CC BY
21
УДК 342.92 (477)
Надiя Мороз
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", фахiвець деканату повно1 вищо1 освiти [email protected]
ПОНЯТТЯ ШФОРМАЦП ОБМЕЖЕНОГО ДОСТУПУ
© Мороз Н., 2017
Розглядаються теоретичш пщходи до визначення поняття шформацп обмеженого доступу у зв'язку з необхщшстю адаптацп нацiонального законодавства до вимог Свропейського Союзу. З позицп шформацшного права розглядаються властивостi iнформацiï як об'екта права та спiввiдношення характеристик шформацп ïx вiдображення у правових режимах.
Ключовi слова: iнформацiя; правовий режим шформацп; шформащя обмеженого доступу; конфщенцшна 1нформац1я; таемниця.
Надежда Мороз
ПОНЯТИЕ ИНФОРМАЦИИ ОГРАНИЧЕННОГО ДОСТУПА
Рассматриваются теоретические подходы к определению понятия информации ограниченного доступа в связи с необходимостью адаптации национального законодательства к требованиям Европейского Союза. С позиции информационного права рассматриваются свойства информации как объекта права и соотношение характеристик информации их отражение в правовых режимах.
Ключевые слова: информация; правовой режим информации; информация ограниченного доступа; конфиденциальная информация; тайна.
Nadiia Moroz
Lviv Polytechnic National University, Department of Administrative and Information Law
CONCEPT RESTRICTED INFORMATION
In the article theoretical approaches to the definition of data restricted by the need to adapt national legislation to EU requirements. From the perspective of information law are considered property information as objects of value and performance information reflected in their legal regime.
Key words: information; legal regime of information; public information; confidential information secret.
Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку сустльства шформащя стала головною щнтстю. Вщбуваються змши у вщносинах сустльства i держави, переощнка прав i обов'язюв громадян i оргатв влади в шформацшнш сферг Сучасне суспiльство вже повноправно можна охарактеризувати як шформацшне, з характерними для цього ознаками, такими, як зростання значущосп тако1 iнформацiï та окремих ïï видiв, з одного боку, а також права на доступ до не1, i на захист шформацп обмеженого доступу, - з шшого. Незважаючи на те, що шформащя юнуе з моменту зародження людського суспiльства, i його еволющя була б неможлива без шформацп, це е
одна з базових категорш, щодо визначення яко! до цього часу юнуе безлiч точок зору. У зв'язку з тим, що iнформацiя вивчаеться рiзними науками, наукове поняття шформацп неминуче буде вiдрiзнятися. У кожнш науцi пропонуеться свiй пiдхiд до розумшня категорп "шформащя".
Аналiз дослщження проблеми. Iнформацiю як об'ект права дослщжують В. Авер'янов, О. Банчук, К. Беляков, О. Бойченок, Н. Бортник, А. Гулемш, В. Гурковський, С. Гуцу, С. Gсiмов, М. Ковалiв, В. Комаров, Б. Кормич, I. Мартьянов, О. Остапенко, Н. Паршина, О. Синеокий, В. Цимбалюк, М. Швецята та ш. Багатограннють проблем щодо визначення поняття шформацп обмеженого доступу вимагае висвгглення певного комплексу питань i запропонувати можливi шляхи !х вирiшення.
Мета роботи - дослщити поняття шформацп обмеженого доступу.
Виклад основного матерiалу. Юридична наука звернула увагу на шформащю як на самостiйний об'ект вивчення лише у ХХ ст., що, можливо, пов'язано з тим, що шформащя як така рашше не була об'ектом правовщносин. Видшення шформацп як об'екта вивчення юридичною наукою було зумовлено соцiально-економiчним розвитком та еволющею юридично! теорп.
Необхiдно зазначити, що правова категорiя "шформащя" розвиваеться та вдосконалюеться у процесi зростаючого включення шформацп у правове поле. Можна видшити кiлька пiдходiв до визначення шформацп: подання и у вузькому, практичному аспектi у межах конкретно! науки i як загальнонауковий феномен.
Загальнонауковi визначення шформацп тяжiють до того, щоб розглядати 11 як едшсть двох компонентiв: даних та комушкацп, змiсту i форми. Цi визначення не розкривають природу шформацп як правово! категорп.
