreiuk K. Functioning of soil microbial communities under anthropogenic impact / K. Andreiuk, H. Iutinska, A. Antupchyk [and other]. - K. і Edition Oberegi, 200І. - 24Q p.
6. Nesterenko A. Influence of triallan on microorganisms and soil enzyme activity / A. Nesterenko // Weeds and their control. [Abstract magazine]. - І989. -№ 7. - P. 5.
7. Tolochkina S. Influence of herbicides with organic fertilization on the microflora of nonliving material / S. Tolochkina, S. Mehniev // Weeds and their control. [Abstract magazine]. - І987. - № І2. - P. 4.
8. Tilliahodzhaieva N. Influence of herbicides on soil microorganisms / N. Tilliahodzhaieva // Protection and Plant Quarantine. - 2QQQ. - № б. -P. 45-4б.
9. Hrytsaienko Z. The effect of herbicides of different chemical classes of Prima and Puma Super and plant grows regulator Biolan on the development of associative nitrogen fixing Azotobacter bacteria in winter triticale rhizosphere / Z. Hrytsaienko, R. Prutyliak // Materials Ukranian conference young scientists UNUH. - Uman і UNUH. 20І0. - 4.І. - P. І9-20.
10. Aliev A. Perenial use of chemicals / A. Aliev, S. Ladonin, L. Kalinyshkina // Chemistry of Agricultyre. - І992. - № 3. - P. 89-93.
11. Hrytsaienko Z. The activity of microorganisms of ecological and trophic groups in the rhizosphere of spriiiiiing wheat under the application of herbicide Linturu and plant growth regulator Emistym C / Z. Hrytsaienko, A. Zabolotna // Materials Ukranian conference young scientists UNUH. - Uman і UNUH. 20І0. - 4.І. - P. І7-І8.
12. Hrytsaienko Z. Growth dependence of specific ecological and tropphic groups of microorganisms of spring barley rhizosphere on the effects of herbicides and plant growth regulators / Z. Hrytsaienko, V. Karpenko // Bulletin Institute of Agriculture of steppe zone NAAN Ukraine. -20І2. - № 2 . - P. 78-82.
13. Methods of soil microbiology and biochemistry / [Alieva I, Babeva I, Buzov B. and other]; under version D. Zvyagintsev. - M і Edition Moskov University, І99І. - 3Q4 p.
14. Uzbek I. The method of studying root systems of plants / I. Uzbek // Herald agricultural science. - 2QQ2. - № І0. - P. 27-3Q.
16. Yeschenko V. Biological agriculture mature and conditions of use / V. Yeschenko, V. Oprishko, S. Usik // Herald of Uman National University of Horticulture. - 20І2. - № І-2. - P. 2І-2б.
17. Cellulose destructive microorganisms as a component of biological factors of soil formation / I. Uzbek // Ecology and noosphere. - T. І7. - № І-2. - Kyiv-Dnepropetrovsk, 200б. - P. ІІ-Іб.
ф. М. Парій УДК 633.1: 631.527
доктор біологічних наук,
завідувач кафедри генетики,
селекції рослин та біотехнології
Уманського національного
університету садівництва
І. П. Діордієва
аспірант кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського національного університету садівництва Diordieva2011@mail.ru
ОЦІНКА НИЗЬКОCTEБЛОBИX ФОРМ ЧОTИPИBИДОBИX ТРИТИКАЛЕ ЗА ОCНОBНИМИ ГОСПОДАРСЬКО-ЦІННИМИ ОЗНАКАМИ
Анотація. Стаття присвячена визначенню врожайності та селекційної цінності низькостеблових форм чотиривидових тритикале, отриманих шляхом схрещування гексаплоїдних тритикале з пшеницею спельта (Triticum spelta L.). У роботі показана конкурентоспроможність низькостеблових форм, що доводиться високими показниками врожайності та елементами продуктивності колоса. Встановлено, що із 20 вивчених зразків - сім істотно перевищують стандарт за врожайністю та не поступаються йому за іншими господарсько-цінними показниками. Найвищі показники продуктивності показав номер 480, який перевищує стандарт за врожайністю, масою зерна з колоса, масою колоса та має інші показники на рівні стандарту.
Ключові слова: тритикале, спельта, низькостебловість, урожайність, ознаки.
Ф. М. Парий
доктор биологических наук, заведующий кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии Уманского национального университета садоводства И. П. Диордиева
аспирант кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии Уманского национального университета садоводства
ОЦЕНКА НИЗКОСТЕБЕЛЬНЫК ФОРМ ЧETЫPEXBИДОBЫX ТРИТИКАЛЕ ЗА ОCНОBНЫМИ XОЗЯЙCTBEННО-ЦEННЫМИ ПОКАЗАТЕЛЯМИ
Аннотация. Статья посвящена определению урожайности и селекционной ценности низькостебельных форм четырех-видових тритикале, полученных путем скрещивания гексаплоидных тритикале с пшеницей спельта (Triticum spelta L.). В работе показана конкурентоспособность низкостебельных форм, что доказывается высокими показателями урожайности и элементами продуктивности колоса. Установлено, что из 20 изученных образцов - семь существенно превышают стандарт по урожайности и не уступают ему по другим хозяйственно-ценным показателям. Высокие показатели продуктивности показал номер 480, который превышает стандарт по урожайности, массе зерна с колоса, массе колоса и имеет другие показатели на уровне стандарта.
Ключевые слова: тритикале, спельта, низкостебельность, урожайность, показатели.
F. M. Pariy
Doctor of biological sciences, head of department of genetic, plant breeding and biotechnology Uman national university of horticulture I. P. Diordiieva
Post-graduate student, department of genetic, plant breeding and biotechnology Uman national university of horticulture
EVALUATION OF LOW SRAW FORMS OF FOURSPECIES TRITICALE FOR THE MAJOR ECONOMIC-VALUABLE TRAITS
Abstract. Article is devoted to the determination of yield and breeding value of low straw forms of fourspecies triticale which was obtained by crossing of hexaploid triticale with wheat spelta (Triticum spelta L.). The use of spelta (Triticum spelta L.) for crossings with triticale allowed to create fourspecies triticale forms in which we can expect improvement of quantitative and qualitative indicators of performance. Creating forms with a low straw an important task of triticale breeding because such forms are less prone to lodging than forms with a high straw. Evaluation of low straw forms of fourspecies triticale to the yield and other economically - valuable traits is an actual task. A result of crossing winter triticale and spelta (Triticum spelta L.) is the creation of sort Alcides, which is listed in the National Register of plant varieties available for distribution in Ukraine and variety Avatar presented to the further state quality testing. In addition, was created a collection of stabilized fourspecies forms of triticale. Generally accepted elements of technology growing winter triticale for this area were used in studies. Variety of winter triticale Alcides was acted as an standart. Have been identified the yield and productivity indicators of the ear, such as the mass of grain spike, spike weight, number of grains per ear, number of spikelets in the ear, etc. We found that low straw forms of fourspecies triticale are characterized higher than in standards indicators. This points to the positive effect of crossing hexaploid triticale and Spelta (Triticum spelta L.). It is shown high competitive ability of low straw forms of fourspecies triticale that support with high levels of productivity and productivity of spike. Was established that out of 20 studied samples - seven significantly exceed the standard for the productivity and do not inferior to him to the other economically - valuable traits. Number 480 showed the the highest productivity, he exceeds the standard for the yield, mass
