CC BY
12
Висновки:
1. На даному етапi не юнуе типоряду меблiв, якi б повтстю вiдповiдали конструктивним та технолопчним вимогам зашивання примiщень на НПС та побуту екшажу.
2. Питання системного розгляду конструктивно-технологiчних рiшень модульного формування примiщень та насичення 1х меблями для несамо-хщних плавучих споруд на сьогоднi не пророблет. Вiдсутнi комплекснi теоретичнi ршення.
3. Актуальним питанням е розробка наукового методу забезпечення та прогнозування конструкторських та технологiчних рiшень модульно! системи, що дае змогу привести 11 технiко економiчнi показники на необ-хiдний рiвень.
Лiтература
1. Ковальский Л. А. Модульная обстройка помещений на плавучих кранах// Судостроение. - 1986, № 6, с. 39.
2. Корчевская Н.М., Мильто А.А. К вопросу о модульных методах обстройки судовых помещений// Зб. наук. праць УДМТУ. - Микола!в: УДМТУ. - 2002, № 8(386). - С. 17-30.
3. Корчевская Н.М, Рашковский А.С. Бескаркасные системы зашивки судовых помещений в зарубежном судостроении// Зб. наук. праць УДМТУ. - Микола1в: УДМТУ. - 2002, № 4(370). - С. 17-30.
4. Мещеряков В.В. Состояние и перспективы развития технологии оборудования судов// Судостроение, 1974, № 2. - С. 36-42.
5. Щедролосев А.В. Организация и технология поточного производства элементов модульной зашивки помещений рыбопромысловых судов// Малотоннажное судостроение: Сб. науч. тр. - Николаев: НКИ, 1988. - С. 122.
6. Щедролосев А.В., Головня Ю.Н. Пути повышения технологичности конструкции оболочек панелей однорядной модульной системы М100// Технология судового машиностроения и обработка материалов резанием// Сб. науч. тр. НКИ. - Николаев: НКИ. - 1989. - С. 22-26.
УДК 684.667.04 Доц. Л.А. Яремчук, канд. техн. наук;
магктр А. Дудник - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОР1ВНЯННЯ Ф1ЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВОДОРОЗЧИННИХ ЛАКОФАРБОВИХ МАТЕР1АЛ1В
Подано порiвняльний аналiз властивостей водорозчинних лаюв рiзних фiрм.
Assist. prof. L.A. Yaremchuk; master's degree A. Dudnuk -
NUFWTof Ukraine, L'viv
Comparison of physical properties of soluble polishes materials
There is the given comparative analysis of properties of soluble varnishes of different firms in the article.
За останш роки в царит створення i застосування водорозчинних ла-кофарбових систем вщбулись яюст i кшьюст змши. Вщношення об'ему ви-готовлення таких лакофарбових матерiалiв (ЛФМ) до загального об'ему ви-пуску лакофарбово! продукци у промислово розвинутих кра!нах Свропи i Ти-хоокеанського узбережжя збшьшилось до 35-45 %. Новi досягнення в галузi водорозчинних систем основаш на результатах дослщжень процеЫв полiме-ризаци i коло!дно-хiмiчних властивостей полiмерних дисперсш.
3. Технолопя та устаткування лковиробничого комплексу
133
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
У нашш державi лакофарбова промисловiсть поки не випускае водо-розчиннi ЛФМ, однак, на терени Укра1ни ввозиться великий асортимент цих матерiалiв рiзних зарубiжних фiрм.
На сьогоднi кожному виробнику продукци iз деревини вiдомо, що за водорозчинними лакофарбовими системами майбутне у створенш захисно-декоративних покритлв. Оскiльки з кожним роком все бшьше вимог щодо пiдвищення дотримання норм екологп у виробництвi, тобто створенш техно-логiчних процесiв, матерiалiв i продукци. Впливу негативних речовин, як мають мiсце при опорядженш виробiв iз деревини на довкшля, саштарно-екологiчнi служби державного контролю придшяють належне значення. Тому в Укршт з кожним роком збшьшуеться вiдсоток використання водороз-чинних ЛФМ для опорядження продукци деревообробки i меблярства.
Однак, перед виробниками стоггь непроста задача вибору яюсних ма-терiалiв iз велико! пропозици, яка представлена рiзними торгiвельними фiр-мами в УкраАт.
