CC BY
22
УДК: 616. 314-089. 29-633. 004. 62. 001, 57
В. Ф. Макеев, П. В. Щерба, Н. Р. Ключковська
ПОРШНЯАЬНА ОЦ1НКА ЗНОШЕННЯ ПАТРИЦЬ ТА ВТРАТИ РЕТЕНЦ1ЙНИХ ВААСТИВОСТЕЙ МАТРИЦЬ КУАЬКОПОДШНИХ АТАЧМЕН1В i BAAKOBOi СИСТЕМ И КРШАЕННЯ ПОКРИВНИХ ПР0ТЕ31В У МОДЕЛЬНОМУ ЕКСПЕРИМЕНТ1
Пьв'юський нэцюнапьний медичнийушверситет /м. Данила Гзлицького
PÍ3HÍ системи фкеаци покрив-них протез)в {кульков!, балков], телескошчж) повинн!, за визна-ченням, забезлечувати достатне та довготрива/ie Тх утримання на протезному лож!. У процеа екс-плуатац1У закономфним явищем е поступова втрата ретенцмних властивостей кртлення, осюльки фриюуйна пара "патриця атачмена - полимерна матриця" працюють у досить складних умовах, де нзявж p¡3Horo роду MexaH¡4H¡ изванта-ження (статично-змтж, циклмж, знакозмЫж, обертов! тощо), ме-хажчне абразивне середовище з решток Vxi та своерщне корозшно активне середовище ¡з властивим йому р)внем рН, що складаеться 3i слини i 'М, та зм1нний у широкому д!апазож температурний чинник. U¡ загальж чинники та гндиз!дуаль-h¡ особливост! окремого патента (податливкть слизовоУ обол он ки, ршень особистоУ ппени порож-нини рота, сила жування тощо) склада ють багатопараметричж завдання ¡ практично унеможлив-люють математичне моделювання у зв'язку з великою юлыастю параметр) в i умов, як) необхщно за-класти в розрахунки i яю е досить ¡ндивщуальними.
Проте дослщженням ¡з вивчен-ня поведшки рвних систем Kpt-плення в процеа Тх експлуатацГУ (як in vivo, так i in vitro), nopiBHAH-ню 3MÍH ретенцмних властивостей, способам створення модел! для вивчення ¡ прогнозу поведшки p¡3-них систем з'еднання в порожним рота присвячена низка дооиджень закордонних авторов [2, 3, 5-7]. Ця тематика е актуальною не лльки з огляду використання покривних
лротез!8 з опорою на збережен! кореж та зуби, a i з опорою на шп-лантати, де застосовуються анало-пчн( системи фкеаци [8-11].
3 доступних нам джерел ¡нфор-мацГг' виявлено незначну юльюсть д0сл1джень експлуатацмних мож-ливостей замкових кртлень за типом метал-пластик, доеготривз-лого Тх спостереження в клМчжй практик, поршня льноТ оцЫки *ix функцюнування на достатньо три-валому лром(жку i вияелення та сисгематизаци усклэднень i способов Ух усунення в клнщк Урахо-вуючи викладене вище, нами роз-роблений П1дх!д для часткового розв'язання окреслено'Г проблеми, а саме - поставлено за мету до-стдити вплив кайважлившого, на нашу думку, чинникэ - мехаычно-го кваз(статичного навантаження i тертя на зношемня матриць та змшу д!аметра робочоТ частини патриц| у двох системах кртлень -кулькоподйжй замковм i балков(й та пор!ВНяти динамку змти ре-тенцшних властивостей матриць цих систем Bifl шькост) робочих циклю, динамку 3MiH п\н\тт роз-MipiB патриць та Ух вплив на величину утримання протеза [12,13].
