CC BY
35
6. Олшник В.С. Процеси формування захисних властивостей букових л1ив Карпат / В.С. Олшник, В.1. Блистав // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв]в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.11. - С. 8-14.
7. Пастернак П.С. Жсов1 грунти Украхнських Карпат / П.С. Пастернак. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1967. - 171 с.
8. Разработать научно-обоснованные нормативы ширины защитных лесных полос по берегам рек и способы ведения хозяйства у водоохранных и защитных лесах (для горных районов Карпат): отчет о НИР / Закарпатская ЛОС, № ГР 71064602. - Мукачево, 1973. - 274 с.
9. Соколовский Д.Л. Речной сток / Д.Л. Соколовский. - Л. : Гидрометеоиздат, 1968. - 536 с.
10. Чубатий О.В. Прсью люи - регулятори водного режиму / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1984. - 102 с.
Олийнык В.С., Блыстив В.И. Стокорегулирующая роль лесистости водозборов букового пояса Карпат
Рассмотрено влияние процента лесистости водосборов на внутригодовой режим стока рек и их подземное питание. Оценена роль атмосферного увлажнения почвы на формирование ее водопроницаемости на лесных и полевых угодьях. Из лесогидрологи-ческих позиций проанализирована динамика лесного покрова ряда речных бассейнов за последние 40 лет.
Ключевые слова: лесистость, водосбор, насаждения, осадки, гидрологический режим, подземный сток, водопроницаемость почвы.
Olijnyk V.S., Blystiv V.S. Forest cover role in the watersheds water regime regulation for beech zone of the Carpathians
The influence of the forest cover percentage within watersheds on rivers water regime and on rivers culvert were reviewed. The role of atmospheric precipitation in the formating of soil waterpermeability on forest and agricultural lands was estimated. The dynamics of forest cover on several river basins during last 40 years were analyzed from hydrological point of view.
Keywords: forest cover, watershed, forest, precipitation, hydrological regime, culvert, soil waterpermeability.
УДК630*165:181 Acnip. В.М. Гаврилюк; проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук;
асист. М.М. Лковий, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОЛ1МОРФ1ЗМ МОДРИНИ еВРОПЕЙСЬКО'1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ii В ОЗЕЛЕНЕНН1
Проаналiзовано лкературш джерела щодо полiморфiзму та можливостей застосу-вання модрини европейсько! в озелененш населених пунктов. Розглянуто полiморфiзм дослщжуваного виду та наведено класифшацвд, перелш ц форм та !хню коротку характеристику. Наведено огляд близько 110 видшених еколопчних та морфолопчних форм, яю репрезентують полiморфiзм Larix decidua Mill. Розглянуто перспективы напрямки вико-ристання конкретних декоративних форм модрини европейсько! шд час проектування рiзних елементв ландшафту.
Ключовi слова: полiморфiзм, модрина европейська, еколопчна форма, морфолопч-на форма, озеленення.
PÍ3HOMaHÍTHÍCTb лiсорослинних та кшматичних умов природного поширен-ня модрини европейсько! спричинили значний ц полiморфiзм. Умовно для досль джуваного виду видляють екологiчнi та морфолопчш форми, останнi, своею чер-гою, класифiкують за певними ознаками [4-5, 7, 10, 15]. При цьому, у модрини европейсько! вiдсутнi фенолопчш форми, про що зазначае низка авторш [5, 7].
Еколопчш форми. У модрини европейсько!' в межах ареалу виду видше-но чотири географiчнi раси: низинну, середнiх висот, високопрну та посухос-
тiйкy расу Приморських Альп [1]. Кр1м геогpaфiчниx рас, для цього виду характера тaкi екологiчнi форми: богемська - вданачаеться бшьшою швидкiстю росту; словацька - трапляеться на територц Словаччини; альпшська - найменш стiйкa з екологiчниx форм модрини европейсько!' до несприятливих чинниюв; карпатська - росте в Укра!нських Карпатах; польська - ендемж Карпат; судетсь-ка - росте у твшчно-схщшй чaстинi Судепв; шотландська - трапляеться в горах Шотландц; венецiaнськa - ггалшський екотип модрини европейсько!'; саксонсь-ка - трапляеться в твшчнш Саксонл; татрська - ендемiк Татрш [S, 10, 16].
