CC BY
41
7.Тронько Н. Д. Рак щитовидной железы у детей Украины (последствия Чернобыльской катастрофы) / Н.Д Тронько, Т.И. Богданова//-К.: Чернобыльинтеринформ, - 1997. - 200 с.
8.Тронько М. Д. Йододефщитш захворювання: дiагностика, профшактика та лжування (методичш рекомендацп) / М.Д. Тронько, В.1. Кравченко, В.1. Панькiв [та ш.] // - Киiв, - 2003. - 28 с.
9. Тимченко А. М. Масова профшактика йододефщитних захворювань i шляхи li виршення / А.М. Тимченко, О.В Козаков, Н.О. Кравчун // - Харюв, - 2004. - 11 с.
10. Рябушко М. М. Природш сорбенти та антиоксиданти в профшактищ серцево-судинних ускладнень у осiб, що контактують з фторидами за виробничих умов / М.М. Рябушко, В.М. Бобирьов // Лжи. - 2001. - № 5-6. - С.118-123.
11. Рябушко М. М. Лкувально-профшактична ефектившсть природного сорбенту та антиоксиданив при тривалому надходженш в оргашзм фторидiв (експериментально-клiнiчне дослiдження)/ М.М. Рябушко // Автореф.дис. ...канд.. мед.наук.-Кшв, - 2002. - 20 с.
12. Ярмоненко С. П. Радиобиология человека и животных / С.П. Ярмоненко // - М.: Высш. шк., - 1988. - 424 с.
Ж
ТИРЕОИДНАЯ ПАТОЛОГИЯ И СОСТОЯНИЕ ЙОДНОЙ ОБЕСПЕЧЕННОСТИ В ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ ЧЕРЕЗ 20 ЛЕТ ПОСЛЕ АВАРИИ НА ЧАЭС Бобырева Л.Е., Городинская Е.Ю.
В статье проанализированы данные по распространенности патологии щитовидной железы в Украине и Полтавской области за 20 лет после аварии на ЧАЭС. Проведено исследование содержания йода, фтора и радионуклидов в питьевой воде, которую потребляют жители районов Полтавской области. Данное исследование позволило установить следующее: пусковым моментом развития тиреоидной патологии в целом в Полтавской области является умеренное снижение йода в окружающей среде, а нарушение баланса между йодом и фтором, а также радионуклидное загрязнение обуславливает структуру тиреоидной патологии в данном регионе. Исходя из этого, разработка новых методов лечения и профилактики зобной эндемии должна проводится с учетом экологических условий соответствующего региона.
Ключевые слова: тиреоидная патология, йододефицитные заболевания, йод, фтор, радионуклидное загрязнение.
Стаття надшшла 22.01.2014 р.
THYROID PATHOLOGY AND IODINE SUPPLY CONDITION IN THE POLTAVA REGION IN 20 YEARS AFTER CHERNOBYL DISASTER Bobyrova L.E., Gorodinskaya O.Y.
The article analyzes data on the prevalence of thyroid pathology in Ukraine and Poltava region for 20 years after the Chernobyl disaster. The study of iodine, fluorine and radionuclides containing in drinking water, what Poltava region residents use, was held. This study allowed to establish the following: the trigger for thyroid pathology development in general in Poltava region is moderate reduction of iodine in the environment. Also the imbalance between iodine and fluorine as well as the radionuclide contamination, determine thyroid disease structure in this particular region. On this bases, the development of new methods in prevention and treatment of endemic goiter should be hold, considering the environmental conditions of the region.
Key words: thyroid pathology, iodine deficiency disease, iodine, fluorine, radionuclide contamination.
Рецензент Катрушов О.В.