Категорiя "шформацп" передбачае рiзнi варiанти тлумачення. Одним iз перших вчених-правознавцiв дослiдження шформацп як об'екта прав (цившьних) зробив В. Тронь, який вважав, що шформащя е фундаментом усього юнуючого, першопричиною ушх явищ i процешв, iнформацiя, яка становить вiдомостi i водночас процес розповсюдження вiдомостей [1, с. 206]. Основна вщмшшсть цього визначення вщ законодавчого полягае у тому, що вщомосп можна розглядати як шформащю тшьки тодi, коли вони повщомляються комусь, якщо вони не повщомляються, то це не шформащя.
Що стосуеться значення шформацп як процесу доведення цих ведомостей, то у ньому законодавець використовуе термш "шформування", коли праву одного суб'екта кореспондуе обов'язок шшого повщомляти певнi вiдомостi. У цьому сенс правове регулювання статусу шформацп, встановлення И правового режиму в^^зняеться вщ правового регулювання процесiв i процедур И передачу якi похiднi вщ встановленого режиму.
У юридичнiй лiтературi того самого перiоду можна зустргги протилежнi визначення. Академiк В. М. Глушков дав таке визначення шформацп: "1нформащя у самому загальному И розумшш становить мiру неоднорiдностi розподшу матери та енергп у просторi та у часi, мiру змш, якими супроводжуються усi процеси, що е у свт" [2, с. 198]. У цьому випадку вщбуваеться ототожнення само! шформацп, И матерiальних носпв та iнформацil з дш щодо И збору i обробки.
У цьому визначенш не враховуеться нематерiальний характер iнформацil i И основш властивостi. Що стосуеться друго! властивостi iнформацil, враховуючи це визначення, то, очевидно, маеться на увазi змютовний бiк iнформацil.
Однак було б нелопчно пов'язувати характеристику шформацп зi здатнiстю поповнити знання одержувача. За лопкою, чи передаються вщомост^ знання iнформацiею чи нi, залежить вщ суб'ективно! оцiнки одержувача.
Близька за змютом позицiя була висловлена I. Арютовою, яка пропонувала розглядати шформащю та И матерiальний носш як складну рiч: "_iнформацiйна рiч - це документована iнформацiя, яка складаеться iз вiдомостей чи повщомлень, зафiксованих на матерiальному носiевi, i самого матерiального носiя i являе собою складну рiч"[3].
Перше легальне визначення шформацп було подано у Закош Украши вiд 10 жовтня 1992 року № 2657-Х11 "Про шформащю". Однак ще до прийняття цього закону були прийняп кшька нормативно-правових актiв, якi тiею чи шшою мiрою регулюють вiдносини з приводу шформацп.
В Закош Укра!ни вiд 27 грудня 1991 року № 2124 "Про друковаш засоби масово! (пресу) шформацп в Укра!ш" вiдсутнe визначення шформацп, незважаючи на значну кiлькiсть норм, що стосуються шформацп як тако!. Однак законодавець не подае поняття масово! шформацп, пiд якою розумдаться призначенi для необмеженого кола ошб друкованi, аудiо-, аудiовiзуальнi та iншi повiдомлення та матерiали. Аналiз шших статей зазначеного закону показуе, що пед iнформацiею законодавець розумiе передусiм вiдомостi.
У ст. 2 цього Закону йдеться про право громадян на оперативне одержання через засоби масово! шформацп достовiрних ведомостей про дiяльнiсть державних органiв i органiзацiй, громадських об'еднань, !х посадових ошб, з одного боку, i обов'язки державних органiв i оргашзацш, громадських об'еднань, !х посадових оиб надавати вiдомостi про свою дiяльнiсть засобам масово! iнформацi! за запитами редакцш, а також шляхом проведення прес-конференцш, розсилки довiдкових i статистичних матерiалiв i в iнших формах.
Отже, чггко проглядаеться визначення законодавцем поняття шформацп як ведомостей, матерiалiв i повiдомлень.
Закон Укра!ни вед 23 грудня 1993 року № 3792-Х11 "Про авторське право i сумiжнi права" також не подавав визначення термша "шформащя".
Як правило, законодавча техшка дае змогу не давати визначення термша, що використовуеться у текст закону, у двох випадках: у раз^ коли цей термш мае усталене у мовi i у науцi однозначне розумшня, i не потребуе пояснення, та коли цей термш вже використовуеться в шших законах i стосовно нього вже подано визначення.
