CC BY
37
ТРАНСКУЛЬТУРНИЙ ПРОСТ1Р НАУКОВОГО ЖИТТЯ
УДК: [1(091)-"03"+"321"](061.3)
Ольга ГОМ1ЛКО
ПОВЕРНЕННЯ АР1СТОТЕЛЯ: СВ1ТОВИЙ Ф1ЛОСОФСЬКИЙ КОНГРЕС«Ф1ЛОСОФ1Я АР1СТОТЕЛЯ»
(Афiни, 9-15 липня 2016 р.)
Процес ствердження nостматерiальних цт-ностей вимагае посилення позицш розуму. Саме в цей складний та суперечливий час вiдбуваеться повернення Арктотеля, щоб навчити людство ефективно користуватися розумом — 1з тим, аби правильно дiяти задля досягнення щасливого життя. Вiдродження ттересу до думки Арктотеля означае вiдновлення його статусу як вчителя та вiдмову вiд сприйнят-тя його як опонента. Проведення свтового фыософського конгресу «Фiлософiя Арктотеля», котрий вiдбувся 9-15липня 2016року в ГрецП, знаменуе важли-вий крок у цьому проце^. Стаття не претендуе на те, щобусебiчно висвтли-ти змкт роботи конгресу. Мета и написання — викласти власт враження вiд участi в конгреЫ та заохотити дискуст щодо нашого фыософського життя.
К^^^о^^ слова: Арктотель, свтовий конгрес, розум, рацюнальнкть, сучас-нкть, фiлософiя.
Вступ, або Чому нам потрiбен Арктотель?
Сучасний свгт стршко змшюе себе. Ще донедавна ця фраза означала карколомн перетворення шд потужним впливом новгтшх технологш, посилення глобал1зацп та лiберально-демократичних свобод. Зазвичай за-грози свiтовi вбачали в технократичному майбутньому як виклику тради-цшним гуманктичним цшностям. Упм, нитшш змши свпу виявляють себе не так у передвюниках постгуманiзму чи трансгуманiзму майбутньо-го, як у намаганш минулого зберегти себе. Брексiт, президентська компа-н1я в США, криза 6С, в1йськова агрес1я Роси в УкраМ та Сири на тл1 роз-гулу м1жнародного тероризму 1Д1Л свщчать про потужну реакц1йну хви-лю сучасностi. З острахом спостерггаемо, як зшшлися в клiнчi традицшне iндустрiальне суспшьство та нова електронна епоха. Ще зовсiм недавно здавалося, що процес вилснення новiтнiми технолопями традицiйних форм життя став незворотЩм. Утiм, останн1 поди св1тово1 юторп свiдчать про загрозливу тiнь реваншу минулого, про його намагання перешкодити людству змiнюватися та вдосконалюватись у пошуках щасливого життя.
Традицшне шдустргальне сусп1льство й далi опираеться приходу постшдус^ально1 епохи. Як у св1й час феодальний устр1й чинив отр iндустрiальному, так iндустрiальний тепер не хоче змиритися з настан-ням ново1 цивiлiзацiйноi доби з и постматерiальними цiнностями. Тра-дицiйнi уявлення про матер1альне як зас1б виживання та споживання втрачають св1й культуротворчий пр1оритет. Натом1сть цiнностi самови-раження, свободи та демократа! набувають цивiлiзацiйноi перспективи. Очевидно, що процес ствердження постматер1альних цiнностей вимагае посилення позицш розуму. Адже саме йому 1ндустр1альна епоха завдя-чуе своiм тр1умфом. А тепер вона вiдкрито зраджуе йому, тим самим ре-ашмуючи пригн1чену посиленням рац1ональност1 архаiку життя.
Саме в цей складний та суперечливий час вiдбуваеться повернення Великого Стаирита. Незважаючи на вiдстань у дв1 з половиною тисяч1 рок1в, Ар1стотель може навчити людство ефективно користуватися ро-зумом, аби правильно д1яти задля досягнення гiдного життя. 6 надш, що користаючись його порадами та укршлюючи власний розум, ми зможе-мо подолати виклики. Бо ж Ар1стотель - це мислитель, вчення котрого спрямоване на конкретну практику життя. А тому звернення до нього не мае хронолоичних та культурних обмежень. Апелюючи до людськоi ра-ц1ональност1, Аристотель вчить нею правильно користуватися, показуе и переваги у справ1 вдосконалення людського життя. Вiн також застер1гае вiд недбалого ставлення до не^ Час захисту розуму настав. А надшншо-го радника в цьому питанн1, н1ж Ар1стотель, год1 шукати.
