CC BY
29
УДК 616-056.11:664.236 DOI: 10.22141/2224-0551.15.1.2020.196750
Сорокман Т.В. ( , Попелюк Н.О. С , Колесник Д.1., Сокольник 1.С.
ВДНЗ Укра/ни «Буковинський державний медичний ун1верситет», м. Чернвць Укра/на
Показники фiзичного розвитку дггей, хворих на целiакiю
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2020;15(1):1-5. doi: 10.22141/2224-0551.15.1.2020.196750
Резюме. Актуальтсть. З огляду на клштний nолiморфiзм целiакii захворювання HepidKO протягом кшькох poKie залишаеться недiагностованим, що призводить до розвитку серйозних змт нутритивного статусу та затримки росту. Мета долдження: ощнити фiзичний розвиток дтей i тдлттв на пiдстаei комплексного аналiзу антропометричних показнитв у пеpioдi клiнiчнoiматфестаци целiакii. Матерiали та методи. Про-аналiзoeанo результати обстеження 59 дтей i тдлттв вком eiд 6 мкящв до 18pome iз верифкованим дiа-гнозом «целiакiя». Антропометричт eимipи проводились вранщ за загальноприйнятими методиками та ощ-нювались за регональними стандартами. Розраховувалося eiдхилення показника довжини тша eiднoснo вку (SDS довжини тша), маси тша щодо довжини тыа (SDSмаси тша). Статистична обробка включала тдра-хунок середнього арифметичного значення кожного з показнитв (М), середнього квадратичного eiдхилення (а) та середньог' помилки середньоарифметичног' (m), eipoгiднoстi eiдмiннoстей середтх величин за t-кpитеpiем Стьюдента (р < 0,05). Результати. Показники фiзичнoгo розвитку дтей iз целiакiею суттево piзнилися за-лежно eiд вжу верифжаци дiагнoзу та тpиeалoстi латентного першду захворювання. У стpуктуpi клгнгчних пpoяeie у хворих у гострому пеpioдi целiакii на першому мкщ знаходиться затримка фiзичнoгo розвитку — 84,7 % оаб. У 76,3 % дтей зареестровано дефщит маси тша: I ступеня — у 71,1 %, II ступеня — у 22,2 % i III ступеня — у 6,7 % випадтв. Затримка росту встановлена у 52,5 % дтей: соматогенний натзм виявлений у 10,1 % хворих, а низькорослсть — у 42,3 % дтей. Ощнка стади атрофи eiдпoeiднo до класифкаци Marsh-Oberhuber показала, що у дтей iз бшьш вираженою формою дефциту маси тша дiагнoстoeанo тип Marsh 3C, тoдi як при незначному eiдстаeаннi показнитв маси тыа дiагнoстoeанo типи Marsh 3A та Marsh 3В. Висно-вки. Антропометричт показники пацiентie iз целiакiею знаходяться в оберненш залежнoстi eiд тpиeалoстi латентного першду i вку дiагнoстики захворювання. У дтей раннього вку дефцит маси тша переважае над затримкою росту, тoдi як у старших дтей eiдзначаеться уповшьнення темтв росту з формуванням низько-po/Mo^i i соматогенного натзму. Ключовi слова: дiти; целiакiя; фiзичний розвиток
Вступ
Проблема целiакif заслуговуе на особливу увагу перш за все тому, що частота захворюваност повсюдно дуже висока (1 % населення всiеf земноf куш) [1]. Пд-ходи i методи ранньоf дiагностики, вторинноf профь лактики та лшування хворих з щею патолопею в Укра-1Ш поки далеы вщ досконалость Найбтьш вживане визначення целiакif (глютеново1 ентеропаш) базуеться на твердженш, що це хрошчне автоiмунне захворювання, що вражае травний канал генетично схильних (HLA — DQ2, HLA — DQ8) ошб, яы мають неперено-
симють основного бтка злаюв (глютену) [2]. Целiакiя викликае хрошчне запалення слизово! оболонки тонко! кишки, що призводить до Н атрофи, мальабсорбци {, як наслщок, виникнення рiзномаштноí кшшчно! симптоматики з можливютю повного вщновлення архггектошки органа у вщповщь на припинення контакту з глютеном [3]. Кшшчш прояви целiакií досить полiморфнi, а захворювання трапляеться в рiзних формах — класичнш, атиповш i латентнш [4]. Типо-ва (класична) форма розвиваеться в будь-якому вщ, машфестуе тяжкою дiареею з полiфекалiею, стеато-
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Сорокман Тамта Ваашвна, доктор медичних наук, професор, кафедра пед1атрГГ та медичноТ генетики, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц, 58002, УкраТна; е-mail: t.sorokman@gmail.com; контактний тел.: +38 (050) 664-26-67.