Матер ¡ал и та методи доелн дження
Суть досшджень полягае у ство-ренн1 циюпчного механ!чного навантаження на нерухомо за-фксовану поверхню патриц1 атачмена внутршньою поверхнею рухомоУ матриц через ТУ зеоротно-поступальний рух. Тобто запропо-нована модель в1дтворю£ процес ковзання та силу притискання в napi "патриця - матриця", що ви-никають при жуванж та зжманж-
накладанж протеза, а мехажчж перем(щення враховаж частково (осьове зворотно-поступальне) за-вдяки цикличному перемщенню матриц! за поверхнею патриш ¡з сухим тертям цю пари. Для експе-риментзльноУ реал1зац1У даноУ мо-дел1 щодо кулькопод!бних ф1ксато-р1е нами напрацьована в1дпов(дна методика. Перед початком випро-бувань ¡нстру ментально з точжстю до ±0, 01 мм вим1рювали д!аметр сферичноУ поверхн! металевоУ патриц) у восьми дшметрально про-тилежних точках, що знаходяться попарно на одному д1аметр1. Сам1 д^аметри лежать у площин! пере-р1зу сфери ] проходять через центр останньоУ по нормал( до самоУ оа патриц^ утворюючи в перер1з> коло, яке, у свою чергу, поклясться д1аметрами на сектори по 45° кожен (рис. 1).
Для бзлково'Г системи вим1рю-вали д1аметр цил^ндричноУ частини балки в юлькох м1сцях, що обирали за доэжиною тв1рноГ. Та кий споаб оценки д[аметра сферично-
Рис. 1. Схема вибору точек вим1рювань д ¡а метру сфери куль копа д|бно< патрицг (а=45е).
Ек с пери ментально-те орет и чний
—
v/v//. V fessa ^
Рис. 2. Кжематична схема установки СМЩ-1:1 - елеитричний двигун, 2 - редуктор, 3 - поводок, 4 - шатун, 5 - повзун, 6 - матриц», 7 - патриця, 8 - лшильник, 9 - електричний блох управлшня.
го атачмена або балки дозволяе заф!ксувати м!сця зародження та розвитку потенц!йного локального зношення патриц! п!д час експе-рименту. Отримаж в такий спос1б початков! вим!ри заносили в протокол експерименту {141.
Зусилля навантаження ¡н!ц!юва-ли шляхом притискання матриц до нерухомо зафксованоУ патри-ц! за доломогою спещально роз-робленоТ та виготовленоТ разом ¡з науковцями фвико - механ!чного ¡нституту НацюнальноТ академи наук УкраТни установки СМЩ-1 для мало- циклового навантаження, опис якоТ наведено нижче. Одночасно з1 створенням ци)шч-ного навантажувального зусил-ля величиною в межах 3, 0 кг, яке встановлювали ¡з застосуванням тензометричного динамометра, в!дбувалося тертя поверхонь матриц! п!д час н пересування за по-верхнею патриц з! швидюстю О, 95 мм/сек. Тобто !м!тували зусилля жуввння \ одночзсно сухе тертя зношування поверхонь матриц! та патрица 1нтенсивн!сть циклов навантаження та швидюсть пересування матриц)вибирали, виходячи з умови запойгання в мкцях тертя □¡двищенню температури поверхонь контакту, що могло б негативно вплинути на експериментальш результати. Враховуючи це, вибраций експерименгальнт режим навантаження - розвантаження становив 2, 5 цикл/хв. [15).
ГИсля фжсованого базового числа цикл1в навантаження - роз-
вантаження (накладання - зшман-ня матриц!) зупиняли установку ! проводили поточне контрольне вим!рювання д!а метра сферичноТ поверхш патриц! атачмена ! лере-р5зу балки так само, як ! перед початком експериментш,
Шсля кожних 200 циклю визна-чали силу в!д'£днання матриц! в1д патриц! !з застосуванням в!длов!д-ного пристрою. До плеча штатива жорстко ф!ксували металеву па-трицю сферою донизу. Матрицю, що мктилася в металевЁй оправ!, з'еднували з патрицею. У нижнш частин! металевоТ оправи матри-ц! п!дв!шували наважку. Масу на-важки поступово зб!льшували на 10 г до роз'еднання патриц! та матриц!. Масу, за якою в!дбувало-ся в!д'еднання патриц! в!д матриц!, зазначали як критичну! позначали N. Ретенц!йш властивост! матриць вим!рювали з матрицями серед-ньоТ та посиленоТ жорсткосп "Вге-¿ет" та матрицею "ЙЬе!п-83" !з кулькопод>6ною патрицею ! трьо-ма р!зними типами матриць (зеленою, жовтою, червоною) з балко-вою патрицею.
