CC BY
59
УДК 378:81^373
Т. М. БАЛИК
ПОСТУПОВЕ УСКЛАДНЕННЯ ЗАВДАНЬ У РОБОТ1 НАД ПЕРЕКАЗАМИ 13 ВВЕДЕННЯМ ДОДАТКОВИХ М1КРОТЕМ
У cmammi розкрито методику, яка передбачае розосереджену тдготовку до творчих nepeKa3ie з урахуванням ттерактивних методiв i прийомiв навчання, в^ових можливостей учтв; показано роботу над поступовим ускладненням завдань, спрямованих на формування комуткативних умть учтв, необхiдних для роботи над переказами iз введенням додаткових мжротем; наведено приклад побудови уроюв розвитку зв'язного мовлення у 5 i 7 класах за одним i тим же текстом, особливостi його структурних компонентiв та принципи ¡х використанняу навчальному процеЫ.
Ключовi слова: укратська мова, переказ, комуткативт умтня, мiкротема, мовт засоби.
Т. М. БАЛЫК
ПОСТЕПЕННОЕ УСЛОЖНЕНИЕ ЗАДАЧ В РОБОТЕ НАД ИЗЛОЖЕНИЯМИ С ВВЕДЕНИЕМ ДОПОЛНИТЕЛЬНЫХ МИКРОТЕМ
В статье раскрыта методика, предусмотривающая рассредоточенную подготовку к творческим изложению с учетом интерактивных методов и приемов обучения, возрастных возможностей учащихся; показана робота над постепенным усложнением задач, направленных на формирование коммуникативных умений учащихся, необходимых для роботы над изложениями с введением дополнительных микротем; приведен пример построения уроков развития связной речи в 5 и 7 классах по одному и тому же тексту, особенности его структурных компонентов и принципы их использования в учебном процессе.
Ключевые слова: украинский язык, изложение, коммуникативные умения, микротемы, языковые средства.
T. M. BALYK
THE GRADYAL COMPLICATION OF TASKS WHEN WORKING ON STORIES WITH THE INTRODACTION OF ADDITIONAL MICROTOMES
The article shows a technique which will provide training to disperse creative transfers based on interactive training methods and techniques, students' age abilities; it shows the way of gradual complication of tasks aimed to form students' communicative skills which are required for work with the introduction of additional subtopic, it contains examples of organizing the lessons of connected speech in the 5th and 7th forms over the same text, especially its structural components and principles of their use in the educational process.
Keywords: the Ukrainian language, transfer, communicative skills, subtopic, language tools.
У сучасних умовах державотворення, в зв'язку з великим масштабом мiжнародних ввдносин, ввдкриттям найрiзноманiтнiших навчальних закладiв, новi вимоги стоять i перед школою: не тшьки поповнювати шшльш знання з украшсько! граматики, але й виробляти практичш навички грамотного письма i зв'язного усного мовлення.
Методичне обгрунтування змюту, форм i прийомiв роботи над текстом знайшло свое ввдображення в працях укра!нських лшгводидакпв О. Бмева, В. Мельничайка, М. Плющ, М. Стельмаховича, М. Пентилюк, Л. Мацько, С. Карамана, Н. Грипас, М. Вашуленка, П. Кордун, Л. Скурапвського, П. Бшоусенка, Г. Шелехово!, В. Ужченка та ш. Шдготовчу роботу до переказу з позицп сучасних вимог щодо розвитку мовлення учшв розглядае Т. Донченко, Г. Шелехова довела, що стилютичш вмшня спираються на загальномовленнев^ проте не зводяться до них, а складаються з умшь встановлювати стиль готового тексту, О. Потапенко дав методичш рекомендаци стосовно проведення переказiв та широкий вибiр текстiв. I все ж на сучасному етапi розвитку методики украшсько! мови е дуже мало до^джень щодо проведення творчих переказiв, в тому числi переказiв iз введенням додаткових мiкротем.