For correspondence: Tamila V. Sorokman, MD, PhD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, Bukovinian State Medical University, Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail:
t.sorokman@gmail.com; phone: +38 (050) 664-26-67.
Full list of author information is available at the end of the article.
реею, анемieю, синдромом мальабсорбцй' з порушен-ням обмшу речовин, властивим синдрому порушеного всмоктування II—III ступеня тяжкостг Типова форма становить 10—30 % ушх випадыв целiакii [5]. Атипова форма (найбгльш часта) характеризуеться переважан-ням у клiнiчнiй картинi захворювання позакишкових проявiв (наприклад, геморагiчного синдрому, анемш, ендокринних порушень) без клшчних проявiв ура-ження шлунково-кишкового тракту або при слабый ix вираженостц виявляеться в ошб iз асоцшованою пато-логieю, у групах ризику [6, 7]. Латентна форма дГагнос-туеться випадково, перебГгае субклiнiчно та становить 5—10 % ушх випадыв захворювання. Ця форма характеризуеться вгдсутшстю клiнiчниx проявiв захворювання при пгдвищених титрах специфiчниx для целГаки антитiл в осiб iз вiдповiдною генетичною сxильнiстю [8]. З огляду на такий клiнiчний полiморфiзмом захворювання нерiдко протягом клькох рокiв залишаеться недiагностованим, приводячи до розвитку серйозних змш нутритивного статусу, гормонально-метаболГчно'' перебудови, затримки росту, формування недостатнос-тi харчування i дефщитних станiв [9—13].
На сьогоднi в лiтературi дуже суперечливi данi щодо закономiрностей змiн показникiв фiзичного розвитку, частоти i структури дефiциту маси тта у дiтей, хворих на рiзнi форми целГакГ' [14—19]. Зокрема, недостатньо висвгглеш данi про взаемозв'язок мiж статтю, вiком введення глютену, сезоном народження, тривалiстю симптомiв захворювання й антропометричними по-казниками у дггей i пiдлiткiв iз целiакiю [20—25].
Мета дослвдження: оцiнити фiзичний розвиток да-тей i тдлптав на пiдставi комплексного аналiзу антро-пометричних показникiв у перiодi клшГчно'' машфес-тацй' целГаки.
Матерiали та методи
Проанатзовано результати обстеження 59 дггей i пiдлiткiв вГком вт 6 мюящв до 18 роыв (середнiй вГк — 5,70 ± 0,29 року) Гз верифiкованим дiагнозом «целГакгя». Методи дГагностики целГакГ' включали три послгдов-них етапи [26]. На першому етап проводили серолопч-ш тести [27, 28], що включають визначення в сироватщ кровГ Гмуноферментним аналГзом антигшадинових ан-тилл (ATA) IgA та IgG (норма 0—12 U/ml), антитгл до тканинно'' трансглутаматпептидази (анти-ТТГ) IgA та IgG (норма < 10 U/ml) наборами фГрми «Вектор-Бест» (НовосибГрськ, Росгя) та Euroimmune (Шмеччина), ан-типл до ендомГзш (АЕМ) IgA та IgG (норма до 1 : 2,5) наборами фГрми IMMCO Diagnostics (США). Другий етап включав проведення ендоскотчного дослгдження дванадцятипало'' i тонко'' кишки зГ взяттям бюпси сли-зово'' оболонки дванадцятипало'' кишки та/або тонко'' кишки з наступним пстолопчним дослгдженням за Marsh з модифГкацгями Oberhuber [29].