Отриман! дан! щодо д1аметр!в, зусилля в!дриву та чистоти цикл!е навантаження заносили в табли-цю протоколу експериментальних досл!джень, як! проводили аж до досягнення одним !з контрольних д)йметр!В апр/ор/ задано» вемчини (наприклад, зусилля в!дриву). КЫе-матична схема установки СМЩ - 1 показана на рис. 2.
Рис. 3. Загальний в игл яд установки.
Електродвигун (1) типу РД - 09, що мае швидюсть обертання 1195 об. /хв., за доломогою редуктора (2 ) створював обертання пов!дка (3) з! швидюстю 2, 5 об. /хв. Приедна-ний до обертового диска - лов!дка (3> шатун (4) перетворюе оберталь-ний рух у зворотно-поступальний рух повзуна (5), до я кого жорстко за доломогою специально!' оправки приеднано патрицю (6TJ. Остан-ня плавно внасл!док зворотно-поступального руху повзуна (5) насаджуеться на поверхню патри-ц! (7), яка е нерухомою внасл!док жорсткого м фксування в спец!-альн!й опор!. Установка оснащена лЫильником циклю (3), а блок YT електричного управления (9) за-безпечуе можлив1сть п!д'еднання установки до побутовоТ мереж! живлення з напругою 220 В. Установка може використовуватися в довготривалому безперервному режим! експлуатаци, мае автоном-не конструкцшне вир!шення у ви-гляд! змонтованих на един!й основ! окремих вузлт та блоюв (рис. 3).
Габаритн! розм!ри установки: ширина 182, довжина 292, висота 130 мм, вага установки 2, 5 кг.
Результати експериментальних досл<джень та Ух обговорен-ня
В експеримент! з моделюван-ня зношування патриц! п!д д!ею осьового навантаження матриц! використан! патриц!, виготовлен! за стандартними пластмасовими заготовками методом литва з "Bi-poHiTy" особливо твердого ("Ведо", Н1меччина; твердеть за В!ккером 390 Н/мм2).
У пар! тертя були зад!ян! так! пари патриця - матриця:
• для кулькопод16них ф1кса-mopie ф1рми "Bredent":
* патриця VKS-OC uni 01, 7 i матрица середнього ступени жор-сткост! (жовта) ф!рми "Bredent", яка в Mipy втрати ретенц!йних власти-востей у ход! експерименту була заменена на жорстку мэтрицю (червону) ф!рми "Bredent" (Н!меч-чина);
* патриця ОТ-САР "micro" 01, 8 i матрица стандартна середнього ступеня жорсткосл (прозора) ф!р-ми "Rhein-83" (1тал!я);
• для балкових ф'ьксатор'ш:
* патриця з профмем замкового прор'|зу ф!рми "Bredent" i матриця 3i зменшеним ступеней фксацн (м'яка зелена) "Bredent" (Н|меччина);
* патриця з проф!лем замкового прорву ф|рми "Bredent" i матриця з середжм ступенем ф!к-са i4iï (середня жовта) "Bredent" (Hi-меччина);
* патриця з профшем замкового npopi3y ф!рми "Bredent" i матриця з посиленим ступенем фк-сац/ï (жорстка червона) "Bredent" (Н!меччина).
Базова юльюсть випробувань становила 10000 циюив. П)сля кожних 200 цикл ¡в установку зупи-няли та проводили необхщш вими рювання, як описано вице.
Отриман! результати експерименту засв^чили, що для патри-ц! VKS-OC uni 01, 7 ¡з матрицею середньоТ жорсткост! та посиле-hoï жорсткост! ф1рми "Bredent" (ЬПмеччина) зношення почина-еться приблизно в«д 350 циклш "насаджування-зжмання" i тривае в основному до досягнення показ-ника 5000 цикл1в. Дал| показники д!аметр!в стабшзувались i були не-змжними до досягнення показни-ка 10000 цикл!в.
На рис. 4 представлено граф!ч-не зображення динамки змж диаметр! в сферичноТ ловерхы патриц! залежно в!д кшькосл циклгв тертя з матрицями "Bredent" (жовта червона).
Характерним для зношування цього типу патриц! е те, що воно в1дбуваеться piBHOMipHO до досягнення д!аметра приблизно 1, 64
<?7 мм
Рис. 4. ЗмГна д!аметр1в патриц« VKS-OC Ш 1, 7 Bredent <Н|'меччина) в!длитоТ э КХС (Wironit, Bego) у залежност! вёд числа цикл!в навантаження: I - д!аметр "а-а"; 2-Ъ-Ь"; 3 -"с-с"; 4 -"d-d".