Для того, щоб уникнути одностороннього розвитку особистостi, розвинути творчi здiбностi учшв, слiд передусiм сформувати в них лопчне мислення. Важливим етапом на шляху комплексного виховання на уроках укра!нсько! мови е творчi перекази.
Мета статтi - показати поетапне формування комунiкативних умiнь учшв при роботi над творчим переказом iз введениям додаткових мiкротем.
У навчальнш програмi з укра!нсько! мови чико окреслено обсяг практичних умшь i навичок, що !х необхвдно сформувати пiд час опрацювання конкретних тем i роздiлiв шкiльного курсу [4, с. 7]. Розвивати творчi здiбностi учнiв потрiбно в систем^ на уроках як розвитку зв'язного мовлення, так i вивчення нового матерiалу. Наприклад:
При вивченнi теми «Частини мови» в однiй з вправ шдручника [5, с. 19] подано таке завдання до тексту: перепиш^ь; у кожному реченнi назвт самостiйнi частини мови, при потребi звернiться до таблицi.
Ви бачили красивий концертний рояль. Ось до нього тдходить хтось iз вас, несмшиво торкасться клавш. Лунають глибок звуки. Як хочеться, щоб вони утворили мелодю! Та для цього треба довго i наполегливо вчитися.
Так i з мовою. Щоб правильно i красиво розмовляти, треба вивчати правила, запам 'ятовувати новi слова, вчити напам 'ять вiршi.
Вважають, що мов сьогодт близько п'яти тисяч. Укратська мова належить до високорозвинутих мов свту.
За А. Коваль.
Даний текст великого обсягу i переписування його в зошит займе в учшв чимало часу. Тому ми замшили це завдання на шше, спрямоване на формування необхiдних комушкативних умшь, як будуть необхiдиi у подальшш робоп: розумшня змюту прочитаного тексту, добирання заголовку до нього. Таким чином, можна поставити учням так завдання:
1. Дайте назву тексту. (Укра!нська мова; навчання мови).
2. Що i чому автор порiвнюе? (Автор порiвнюе рояль iз мовою, щоб показати, що однаково важко освоювати одне й друге).
3. Чого вчить нас цей текст? (Цей текст вчить нас тому,що потрiбно багато зусиль, щоб правильно говорити i писати).
Устх у робоп зумовлюеться високою якiстю уроку. Щоб досягти кращого результату, учитель сам повинен працювати творчо. Йому постшно доводиться самостшно вибирати найбiльш доцiльнi в кожному випадку засоби навчання мови: дидактичний матерiал, методи i прийоми його опрацювання, органiзацiю навчально! даяльносп учнiв [2, с. 38].
Розглядаючи переказ iз творчим завданням у системi робiт iз розвитку зв'язного мовлення учшв, маемо на уваз^ що виконання додаткового комунiкативно-мовленневого завдання буде сприяти досягненню основно! мети навчання.
Отже, шдвищення статусу переказу вимагае ввд учителя особливо! уваги до роботи над ним у перюд всього навчання украшсько! мови з класу в клас.
Ввд умшня слухати залежить смислове сприйняття почутого, вiд умiния писати -створення грамотного мовленневого твору. Одш з названих умiнь розвиваються тд час проведення всiх видав переказiв, для формування iнших необхiдно використовувати певний вид переказу: стислого чи творчого.
Змют навчального матерiалу програми основно! школи розподiляеться на чотири змiстовi лiнi!: мовленневу, мовну, соцюкультурну i дiяльнiсну (стратегiчну). Вимоги до засвоення змiсту мовленнево! i мовно! лiнiй е спецiальними. Саме вони мютять критерi!, за якими визначаеться рiвень навчальних досягнень з предмета [4, с. 5].
Перевiрка здатност говорити (усно переказувати чи створювати текст) здайснюеться iндивiдуально: вчитель пропонуе певне завдання (переказати змiст матерiалу докладно, стисло, вибiрково; самост1йно створити висловлювання на вiдповiдиу тему) i дае учневi час на тдготовку.