УДК 796.012.412.4:796.015.6-053.67
ПОР1ВНЯННЯ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИХ ПАРАМЕТР1В ХОДЬБИ ПРИ ЗВИЧАЙНОМУ, ЗАДАНОМУ ЗМЕНШЕНОМУ ТЕМПАХ I ПРИ ХОДЬБ1 З ДОДАТКОВИМ КОГН1ТИВНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ В ОС1Б ЮНАЦЬКОГО В1КУ
Метою дослщження було порiвняти вщмшност просторово-часових параметрiв крокового циклу звичайно! ходьби, ходьби з заданим зменшеним темпом (за сигналом метронома) та ходьби з додатковим когштивним завданням в оЫб юнацького вку. Встановлено, що при ходьбi з заданим зменшеним темпом обстежуваш долали вщстань дорiжки коротшими та тривалшими кроками, шж при ходьбi з додатковим когштивним завданням. Шдтримання рiвноваги при ходьбi з заданим зменшеним темпом та при ходьбi з додатковим когштивним завданням досягаеться за рахунок сталост ширини бази опори та перебудови крокового циклу в бж збшьшення частки тривалост контакту стопи з тдлогою й зменшення частки тривалост фази переносу. При ходьбi з додатковим когштивним завданням, на вщмшу вщ ходьби з заданим зменшеним темпом, значно бшьшими виявилися показники просторово! та часово! асиметрш.
Ключов! слова: просторово-часов1 параметри ходьби, юнаки, д1вчата.
Робота е фрагментом науково-дотдног роботи «Просторово-часова оргашзащя рухiв людини i тварин» (номер державнойреестраци 0101и002566).
Основним видом локомоци людини е ходьба. Цей факт сам по соб1 пояснюе значний штерес иейроф1з1олог1в до !! всеб1чного теоретичного вивчення. Вщомо багато наукових праць, що присвячеш дослщженню нейроф1з1олог1чних механ1зм1в ходьби [8,9], регуляци положения тша при ходьб1 [7,11], рол1 окремих структур центрально! нервово! системи у здшсненш цього виду локомоци [4,5,6]. Проте пор1вняно мало вивчений сам об'ект дослщження - процес ходьби, параметри крокового циклу ходьби, стушнь !х вар1абельност1 й характер !х змш в умовах р1зних ф1з1олог1чних
© Богомаз О.В., 2014 л л
парадигм. Недостатньо розроблеш й методичш принципи вивчення вказаних питань. Залишаються вкрай обмеженими вщомосп щодо вiдмiнностей просторово-часових параметрiв ходьби в умовах рiзних фiзiологiчних парадигм. Та здобуття об'ективних i точних даних про них повинно допомогти як подальшому фiзiологiчному розумшню процесу ходьби людини, так i роботi клiнiцистiв.
Метою роботи було порiвняння вiдмiнностей просторово-часових параметрiв крокового циклу звичайно! ходьби, ходьби з заданим зменшеним темпом (за сигналом метронома) та ходьби з додатковим когштивним завданням в осiб юнацького вiку.
Матерiал та методи дослщження. Дослiдження просторово-часових параметрiв крокового циклу ходьби проводили за допомогою комп'ютеризовано! системи GAITRite®, виробництва США (CIR Systems Inc., Clifton, NJ), що представляе собою полiмерну дорiжку довжиною 4,2 метра, шириною 1,5 метра, в яку вбудовано 22 тисячi сенсорних елементiв, що реагують на тиск [2]. Вивчення параметрiв циклу ходьби з заданим темпом (обстежуваним було запропоновано пройти дорiжкою iз заданим темпом, який був менший, нiж темп звичайно! ходьби; цей зменшений темп задавався метрономом, частота ударiв якого складала 48 за хвилину; за iнструкцiею обстежуванi мали робити крок на кожен удар метронома, що складало 48 кроюв за хвилину) проведено у 189 ошб, вiком 17-21 рiк [1]. Вивчення параметрiв циклу ходьби з додатковим когштивним завданням (тд час звичайно! ходьби обстежуваних просили, починаючи зi 100, послiдовно вiднiмати 7 i вголос називати отриманий результат) проведено у 201 особи, вшом 17-21 рш. Усi обстежуванi на момент дослщження не мали рухових та нейрофiзiологiчних розладiв, що могли б вплинути на формування патерну ходьби. У дослщженш брали участь лише дiвчата, що не народжували. Щоб уникнути ефектiв прискорення й гальмування, перед дорiжкою та тсля не! розмiщували звичайнi килимки довжиною 2 м, на яких добровольщ розпочинали та заюнчували ходьбу. Обстежуваш виконували прохiд дорiжкою без взуття.