мм за 5000 цикл1в. Дал! стирання стабшзуеться аж до досягнення 10000 цикл1в.
У другому eapiaHTi експеримен-т1в дослгджували зношування сферичноТ поверхн1 патриц! ОТ-САР "micro" 01, 8 у napi тертя ¡з матрицею середнього ступеня жор-CTKOcri (прозора) ф!рми "Rhein-83". jfi зношування як за характером, так i за шьюсними показника-ми було дещо гнше. У деяких точках вим)рювання д1аметр патриц] зменшувався, а в деяких - Hi. К!ль-кЕсна змша д!аметра коливалась у межах В1Д 0 до 0, 01 мм. Причому так тривало протягом усього експерименту аж до досягнення по-казника 10000 цикл!в. Це озна чае, що сферична поверхня зношува-лася nepiBHOMipHo. Зношування починалося nifl час досягнення. 400-500 цикл!в i в основному за-вершувалося до досягнення 2000 цикл!в. Дал"1 зношування припиня-лось, осюльки д!аметри сферичноГ поверхн! патриц! були незмжними аж до юнця експерименту, отже, втрати розм1ру диметра були Mi-жмальними. Характер змжи д!а-метр!в патриц! вТд шькост! цикл!в для ц!еТ фрикц!йноТ пари показано на рис. 5.
U'lKaei результати були отрима-Hi в модельному експеримент! з вивчення ступени зношення бал-ковоУ патриц! з проф!лем замкового npopi3y ф!рми "Bredent" !з р!зними за жорстстю матриця-
d, им 1,82-
1,80
1.78 -j—,-j-,-1-,-1---[-1-
0 2 4 W, 10]
циклзв
Рис. 5. Змжа д)аметр!в патриц! ОТ-САР Ш 1, 8 Rhein (1тал!я) у залежносг! eifl числа цикл ¡в навантаження: 1-д1аметр "а-а";
2 ~"Ь'Ь"; 3 -"с-с"; 4 -"d-d".
ми (посиленим, середшм та зменшеним ступенями ф!ксацГГ). У цих парах зношення розпочинаеться приблизно шсля 500-600 цикл!в "насаджування-притиск-зн!мання", яке тривае переважно до досягнення показника 5000 цикл! в i ста-новить Mi3epHy величину (менше 0,001 мм), якою можна знехтувати. Дал! розм!ри стаб!л!зувались i були незмжними до досягнення показника 10000 цикл1в.
Отже, як видно з експеримен-тальних досл!джень, п!д д!ею осьо-вого навантаження найб!льшезно-шуеться патриця кулькопод!бних атачмен!з система "Rredent"-y неТ найвищ! показники зношування, значно менше зношуються патриця "Rhein-83" i патриц! балковоТ системи "Bredent". Очевидним е те, що шзидк!сть зношення патри-ц! залежить в!д матриц!, и ступеня жорсткоап, що, можливо, i вплива-ло на результати експерименту.
Адже в першому експеримен-тальному доопдженн! дшметр патриц! зменшувався швидше, н!ж у ¡нших, у яких д!аметр патриц! зменшувався пов!льн!ше; саме тому було вир!шено визначити тверд!сть матриць, що досшджу-валися.
Для виконання цього завдання матриц! були спекально шдготовлен! та вим!рювання Тх м!кротвер-дост! зд!йснено 8 м!кротвердом(р! ПМТ - 3. М!кротверд!сть вим!рю-вали при 50 грамах навантажен-
Таблиця 1
Мшротвердкть матриць р1зних систем
Тип матриц! Посилена (червона) "Вгес$ег^" Стандартна (жовта) "Вге«1еп1" Послаблена (зелена) "Вгес1еп«" Стандартна (прозора) "ИЬет-вЗ"
Розкид даних твердост! в ГПа 189,0-206,5 МПа 152,5-179,0 МПа 116,0-142,5 МПа 64,5-75,5 МПа
Тп^.;,—. " ------ » ■ Е7 ¿О 1Г\ О К ЛП, »УИ «а 16,7 МПа 1 -> г и лп. IV! | к» 7 МПа
ня, база вибору даних ста но вил а 10 зашр|в. Результат« вим!рювань представлен! в табл. 1.