Оскшьки легального визначення термша "шформащя" до прийняття Закону Укра!ни вед 10 жовтня 1992 року № 2657-Х11 "Про шформащю" не юнувало, можна припустити, що законодавець вважав його загальновживаним, таким, що не вимагае пояснення.
У ст. 2 зазначеного Закону шформащя була визначена як "ведомосп про оиб, предмети, факти, поди, явища i процеси незалежно вед форми !х подання". У шзшших законодавчих актах визначення шформацп вже не давалося, а розумшня шформацп не в^^знялося вед наведеного вище (див., наприклад: Закон Укра!ни вед 3 липня 1996 року № 270/96-ВР "Про рекламу"). Закон Укра!ни вед 13 сiчня 2011 року № 2939-У1 "Про доступ до публiчно! iнформацi!", iстотних змш у визначення iнформацi! не вню: вiдповiдно до ст. 1 шформащя - це ведомосп (повiдомлення, даш) незалежно вiд форми !х подання.
Смислове навантаження визначення не змшилося, однак з визначення зник перелш того, чого можуть стосуватися ведомости Що стосуеться перелшу, то вш був сформульований як вичерпний, з чого випливало, що якщо будь-який об'ект виявиться не включенили у нього, то ведомосп про нього не можна розглядати як шформащю. З урахуванням того, що будь-який перелш мютить небезпеку виявитися неповним, ведмова вiд побудови норми з використанням закритого перелшу е виправданою. Отже, з визначення були виключеш зайвi по сутi слова. Однак треба визнати, що, як i попередне, нове законодавче визначення шформацп е надто загальним, але тим не менше, як показала практика, здатним виконувати функци правово! дефшщи.
Таке визначення iнформацi! Законом Укра!ни вiд 10 жовтня 1992 року № 2657-Х11 "Про iнформацiю" у редакцп вiд 1 сiчня 2017 року можна вважати вдалим, оскшьки "...шформащя як така залишаеться на перифери: право регулюе вiдносини, пов'язаш з тим чи iншим шформацшним об'ектом, а не з шформащею як такою" [4, с. 75].
До ще! точки зору близька позищя, викладена Л. Коваленко, яка вважае, що такий феномен, як шформащя, у загальному виглядi не може бути предметом нормативно-правового регулювання. Останшм може виступати тiльки шформацшний ресурс у певних органiзацiйно-правових формах [5, с. 12].
Варто вказати на ще кшька момешгв, яю мають значення пiд час розгляду шформацп як об'екта прав.
По-перше, шформащя розумiеться як вiдомостi (поведомлення, данi), вiдповiдно, цi поняття рiвнозначнi. Логiчно, що поняття "вiдомостi", "поведомлення", "даш", яю використовуються у нормативних правових актах, повинш розглядатися як шформащя, i до них застосовуються и самi норми, що й до шформацп.
На думку Д. Бшенсько!, тд шформащею у галузi права необхiдно розумгги вiдомостi про осiб, предмети, факти, поди, явища i процеси незалежно вщ форми !х вираження, яю пов'язанi з настанням юридичних наслщюв [6, с. 10].
По-друге, i у Законi Украши "Про шформащю", i у наступних змiнах до нього пщкреслюеться незалежнiсть вiдомостей, повщомлень, даних (тобто шформацп) вiд 1хньо1 форми.
Останне е особливо важливим, оскшьки тим самим проводиться межа мiж матерiальним носiем i його нематерiальним змiстом. Саме цей нематерiальний змiст i е iнформацiею, i И сутнiсть як об'екта прав не змшюеться вiд форми, у якш iнформацiя представлена.
По-трете, необхщно враховувати надзвичайну широту законодавчого визначення шформацп, оскшьки, використовуючи тшьки це визначення, здебшьшого важко вщмежувати шформащю вщ iнших об'ектiв прав. Для вщмежування И вiд iнших об'екпв прав необхiдно брати до уваги и характернi ознаки i властивостi.
Справдi, наприклад, цiннi папери, грошi мiстять важливу iнформацiю (вiдомостi) i формально цiлком вiдповiдають законодавчому визначенню шформацп, але цшком очевидно, що норми права, встановлеш щодо шформацп, у цьому випадку не можуть застосовуватися: це iншi об'екти прав.
У науковш лiтературi проводилися дослщження властивостей, ознак i характеристик шформацп.
Властивосп шформацп, що мають ушверсальний характер, узагальненi у статтi О. Кохановсько! "Приватноправове розумiння iнформацiйних вщносин в Укрш'ш". Зупинимось на властивостях, важливих для характеристики шформацп як об'екта правовщносин [4, с. 203].
