CC BY
20
Теорiя i практика правознавства. — 2019. - Вип. 2 (16) ISSN 2225-6555
УДК 347.963 doi: 10.21564/2225-6555.2019.16.186036
ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРОКУРОРА В ЦИВ1ЛЬНОМУ ПРОЦЕС1 В УМОВАХ СУЧАСНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Тимошевська 1рина nempiena,
канд. юрид. наук, асистент кафедри цившьного процесу, Нацюнальний юридичний ушверситет ¡мет Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харюв e-mail: coldsmell@gmail.com ORCID 0000-0002-9645-8619
Здтснено хрунтовний анал1з нормативно-правових акт1в, що регулюють питання правового статусу прокурора в цившьному процеЫ, досл1джено положення судовог практики та науковог доктрини. Розглянуто правовий статус прокурора як учасника цившьного процесу, акцентовано увагу на новелах втчизняного законодавства з даног проблематики, зокрема, проаналгзовано положення як специального, так i загального законодавства з аргументащею негативних чи позитивних змт. Визначено основы права та обов 'язки прокурора згiдно з новтшм цившьним процесуальним законом.
Ключов1 слова: статус прокурора в цившьному процеа; цившьне судочинство; учасники цившьного процесу; представництво в цившьному процесс
^J I 1 /». / J \ \\ _ ■/ /ЯП \ \ \
Постановка проблеми. Метою проведения в Укра1'ш конституцшно!
ft- г \ \\ /// II / ц/^ч /
реформи у сфер1 правосуддя та реформування втчизняного цившьного процесуального законодавства визначено шдвищення ефективност цившьного судочинства та узгодження його з м1жнародними стандартами справедливого правосуддя.
Анал1з останшх досл1джень i публжацш. Питанням правового статусу
Г/1П C7 n f"
прокурора в цившьному процес присвятили сво! працi таю вчеш, як G. Безкровний, В. Бонтлаб, О. Нестерцова-Собакарь i М. Стефанчук. Однак комплексне дослiдження з дано! проблематики за новим законодавством Укра!ни в умовах реформування системи судочинства нар^ не проводилося, що й обумовило його актуальнють i визначило мету статл.
Виклад основного матерiалу. 14 жовтня 2014 р. було прийнято Закон Укра1ни «Про прокуратуру» (дай - Закон), в основу якого покладено насамперед стандарти Ради Свропи, досвщ функцiонування прокуратури в
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. - Issue 2 (16) ISSN 2225-6555
кра!нах-членах Свропейського Союзу (СС), а також висновки та рекомендацп Венещансько! комюп щодо законопроеклв, пов'язаних i3 реформуванням прокуратури Укра!ни. Зокрема, у ст. 23 Закону визначено тдстави та межi представництва штерешв громадянина або держави в суд^ форми тако! дiяльностi та вщповщш повноваження, а в ст. 24 - розмежування компетенцп прокурорiв рiзного рiвня [2].
З прийняттям цього Закону та внесенням вщповщних змiн до процесуального законодавства Укра!ни певним чином було трансформовано i механiзм реаизацп прокуратурою функцп представництва штерешв держави i громадянина в суд^ Це зумовлюе необхiднiсть проведення науковцями додаткових дослщжень загальнометодологiчних питань правового статусу прокуратури як суб'екта реаизацп функцп представництва iнтересiв громадянина або держави в судi [1, с. 115].
З огляду на те, що система функцш прокуратури визначаеться
/ lAjis^ \\ V j) \ JJ 11 /^гиааУ' /Л \ Конститущею Укра!ни, потребуе аналiзу i правова природа представництва
прокурором штерешв громадянина або держави в судi як конституцшно!
1 I и I I 4\ \ \
функцп прокуратури.
