CC BY
16
х + а1 х + а 2 х + а 3 j + а 4 j = А +ь y + ь2 y = в (7)
j + d 1 j + d 2 j + d 3 x + d 4 x = C, де a1, a2, a3, a4, b1; b2, d1; d2, d3, d4, 4, B, C - вiдомi коефщкнти.
Для визначення зусиль, що виникають в окремих елементах установки, у конкретних умовах експлуатацií необхщно розв'язати систему ршнянь (7). Систему ршнянь (7) доцiльно розв'язувати числовими методами, вико-ристовуючи iснуючi спещальш програми.
Як приклад систему рiвнянь (7) розв'язано для випадку: мобшьна ка-натна установка типу ЛЛ-33 з прольотом I = 300 м; швидкiсть руху каретки v = 3 м/с; маса вантажу т в = 3200 кг; канат ГОСТ 2688, dK = 28,0 мм; кут
нахилу хорди прольоту до горизонту a = 300.
Отримаш графiки наведено на рис. 1. 1з графiкiв видно характер змши зусиль та деформацш в окремих елементах установки, що дозволяе правильно встановити режим ii роботи.
Лiтература
1. Тисовський Л.О., Мартинцiв М.П. Про визначення кшетично! енерги каната шд-в1сно1 канатно! лкотранспортно! установки// Науковий вюник: Зб1рн. наук.-техн. праць. -Львш: УкрДЛТУ, 2002, вип. 12.2. - C. 136-140.
2. Мартинщв М.П. Розрахунок основних елементш тдвюних канатних люотран-спортних установок. - К.: Ясмина, 1996. - 175 с.
УДК 630 *531 Асист. I. С. 1льтв - УкрДЛТУ
ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ М1Ж МОРФОЛОГ1ЧНИМИ I ТАКСАЦ1ЙНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ДЕРЕВ БУКА Л1СОВОГО МЕТОДАМИ МНОЖИННОÏ РЕГРЕСIÏ
Проаналiзовано результати встановлення залежностей мiж морфологiчними i таксацшними показниками дерев бука лiсового методами множинно'1 регресп при вивченнi букових насаджень Бескидiв. Виявлено, що за ютотшстю впливу серед ана-лiзованих факторш найбiльше впливае на окремi показники об'ем крони, площа 6i4-но'1 поверхнi крони, дiаметр i висота дерева.
I.S. Ilkiv - USUFWT
Establishment of dependences between morphological and estimation by parameters of trees beech by methods of multiple regress
In clause the results of an establishment of dependences between morphological and estimation by parameters of trees beech by methods of multiple regress are analysed at study of beech stands in Beskydy. Is revealed, that behind importance of influence among the analyzed factors more all influences separate parameters volume of a crone, area of a lateral surface of a crone, diameter and height of a tree.
Розвиток лку тiсно пов'язаний iз iснуванням певних взаемозв'язюв мiж показниками, якi його характеризуют Лiсiвничою наукою давно вияв-ленi i використовуються для потреб виробництва i прикладно!' науки матема-тичнi залежностi мiж основними таксацшними ознаками окремих дерев та деревосташв. Для 1х встановлення застосовували, переважно, ршняння регре-сií мiж парою ознак. Сучасний розвиток обчислювально!' техшки дае можли-вiсть швидко виконувати колись трудомктю розрахунки для виявлення кну-вання залежностей i взаемовпливу мiж бiльшим числом ознак використову-ючи методи множинно!' регресп.
Дана робота виконана у плаш вивчення морфологiчноí i таксацiйноí структури букнятв Бескидiв. При веденнi дослiджень нами рашше вивчено парнi залежностi мiж таксацiйними i морфологiчними ознаками [1-6]. Проте у деревосташ на будь який показник мае вплив вщразу декшька факторiв. Тому нами використано для обрахунюв рiвняння многочлена 1 -го степеня. Робота виконана за допомогою програми для ПК, написано! доцентом кафедри лково!' таксацií та лiсовпорядкування УкрДЛТУ П.Г. Хомюком
Фрагмент отриманих результатiв наводимо на прикладi чистого букового насадження у вiцi 49 роюв, що росте в Дубинському лiсництвi Сколшсь-кого ДЛГ. Вивчений лкостан розмiщений на схилi пiвнiчно-захiдноí експози-цií крутизною 25° на висоп 950 м н. р. м у свiжiй смерековiй бучинi. Дане насадження високоповнотне, характеризуеться I класом боштету при середнiй висоп 15,5±0,33 м, верхнiй висотi 23,1±0,14 м i середньому дiаметрi 17,5±0,18 см. При обрахунках використано таксацшш i морфологiчнi показники для 384 дерев бука лкового, що зростали на данiй дiлянцi.