Антропометричш вимГри проводились вранцг Дь тей до 3 роыв зважували на спещальних чашкових терезах з максимально допустимим навантаженням до 20 кг. Точнють терезГв до 10 г. Зрют дггей на першому рощ життя вимГрювали за допомогою горизонтального зростомГра з точнютю ±0,5 см.
Визначення маси тта у старших дiтей проводилось на стандартнш медичнiй вазi, збалансованiсть яко! перевiрялась на початку та в ынщ обстеження. Одержана маса тта з точнютю до 100 грамiв округлювалась до найближчих 0,5 кг Зрют вимiрювався стандартним медичним стадюметром. Усi вимiри проводились без взуття у тонких бавовняних шкарпетках. Дiти були одягненi в спортивну форму, середня вага яко! тс-ля зважування вiднiмалась вiд одержаного результату. Дитина стояла струнко, торкаючись трьома точками вертикально! планки, п'ятки разом, плечi розслабленi. Вимiрювання проводилось при затримщ дихання на глибокому вдиху, що сприяе максимальному випрям-ленню. Голова знаходилась у позици «погляд вдали-ну» — розрiз очей на рiвнi з верхнiм краем вух. Волосся на головi прибиралося так, щоб горизонтальна планка торкалась шыри. Вимiрювальна планка втьно опускалась на голову. Одержаний результат округлювався до найближчих 0,5 см. Одержат дат антропометрично-го вимiрювання дiтей оцiнювались за репональними стандартами. Розраховувалося вiдхилення показника довжини тта вiдносно вiку (SDS довжини тiла), маси тiла щодо довжини тта (SDS маси тiла). При ощнщ довжини тiла показники в межах ±1,0 SDS вважалися варiантом норми, вiд —1,0 до —2,0 SDS — затримкою росту, а втставання в ростi на 2,0 SDS i бiльше позна-чали термiном «соматогенний нашзм». Дефiцит маси тта розраховувався у втсотках вт належно! маси: при I ступеш — 10—20 %, при II ступеш — 20—30 %, при III ступенi — понад 30 %.
Статистична обробка включала шдрахунок серед-нього арифметичного значення кожного з показниыв (М), середнього квадратичного втхилення (ст). Ощн-ка вiрогiдностi результатiв передбачала визначення середньо! помилки середньоарифметично! (т), вiро-гiдностi втмшностей середнiх величин за t-критерiем Стьюдента. Для статистично! обробки використана комп'ютерна програма «Бюстат». Вiдмiнностi мiж гру-пами пацiентiв вважалися вiрогiдними при р < 0,05.
Результати та обговорення
У вшовому aспектi поширенють целiакií була такою: вiком вт 0 до 4 рокiв — 0,3 на 1000 дггей, вт 5 до 9 роыв — 0,5 на 1000 дггей, вт 10 до 14 роыв — 0,8 на 1000 дггей, вт 15 до 18 роыв — 0,3 на 1000 дггей. Рiвне число хворих з типовою та атиповою формами захворюван-ня, на втмшу вт даних лггератури, i максимальна частота у дггей птлп'кового вку свiдчaть про вiдсутнiсть настороженосп педiaтрiв щодо даного захворювання в групах ризику.
Машфестацгя захворювання у бiльшостi хворих вт-значалася на першому рощ життя — у 35 (59,3 %) ви-падках, у 13 (22 %) пащентав — вшом вт 1 до 3 роыв життя i лише в 11 (18,6 %) дiтей — тсля 3 роыв життя. Середнiй вш появи скарг у дiтей iз целiaкiею наведений на рис. 1.