^^ и \ 1\ н" \ \\ \ j / ££ / / /
Так, вiдповiдно до ст. 23 Закону пiдставами представництва прокурором штерешв держави е порушення або загроза !х порушення, якщо захист цих штерешв не здiйснюе або неналежним чином здiйснюе орган державно! влади, орган мюцевого самоврядування чи шший суб'ект владних повноважень, до компетенцп якого вiднесенi вiдповiднi повноваження, а також у разi вщсутност такого органу. Водночас не допускаеться здшснення прокурором представництва в судi iнтересiв держави в особi державних компанiй, а також у правовщносинах, пов'язаних iз виборчим процесом, проведенням референдумiв, дiяльнiстю Верховно! Ради та Президента Укра!ни, створенням i дiяльнiстю засобiв масово! шформацп, полiтичних партiй, релiгiйних органiзацiй, оргашзацш, що здiйснюють професiйне самоврядування, та шших громадських об'еднань [3].
Вщповщно до нових процесуальних положень здшснення прокурором
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 2 (16) ISSN 2225-6555
представницько!' функцп в судi вже не пов'язуеться з конституцшною дефшщею «у виключних випадках». Тепер, як це було i в попередшх кодексах, прокурор може представляти iнтереси держави в судi «у визначених законом випадках». Окрiм того, вщповщно до положень ч. 3 ст. 56 ЦПК Украши прокурор може вступити у справу «за своею шщативою», провадження в якш вiдкрито за позовами iнших ошб. Таким чином, iз введенням вказаних змш процесуальне законодавство закрiпило по суп необмежене право прокурора на вступ у справу, що формально не вщповщае вимогам п. 3 ст. 131-1 Конституцп Украши, яка передбачае можливють здiйснення прокуратурою представницько!' функцп лише у виключних випадках i в порядку, що визначеш законом. Цi конституцiйнi вимоги в новому кодекс наразi не е врегульованими.
Пщ «виключними випадками» можна розумiти як конкретнi ситуацп, що прямо визначеш в закош (в теорп - так званий «закритий перелiк пiдстав представництва»), так i сукупнiсть загальних критерпв, якi нададуть прокурору можливють самостшно визначити певну представницьку ситуацш як виключну (так званий «вщкритий перелiк»).
7 г. I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
У зв'язку з цим М. М. Стефанчук наголошуе, що поняття «виключнi
\ \\ \ I ft" ' \\\ ^И /// Л /I / у / ft^s /
випадки» може бути динамiчним i визначатися «вiдкритим перелiком», тобто
перелш виключних випадкiв не може бути сформований заздалегiдь, а мае
визначатися ситуативно, вщповщно до порушених публiчних iнтересiв, якi
потребують захисту в конкретний юторичний перiод [1].
У системi прокурорських представницьких заходiв ЦПК передбачено
^/7/П{7ПГ1
спецiальне правило (абзац), за яким прокурор, звертаючись до суду в штересах держави, в позовнш та iншiй заявi (скарзi) мае обгрунтувати, в чому полягае порушення iнтересiв держави, необхщнють !х захисту, визначенi законом тдстави для свого звернення до суду. Крiм того, вiн мае вказати орган, який уповноважений державою здшснювати вiдповiднi функцп у спiрних правовщносинах (ч. 4 ст. 56 ЦПК). У разi невиконання прокурором цих вимог суддя може застосовувати положення, як передбачеш (визначенi) ст. 185 ЦПК, а саме: залишити позовну заяву прокурора без руху й повернути и прокурору.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 2 (16) ISSN 2225-6555
Якщо провадження вщкриваеться за позовною заявою, поданою прокурором в штересах держави в особi органу, уповноваженого здiйснювати функцiï держави в стрних правовiдносинах, цей орган набувае статусу позивача. Якщо такий орган вщсутнш або не мае повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначае про це в позовнш заявi й набувае вже статусу позивача (абз. 2 ч. 5 ст. 56 ЦПК).
З цього приводу заслуговуе на увагу окрема думка Суддi Касацшного цившьного суду у складi Верховного Суду В. I. Крата у справi № 607/1557/17 вщ 06.06.2018 р., що прокурор набувае право на представництво, якщо вщповщний суб'ект владних повноважень не здшснюе захисту або здшснюе його ненадежно.
