CC BY
28
analysed. We evaluated the role of forests in preventing erosion processes. We also calculated empirical dependence between forestation of river basins and flow modules of solid sediment. It was found that forest cover plays an important role in protecting of soil, on the background of substantial diversity of natural conditions in region of research.
Keywords: percentage of forest cover, columbine, soils, evaporation of moisture, the flow of solid overburden, the flow of water, water turbidity, protective forest cover, eroded land.
УДК 581.46:712.41
ПОЛ1ПШЕННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ ЧАГАРНИК1В ПАРК1В I СКВЕР1В М1СТА ЛУГАНСЬКА
О.П. Трунов1, М.С. Коленкта2, С.1. Скаковський3
На теригорц парюв i скверiв Луганська визначено 14 вищв чагарниюв, зокрема 3 ви-ди голонасшних, як належать до 2 родiв i 1 родини, га 11 вищв покритонасшних, що належать до 11 родiв i 7 родин. Листопадш - 11 вищв, вiчнозеленi 3 види. Переважають штродуковаш види. Бiльшiсгь видiв свiглолюбнi, морозостшю, зимосгiйкi, посухос-гiйкi, олiгогрофи, квгшуть весною. Наведено рекомендаци щодо збереження, збагачен-ня видового асортименту чагарникових порiд паркiв i скверiв Луганська та захисту, як можуть бути використаш у межах степово! зони Украши.
Ключовi слова: озеленения, парки та сквери, степова зона, чагарники, iнгродуценги.
Вступ. Парки та сквери - озеленеш дiлянки площею ввд 0,5 га до десятюв гектарiв, розташованi переважно в мiськiй забудовi та призначенi для коротко-часного i тривалого вiдпочинку, прогулянок, зустрiчей, транзитного руху шшо-ходiв, художньо-декоративного оформления населених пунктов. Цi дшянки ви-користовують в естетичних, виховних, природоохоронних та оздоровчих цiлях [5]. У насадженнях паркш i скверш значне мiсце посiдають чагарники, асорти-мент яких потрiбно пiдтримувати та збшьшувати.
Чагарники в Степу Украши мають велике значення, як елемент бюлопчно!' стiйкостi створюваних насаджень, а також е цiнними з погляду декоративностi. Водночас упродовж останнiх роюв на Сходi Украши цим питанням на об'ектах озеленення загального користування придiляють недостатньо уваги. Старi наса-дження, якi не повнiстю виконують сво1 функид, практично не оновлюють, а новi поодинокi посадки представлеш переважно бирючиною звичайною та юлькома видами ялiвцiв. 1нколи працiвники сфери озеленення надмiрно захоп-люються багатьма новими видами та формами чагарниюв, як масово завозять з-за кордону. Для цих чагарниюв недостатньо розроблено агротехшку вирошу-вання. Частина цих чагарниюв не актматизоваш та не адаптоваш для грунтово-клiматичних умов Украши, що нерщко призводить до часткового, а iнодi i пов-ного випадання чагарникiв з насаджень.
Мета дослщження - iнвентаризацiя видового складу чагарниюв паркiв i скверш Луганська для встановлення ефективних шлянв 1хнього збереження, вiдновления та розвитку в репош.
1 доц. О.П. Трунов, канд. с.-г. наук - Харкгвський НАУ 1м. В.В. Докучаева;
2 ст. викл. М.С. Коленкша, канд. с.-г. наук - Харкгвський НАУ 1м. В.В. Докучаева;
3 асист. С.1. Скаковський - Луганський Ну 1м. Тараса Шевченка
Мкце, методика дослвдження. Польовi та камеральнi дослщження проведено у парках i скверах Луганська. Загалом у чотирьох районах мiста нарахо-вуеться 26 таких об'екпв, велика частина знаходиться в Леншському райош, а сквер ш. Геро!в Велико!' Вiтчизняноí вшни i сквер iм. Геро!'в Молодо!' Гвардп е пам'ятками садово-паркового мистецтва мкцевого значения.
Дослiдження здiйснено ввдповщно до " 1нструкцп по швентаризацп зелених насаджень у населених пунктах Укра!'ни" [7] з використанням доввдково!' лгге-ратури [2-4]. Географiчний анатз вирощуваних чагарникiв паркiв i скверiв Луганська здiйснено на основi флористичного подiлу свiту за АЛ. Тахтаджяном [9]. За геоботанiчним районуванням Укра!'ни мiсто Луганськ розташоване в До-нецькому лiсостеповому окрузi дубових лк1в, лучних та рiзнотравно-злакових та петрофиних степiв Чорноморсько-Азовсько!' степово!' шдпровшцц Понтич-но!' степово! провiнцií бвразшсько!' степово! областi.