Зaкономiрно, що у дггей iз типовою формою захворювання вш становив 1,1 ± 0,1 року, а з атиповою — 8,4 ± 0,9 року (р < 0,001). Втповтно, i вiк верифiкaцií дiaгнозу у них кардинально рiзниться. При типовiй
гнозу та тривалостi латентного перiоду захворювання (табл. 2). У CTpyKTypi клшчних проявiв у хворих в го-строму перiодi целiакií на першому мющ знаходиться затримка фiзичного розвитку — 84,7 % ошб. При цьому у 76,3 % дггей зареестровано дефщит маси тiла, з яких дефщит маси тiла I ступеня — у 71,1 %, дефщит маси тта II ступеня — у 22,2 % i дефщит маси тта III ступеня — у 6,7 % випадив. Затримка росту встановлена у 52,5 % дггей: соматогенний нашзм виявлений у 10,1 % хворих, а низькорослгсть — у 42,3 % дггей.
Встановлено залежшсть показникгв фгзичного розвитку пащентгв гз целгакгею вгд глибини ггстоло-ггчних змгн слизовоí оболонки тонкого кишечника. Так, оцгнка стадГí атрофií вгдповгдно до класифшацп Marsh-Oberhuber показала, що у дгтей Гз бГльш ви-раженою формою дефГциту маси тГла дГагностовано тип Marsh 3C, тодГ як при незначному вгдставанш показникГв маси тша дГагностовано типи Marsh 3A та Marsh 3В.
Патогенез невисокого зросту, асоцшованого з цель акГею, досГ незрозумглий. МорфологГчнГ змГни в сли-зовш оболонцГ тонкоí' кишки, якГ характеризуются атрофгею ворсинок г ггперплазгею крипт гз втратою бiльшоí' частини високодиференцГйованих ентеро-цитгв, що мають максимальну абсорбцгйну здатнгсть, закономгрно призводять до порушення всмоктування бтьшост макро- i мГкронутрГентГв, що е причиною вгдставання дитини в май та росл вГд здорових дией. Безглютенова дiета зазвичай призводить до швидко-го прискорення росту i нормалiзацil функци гiпофiза. кргм залучення осг гормон росту/гнсулгноподг6ний фактор росту-1, недавно була запропонована роль гре-лГНУ.
Таблиця 1. Показники ф1зичного розвитку дтей ¡з цел1ак1ею, M ± m
BiK N Хлопчики Дiвчатка
Маса тта, кг 3picT, см Маса тiла, кг 3picT, см
6 Mic. — 2 роки 11 8,1 ± 1,1 78,1 ± 2,1 7,9 ± 1,2 77,1 ± 2,1
2-4 роки 9 13,9 ± 1,9 88,9 ± 1,5 13,7 ± 1,4 87,5 ± 1,2
5-7 poKiB 12 21,9 ± 3,1 116,4 ± 2,1 20,8 ± 2,9 114,8 ± 2,1
8-11 poKiB 10 28,8 ± 3,0 140,4 ± 2,2 26,9 ± 2,7 138,4 ± 1,7
12-14 poKiB 13 46,5 ± 2,8 152,6 ± 2,7 44,5 ± 1,8 149,6 ± 2,7
15-18 poKiB 4 59,9 ± 1,6 164,5 ± 3,6 62,9 ± 1,5 160,9 ± 3,2
Таблиця 2. Антропометричн1 показники дтей iз цел1ак1ею залежно вд тривалост латентного перюду
Тривалкть латентного перiоду
Антропометричний показник До 2 рокiв (n = 39) 2-5 рошв (n = 12) Бшьше 5 рошв (n = 8)
Абс. % Абс. % Абс. %
Зрют, SDS
Вiд +1,0 до -1,0 20 51,2 5 41,6 3 37,5
Вiд -1,0 до -2,0 10 25,6 4 33,3 2 25,0
ВЩ -2,0 до -3,0 9 23,1 3 25,0 3 37,5
Маса тта, SDS
Вщ +1,0 до -1,0 18 46,1 3 25,0 2 25,0
Вщ -1,0 до -2,0 13 33,3 4 33,3 2 25,0
ВЩ -2,0 до -3,0 5 12,8 2 16,6 3 37,5
ВЩ -3,0 i бтьше 3 7,7 3 25,0 1 12,5
формi вгн становить 2,4 ± 0,3 року, а при атиповгй — 10,1 ± 1,2 року (р < 0,001).