Перевiрка здатност письмово переказувати i створювати текст здайснюеться фронтально: учням пропонуеться переказати прочитаний учителем текст переказу або самостшно написати твiр.
Працюючи над переказами рiзних текслв, учнi збагачуються прекрасними зразками висловлювань, засвоюють правила побудови текспв рiзних типiв, стилiв i жанрiв мовлення. У процес роботи над переказом збагачуеться мовний запас учнiв, розвиваеться вмiния вживати
слова в точному !х значенш й користуватися рiзноманiтними засобами мови для вираження певного змiсту. Учш мають змогу побачити роль мовних засобiв i необхiдностi дбайливого добору !х для повноцiнного розкриття щейного змiсту й забезпечения вимог художньо! передачi. Але досягнения цiе! мети можливе за вiдповiдно! оргашзаци роботи над переказом.
Учш мають усввдомити наявшсть загальних рис у рiзних текстах одного й того ж стилю чи типу мовлення. Важливо навчити дiтей бачити загальне в окремому, розглядати конкретний текст як уособлення групи подiбних текстiв. У цш ситуацi! суттеву допомогу може надати усввдомлення дiтьми типологiчно! структури тексту й мовний аналiз з урахуванням типологiчно! i стильово! характеристики.
Не менш важливою е робота з розвитку продуктивних видiв мовленнево! дiяльностi -письма. Необхiдно посилювати увагу на розвиток умiння учшв будувати висловлювания за навчальним матерiалом i вiдповiдними мовленневими ситуацiями.
Спираючись на програму, ми розробили схему формування комунiкативних умiнь учшв при робоп над переказом iз введенням додаткових мiкротем у кожному класi:_
Клас Умшня
5 - розумии змют прочитаного i прослуханого тесту; - добирати заголовок до тексту; - тдпорядковувати висловлювания темi та основнш думцi тексту; - визначати засоби зв'язку в текста; - дшити текст на мiкротеми; - пояснити назву тексту; - знаходити шформацш, якою можна доповнити текст (у межах, окреслених програмою, наприклад описи тварин та предмелв); - створювати описи тварин та предмелв; - вщповвдати на поставленi в текст! питання.
6 - дiлити текст на основш частини; - характеризувати змют кожно! мiкротеми; - обгрунтовувати подiл тексту на абзаци з урахуванням змюту мiкротем; - створювати тексти за зразком (за змютом i засобами зв'язку); - оформляти фрагменти з додатковою шформащею, наприклад, з описом примщения чи природи; - створювати тести-описи примiщения чи природи; - шукати мiсця вставки введено! шформацп.
7 - створювати тести-описи зовшшносл людей, процесу працi; - знаходити ключовi слова у вихвдному текстi; - визначати змiст можливих вставок i спосiб !х введения а текст - оформляти вставки, ввдповвдно до стилю вихiдного тексту; - тдбирати необхiднi засоби зв'язку в текст!
8 - створювати тести-описи пам'яток юторп та культури; - створювати додатковi фрагменти на основi ключових сл1в тексту; - правильно оформляти вставку за змютом, типом i стилем мовлення; - використовувати рiзнi засоби зв'язку в тексп на прикладi однiе! i пе! ж вставки.
9 - систематизувати та узагальнювати вивчене у попереднiх класах (на складнiших i бiльших за обсягом текстах); - вводити шлька вставок до одного i того ж тексту.
Пропоиуемо простежити за процесом роботи на коикретних прикладах. Оскшьки ми иридшяли велику увагу формуванню усiх перелiчених нами умiнь на уроках формування умшь i навичок, то вважаемо за доцшьне посилити вимоги до роботи на уроках розвитку зв 'язного мовлення.
Творчий переказ тексту, що мiстить розповвдь на уроцi розвитку зв'язного мовлення у 5
класг
Петрусева писанка
Наближався Великдень. Петрусь знав, що увечерi мати робитиме писанки, тому одразу тсля уроюв прибiг додому.
Увечерi мати поставила на сты горнята з рiзними фарбами, а на великий горщик, повний попелу й жаринок, - горнятко з розтопленим воском. В окремому горщику лежало кшьканадцять чистих быеньких яечок, накритих теплою вовняною хустиною.