Морфологiчнi форми. Для модрини европейсько!' видшяють низку мор-фологiчниx форм за окремими моpфологiчними ознаками.
За габШусом крони. Типовою для молодих дерев е широкошрашдальна, гостровершинна крона, а для старих - крона неправильно!' форми з увмутою (притупленою) вершиною [1, 3, S, 10]. Крш цього, за габиусом крони видшяють ще таю форми модрини европейсько!': 'Barabits' - iз сферичною кроною; 'Cervico-nis' - невеликий кущ iз формою крони, подiбною на роги оленя; 'Cherry Valley' -кущоподабна форма з шрашдальною кроною; 'Conica' - iз конyсоподiбною формою крони; 'Compacta' - невисоке дерево з компактною, кyлеподiбною, щшьною кроною; 'Corley' - кущ iз кулеподабною формою крони; 'Darling Susie' - карлико-ва форма iз неpiвномipною кроною; 'Fastigiata' - дерево з вyзько-колоноподiбною кроною i плками, що шднят! вгору; 'Globosa' - декоративна форма iз кyлеподiб-ною кроною; 'Himmel Broom' - карликова форма з прамщальною кроною i нап-рямленими вгору пагонами; 'Julian's Weeper' - декоративна форма з плакучою кроною; 'Kellermanii' - кyщоподiбнa форма iз короткими i товстими плками; 'Královstvi' - кущ висотою до 1,5 м iз щшьною i компактною кроною; 'Karsten' -невисока компактна форма iз незначним щоpiчним приростом; 'Kornik' - з кулеподабною формою крони; 'Krejci' - сланка кущоподабна форма iз хвилястими густо охвоеними гiлкaми; 'Lakatos Gömb' - декоративна форма iз кулеподабною кроною; 'Lanarck' - плакуча форма iз неpiвномipно рщко pозмiщеними пагонами на стовбypi висотою 2-4,5 м; 'Liliput' - повшьно росла форма з пipaмiдaльною кроною; 'Multicaulis' - дерево з вузкокотчною кроною i щшьними прямими пагонами; 'Paper Lanterns' - iз конусоподабною кроною; 'Pendula' - дерево з плакучою формою крони, висота якого залежить вiд мкця щеплення; 'Pendulina' - декоративна форма iз широковертикальною плакучою формою крони та декшькома стовбурами вщ основи; 'Pit van Geet' - швидкоросла форма iз неpiвномipною кроною; 'Puli' - невелике дерево iз пониклими пагонами; 'Pyramidalis' - дерево з вузькопрашдальною кроною i розгалуженими пагонами; 'Repens' - форма iз дов-гими, слабо розгалуженими, гнучкими пагонами, що стеляться по землц 'Spa-cek' - iз горизонтальною, повзучою формою крони; 'Tortuosa' - мае покручен па-гони; 'Virgata' - декоративна форма iз змieподiбними пагонами [14, 17, 19, 21-22].
За po3MipoM i забарвленням xeoï, окр1м типово!' плоско!', м'яко!', з бшува-тими рядками продих1в, темно-зелено! хво!', pозpiзняють тaкi форми модрини европейсько!': 'Breburda' - iз яскраво-зеленою хвоею; 'Glauca' - колip хво!' вiд dpy-вато-зеленого до синьо-зеленого; 'Laxa' - iз ввдпнком хво!' вiд темно-зелено! до темно-синьо-зелено!'; 'Little Bogle' - дерево iз свiтло-зеленою хвоею; 'Lombarts' -хвоя синьозелена iз сизуватим вiдтiнком; 'Nukmitz' - iз блaкитно-сipою хвоею;
'Paula' - хвоя темно-cipa i3 ситм ввдблиском; 'Pesek' - хвоя темного оливково-зе-леного кольору [17, 20-22].