Визначали наступнi показники: швпдюсть ходьби (см/с), юльюсть крокiв при проходi дорiжкою, кiлькiсть крокiв за хвилину, довжину кроку (см), довжину подвшного кроку (см), спiввiдношення довжини кроку до довжини ноги, ширину бази опори (см), час кроку (с), час крокового циклу (с), час переносу стопи (с), час опори (с), час одиночно! опори (с), час подвiйно! опори (с), iнтегральний показник FAP (автоматично обчислюеться системою GAITRite® з показниюв часу кроку, стввщношення довжини кроку до довжини ноги, середньо! нормалiзовано! швидкостi i дозволяе ощнити якiсть («нормальшсть») ходьби, яка е вщображенням рiвня пiдтримки рiвноваги та збереження стабiльностi пiд час руху), часову асиметрiю (характеризуеться двома показниками - рiзницею часу кроку правою та лiвою нижнiми кiнцiвками й рiзницею часу крокового циклу для право! й лiво! нижнiх юнщвок), просторову асиметрiю (яка визначаеться як рiзниця мiж довжиною кроку правою й лiвою нижнiми кiнцiвками) та структуру крокового циклу ходьби, що представляе собою вiдсотковi частки (%) часу переносу стопи, часу опори, часу одиночно! опори й часу подвшно! опори вщ загального часу вщповщного крокового циклу. Статистичну обробку отриманих даних проводили в пакет "STATISTICA 5.5" (належить ЦН1Т ВНМУ iменi М.1. Пирогова, лiцензiйний № AXXR910A374605FA) за допомогою методiв непараметрично! статистики.
Результати дослiдження та Тх обговорення. В результатi проведеного аналiзу вiдмiнностей просторово-часових параметрiв звичайно! й ходьби з заданим темпом (за сигналом метронома) та звичайно! й ходьби з додатковим когштивним завданням у загальних групах ошб юнацького вшу з'ясовано, що переважна бшьшють параметрiв статистично значуще вiдрiзняються в обох випадках. Так, середня швидюсть руху як при ходьбi з заданим темпом, так i при ходьбi з додатковим когштивним завданням в ошб юнацького вшу обох статей статистично значуще менша (на 66,6 % й на 55,5 % вщповщно), шж при звичайнш, але в першому випадку швидюсть залежала вiд сигналу метронома; при проходi дорiжкою за сигналом метронома та з додатковим когштивним завданням обстежуваш в середньому робили достовiрно бшьшу кшьюсть кроюв (на 32,6 % та на 22,2 % вщповщно) за достовiрно бiльший час (17,73±3,91 с та 15,77±0,63 с вщповщно, тодi як час проходу при звичайнш ходьбi складав 5,77±0,09 с), нiж при звичайному прохода За хвилину при ходьбi з заданим темпом особи юнацького вшу здшснювали в середньому 48,02±1,71 крок, що вщповщало заданому темпу метронома (частота 48 ударiв за хвилину) i було достовiрно менше, шж при звичайнiй ходьбi (112,42±10,52); при ходьбi з додатковим когнiтивним завданням кшьюсть кроюв за хвилину також достовiрно зменшилась (з 112,20±0,74 до 59,50±1,53) (p<0,001 в усiх випадках).
У загальнiй групi ошб юнацького вiку довжина звичайних i подвiйних крокiв кожною нижньою юнщвкою; спiввiдношення довжини кроку до довжини вщповщно! нижньо! кiнцiвки виявилися статистично значуще меншими як при ходьбi з заданим темпом (за сигналом метронома) (на 21,8 %), так i при ходьбi з додатковим когштивним завданням (на 17,5 %) шж при звичайнш (p<0,001 в уах випадках).
Отже, при ходьбi з заданим темпом обстежуваш долали вiдстань дорiжки бiльш короткими кроками, нiж при ходьбi з додатковим когттивним завданням (на 4,3 %). Статистично значуще бiльшою е рiзниця мiж довжиною кроку правою й лiвою нижнiми кiнцiвками при ходьбi з заданим темпом (на 42,5 %) та при ходьбi з додатковим когттивним завданням (на 48,9 %), шж при звичайнш (p<0,001). Тобто при ходьбi з додатковим когттивним завданням спостертаеться бшьш суттеве збiльшення показника просторово! асиметрп (на 6,4 %). При ходьбi з заданим темпом та при ходьбi з додатковим когнiтивним завданням серед просторових параметрiв залишилася без змш лише ширина бази опори як для право!, так i для лiво! стопи (в середньому 8 см як при звичайнш, так i при ходьбi з заданим зменшеним темпом, так i при ходьбi з додатковим когттивним завданням), що свiдчить про бшьш жорстю механiзми регуляцл цього параметру та його значущють для збереження рiвноваги пiд час рiзних парадигм ходьби.