Отже, результати дослужен ня мкротвердост! матриць засвечу ють, що значно тверд!шими е матриц! "Вгес!еп1:", як\ 1 посилю-ють стирання патриц!, а м'якцн !, в!дпов!дно, еластичн1ш( матриц! "РИте!п-83" значно менше стирэ-ють патрицю атачмена, що, звкно, впливае на процес зношування са-моТ патриц1, а 81дтак - на силу утри-мування протеза в процес! його експлуатацп.
Вивчення змЫ ретенц!йних властивостей матриц залежно в'|д кмькосп цикл!в "накладання-зжмання" дозволяе наближено оцЫити терм!ни користування матрицями, протягом яких вони будуть здатн! забезпечувати адек-ватну фксац!ю протеза.
Експериментальне визначен-ня ретенцтних властивостей матриць, як! шдлягали дослщженню, дозволило встановити, що для зняття протеза з оджею матрицею "Вгес1епГ середньоТ жорсткост! (жовта) необх!дно докласти зусил-ля в 5, 2±0, тод! як посиленоТ жорсткост! матриця "Bredent" {чер-вона) витримувала початков! зу-силля на меж! 6,1±0, 51М. Юлыасно матриц! зношувалися по-р!зному. Якщо стандартна матриця (середньоТ жорсткост!) гисля 1000 цикл!в витримуе зусилля в межах 3, 5 !\1, то п!сля 5000 циюш воно змен-шуеться до 2, 85 N. а гнсля 10000 циклш - до 2,0 N. На аналопчному тип! патриць посилена (жорстка) матриця "Вгес1ег|Г до позначки 3, 5 N витримуе 3000 цикл!в, а л!сля 10000 цикл!в сила утримування становитиме 2,9 N. Характер змжи зусиль вщриву залежно в!д к!ль-кост! циюнв представлений на рис. 6.
риву тдсилених матрицьУКЭ-ОС Ц11, 7 ф!рми Bredent В1Д патриц), в1длитоТ гз КХС.
Матриц! "ИИе)п-83", як! випро-бовували в пар! тертя з патрицею з КХС, витримували початков! зусилля вщриву в межах 8, 0-9,0 N !з не-значною втратою ретенц!Т на р!вн! 1000 цикл!в ! подальшим Тх змен-шенням до р!вня 5, 5 N за 10000 цикл!в (рис. 7).
Дещо ¡нш! к!льк!сн! характеристики визначен! щодо матриць балковоТ систем и. Випробування визначили в!дпов!дн! особливос-т! зношування "зеленоГ матриц!.
Л'N10, цикл.
Рис. 8. ЗмЫа зусилля в!дриву патриц! в"|д числа цикл ¡в навантажеиия (матриця Вгес1еп1, золена).
Ли
Рис. 7. Цихлова залежнкть зусилля в!д-риву стандартних ретенщйних матриць ф(рми (?Ьет-83 (лроэора)в!д патриц«, в)длитоТ ¡з КХС.
Якщо початков! зусилля в!дриву становили приблизно 25, 0-26, 4 Ч то вже п!сля 1000 цикл!в вони зменшувалися до 11№ На познач-ц! 10000 цикл!в величина зусилля в!дриву спадае В1Д початковоТ до 3, {рис. 8).
Значно !нтенсивн!шим вияви-лося зношення "жовтих" матриць. Так, в!д початков их зусиль в!дриву 30, 0-28, 0 N на баз! випробувань у 1 000 цикл!в сила утримування становила лише 5-6 Ы, а при 10 000 циюнв знизилася до найменшого
Рис. 9. Змжа зусилля вщриву патриц! В1Д числа цикл ¡в навантажеиия (матриця ВтесЯеп*. жовта).
Р, кг
Рис. 10. Змша зусилля патриц! вад числа цикл!в наваитажекня (матрица Bredent, червона).
значения з усього досшдження -1, 4 N (рис. 9).
Найкращу протид1ю зношенню показали "червонГ матриц!. Якщо початков! зусилля íx Ыдриву ста-новили 35, 0-36, 0 N, то вже теля
1 ООО цикл 1в вони знаходились у межах 15,0 N I до показника 10 ООО циюнв зменшилися до 3, 6-4, 0 N (рис. 10).
