CC BY
4
УДК 338.43 https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.202U.32
Л.Д. ПОТАНЕР
Херсонський державний аграрно-економiчний ушверситет
ORCID: 0000-0001-7149-6195 Р.В. МОРОЗОВ
Херсонський державний аграрно-економiчний унiверситет
ORCID: 0000-0002-1454-6296
П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗБУТОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 МАЛИХ I СЕРЕДН1Х АГРАРНИХ ЩДПРИСМСТВ
У сmаmmi розглядаються теоретичнi аспекти збутовог дiяльностi малих i середтх аграрних тдприемств. У роботi узагальнено основн проблеми розвитку аграрного ринку, а саме: Цнова ситуаця е нестабшьною, несприятливою для розвитку аграрного виробництва; попит на сыьськогосподарську продукцт знижуеться у зв 'язку 1з аналоговими, бшьш дешевшими iмпортними товарами; пропозицЫ нестабшьна, формуеться тд впливом природних чинниюв; оптова реалiзацiя втчизняно! продукцП вiдбуваеться за суттево низькими цтами; карантиннi обмеження суттево впливають на технологтт процеси виготовлення та реалгза^ю сшьськогосподарськоХ продукци. На основi теоретичних узагальнень, здшсненних у до^джент, доведено, що кооперацiя - це шлях до створення на селi сприятливо'1 соцiально'i, психологiчноi ситуацП, високооргатзованоI форми допомоги, шлях до виршення питань со^ально'1' захищеностi и члетв, спшьного вирiшення виробничих, побутових та iнших проблем у сшьськш мiсцевостi, шлях до отримання знань щодо сучасних технологш. Обтрунтовано, що для малих та середнiх аграрних товаровиробниюв актуальним е налагодження власно'1' оптово'1' торгiвлi на основi об'еднання господарству збутовi кооперативи, що дозволить ш залишити у себе значну частку оптово'1' нацiнки та знизити роздрiбну цту на власну продукцiю. Одним 1з найбшьш перспективних шляхiв просування сiльськогосподарськоi продукцП до споживача е схема: «виробник - збутовий кооператив -оптовий ринок. У статтi представлена модель дiяльностi логiстично-збутового кооперативу. У до^джент обтрунтованi функцП логiстично-збутового кооперативу. У процесi до^дження встановлено, що тдвищенню ефективностi виробництва i реалгзацП альськогосподарсько' продукцП малих i середнiх аграрних пiдприемств сприяе посилення 1'х зусиль на розвиток кооперацП. Доведено, що ефективний розвиток середнього та малого агробизнесу в УкраШ може бути забезпечений лише за допомогою формування та впровадження виважено'1' та стабiльноi державно'1' полiтики стосовно заготiвельно-збутовоi кооперацП, розвитку законодавчо' бази щодо дiяльностi та оподаткування кооперативiв, надання державно'i фiнансовоi та iнформацiйноi допомоги кооперативам.
Ключовi слова: збут, збутова дiяльнiсть, аграрне тдприемство, логктика, агропромислове виробництво.
Л.Д. ПОТАНЕР
Херсонський державний аграрно-економiчний ушверситет
ORCID: /0000-0001-7149-6195 Р.В. МОРОЗОВ
Херсонский государственный аграрно-экономический университет
ORCID: 0000-0002-1454-6296
ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ СБЫТОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ МАЛЫХ И СРЕДНИХ АГРАРНЫХ ЩРЕДЩРИЯТИЙ
В статье рассматриваются теоретические аспекты сбытовой деятельности малых и средних аграрных предприятий. В работе обобщены основные проблемы развития аграрного рынка, а именно: ценовая ситуация является нестабильной, неблагоприятной для развития аграрного производства; спрос на сельскохозяйственную продукцию снижается в связи с аналоговыми, более дешевыми импортными товарами; предложение нестабильное, формируется под влиянием природных факторов; оптовая реализация отечественной продукции осуществляется по существенно низким ценам; карантинные ограничения существенно влияют на технологические процессы производства и реализации сельскохозяйственной продукции. На основе теоретических обобщений, сделанных в исследовании, доказано, что кооперация - это путь к созданию на селе благоприятной социальной, психологической ситуации, высокоорганизованной формы помощи, путь к решению вопросов социальной защищенности ее членов, совместного решения производственных, бытовых и других проблем в сельской местности, путь к получению знаний о современных технологиях. Обосновано, что для малых и
средних аграрных товаропроизводителей актуальным является использование собственной оптовой торговли на основе объединения предприятий в сбытовые кооперативы, что позволит им оставлять у себя значительную долю оптовой наценки и снижать розничную цену на свою продукцию. Одним из наиболее перспективных путей продвижения сельскохозяйственной продукции к потребителю является схема: «производитель - сбытовой кооператив - оптовый рынок». В статье представлена модель функционирования логистическо-сбытового кооператива. В исследовании обоснованы функции логистическо-сбытового кооператива. В процессе исследования установлено, что повышению эффективности производства и реализации сельскохозяйственной продукции малых и средних аграрных предприятий способствует усилению их деятельности на развитие кооперации. Доказано, что эффективное развитие среднего и малого агробизнеса в Украине может быть достигнуто только посредством формирования и внедрения взвешенной и стабильной государственной политики в отношении заготовительно-сбытовой кооперации, развития законодательной базы относительно деятельности и налогообложения кооперативов, оказания государственной финансовой и информационной помощи кооперативам.
