CC BY
24
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF CONDITION AND CHARACTER OF WORK AND HEALTH STATUS OF AIRDISPETCHERS AND ENGINEERS AND TECHNICAL STAFF IN RADIO ENGINEERING CONTROL OF AIR TRAFFIC
Pyshnov G.Yu.
ПОРШНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ I ХАРАКТЕРУ ПРАЦ1 ТА СТАНУ ЗДОРОВ'Я АВ1АДИСПЕТЧЕР1В ТА 1НЖЕНЕРНО-ТЕХН1ЧНОГО ПЕРСОНАЛУ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КЕРУВАННЯ ПОВ1ТРЯНИМ РУХОМ
ПИШНОВ Г.Ю.
ДУ «1нститут медицини працi АМН УкраТни», м. КиТв
УДК 616-036.86+629.73:001.5
Ключовi слова: умови пращ, напруженiсть працi, авiадиспетчери, iнженерно-технiчний персонал, захворюванiсть з ТВП.
ин1 не викликае сумн1ву той факт, що професи з наявнютю високоТ нервово-емоц1йноТ на-пруги, пов'язаноТ з переробкою великих поток1в шформацп, особливо в умовах деф|циту часу, можуть 1стотно впливати на стан здоров'я прац1вниюв [1, 3, 4, 7]. Зокрема це стосуеться профес1й операторськоТ прац1 — оператор1в БЩУ диспетчер-ських профес1й, Ыженерно-тех-н1чного персоналу електричних станц1й тощо. Тому даш про стан здоров'я прац1вниюв таких профес1йних груп завжди були важливою складовою ком-плексних ктнко-ппеычних дос-л1джень у цих галузях [1, 3, 4, 8].
У под|бних дослщженнях вва-жаеться за доцтьне прид1ляти увагу показникам захворюва-ност1 з тимчасовою втратою працездатност1 (ЗТВП), що можуть вщображати поточний стан здоров'я прац1вниюв I вд дален1 насл1дки для здоров'я хрошчного впливу виробничих чинниюв [1, 3, 4].
Метою цього дослщження було встановлення впливу
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА УСЛОВИЙ И ХАРАКТЕРА ТРУДА, А ТАКЖЕ СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ АВИАДИСПЕТЧЕРОВ И ИНЖЕНЕРНО-ТЕХНИЧЕСКОГО ПЕРСОНАЛА ПО ОБЕСПЕЧЕНИЮ УПРАВЛЕНИЯ ВОЗДУШНЫМ ДВИЖЕНИЕМ Пышнов Г.Ю.
В работе представлены данные анализа характера и условий труда, а также заболеваемости авиадиспетчеров с временной утратой трудоспособности (ВУТ), инженерно-технического персонала радиотехнического обеспечения управления воздушным движением (УВД) в сравнении с различными областями промышленности. Выявлено, что авиадиспетчеры преимущественно обращаются по поводу заболеваний нервной системы, в частности вегетососудистой дистонии (ВСД), некоторых болезней системы кровообращения и болезней органов дыхания, а инженерный персонал — по поводу ВСД и заболеваний органов пищеварения, что в некоторой степени может отображать наличие высокого напряжения труда в этих профессиональных группах. В сравнении с другими отраслями хозяйства исследуемые группы лидируют по указанным нозологиям.
Ключевые слова: напряженность труда, авиадиспетчеры, инженерно-технический персонал, заболеваемость с ВУТ.
© Пишнов Г.Ю. СТАТТЯ, 2009
умов прац| на стан здоров я oci6 операторських професм за показниками ЗТВП на пд приeмствi "Украерорух".
Об'екти дослщжень — авiа-диспетчерський склад (327 оаб) та шженерно-техшчний персонал радютехшчного за-безпечення керування пов^ря-ним рухом (дат — Ыженери-електронники, Ыженерний персонал — 230 оаб) виробничого об'еднання "Украерорух".
Предмет дослщжень — умови прац^ захворюванють з тимчасовою втратою праце-здатност (ЗТВП).