П^вняно зi звичайною ходьбою ус часовi параметри зросли бшьше, нiж у два рази як при ходьбi з заданим темпом, так i при ходьбi з додатковим когттивним завданням (табл. 1). Але при ходьбi за сигналом метронома тривалють часових параметрiв бшьша, нiж при ходьбi з додатковим когттивним завданням, а саме: час кроку (на 3,73 %), час крокового циклу для обох нижшх юнщвок (на 4,38 %), час переносу лiво! й право! стопи (на 3,26 %), час контакту лiво! й право! стопи з дорiжкою (на 5,41 %), час опори лише на лiву й праву стопу (на 3,26 %) та час опори на обида стопи при виконант кроив кожною нижньою юнщвкою (на 5,22 %). Таким чином, при ходьбi за сигналом метронома обстежуваш долали вщстань дорiжки тривалшими кроками, нiж при ходьбi з додатковим когнiтивним завданням.
Важливо також, що при ходьбi за сигналом метронома та при ходьбi з додатковим когнiтивним завданням на вiдмiну вiд звичайно! ходьби статистично значуще бшьшими виявились показники часово! асиметрi! (p<0,001 в уах випадках). Та якщо при ходьбi за сигналом метронома асиметрiя часу кроку збшьшилась з 0,02±0,01 с при звичайнш ходьбi до 0,08±0,06 с, а асиметрiя часу крокового циклу - з 0,01±0,01 до 0,04±0,03 с вiдповiдно, то при ходьбi з додатковим когнiтивним завданням асиметрiя часу кроку збiльшилась до 0,19±0,02 с, а асиметрiя часу крокового циклу - до 0,11±0,01 с. Це свщчить про критичне порушення стабiльностi та значне ускладнення пiдтримання стало! вертикально! пози при ходьбi з додатковим когнiтивним завданням. Значне збшьшення показникiв асиметрi! доволi часто спостерiгаеться при зростаннi ризику падiнь у людей похилого вшу та на меж певних невролопчних патологiй [3]. Показник загально! якосп («нормальносп») ходьби FAP при ходьбi з заданим темпом для загально! групи осiб юнацького вiку склав 54,99±1,83 %, а при ходьбi з додатковим когнiтивним завданням 65,49±1,59 %, що е достовiрно значуще менше, нiж цей показник при звичайнш ходьбi (96,02±0,48 %) та менше нормативних показниюв (95-100 %), що свщчить про суттеве зниження стабшьносп ходьби при зменшеннi !! швидкостi як при ходьбi з заданим темпом, так i при ходьбi з додатковим когнiтивним завданням.
Таблиця 1
4acoBi параметри звичайноТ ходьби, ходьби з заданим метрономом зменшеним темпом та
ходьби з додатковим когттивним завданням у загальнш rpyni oci6 юнацького BiKy
Параметр Звичайна Ходьба за сигналом Звичайна Ходьба з
ходьба M±St.DevA метронома M±St.DevA ходьба M±m когн1тивним завданням M±m
Час кроку л1вою ногою, с 0,54±0,05 1,25±0,06* 0,54±0,004 1,19±0,04*
Час кроку правою ногою, с 0,54±0,05 1,26±0,06* 0,54±0,004 1,22±0,05*
Час крокового циклу для л1во! ноги, с 1,08±0,11 2,50±0,08* 1,08±0,01 2,40±0,08*
Час крокового циклу для право! ноги, с 1,08±0,10 2,51±0,09* 1,08±0,01 2,40±0,08*
Час переносу л1во! стопи, с 0,44±0,04 0,95±0,11* 0,44±0,003 0,91±0,03*
Час переносу право! стопи, с 0,43±0,04 0,95±0,12* 0,43±0,003 0,93±0,04*
Час опори для л1во! стопи, с 0,64±0,07 1,56±0,13* 0,64±0,01 1,49±0,05*
Час опори для право! стопи, с 0,64±0,07 1,56±0,14* 0,64±0,01 1,47±0,05
Час одиночно! опори для л1во! стопи, с 0,43±0,04 0,95±0,12* 0,43±0,002 0,93±0,04*
Час одиночно! опори для право! стопи, с 0,44±0,04 0,95±0,11* 0,44±0,002 0,91±0,03*
Час подвшно! опори для л1во! стопи, с 0,21±0,04 0,60±0,22* 0,21±0,003 0,58±0,02*
Час подвшно! опори для право! стопи, с 0,21±0,04 0,61±0,22* 0,21±0,003 0,57±0,02*
Примтки: - в1ропдшсть вщмшностей на р1вш p<0,001; А - за даними Величко Т.О.