Субстанщональна несамостшнють шформацп проявляеться у неможливосп для не! iснувати i функцiонувати без матерiального носiя. Така властивють не заперечуе можливiсть характеристики шформацп як об'екта права, проте саме iз-за субстанщонально! несамостiйностi шформацп, и прив'язки до матерiального носiя деякi юристи вважають можливим поширювати на не! iнститут власностi. Така позищя вiдображена у багатьох нормативних правових актах.
Ще одна властивють шформацп, як зазначають М. Ковалiв i В. Яремко, - И можливють укладати один i той самий змют у рiзнi форми, вщносна незалежнiсть вiд форми [7, с. 142].
С. Симов, пропонуючи визначення шформацп, зазначае таку И властивють, як вщтворюванють i здатнють до копiювання [8, с. 163].
У нащональному законодавствi вiдсутнiй термш "вiдтворюванiсть". Копiювання як дiя вживаеться у Закош Украши "Про друковаш засоби масово! шформацп", пiд чим розумiеться один iз способiв вщтворення документiв, матерiалiв (матерiальних носив шформацп).
Хоча термш "вщтворюванють" вщсутнш у нащональному законодавсга, проте законодавчо закршлений термiн "вiдтворення" - виготовлення одного чи бшьше примiрникiв твору або його частини у будь-якш матерiальнiй формi, зокрема у формi звуко- i вiдеозапису, виготовлення у трьох вимiрах одного чи бiльше примiрникiв двовимiрного твору i у двох вимiрах - одного або бшьше примiрникiв тривимiрного твору; запис твору у пам'ять електронно-обчислювально! машини також е вщтворенням.
Аналогiчно розумiеться вщтворення стосовно програм для електронно-обчислювальних машин чи баз даних: це виготовлення одного чи бшьше примiрникiв програми для електронно-обчислювальних машин чи бази даних у будь-якш матерiальнiй формi i !х запис у пам'ять електронно-обчислювальних машин.
Вважаемо, що властивостi вщтворюваносп i здатностi до копiювання притаманш 1нформацИ, але точнiше, на думку М. Ковашва i В. Яремко, доцшьно було б визначити !х як можливiсть необмеженого тиражування, кошювання, в1дтворення та перетворення форм фшсацп 1нформацИ [7, с. 143].
Ще одна властивiсть iнформацil -"неспоживанiсть" в процеш використання. Вона випливае з нематерiальноl сутностi iнформацil.
У юридичнш лiтературi зустрiчаеться ще одна властивють шформацп - И суб'ективний характер. Маеться на уваз^ що шформащя виникае у результат дiяльностi суб'екта, який мае свщомють, тобто е результатом штелектуально! дiяльностi. Вважаемо, що зазначена властивють характерна для знань, що становлять суб'ективну форму юнування шформацп, елемент людсько! свiдомостi.
Ця властивiсть не може бути характерною для вие! iнформацil. Пiдсумовуючи вищенаведене, вважаемо за необхщне видiлити властивосп, якi мають принципове значення для характеристики
шформацп як об'екта правового регулювання: нематерiальна cyTHicTb iнформацiï; фiзична неможливiсть вщчуження iнформацiï вiд ïï власника; вщособленють iнформацiï вiд ïï власника; невичерпнють; сyбстанцiональна несамостiйнiсть; неспоживанiсть у процес використання (незнищеннiсть); можливiсть необмеженого тиражування, копдавання, вiдтворення та перетворення (трансформаций форм фiксацiï iнформацiï.
Цi властивосп притаманнi iнформацiï загалом, а не тшьки окремому ïï виду, а отже, з ïx урахуванням повинен будуватися правовий режим шформацп.
У науковш лiтератyрi iснyють рiзнi погляди на те, що таке правовий режим.
Правовий режим становить особливий вид правого регулювання, що характеризусться своерщним поеднанням комплексу правових засобiв: стимyлiв; дозволiв; зобов'язань; правових обмежень; заборон.
Правовий режим шформацп виникае у результат правового регулювання, який враховуе штереси особи та держави, потреби сустльства стосовно шформацп.