Ключевые слова: сбыт, сбытовая деятельность, аграрное предприятие, логистика, агропромышленное производство.
L.D. POTANER
Kherson State agrarian and economic University
ORCID: 0000-0001-7149-6195 R.V. MOROZOV
Kherson State agrarian and economic University
ORCID: 0000-0002-1454-6296
IMPROVING THE EFFICIENCY OF SALES ACTIVITIES OF SMALL AND MEDIUM AGRICULTURAL ENTERPRISES
The article considers the theoretical aspects of sales activities of small and medium-sized agricultural enterprises. In the work summarizes the main problems of agricultural market development, namely: the price situation is unstable, unfavorable for the development of agricultural production; demand for agricultural products is declining due to analog, cheaper imported goods; supply is unstable, formed under the influence of natural factors; wholesale sales of domestic products are at significantly low prices; quarantine restrictions significantly affect the technological processes of production and sale of agricultural products. Based on the theoretical generalizations made in the study, it is proved that cooperation is a way to create a favorable social and psychological situation in the countryside, a highly organized form of assistance, a way to solve social security of its members, joint solution of industrial, domestic and other problems in rural areas, a way to gain knowledge about modern technologies. It is substantiated that for small and medium-sized agricultural producers it is important to establish their own wholesale trade on the basis of merging farms into sales cooperatives, which will allow them to keep a significant share of the wholesale markup and reduce the retail price of their own products. One of the most promising ways to promote agricultural products to the consumer is the scheme: «producer - sales cooperative - wholesale market». The article presents a model of logistics and sales cooperative. The functions of the logistics and sales cooperative are substantiated in the research. In the course of the research it was established that the increase of efficiency of production and sale of agricultural products of small and medium agricultural enterprises is promoted by strengthening of their efforts for development of cooperative bases. It is proved that the effective development of medium and small agribusiness in Ukraine can be ensured only through the formation and implementation of a balanced and stable state policy on procurement and marketing cooperation, development and harmonization of legislation on cooperatives and taxation, state financial and information assistance to cooperatives.
Keywords: sales, sales activity, agrarian enterprise, logistics, agro - industrial production.
Постановка проблеми
Аграрш тдприемства виконують важливе сустльне завдання з забезпечення населения кра!ни високояшсними продуктами харчування. Одшею i3 найбшьш слабких ланок у CTcreMi функцюнування аграрних тдприемств е оргашзащя збуту альськогосподарсько! продукци, що пов'язано з проблемами, недостатне виршення яких е причиною неповного задоволення попиту, недоотримання прибутку, збшьшення ризишв, пов'язаних зi збутовою дiяльнiстю на внутршшх та зовшшшх ринках. Низька ефектившсть системи збуту в аграрнш сферi спричиняе значш втрати продукци та доходiв сшьськогосподарських товаровиробнишв.
Тривалий процес реформування аграрно! галузi призвiв до появи велико! кшькосп посередницьких структур, яш майже монополiзували процес збуту виготовлено! продукци, особливо
зерново!, як на внутршньому, так i на зовшшшх ринках. Середш та малi сшьськогосподарсьш пiдприeмства, як1 являються основними виробниками, майже вiдстороненi вiд процесу збуту та не мають можливостi розвивати свш експортний потенцiал.
За сучасних умов аграрнi товаровиробники змушенi збувати продукцш посередницьким та переробним шдприемствам, як1 диктують закупiвельнi цiни. Дисбаланс у реалiзацi! економiчних iнтересiв учаснишв ринку аграрно! продукцп, свiтовi тенденцп зростання цiн на продовольство зумовлюють первинну необхiднiсть пошуку шляхiв максимiзацi! результатiв реалiзацi! продукцп аграрних тдприемств.
