CC BY
14
Заощаджувальнi сертифiкати пов'язанi 3i значним розвитком банювсь-кого сектора та залученням вкладiв. За cboïm 3mïctom е письмовим CBÏfl4eH-ням банкiвського закладу, яке дае право вкладнику по закшченню визначено-го строку на отримання депозиту разом з процентами по ньому. У випадку дострокового повернення кош^в вкладнику виплачуеться менший процент. Депозитш сертифiкати, як правило, е великими заощаджувальними сертифь катами, як можуть передаватись за допомогою передавальних написiв. На РЦП сертифжати реалiзуються на фондовiй бiржi, а також через позабiржо-вий ринок. Широке розповсюдження дiстало застосування комерцшних та банкiвських векселiв на РЦП для продажу та перепродажу, що дае змогу на-копичувати значш кошти. За своею суттю у векселiв бiльше спiльних ознак з банкнотами, шж з цiнними паперами.
Лггература
1. Економпчний словник-довщник/ За ред. С.В. Мочерного. - К.: Femina, 1995. -
С. 15.
2. Шапран Н. Сучасш тенденци св1тового ринку акцш.// Ринок цшних папер1в Украши, 2003. - № 11-12. - С. 41-48.
3. Савчун Н. Роль похщних цшних папер1в у економ1чному розвитку суспшьства// Ринок цшних папер1в Украши, 2004. - № 1-2. - С. 51-55.
УДК 630*228, 630*531, 630*536 Доц. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;
ст. викл. 1.С. 1льтв- УкрДЛТУ
ПОР1ВНЯННЯ МОРФОЛОГО-ТАКСАЦШНО1 СТРУКТУРИ
МАРГШАЛЬНИХ БУЧИН
Виконано nopiB^Hra таксацшно'1 та морфолопчно'1 структур маргшальних бу-кових лiсoстанiв у прських та piвнинних умовах. Отpиманi результати вказують на порушення природно'1 структури та пoдiбнiсть вивчених насаджень.
Ключов1 слова: структура насаджень, мopфoлoгiя, редукцшне число, ранг дерева.
Doc. M.P. Goroshko; senior teacher I.S. Ilkiv - USUFWT
Comparison of structure of marginal boucnyaciv morphological-fixedness the price
Comparison is executed of fixedness the price and morphological structures of marginalnih boucovih lisostaniv in terms mountain and flat. The got results specify on violation of natural structure and similarity of the trained planting.
Keywords: structure of stands, morphology, reduction number, grade of tree.
У другш половит ХХ ст. л1сов1 насадження Прикарпаття стали об'ек-тами багатьох наукових та виробничих експерименлв [1], внаслщок яких ix природна структура зазнала значних змш [2, 3, 5]. Серед насаджень основних л1сотв1рних порщ Заходу Украши техногенного впливу зазнали також i буко-в1 люостани. Тому одним 1з напрямюв наукових дослщжень кафедри люово!" таксаци та люовпорядкування УкрДЛТУ е вивчення мopфoлoгiчнoi i такса-цiйнoi структур букових насаджень на стацюнарних пробних площах, що зростають на межi природного ареалу бука люового.
Ця робота е одним iз етапiв наукових дослщжень, метою яких е порiв-няння морфолого-таксацшно! структури маргiнальних бучин рiвнинноl та прсько! частин Заходу Укра1ни. Об'ектами слугували постiйнi пробш площi, що розташованi в Сколiвському (Бескиди) та Бiбрському (Захiдно-Подiльське горбопр'я) держлiсгоспах. Польовi та камеральнi роботи виконаш iз викорис-танням апробованих методик [2-4].
Табл. 1. Л^отаксацШш показники букових деревосташв на пробних площах
№ Склад деревостану Середт значения Бот- тет Повнота Запас, м3/га
Д1аметр, см, Висота, м, Верхня висота, м м2/га %
Ыбрський ДЛГ
1 10Бк+Гзв, Кл, Дзв 44,9 31,6 33,8±0'22 I 29,2 0,72 379
2 10Бк+Гзв 43,0 30,6±0'24 32,7±0'14 I 28,5 0,69 368
Скол1вський ДЛГ
3 10 Бк 35,5 28,8± 31,4±0'16 I 39,3 0,91 489
4 10 Бк 35,6 28,8±0'42 30,7±0'12 I 39,7 0,92 503
Вивчеш бучини Бiбрського ДЛГ зростають в умовах волого! дубово-грабово! бучини (Б3 - дгБк), а бучини Бескидiв - у вологш бучинi (Б3 - Бк). Ус дiлянки зростають на схилах схщно! (твденно-схщно! ПП 3) експозици крутизною до 17°, а у вжовому аспектi е пристигаючими насадженнями (ПП 1, 2, 3-105 роюв, а ПП 4-102 роки). Прсью буковi насадження розташованi на першому гiрському валi на висот 480 (ПП 3) та 530 (ПП 4) м н.р.м. Четверта дшянка вщноситься до генетичного резервату.