Для дослщження сформовано двi групи ознак: 1-ша включала дiаметр дерева (Ох.3), дiаметр крони (Бкр), висоту дерева (Н), протяжнiсть крони (Ь^), об'ем крони (Укр), площу зовнiшньоí поверхнi крони (8з.п), стутнь крислатосп крони (Бкр/Н), стутнь стрункостi крони (Ькр/Окр), вщносна довжина крони (Ькр/Н), вiдношення освгглено1 частини крони до дааметра крони (Ь0/Окр), частка освiтленоí частини крони (Ь0/Н). До друт групи показникв включено дааметр, висоту, висоту до початку крони (НО, висоту до поперечника крони (Н2), про-тяжнкть крони, довжину освiтленоí (Ь0) i зат!нено1 (Ьз) частини крони, площу поперечника крони (8кр), об'ем та площу зовшшно поверхнi крони.
Проведет дослвдження дií всiх факторiв на кожний iз названих вище показниюв продемонстрували певнi особливостi взаемного впливу парамет-рiв на таксацiйнi та морфолопчш показники дерев бука лкового.
Множинний коефщкнт кореляцií, що характеризуе ткноту впливу аналiзованих в першш груш факторiв на дiаметр дерева вказуе на наявнкть тiсного зв'язку (Я=0,884 при коефiцiентi детермiнацií Я2 = 78,1 %). Аналiз к-тотностi впливу факторк на основi величини Бета-коефiцiента показав, що на дiаметр дерева з числа першо1 групи факторiв найбiльший вплив мае об'ем крони дерева ф=0,31), площа бiчноí поверхнi ф=0,16) та висота дерева (Р=0,05). Решта факторiв мають менш iстотний вплив на дiаметр дерева.
Множинний коефiцiент кореляцл впливу факторк першоí групи на висоту дерева становить 0,980 при коефщкнп детермшацп 95,0 %, що сввд-
чить про наявнкть дуже TicHoro зв'язку. Найбшьш iстотний вплив на висоту дерева мае об'ем крони (ß=0,11) та площа 6i4HOï поверхш крони (ß=0,03).
Зв'язок мiж дааметром поперечника крони i першою групою фактoрiв характеризуеться множинним кoефiцiентoм кореляцп рiвним 0,672 при ко-ефшденп детермiнацiï 45,2 %, що вказуе на середню тicнoту зв'язку. Найбшь-ша icтoтнicть впливу на величину поперечника крони е з боку показника об'-ему крони (ß=0,52) та дiамеIра дерева (ß=0,13).
Величина множинного коефщкнта кореляцп мiж протяжнкть крони i першою групою факторк становить 0,720 при кoефiцiентi детермшацп 51,6 %. На величину показника протяжносп крони найбшьш icтoтний вплив мае об'ем крони (ß=0,25) та площа бiчнoï пoверхнi крони (ß=0,16).
Площа бiчнoï пoверхнi крони дерева ткно корелюе з показниками першо1 групи фактoрiв, про що свщчить множинний кoефiцiент кореляцй' (R=0,790) та коефщкнт детермiнацiï (62,9 %). На ïï величину найбiльш ктот-ний вплив мае об'ем крони (ß=0,59) та вщношення Lo/DK (ß=0,14).
Об'ем крони знаходиться у менш ткнш кoреляцiйнiй залежнocтi вiд першо1 групи факторк (R = 0,580 та R2 = 33,4 %). На нього мають icтoтний вплив площа бiчнoï пoверхнi крони (ß=0,35) та вщношення Lo/DK (0,18). Iншi показники nkï групи фактoрiв слабше корелюють мiж собою, про що свщ-чать значения множинного кoефiцiента кореляцй' та коефщкнта детермiнацiï.
Аналiз другoï групи факторк показав, що дааметр дерева з ними ткно корелюе (R=0,864, R2=74,7 %). Найбiльш ктотний вплив на нього мають площа бiчнoï пoверхнi крони (ß=0,55), об'ем крони (ß=0,30) та висота дерева (ß=0,18).
Висота дерева i друга група фактoрiв характеризуеться високою ткно-тою зв'язку (R=961,0, R2=92,4 %). На неï найбiльш icтoтний вплив мають да-аметр дерева (ß=0,50), площа бiчнoï пoверхнi крони (ß=0,46), об'ем крони (ß=0,38) та висота до початку крони (ß=0,30).