Важливо, що довшьне втручання в автоматизований за своею природою акт ходьби (заданий зменшений темп, виконання когштивного завдання), що супроводжуеться зменшенням !! темпу, викликае значнi, але однаковi за напрямом та величиною змши. Як при ходьбi з заданим темпом, так i при ходьбi з додатковим когнiтивним завданням статистично значуще збшьшились частки часу опори (з 59 до 62 %) та часу опори на двi стопи (з 19 до 24 %) у кроковому циклi обох нижшх кшщвок, при
цьому зменшилися частки часу переносу стопи (з 40 до 38 %) та опори лише на одну ^ву або праву) стопу (з 40 до 38 %) (p<0,001 для вах випадюв).
Таким чином, критичне зниження показника FAP, значш збшьшения показниюв просторово! та часово! асиметрш, суттeвi змiни в структурi крокового циклу свiдчать про те, що зменшення темпу ходьби з залученням слухово! сенсорно! системи (необхiднiсть здшснювати крок за звуковим сигналом метронома), уваги, оперативно! пам'ят (рахунок з послщовним вiднiманням 7 й називанням вголос отриманого результату) для свое! реатзацл вимагае залучення не тшьки найнижчих нервових центрiв, якi забезпечують крокування на рiвнi спинальних автоматизмiв, але й найвищих, яю забезпечують когнiтивний контроль та адаптацiю до зовшшшх умов. Це свiдчить на користь думки про те, що в широкому розушнш ходьба може розглядатись як складна когттивна функщя [10].
1. При порiвияииi вщмшностей просторово-часових параметр1в звичайно! ходьби, ходьби з заданим метрономом зменшеним темпом й ходьби з додатковим когштивним завданням вiдмiчеио, що при ходьбi з заданим темпом обстежуваиi долали вщстань дорiжки коротшими (на 4,3 %) та тривалшими кроками, шж при ходьбi з додатковим когштивним завданням.
2. Пщтримання рiвиоваги при ходьбi з заданим зменшеним темпом та при ходьбi з додатковим когштивним завданням досягаеться за рахунок сталосп ширини бази опори та однаковими за напрямом та величиною змшами крокового циклу в бш збiльшеиия частки тривалостi контакту стопи з тдлогою й зменшення частки тривалосп фази переносу.
3. При ходьбi з додатковим когиiтивиим завданням, на вщмшу вiд ходьби з заданим зниженим темпом, значно бшьшою виявилися показники просторово! та часово! асиметрш.
Перспективи подальших дослiджень. В подальших дотдженнях плануеться продовжити вивчення вiдмiнностей просторово-часових параметрiв крокового циклу ходьби в умовахрiзних фiзiологiчних парадигм ходьби.
1.Величко Т.О. np0CT0p0B0-4ac0Bi показники в ощнщ ходьби людини: дис. ... кандидата мед. наук: 14.03.03 / Величко Тетяна Олександрiвна. - Вшниця, 2010. - 179 с.
2.Московко Г.С. Дослщження функцп ходи за допомогою GAITRite: описання та нормативы даш / Г.С. Московко // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2007. - № 8. - С. 18 - 22.
3.Московко Г.С. Особливост розладiв ходи у хворих на множинний склероз / Г.С. Московко, Л.М. Желiба, О.О. Штельмах // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2008. - № 10. - С. 1 - 7.
4. Hultborn H. Spinal control of locomotion--from cat to man / H. Hultborn, J.B. Nielsen // Acta Physiol. - 2007. - Vol. 189, № 2. - P. 111-121.