Думку Ар1стотеля, що вс1 люди за своею природою прагнуть знати, унаочнено його життевим досвщом. Ар1стотеля заслужено вважа-ють одним 1з найб1льш впливових та р1зноб1чних мислителiв ус1х часiв. Його внесок у р1зш галуз1 знань важко переоцiнити. А про так1 дисци-пл1ни, як-от ф1зика, логiка, метаф1зика, поетика, етика, пол1тика чи то бюлопя, ми можемо говорити завдяки Ар1стотелю. Саме з його шенем пов'язують ix виникнення. Ф1лософська школа, яку заснував Ар1стотель 1 яка стала вщомою шд назвою Лжей (або Лщей), дае нам зразок того, як ф1лософ1я може служити практищ життя. Аристотель, спираючись на думку своix попередникiв про те, що знання про довколишнш свгт мож-лив1, йде дал1. В1н доводить, що знати д1йсн1сть - означае виявляти сут-ностг або природу конкретних речей. Це був р1шучий крок. Адже й для досократикв, г для Ар1стотелевого вчителя Платона знання постають як уявлення про першопочаток сущого або про едину субстанц1ю. Тож не дивно, що в Л1кт народилися не лише знамении ф1лософськ1 iдеi, але й виникли такг звичнг нам феномени, як зоопарк та ботатчний сад.
Головне, чого вчить Аристотель - це те, що ф1лософська думка мае бути корисною для життя. А це означае, що вона мае виходити з його
можливостей та сприяти найповншш ïx реалiзацiï на благо життя. Удо-сконалення людського розуму, на його думку, можливе через практику життя. Бо знання, вадрват в1д реалiй повсякденностi життя, нерiдко стають причиною розчарувань та людських страждань. Така практична орieнтацiя фiлософiï Арктотеля робить його близьким до потреб людей незалежно в1д iсторичноï епохи та культурноï традицiï.
Наприклад, Арктотель належить до найб1льш пошанованих у к-ламському св1т1 европейських мислител!в. Значну к1льк1сть його твор1в перекладено арабською мовою. Середньовiчнi iсламськi мислител1 го-ворять про Арiстотеля як про першого вчителя. Та й европейський св1т у середньовiччi в1дкрив твори Арiстотеля саме завдяки д1алогу з араб-ським св1том. Факт, що до дванадцятого столпгя Арктотель практично не був в1домий латитзованому Заходу, й повернувся до нього значною м1рою завдяки арабським перекладам його твор1в, св1дчить про те, що думка Арктотеля мае ресурс примирення Заходу та арабського свпу. I для сучасного свпу реал1зац1я цього ресурсу вкрай важлива.
Водночас, привабливкть ф1лософського спадку Арктотеля для хрис-тиянства перетворюе його, за словами Томи Аквшата, на Ф1лософа. Його твори надовго стають предметом тлумачень та коментар1в схо-ластичноï традиц1ï. Ут1м, значний вплив Арктотеля на середньов1чну культуру виявляе св1й зворотн1й б1к. Модерн мислител1 сприймають його вже як опонента. Як пише Е. Макнтайр, «те, що приховув Арк-тотель, вони (модерн мислител1 - О. Г.) побачили» (Макштайр, 2002: с. 124). Тод1 «сл1т оголосили про свою зрячкть» (там само), оголосили середт в1ки Темними вжами, а себе просвгтниками. Ут1м, вийшло на-впаки. Багато що в розумшш людськоï природи випало з ïxнього поля зору. А тому «будь-яка спроба зрозушти людську повед1нку за допомо-гою мехатстичного пояснення суперечила вченню Арктотеля» (Макнтайр, 2002: с. 127). Тож невипадково модерне мислення формуеть-ся у полемгщ з Арктотелем. Висновком цiеï полем1ки можна вважати слова Б. Рассела про те, що «трудно отдать должное историческому вкладу Аристотеля. Его нынешнее влияние настолько враждебно прояснению мышления, что уже трудно вспомнить, какой важный шаг он сделал по сравнению со своими предшественниками, включая Платона, и насколько поразительным до сих пор казался бы его вклад в логику, если бы этот вклад находился в постоянном развитии, а не стал, как это было в действительности, тупиком, за которым последовало более двух тысячелетий застоя» (Рассел, 1996: с. 21).
Ут1м, сучасш виклики цивЫзацп вкотре змушують звернутися до 1дей Великого Стаприта. Це необх1дно зробити тому, що, як зауважуе Е. Макштайр, «ми справд1 володкмо подобою морал1, ми продовжуе-
мо використовувати багато ключових виразiв. Але ми (значною мiрою, якщо не ц1лковито) втратили наше й теоретичне, i практичне розум1ння моралЬ> (Мак1нтайр, 2002: с. 11).