Мати взяла в руки патичок-писальце, вмочила його у вкк i почала малювати на яйц рiзнi узори. Коли вже малюнок був готовий, поклала те яйце в горня з жовтою фарбою.
Перемалювавши вс яечка, мати вийняла з жовтог фарби перше i почала знову малювати на жовтiм яечку рiзнi узори воском. Потiм опустила його в помаранчеву фарбу, що дуже здивувало Петрика.
- Та помаранчева фарба змаже жовту й ус тi узори.
- Hi, не змаже, - вiдповiла мати.
Вона малювала дат, опускаючи яечка в рiзнi фарби, а попм сказала:
- Тепер дивись, Петрику, як з того червоного яечка, що подiбне до звичайног крашанки, зараз робиться писанка.
Мати поклала яйце в бляшане горнятко й пригрша його добре над вугШям. Петрик побачив, що восковi ниточки-узори почали топитися й спливати, а з-тд них стали виступати рiзнокольоровi узори писанки.
... Tie'i ночi хлопчиковi снилися тисячi прегарних писанок.
(1з читанки, 183 сл.) [3, с. 6].
Перш, шж перейти до прочитання тексту переказу, необхедно провести вступну беседу, метою яко! е тдготовка учшв до сприймання тексту. Це можна зробити на урощ, який передуе уроку розвитку зв'язного мовлення.
Запитання беседи:
1. Що таке розповедь? (Розповiдь - це опис якигось подш, як вiдбуваються у певнш послiдовностi).
2. Що вам ведомо про писанкарство? (Писанкарство - вид народного мистецтва, пов 'язаний iз розфарбовуванням яець).
3. Чим вiдрiзняеться писанка вед крашанки? (Крашанка - це розфарбоване барвником яйце, а писанка - воском).
4. Чи ведомо вам про юнування музею писанки? (Так, вт знаходиться у Коломш).
5. Яким знаряддям зазвичай виготовляють писанки? (Писачок).
У процес беседи з'ясовуеться, що учш володшть достатньою шформащею про писанкарство i теоретичними ведомостями про типи мовлення.
Шсля коротко! беседи вчитель зачитуе текст переказу. Шсля прочитання тексту доречно провести беседу, яка готуе учшв до сприймання змюту, розвивае !хш мислительш здiбностi. Запитання беседи:
1. Чому Петрусь посшшав додому? (Хлопчик знав, що матiр ввечерi робитиме писанки, i хотiв це побачити, тому й поспшав).
2. Що найбшьше здивувало хлопчика? (Хлопчика здивувало те, що мати опускала одне й те ж яйце у рiзнi фарби).
3. Про що йде мова у текста? (У текстi розповiдаеться про процес виготовлення матiр 'ю Петруся писанки).
4. Розкрийте основну думку тексту. (Техтка писанкарства не повинна зникнути, ii потрiбно передавати з поколтня в поколтня).
5. До якого типу i стилю мовлення належить текс? (Це розповвдь (уривок з оповвдання), художнш стиль. В тексп розповщаеться про етапи виготовлення писанки).
Наступним кроком роботи над переказом е аналiз структури тексту, тд час якого учш засвоюють, окрiм тематично! i смислово!, структурну цшсшсть тексту, переконуються в подш тексту на змiстовi частини (Великдень, писанкарство) та !х типолопчш характеристики. Учитель нагадуе учням, що текст редко бувае однорщним, в тексп певного типу часто зустрiчаються елементи шших титв мовлення. Тому потрiбно подшита текст на частини за змютом i за типами мовлення. Вчитель пропонуе учням подшити сторшку в зошип та дошку на дм частини. У першш записати назву кожно! частини, у другш - до якого типу мовлення вона належить. Текст перечитуеться частинами, i учш добирають назву до кожно! та визначають !! тип мовлення. Отже, складаеться план тексту й вибудовуеться його типолопчна структура.