Методи дослщжень. Ппе-шчна оцЫка умов пращ здм-снювалася зпдно з критерiями "Ппешчно'Т класифiкацií пра-цi..." ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001 за результатами визна-чення параметрiв шкiдливих виробничих чинниюв (шумом, електромагштними полями, ми кроктматом, важкiстю та на-пруженiстю прац^ рiвнем ае-роiонiв) на робочих мюцях (у робочий зонi) пра^вниюв дос-лiджених професiй за стан-дартними методиками.
Аналiз ЗТВП провадився на основi листкiв непрацездатно-ст (понад 3000). Визначалися загальнi показники ЗТВП (за юльюстю випадкiв та юльюстю днiв непрацездатностi на 100 пра^вниюв) i структура захво-рюваност за окремими нозо-логiями. ЦЫнють таких струк-турних показникiв полягае у тому, що, ствставлеш з умовами працi, вони можуть певною ми рою вiдображати вплив того чи шшого шкiдливого чинника. Для цього також доцтьне ств-ставлення рiвнiв та структури ЗТВП у профеаях, де його ри вень не перевищуе норматив-них величин.
У наших дослщженнях аналiз ЗТВП в авiадиспетчерiв провадився за перюд з 1997 по 2001 рк; в iнженерних пра^вниюв — за 2001-2003 роки.
№ 2 2009 Environment & Health 48
Отриманi данi порiвнювали з аналогiчними показниками в iнших галузях (сферi обслуго-вування, атомнiй енергетищ, охоронi здоров'я). Для цього використовували статистичш данi МОЗ УкраТни за нозоло-гiями згiдно з МКБ-10 за формою № 23-ТН (Держкомстат УкраТни, наказ № 298 вщ 01.09.1999).
Слiд зазначити, що система-тичний поглиблений аналiз захворюваност з ТВП серед окремих професмних груп працiвникiв з використанням офМйних статистичних даних МОЗ УкраТни практично не провадиться.
Результати. Узагальнеш да-нi дослiджень умов працi шже-нерiв-електронникiв та авiа-диспетчерiв наведет у табл. 1. Порiвняльна оцшка шкiдливих чинникiв не лише за Т'хшми рiв-нями (класами умов працО, але й за частотою виявлення на конкретних робочих мюцях свщчить, що авiадиспетчери (100% персоналу) та переваж-на бiльшiсть шженерного персоналу КПР (78%) зазнавали впливу шуму, який перевищу-вав ГДР переважно за класами 3.1-3.2. Незначна частка шженерного персоналу (6%) пра-цювала в умовах бшьш штен-сивного шуму (клас 3.3).
Мiкроклiматичнi умови на робочих мюцях пра^вниюв досли джених професiй були майже iдентичними — 65-70% обсте-жених осiб у першм i другiй групах зазнавали впливу не-сприятливого мiкроклiмату за класом 3.1. (табл. 1).
Найбшьш вираженi вщмшно-стi в умовах пращ авiадиспет-черiв та шженерного персоналу спостерталися за показниками напруженост працi. Так,
якщо 1нженернии персонал зазнае впливу напруженост1 прац1 переважно класу 3.1 (84%), то ав1адиспетчери — переважно класу 3.3. (88%).
Вщповщно до критерив "Г1г1-ен1чноТ класиф1кац1Т пращ за показниками шк1дливост1 та небезпечност1 фактор1в ви-робничого середовища, важ-кост1 та напруженост1 трудового процесу" (№ 528 вщ 27.12.2001), що приИнята в Ук-раТн1, напружен1сть диспетчер-ськоТ прац1 (за показниками "шформацмне навантаження", "час зосередження уваги", "особиста в1дпов1дальн1сть за життя шших людеИ" тощо) вщ-пов1дае Ill класу 3 ступеня шкщ-ливост1 умов прац1.
Напружен1сть прац1 шжене-р1в-електронник1в характери-зуеться 1нтелектуальними i сенсорними навантаженнями, (тривалiсть зосередженого спостереження — 75% часу змши, щiльнiсть сигналiв — понад 300 за 1 годину змши, спостереження за екранами ви деотермiналiв — понад 4 годи-ни за змшу), високим емоцй ним навантаженням. Вщповщ-но до критерiТв ГКТ — ГН 3.3.5.-3.8.;6.6.1.-083-2001 може бути вщнесеною до класу 3.1-3.2. залежно вщ конкретного робо-чого мюця.