Зокрема, В. I. Крат зазначае, що «не здшснення захисту» проявдяеться в усвщомленш пасивнш поведшщ уповноваженого суб'екта владних
/¿гД^иГ III VA К*
повноважень - вш усвiдомдюе порушення штерешв держави, мае вiдповiднi
/ /л V vrHsÄ \\ )) / / iwrai /Л \
повноваження для ï^ захисту, аде всупереч цим iнтересам за захистом до суду
лт
не звертаеться. У свою чергу «здшснення захисту неналежним чином»
1 I и I I AW
проявляеться в активнiй поведшщ (сукупност дiй та рiшень) даного суб'екта,
^^ u \ 1\ н" \ \\ \ j //£ / / /
спрямованiй на захист iнтересiв держави, але яка е неналежною. Крiм того, «неналежшсть» захисту може бути визнана з огляду на встановлений порядок захисту штерешв держави, який серед шшого включае в себе досудове з'ясування обставин порушення штерешв держави, обрання способу ï^ захисту та ефективне здiйснення процесуальних прав позивача.
Захищати iнтереси держави мають вiдповiднi суб'екти владних повноважень, а не прокурор. Для того, щоб шгереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконуе субсидiарну роль, замiнюе в судовому провадженш вiдповiдного суб'екта владних повноважень, який, всупереч вимог закону, не здшснюе захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен зазначити (а суд перевiрити) причини, що перешкоджають захисту шгерешв держави належним суб'ектом, i як е тдставами для звернення прокурора до суду [4].
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 2 (16) ISSN 2225-6555
У ршенш Конституцшного Суду Украши вщ 08.04.1999 р. у справi № 1-1/99 щодо поняття «iнтереси держави» наголошено, що державш iнтереси закрiплюються як нормами Конституцп Украши, так i нормами шших правових актiв. 1нтереси держави вiдрiзняються вiд iнтересiв iнших учасникiв суспшьних вiдносин. В основi перших завжди е потреба у здiйсненнi загальнодержавних (полiтичних, економiчних, соцiальних та шших) дш, програм, спрямованих на захист суверенитету, територiальноi цiлiсностi, державного кордону Украши, гарантування ii державноi, економiчноi, iнформацiйноi, екологiчноi безпеки, охорону землi як нацiонального багатства, захист прав ушх суб'ектiв права власностi та господарювання тощо [7, п. 3].
Суд зазначив, що штереси держави можуть зб^атися повнiстю, частково або не зб^атися зовсiм з штересами державних органiв, державних пiдприемств та оргашзацш чи з iнтересами господарських товариств з часткою державно!'
/ г?^пС/ \\\ У \ Г / \ I vx\ V» \
власност у статутному фондi. Проте держава може вбачати сво! штереси не тшьки в !х дiяльностi, але й у дiяльностi приватних шдприемств, товариств [7, п. 4].
/ ri / i/X \\ кг» гjprfiSy /1 N\\ \ \
G. Безкровний з цього приводу зазначав, що оскiльки «iнтереси держави»
^ V \ 1 Я ' \\\ \ ' /// ; f' I ^
е оцiночним поняттям, то прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостшно визначае з посиланням на законодавство, на пiдставi якого подаеться позов, в чому саме вщбулося чи може вщбутися порушення матерiальних або iнших iнтересiв держави, обгрунтовуе у позовнiй заявi
необхщшсть !х захисту та зазначае орган, уповноважений державою
^/7/П{7ПГ1
здшснювати вщповщш функцп у спiрних вiдносинах [5, с. 33].
Необхщшсть судового захисту штерешв держави саме прокурором вщ iменi суб'екта владних повноважень мае бути обгрунтована i пiдтверджена належними доказами. За вiдсутностi належних шдстав для звернення прокурора до суду скарга шдлягае поверненню. Таким е висновок Верховного Суду Украши в результат перевiрки касацiйноi скарги прокурора на постанови судiв нижчих шстанцш за позовом фiзичноi особи до районно1' державно1' адмiнiстрацii про визнання протиправним та скасування розпорядження (справа
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 2 (16) ISSN 2225-6555
№ 822/1169/17 вщ 19.07.2018 р.) [6].