Грунтовий покрив територп представлений чорноземами звичайними на лесових породах. Клiмат району посушливий, з нестшкою зимою та спекотним лггом, недостатнiми опадами. За агроклшатичним районуванням Украши тери-тор1я належить до посушливо!' дуже тепло!' агроклiматичноí зони з гiдротермiч-ним коефiцiентом за теплий перiод року 0,82, зокрема липень - 1,36, травень -0,92, червень - 0,97, липень - 0,79, серпень - 0,63, вересень - 0,74. Перехад тем-ператури пов^я через 0 °С у Луганськiй обл. спостережено в першш декадi бе-резня, через +5 °С - наприкiнцi березня - на початку квiтия. Сума активних температур вище за 10 °С становить 2920° -3148°С. Середня багаторiчна рiчна температура повiтря в Луганську змшюеться вiд 7,4 °С до 8,8 °С, найбшьш теплим мкяцем е липень (20,9-22,4 °С). Кiлькiсть опадш середньобагаторiчна -428 мм, за теплий перюд року - 258 мм. Тривалкть вегетащйного перiоду становить 205-215 дшв, перiоду активно! вегетацií (з температурою вище 10 °С) -170-176 дшв. Запаси продуктивно! вологи у метровому шарi грунту на початку вегетацп в середньому становлять 110-160 мм, наприкшщ вегетацi! - до 5060 мм. Повторювашсть атмосферно! помiрно! посухи становить до 60 дшв на рк, суворо!' - 20-40 днiв [8].
Результати дослщження. За даними польових дослвджень встановлено, що на територi! парив i скверiв Луганська ростуть 14 видш чагарниюв. Серед них 3 види голонасшш, якi належать до 2 родш i 1 родини та 11 видiв покрито-наанних, що належать до 11 родiв i 7 родин (табл. 1).
Табл. 1. Частота виявлення чагарниюв у парках i скверах Луганська
Родина
Кшьюсть видiв
Кшьюсть парюв i craepiB, у яких виявлено чагарники
Oleaceae Lindl.
3
18
Cupressaceae F.W. Neger.
12
Rosaceae Juss.
Caprifoliaceae A.L. Jussien.
Hydrangeaceae Endl.
Adoxaceae E. Mey.
Berberidaceae Juss.
Anacardiaceae R. Br.
3
2
7
2
4
1
8
1
3
1
6
1
2
У бюморфолопчнш CTpyKTypi чагарникiв парив i сквергв Луганська пере-важають листопаднi чагарники - 11 видiв [5], зокрема Syringa vulgaris L., Li-gustrum vulgare L., Philadelphus coronarius L., Rosa canina L. З вiчнозелених ча-гарникiв трапляються 3 види - Thuja occidentalis L., Juniperus scopulorum Sarg., Juniperus sabina L. Серед чагарниюв паркгв i скверiв Луганська переважають (92 %) середш за висотою екземпляри (1-2 м).
Географiчний аналiз вирощуваних чагарникiв парив i сквергв Луганська свiдчить про переважання штродукованих видiв, якi походять i3 бореального пiдцарства голарктичного царства, 4 флористичних областей, 12 провшцш, бiльшiсть (9 видав) - i3 циркумбореально! областi. Одночасно з територц двох флористичних областей походять два види (табл. 2).
Табл. 2. Розподгл видгв чагарниюв паркгв i сквергв Луганська за флористичними об-
ластями
Назва флористично'1 областi Кiлькiсть видiв
Циркумбореальна 9
Атлантико-Пiвнiчноамериканська 2
Область Скелястих rip 1
Ареали охоплюють кшька флористичних областей 2
Практично Bci представлеш види добре адаптувалися до умов вирощуван-ня. Пгдтверджениям цього е переважання морозо- i зимостiйких видiв. Пере-важна кiлькiсть видав чагарнитв посухостiйкi. За ставленням до родючосп Грунту переважають олкотрофи, за ставленням до свила - свилолюбш види.
Серед обстежених насаджень домiнуе розлога крона (88 %), також виявле-но кулясту, яйцеподiбну i шрамщальну.