5.Jahn K. Supraspinal locomotor control in quadrupeds and humans / K. Jahn, A. Deutschlünder, T. Stephan [et al.] // Prog Brain Res. - 2008. - Vol. 171. - P.353-362.
6.Morton S.M. Cerebellar Control of Balance and Locomotion / S.M. Morton, A.J. Bastian // The Neuroscientist. - 2004. - Vol. 10, № 3. - P. 247-259.
7.MacKinnon C.D. Preparation of Anticipatory Postural Adjustments Prior to Stepping / C.D. MacKinnon, D. Bissig, J. Chiusano [et al.] // J Neurophysiol. - 2007. - Vol. 97, № 6. - P. 4368-4379.
8.McCrea D. A. / Organization of mammalian locomotor rhythm and pattern generation / D.A. McCrea, I.A. Rybak // Brain Research Reviews. - 2008. - Vol.57, № 1. - P. 134-146.
9.Nielsen J.B. How we Walk: Central Control of Muscle Activity during Human Walking / J.B. Nielsen // The Neuroscientist. -2003. - Vol. 9, № 3. - P. 195-204.
10. Yogev G. The Role of Executive Function and Attention in Gait / G. Yogev, J.M. Hausdorff, N. Giladi // Mov Disord. - 2008. -Vol. 23, № 3. - P. 329-472.
11. Yang F. Feasible stability region in the frontal plane during human gait / F. Yang, D. Espy, Y.C. Pai // Ann Biomed Eng. - 2009. - Vol. 37, № 12. - P.2606-2614.
СРАВНЕНИЕ ПРОСТРАНСТВЕННО-ВРЕМЕННЫХ ПАРАМЕТРОВ ХОДЬБЫ ПРИ ОБЫЧНОМ, ЗАДАННОМ
СНИЖЕННОМ ТЕМПАХ И ПРИ ХОДЬБЕ С ДОПОЛНИТЕЛЬНОЙ КОГНИТИВНОЙ НАГРУЗКОЙ У ЛИЦ ЮНОШЕСКОГО ВОЗРАСТА Богомаз О. В.
Целью исследования было сравнить отличия пространственно-временных параметров шагового цикла обычной ходьбы, ходьбы с заданным сниженным темпом (по сигналу метронома) и ходьбы с дополнительным когнитивным заданием у лиц юношеского возраста. Установлено, что при ходьбе с заданным сниженным темпом обследуемые преодолевали расстояние дорожки более короткими и более длительными шагами, чем при ходьбе с дополнительным когнитивным заданием. Поддержание
COMPARISON OF THE SPATIO-TEMPORAL PARAMETERS OF WALKING AT ORDINARY, GIVEN DIMINISHED RATES AND AT WALKING WITH ADDITIONAL COGNITIVE LOADING IN PERSONS OF YOUTH AGE Bogomaz O.V.
The aim of the study was to compare the differences of the spatio-temporal parameters of the step cycle of the ordinary walking, walking with given diminished rate (after the signal of metronome) as well as walking with additional cognitive task in persons of youth age. It was set that at walking with given diminished rate the subjects overcame the mat distance by shorter and more prolonged steps, than at walking with additional cognitive task.
равновесия при ходьбе с заданным сниженным темпом и при ходьбе с дополнительным когнитивным заданием достигается за счет постоянства ширины базы опоры и перестройки шагового цикла в сторону увеличения доли длительности контакта стопы с опорной поверхностью и уменьшения доли длительности фазы переноса. При ходьбе с дополнительным когнитивным заданием, в отличие от ходьбы с заданным сниженным темпом, значительно большими оказались показатели пространственной и часовой асимметрий.
Ключевые слова: пространственно-временные параметры ходьбы, юноши, девушки.
Стаття надшшла 23.12.2013 р.
Maintenance of equilibrium at walking with given diminished rate and at walking with additional cognitive task is realized by the constancy of the support base width and reorganization of the step cycle in the side of increasing the part of the contact time of foot with a floor and diminishing the part of the swing time. At walking with additional cognitive task, unlike walking with given diminished rate, indices of the spatial and temporal asymmetries appeared considerably more.
Key words: spatio-temporal parameters of walking, boys, girls.
Рецензент Запорожець Т.М.