Прокурор обгрунтував потребу звернутися з касацшною скаргою необхщшстю захистити порушен штереси держави при розпорядженш земельною дiдянкою державноï форми вдасностi, яку, за доводами прокурора, незаконно передано у власнють позивачу для ведення особистого селянського господарства iз земель сiдьськогосподарського призначення державноï вдасностi, розташованоï за межами населених пунклв. Прокурор вказав на вщсутшсть реагування на судове ршення з боку РДА, яка уповноважена державою здiйснювати вiдповiднi функцiï у стрних правовщносинах.
У резудьтатi Верховний Суд у складi суддi-доповiдача Касацшного адмшютративного суду, перевiривши касацiйну скаргу, дшшов висновку, що пiдстав для звернення прокурора до суду в штересах держави немае, а вказана скарга тдлягае поверненню.
\ I / \ / \ III VA X» \
Зокрема, у рiшеннi зазначено, що участь прокурора в судовому процес в
/ V ^ )) 11 ILré /{У 'л \
адмiнiстративних судах можливе за умови, ^м iншого, обгрунтування пiдстав
для звернення до суду, а саме повинно бути доведено нездшснення або
1 ^^^ I I I I Л \\
неналежне здiйснення захисту iнтересiв держави у спiрних правовщносинах
W \ Il /,'"■ \ \\ \ \ //£ \ / / ' S LY^S
суб'ектом влади, до компетенцiï якого вiднесенi вiдповiднi повноваження, або тдтверджено вiдсутнiсть такого органу (частини 3, 4 ст. 53 КАС Украши, ч. 3 ст. 23 Закону Украши «Про прокуратуру»).
Суд пояснюе, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'ектом звернення до суду i замшювати належного суб'екта владних повноважень, який може i бажае захищати штереси держави.
Щоб штереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконуе субсидiарну роль, замшюе в судовому провадженш вщповщного суб'екта владних повноважень, який вщсутнш або всупереч вимог закону не здшснюе захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевiрити) причини, яю перешкоджають захисту штерешв держави належним суб'ектом i яю е тдставами для звернення прокурора до
суду [6].
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 2 (16) ISSN 2225-6555
Шдставою для представництва прокурором штерешв держави в судi е належне обгрунтування, тдтверджене достатнiми доказами, зокрема, але не виключно, повщомленням прокурора на адресу вiдповiдного суб'екта владних повноважень про звернення до суду вщ його iменi, вщповщними запитами, а також копiями документа, отриманих вiд суб'екта владних повноважень, що свiдчать про наявнють шдстав для такого представництва.
Суд врахував, що, вщповщно до усталено1' практики Свропейського суду з прав людини, сторонами судового розгляду е позивач i вщповщач, якi мають рiвнi права, включаючи право на юридичну допомогу. Шдтримка прокуратурою однiеi зi сторiн може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих ошб, якi вважаються не здатними захистити сво! штереси самостiйно, або в разi, якщо правопорушення зачiпае велику кiлькiсть людей, або якщо вимагають захисту реальш державнi iнтереси або майно. ССПЛ неодноразово звертав увагу на участь прокурора в судi на бощ однiеi зi сторiн як обставину, що може впливати на дотримання принципу рiвностi сторш [6].
/ fW J/X \\ Kl » гJprfiSy /ЙЯ\\ \ и \
Так, у рiшеннi ССПЛ «Фарейра Алвеш проти Португалп» вiд i\ \ \ : \\\ \ ' /// f' I
21.06.2007 р. прокурор брав участь у цивiльному процесi щодо спору з приводу
здшснення батькiвських прав i, надаючи суду докази на шдтвердження сво!
правово1' позиц^', не давав змоги ознайомитися з ними шшш сторош. ССПЛ
констатував порушення ч. 1 ст. 6 Конвенцп, вказавши, що справа, яка
розглядаеться судом, е досить делжатною, оскшьки вимагае захисту, в першу
^/7/П{7ПГ1
чергу, штерешв дитини, i оскiльки повноваження прокурора, з огляду на покладеш на орган функцп, дають змогу здшснювати вплив на рiшення суду у цш справi, його поведшка мае вiдповiдати принципу змагальностi, який передбачае змогу сторш знати та коментувати вш докази, заяви, надаш суду навпъ незалежною посадовою особою з метою здшснити вплив на ршення
суду [10].