Серед пoказникiв другoï групи факторк високою тicнoтoю зв'язку характеризуеться також висота до поперечника крони (R=0,813, R2=66,1 % при найбшьш ктотному впливi плошд бiчнoï пoверхнi ß=0,27 та об'ему крони ß=0,23), та площа бiчнoï пoверхнi крони (R=0,755, R2 =57,0 % при ß=0,60 (об'ем крони)). Решта фактoрiв другoï групи характеризуються меншою тк-нотою зв'язку та ктотнктю впливу.
Викoнанi дocлiдження з використанням методк мнoжиннoï регреciï шдтверджують наявнicть зв'язку мiж такcацiйними i морфолопчними показниками дерев. За ктотнктю впливу серед аналiзoваних нами фактoрiв найбь льше впливае на oкремi показники об'ем крони, площа бiчнoï пoверхнi крони, дiаметр дерева та його висота.
Отримаш результати та застосоваш методи будуть використаш нами для подальшого вивчення букнятв Бескид1в.
Лiтература
1. 1льк1в 1.С. Оцшка форми та napaMeTpiB крон дерев/ Методичш поради. - âbîb: УкрДЛТУ. - 1997. - 26 с.
2. 1.и,кМ1 1.С. Оцшка морфолопчннх показникв намету букових люосташв у Бески-дах// Науковий вюник: Зб1рн. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 8.1. - С. 16-21.
3. 1.и,ки1 1.С. Визначення просторових показниюв крон бука люового/ Придншровсь-кий Науковий вюник: - Дншропетровськ: Видавництво наука 1 освгга, 1998. - С. 29.
4. 1.и,ки1 1.С. Оцшка показникв простору росту 1 дииамши поверхш намету букових люосташв Бескид]в// Науковий вюник: Зб1рн. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 9.2. - С. 143-146.
5. 1.и,ки1 1.С. Використання просторових показникв крон для оцшки намету букових люосташв Бескид1в// Люове господарство, люова, паперова 1 деревообробна иромислов1сть -М1жвщомчий науково-техшчний зб1рник, вип. 26 - Льв]в: УкрДЛТУ. - 1999. - С. 15-18.
6. 1.и,ки1 1.С. Динамжа структури букових люосташв на стащонарних пробних пло-щах у Бескидах// Науковий вюник: Зб1рн. наук.-техн. праць. - Льв]в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.12. - С. 115-12.
УДК 634.31 Проф. М.П. Мартинщв, д-р техн. наук; проф. М.Г. Адамовський,
канд. техн. наук; доц. Б.В. Лисик, канд. техн. наук; тж. 1.М. Рудько -УкрДЛТУ; доц. М.В. МатИшин, канд. техн. наук; доц. €.А. Урбанюк, канд.
техн. наук; доц. А.1. Гордеев, канд. техн. наук - ТУПодтля
РУХ ВАНТАЖНО1 КАРЕТКИ У ЗОН1 ОПОРНОГО БАШМАКА ПЩВ1СНО1 Л1СОТРАНСПОРТНО1 УСТАНОВКИ
Наведено р}вняння руху вантажно! каретки у зош опорного башмака багатоп-рольотно! канатно! установки з врахуванням поперечних коливань несучого каната. Виконано ан^з отриманих залежностей, на основi якого визначено величину зусил-ля, що дie на каретку у зош опорного башмака.
Prof. M.P. Martynciv, Prof. M.H. Adamowskyj, Ass. Prof. B. W. Lysyk, Eng. I.M. Rud'ko - USUFWT; Ass. Prof. M. W. Mathiishyn, Ass. Prof. E.A. Urbanjuk, SS. Prof. A. U. Hordeew - Technological University Podillya
Movement of the cargo carriage in a zone of a basic boot pendant timber
transporting plants
The equation of movement of the cargo carriage in a zone of a basic boot multispan cable plants is induced in view of cross fluctuations of bearing (carrying) rope. It is made the analysis of the received dependences on the basis of which it is determined size of effort that operates on the carriage in a zone of a basic boot.
Для освоения прських лiсiв Украшських Карпат, яю характеризуются слабо розвинутою откою дорщ найбшьш ефективно використовувати ба-гатопрольотш канатш установки [1, 2]. Практика ексилуатацп таких установок i багаторiчиi дослвдження вчених, виконаш на кафеда прикладно! меха-шки УкрДЛТУ, показали, що несучий канат найбшьш часто руйнуеться у зо-ш опорного башмака [3, 4, 5].
Пщвищити довговiчнiсть несучого каната, який е основним елемен-том установки, i тим самим забезпечити ii ефективне використання в цiлому можна правильним вибором основних параметрiв опорного башмака i режи-мiв роботи. З идею метою необхвдно вивчити характер руху вантажно! каретки, визначити зусилля, що виникають в основних елементах та !х деформацц.