За будовою листково! пластинки переважають чагарники i3 простим лис-тям, яю мають рiзнi форму i цшсшсть листково! пластинки. За термшами цвь тiння бiльшiсть (9 видiв) е весняноквiтучими.
Обговорення. З метою збереження та збагачення видового асортименту чагарникових порiд паркiв i сквергв Луганська рекомендуеться:
• використовувати досвщ вирощування рiзних видiв i форм чагарниюв у вщповщ-них наукових установах Сходу Украши;
• збагачувати асортимент чагарникiв завдяки таким видам: айва японська (Chaeno-meles japonica (Thunb.) Spach ), барбарис остистий (Berberis aristata DC.), дереза берберiв (Lycium barbatum L.), дрш юпанський (Genista hispanica L.), карагана ча-гарникова (Caragana frutex (L.) K. Koch), магон1я падуболиста (Mahonia aquifolium (Pursh) Nutt.), пухирник деревоподiбний (Colutea arborescens L.), пухироплiдник калинолистий (Physocarpus opulifolius (L.) Maxim.), розовик повзучий (Rhodotypus scandens (Thumb.) Makino), секуршега напiвчагарникова (Securinega suffruticosa (Pall.) Baill.), форзицiя середня (Forsythia x intermedia Zabel), птелея трилиста (Pte-lea trifoliata L.) бобiвник анагиролистий (Laburnum anagyroides Medicus). Уи пере-лiченi види пройшли багаторiчнi випробування в Луганському дендропарку [1];
• проводити потрiбнi санiтарнi рубки, вилучення сухих i мехатчно та бiологiчно пошкоджених чагарникiв;
• дотримуватись рекомендованих агротехтчних заходiв i3 догляду за чагарниками;
• проводити регулярт обстеження зелених насаджень на предмет заражения шюд-никами та хворобами;
• враховувати еколопчт вимоги чагарниюв;
• замшювати малоцiннi та низькодекоративнi види на штродуковат високодекора-тивнi види: барбарис остистий (Berberís aristata DC.), маготю падуболисту (Ma-honia aquifolium Pursh) Nutt.), пухироплiдник калинолистий (Physocarpus opulifoli-us (L.) Maxim.).
Висновки:
1. На територп' парк1в i CKBepiB Луганська визначено 14 видiв чагарниыв, зокре-ма 3 види голонасшш (2 роди, 1 родина) та 11 вид1в покритонасiннi (11 родiв, 7 родин).
2. Листопаднi представлен 11 видами, вiчнозеленi - трьома.
3. Переважають iнтродукованi види, яы походять i3 бореального шдцарства го-ларктичного царства, 4 флористичних областей, 12 провшцШ, бiльшiсть (9 ви-дiв) - i3 циркумбореально'1 областi. Одночасно з територп' двох флористичних областей походять два види.
4. Бшьшкть видiв свiтлолюбнi, морозостшы, зимостiйкi, посухостiйкi, олкотро-фи, квггнуть навеснi.
5. Наведено рекомендацп' щодо збереження та збагачення видового асортименту чагарникових порщ парк1в i скверiв Луганська.
Лiтература
1. Вербш A.G. Луганський дендропарк / А.С. Bep6ÍH. - Луганськ : Вид-во ЛДПУ ím. Тараса Шевченка, 2006. - 40 с.
2. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дикоросл та культивоваш дерева й кущ1. Голонасшш : довщник / М.А. Кохно, В.1. Горд1енко, Г.С. Захаренко та ш. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 207 с.
3. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дикоросл1 та культивоваш дерева й кущ1. Покритонасшш : довщник / М.А. Кохно, Л.1. Пархоменко, А.У. Зарубенко та ш. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2002. - Ч. 1. - 448 с.
4. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дикороаи та культивоваш дерева й кущ1. Покритонасшш : довщник / М.А. Кохно, Н.М. Трофименко, Л.1. Пархоменко та ш. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2005. - Ч. 2. - 716 с.
5. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 745 с.
6. Нащональний атлас Украши. - К. : Вид-во ДНВП "Картографш", 2007. - 440 с.
7. Про затвердження 1нструкцц з швентаризаци зелених насаджень у населених пунктах Украши. Наказ вщ 24.12.2001 р., № 226. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0182-02.
8. Соколова Е.И. Тенденции изменения климата в Луганской области в связи с эволюцией органического мира / Е.И. Соколова, Е.Д. Долгих // Науковий вюник Льв]вського ЛНАУ : зб. наук. праць. - Луганськ : Вид-во "Елтон-2". - 2009. - С. 167-205.