Анашз наведених у таблицi таксацшних показникiв вказуе на перевагу рiвнинних бучин за середнiми значеннями таксацшного дiаметра, загально! i верхньо! висот. Але через рiзницю в умовах росту й меншу повноту продук-тивнiсть вивчених рiвнинних букових насаджень е меншою вiд гiрських.
Табл. 2. РедукцШш числа бука за дiаметром на висотi 1,3 м
Частка, % Редукцшт числа за д1аметром на висот! 1,3 м
За М.В. Да-видовим За Е. Эммером За даними пробних площ
Баден Швейцар1я № 1 № 2 № 3 № 4
0 0,474 0,600 0,570 0,392 0,500 0,411 0,475
10 0,611 0,751 0,720 0,684 0,698 0,589 0,556
20 0,715 0,813 0,795 0,795 0,791 0,662 0,683
30 0,787 0,867 0,853 0,871 0,837 0,839 0,781
40 0,863 0,906 0,902 0,935 0,907 0,915 0,848
50 0,935 0,948 0,953 0,993 0,965 0,992 0,978
60 1,000 1,000 0,998 1,038 0,023 0,096 1,084
70 1,080 1,060 1,048 1,089 1,081 1,155 1,160
80 1,180 1,158 1,134 1,151 1,151 1,262 1,298
90 1,390 1,290 1,298 1,225 1,256 1,372 1,382
100 1,850 1,677 1,700 1,506 1,581 1,592 2,025
Занг середнього дерева, % 60,0 60,0 60,2 53,1 55,4 54,7 59,3
Таксацшна структура бучин вивчалася за результатами суцшьного пе-релiку дерев i вимiрiв таксацiйного дiаметра, загально! висоти дерева та про-
тяжност крони. За всiма названими показниками виконано ранжування дерев, обчислено ранг середнього дерева та встановлено редукцшш числа за вщсотковими долями (табл. 2, 3, 4).
Наведет результата показують, що у вивчених букових насадженнях ранг середнього дерева за дiаметром на висот 1,3 м обчислено в межах 53,155,4 %, що порiвняно з даними Е. Вiммера (1914) i М.В. Давидова (1951) вка-зуе на значне (ПП 1, 2 3) змщення у ранжованому ряду мюця середнього за дiаметром дерева в насадженш, тобто свiдчить про порушення природно! структури насаджень. Виняток становить букове насадження на четвертш дослщнш дiлянцi, де отримано близьке до табличних значення рангу середнього дерева (Яа= 59,3 %).
Табл. 3. РедукцШш числа за загальною висотою дерев
Частка, % Редукцшш числа за загальною висотою дерев
За М.В. Давидовим За даними п робних площ
№ 1 № 2 № 3 № 4
0 0,725 0,696 0,719 0,431 0,563
10 0,819 0,854 0,882 0,750 0,708
20 0,870 0,918 0,948 0,861 0,861
30 0,910 0,943 0,950 0,896 0,899
40 0,945 0,975 0,980 0,958 0,941
50 0,970 0,997 0,993 0,972 0,976
60 1,000 1,019 1,013 1,003 1,010
70 1,020 1,044 1,046 1,024 1,028
80 1,050 1,108 1,078 1,052 1,052
90 1,100 1,123 1,111 1,094 1,069
100 1,140 1,266 1,209 1,156 1,111
Ранг середнього дерева, % 60,0 54,4 52,3 57,7 58,1
Подiбнi порiвняння виконаш i за показником загально! висоти дерев та протяжностi крони (табл. 3, 4). Отримаш значення редукцшних чисел та рангу середнього дерева за загальною висотою дерев порiвнювалися iз вщпо-вiдними значеннями, що рашше отриманi М.В. Давидовим. Для показника протяжност крони таке порiвняння не було змоги виконати через вщсутшсть вiдповiдних значень у л^ературних джерелах.
Як для рядiв таксацiйного дiаметра, так i для рядiв висоти дерева, ми спостершали ширший розмах вiдносних ступенiв. Для рядiв висот у рiвнин-них букових насадженнях обчислена величина рангу середнього дерева (ПП 1 - 54,4 %, ПП 2 - 52,3 %) е нижча вщ табличних значень та вщповщних значень для прських букових люосташв. Це може бути наслщком стороннього втручання у ростовi процеси вивчених насаджень у минулому, про що свщ-чать отримаш статистики рядiв розподшу.
