CC BY
71
Лiтература
1. Нащю звеличують великi цш i дша. Виступ Президента Украши Л. Д. Кучми у Верховнш Радi Украши 22 лютого 2000 року// Урядовий кур'ер. - 23 лютого 2000 р. - С. 2-4.
2. Хорос В. Глобализация и периферия// Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - №12. - С. 111-118.
3. Пахомов Ю.М., Лук'яненко Д.Г., Губський Б.В. Нащональш економши в глобальному конкурентному середовищг - К.: Украша, 1997. - 237 с.
4. Фшшенко А. Модершзащя економши Украши в умовах глобалiзащi// Вiсник На-щонально'1' академп наук Украiни. - 2000. - №1. - С. 34-43.
5. Мовсесян А., Огнивцев С. Транснациональный капитал и национальные государства// Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - №6. - С. 55-63.
6. Мокш А. Регюнально-секторальна модель зовшшньо'1' штеграцп: передумови i стратегия реалiзацii. - Львiв: Коопосвгга, 1999. - 346 с.
Доц. С.С. Дикий - УкрДЛТУ
ПИТАННЯ ПОКРАЩЕННЯ ОБЛ1КУ В1ДХОД1В ТА ВТРАТ ДЕРЕВИНИ
Розглядаеться стан i шляхи вдосконалення шформащйно'1 бази eK0H0Mi4H0r0 аналiзу втрат сировини та матерiалiв i використання вiдходiв з метою комплексного використання деревно'1 сировини.
S.S. Dykiy - USUFWT Questions of improvement of the account waste and losses of wood
In article considers a state and perfection ways of information base of economic raw materials losses analysis and materials and elimination of wastes with view of complex use of arboreal raw materials.
Яюсть та повнота вивчення втрат сировини i матер1ал1в та використання в1дход1в багато в чому визначаеться станом iнформацiйноï бази. При анашз1 в1дход1в та втрат деревини використовуються бухгалтерська i статистична звггшсть шдприемств та об'еднань, репстри бухгалтерского облшу, дат опе-ративно-техтчного облжу i первинт документа. Сукуптсть наявноï еконо-мiчноï iнформацiï, яка вiдображае затрати сировини та матерiалiв, утворення та використання вторинних матерiальних ресурсiв, наявшсть втрат повинна за-безпечити проведення глибокого аналiзу комплексного використання деревини з метою виявлення резервiв тдвищення ефективностi виробництва. Тому у комплекс проблем, пов'язаних зi зниженням втрат деревини, важливе мiсце займають питання покращення облiку вiдходiв та втрат деревини, а також звгг-ност про цi втрати як шформацшно1" бази економiчного аналiзу.
Слщ вiдзначити, що проблеми вдосконалення шформацшно1" бази ана-лiзу втрат i вiдходiв деревини взагалi не висвгглеш у спецiальнiй лiтературi, не надаеться 1'м достатньо1' уваги й у пiдручниках з бухгалтерського облiку та аналiзу господарсько1' дiяльностi Проте, в шформацшному забезпеченнi еко-номiчного аналiзу втрат сировини та матерiалiв е значш проблеми, якi ус-кладнюють дослiдження конкретних факторiв, що впливають на утворення втрат i використання вiдходiв деревини.
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.1
На цей час окремi показники статистично! та бухгалтерсько! звiтностi не вщповщають вимогам повного виявлення втрат та !х глибокого аналiзу. На практицi немае достатньо чiткого розмежування мiж втратами та непро-дуктивними витратами. До останнiх належать нестачi i втрати вiд псування цiнностей, штрафи, пенi, втрати вiд браку, просто!. Одначе, це лише "видима" частина втрат, яка знаходить вщображення в облжу та звггносл. Водно-час деякi втрати не облжовуються, а безкарно списуються. У результат бага-то матерiальних ресурсiв втрачаеться безповоротно.
Наприклад, такi вiдходи люозаго^вель, як пнi, вершини та сучки дерев, кора практично не використовуються та не вщображаються в облжу.