9. Тахтаджян, А.Л. Флористические области Земли / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 247 с.
Надшшла до редакцп 01.06.2016р.
Трунов А.П., КоленкинаМ.С., Скаковский С.И. Улутшение видового состава кустарников парков и скверов города Луганск
На территории парков и скверов Луганска произрастают 14 видов кустарников, в частности 3 вида голосеменных, принадлежащих к 2 родам и 1 семейству, и 11 видов покрытосеменных, принадлежащих к 11 родам и 7 семействам. Листопадные - 11 видов, вечнозеленые 3 виды. Преобладают интродуцированные виды. Большинство видов светолюбивые, морозостойкие, зимостойкие, засухоустойчивые, олиготрофы, цветут весной. Приведены рекомендации по сохранению, обогащению видового ассортимента кустарниковых пород парков и скверов Луганска и защите, которые могут быть использованы в пределах степной зоны Украины.
Ключевые слова: озеленение, парки и скверы, степная зона, кустарники, интроду-центы.
Trunov A.P., Kolenkina M.S., Skakovsky S.I. Species Composition of Shrub Species in Parks and Squares of Luhansk City
In the territory of parks and squares of Luhansk city 14 shrub species grow, including 3 gymnosperms from 2 genera and 1 family, and 11 angiosperms from 11 genera and 7 families. Deciduous are 11 species, evergreen are 3 species. Introduces species dominate. The most of species are photophilic, frost resistant, winter hardy, drought resistant, oligotrophs, and bloom in spring. Recommendations are presented on conservation, enrichment of shrub species composition in parks and squares of Luhansk city and their protection, which may be implemented in the Steppe zone of Ukraine.
Keywords: greenery planting, parks and squares, Steppe zone, shrubs, introducers.
УДК 630*23:504.73.05
ПОШИРЕННЯ ХВОРОБ ТА ШК1ДНИК1В У Л1САХ РШНЕНСЬКО'1 ОБЛАСТ1 В.М. Турко1, А.В. Вишневський2, Ю.В. Срук3, €.П. Печенюк4
Розглянуто особливост поширення та динамшу розвитку осередкв хвороб i шюдни-юв у люах Ршненсько! обл. Висв^лено основш проблеми та тенденцп саштарного стану люш та наведено характеристику осередюв шюдниюв i хвороб люу для Рiвненського ОУЛМГ. З метою охорони та захисту люш шд час ведення лiсового господарства пот-рiбно встановлювати i здшснювати комплекс саштарно-оздоровчих заходiв i саштарних вимог. Санiтарно-оздоровчi заходи е частиною профшактичних заходiв, якi проводять лiсокористувачi для збереження стiйкостi насаджень, запоб^ання розвшж^ патолопч-них процесiв у лiсi, зниження шкоди, яко! завдають шюдники, хвороби, стихiйнi при-роднi явища та техногенш впливи.
Ключовi слова: санiтарно-оздоровчi заходи, санiтарнi рубки, саштарний стан лiсiв, динамика хвороб та шидникш, Рiвненське ОУЛМГ.
Вступ. Значения лк1в у життi людини надзвичайно велике i багатогранне. Вони виконують водоохороииi, грунтозахисш, саиiтарио-гiгieиiчиi та iншi фун-кцп. PicT i розвиток лкових насаджень, особливо штучного походження, залеж-но вiд видового складу, умов мкцезростання та ктматичних факторiв, супрово-джуеться комплексом хвороб i шкiдливих комах, якi за вщповщних умов мо-жуть iстотно знизити продуктивнкть або спричинити 1х загибель [1].
Об'екти i методика дослвдження. Метою дослiджения е вивчення динамь ки розвитку деяких збудникiв хвороб у лкових насадженнях Рiвненського ОУЛМГ та !х вплив на загальний санiтарний стан лiсостанiв.
О&ектом до^дження е уражеш збудниками хвороб та шкщниками рiзно-вiковi лiсовi насадження Рiвненського ОУЛМГ.
Методика до^дження. У дослщженш використано метод статистично-порiвняльного аналiзу. Дослiджения здiйснено на основi чинних нормативних документа та рекомендацш з використанням санiтарних обстежень, матерiалiв
1 доц. В.М. Турко, канд. с.-г. наук - Житомирський нащональний агроеколопчний ун1верситет;
2 доц. А.В. Вишневський, канд. с.-г. наук - Житомирський нащональний агроеколопчний унгверситет;
3 ст. викл. Ю.В. йрук, канд. с.-г. наук - Житомирський нащональний агроеколопчний ущверситет;
4 асщр. €.П. Печенюк - Житомирський нацiональний агроеколопчний ун1верситет
лкопатолопчних обстежень та статистичних даних лiсогосподaрськиx шд-приемств [2, S].