При аналiзi захворюваностi з ТВП виявлено, що переважаю-чу кшькють днiв у структурi за-гальноТ захворюваностi авiа-диспетчерiв мають "простуднi захворювання" (ГРВ1 — гострi респiраторнi вiруснi захворювання), становлячи 70-80% вщ загальноТ кiлькостi дшв з ТВП. Слiд також вщзначити, що кшь-кiсть днiв з ТВП за щею нозо-лопею не знижуеться у динами ц останнiх п'яти рокiв, а у дея-
Таблиця 1
Класи умов пращ за iнтенсивнiстю впливу основних виробничих чинникiв на oci6 операторських професш ДП "Украерорух" та Ухня структура за частотою виявлення (%)
Шюдливий чинник Клас умов прац (за ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001 р.)
1нженери-електронники Ав1адиспетчери
2. 3.1 3.2 3.3 2. 3.1 3.2 3.3
Шум 16 62 16 6 - 85 15 -
М1крокл1мат 35 65 - - 30 70 - -
Напружен1сть прац1 - 84 16 - - - 12 88
Осв1тлен1сть - 85 15 - - 85 15 -
Р1вень аеро1он1в - 100 - - - 100 - -
ких випадках нав^ь зростае (табл. 2).
Захворюванють на хвороби органiв травлення (зокрема гастрити, виразки) становить близько 1% i прогресивно знижуеться за останш роки. Нав-паки, захворюванiсть на ВСД не зменшуеться, а часом зрос-тае. Це стосуеться також юль-кост днiв непрацездатностi за цiею хворобою. За даними ли тератури [1, 8], одним iз захво-рювань, яке слiд чекати у цм професiйнiй групi (це також стосуеться переважно опера-торiв вiдеодисплейних терми налiв, вдт), е остеохондроз, проте, за даними лкарняних листв, з таким захворюванням зверталося не бшьше 3% авiа-диспетчерiв. Щодо травматизму, то вш знижуеться в авiа-диспетчерiв уах пiдроздiлiв пiдприемства за обраний тер-мiн, становлячи у структурi захворюваност у середньому вiд 1% до 3%.
За даними анатзу листюв не-працездатностi, представники iнженерного персоналу зверта-ються по медичну допомогу за згаданими нозологiчними зах-ворюваннями (табл. 3).
Виявлено, що у динамМ 3-х рокiв захворювання на вегето-судинну дистонiю i ппертошч-ну хворобу становили в шженерного персоналу близько 1% та поступово зменшували-ся, звернень з цього приводу було менше, шж в авiадиспет-черiв
Проте захворюванють орга-нiв травлення, кютково-м'язо-воТ системи (остеохондроз) зростае i перевищуе такi по-казники в авiадиспетчерiв. Отриманi данi можна вважати дещо заниженими при аналiзi результатiв клшко-медичного огляду та фiзiологiчних до-слщжень. Наприклад, за даними ктшчного обстеження (табл. 3), групи шженерного складу невропатологом, вия-
49 Environment & Health № 2 2009
4 Довктля та здоров'я № 2-2009
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF CONDITION AND CHARACTER OF WORK AND HEALTH STATUS OF AIRDISPETCHERS AND ENGINEERS AND TECHNICAL STAFF IN RADIO ENGINEERING CONTROL OF AIR TRAFFIC Pyshnov G.Yu.
The data of the analysis of condition and character of work of temporary morbidity (TM) of airdispatchers, engineers and technical staff in providing air traffic control are presented, and the comparison with different branches of industry is given. It was found, that airdispetchers address the doctor mainly
in respect of nervous diseases, in particular, vegetative-vascular dystonia (VVD), some diseases of the circulation blood system and respiratory organs, whereas engineering personnel for VVD and diseases of digestion organs, that, to some, extent, can demonstrate the presence of high tension of work in these professional groups. In comparison with other branches of the national economy the studied groups are leading by the mentioned nosologies. Key words: work strain, airdispatchers, engineers on radio engineering providing air traffic control, temporary morbidity (TM).