Тирса використовуеться i вщображаеться в облiку лише частково. Ве-лику частину цих вторинних матерiальних ресурсiв вивозять у вiдвали. Втрати вщ цих невикористаних вiдходiв сьогоднi не враховуються в облшу та звiтностi, тому вони е прихованими, в результат чого завищуеться собiвар-тiсть продукци, знижуеться рентабельшсть i спотворюються iншi показники господарсько! дiяльностi пiдприемств та об'еднань.
Таке положення, на нашу думку, не може вщповщати i правильнiй ощнщ ефективностi виробництва, тому що не сприяе максимальному вико-ристанню вшх можливостей економiчного потенцiалу. Звiдси випливае, що вс втрати вiд вiдходiв сировини та матерiалiв необхiдно облжовувати в мiру !х виникнення, що повинно знайти вщповщне вiдображення у звггносл. Це пiдсилить дiевiсть аналiзу та пiдвищить вiдповiдальнiсть пiдприемств за зни-щення втрат деревини.
Таким чином, проблема ращонального комплексного використання деревинно! сировини тюно пов'язана з проблемою вдосконалення методологи, чинних шструкцш з облжу та методичних вказiвок з аналiзу господарсько! дiяльностi пiдприемств та об'еднань, форм зв^ност щодо вiдходiв i втрат деревини.
Втрати матерiальних ресурЫв взагалi i деревини зокрема повинш вь дображатися в облiку та аналiзуватися бiльш чiтко i всебiчно.
На сьогоднi коефiцiент комплексного використання сировини розра-ховуеться лише у калькуляци собiвартостi продукцi!' лiсопильного виробництва, тобто, включае використання вiдходiв виробництва тiльки в лiсопиленнi. Одначе економiчний аналiз повинен охоплювати комплексне використання деревинно! сировини у вшх виробництвах, включаючи фанерне, деревинних плит та ш.
Коефiцiент комплексного використання сировини в люопильному ви-робнищш визначаеться за формулою:
X т
К л
к .в .с.
I=1
с
де: т1 - об'ем виготовлено! ^оИ продукцi!, тис м3, п - кшьюсть видiв виготов-лено! продукци, С - об'ем розпилено! сировини, тис. м3.
При цьому об'ем комплексного використання деревини, ^м виробле-них пиломатерiалiв, включае також технолопчну трiску, вироби культурно-побутового призначення та господарського вжитку, виготовлеш з деревин-них вiдходiв виробництва.
Для розрахунку узагальнюючого показника комплексного використання деревинно! сировини необхщно мати данi про обсяг деревини i готово! продукцii, виготовлено! у вЫх виробництвах пiдприемства. Тодi шляхом створення сукупного обсягу деревини в готовш продукци та обсягу сумарно витрачено! деревинно! сировини можна визначити узагальнюючий показник комплексного використання сировини в цшому по шдприемству.
Кожний виробничий шдроздш пiдприемства деревообробно! промис-ловостi може виготовляти декшька видiв продукцii з вихщно! сировини та вiдходiв виробництва. Крiм того, щоб при розрахунку даного показника уникнути повторного рахунку, необхщно мати на уваз^ що сумарнi затрати деревини повиннi включати тiльки вихiдну деревинну сировину (пиловочну, фанерну i та iн.) у виглядi круглих лiсоматерiалiв та пиломатерiалiв, якi над-ходять зi сторони. Пиломатерiали ж, виготовленi у власному люопильному виробництвi i переробленi вщтак на готову продукцiю у деревообробних цехах шдприемства, вихiдною сировиною не вважаються.
У пiдсумку пропонована формула загального коефiцiента комплексного використання сировини мае такий вигляд:
п п п
X тп + Х та + ■■■ + Х ту
К заг _ I=1 I=1 I=1
~К .в .С. д >
I =1
де: ту - обсяг продукцii, виготовлено! в ]-му виробництвi, тис. м3; у - кшь-кiсть вшх виробництв пiдприемства; д - кшьюсть виробництв, якi переробляють вихiдну сировину; а] - обсяг вихщно! сировини, яка переробляеться, тис. м3.