За забарвленням макростробШв: 'Alba' - i3 бшо-зеленими макростробь лами; 'Rosiflora' - дерево i3 рожевим забарвленням макростробшв; 'Rubra' - дерево мае пурпуровi або червонi макростробши; 'Viridiflora' - формi характернi зеле-нуватi макростробiли; 'Sulphurea' - макростробши сiро-жовтого кольору [6, 21].
За забарвленням мтростробтв видшяють зеленувату, бшо-зелену, сро-жовту, рожеву та червонувату форми модрини европейсько! [6].
За розмграми шишок кнуе дш форми модрини европейсько!: крупно шишкова ('Macrocarpa') та дрiбно шишкова ('Microcarpa') [6].
За формою настних лусок i шишок для модрини европейсько! видаля-ють такi форми: заокруглену iз ви!мками ('Typica') та з прямозрiзаною вершинкою ('Obtusa') [6, 9].
За забарвленням деревини. Окрш типового кольору деревини у модрини европейсько! видляють червонодеревну та жовтодеревну морфолопчт форми [9].
За комбгнованими ознаками видшяють такi форми: 'Autumn Gold Weeping' - декоративна плакуча форма з яскраво-золотистим забарвленням хво!; 'Curvifolia' - кущ iз нерiвномiрно вигнутими пагонами i короткою хвоею; 'Deborah Waxman' - декоративна форма iз пiрамiдальною кроною та блакитно-зеленою хвоею; 'Horstmann Recurved' - повшьно ростуче дерево висотою до 5 м iз свило-зеленою хвоею; 'Jabkenice-Pospisil' - з кулеподiбною кроною i блiдо-зеленою хвоею; 'Lucek' - кущ iз золотистою хвоею i нерiвномiрною кроною; 'Nana' - хвоя блакитно-зелена, крона - кулеподабна; 'Pelesany' - карликова форма iз синьо-зе-леною хвоею i овальною нерегулярною кроною; 'Varied Directions' - дерево се-реднього розмiру iз нерегулярною кроною i свiтло-зеленою хвоею [14, 18, 21-22].
Крш наведених вище, у лiтературi без описш згадуються такi форми мод-рини европейсько!, що можуть мати важливе значення для озеленення та садово-паркового господарства [17, 20-22]: 'Almrauschhutte', 'Balatka', 'Bingman', 'Cizkov', 'Compact Gem', 'CroxbyBroom', 'Cyclone Ridge No.1', 'Cyclone Ridge No.2', 'Dabli-ce', 'Dunkeld', 'Elefant', 'Feldschlosschen', 'Fredstejn', 'Georgengarten', 'Gita', 'Globosa Poplze', 'Gossard Broom', 'Grossglockner', 'Grott', 'Horstmann Waest', 'Janous', 'Ka-dan', 'Kadlecfrv Mlyn', 'Kozin', 'Ksr', 'Maly', 'Marta Radek', 'Mercedes', 'Minipendula', 'Niederthail', 'Pecha Krivoklad', 'Pine Glenn', 'Procumbens', 'Pruhonice', 'Pulkrabek', 'Recan', 'Repens Fritsche', 'Roman', 'Roubicek', 'Rotzen', 'Sazava', 'Schwarzenburg', 'Se-lajoch', 'Srkb', 'Stoderzinken', 'Touskov', 'Vacikov', 'Viminalis', 'Whorled Peace', 'Zwerg Charlier'.
На сьогоднi хвойш породи завдяки сво!м високим декоративним власти-востям е важливим компонентом у ландшафтному дизайш. Особливе мкце та-кож вiдведене модрин европейськш та !! декоративним формам. Значне формове рiзноманiття цього виду вщкривае великi можливостi пiд час формування рiзно-манiтних ландшафтних композицiй.