влено випадки дисциркулятор-ноТ енцефалопати (11%), веге-тосудинноТ дистонп (18%), не-вролопчних проявiв остеохондрозу хребта (27%), артерiаль-ноТ ппертензи (16%). ^м того, виявлено пщвищення арте-рiального тиску за уаею вибiр-кою обстежених до 145,1 ± 2,4 АТС та 89,5 ± 1,7 АТД. Захворю-вання на ВСД в авiадиспетче-рiв майже вдвiчi перевищуе та-ку в iнженерiв-електронникiв, захворюванють на ппертошчну хворобу, захворювання оргашв дихання в шженерного персоналу наближаеться до таких показниюв в авiадиспетчерiв. Подiбна картина захворювань у дослщжених професмних трупах, можливо, спостертаеться тому, що праця авiадиспетче-рiв е менш динамiчною та бiльш напруженою, осюльки у них бiльше вражаеться серце-во-судинна система, а в Ыже-нерiв-електронникiв — система травлення.
За даними ктшчного обсте-ження спостерiгаeться анало-гiчна картина.
Це також може вщбуватися внаслiдок того, що напружена праця приховуе соматичш розлади, тобто людина пере-магае хворобу психоемоцм-ним зусиллям. 1нший випадок, пра^вник через соцiальнi чи економiчнi причини виходить на роботу хворим, але не звертаеться до лкаря за ли карняним. Побiчним доказом такого припущення е зростан-ня захворюваност органiв дихання (ГРВ1), що пов'язуеться зi зниженням активной iмун-ноТ системи.
Для порiвняння захворювано-ст з ТВП в авiадиспетчерiв, н женерiв-електронникiв та iнших груп пра^вниюв нами були вщи бранi даш про захворюванiсть працiвникiв атомноТ енергетики, сфери обслуговування i охоро-ни здоров'я (табл. 4). На жаль, даних за 2002 та 2003 роки за
Таблиця 2
Порiвняльнi дан захворюваност з ТВП у представникiв операторських професiй ДП "Украерорух"
Нозолог1Т' ТВП на 100 пращвниюв
1нженери-електронники Авiа-диспетчери
Ктьюсть випадкiв Кiлькiсть випадкiв
Захворювання нервовоТ системи, у т.ч ВСД (6.1)* 0,92±0,07 1,14±0,09
Захворювання периферичноТ нервовоТ системи (6.2), радикул1ти 0,24±0,05 2,82±0,57
Захворювання системи кровооб1гу, у т.ч. ппертон1чна хвороба (9.2) 0,91±0,14 1,56±0,36
Захворювання орган1в дихання, у т.ч. дихальних шлях1в (10.1) 14,7±2,31 16,4±0,83
Захворювання орган1в травлення, у т.ч гастрит i дуоден1т (11.2) 1,68±0,11 0,77±0,13
Захворювання кiстково-м'язовоí системи та сполучних тканин, у т.ч. остеохондроз (13.2) 3,23±0,8 1,58±0,43
Травми (16.0) 1,63±0,12 3,05±0,85
Примтка: * — номер рядка за формою № 23-ТН.
ЗТВП в авiадиспетчерiв ми не отримали.
Захворюванють на ВСД в авiадиспетчерiв вища, шж у пращвниюв сфери атомноТ енергетики i сфери обслугову-вання.
Захворювання периферичноТ нервовоТ системи (зокрема ра-дикулiти) також частше зустри чаються в авiадиспетчерiв, причому спостерiгаeться зни-ження щеТ патологiТ, хоча все одно вона перевищуе таку, на-приклад у представниюв атомноТ енергетики у декТпька разiв (р<0,01).
Рiвень захворюванос^ ГРВ1 в авiадиспетчерiв порiвняно з пра^вниками усiх галузей про-мисловос^ становить у се-редньому 15-18%.
Захворюванють на хвороби оргашв травлення в авiадис-петчерiв достовiрно знижуеть-ся за 5 рокiв i у середньому вдвiчi менша, шж в атомнiй енергетицi, а за 2001 р. — по-рiвняно з працiвниками iнших галузей господарства.