Пропонована формула дозволяе, на нашу думку, одержати штеграль-ну оцшку комплексного використання деревини в цшому по тдприемству. Однак для усшшного використання !! у практицi оцiнки комплексного використання деревинно! сировини, необхщно вирiшити ряд питань шформа-цшного забезпечення, найбiльш важливими з яких е питання вдосконалення iнформацiйноi бази аналiзу вiдходiв та втрат деревини в рiзних тд-приемствах.
Для правильного вщображення в бухгалтерському облжу та звiтностi втрат вiд вiдходiв деревини слiд враховувати всю кшьюсть вiдходiв, якi ство-рюються у процес виробництва. Тепер же на практищ використовуються тiльки вiдходи, яю використовуються, в результатi чого вщсутня правдива ш-формацiя про втрати деревини та !! глибокий аналiз.
Крiм цього, практика облiку вiдходiв деревини, яка склалася, досить громiздка. Так, вiдходи, якi використовуються, вщображаються в облiку роз'еднано на рiзних субрахунках рахунку 201 мМатерiалим, а також на рахунку 203 "Паливо". Оскшьки однi i т самi види вiдходiв деревини та дров'яна
Науковий вк'мик, 2003, вип. 13.1
деревина використовуються на рiзних шдприемствах n0-pi3H0My, причому на багатьох Ï3 них неефективно, наприклад, як паливо, така оргашзащя облiку вiдходiв деревини ускладнюе контроль за ïx використанням та не сприяе зни-женню затрат.
Як вщомо, в облiковиx репстрах бухгалтерського облiку рух сировини та матерiалiв вщображаеться по однорщних ïx групах вiдповiдно до пе-редбачених до синтетичного рахунку 20 "Виробничi запаси" субрахунками. Ведення облжу вiдxодiв деревини на одних субрахунках разом з повнощнни-ми матерiалами створюе можливiсть в результатi безгосподарност чи у кон-кретних цшях включати в число вiдxодiв повнощнш матерiали.
У зв'язку з цим доцшьно, на нашу думку, видшити для облiку вiдxодiв окремий субрахунок 209 "Вщходи виробництва", а не облжовувати рiзнома-нiтнi види вiдxодiв деревини на рiзниx рахунках. Необхщшсть цього дик-туеться безперервним зростанням спецiалiзацiï лiсопереробниx виробництв, створенням нових перспективних напрямюв використання деревини, яю ви-никли у процесi виробництва продукцн i частково чи повшстю нiвелюють споживчi якостi виxiдниx сировини та матерiалiв.
На деяких люових i деревообробних пiдприемстваx вiдxоди, яю не ви-користанi, виводяться у вщвалення та спалюються. У результат цього не тiльки втрачаеться щнна деревинна сировина для виробництва ДСП i ДВП, целюлози та шших видiв продукцiï, але i виникають непродуктивнi видатки грошових коштiв, чим i завдаеться народному господарству подвiйноï шкоди.
Всi цi втрати повинш вiдображатися в бухгалтерському облiку по кредиту субрахунку 209 "Вщходи виробництва" у кореспонденци з рахунком 947 "Нестачi i втрати вщ псування цiнностей" як втрати вщ вiдxодiв, якi не використовуються. У цьому випадку облж утворення та використання вщхо-дiв виробництва, який ведеться у загальнш системi бухгалтерського облшу згiдно з единим планом рахунюв.
Вiдxоди деревини, якi утворюються у процесi виробництва, списують-ся на зменшення затрат сировини та матерiалiв з кредиту рахунку 23 "Вироб-ництво". Вказаний субрахунок у кореспонденци з дебетом рахунюв виробництва i реалiзацiï кредитуеться на вартють вiдxодiв, використаних на самому шдприемсга i реалiзованиx на сторону. Втрати вщ невикористаних вщхо-дiв вiдносять у дебет рахунку 947 "Нестачi i втрати вщ псування цiнностей".