Тобто участь прокурора в цившьному процесi в певних випадках, як-от захист штерешв держави, незахищених категорiй громадян, або в тих випадках,
коли вщповщним правопорушенням зачшаються штереси значноï кшькосл громадян, е виправданою за умови дотримання принципу рiвностi, змагадьностi сторiн, пропорцшност якi, своею чергою, забезпечуються детальною, чггкою регдаментацiею поведiнки прокурора, а саме встановленням вичерпного передiку тдстав та розширеного передiку умов участ^ що забезпечувало б виконання вимоги щодо виключност повноважень, субсидiарностi ролi прокурора, закрiпдення за прокурором рiвних прав та однакових з шшою стороною обов'язкiв, що вiдповiдають процесуальному статусу з метою недопущення встановлення прившейованого статусу прокурора у цившьному процесi.
Особдивiсть процесуального статусу прокурора полягае в тому, що,
дотримуючись принцитв незалежност судiв та рiвностi сторiн процесу,
прокурор висловлюе свою правову позицш та вчиняе процесуальш дп
самостiйно, незалежно вiд волi iнших учасникiв процесу. Це гарантуе
/ /л ЛАГлА. \\ I лД \
забезпечення захисту державних iнтересiв у разi зловживань своïми
процесуальними правами державних оргашв, якi й повинш захищати державу.
i ^^^ i 11 i AW
На сьогоднi чинним процесуальним законодавством та Законом Украши
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ //£ / / '/
«Про прокуратуру» передбачено, що прокурор мае рiвнi, поряд з iншими учасниками судочинства, права. Представництво прокурором штерешв держави не закшчуеться пiсдя постановлення судом остаточного ршення у справi, набрання ним законно!' сили. Адже для реального поновлення законност законодавством передбачено завершальну стадш судового провадження -виконавче провадження (ст. 1 Закону Украши «Про виконавче провадження»).
У ршенш у справi «Янголенко проти Украши» (справа № 14077/05 вщ 10.12.2009 р.) Свропейський суд з прав людини зазначив, що провадження у судi та виконавче провадження е вщповщно першою i другою стадiями загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не мае бути вщокремлене вщ судового, i щ обидва провадження мають розглядатись як цшсний процес [8].
Вщповщно до ст. 14 Закону Украши «Про виконавче провадження» [9]
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 2 (16) ISSN 2225-6555
прокурор е учасником виконавчого провадження. У п. 2 ч. 1 ст. 26 цього Закону передбачено, що виконавець розпочинае примусове виконання ршення на пiдставi виконавчого документа за заявою прокурора у разi представництва штерешв громадянина або держави в судт
Подаючи заяву до оргашв Державно1' виконавчо1' служби про примусове виконання судового ршення, прокурор представляе штереси стягувача (фактично виступае його представником) i надалi зобов'язаний ефективно використовувати права сторони, передбачеш ст. 19 Закону Украши «Про виконавче провадження»: це право на ознайомлення з матерiалами виконавчого провадження; участь у вчиненш виконавчих дш; оскарження ршень, дш або бездiяльностi державного виконавця вщповщному керiвнику державно1' виконавчо1' служби чи до суду тощо.
Безсумшвно, що сучасш правовi реалп потребують орiентацii не лише на
/ fiCs И1 / l\ / \ II \
формалiзм цивiльного процесуального регулювання, а й, що не менш важливо, на бiльш фундаментальш для ефективного судочинства цiнностi - оргашчну iмплементацiю загальновизнаних норм i принципiв у сферi правосуддя, таких
/г- I ' \ \\ \___ ) //Я
як право на судовий захист, право на справедливий судовий розгляд, принцип
\ ^i* \\ \ I ¡(' " \ Х\ vt Г /// /I / /
правово1' визначеностi тощо. ЦПК Украши в новш редакцп е саме таким i тому
потребуе осмислення певно1' реконструкцп цивiльного судочинства i нового
погляду на сферу цившьного процесу.