Захворювання печЫки i пiд-шлунковоТ залози у динам^ п'яти рокiв дещо збтьшуються в авiадиспетчерiв, а рiвень Тх у 2001 роцi перевищуе такий у 1997 р. бшьш шж втричi, стано-влячи 1,9%. При порiвняннi з iншими галузями промислово-стi таке спiввiдношення зберi-гаеться.
Захворюванють кютково-м'язовоТ системи також зрос-тае у 2000-2001 роках, але не перевищуе рiвень такоТ у реш-ти галузей промисловостi, ста-новлячи у середньому 2%. Травматизм прогресивно зни-жуеться за п'ять рокiв, але вЫ не пов'язаний з виробничим процесом: рiвень його майже вдвiчi нижчий, нiж в iнших галу-зях промисловостi.
Нами також було проведено порiвняльний аналiз захворю-ванос^ професiйних груп iнже-
№ 2 2009 Environment & Health 50
Таблиця 3
Виявлення порушень здоров'я в oci6 операторських професш ДП "Украерорух" за даними кшшчного обстеження
Захворювання (нозолопчы од.) Шифр зг1дно з МКБ-Х Група шженер1в забезпечення КПР Ав1а-диспетчери
Захворювання нервовоТ системи, у т.ч ВСД G 90 18% 32%
Захворювання системи кровооб1гу, у т.ч. ппертоычна хвороба I10-I15 16% 16%
Захворювання кютково-м'язовоТ системи та сполучнихтканин,у т.ч. остеохондроз М 42 27% 14%
Хвороби ока та його придаткового апарату (аномалп рефракцп) H 52 59% 50%
Для порiвняння захворювано-CTi у рiзних професiйних групах операторськоТ працi були також узятi оператори електростанцм
нерного персоналу з захворю-ванiстю з ТВП у рiзни галузях господарства за даними МОЗ. З табл. 4 видно, що шженерний персонал хворie на ВСД бть-ше, чим працiвники Ыших галу-зей (охорони здоров'я, атомноТ енергетики, сфери обслугову-вання). Провщним захворю-ванням з ТВП також e ураження органiв травлення. Це може свщчити про високу нервово-емоцiйну напругу ТхньоТ працi через провокуючий вплив емо-цiйного навантаження на зах-ворювання шлунка та 12-палоТ кишки [6, 7].
Не останшм захворюванням серед дослiдженоТ групи пра-цiвникiв e захворювання юстко-во-м'язовоТ системи та сполуч-них тканин, у т.ч. остеохондроз. Це, можливо, стосуеться на-самперед iнженерiв-операто-рiв ВДТ та iнженерiв, праця яких пов'язана зi спостережен-ням та гiподинамieю, вимуше-ною позою при роботi з ВДТ
Таким чином, незважаючи на занижен показники захворю-ваностi порiвняно з оч^вани-ми результатами за деякими нозолопями для професiйноТ групи авiадиспетчерiв захво-рюванiсть з ТВП переважно виявляеться у виглядi ВСД i па-тологiТ печiнки, а також захво-рювань периферичноТ нерво-воТ системи, що у середньому за п'ять роюв перевищуе такi порiвняно з iншими галузями промисловост в 1,5-1,7 рази. Прирют кiлькостi днiв з ТВП за "простудними захворювання-ми" у динамщ п'яти рокiв може свiдчити про загальну астеш-зацiю органiзму у представни-кiв даноТ профеайноТ групи, що пов'язано з Тхньою напруже-ною працею i накопиченням хрошчного стомлення [5, 6].