Втрати вiд вiдxодiв можуть свiдчити про незадовiльний стан техшки, вiдсутнiсть необxiдного сучасного обладнання з переробки деревинних вщ-xодiв, безгосподарнiсть крадiжки та iн. Тому при аналiзi необxiдно детально вивчати вс причини втрат та усунення ïx в майбутньому. При цьому повинш враховуватися як конкретш умови господарсько1' дiяльностi пiдприемств та об'еднань, так i необxiднiсть зниження собiвартостi продукцiï за рахунок лж-вщаци втрат деревини.
Велике значення мае правильна оргашзащя аналогичного облiку вщхо-дiв. У даний час вiдxоди деревини, якi використовуються, облiковуються на матерiальниx рахунках залежно вiд ïx подальшого призначення.
Видiлення окремого субрахунку для облшу вiдходiв виробництва зро-бить можливим ведення аналггичного облiку вiдходiв деревини в розрiзi ви-робництв, де вони утворюються, мiсць зберiгання, матерiально вщповщаль-них ошб, а також видiв з врахуванням сортность
Чггка органiзацiя аналггичного облжу вiдходiв виробництва дозволить вщповщним чином переглянути та впорядкувати всю систему первинних документа та облжових регiстрiв, на пiдставi яко! формуеться звiтна iнформацiя.
Важливе значення в шформацшнш базi економiчного аналiзу мае звгт-нiсть, яка е системою узагальнюючих показникiв, що характеризують певну сторону господарсько! дiяльностi шдприемства за минулий перiод. Базу-ючись на даних облiку, звiтнiсть дозволяе робити висновки з економiчного аналiзу дiяльностi пiдприемства, об'еднання галузi. У той час для вищих ор-ганiв управлiння форми звiтностi е по сут основним джерелом шформа-цiйного забезпечення аналiзу.
Як вщомо, данi для аналiзу використання вiдходiв мiстяться в роздiлi форми 1-с рiчного звiту мСобiвартiсть, товарнiсть продукци", де наводиться вартiсть вiдходiв за щною вихщно1 сировини та за щною можливого використання. Втрати вiдходiв (По) визначаються так:
По = Ос - Оп,
де: Ос - вартiсть вiдходiв по щш вихщно1 сировини; Оп - вартють вiдходiв по цiнi можливого використання.
Однак вказана рiзниця дозволяе визначити втрати вщ вiдходiв лише за рахунок щн, тому що в обох випадках враховуються лише вщходи, викорис-танi у власному виробнищв або реалiзованi на сторону.
Однак, на собiвартiсть продукци впливае не тiльки вартiсть використа-них (використовуваних) вiдходiв, але i невикористаних (невикористовуваних), якi е прихованими втратами. Невикористовуванi вiдходи деревини е важливим резервом пiдвищення ефективностi виробництва, тому вдосконалення !х обль ку та аналiзу мае важливе галузеве та народногосподарське значення. К^м цього, це дасть змогу аналiзувати як досягнутий вже рiвень використання де-ревинних вiдходiв на пiдприемствах та об'еднаннях, так i всi вториннi матерь альнi ресурси, якi утворюються на рiзних стадiях переробки деревини.
На пiдставi даних ще1 ж форми рiчноl звiтностi можна шляхом дшен-ня вартостi вiдходiв по щш вихщно1 сировини на вартiсть сировини та мате-рiалiв, витрачених на випуск товарно1 продукци, визначити вщсоток вiдходiв. Однак у силу викладених вище причин можна таким чином проаналiзувати лише використовувану частину вЫх вiдходiв виробництва, але для аналiзу ефективностi використання деревини необхiдно знати i загальну кiлькiсть ут-ворених у виробнищв вiдходiв та !х невикористовувану частину.
Невикористовуванi на пiдприемствi вториннi матерiальнi ресурси (наприклад, тирса або стружка), як не мають вартюно1 оцiнки, необхiдно враховувати за балансом у кшьюсному виразi. Це буде сприяти виявленню ресурЫв бшьш повного використання наявних вiдходiв деревини. У перспек-тивi з розширенням можливостей уташзаци цих вiдходiв вони будуть ощню-ватися i неминуче увшдуть до складу використовуваних вiдходiв деревини.