УДК 616.98-036.12-071
ХРОН1ЧНИЙ ГЕПАТИТ, АСОЦ1ЙОВАНИЙ З В1РУСОМ ЕПШТЕЙНА-БАРРА
В стата узагальнеш результати обстеження 43 хворих на реплкативну форму хрошчно! Епштейна-Барр вiрусно! шфекцп, з яких 18 оаб були госпiталiзованi в клшку з попередшм дiагнозом хрошчного гепатиту неуточнено! етюлогп. Показано, що хворi з ознаками дифузного ураження печшки потребують ретельного загально-клшчного та лабораторного обстеження на предмет виявлення реплжативно! форми хрошчно! Епштейна-Барр вiрусно! шфекцп, яка може машфестуватися хрошчним гепатитом. Клтачна картина хрошчного гепатиту, асоцшованого з Епштейна-Барр вiрусом, характеризуемся полiморфiзмом кйшчно! симптоматики з поеднанням ознак ураження печшки та типових проявiв хрошчно! Епштейна-Барр вiрусно! шфекцп: вираженими астеновегетативним (100%), диспептичним (88,8%), абдомшально-больовим (77,7%), артралпчним (33,3%) синдромами, лихоманкою (100%), генералiзованою лiмфаденопатiею (88,8%), тонзилофаринптом (66,7%), гепато- (100%), спленомегалiею (33,3%), цитолiзом (100%), холестазом (66,7%) та диспроте!немiею (88,8%).
Ключов! слова: гепатит, Епштейна-Барр в1русна шфекщя, юншчний перебш, лабораторш показники.
Робота е фрагментом НДР «Визначення ролi полiморфiзму Toll-подiбних рецепmорiв у патогенезi шфекцшних захворювань», № державноI реестраци 0113и005006.
В1руси герпесу надзвичайно поширеш в популяци { здатш вражати практично вс органи й системи оргашзму. Патогенез ус1х шфекцш, спричинених ними, пов'язаний з1 здатнютю до тривалого персистування в оргашзму При цьому в1руси можуть зберйатися в кл1тинах у вигляд1 пров1рус1в, штегрованих у геном, та за певних умов реактивуватися.
Одшею з найбшьш розповсюджених герпес-в1русних шфекцш е шфекцш, зумовлена в1русом Епштейна-Барр (ЕБВ) [1,4]. При первиннш гострш форм1 ЕБВ-шфекцй, що машфестуеться шфекцшним мононуклеозом, гепатит е одним ¡з характерних типових прояв1в [8]. Однак ураження печшки при хрошчнш ЕБВ-шфекцй шфекцй менш дослщжене. Про поодиною випадки персистуючого гепатиту, пов'язаного з хрошчною ЕБВ-шфекщею (ХЕБВ1), було повщомлено в !муноскомпроментованих ос1б [5]. Припускають, що ураження печшки може бути одшею з машфестних форм реактивовано! ХЕБВ1 [11,12]. При анал1з1 ктшчних { лабораторних даних, отриманих при обстеженш хворих на хрошчний гепатит, асоцшований з ЕБВ, вказуеться на незначш або пом1рш ктшчш симптоми без високих ЕБВ-специф1чних титр1в антитш чи в1русного навантаження, але з вираженими ознаками цитол1тичного та холестатичного синдром1в [7,9].
В той же час юнують повщомлення, що гепатити при ЕБВ-шфекцй проявляються лихоманкою, жовтяницею, гепато-, спленомегал1ею, абдомшально-больовим синдромом та асцитом та характеризуются яскраво вираженими ознаками холестазу, значним шдвищенням активност аланш- та аспартатамшотрансфераз [6,10]. Таким чином, широке розповсюдження ЕБВ-шфекцй, обмежеш, а часом й суперечлив1 даш щодо уражень печшки, асоцшованих з ЕБВ, зумовили напрямок нашого дослщження.
Метою роботи було вивчення кл1шко-бюх1м1чш характеристик хрошчного гепатиту асоцшованого з репткативною формою ХЕБВ1.
Матерiал та методи дослщження. Для реал1зацй поставлено! мети обстежили 43 хворих на реплшативну форму ХЕБВ1 вшом вщ 18 до 48 роюв (чолов1чо! стат - 20, жшочо! - 23). В залежност вщ наявносп ознак хрошчного гепатиту хвор1 були розподшеш на дв1 групи: основну { контрольну. В
© Боднар В.А., 2014
18
