CC BY
107
Приведены результаты ретроспективного дискурса касающегося филогенетической реконструкции рода Cucumis L. Показано, что результаты выполненных учеными разных стран молекулярно-генетических исследований позволяют уточнить географическое происхождение культивованных в Украине представителей рода Cucumis, а также их сородичей из семейства Cucurbitaceae Juss.
The article presents results of the retrospective discourse concerning the phylogenetic reconstruction of genus Cucumis L. The results executed by scientists from different countries, molecular genetic studies have clarified the geographical origin of the representatives of genus Cucumis cultivated in Ukraine, as well as their relatives from the family of Cucurbitaceae Juss.
УДК 631.84: 633.1
УРОЖАЙ І ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ЗА РІЗНИХ УМОВ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ
О.Г. СУХОМУД, В.В. ЛЮБИЧ, кандидати сільськогосподарських наук
Наведено дані досліджень впливу різних норм добрив і погодних умов на формування показників якості зерна пшениці ярої.
Збільшення виробництва зерна і підвищення його якості залишається основною проблемою сільськогосподарського виробництва в Україні. Вирішити ці завдання можна лише на основі раціонального використання земельних ресурсів, впроваджуючи в кожному господарстві науково обґрунтовану систему землеробства, підвищуючи родючість ґрунту, і застосовуючи інтенсивні технології вирощування зернових культур [1-2].
Відомо, що пшениця яра добре використовує елементи живлення з добрив, а також їх післядію [3]. Сучасні сорти пшениці ярої характеризуються високою врожайністю зерна та вмістом білка. Тому вивчення впливу норм добрив на продуктивність пшениці ярої та формування якості зерна при цьому є актуальним.
Методика досліджень. Дослідження проводилися на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому дослідного поля Уманського НУС упродовж 2008-2010 рр. Дослід закладали за схемою, представленою в таблицях. Фосфорні та калійні добрива (фактор В) вносили під основний обробіток ґрунту, а азотні (фактор А) - весною під передпосівну культивацію.
Агротехніка вирощування пшениці ярої загальноприйнята для Правобережного Лісостепу України. У досліді після ячменю ярого вирощували сорт пшениці ярої Колективна 3.
Загальна площа ділянки становила 72 м2, облікова - 40 м2, повторність досліду триразова, розміщення ділянок послідовне.
Урожайність зерна визначали поділяночно шляхом прямого комбайнування.
Для оцінки якості зерна пшениці ярої визначали вміст білка за ДСТУ 4117:2007 і скловидність за ГОСТ 10987-76.
Математичну обробку експериментальних матеріалів здійснювали методом дисперсійного аналізу двофакторного польового досліду, використовуючи пакет стандартних програм “Microsoft Exel 2003”.
Погодні умови за період проведення досліджень були нестабільними у порівнянні з середньобагаторічними показниками.
Погодні умови 2008 р. були більш сприятливими для росту і розвитку пшениці ярої, хоча впродовж його вегетаційного періоду випало 184,1 мм, що в 1,5 рази менше в порівнянні з середньобагаторічними показниками.
Погодні умови 2009 р. характеризувались нерівномірним розподілом опадів упродовж вегетації пшениці ярої та неактивним наростанням тепла на початку його вегетації. В загальному погодні умови були сприятливими для отримання високого врожаю пшениці ярої, хоча за період квітень - липень випало 173,6 мм опадів, що в 1,6 рази менше порівняно з середньобагаторічним показником.
Погодні умови 2010 р. характеризувались достатньою кількістю опадів. Так, за період квітень - липень випало 294,3 мм опадів, що в 1,1 раза більше порівняно з середньобагаторічним показником [2]. Але цей рік характеризувався нижчою температурою повітря та ґрунту в початковий період росту і розвитку рослин пшениці ярої, що зумовило отримання нижчого врожаю порівняно з 2009 р.
Дослідженнями встановлено, що на продуктивність пшениці ярої істотний вплив мали погодні умови вегетаційного періоду та норми азотних добрив (табл. 1).