Метою ще! роботи було виконати порiвняльний анашз фiзико-хiмiч-них i експлуатацiйних показниюв водорозчинних лакофарбових матерiалiв кiлькох вщомих зарубiжних фiрм, якi представляють свою продукщю для ре-алiзацil в Укра1т.
1з вибраних фiрм для експерименту було запропоновано водорозчиннi лаки фiрми 1СЬЛ (Iталiя) та БОЬЮКиМ (Канада). При проведеннi експери-менпв було виконано порiвняльний аналiз величин фiзико-хiмiчних та експлу-атацiйних показниюв лакофарбових матерiалiв та покриттiв. Значення основ-них фiзико-хiмiчних показникiв порiвняльних матерiалiв наведено в табл. 1.
Величини фiзико-хiмiчних показникiв рщких лакофарбових матерь алiв наведено таким чином: у чисельнику - для лаюв, у знаменнику - для грунлвок для матерiалiв вiд виробника i для матерiалiв у робочш в,язкостi.
Табл. 1. Фiзико-хiмiчнi показники лакофарбових матерiалiв
Назва показнишв Ю ЬЛ 8ОЬЮКиМ
поставка роб. сумш поставка роб. сумш
Масова частка сухого залишку, % 48,3/56,9 39,0/50,0 40,0/- 33,0/-
В'язшсть, с 38,0/44,0 23,0/26,0 38,0/- 26,0/-
Поверхневий натяг, мДж/м2 63,8/65,9 45,7/52,7 59,12/- 57,3/-
Здаттсть до розливу, умовна задовшьна добра задовшьна добра
Вплив хiмiко-фiзичних характеристик лакофарбових матерiалiв сто-совно до шдкладки визначався за основними характеристиками: крайового кута змочування, критичного поверхневого натягу шдкладки i роботи адгезй. Як пiдкладку було вибрано двi основнi породи, якi найбiльше використову-ються як у меблевих, так i у столярно-будiвельних виробах - дуб i сосна.
Вимiри виконували за допомогою проектора, який фокусував краплю на екран. Визначали радiус i висоту краплi на деревних шдкладках i за формулою розраховували крайовий кут змочування.
Критичний поверхневий натяг визначали на деревних шдкладках з допомогою тестових рщин - глщерин, етиленглшоль у рiзних пропорцiях. М1-рилом поверхнево! енерги пiдкладок був крайовий кут змочування тестових
рщин. Розрахунок коефщенлв для визначення поверхнево! енерги проводили за допомогою рiвняння найменших квадратiв:
cose = b + (1)
де: сгрг - поверхневий натяг тестових рщин; a, b - коефщенти, як визнача-
ють з дослiдiв. Поверхневий натяг лакофарбових матерiалiв визначали на ус-тановцi Ребiндера.
Роботу адгези визначали за рiвнянням
Wa = арЛ + cos в). (2)
Даш вимiрювань занесено в табл. 2.
Табл. 2. Експериментальт дат вимiрювань
Тип ЛФМ Поверхневий натяг, мДж/м2 Крайовий кут, град., на тдкладщ Критичний поверхневий натяг, мДж/м2, на тдкладщ Робота адгези, мДж/м2, до тдкладки
сосновш дубовш сосновш дубовш сосновш дубовш
ICLA
1 2 3 4 63,8/65,9 54,3/54,9 52,7/45,7 44,5/44,3 55,0/54,0 47,2/46,0 45,0/43,7 35,0/33,0 54,3/53,0 48,0/48,0 44,0/41,6 37,0/38,0 27,5/26,0 25,0/23,0 98,3/70,9 69,5/62,4
SOLIGNUM
1 2 3 59,1 51,8 48,1 55,8 55,2 44,7 54,6 53,2 46,4 31,0 28,0 100,1 72,9
Величини експлуатацшних показниюв лакофарбових покритпв, зап-ропонованих для випробовування систем подано у табл. 3.