Онд зазначити, що зменшення зусилля утримання менше 3, 0 N , за даними рЬних автор!в, вимага-тиме зэм<ни матриц!, оскгпьки вонз не виконуватиме сво'Гх функц|й, що полягають в утримуванн! протеза. Розглядзючи механ!зми стирання, що виникають удоанджуваних парах тертя, можна констатувати, що в1длитим патрицям властива не* р!вном!рн!стьта шорстюсть поверхонь кульовоУ частини, що зумов-лена висотою гострих нер!вностей. Дещо менш! гладю виступи пол!ме-ру на внутршжй поверхн! матриць. П!д час 1*х взаемодп ! в!дбуваеться стирання матриць, яке супрово-джуеться в!дриванням частинок поверхн! матриц м!кронер!внос-
тями патриц!! як! виносяться поза контактж поверхн). Зв!сно, переб)'г та ¡нтенсивн1сть процесу залежать в!д ф1зико-х!м!чних властивостей матер!ал!в, умов навантаження, м!крогеометричних характеристик поверхонь тертя тощо. Окр!м цього, врэхоеуючи багатофзктор-жсть процесу тертя, сл!д вважати, що на процес зношування впливае сукупн!сть зовншжх умов на поверхн! тертя (швидюсть ковзання, УТ змЫи; навантаження пари тертя (по дотичн!й чи по нормально складов!й); характер дм зусилля навантаження {статична, дотична, циклына тощо); температурний фактор; конф!гурац!я поверхонь тертя, яка впливае на розпод!л контактних тисюв) та багато !нших чинник!в, як! й зумовили отриман! нами експериментально к!льюсн! показники зношування.
Висновки
Експериментально доведено, що в прочее! експлуатацй вщбуваеться зношення патрично! частини атачмена, причешу для р1зних систем кршлення по-р!зному. Найб1льшому зношенню тдлягаютъ патриц! VKS-OC 0 1, 7 системи "Bredent" значно менше зношуються патрищ ОТ-САР 0 1,8 "Rhein-83" i найменше - латрищ балковоУ системи, розм1рами втрат яких можна знехтувати. Сл1д зазначити, що в кулькогадобних фшеаторах найшвидше зношувалася па-триця, де були найменша щльюсть тонок контакту i найвища твердость матриц!. У балкових системах ф1ксацп твердють матриц! не впливае на зношування патрищ, тому в них розм1ри балки суттево не змшшшея.
Зношення патриць вщбуваеться в основному протягом початкових 1-2 тис. циклiв навантаження.
Найкращ1 антифрикцшш властивоста за результатом експерименту виявлен! в матриц! "Rhein-83" у пар! тертя 3Í стандартними кулькопод1бними патрицями та балково! патриц! в napi з "червоною" матрицею. Hañripmi результати властив! "жовтШ" матриц! системи VKS-OC 0 1, 7; у першому випадку зам!на матриць потр1бна буде шеля 10 000 цикл1в, у ripinoi пари -вже nie л я 1000 цикл!в.
Експериментальш досл!дження заевщчили, що як матриц!, так i патриц! кулькошдобного замкового кршлення ф!рми "Bredent" мають Hañripmi показники зношення i тому сл!д обе-режно ставитися до сфери ix застосування в кл!тчтй практиц!.
На ochobí експериментальних дослщжень за наявност! вцщовщних клш!чних показань можна рекомендувати до використання сферичш атачмени ф1рми "Rhein-83" або балкову систему ф1рми "Bredent" Í3 довготривалим клш1чним прогнозом.
Отриман! результати експериментальних дослщжень шдтверджен! клш!чними спостере-женнями.
/liTepaTypa
1. Besimo C. E. In vitro retention force changes of prefabricated attachments for overdentures / C. E. Besimo, A. Guarneri //J. Oral Rehabil. - 2003. -Vol. 30, №7. - P. 671-678.
2. Comparison of the retention properties of six prefabricated post overdenture attachment system /D. D. Epstein, P. L. Epstein, B. J. Cohen, M. K. Pagnillo //J. Dent. -1999. - Vol. 82, №5. - P. 579-584.