Враховуючи данг лiтератури щодо превалювання позакишкових симптомiв у пацieнтiв, хворих на целга-кiю [9, 10], нами проведена оцгнка фiзичного розвитку (табл. 1).
Аналiз антропометричних показниив демонструе, що дгги раннього вiку в першу чергу втрачають масу тта на тлг незначно! затримки росту, майже у поло-вини хворих показники довжини тта знаходяться в межах середнгх величин. У дошктьнят стае помггаим уповгльнення темпгв швидкостг росту з паралельним поглибленням дефгциту маси тта, при цьому дгагнос-туеться максимальний дефщит маси тта. А у пацгентгв шильного вгку превалюе затримка росту, що досягае ступеня соматогенного нангзму, на тлг яко! показники маси тта щодо довжини тта стабшзуються.
Показники фгзичного розвитку дггей гз целгакгею суттево ргзнилися залежно вгд вгку верифгкацй' дга-
□ До 2 poKÎB ■ 2-5 рошв ■ > 5 poKiB
Рисунок 1. Тривалсть латентного пер'юду в дтей iз целiакieю
Порушення TeMniB фiзичного розвитку, ят про-являються в пeрiодi клИчно! машфестаци типово! цeлiакii дeфiцитом маси тша, а у випадках шзньо! даа-гностики — i затримкою росту, що досягае у значно! ктькосп хворих соматогенного нанiзму, можна вважа-ти патогномонiчною клiнiчною ознакою захворювання. Токсична дiя злаково! клейковини не обмежуеться розвитком патологй' кишечника, а впливае й на фгзич-ний розвиток та значно попршуе яысть життя дитини та його родини [30]. Тому дуже важливо вчасно вияв-ляти глютeнiндукованi захворювання серед дитячого населення та регулярно проводити оцшку фiзичного розвитку.
Висновки
Антропометричт показники пащентав iз цeлiакi-ею знаходяться в обeрнeнiй залежносп вiд тривалостi латентного пeрiоду i вiку дiагностики захворювання. У датей раннього вiку дeфiцит маси тша переважае над затримкою росту, тодi як у старших дггей вщзначаеться уповтьнення тeмпiв росту з формуванням низькорос-лост i соматогенного нашзму.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-нють конфлшту iнтeрeсiв та власно! фiнансовоi защ-кавлeностi при шдготовщ дано! статтi.
References
1. GidrewiczD, PotterK, Trevenen CL, LyonM, Butzner JD. Evaluation of the ESPGHAN Celiac Guidelines in a North American Pediatric Population. Am J Gastroenterol. 2015;110(5):760-767. doi: 10.1038/ajg.2015.87.
2. Husby S, Murray JA, Katzka DA. AGA Clinical Practice Update on Diagnosis and Monitoring of Celiac Disease-Changing Utility of Serology and Histologic Measures: Expert Review. Gastroenterology. 2019;156(4):885-889. doi: 10.1053/j. gastro.2018.12.010.