Вибiр lie! чи шшо! декоративно! форми залежить вiд Цльового призначення майбутшх насаджень. Так, якщо потрiбно озеленити школу чи дитячий садочок, то можна використовувати i солiтери, i бiогрупи i але!. Важливе значення при цьому належить архтгектурно-художньому ртенню i поставленому завданню [10-11].
Солiтери - це 0KpeM0p0CTy4i дерева на галявинах, майданчиках, якi вщда-ленi вщ масиву чи великих груп i вiдiгpають роль певного композицiйного центру. Велит дерева садять на бшьш композицiйно важливих далянках для досяг-нення швидкого декоративного ефекту. Для створення суворих регулярних ком-позицiй i3 дослiджyваного виду ми рекомендуемо використовувати дерева, яы мають правильну геометричну форму: пipамiдальнy ('Conica', 'Liliput', 'Paper Lanterns', 'Pyramidalis'), колоноподабну ('Fastigiata') чи сферичну ('Barabits', 'Compacta', 'Corley', 'Globosa', 'Kornik'). П1д час формування пейзажних композиций знач-ну увагу варто придалити використанню форм i3 нерегулярною кроною: сланкою ('Krejci', 'Repens', 'Spacek'), неpiвномipною ('Cerviconis', 'Kellermanii', 'Varied Directions') чи з покрученими пагонами ('Tortuosa', 'Virgata') [11-13].
Для модрини европейсько! характерним е те, що вона мае ажурну крону. Завдяки цьому можна створювати цiлi паpковi масиви з використанням цього виду. Форми модрини европейсько! iз плакучою кроною ('Julian's' Weeper', 'La-narck', 'Pendula', 'Pendulina', 'Puli') можна садити як поодиноко, так i бюгрупами з iншими породами б1ля водоймищ або у лугопарках. Плакyчi форми оживляють пейзаж завдяки тому, що створюють, так би мовити, "рух" [12].
Значну роль в архтгектуршй композицй' вiдiгpае також i забарвлення хво!. Протягом усього вегетацiйного перюду у модрини европейсько! змiнюеться !! забарвлення вiд блiдо-зеленого навесш до золотисто-жовтого восени. Використан-ня форм iз забарвленням хво! ('Glauca', 'Laxa', 'Lombarts', 'Nukmitz', 'Paula', 'Pesek') дае змогу досягти високого естетичного та композицiйного ефекту у будь-якш композицй'. Ефективним прийомом ландшафтного озеленення е поеднання за принципом контрасту з piзною формою крони i забарвленням хво! ('Autumm Gold Weeping', 'Deborah Waxman', 'Jabkenice-Pospisil', 'Lucek', 'Nana', 'Pelesany') [2, 11]. Варто зазначити, що ефектнi хвойнi але! можуть утворювати декоpативнi форми модрини европейсько! iз компактною кроною ('Conica', 'Fastigiata', 'Liliput', 'Multicaulis', 'Paper Lanterns', 'Pyramidalis').
За призначенням у пейзажi видаляють:
а) групи, яы е головним композицшним центром. У цьому раз1 найкраще використовувати форми модрини европейсько! i3 яскравим та виразним забарвленням хво! ('Breburda', 'Little Bogle', 'Nukmitz');
б) групи, яы створюють фон для шших композицшних елементiв. Наприклад, дерева i3 плакучою формою крони бтя водойм або у лугопарках оживляють пейзаж ('Julian's' Weeper', 'Lanarck', 'Pendula', 'Pendulina', 'Puli');
в) групи, яы створюють перехщ вщ масиву до вщкритого простору ('Horstmann Recurved', 'Varied Directions');
г) групи, яы створюють парковi кулiси, що розмежовують простiр на окремi види i групи. Тут рекомендуемо використовувати високоро^ форми модрини европейсько! iз щ1льною кроною ('Fastigiata', 'Pyramidalis');
Г) групи в узлкс масиву чи куртини, яы служать акцентами. Рекомендуемо використовувати високоро^ форми дослiджуваного виду iз регулярною кроною ('Barabits', 'Pyramidalis') [2, 11-13].