1. Урожайність зерна пшениці ярої за різних норм азотних добрив та фону, ц/га
Варіант досліду (фактор А) Рік досліджень
2008 р. 2009 р. 2010 р. Середнє за три роки
Без добрив (контроль) 50,1 53,7 27,7 43,8
Фон Р60К60 - фон І 52,3 55,9 30,0 46,1
Фон І + К30 58,1 60,1 34,5 50,9
Фон І + К60 63,7 66,4 40,6 56,9
Фон І + К90 66,0 69,9 44,3 60,1
Фон І + К120 66,7 70,8 45,1 60,9
Фон І + К150 66,8 71,2 45,4 61,1
Фон І + К180 67,0 71,3 45,5 61,3
Фон І + К210 67,3 71,2 45,4 61,3
Фон Р120К120 - фон ІІ 53,0 58,8 33,1 48,3
Фон ІІ + К30 59,5 61,2 35,4 52,0
Фон ІІ + К60 65,4 68,3 42,5 58,7
Фон ІІ + К90 68,2 71,2 45,3 61,6
Фон ІІ + К120 70,2 73,2 47,5 63,6
Фон ІІ + К150 71,0 73,8 48,1 64,3
Фон ІІ + К180 71,0 73,8 48,2 64,3
Фон ІІ + К210 71,5 73,9 48,4 64,6
UTP ф А 2,9 3,2 1,8
НТР05 за факторами ^ 14 і ^ і o
Урожайність пшениці ярої істотно зростала у варіантах з внесенням азотних добрив порівняно з варіантом РбоК6о упродовж трьох років досліджень. У середньому за три роки досліджень врожайність пшениці ярої на неудобрених ділянках становила 43,8 ц/га і зростала до 61,3 ц/га у варіанті з найбільшою нормою азотних добрив (М2і0). Проте вона значно коливалась упродовж років досліджень. Так, у 2008 р. у контрольному варіанті врожайність становила 50,1 ц/га і зростала до 67,3 ц/га або на 34% при застосуванні К210, що достовірно порівняно з НІР05 = 2,9. У 2009 р. цей показник також істотно зростав відповідно з 53,7 до 71,2, або на 33%, у 2010 — з 27,7 до 45,4 ц/га, або на 64%, що істотно за НІР05 = 1,8 крім варіанту Р60К60. Необхідно відмітити, що збільшення норми азотних добрив до N120-210 майже не відрізнялось за врожайністю зерна від варіанту з внесенням 90 кг/га д.р. азотних добрив.
Подібна закономірність була при вирощуванні пшениці на фоні Р120К120. У середньому за три роки досліджень врожайність зростала з 44,1 ц/га до 64,6 ц/га, істотне збільшення врожайності зерна забезпечували варіанти із внесенням ^20_210. Аналіз даних урожайності свідчить про недоцільність внесення під пшеницю яру фону Р120К120.
Зерно пшениці ярої характеризується високим вмістом білка, який істотно змінювався залежно від погодних умов вегетаційного періоду та норм азотних добрив (табл. 2).
2. Вміст білка в зерні пшениці ярої за різних норм азотних добрив та фону, %
Варіант досліду (фактор А) 2008 р. 2009 р. 2010 р. Середній за три роки
Без добрив (контроль) 16,0 15,2 14,5 15,2
Фон Р60К60 - фон І 16,4 15,2 14,6 15,4
Фон І + К30 17,4 15,5 14,9 15,9
Фон І + К60 17,1 15,7 15,1 16,0
Фон І + К90 17,5 15,8 15,3 16,2
Фон І + К120 17,4 16,0 15,4 16,3
Фон І + Кі50 17,1 16,1 15,7 16,3
Фон І + Кі80 17,5 16,1 15,7 16,4
Фон І + К210 17,5 16,1 15,8 16,5
Фон Р120К120 - фон ІІ 16,0 15,4 14,7 15,4
Фон ІІ + К30 16,5 15,4 14,8 15,6
Фон ІІ + К60 16,8 15,7 15,1 15,9
Фон ІІ + К90 16,9 16,0 15,4 16,1
Фон ІІ + К120 17,0 16,1 15,5 16,2
Фон ІІ + Кі50 17,5 16,2 15,6 16,4
Фон ІІ + К180 17,4 16,4 15,8 16,5
Фон ІІ + К210 17,6 16,5 15,9 16,7
„тп , А 0,9 0,8 0,8
Н1Р05 за факторами ^ о 5 0 3 0 3
У середньому за три роки досліджень цей показник у варіанті без добрив становив 15,2% і зростав до 15,9-16,5% за внесення К30-210 на фоні Р60К60. У 2008 і 2009 рр. вміст білка був більшим порівняно з 2010 р., оскільки цей рік характеризувався більшою кількістю опадів порівняно з іншими роками досліджень.
Подібну закономірність спостерігали за внесення азотних добрив на фоні Р120К120, де в середньому за три роки досліджень вміст білка зростав з 15,2% до 16,7%.
Внесення азотних добрив також істотно збільшували скловидність зерна пшениці ярої (табл. 3).