Ршення ЮНЕСКО: постать безперечного ушверсального значення
Тож слушний час для повернення Ар1стотеля настав не лише через його юв1лей. Як уже було зазначено, прагнення шдустр1ального сусп1ль-ства себе зберегти за рахунок зради цив1л1зац1йного верховенства розуму зумовлено модерною верс1ею останнього, у як1й розум постае у свош одном1рн1й 1постас1 як монополкт певного (природничо-наукового) типу знань. Для ще1 традицп Арктотель став опонентом, а не вчителем. Модерна ф1лософ1я з 11 ототожненням буття людини 1з одновим1рним розумом залишилася слшою до твор1в великого грецького мислителя про р1зноб1чш можливост1 розуму. Тож в1дродження щкавоста до думки Ар1стотеля означае ф1лософське прозр1ння модерност1, а в1дтак в1днов-лення статусу Великого Стаирита як вчителя та в1дмову в1д сприйняття його як опонента.
Р1шення 38-1 сесп Генерально1 конференций ЮНЕСКО оголосити 2016 р1к юв1лейним роком Арктотеля мобтзуе таку тенденц1ю, спону-каючи до уважн1шого вивчення його ф1лософського спадку. Низка р1з-номаттних заход1в в1дбулася п1д юв1лейними гаслами. По щлому свпу пройшли св1тов1 конгреси, колокв1уми, лекщ11. Як зазначаеться на сайт1 ЮНЕСКО, Арктотель допом1г сформувати 1нтелектуальне життя бвро-пи й закласти теоретичт п1двалини 1де1 демократа та встановлення кон-ститущонал1зму в бврот та США. В1н дос1 присутн1й у Зах1днш цивт-зацп як суттева складова 11 культурного спадку. Ут1м, його постать мае незаперечне ун1версальне значення для всього людства (див. UNESCO). Тож не дивно, що на заходах, присвячених юв1лею Арктотеля, брали участь ф1лософи, котр1 представляли р1зт ф1лософськ1 традицп та куль-тури. Об'еднувальним стрижнем ф1лософсько1 думки на таких заходах стала дов1ра до спадку грецького мислителя як до вчителя вс1х людей у 1хньому стремл1нн1 бути щасливими.
Свгговий фiлософський конгрес «Фiлософiя Арктотеля»
Саме такою атмосферою мет запам'ятався свгговий ф1лософський конгрес «Ф1лософ1я Арктотеля», котрий в1дбувся 9-15 липня 2016 року в Грецп. Його приймала школа фшософп Аф1нського нацюнального ун1верситету 1м. Каподистрп. Приблизно п1втисяч1 досл1дник1в творчос-т1 Арктотеля, серед яких 1 украшсью ф1лософи, були його учасниками. Конгрес у Аф1нах став одтею з визначних ф1лософських под1й, завдяки
axuM CBiTOBa ^moco^ctxa cnmtHoTa BigcBaTKyBana roBineftHuft pix Apic-ToTena, aKTya^i3yroHH Horo noBepHeHHa go cyqacHoro XHTra.
KpiM cBiToBoro xoHrpecy B A^max, y rpeuii Big6yBca me oguH cBiro-bhh ^inoco^ctKHH xornpec i3 Ha3Boro «2400 poxiB ApicToTena». Horo 6yno npoBegeHo y Coflomxax 23-28 TpaBHa 2016 poxy. Цiкaвo, mo Ha utoMy xoHrpeci 6y.ro oronomeHo npo 3HaxogxeHHa Micua noxoBaHHa ApicToTena. CaMe go 2400-1 pMHHui Big gHa Horo HapogxeHHa 3'acyBanoca, mo Moruna Be.HKoro ^inoco^a - TaM, ge BiH HapogHBca: y niBHMHiH rpeuii, y gaB-HboMaxegoHcbKoMy MicTi CTaripi, BigoMoMy B Ham qac ax ceno OniMniaga, po3TamoBaHe Henoganix Big ConoHmB. Ha uempaflbmH nnomi TyT Bucoqie BigoMa MoHyMeHTantHa cTaTya ApicToTena. ^e^EuA apxeonor KoHcTaTi-hoc CicMaHgic npHcBaTHB 25 poxiB po3xonxaM Ta gocnigxeHHro utoro Mic-ua. Ha xoHrpeci BiH 3aaBHB, mo HeMae npaMHX goxa3iB, axi cBigqaTt, mo ue Morula ApicTOTena, ane e BaroMi cBigqeHHa Ha xopHcTt Taxoi rinoTe3H. Ha xant, ^pamcL^x ^inoco^iB Ha xoHrpeci B ConoHixax He 6yno. Tox 3oce-pegxy yBary Ha nogii, y^acHHEDM xorpoi MeHi Bunana Haroga 6yrn.