Представлений огляд стосуеться близько 110 видшених еколопчних та моpфологiчних форм модрини европейсько!. Анаго та узагальнення формового piзноманiття виду проведено за даними вiтчизняних i заpyбiжних лггературних
джерел, штернет-ресурсш i прайс-листш пpовiдних фipм-виpобникiв та pеалiза-торш декоративного садивного матеpiалy. Зважаючи на значну цiннiсть i уш-кальнiсть декоративних форм Larix decidua Mill., а також на досить малу розпов-сюдженiсть !х в Укpаíнi, на нашу думку, варто здшснювати роботи з !хнього вiд-творення та охорони.
Лiтература
1. Аксенов Е.С. Декоративные растения / Е.С. Аксенов, Н.А. Аксенова. - Т. 1. Деревья и кустарники. - М. : Вид-во АБФ/ABF, 2000. - 560 с.
2. Боговая И.О. Ландшафтное искусство / И.О. Боговая, Л.М. Фурсова. - М. : Агропромиз-дат, 1988. - 224 с.
3. Бродович Т.М. Деревья и кустарники запада УССР. Атлас / Т.М. Бродович, М.М. Бродо-вич. - Львов : Изд-во "Высш. шк.", 1979. - 251 с.
4. Булыгин Н.Е. Дендрология : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / Н.Е. Булыгин. - Л. : Аг-ропромиздат, 1991. - 352 с.
5. Дер Неер В. Все о самых популярных хвойных растениях / В. дер Неер. - СПб. : ООО "СЗКЭО", 2008. - 208 с.
6. Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции / под ред. С.Я. Соколова, Б.К. Шишкина. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1949. - Т. 1. (Голосеменные). - С. 122-151.
7. Дикорооп та культивоваш дерева та кущ^ голонасшш : дов. НАН Украши, Нац. бот. сад ш. М.М. Гришка / ред. кол. М.А. Кохно, С.1. Кузнецова. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 207 с.
8. Калшченко О.А. Декоративна дендрологш : навч. пойбн. [для студ. ВНЗ] / О.А. Калшь ченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.
9. Каппер О.Г. Хвойные породы. Лесоводственная характеристика / О.Г. Каппер. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1954. - 345 с.
10. Кармазин Р.В. Интродукция голосеменных деревьев и кустарников в западных областях Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05
- "Ботанжа" / Р.В. Кармазин. - Львов, 1970. - 40 с.
11. Крижановська Н.Я. Рослинш угрупування як зайб формування об'ектпв ландшафтного дизайну : метод. пойбн. [для студ. ВНЗ] / Н.Я. Крижановська, О.С. Шушлякова. - Харкв : Вид-во ХНАМГ, 2009. - 88 с.
12. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : шдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучеря-вий. - Львгв : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
13. Люовий М.М. Перспективи застосування декоративних форм бука люового в озеленен-ш / М.М. Люовий // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.9. - С. 234-238.
14. Томженська М. Каталог растений. Деревья, кустарными, многолетники рекомендованные Союзом Польских Питомников : пер. с пол. Г. Грабжевська, Ю. Батанов. - Варшава, 2007. -240 с.
15. Ostenfeld C.H. The species of the genus Larix and their geographical distribution / C.H. Ostenfeld, C. Syrach-Larsen. - Kobenhavn, 1930. - 77 p.
16. Seneta W. Drzewa i krzewy iglaste. - Czesc 1. / W. Seneta. - Warszawa : Panstwowe wydaw-nictwo naukowe, 1987. - 312 st.
17. О растениях. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.zszp.pl/?id=214& lang=3
- Заголовок с экрана.
18. Catalog of Rich's Foxwillow Pines Nursery. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.richsfoxwillowpines.com/catalog. - Заголовок з екрану.
19. Dendrologie online. [Electronic resource]. - Mode of access http://databaze.dendrologie.cz/ index.php? menu=5&id=29164. - Заголовок з екрану.
20. Larch Cattage Nurseries. [Electronic resource]. - Mode of access http://larchcottage.co.uk/ cms/home. - Заголовок з екрану.