3. Fromentin O. In vitro study of the retention and mechanical fatigue behavior of four implant overdrnture stud-type attachments / O. Fromentin, B. Picard, B. Tav-ernier//Pract. Periodontics Aestet Dent. -1999. -Vo!. 11, Periodontics Aestet Dent. -1999. - Vol. 11, №3. - P. 391-7 quiz 398.
4. Schwarz W. D. Retention of precision attachment prostheses / W. D. Schwarz //Quintessence Int. - 1980. -Vol. 11, №1. - P. 35-42.
5. Schwarz W. D. Some aspects of the retention of precision-attachment prpstheses/W. D. Schwarz//Quintessence Dent. Technot. - 198Q. - Vol. 4, №2. - P. 13-20.
6. Setz J. M. Effect of attachment type on the mobility of implant-stabilized overdentures - an in vitro study / Setz J. M., Wright P. S., Ferman A. M. //Int. J. Prosthodont. - 2000. - Vol. 13, №6. - P. 494-499.
7. Amzalag G. Protheses supraradiculares: Over-dentures / Amzaiag G., Bataree E., Schoedorff R. //G. Paris. -1988. - P. 124.
8. Coye R. B. Precision attachment removable partial dentures / R. B. Coye //J. Calif. Dent. Assoc. - 1992. - Vol. 20, №11. - P. 45-52.
9. Besimo C. Removable dentures on implants / Besimo C., Rohner H. P. // In: Interesting Fact About Attachments. - 1999. - №9. - P. 114.
10. Nachbur R. Grundsatzliche ubeiiegungun bei der Wahl eines Attachments / R. Nachbur // Dse Quintessenz derZahntechnic. -1984. - №11. -S. 1233-1242.
11. Preiskel H. W. Deckprothesen leicht gemacht / H. W. Preiskel. -Berlin: Quintessenz Verlags. - GmbH, 1997.
- 252s.
12. Андрейкив А. E. Оценка контактного взаимодействия трущихся деталей машин /А. Е. Андрейкив, М. В. Чернец. - К.: Наук, думка, 1991. - 158 с.
13. Крагельский И. В. Трение и износ / И. В. Кра-гельский. - М.: Машиностроение, 1968. - 384 с
14. Щерба П. В. Технолопчн! втрати л!жйних роз-Mipie кулькопод1бних атачмен!в для фксацн покрив-них протезЕв на лабораторних етапах виготовлення /П. В. Щерба //Новини стоматолопг. - 2004. -№3(40).
- С. 80-84.
15. Експериментальна оцжка зношування пари пол ¡мер-метал за сухого тертя / В. Р. Скальський, В. Б. Михальчук, П. В. Щерба [та ж. ] // Машинознавство. -2005.-№8,-С. 33-37.
Стаття надшшла 12.02.2010 р.
Резюме
В экспериментальном исследовании изучен процесс износа in vitro патричной части сферического атачмена и патрицы балочной системы, а также степень потери ретенционных свойств разных типов матриц в зависимости от количества циклов модельной имитации снятия-одевания покрывающего протеза.
Проведено 10000 циклов, после каждых 200 циклов проводили измерения диаметра патрицы и потери ретенционных свойств матрицы. Наилучшие показатели противостояния износу выявлены в системе замочного крепления и матрицы "Rhein-83" (Италия) и балочной системы с профилем замочной скважины. Значительно более высокие показатели износа патричной части замочного крепления выявлены в системе VKS-OC 01,7 "Bredent" (Германия), у которой выявлены худшие показатели потери ретенционных свойств матриц.
Ключевые слова: износ патрицы балки, износ фиксирующей матрицы, перекрывающие протезы.
Summary
During the experiment the abrasion process of the ball-type attachment patrix and bar system pa-trix was studied in vitro as well as the degree of retaining properties loss of the matrixes of different types depending on the cycle number of model imitation of overdenture insertion-removal.
10, 000 cycles were carried out, after each 200 cycles the patrix diameter and the degree of retaining properties loss of the matrix were measured. The lowest abrasion indices were revealed in the system of ball-type attachment and matrix Rhein-83 (Italy) as well as in the bar system with the attachment hole profile produced by Bredent company (Germany). Much higher abrasion indices were fixed in the attachment patrix system VKS-OC 0 1, 7 produced by Bredent company (Germany). Since it demonstrated the worse indices of retaining properties loss of the matrix.
Key words; bar patrix abrasion, fixation matrix abrasion, overdenture.