KoHrpec Ta 6i3Hec
A^iHcbEHH HauioHantHHH yHiBepcmeT, xoTpuH npuHMaB xornpec «Oi-noco^ia ApicToTena» 2016 poxy, 6yB MicueM npoBegeHHa XXIII CBiToBoro ^inoco^cbxoro xoHrpecy B 2013 poui1. I gocBig ocTaHHtoro 3anumHBca He nume B cnoragax Horo yqacHuxiB. OpraHi3auiHHi HanpauroBaHHa nonepe-gHtoro xoHrpecy 6yno MaxcuMantHo BuxopucTaHo B npoBegeHHi ApicTo-тe.riвcbкoro xoHrpecy. ycnix xoHrpecy 2013 poxy BuaBHBca B 6axaHHi Horo y^acHuxiB noBepHyruca go A^rn i B 2016 poui. 3a3BuqaH ^inoco^cbx 3axogu He BBaxaroTt xoMepuiHHo nepcneктнвннмн. ydm, a Mana 3Mory Bxorpe nepe-xoHaTuca, mo cTapaHHo Ta axicHo mgroToBneHuH $iпoco$cbкнн 3axig Moxe nepeTBopuTuca Ha xaniTan, axufi gae ^inoco^cbOH cnintHoTi MoxnuBicTb 3anponoHyBaTu cycnintcTBy npнвa6flнвнн npoexr Maroqu Horo, ^inoco^aM Ha6araTo nerme 3HaHTu oxoqux ix nigTpuMaTu. Maftxe Bca po6oTa xoHrpecy 2016 poxy (noquHaroqu 3 groaftHy nporpaMu xoHrpecy) HaragyBana npo mu-HynuH. Tox MoxHa 3goragaTuca, mo ue cyTTeBo 3MeHmuno 3aTpaTu Ha Horo npoBegeHHa. XToct gopixHe, mo B Taxux noBTopeHHax MoxHa B6aqaTu 6pax xpeaTuBHocTi Ta hobu3hu. Ane mu nparHeMo BigBigyBaTu uixaBi Ta rapHo op-raHi3oBaHi ^inoco^cbm 3axogu. Tox axict noBTopeHHa, Bni3HaHi b nepe6iry utoro xoHrpecy, nepeTBoproBanuca Ha BigTBopeHHa rapHux BpaxeHt. A none-pegHiH gocBig yqacTi b xoHrpeci gaBaB MoxnuBicTt axHaftnoBHime oxonum nogii, xotpumu xornpec-2016, ax i xornpec-2013, 6yB gyxe HacuqeHuH. He
1 y utoMy 3axogi a Taxox 6pana yqacTt, npo mo Mana Harogy onyGnixyBaTu cTaTTro (guB. roMLreo, 2013).
полiнувались органзатори нав1ть виготовити ювшейн футболки з зобра-женням логотипу конгресу, а учасники !х активно розкуповували й соб1 на згадку, 1 як гарний сувенр. Як завжди, упродовж усього заходу тривав продаж книг, тож можна було придбати видання грецьких колег (пере-важно написан англiйською мовою).
Звичайно, зусиль самих лише фшософ!в для организаций заход!в на кшталт цього недостатньо. Створгашзаторами та партнерами конгресу «Ф1лосоФ1я Аристотеля», окр1м АФ1нського национального унiверситету, стали грецький парламент, мiнiстерство освети, Афшський нацюналь-ний технчний унiверситет, адмшктращя Аттики (адмiнiстративний регион Грецп, до складу якого належить територiя Афш), грецька теле-вiзiйна мережа ЕЯТ, а також мунiдипалiтет Аристотеля. А серед спонсоров арiстотелiвського конгресу бачимо нацюнальний банк Грецп та приватних ос16, котр1 виявилися небайдужими до спадщини античного философа. Важливо, що конгрес було проведено пщ егiдою президента Грецп Прокопуса Павлопулоса та президента К1пру Нiколаса Анастась адка. Безпосередн органзатори конгресу - грецьке фшософське това-риство, м!жнародна асоцiацiя грецько! фшософп, фшософське товари-ство К1пру, еллiнський органiзацiйний комитет. Як видно, згадан организаций та особистосп представляють р1зн1 сегменти Грецп та Кпру. Ут1м, !х об'еднання навколо постать Аристотеля продемонструвало прагнення суспшьства пiдтримувати ф1лософ1ю як социально значущу справу. Добре було б, якби украшсью фшософи також могли здшснювати таю про-екти. Але для цього потребна не лише !хня спроможнкть та квал^фжащя (про це нам також ще треба подбати), але й бажання суспшьства до-помагати. Прикро, що Всеукрашський фшософський конгрес вщбувся вже больше як 20 рокв тому - в 1995 рощ!