51 Environment & Health № 2 2009
Таблиця 4
Захворюванють з ТВП у рiзних галузях господарства
Нозолопчы одиниц1 Захворюванiсть на 100 оаб (випадкiв)
Захворювання нервовоТсистеми, у т.ч ВСД 6.1 Атомна енергетика 0,36 - 0,55
Охорона здоров'я 0,57 - 0,63
Сфера обслуговування 0,67 - 0,71
1нженерний персонал 0,81 - 1,06
Авiадиспетчери 1,3 - 1,4
Захворювання периферично1 нервово! системи 6.2, радикул1ти Атомна енергетика 0,02 - 0,12
Охорона здоров'я 0,7 - 0,76
Сфера обслуговування 0,79 - 0,84
1нженерний персонал 0,24 - 2,9
Авiадиспетчери 1,1 - 0,33
Захворювання системи кровооб1гу, у т.ч. г1пертон1чна хвороба 9.2 Атомна енергетика 1,33 - 1,73
Охорона здоров'я 1,69 - 1,71
Сфера обслуговування 1,55 - 1,71
1нженерний персонал 0,98 - 1,14
Авiадиспетчери 1,0 - 2,7
Захворювання орган1в дихання, ГРВ1, у т.ч. дихальних шлях1в 10.1 Атомна енергетика 10,7 - 11,5
Охорона здоров'я 13,3 - 13,32
Сфера обслуговування 16,86 - 18,04
1нженерний персонал 10,26 - 15,72
Авiадиспетчери 15,1 - 15,7
Захворювання орган1в травлення, у т.ч. гастрит i дуоден1т 11.2 Атомна енергетика 0,32 - 0,47
Охорона здоров'я 0,36 - 0,38
Сфера обслуговування 0,48 - 0,52
1нженерний персонал 1,47 - 1,79
Авiадиспетчери 1,0 - 1,3
Захворювання кютково-м'язово1 системи та сполучних тканин, у т.ч. остеохондроз 13.2 Атомна енергетика 0,64 - 1,02
Охорона здоров'я 1,54
Сфера обслуговування 1,76
1нженерний персонал 2,2 - 2,69
Авiадиспетчери 1,8 - 2,7
Травми 16.0 Атомна енергетика 2,96 - 3,06
Охорона здоров'я 3,31 - 3,8
Сфера обслуговування 2,84 - 3,38
1нженерний персонал 1,47 - 1,87
Авiадиспетчери 1,3 - 2,8
[4], зокрема начальники зм1н I машин1сти блок1в; машинюти-оператори котшв I турб1н за дво-ма системами: захворювання-ми серцево-судинноТ системи I орган1в дихання (табл. 5).
Серед професм операторсь-кого профшю п1двищений р1-вень захворюваност1 орган1в дихання спостер1гаеться у ма-шин1ст1в енергоблок1в I опера-тор1в котл1в I турб1н. Умови пра-ц1 прац1вник1в цих профес1й характеризуются поеднаним впливом високоТ нервово-емо-ц1йноТ напруги, п1двищеноТ температури пов1тря робочих зон, 1нтенсивного шуму [4].
Умови прац1 ав1адиспетчер1в не мають такоТ поеднаноТ д1Т, але вщр1зняються ще вищою нервово-емоц1йною напругою [2], що знаходить вщображен-ня у бтьшм захворюваност1 з ТВП системи кровооб1гу, пере-вищуючи таку в оператор1в котл1в I турб1н на 11%, а у ма-шинют1в блок1в — майже втри-ч1. Праця 1нженерного персоналу КПР також характеризуемся високою напруженютю та п1двищеним шумовим на-вантаженням [5], що знаходить вщображення у високм захворюваност1 на ппертошч-ну хворобу.
Таким чином, за анал1зом л1-карняних лист1в захворюва-н1сть украТнських ав1адиспет-чер1в та 1нженерного персоналу на основы захворювання з ТВП, пов'язаними з високона-
пруженою працею, значно нижча за очкувану. Це може пояснюватися, з одного боку, тим, що висока психоемоц1йна напруга виступае як маскую-чий чинник у перюд компенса-цп I не дозволяе виявити ютин-ну захворюванють Ье facto. За даними л1тератури [1, 3, 5, 7], при систематична напружен1й прац1 вкрай важко виявити приховане стомлення I нав1ть деяк соматичн1 захворювання, як1 виявляються п1сля зняття профес1йноТ напруги. Ймов1р-но, необх1дним е також ретель-не вивчення захворюваност1 ав1адиспетчер1в та шженерно-го персоналу, що йдуть на пен-с1ю, або переведених на бшьш легк1 д1лянки.