Для показника протяжност крони величина рангу середнього дерева обчислена в межах 51,5-55,9 % у рiвнинних бучинах та 53,8-54,8 % у вивчених прських букових насадженнях Бескидiв (табл. 4). Це вказуе на крашд умови формування намету в прських букових насадженнях, що могли юнува-ти внаслщок !х зростання в умовах обмежено! господарсько! дiяльностi. У
рiвнинних бучинах проводилися вс господарськi заходи, що позначилося як на величинi таксацшних показникiв i продуктивностi, так i на !х морфолого-таксацiйнiй структур^
Табл. 4. РедукцШш числа бука за протяжшстю крони дерев
Частка, % Редукцшт числа за протяжшстю крони дерев за даними пробних площ:
№ 1 № 2 № 3 № 4
0 0,263 0,345 0,273 0,324
10 0,684 0,603 0,534 0,618
20 0,789 0,690 0,676 0,748
30 0,833 0,776 0,807 0,834
40 0,921 0,862 0,862 0,884
50 0,991 0,948 0,960 0,978
60 1,053 1,034 1,069 1,050
70 1,140 1,121 1,134 1,114
80 1,228 1,207 1,276 1,237
90 1,333 1,466 1,549 1,481
100 1,605 2,241 2,443 1,719
Ранг середнього дерева, % 51,5 55,9 53,8 54,8
Серед проан^зованих морфолого-таксацшних показникiв дещо бшь-ший розмах вiдносних ступенiв отримано для показниюв дiаметра, висоти дерева та протяжност крони у прських букових насадженнях, числовi значення яких переважають обумовленi в л^ературних джерелах межi. Це свiдчить про присутшсть у пристигаючих букових насадженнях прсько! частин дерев iз значним дiапазоном дiаметрiв, висот та протяжност крони. Беручи до ува-ги також значний розмах вщносних ступешв вивчених висот дерев бука, можна засвщчити початок формування у бучинах цього вжу складно! горизонтально! структури та вертикально! зiмкнутостi намету насаджень.
У рiвнинних бучинах розмах ступешв е дещо вужчий за всiма аналiзо-ваними показниками, що, можливо, е наслiдком проведення в них госпо-дарських заходiв чи шшого стороннього втручання у процеси росту i форму-вання структури насадження.
Виконанi порiвняння морфолого-таксацiйно! структури показали, що за показником дiаметра дерев отриманi нами результати для рiвнинних i прських бучин е близькими до даних М.В. Давидова. За показником дiаметра найбшьш повна вщповщшсть до табличних значень стосуеться букового ль состану на четвертш дiлянцi, що зростае в умовах режиму заповщання, а за висотою дерев зазначеним табличним величинам найбшьш повно вщповща-ють ряди висот у вивчених рiвнинних букових лiсостанах Бiбрського ДЛГ.
У результат виконаного порiвняння морфолого-таксацiйно! структури букових насаджень у рiвнинних та прських частинах Львiвщини, можна стверджувати, що !х будова за дiаметром на висотi 1,3 м, за висотою дерев та протяжшстю крони е подiбною. Вивчеш буковi насадження характеризують-ся вiдмiнними вщ лiтературних даних значеннями рангу середнього дерева за показником таксацшного дiаметра i висоти дерева.
Отримаш результати можуть бути використаш для опрацювання нор-мативно-довщкових матерiалiв та оцшки формування пограничних букових люосташв.
Л1тература
1. Генс1рук С.А., Нижник М.С., Копш Л.1. Люи Захщного репону Укра!ни. - Льв1в: НТ 1м. Шевченка, МО Укра!ни, УкрДЛТУ, 1998. - 407 с.
2. Горошко М.П., ¡лькчв 1.С. Бюметр1я площинно! структуры букових люосташв у Бескидах// Придншровський наук. вюник. - Дншропетровськ: Наука 1 осв1та, 1998. - С. 28.
3. ¡лькчв 1.С. Динамша структури букових люосташв на стацюнарних пробних пло-щах у Бескидах// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.12. - С. 115-120.
4. Никитин К.Е. Лиственница на Украине. - К.: Урожай, 1966. - 331 с.
5. Цурик Е.И. Об особенностях таксационного строения девственных буковых дре-востоев Карпат// Лесной журнал. - Архангельск: Изв. ВУЗов, 1981, № 2. - С. 25-32.