Повертаючись до организаций проведення конгресу в Афшах 2016 року, варто згадати про його мистецью заходи. Як 1 в давн часи, тут фшософ!я йшла поруч 1з музикою, театром, сп1вом, живописом. На офщшному вщкритл, котре в1д6улося в Акрополе в Одеона 1рода Аттичного, було представлено музичну виставу (композитор та диригент Е. Калкашс, поез!я Я. Леглiноса), присвячену прославленню Арктотеля. Вщкриття конгре^в у Акрополе справляе надзвичайне враження. Тут особливо вщ-чуваеш, як минуле говорить про майбутне. Межа м1ж ними розчиняеться в настро! причетносп до величного. Велелюднкть, мультикультурал^зм учасникiв конгресу, чарiвнiсть липневого вечора створюють неповторну атмосферу, де синестез!я почутт1в перетворюеться на яснкть думки.
Серед 1нших мистецьких под1й конгресу, присвячених постать Арктотеля, були художш виставки «Захищаючи Аристотеля» та «Античний прохач - сучасний бiженець», музично-театральна вистави Теодорка
Переглiнiса «Арктотель» та «Ангел мудростЬ». Як видно, Ар1стотелю не бракуе мистецькоï уваги. Ут1м, символiчно, що закриття конгресу котре в1дбувалось у стiнах школи фiлософiï Аф1нського нацiонального уш-верситету, супроводжувало фольклорне мистецтво. Народнi традицiйнi пiснi та танщ у виконаннi самодiяльних колектив1в фольклорного центру Полiгiрос захоплювали виявом людського щастя, пошуку шлях1в до якого присвятив свое життя Арктотель.
Робота конгресу
1з роботою св1тового конгресу з ф1лософiï Арктотеля в Аф1нах можна ознайомитися з опублжованих матерiал1в (World Congress, Programme, 2016; World Congress, Abstracts, 2016) та шформацп, розмiщеноï на сайп конгресу1. кр1м того, чекають на видання статтi учасникiв роботи конгресу. А тому ця стаття не претендуе на всеб1чне охоплення змкту його роботи. Мета ïï написання - викласти власш враження, котр1, на мою думку, можуть викликати дискус1ю стосовно нашого ф1лософського життя. На шпальтах «Ф1лософп освгти» меш вже випадала нагода под1-литися враженнями в1д таких заход1в (Гом1лко 2008; 2014). Спод1ваюся, що читач1 часопису в1дгукнуться та долучаться до обговорення. 1деться не лише про змктовш дрейфи роботи фiлософськоï думки, але й про сощально-шституцюнальний б1к ф1лософського життя. В Украт саме в1н потребуе суттевого вдосконалення. Навряд чи украïнськi ф1лософи могли б розраховувати на те, що матер1али ïхнього конгресу буде видано за шдтримки парламенту, як це було зроблено для конгресу в Аф1-нах. Грецьк1 ф1лософи зум1ли забезпечити продуктивну роботу конгресу, спираючись на власний досв1д та шституцшну розвиненкть ф1лософ-ського життя.
Робота конгресу складалась 1з зас1дань пленарних сес1й та спецаль-них сес1й, на яких виступали провщш знавц спадщини Арктотеля та гост1 конгресу, а також зас1дань тематичних сес1й, круглих стол1в ф1ло-софських товариств, де виступали учасники конгресу з1 своïми допо-в1дями. Варто зазначити, що спешальш сесп, так само як i на свгтовому конгрес1 2013 року, стали родзинками заходу. Адже проведення зас1дань у веч1рнш час п1д сп1в цикад у таких кторичних мкцях, як Пн1кс, де в1дбувалися народш збори аф1нських громадян, та Л1кей Арктотеля, де його ф1лософ1я стала пров1дником античноï освгти та науки, - це поди, в1д яких захоплюе дух. Ефект виробництва присутност1 античност1 тут спрацьовував якнайсильн1ше.
1 http://www.wcp2016.gr
Щоб передати атмосферу конгресу, в1дзначу деяю виступи з пленар-них засiдань. Наприклад, Д. Моран (Dermot Moran), 1рландський ф1-лософ, нараз1 голова FISP (Мiжнародноï федерацiï ф1лософських това-риств), в1дкрив пленарне засiдання допов1ддю «Ф1лософ1я Арктотеля». Цей виступ було присвячено доведенню тези про те, що життя великого ф1лософа та його думки складають едине ц1ле - не випадково свою ф1-лософ1ю в1н присвятив вивченню 1ндив1д1в або окремих речей у ïхнiй ре-альнiй даност1, а не умоглядн1й достов1рност1. Допов1дь було насичено щкавими малов1домими фактами з бюграфп Арктотеля.
Другу допов1дь було присвячено тем1 освпи. Грецька дослщниця з уш-верситету Македонп В. Каравакоу (Vasiliki Karavakou) виголосила допо-в1дь «Фронеск та трансформативна освгга: сп1льний виклик моральн1й ф1лософи та освпн1й теорп». Головною думкою виступу стало твердження про принципове значення практичного розум1ння моральноï освпи, ко-тра може значно посилити своï теоретичт позицп за рахунок актуал1зацп Арктотелевого поняття фронеск. Саме за допомоги останнього модерна моральна осв1та може забезпечити 1ндив1дуальну автоном1ю морального суб'екта у вим1р1 його трансформаций в рефлективного мислителя та спро-можного поц1новувача з сильним характером особистост1.