Текст «Петрусева писанка» подiлений на ам абзацiв, якi можна об'еднати у так мiкротеми:
1. Наближення Великодня / Розповiдь. (Наближався Великдень. Петрусь знав, що увечерi мати робитиме писанки, тому одразу тсля уроюв прибiг додому).
2. Виготовлення писанки / Опис. (Увечерi мати поставила на сты горнята з рiзними фарбами, а на великий горщик, повний попелу й жаринок, - горнятко з розтопленим воском. В окремому горщику лежало кшьканадцять чистих быеньких ясчок, накритих теплою вовняною хустиною).
Мати взяла в руки патичок-писальце, вмочила його у вкк i почала малювати на яйц рiзнi узори. Коли вже малюнок був готовий, поклала те яйце в горня з жовтою фарбою.
Перемалювавши вс ясчка, мати вийняла з жовто'1 фарби перше i почала знову малювати на жовтш ясчкурiзнiузори воском...)
Ус щ мшротеми чи тдтеми можна об'еднати в одну тему: Петрик дiзнаеться про укра!нську писанку.
- Д^и, скаж1ть, чим ще можна доповнити цей текст?
- Тут ще можна розказати про писанкарство.
- А я би хотш розповюти про чарiвний сон хлопчика.
Коли над цим текстом працювали учш 7 класу, то вони пропонували доповнити текст ще описом зовшшносп людини, зокрема мами i хлопчика.
Що ж стосуеться мюця цих вставок, то робимо спробу знайти !х.
- Де ми могли би розповюти про писанкарство?
- Може, розповiмо про це на початку тексту?
- Добре. А про сон тодi де, теж на початку тексту?
- Про сон потрiбно розповвдати в шнщ тексту, бо на початку про нього шчого не сказано.
Учш 7 класу, окрiм вищезазначених, запропонували ще доповнити текст:
1) описом матерi - тсля першо! мшротеми;
2) описом хлопчика - у першш мшротемц
На основi аналiзу структури тексту, можна скласти колективний план або запропонувати зробити це самостшно:
1) Наближення Великодня.
2) Виготовлення писанки.
3) Чарiвний сон.
Варiант колективного виконання завдання учнями 5 класу (доповненi частини видшеш жирним шрифтом):
Петрусева писанка
■Зовст недавно вчителька розповiдала дтям на урощ про писанкарство. У мiфологií народiв свту саме з яйця виникла шбито могутня творча сила, рiд людський. Здавна украшщ вiрили у те, що писанка мае магiчну силу. Тому и дарували на Великдень хлопцям як символ краси, а дiвчатам - як ознаку любовь Символiчних малюнкв в украшськш писанщ дуже багато. Кожен вiзерунок мае свое глибоке i магiчне значення.
I от наближався Великдень. Петрусь знав, що ввечерi мати робитиме писанки, тому одразу тсля уроюв поспшив додому.
Увечерi мати розпочала приготування до писанкарства: поставила на стш горнята з рiзноманiтними фарбами, а на великий горщик, наповнений жаринками, - горнятко з розтопленим воском. В окремий горщик поклала кшьканадцять чистих быеньких ясчок, накрила теплою вовняною хустиною.
Спочатку мати взяла в руки патичок-писальце, вмочила його у вiск i почала малювати на яйц рiзнi узори. Згодом поклала те яйце в горня з жовтою фарбою.
Коли вона перемалювала ва ясчка, то знову витягнула перше з жовто'1 фарби i почала вимальовувати вже воском. Потт опустила його в помаранчеву фарбу, що дуже здивувало Петрика.
- Та помаранчева фарба змаже жовту й ус тi узори.
- Ш, не змаже, - вiдповiла мати.
Вона малювала далi, опускаючи яечка в pi3Hi фарби, а потш сказала:
- Тепер дивись, Петрику, як з цього червоного яечка зараз робиться писанка.
Далi мати поклала бляшане горнятко з яйцями на жар i пригрша його добре. Петрик побачив, що восковi узори почали топитися й спливати, таким чином почала появлятися писанка.