З Ышого боку, хрон1чне сто-млення може виявлятися у за-гальн1й астешзаци орган1зму I провокувати появу "простуд -них захворювань", як1 переваж-но I фксуються при високона-пружешй прац1.
Висновки
1. Пор1вняльний анал1з зах-ворюваност1 з ТВП ав1адиспет-чер1в та 1нженерного персоналу виявив, що в ав1адиспетче-р1в переважають нозологп ВСД, г1пертон1чноТ хвороби I ГРВ|, в 1нженерного персоналу — захворювання орган1в трав-лення, дихальноТ, кютково-м'язовоТ I периферичноТ нерво-воТ систем. За даними л1тера-тури, така картина може в1доб-ражати насл1дки шк1дливоТ д1Т високого р1вня напруженост1 прац1 досл1джених професм-них груп.
2. При пор1внянн1 захворюва-ност1 з ТВП в ав1адиспетчер1в та 1нженерного персоналу з захворюванютю прац1вник1в в 1нших галузях промисловост1 за р1зними нозолог1ями вия-влено, що вони звертаються переважно з ВСД, захворюван-нями периферичноТ нервовоТ системи (радикул1тами) та системи кровообку (ппертошч-
Таблиця 5
Порiвняльний аналiз захворюваност з ТВП у рiзних професiйних групах операторських професiй
^^^ Профес1я Нозолопя N. Ав1адиспет-чери (3.3.) 1нженерний персонал КПР (3.1.-3.2.) Начальники змши, машинюти блоюв ТЕС 3.1.-3.2. Машинюти-оператори коттв1 турб1н ТЕС (3.1.)
Захворювання орган1в дихання 15,4% 13 52% 54%
Захворювання системи кровооб1гу 1,9% 1,1 0,8% 1,7%
ною хворобою), що пов'язано з характером ТхньоТ профес1йноТ д1яльност1, причому абсолютн1 показники ЗТВП перевищують так1 в 1нших галузях промисло-вост1 та мають тенденцю до зростання по роках. На нашу думку, на фон напруженоТ пра-ц1 диспетчер1в та Ыженерного персоналу в1дбуваеться нако-пичення хрошчного стомлення, що проявляеться у наявност1 п1двищеноТ захворюваност1.
3. Характер виконуваноТ ро-боти в1дображаеться на характер! конкретного захворювання, високонапружена праця характеризуемся пщвищеною захворюванютю на ВСД, сер-цево-судинну патологю та хвороби оргашв травлення.
ЛИТЕРАТУРА
1. Косицкий ГИ. Нервное напряжение, эмоции, неврозы и сердечно-сосудистая система / В кн.: Превентивная кардиология. — М., 1987. — 147 с.
2. Ковалева А.И., Чернюк В.И., Пышнов ГЮ., Ластовченко В.Б., Назаренко В.И. Физиолого-ги-гиеническая оценка характера и условий труда диспетчеров по управлению воздушным движением // Гигиена труда. — 2004.
— Вып. 35. — С. 276-286.
3. Кундиев Ю.И., Навакати-кян А.О. Проблемы психо-эмо-ционального стресса и пути их решения // Журн. АМН Украины. — 1996. — Т. 2, №4.— С. 666-673.
4. Кундиев Ю.И., Навакати-кянА.О., Бузунов В.А. Гигиена и физиология труда на тепловых электростанциях. — М.: Медицина, 1982. — 222 с.
5. Окнин В.Ю. Проблема утомления, стресса и хронической усталости / РМЖ. — 2004.
— Т. 12, № 5. — С. 1-5.
6. Пышнов Г.Ю., Чуй Т.С., Высоцкая Л.Г. Физиолого-гиги-енические исследования работников радиотехнического обеспечения управления воздушным движением / Укр. журн. з проблем медицини прац1. — 2005. — № 3-4. — С. 39-46.
7. Пышнов Г.Ю. К вопросу о производственном стрессе (обзор литературы) / Медицина труда и промышленная экология. — 2003. — № 12. — С. 24-27.
8. Юшкова О.И. Хронический стресс при сменной умственной работе // Медицина труда и промышленная экология. — 1999. — № 7. — С. 6-12.
№ 2 2009 Еоттошшт & Иеаьти 52