Освпне значення поняття фронеск полягае в його трансформативному ресурс1, котре в поеднант з теоркю трансформативноï освпи Мез1роу обГрунтовуе шший концепт - навчання впродовж життя. Для Арктотеля та Мез1роу моральна освгга не означае миттевого схоплен-ня вимог розуму та морал1. Стати моральним, в1дпов1дно до думки обох мислител1в - античного та сучасного, - можна завдяки всеохопному освпньому процесу, котрий робить нашу моральну активтсть концептуально можливою, практично реальною та життево значущою справою. Таким чином, на думку грецькоï досл1днищ, долаються суперечност1, що ïх породжуе класична парадигма моральноï освпи. Спираючись на концепт автономп 1ндив1да в його просвпницькш версiï, модерна моральна освгга обмежуе свое розум1ння рацюнальност! Тод1 як теор1я трансфор-мативноï освпи потребуе розширення меж та вр1зномаштнення остан-ньоï. Важливо, що на першому пленарному зас1дант пролунала тема, котра е у фокус1 украïнських ф1лософ1в (див. Горбунова, 2013; 2015)1.
На 1нших пленарних зас1даннях говорилося про утил1тарн1 елемен-ти Нiкомаховоï етики Арктотеля (Teodorius Tassions, Грещя), про пере-осмислення його концепцп справедливой в XXI столпл (Debika Saha, 1нд1я), про зв'язок справедливости жад1бност1 та любов1 до себе в розу-
1 Вперше в украшськш фшософи осв1ти теор1я трансформативного навчання Дж.Мез1роу була проанал1зована в роботах Л.Горбуново'1 (Див. Горбунова, 2013; Горбунова, 2015).
м1нш Ар1стотеля (Marta Jimenez, США), про полгтику, економ1ку та фь лософiю Арiстотеля (Nicolaus Theochrakis, Грецiя), про наше неправиль-не розумшня його полiтичноi теорп 1ндив1да (Christopher Vasillopoulos, США), про захист тези Арктотеля про в1дпов1дальнкть (Yasheng Shen, Китай) та про Арктотеля, природу й великий ланцюг буття (Robin Attfield, Великобританiя).
Ще раз хочу повернутися до зас1дань спец1альних сес1й. Захоплюва-ли вони не лише видовищнктю та значyщiстю мкць iх проведення, але й виступами представникiв чинноi та альтернативноi грець^ влади. На-приклад, у атмосфер! простору зародження демократа на кам'янистих пагорбах Пн1ксу виступив 1з допов1ддю «Арктотель та Свропа сьогодш» альтернативний м1н1стр зовн1шн1х справ, професор Г. КатроГалос (Georg Katrogalos). На щй сесп також прозвучала доповщь досл1дника з Великобритании К. Сандка (Constantine Sandis) про теор1ю чеснот Арктотеля та партикуляризм у глобальну добу. На сесп, котра в1дбулась на мкщ Арк-тотел1вського Л1кею, ф1лософ з1 Швейцари Г. С1л (Gerhard Seel) прочитав допов1дь на тему «Чому демократ1я? В1дпов1дь Арктотеля в контраста до модерностЬ>. Символ1чно, що саме тут звернувся до учасникв конгресу з вгтальним словом президент оргатзацшного комиету, професор К. Бу-дорк (Konstantinos Boudoris). Та найб1льше мене зворушив виступ не-зрячого екс-м1нктра внутр1шн1х справ, а ниш мшктра транспорту Греци П. Курумплка (Panagiotis Kouroumplis). Так само, як й 1нш1 промовщ на щй сеси, в1н говорив про потужний евристичний потенщал Арiстотелевоi думки для сучасноста Було видно, що в житга людини, котра втратила з1р, але залишилася незламною, Арктотель став великим учителем.