21. Nos Larix page. [Electronic resource]. - Mode of access http://newplants.tripod.com/ la-ri0016.html. - Заголовок з екрану.
22. Obrazkowa Encyklopedia Roslin. [Electronic resource]. - Mode of access http://plantsgallery. blogspot.com. - Заголовок з екрану.
Гаврилюк В.Н., Гузь Н.М., Лисовый Н.Н. Полиморфизм лиственницы европейской и перспективы использования её в озеленении
Проанализированы литературные источники относительно полиморфизма и возможностей использования лиственницы европейской в озеленении населенных мест. Рассмотрен полиморфизм исследуемого вида и приведена классификация, перечень её форм и их краткая характеристика. Приведён обзор около 110 выделенных экологических и морфологических форм, которые репрезентируют полиморфизм Larix decidua Mill. Рассмотрены перспективные направления использования конкретных декоративных форм лиственницы европейской при проектировании разных элементов ландшафта.
Ключевые слова: полиморфизм, лиственница европейская, экологическая форма, морфологическая форма, озеленение.
Havrylyuk V.M., Guz M.M., Lisoviy M.M. Polymorphic of larch European and the prospects for its use in landscaping
In this work we have analysed literary sources concerning polymorphism and possibilities of the application of European larch in the landscaping of populated places. Taking into consideration polymorphism of the investigated kind and given classification, list of its forms and their brief characteristic. Presented review of near 110 emphasized ecological and morphological forms, which represent polymorphism of Larix decidua Mill. Examined upcoming trends of the use of concrete decorative forms of European larch in the process of designing of different elements of the landscape.
Keywords: polymorphic, larch European, ecological form, morphological form, landscaping.
УДК 633.88:581.9(477) Ст. наук. ствроб. В.М. Мтарченко, д-р бюл. наук -1нститут ботатки iM. М.Г. Холодного НАН Украти, м. Кшв
РЕСУРСИ ЛЖАРСЬКИХ РОСЛИН ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ: СТАН, ВИКОРИСТАННЯ ТА ТЕНДЕНЦН ДИНАМ1КИ
Представлено результати облжу ресурсов 26 вид1в дикорослих лшарських рослин на територп Захщного Полюся (Волинська та Ргвненська обласп). За станом ресурсш, з урахуванням тенденцш i'x дииамши i перспективами використання, ц види рослин подь лили на 4 категорп: 1 - "перспективы", 2 - "рiвноважнi", 3 - "обмежеш", 4 - "зменшува-ш" (ресурси зменшуються). Встановлено, що ресурси бшьшост видгв лжарських рослин тут бшьш^ шж попит на сировину, що обумовлено сукупшстю природних, економiчних i соцiальних причин. У межах регюну е значнi резерви для збшьшення обсягiв заготiвлi бузини чорноi (суцвiття), вiльхи чоржй (суплiддя), кропиви дводомноi (листя), крушив лам^' (кора), подорожника великого (листя) i полину гiркого (трава) без загрози iхнiм природних ресурсам.
Ключовi слова: лжарсью рослин, ресурси, Захiдне Полiсся.
Загроза виснаження pecypciB рослинного свиу внаслщок змiни життевого середовища рослин, зокрема руйнування 1хшх оселищ, надмipне використання pecypciB, забруднення навколишнього середовища та iншi фактори зумовлюють втрату можливостей ycпiшного виpiшeння багатьох нагальних eкономiчниx, со-щальних, медичних проблем сустльства. Доcлiджeння стану та динамiки природних ресурс1в лiкаpcькиx i харчових рослин в умовах трансформованого середовища е науковим базисом формування системи сталого використання цих ре-сурс1в, вiдповiдно до завдань мiжнаpодного та национального законодавства у cфepi регулювання використання та збереження бiоpiзноманiття.
Регулювання облiкy, використання та збереження природних ресурав цих видав рослин здайснюють вiдповiдно до Закону Украши "Про рослинний