Погоджуемося з поглядом О. Селезньово].', визначеним у дисертацшному дослщженш "Теоретико-методолопчш засади шформацшного права Украïни як iнтегрованоï категорн", вiдповiдно до якоï правовий режим шформацп характеризують ознаки: правовщносини щодо iнформацiï випливають з ïï нематерiальноï природи; встановлюеться для досягнення бажаного сощального ефекту; змiст вщображаеться у правилах, якi у сукупност покликанi забезпечити досягнення поставленоï мети; правила мають загальнообов'язкову силу; правила становлять систему, що поеднуе у ot6î у рiзномy спiввiдношеннi заборони i обов'язки, пшьги i дозволи [9].
Згщно iз Законом Украши "Про шформащю", залежно вiд категорп доступу до не^ iнформацiя подшяеться на загальнодоступну та на шформащю, доступ до я^' обмежений законами (шформащя обмеженого доступу).
З формальноï точки зору, враховуючи наведену норму, вся шформащя подшяеться на двi рiвнозначнi групи: на загальнодоступну шформащю та на шформащю обмеженого доступу. Отже, шформащя обмеженого доступу - це шформащя, що мае правовий режим, який передбачае обмеження ïï використання на пiдставi закону або договору.
Термш "шформащя обмеженого доступу" тотожний до термша "конфщенцшна шформащя". За ступенем регламентацп правового режиму категорiя шформацп обмеженого доступу включае поняття "конфщенцшшсть шформацп" i "таемниця".
Конфщенцшшсть шформацп становить спещальний правовий режим, що мае похщний характер, встановлений на тдсташ закону або договору, i передбачае: обмеження доступу; заборону на передачу третм особам без згоди власника шформацп (за винятком випадюв, встановлених Законом); заборону на поширення шформацп; можливють, за загальним правилом володаря шформацп, самостшно виршувати питання про збереження режиму конфщенцшносп.
Натомють викладене вище дае можливють вивести таке визначення правового режиму конфщенцшносп шформацп.
Конфщенцшшсть шформацп - це правовий, режим шформацп обмеженого доступу, що мае похщний характер, встановлений на пiдставi закону або договору, та передбачае обмеження доступу, заборону на передачу третм особам без згоди власника шформацп, заборону на поширення шформацп, можливють, за загальним правилом, володаря шформацп самостшно виршувати питання про збереження такого режиму, за винятком випадюв, встановлених законом або договором.
Таемниця становить спещальний правовий режим, що мае первинний або похщний характер i встановлений на тдсташ Закону, та передбачае: заборону або обмеження доступу; заборону на передачу третм особам без згоди власника шформацп (за винятком випадюв, встановлених Законом); заборону на поширення шформацп.
Отже, таемниця - це правовий режим шформацп, що мае первинний або похщний характер, встановлений на тдсташ Закону, що передбачае заборону або обмеження доступу, заборону на передачу третм особам без згоди власника шформацп, заборону на поширення шформацп, за винятком випадюв, встановлених законом.
Висновки. Пщсумовуючи, можемо констатувати, що, з огляду на те, що пщ поняттями "конфщенцшшсть шформацп" та "таемниця" розумдаться рiзнi за ступенем регламентацп правовi
режими, доцшьно запропонувати здшснити унiфiкацiю усього масиву чинного законодавства, що встановлюе правовий режим шформацп обмеженого доступу, зокрема у банювськш дiяльностi, у частиш використання термiнiв "конфщенцшнють шформацп"' i "таемниця", насамперед у таких нормативних правових актах, як: Закон Украши вщ 2 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про шформащю", Закон Украши вщ 7 грудня 2000 року № 2121 -III "Про банки i банювську дiяльнiсть", Закон Украши вщ 14 жовтня 2014 року № 1702-VII "Про протидда легалiзащl (вщмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, i фiнансуванню тероризму та фшансуванню розповсюдження збро! масового знищення", Кримiнальний кодекс Укра1ни, Кодекс Украши про адмшютративш правопорушення тощо.