Висновки. Правовий статус прокурора у цивiльному процесi
визначаеться вiдносинами функцiонального процесуального представництва, в
^/7/П{7ПГ1
межах якого прокурор може представляти державу або особу за умови попереднього тдтвердження судом наявност обгрунтованих пiдстав для участ прокурора у цивiльному процесг Реформування системи судочинства в Укра1ш передбачае звуження повноважень прокуратури щодо участ у цивiльному судочинствi та мае на мет недопущення формування прившейованого процесуального статусу прокурора у цившьному процесi. Отже, звуження правового статусу прокурора в цившьному процес вщповщае принципу диспозитивностi в цившьному судочинства
Список лггератури
1. Стефанчук М. М. Напрями вдосконалення процесуального статусу прокурора як суб'екта реал1зацп функцп представництва штереав громадянина або держави в судг Науковий в1сник Ужгородського нацюнальногоушверситету. 2015. № 2. С. 115-121.
2. Про прокуратуру : Закон Украши вщ 14.10.2014 р. № 1697-VIL В1домост1 Верховно'1 Ради Украши. 2015. № 2-3. Ст. 12.
3. Цившьний процесуальний кодекс Украши: науково-практичний коментар / за заг. ред. д.ю.н., проф., акад. Академп наук вищо'1 школи Украши М. М. Ясинка. Кшв : Алерта, 2018. 604 с.
4. Окрема думка Судд1 Касацшного цившьного суду у склад1 Верховного Суду Крата В. I. вщ 06.06.2018 р. у справ1 № 607/1557/17, провадження № 61-17407св18, СДРСРУ № 74659804. URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/84355257/ (дата звернення: 06.06.2019).
5. Безкровний С. Представництво прокурором штереав громадянина або держави у суд1 в сучасних умовах. Науковий часопис Нацюнальног академИ прокуратури Украши. 2016. № 2, ч. 1. С. 28-36. URL: http://www.chasopysnapu.gp.gov.ua/chasopys/ua/pdf/10-2016/01/bezkrovnyj.pdf (дата звернення: 06.06.2019).
6. Участь прокурора в суд1 на бощ одше'1 з1 сторш е обставиною, що може впливати на дотримання принципу р1вносп сторш. URL: https://court.gov.ua/press/news/539817/ (дата звернення: 06.06.2019).
7. Р1шення Конституцшного Суду Украши вщ 08.04.1999 р. у справ1 № 1-1/99. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-99/ed20130609/stru2 (дата звернення: 06.06.2019).
8. Справа «Янголенко проти Украши» (Заява № 14077/05) Свропейський суд з прав людини, М1жнародш суди; Р1шення, Справа вщ 10 грудня 2009 року. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/974_533 (дата звернення: 06.06.2019).
9. Про виконавче провадження : Закон Украши вщ 2 червня 2016 року № 1404-VIII. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (дата звернення: 06.06.2019).
10. Р1шення Свропейського суду з прав людини «Ферейра Алвеш проти Португалп» № 25053/05 вщ 21.06.2007 р. URL: http://docs.pravo.ru/document/view/15794600/12862205/ (дата звернення: 06.06.2019).
References
1. Stefanchuk, M.M. (2015). Napriamy vdoskonalennia protsesualnoho statusu prokurora yak subiekta realizatsii funktsii predstavnytstva interesiv hromadianyna abo derzhavy v sudi. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, 2, 115-121 [in Ukrainian]
2. Pro prokuraturu: Zakon Ukrainy vid 14.10.2014 r. № 1697-VII. (2015) Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Supreme Council of Ukraine, 2-3, art. 12 [in Ukrainian]
3. Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy: naukovo-praktychnyi komentar. M.M. Yasynok (Ed.). (2018). Kyiv: Alerta [in Ukrainian]
4. Okrema dumka Suddi Kasatsiinoho tsyvilnoho sudu u skladi Verkhovnoho Sudu Krata V. I. vid 06.06.2018 r. u spravi № 607/1557/17, provadzhennia № 61-17407sv18, YeDRSRU № 74659804. URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/84355257/.