...Tieï H04i хлопчиков1 снилися тисяч1 прегарних писанок. Спочатку вт виготовив писанку сам за маминою технологieю. Виводив кожну рисочку, працював над кожною крапочкою. А далiрозфарбоваш яечка наче самi почали з'являтися одне за другим. I кожне наступне - краще попереднього.
Один i3 BapiaHTiB виконання завдання учнями 7 класу (доповнеш частиш видшеш жирним шрифтом):
Петрусева писанка
Ще зов^м недавно вчителька розповiдала дтям на уроц про писанкарство i про те, що у мiфологiï народiв свту саме з яйця виникла тбито могутня творча сила, рiд людський. Здавна укратщ вiрили у те, що писанка мае магiчну силу. Тому ïï дарували на Великдень хлопцям як символ краси, а дiвчатам - як ознаку любовi. Символiчних малюншв в укратськш писанц дуже багато. Кожен вiзерунок мае свое глибоке i магiчне значення.
I от наближався Великдень. Петрусь знав, що ввечерi мати робитиме писанки, тому одразу тсля уроШв поспшив додому. Його дитяче обличчя свтилося радктю, а в маленьких ясних очах спалахувала щкав^ть. Вт так поспшав, що його волосся перестрибувало з одшег сторони на тшу, граючись i3 легеньким втерцем.
Мати вже була готова до роботи. Ïï волосся було акуратно пiдiбране догори, а на обличчi багряшв легкий рум'янець. Мабуть, це вiд печц з яко1' щойно вийняла свiжоспечений хлiб.
Мати поставила на стш горнята з рiзноманiтними фарбами, а на великий горщик, наповнений жаринками, - горнятко з розтопленим воском. В окремий горщик поклала кшьканадцять чистих быеньких яечок, накрила теплою вовняною хустиною.
Спочатку мати взяла в руки патичок-писальце, вмочила його у вкк i почала малювати на яйц рiзнi узори. Згодом поклала те яйце в горня з жовтою фарбою.
Коли вона перемалювала ва яечка, то знову витягнула перше з жовто1' фарби i почала вимальовувати вже воском. Потт опустила його в помаранчеву фарбу, що дуже здивувало Петрика.
- Та помаранчева фарба змаже жовту й ус тi узори.
- Hi, не змаже, - вiдповiла мати.
Вона малювала далi, опускаючи яечка в рiзнi фарби, а потiм сказала:
Тепер дивись, Петрику, як з цього червоного яечка зараз робиться писанка.
Далi мати поклала бляшане горнятко з яйцями на жар i пригрша його добре. Петрик побачив, що восковi узори почали топитися й спливати, таким чином почала появлятися писанка.
... ^еï ночi хлопчиковi снилися тисячi прегарних писанок. Спочатку вт виготовив писанку сам за маминою технологiею. Виводив кожну рисочку, працював над кожною крапочкою. А далi розфарбоваш яечка наче самi почали з 'являтися одне за другим. I кожне наступне - краще попереднього.
У розглянутих прикладах творча частина не е окремою, а вводиться в уже даний текст, тому при ïï написанш потpiбно врахувати мовностилютичне оформления, яке повинно ввдповвдати стилю початкового тексту. До^джуваний нами текст художнього стилю, а отже i вставки повинн бути написаш в художньому стат i3 чикою, лопчною побудовою.
Тепер проанатзуемо, як засоби зв'язку, що забезпечують едшсть стилю, можна використати в новоутвореному текста. Одшею групою з них е змютовг В даному випадку використано едшсть сюжету (зв'язок минулого з майбутшм): спочатку вчителька розповщала на урощ про мiфологiю нapодiв, символiчнi малюнки на писанках, що стае передумовою наближення Великодня (Ще зовсiм недавно вчителька розповiдала дтям на уроц про писанкарство i про те, що у мiфологiï народiв свту саме з яйця виникла тбито могутня творча сила, рiд людський. Здавна укратщ вiрили у те, що писанка мае магiчну силу. Тому ïï дарували на Великдень хлопцям як символ краси, а дiвчатам - як ознаку любовi. Символiчних
ЛШГВОДИДАКТИЧШ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ yKPAÏHCbKOÏ МОВИ У
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТШХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
малюнюв в укратсъкш писанщ дуже багато. Кожен ei3epyHOK мае свое глибоке i Maei4He значення.