3. Meis M, Adamiak T. Pediatric celiac disease - a review. S DMed. 2018;71(12):559-564.
4. Green PH, Jabri B. Celiac disease. Lancet. 2003;362(9381):383-391. doi:10.1016/S0140-6736(03)14027-5.
5. Ermarth A, Bryce M, Woodward S, Stoddard G, Book L, Jensen MK. Identification of Pediatric Patients With Celiac Disease Based on Serology and a Classification and Regression Tree Analysis. Clin Gastroenterol Hepatol. 2017;15(3):396-402.e2. doi: 10.1016/j.cgh.2016.10.035.
6. Semwal P, Gupta RK, Sharma R, Garg K. Comparison of Endoscopic and Histological Findings between Typical and Atypical Celiac Disease in Children. Pediatr Gastroenterol Hepatol Nutr. 2018;21(2):86-92. doi: 10.5223/pghn.2018.21.2.86.
7. Majsiak E, Cichoz-Lach H, Gubska O, Cukrowska B. Celiac disease - disease of children and adults: symptoms, disease complications, risk groups and comorbidities. Pol Merkur Lekarski. 2018;44(259):31-35. (in Polish).
8. Popp A, Mäki M. Gluten-Induced Extra-Intestinal Manifestations in Potential Celiac Disease-Celiac Trait. Nutrients. 2019;11(2):320. doi: 10.3390/nu11020320.
9. Belmer SV, Semenova EV, Smetanina NS. Hematologic manifestations of celiac disease. In: Belmer SV, Semenova EV, Smetanina NS, et al, authors; Belmer SV, Revnova MO, editors. Tseliakiia u detei [Celiac disease in children]. Moscow: Medpraktika-M; 2013. 261-274pp. (in Russian).
10. Frühauf P, NabilEl-Lababidi N, SzitänyiP. Celiac disease in children and adolescents. Cas Lek Cesk. 2018;157(3):117-121. (in Czech).
11. Saeed A, Assiri A, Assiri H, Ullah A, Rashid M. Celiac disease in Saudi children. Evaluation of clinical features and diagnosis. Saudi Med J. 2017;38(9):895-899. doi: 10.15537/ smj.2017.9.20808.
12. Oliveira GN, Mohan R, Fagbemi A. Review of celiac disease presentation in a pediatric tertiary centre. Arq Gastroenterol. 2018;55(1):86-93. doi: 10.1590/S0004-2803.201800000-17.
13. Reilly NR, Hammer ML, Ludvigsson JF, Green PH. Frequency and Predictors ofSuccessful Transition ofCare for Young Adults With Childhood Celiac Disease. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2020;70(2):190-194. doi: 10.1097/MPG.0000000000002568.
14. Singh P, Sharma PK, Agnihotri A, et al. Coeliac disease in patients with short stature: A tertiary care centre experience. Natl Med J India. 2015;28(4):176-180.
15. Pooni PA, Chhina RS, Jaina BK, Singh D, Gautam A. Clinical and anthropometric profile of children with celiac disease in Punjab (North India). J Trop Pediatr. 2006;52(1):30-33. doi: 10.1093/tropej/fmi054.
16. Saadah OI. Short children with impaired growth hormone secretion. Do they have celiac disease? Saudi Med J. 2020;41(1):68-72. doi: 10.15537/smj.2020.1.24785.
17. Meazza C, Pagani S, Laarej K, et al. Short stature in children with coeliac disease. Pediatr Endocrinol Rev. 2009;6(4):457-463.
18. Troncone R, Kosova R. Short stature and catch-up growth in celiac disease. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2010;51 Suppl 3:S137-S138. doi: 10.1097/MPG.0b013e3181f1dd66.
19. Caio G, Volta U, Sapone A, et al. Celiac disease: a comprehensive current review. BMC Med. 2019;17(1):142. doi: 10.1186/s12916-019-1380-z.
20. Nenna R, Mosca A, Mennini M, et al. Coeliac disease screening among a large cohort of overweight/obese children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2015;60(3):405-407. doi: 10.1097/ MPG.0000000000000656.
21. Guandalini S, Assiri A. Celiac disease: a review. JAMA Pediatr. 2014;168(3):272-278. doi: 10.1001/jamapediat-rics.2013.3858.