1. Тронь В. Феномен шформацп - майбутне Всесвту / В. Тронь // В1сн. Акад. держ. управления при Президентовi Украгни. - 1998. - № 4. - С. 201-207. 2. Енциклопед1я кибернетики / в1дпов. ред. В. М. Глушков. - Т.1 (А-Л). - К.: Головнаредакщя украгнськог радянськог енциклопедИ, 1973. - 584 с. 3. Арiстова I. В. Державна тформацтна полтика: органiзацiйно-правовi аспекти / I. В. Арiстова; за заг. ред. О. М. Бандурки. - Харюв: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. - 368 с. 4. IT-право: проблеми i перспективи розвитку в Украгш: зб. матерiалiв наук.-практ. конф. (Львiв, 18 листопада 2016р.) - Львiв, Нац. ун-т "Львiвська полтехтка", 2016. - 396 с. 5. Коваленко Л. П. 1нформацШне право Украгни: проблеми становлення та розвитку: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07 "АдмШстративне право i процес; фтансове право; тформацтне право" / Л. П. Коваленко. - Харюв, 2014. - 37 с. 6. Бтенська Д. О.Визначення тформацп у концепцИ антропо-центричного тдходу / Д. О. Бтенська // Теорiя i практика правознавства. - 2013. - Вип. 2. - [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: [http://nbuv.gov.ua/UJRN/tipp_2013_2_47]. 7. Ковалiв М. В. 1нформацШне забезпечення дiяльностi оргатв виконавчог влади / М. В. Ковалiв, В. Я. Яремко // Наук. вiсник Львiвського держ. ун-ту внутрштх справ. Серiя: юридична. - 2014. - Вип. 3. -С. 139-147. 8. СЫмов С. С. Використання iнформацiг, отриманог iз застосуванням тформацтно-комуткацтних технологт, як доказ у справi про адмiнiстративне правопорушення / С. С. Самов // Наук. вiсник Львiв. держ. ун-ту внутр. справ. - 2016. - № 3. - С.162-173. 9. Селезньова О. М. Теоретико-методологiчнi засади тформацтного права Украгни як ттегрованог категорп: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: спец 12.00.07 "АдмШстративне право i процес; фтансове право; тформацтне право" / О. М. Селезньова. - К., 2015. - 40 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://dndi. mvs.gov. ua/index_htmlJiles/Seleznyova%20Olga%20Mikolaivna.pdf].
REFERENCES
1. Tron' V. Fenomen informaciyi - majbutnye Vsesvitu [The phenomenon of information - the future of the Universe]. Visny'k Akademiyi derzhavnogo upravlinnya pry' Prezy'dentovi Ukrayiny'. 1998, Vol. 4, 201-207 рр. 2. Ency'klopediya kibernety'ky' [Encyclopedia of Cybernetics]. Kiev, 1973, Vol. 1, 584 р. 3. Aristova I. V. Derzhavna informacijna polity'ka: organizacijno-pravovi aspekty' [State information policy: the legal aspects]. Kharkov, Publishing house of University of internal Affairs, 2000, 368 р. 4. IT-pravo: problemy' i perspekty'vy' rozvy'tku v Ukrayini (IT-law: problems and prospects of development in Ukraine: the CG. materials science.-pract. Conf.). Lviv, 2016, 396 р. 5. Kovalenko L. P. Informacijne pravo Ukrayiny': problemy' stanovlennya ta rozvy 'tku Dokt. Diss. [Information law of Ukraine: problems of formation and development Dokt. Diss.]. Kharkov, 2014, 37 р. 6. Bilens'ka D. O.Vy'znachennya informaciyi v koncepciyi antropocentry 'chnogo pidxodu (The definition of information in the concept of an anthropocentric approach), 2013. Availadle at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tipp_2013_2_47. 7. Kovaliv M. V. Informacijne zabezpechennya diyal'nosti organiv vy'konavchoyi vlady' (Information support of activities of Executive authorities). Scientific Bulletin of the Lviv state University of internal Affairs. series legal. Publ., 2014, Vol. 3, 139-147 рр. 8. Yesimov S. S. Vy'kory'stannya informaciyi, otry'manoyi iz zastosuvannyam informacijno-komunikacijny'x texnologij, yak dokaz u spravi pro administraty'vne pravoporushennya (Use of information obtained use of information and communication technologies, as evidence in the case of an administrative offense). Scientific Bulletin of the Lviv state University of internal Affairs. series legal. Publ., 2016, Vol. 3, 162-173 рр. 9. Selezn'ova O. M. Teorety'ko-metodologichni zasady' informacijnogo prava Ukrayiny' yak integrovanoyi kategoriyi Dokt. Diss. [Theoretical and methodological basics of information law of Ukraine as an integrated category Dokt. Diss.]. Kiev, 2015. Availadle at: http://dndi.mvs.gov.ua/index_html_files/Seleznyova%200lga%20Mikolaivna.pdf.
Дата надходження: 12.02.2017р.