5. Bezkrovnyi, Ye. (2016). Predstavnytstvo prokurorom interesiv hromadianyna abo derzhavy u sudi v suchasnykh umovakh. Naukovyi chasopys Natsionalnoi akademii prokuratury Ukrainy - Scientific journal of the National Academy of Public Prosecutor of Ukraine, 2, ch. 1, 2836. URL: http://www.chasopysnapu.gp.gov.ua/ chasopys/ua/pdf/10-2016/01/bezkrovnyj.pdf [in Ukrainian].
6. Uchast prokurora v sudi na botsi odniiei zi storin ye obstavynoiu, shcho mozhe vplyvaty na dotrymannia pryntsypu rivnosti storin URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75424056 [in Ukrainian].
7. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 08.04.1999 r. u spravi № 1-1/99. URL:
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 2 (16)
ISSN 2225-6555
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-99.
8. Sprava «Yanholenko proty Ukrainy» (Zaiava № 14077/05) Yevropeiskyi sud z prav liudyny, Mizhnarodni sudy; Rishennia, Sprava vid 10.12.2009 r. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/974_533 [in Ukrainian]
9. Pro vykonavche provadzhennia: Zakon Ukrainy vid 02.06.2016 r. № 1404-VIII. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19.
10. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny «Fereira Alvesh proty Portuhalii» № 25053/05 vid 21.06.2007 r. URL: http://docs.pravo.ru/document/view/15794600/12862205/.
Тимошевская И. П., канд. юрид. наук, ассистент кафедры гражданского процесса, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: coldsmell@gmail.com ; ORCID ID 0000-0002-9645-8619
Правовой статус прокурора в гражданском процессе в условиях современного законодательства
Проанализированы нормативно-правовые акты, регулирующие вопросы правового статуса прокурора в гражданском процессе, положения судебной практики и научной доктрины. Рассмотрен правовой статус прокурора как участника гражданского процесса, акцентировано внимание на новеллах отечественного законодательства по данной проблематике, в частности, проанализированы положения как специального, так и общего законодательства с аргументацией негативных или позитивных изменений. Определены основные права и обязанности прокурора согласно новому гражданскому процессуальному закону.
Ключевые слова: статус прокурора в гражданском процессе; гражданское судопроизводство; участники гражданского процесса; представительство в гражданском процессе.
\ и гЛ А \\ //Z-. /\ W //
Timoshevska I. P., PhD in Law, Assistant of the Department of Civil Process, Yaroslav
Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: coldsmell@gmail.com ; ORCID 0000-0002-9645-8619
The legal status of the prosecutor in modern civil proceedure
The constitutional reform in the sphere of justice and further reform of civil procedure legislation are aimed at improving the efficiency of civil proceedings and bringing it into line with international standards of fair justice, which resulted in significant changes in the legislative regulation of classical civil procedures, as well as the introduction of new institutions of civil procedure law.
The article presents a detailed analysis of modern legislation, which regulates the issue of the legal status of the Prosecutor in civil proceedings, the provisions of judicial practice and scientific doctrine are studied thoroughly. The author focuses on the novelties of the domestic legislation governing the legal status of the prosecutor in the civil process, in particular, the author analyzes the provisions of both special and general legislation with the argument of negative or positive changes. The basic rights and obligations of the prosecutor are determined in accordance with the latest civil procedural law.
The legal status of the Prosecutor in civil proceedings is determined by the relations of functional procedural proxyship, when the Prosecutor may stand for the state or an individual, subject to the preliminary confirmation by the court of the existence of reasonable grounds for the participation of the Prosecutor in civil proceedings. The reform of the judicial system in Ukraine provides for a narrowing of the powers of the Prosecutor's office to participate in civil proceedings and is aimed at preventing the formation of a privileged procedural status of the Prosecutor in civil proceedings. Consequently, the narrowing of the legal status of the Prosecutor in civil proceedings corresponds to the principle of dispositivity in civil proceedings.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 2 (16) ISSN 2225-6555
Keywords: civil proceedings; the status of the Prosecutor in civil proceedings; participants in civil proceedings; proxyship in civil proceedings.
Hadiurnrn dopedKornziï 20.09.2019 p.