22. Nenna R, Tiberti C, Petrarca L, et al. The celiac iceberg: characterization of the disease in primary schoolchildren. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2013;56(4):416-421. doi: 10.1097/ MPG.0b013e31827b7f64.
23. Klimov LYa, Kuryaninova VA, Stoian MV, Kuleshova OK, Kashpkov BC. Frequency and structure of forms of malnutrition in children with celiac disease. In: Abstracts of the XIX Congress of Pediatric Gastroenterologists of Russia and the CIS countries. 2012, March 13-15; Moscow, Russian Federation. Pediatric Nutrition. 2012;10(2):70-71. (in Russian).
24. Klimov LYa, Stoyan MV, Kuryaninova VA, et al. Anthropometric measures of children in the period of clinical manifestation of celiac disease. Eksperimental'naia i klinicheskaia gastroenterologiia. 2013;(1):55-59. (in Russian).
25. Kuryaninova VA, Alaverdyan LS, Gerasimenko ES, et al. Modern views on the pathogenesis of celiac disease: the relationship between digestive and hormonal and metabolic disorders. Journal of Young Scientist. 2013;5(3-4):25-31. (in Russian).
26. Husby S, Koletzko S, Korponay-Szabo I, et al. European Society Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Guidelines for Diagnosing Coeliac Disease 2020. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2020;70(1):141-156. doi: 10.1097/ MPG.0000000000002497.
27. Werkstetter KJ, Korponay-Szabo IR, Popp A, et al. Accuracy in Diagnosis of Celiac Disease Without Biopsies in Clinical Practice. Gastroenterology. 2017;153(4):924-935. doi: 10.1053/j. gastro.2017.06.002.
28. Popp A, Kivelä L, Fuchs V, Kurppa K. Diagnosing Ce-liac Disease: Towards Wide-Scale Screening and Serology-Based Criteria?. Gastroenterol Res Pract. 2019;2019:2916024. doi: 10.1155/2019/2916024.
29. Marsh MN, Johnson MW, Rostami K. Rebutting Oberhu-ber- Again. Gastroenterol Hepatol Bed Bench. 2015;8(4):303-305.
30. Abreu Paiva LM, Gandolfi L, Pratesi R, et al. Measuring quality of life in parents or caregivers of children and adolescents with celiac disease: development and content validation of the questionnaire. Nutrients. 2019;11(10):2302. doi: 10.3390/nu11102302.
OTpuMaHo/Reeeived 13.01.2020 Pe^H30BaH0/Revised 17.01.2020 npmHQTO go gpyKy/Accepted 29.01.2020 ■
Information about authors
T. Sorokman, MD, PhD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine; e-mail: t.sorokman@gmail.com; ORCID ID: 0000-0001-76153466.
N. Popelyuk, PhD, Associate Professor at the Department of pediatrics Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine; ORCID ID: 0000-0003-3961-7529. D. Kolesnik, student of medical faculty 1, State Medical University, Chernivtsi, Ukraine I. Sokolnyk, student of medical faculty 1, State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
Сорокман Т.В., ПопелюкН.А., КолесникД.И., СокольникИ.С.
ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Показатели физического развития детей с целиакией
Резюме. Актуальность. Учитывая клинический полиморфизм целиакии, заболевание нередко в течение нескольких лет остается недиагностированным, что приводит к развитию серьезных изменений нутритивного статуса и задержки роста. Цель исследования: оценить физическое развитие детей и подростков на основании комплексного анализа антропометрических показателей в периоде клинической манифестации целиакии. Материалы и методы. Проанализированы результаты обследования 59 детей и подростков в возрасте от 6 месяцев до 18 лет с верифицированным диагнозом «целиакия». Антропометрические измерения проводились утром по общепринятым методикам. Данные антропометрических измерений детей оценивались по региональным стандартам. Рассчитывалось отклонение показателя длины тела относительно возраста (SDS длины тела), массы тела относительно длины тела (SDS массы тела). Статистическая обработка включала подсчет среднего арифметического значения каждого из показателей (М), среднего квадратичного отклонения (ст), средней ошибки среднеарифметической (т), достоверности различий средних величин по ^критерию Стьюдента (р < 0,05). Результаты. Показатели физического развития детей с целиакией существенно от-
личались в зависимости от возраста верификации диагноза и продолжительности латентного периода заболевания. В структуре клинических проявлений у больных в остром периоде целиакии на первом месте находится задержка физического развития — 84,7 % человек. При этом в 76,3 % детей зарегистрирован дефицит массы тела: I степени — у 71,1%, II степени — у 22,2% и III степени — у 6,7 % случаев. Задержка роста установлена у 52,35 % детей: соматогенный нанизм обнаружен у 10,1 % больных, а низкорослость — у 42,3 % детей. Оценка стадии атрофии в соответствии с классификацией Marsh-Oberhuber показала, что у детей с более выраженной формой дефицита массы тела диагностирован тип Marsh 3C, тогда как при незначительном отставании показателей массы тела диагностированы типы Marsh 3A и Marsh 3В. Выводы. Антропометрические показатели пациентов с це-лиакией находятся в обратной зависимости от длительности латентного периода и возраста диагностики заболевания. У детей раннего возраста дефицит массы тела преобладает над задержкой роста, тогда как у старших детей отмечается замедление темпов роста с формированием низкорослости и соматогенного нанизма.
Ключевые слова: дети; целиакия; физическое развитие
T.V. Sorokman, N.O. Popelyuk, D.I. Kolesnik, I.S. Sokolnyk SHEI "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
Indicators of physical development of children with celiac disease
Abstract. Background. Given the clinical polymorphism of celiac disease, it is often undiagnosed for several years that causes the development of serious changes in nutritional status, hormonal and metabolic restructuring, growth retardation, malnutrition and deficiency. The purpose of the study is to evaluate the physical development of children and adolescents based on a comprehensive analysis of the anthropometric parameters during the clinical manifestation of celiac disease. Materials and methods. The results of a survey of 59 children and adolescents aged 6 months to 18 years with a verified diagnosis of celiac disease were analysed. Anthropometric measurements were carried out in the morning by conventional methods. The data obtained from anthropomet-ric measurements of children were estimated by regional standards. The deviation of the body length index relative to age (SDS body length), body weight relative to body length (SDS body weight) was calculated. Statistical processing included the calculation of the arithmetic mean of each of the indicators (M), the standard deviation (a), mean error of the arithmetic mean (m), the probability of differences of the mean values by the Student ¿-test, p < 0.05. Results. Indicators of physical development of children with celiac disease varied significantly depending on the
age of diagnosis verification and the duration of the latent period of the disease. In the structure of clinical manifestations in the patients in the acute period of celiac disease, the delay of physical development is in the first place — 84.7 % of people. In this case, 76.3 % of children have a reported body mass deficit, of which grade I body mass deficit is in 71.1 %, grade II body weight deficit is in 22.2 %, and grade III body weight deficit is in 6.7 % of cases. Growth retardation was found in 52.5 % of children: somatogenic dwarfism was detected in 10.1 % of patients and low growth in 42.3 % of children. Assessment of the atrophy stage according to the Marsh-Oberhuber classification showed that the children with a more severe form of body weight deficit were diagnosed with Marsh 3C type, whereas with a slight lag in body mass indicators, the types of Marsh 3A and Marsh 3B were diagnosed. Conclusions. Anthropometric parameters of patients with celiac disease are inversely dependent on the duration of the latent period and the age of the disease diagnosis. In young children, body weight deficit outweighs growth retardation, whereas older children experience a slowdown in growth with the formation of stunting and somatogenic dwarfism.
Keywords: children; celiac disease; physical development