I от наближався Великдень).
Вставлена вступна частина поеднуеться тематично з yciM текстом за допомогою слiв: Великдень, писанка, писанкарство, що належать до одша тематично! групи. У розглянутш вставцi речення поеднан дистантним зв'язком, що дае можливють прив'язати тематично вставлену частину до вихiдного тексту.
Засоби зв'язку друго! групи - лексичт (власна i загальна, займенникова замша iменникiв). ÏÏ використання можна побачити на двох прикладах iз тексту. Продемонструемо ïx: 1) Петрусь знав, що ввeчeрi мати робитиме писанки, тому одразу тсля уроюв поспшив додому. Його дитяче обличчя свтилося радiстю. Маленъю очi палали цiкавiстю.; 2) Tieï ночi хлопчиков1 снилися тисячi прегарних писанок. Спочатку вт виготовив писанку сам за маминою тeхнологieю. Обидва ц приклади демонструють, як завдяки займенниковш замш iменникiв до вихвдного тексту приеднуеться опис хлопчика i розповвдь про сон. Перехвд ввд одше^' частини до iншоï вiдбyваеться плавно, невимушено, вставленi частини не е окремими i вiдiрваними.
Засоби зв'язку третьоï групи - граматичнi: використання сполучнишв, що дало змогу приеднати доповнену частину до виxiдноï (Кожен вiзeрунок мае свое глибоке i магiчнe значення. I от наближався Великдень).
Що ж стосуеться опису матер! то семикласники подали його зразу ж тсля опису хлопчика, що дало змогу перейти до розповвд про виготовлення писанки.
Розв'язання учнями системи усних i письмових мовленневих завдань, розташованих у порядку зростання ix складност! сприяе кращому формуванню yмiнь вiдтворювати i створювати тексти рiзниx типiв i стилiв мовлення в робот над переказами iз введенням додаткових мiкротем.
Л1ТЕРАТУРА
1. Донченко Т. К. Як навчати школярiв мовленнево^ дiяльностi (5-9 класи) / Т. К. Донченко. - К.,
1998. - 301 с.
2. Методика навчання рщжй мови в середшх начальних закладах / За ред. М. I. Пентилюк. - К.:
Леши; 2000. - 302 с.
3. Перекази з украшсько^ мови 5-6 клас. - Тернопшь: Шдручники i посiбники, 2003. - 96 с.
4. Програма для загальноосвггтх навчальних закладiв. Украшська мова. 5-12 класи. - К: 1ртнь,
2005. - 176 с.
5. Рвдна мова. Пiдрyчник для 5 класу / За ред. М. I. Пентилюк. - К., 2006. - 288 с. УДК 811.161.2:371.3
О. П. ТЕРП'ЯК
РЕАЛ1ЗАЦ1Я КРЕАТИВНОСТ1 У ПРОЦЕС1 РОБОТИ НАД ТЕКСТОМ НА УРОКАХ yKPAÏHCbKOÏ МОВИ Л1ЦЕЮТАМИ-ГУМАШТАР1ЯМИ
У статтi розглянуто основш положення методики формування креативного писемного мовлення в лiцeïстiв. Описано три етапи впровадження цci методики. Зазначено, що на першому етат лщекти оволодiваютъ досвiдом застосування правил i закотв креативного монологiчного мовлення, другий передбачае опанування навичок кодування i декодування тформацй, а третт — виконання учнями творчих завданъ. Подано фрагмент уроку зв 'язного мовлення iз використанням щег методики.
Ключов1 слова: креативтстъ, кодування i декодування тформацй, багаторiвнeвe кодування тформацй, ттелект-карта.