Основна ж робота конгресу в1дбувалася на зас1даннях численних сек-ц1й. Назву лише найщкавш1, як на м1й погляд. Деяю з них меш вдало-ся в1дв1дати, а на одн1й виступити та навгть один день головувати. На конгрес1 працювали таю секцп: етика Арктотеля; полгтика Арктотеля; метаф1зика Арктотеля; онтолопя Арктотеля; Арктотель та досократи-ки; Арктотель та Платон; Арктотель та його посл1довники; ф1лософ1я бюлогп Арктотеля; ф1лософ1я св1домост1 та ф1лософська психолопя Арктотеля; Арктотель та модернкть; Арктотель та його вплив на по-дальшу ф1лософ1ю (В1зант1я, Середньов1ччя, Арабська ф1лософ1я, модерна грецька etc.); ф1лософ1я права та справедливой Арктотеля; ф1ло-соф1я науки Ар1стотеля; еп1стемолог1я Ар1стотеля; поетика Ар1стотеля й ф1лософ1я логосу та лгтератури; ф1лософ1я Арктотеля та Арктотел1вськ! студп (у шк1льн1й та ун1верситетськ1й освт); концепщя фшософи Арк-тотеля; ф1лософ1я дп Арктотеля; ф1лософ1я людини Арктотеля; ф1лосо-ф1я природи Арктотеля; риторика Арктотеля та ф1лософ1я комун1кацп; ф1лософ1я мови Арктотеля; лог1ка Арктотеля та ф1лософ1я лог1ки; мето-
долог1я Ар1стотеля; ф1лософ1я осв1ти Ар1стотеля; ф1лософ1я Ар1стотеля арт-естетики, техно та технологи. Мет ж випала нагода головувати на секци «Метаф1зика Арктотеля» та виступити на н1й 1з допов1ддю «Мета-ф1зична реабттацш тшесносп у ф1лософiï Арктотеля».
Щоб показати масштаб конгресу та коло обговорюваноï на ньому проблематики, згадаю тематику зас1дань ф1лософських товариств та круглих стол1в. ïх було присвячено таким темам: з'ясування актуальнос-т1 телеологи Арктотеля (функцюнал1зму) та натурал1зму як тип1в рацю-нальност1 (тип бю-космологи); вплив фшософи Арктотеля на кламську ф1лософ1ю; д1алог зах1дноï фшософи та iсламськоï фшософи, вивчення Арктотеля на швдш Росiï тощо. Загалом р1вень обговорення питань був високим та профес1йним. Скаж1мо, на мош секцiï практично вс1 учас-ники волод1ли давньогрецькою та 1ншими давшми мовами. 1нод1 ф1ло-софсью дискуси перетворювалися на лшгвктичт батали. Ут1м, атмосфера порозум1ння та дружби перемагала.
I насамкшець, укотре хотшося б зачепити проблему участ1 украш-ських ф1лософ1в у таких заходах. На цьому конгрес1 нас було небагато. Мет випало зустргги ентуз1аст1в фшософи з Мар1уполя та колегу з Киева. На жаль, поïздки украïнських ф1лософ1в нечасто мають п1дтримку з боку наукових чи то освпн1х 1нституц1й, не кажучи про спонсор1в. Очевидно, що така под1я, як свгговий ф1лософський конгрес, можлива тод1, коли ф1лософ1я сприймаеться як важлива справа всього суспшьства, коли виступити на зас1даннях конгресу - честь для мшктр1в, а його програму ф1нансуе парламент краши. Тод1 настае час в1дпов1дальност1 украшських ф1лософ1в. Попри вс1 труднощ1, вони намагаються зробити украïнську ф1лософ1ю частиною свiтовоï та ставитися до Арктотеля як до свого вчителя.
Висновки
Робота свггового конгресу з фшософи Арктотеля продемонструвала ïï потужний евристичний ресурс у багатьох галузях знань. У висновках хочу наголосити на тому, яким чином Ар1стотель учить нас розум1ти освпу. Адже сприйняття великого ф1лософа як учителя потребуе зм1ни ставлення до неï. Тож пом1ркуймо з Арктотелем, як можна зробити осв1-ту б1льш придатною до нишшн1х реал1й життя. Великий Стаирит був пе-реконаний, що для досягнення щастя людина, окр1м матер1альних умов, потребуе якiсноï (говорячи сучасною мовою) освгги. На в1дм1ну в1д Платона, в1н вважав, що осв1та мае на мет1 не лише передати теоретичн1 зна-ння, але й сформувати правильт (корист для життя) звички. Важливо, що ключове завдання освгги Арктотель вбачав у вихованш г1дного гро-
мадянина, котрий був би спроможним ухвалювати правильт р1шення. Останне, на його переконання, п1д силу такому 1ндив1ду, котрий здатен дбати не лише про себе, але й про 1нших. А тому г1дному громадянину потр1бн1 не лише 1стинн1 знання, але й правильн1 форми повед1нки.
Показово, що тема освпи в фшософи Арктотеля виявляе закорше-шсть трансцендентального мислення у практичних потребах життя. I то не тшьки у прив'язаност1 до конкретних питань, але й у способ1 аргу-ментаци. 1деться про звернення Арктотеля до емпiричноï аргументацп, коли ф1лософське обГрунтування в1дштовхуеться не в1д абстрактноï i^ï розуму, а в1д його конкретного рацюнального спостереження. Його знамении слова «все ж, мабуть, i краще, i належно задля порятунку кти-ни в1дмовитися навпь в1д своïх близьких, особливо якщо ми фшософи. Адже хоч i те, й 1нше дороге [нам], священний обов'язок (Sctîov) - ктину шанувати б1льше» [Арктотель, 2002: 1, 1096а4] пропонують розширити ïï пошук сферою практичного життя. Для Арктотеля освпа - це результат поеднання р1зних фактор1в 1 зовн1шнього, 1 внутр1шнього порядк1в. Бо лише рацюнальне усв1домлення блага не робить людину доброю. Для цього мають спрацювати т1 чинники, котр1 розширюють розум до р1вня конкретноï життевоï практики. Не випадково Арктотель говорить про Schoie та Nous як способи життя, завдяки яким можна отримати г1дних громадян. Спод1ваюся, що ниншне повернення Арктотеля укр1пить нашу в1ру у власний розум та його спроможнкть сприяти людям у до-сягнент щасливого життя.