3. Скловидність зерна пшениці ярої за різних норм азотних добрив та фону, %
Варіант досліду (фактор А) 2008 р. 2009 р. 2010 р. Середня за три роки
Без добрив (контроль) 84 89 79 84
Фон Р60К60 - фон І 85 89 79 84
Фон І + К30 90 90 80 87
Фон І + К60 95 92 82 90
Фон І + К90 95 93 83 90
Фон І + К120 97 93 83 91
Фон І + К150 97 95 85 92
Фон І + К180 98 96 86 93
Фон І + К210 98 97 87 94
Фон Р120К120 - фон ІІ 90 91 81 87
Фон ІІ + К30 92 92 82 89
Фон ІІ + К60 95 96 86 92
Фон ІІ + К90 96 95 85 92
Фон ІІ + К120 97 97 87 94
Фон ІІ + К150 97 98 88 94
Фон ІІ + К180 98 98 88 95
Фон ІІ + К210 98 97 87 94
НІР ф А 4,6 4,5 4,2
НІР05 за факторами ^ 24 2 3 21
У середньому за три роки досліджень скловидність зерна пшениці ярої у варіанті без добрив становила 84% і зростала до 87-94% у варіантах із внесенням 30-210 кг/га д.р. азотних добрив на фоні Р60К60. Але цей показник також змінювався впродовж років досліджень. Так, у 2008 р. він коливався у межах 84-98%, у 2009 р. - 89-97, і в 2010 р -79-87%, що істотно порівняно з НІР05=4,2-4,6. Скловидність зерна пшениці ярої за внесення азотних добрив була подібною при вирощуванні її на фоні Р120К120, де цей показник майже ні відрізнявся і коливався у межах 85-94%.
Отже, в результаті проведених досліджень встановлено, що врожайність зерна пшениці ярої істотно змінюється від погодних умов вегетаційного періоду. Пшениця яра найкраще реагує на внесення азотних добрив, порівняно з фосфорними та калійними. Але найкраще реагує на внесення К60-90 на фоні Р60К60, подальше збільшення норми азотних добрив та фону не забезпечує істотного зростання врожаю зерна.
Зерно пшениці ярої характеризується високим вмістом білка та високою скловидністю. Встановлено, що вміст білка та скловидність залежать від особливостей погодних умов упродовж вегетаційного періоду. Низька вологість повітря, висока температура та дефіцит вологи в ґрунті впродовж вегетації сприяють підвищенню вмісту білка в зерні порівняно з більш вологим вегетаційним періодом. Ці показники можуть бути суттєво покращені оптимізацією умов азотного живлення.
Список використаних джерел
1. Сайко В.Ф. Наукові системи введення зернового господарства / В.Ф. Сайко, М.Г. Лобас, І.В. Яновський. - К.: Вища школа, 1994. - 336 с.
2. Панченко І.А. Вплив фонів живлення на якість зерна м’якої пшениці / І.А. Панченко // Вісник Харківського ДАУ. - 2001. - №1. - с. 207-210.
3. Шевченко О.І. Особливості в агротехнології ярої пшениці / О.І. Шевченко // Інноваційні
напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва. Тези 3-ої Міжнародної наукової конференції 20-22 червня 2006 р. - Інститут рослинництва
ім. В.Я. Юр’єва. - 2006. - С. 191-193.
Приведены данные исследований влияния разных норм удобрений и погодных условий на формирование урожайности и качества зерна пшеницы яровой.
Investigations of results of effect of different standards of fertilizers оп a yield capacity and quality of grain of spring wheat.
УДК 626.432:633.31
ВПЛИВ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ВОДОСПОЖИВАННЯ ЛЮЦЕРНИ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ
В.П. КИРИЛЮК, кандидат сільськогосподарських наук
Вивчали водоспоживання люцерни в залежності від вологозабезпеченості вегетаційного періоду. Оцінено вплив агроекологічних факторів на режим вологості чорнозему опідзоленого і водоспоживання люцерни.
Врожайність культур багато в чому визначається величиною їх водоспоживання. У зв’язку з цим виникає потреба теоретичного обґрунтування проблеми підвищення ефективності використання водно-земельних ресурсів в умовах лісостепової зони України, де частка атмосферних опадів у структурі необхідного забезпечення вологою є досить високою, проте дуже часто недостатньою [1].
Будучи складним об’єктом дослідження, водоспоживання характеризується сукупністю діючих у часі процесів використання, нагромадження, розподілу і перетворення ґрунтової вологи, її взаємодії з іншими природними тілами під дією зовнішніх природних і меліоративних факторів [2].
Створення оптимальних умов для розвитку рослин люцерни потребує врахування компонентів зовнішнього середовища, що впливають також на формування водоспоживання. Тому необхідно розробити визначену сукупність проміжних оцінок формування водоспоживання люцерни, що відбувається під дією природних і меліоративних заходів як в різні щодо вологозабезпеченості періоди вегетації за різних способів його оптимізації [3].