Результати дослщження та ïx аналiз. На загальний лiсопaтологiчний стан лiсiв, пiдпорядковaниx Рiвненськомy ОУЛМГ, значною мiрою впливають хво-роби лiсy. Станом на кшець 201S р., зaфiксовaно 1б150 га осередкш хвороб. За рiк виникло нових осередкiв хвороб на загальнш площi 14SS га. Лiквiдовaно заходами боротьби 11б3 га, та зaтyxло пiд даею природних фaкторiв 1S7 га. Отже, пор1вняно з 2014 р., площа осередкiв хвороб збшьшилась на 1 % (13S га) [3].
Серед ддачих осередюв хвороб, згiдно iз сaнiтaрним оглядом Рiвненського обласного yпрaвлiния лiсового та мисливського господарства, е тaкi:
• коренева губка - 12199 га. Найбшьшого поширення осередки коренево'1 губки на-були в ДП "Сарненське ЛГ" - 2317 га, ДП "Володимирецьке ЛГ" - 2101 га, ДП "Дубровицьке ЛГ" - 1б02 га та ДП "Клесiвське ЛГ" - 1212 га;
• дубовий трутовик - 938 га. Найбшьш поширений у ДП "Дубенське ЛГ" - 17S га, ДП "Острозьке ЛГ" - 171 га, ДП "Клеванське ЛГ" - 1б5 га, ДП '^вненське ЛГ" -14S га та ДП "Зарiчненське ЛГ" - 133 га;
• несправжнш осиковий трутовик - б2б га. Найбшьш поширений у ДП "^вненське ЛГ" - 277 га та ДП "Острозьке ЛГ" - 279 га;
• соснова губка - 707 га. Найбшьш поширена в ДП "Квненське ЛГ" - 307 га, ДП "Остювське ЛГ" - 89 га та ДП "Зарiчненське ЛГ" - 71 га;
• опеньок осшнш - 24б га. Найбшьш поширений у ДП "^вненське ЛГ" - 110 га та ДП "Дубенське ЛГ" - бб га;
• поперечний рак дуба - SS9 га. Найбшьш поширений у ДП "^вненське ЛГ" -29б га та ДП "Острозьке ЛГ" - 217 га;
• березова губка - 208 га. Найбшьш поширена в ДП "Зарiчненське ЛГ" - 92 га; ДП "Остювське ЛГ" - 43 га та ДП "Володимирецьке ЛГ" - 32 га;
• судинний мшоз дуба - 3б га по ДП "Зарiчненське ЛГ";
• судинний мшоз сосни - 2 га по ДП "Дубровицьке ЛГ";
• рак-арянка - 140 га. Найбшьш поширений у ДП "Ивненське ЛГ" - 103 га;
• бактерiальний рак ясеня - 289 га. Найбшьш поширений у ДП "Дубенське ЛГ" -15б га;
• несправжнш вшьховий трутовик - 2S га. Найбшьш поширений у ДП "Дубровицьке ЛГ" - 21 га;
• ялинова губка - 8 га в ДП "Острозьке ЛГ";
• омела бша - б га в ДП "Острозьке ЛГ";
• стовбурова гниль - 1б3 га. Найбшьш поширена в ДП "Квненське ЛГ" - 1б0 га. Динашку осередюв хвороб для Рiвненського ОУЛМГ наведено в дiaгрaмi
(рис. 1).
Найпоширешшою хворобою на плошд 12199 га е коренева губка рiзного ступеня пошкодження. Найбшьшо1 шкоди ця хвороба завдае сосновим наса-дженням вжом 2S-4S роив, створених на староорних землях, не придатних для сшьськогосподарського використання. У 201S р. виникло 701 га осередку ще1 хвороби, проте е i позитивна динамка. Л^щовано заходами боротьби 277 га (СРС) та зaтyxло шд даею природних фaкторiв 1S4 га.
Збшьшенню прояв1в цього виду патогену, а вiдповiдно i збшьшенню осе-редкiв на плошi сприяють посyшливi клiмaтичнi умови остaннix роив, котрi призводять до ослаблення насаджень, ят часто проростають на бвдних грунто-