Лггература:
1. Ар1стотель. Н1комахова етика / пер. В. Ставнюка. - К.: Аквшон-Плюс, 2002. -480 с. (бЫнгва).
2. Гомшко О. 1лобальтсть св1ту та едн1сть думки: за матер1алами позачергового
3. св1тового фшософського конгресу (Дел1, 1нд1я, 15-17 грудня, 2006) // Ф1лософ1я осв1ти, 2008. - № 1-2. - С. 318- 329.
4. Гомшко О. Про ушверсальний д1алог // Ф1лософ1я осв1ти, 2014. - № 1(14). -С. 25- 34.
5. Гомшко О. XXIII Всесвинш фшософський конгрес // Фшософська думка. -2013. - № 6. - С. 98- 106.
6. Горбунова Л. Теор1я трансформативного навчання: осв1та для дорослих в умовах «плинно'1 сучасност1» / Фшософ1я осв1ти. Philosophy of Education. 2013, № 2 (13). - С. 66-114.
7. Горбунова Л. С. Фшософ1я трансформативно'1 осв1ти для дорослих: утверситет-ськ1 стратегИ i практики. - Суми: Ушверситетська книга, 2015. - 710 с.
8. Макштайр Е. П1сля чесноти. Досл1дження з теори морал1 / Пер. з англ. - К.: Дух i л1тера, 2002. - 436 с.
9. Рассел Б. Философский словарь разума материи и морали / Пер. с англ. - К.: Port-Royal, 1996. - 368 с.
10. UNESCO //Електронний ресурс. - Режим доступу: http://en.unesco.oig/
celebrations/anniversaries/2016/all?page=1
11. World Congress in Philosophy, The Philosophy of Aristotle. Programme, BTE, - 2016.
- 25 р.
12. World Congress in Philosophy, The Philosophy of Aristotle. Athens, 9-15 July 2016, ed.
Konstantine Boudouris, BTE, 2016. - 333 р.
Ольга Гомилко. Возвращение Аристотеля: мировой философский конгресс «Философия Аристотеля» (Афины, 9-15 июля 2016 г.)
Процесс утверждения постматериальных ценностей требует усиления позиций разума. Именно в это сложное и противоречивое время происходит возвращение Аристотеля. Он возвращается, чтобы научить человечество эффективно использовать ум в достижении достойной жизни. Возрождение интереса к философии Аристотеля означает восстановление его статуса как учителя и отказ от его восприятия как оппонента. Проведение мирового философского конгресса «Философия Аристотеля», который состоялся 9-15 июля 2016 г. в Греции, знаменует важный шаг в этом процессе. Данная статья не претендует на всестороннее освещение его работы. Она написана с целью поделиться личными впечатлениями, которые могут вызвать дискуссию о нашей философской жизни.
Ключевые слова: Аристотель, мировой конгресс, разум, рациональность, современность, философия.
Olga Gomilko. The return of Aristotle: The World Congress "Philosophy of Aristotle"(Athens, July 9-15, 2016)
The process of consolidation of post-material values requires strengthening of the position of human mind. Aristotle's return is meant to teach humankind how to use the mind effectively in order to act properly for achieving a dignified life. The revival of interest in Aristotle's philosophy restores his status as a teacher and renounces the perception of Aristotle as an opponent. The World Congress "Philosophy of Aristotle", which took place on July 9-15, 2016 in Greece, marks an important step in this process. The coverage ofthe congress in this article is based on personal impressions, and it does not mean to present the overall content of the congress work. The purpose of the article is to provoke philosophical discussion about institutional issues of the Ukrainian philosophical life.
Keywords: Aristotle, World Congress, reason, rationality, modernity, philosophy.
Ольга Гомшко - доктор фшософських наук, професор, проввдний на-уковий ствробгтник ввддшу фшософи культури, етики, естетики 1нституту фшософп ш. Г.С. Сковороди НАНУ.
Olga Gomilko, prof. dr. hab., Leading Researcher (The National Academy of Sciences of Ukraine, H. Skovoroda Institute of Philosophy, Department of Philosophy of Culture, Ethics, Aesthetics.