_Табл. 3. Експлуатацшш показники лакофарбових noi<pummie_
Назва показнишв ЛФП ICLA ЛФП SOLIGNUM
Твердшть за М-3, у.о. 0,43/0,47 0,43/-
Час висихання при t = 20±2 °С, год. 0,9-1,1/1,0 12-16
Мщтсть на згин за ШГ-1, мм 1/1 3/-
Мщтсть на удар за У-1, Н/м 4,3/5,0 3,0/-
Блиск за Р-4, номер рядка 1-2 1-2
Термостшшсть при t = 75 °С, у.о. задовшьно задовшьно
Водостшкшть, д1б 10 10
Адгез1я, бал1в 1/1 2/-
Аналiз одержаних експериментальних даних показуе, що лакофарбовi матерiали фiрм ICLA та SOLIGNUM мають достатньо високi показники за здатшстю змочувати поверхню при формуваннi захисно-декоративного пок-риття, а також фiзико-механiчнi та експлуатацiйнi властивостi. Оскiльки ла-кофарбовi матерiали були випробуванi на водорозчиннш основi, !х можна вщнести до групи екологiчно безпечних полiмерних композицiй. За, приблиз-но, однакових фiзико-хiмiчних та експлуатацiйних показникiв лакофарбових композицш ЛФМ фiрми ICLA утворюють суху плiвку набагато швидше, шж
3. Технологiя та устаткування лковиробничого комплексу
135
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
однотипний MaTepian фiрми SOLIGNUM. KpiM того, ЛФМ ггалшського ви-робника ICLA е дeшeвшi за мaтepiaли SOLIGNUM.
Пpовeдeнi eкспepимeнтaльнi дослiджeння дають змогу вщзначити пpидaтнiсть ЛФМ ICLA i SOLIGNUM для опорядження деревини з метою одержання високояюсних захисно-декоративних покритлв.
УДК 674.09 Acnip. С.1. Яцишин; доц. Ю.1. Грицюк,
канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. nbsis
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТА АНАЛ1З ОПТИМАЛЬНИХ СХЕМ РОЗКРОЮ КОЛОД НА РАД1АЛЬН1 ПИЛОМАТЕР1АЛИ
Наведено поpiвняльний aнaлiз оптимальних схем розкрою колод на paдiaльнi пиломaтepiaли за кpитepiем, що характеризуе ефектившсть використання поперечного пepepiзу верхнього торця колоди. За розробленими методиками розраховано опти-мaльнi товщини дощок для розвально-сегментного i розвально-сегментно-кутового способiв розкрою. Виявлено, що за останшм способом спостер^аеться деяке тдви-щення об'емного виходу рад1альних пиломатер1ал1в пор1вняно з отриманим виходом за розвально-сегментним способом, але тшьки для колод д1аметром бшьше 36 см. Для менших д1аметр1в перевагу мае розвально-сегментний споаб розкрою.
Postgraduate S.I. Yacyshyn; doc. Yu.I. Gryciuk-NUFWTof Ukraine, L'viv
Method of determination of optimum charts for cutting out of logs on
radial saw-timbers
The comparative analysis of optimum charts is resulted will cut out logs on radial saw-timbers after a criterion which characterizes efficiency of the use transversal the cut of overhead butt end of log. After the developed methods the optimum are expected thickness of boards for open-segment and open-segment-angular methods will cut out. It is discovered that on the last shift there is some increase of by volume output of radial saw-timbers comparatively with the got output on a open-segment method, but only for logs diameter more than 36 centimetres. For less diameters a open-segment method takes advantage will cut out.
Постановка завдання
За останш роки на вггчизняних деревообробних шдприемствах спос-тер^аеться тенденщя замши люопильних рам на стpiчкопилковi верстати, як дають змогу рацюнальшше розпилювати колоди на пиломaтepiaли piзного призначення. Проте для отримання хоча б незначного eкономiчного ефекту шд час виготовлення пиломaтepiaлiв спещального призначення необхщно впроваджувати повний комплекс виробничих i наукових зaходiв. Стосовно виробничих зaходiв, то тут потpiбно замють вщомих традицшних способiв розкрою колод застосовувати бшьш ефективш новi способи, на основi яких розраховуватимуть оптимальш схеми розкрою вщповщно до задано! специ-фжацй пиломaтepiaлiв. Математичне та eкономiчнe обгрунтування доцiль-носп застосування того чи iншого способу розкрою якраз i належить до тих зaходiв, якi нeобхiдно розробити науковцям i негайно впровадити !х у вироб-ництво.