Ан&ш останнiх дослiджень i публшацш
Теоретичними та практичними дослщженнями пов'язаними зi збутом та реалiзацieю сшьськогосподарсько! продукцп на ринку присвяченi пращ проввдних науковцiв: Л. Балабаново! [5], Х. Махмудова [6], П. Саблука [7], М. Малжа [7] та ш. Однак, попри значну кшьшсть наукових праць,ряд теоретичних та практичних аспектiв щодо маркетингово-логiстичних особливостей збутово! дiяльностi аграрних пiдприeмств, а також вибору ними ефективних каналiв збуту ниш залишаються недостатньо вирiшеними, що й зумовило вибiр теми дослщження.
Формулювання мети дослiдження Метою дослщження е розроблення теоретичних засад тдвищення ефективностi збутово! дiяльностi малих та середшх аграрних пiдприемств.
Виклад основного матерiалу дослiдження За результатами опрацювання наукових джерел [1; 2] встановлено, що на вiтчизняному продовольчому ринку склалася ситуацiя, коли функцi! маркетингу недостатньо дшть, а аграрнi тдприемства реал1зують продукцш чотирма основними каналами: переробним шдприемствам, пайовикам в рахунок орендно! плати, на ринку та загопвельним пiдприемствам.
Зазначимо, що бшьшють видiв продукцп реалiзуеться через посереднишв. Так, частка постачання зерна переробним шдприемствам знизилась з 66,3 % у 2000 р. до 5,8 % у 2019 р., реалiзацiя насшня олшних культур вшповшно з 92,9 % до 4,6 %, цукрових буряшв - безпосередньо переробним шдприемствам, хоча посередницьш комерцiйнi структури i в даному напрямi поширюють свiй вплив, тому 11,3 % цукрово! сировини у 2019 р. було реалiзовано через ринок. Переробним шдприемствам постачаеться в основному та продукщя, що погано зберпаеться. Через посередницьш структури реалiзуеться зерно, насшня олшних, худоба i птиця в живш вазi.
Традицiйними каналами реалiзацi! сiльськогосподарсько! продукцп в Укра!нi е: комерцшш посередники, власна торговельна мережа, iншi аграрнi товаровиробники, працiвники тдприемства й споживач^ що купують продукцш у виробника. Альтернативними методами розпод^ продукцп е продаж! з використанням таких iнструментiв як переробка альськогосподарсько! продукцп на давальницьких умовах, товарний кредит, бартер. Прогресивною формою сшвробггництва пiдприемств уах сфер агропродовольчого комплексу у сферi виробництва й збуту продукцп е органiзацiя маркетингових систем и розпод^ [2, с. 103]. Сучасна структура каналiв збуту сшьськогосподарсько! продукцп в аграрних тдприемствах мае наступний вигляд (рис. 1).
Осноьш канапи збуту сшьськогосподарсько! продукцц
—► Торив епьно-заготшепьш тдприемства Лопстично-збутов1 кооперативи «--
Переробшта харчов1 гадприемства Пздприемства роздр1бно! торгшш
— Закушвш в держрезерв На ринках, через ф1рмов1 магазини А--
Рис. 1. Структура каналiв збуту сшьськогосподарськоТ продукцп на внутрiшньому ринку
На сьогодшшнш день аграрнi пiдприемства потребують особливо! уваги з боку держави. В умовах пандемп продовольча безпека мае бути одним з прюритетних напрямшв виважено! державно!
полтики. I це не дивно. Як показуе досвш, у кра!нах з розвиненою ринковою економжою роль 1 вплив держави мають суттеве значення у формуванш аграрного ринку.
Розвиток аграрного ринку бшьшою м1рою залежить ввд державно! полтики в сфер1 цшового мехашзму 1 державно! тдтримки сшьськогосподарських товаровиробник1в. Особливим регулятором тут виступае цшовий мехашзм, що забезпечуе економ1чш штереси держави в цшому. На сьогодш склалася складна ситуащя, яка сформувала основш проблеми розвитку аграрного ринку:
- цшова ситуащя е нестабшьною, несприятливою для розвитку аграрного виробництва;
- попит на сшьськогосподарську продукцш знижуеться у зв'язку 1з аналоговими, бшьш дешевшими 1мпортними товарами;
- пропозищя нестабшьна, формуеться тд впливом природних чинник1в;
- оптова реал1защя вичизняно! продукци вшбуваеться за суттево низькими цшами;
- карантинш обмеження суттево впливають на технолопчш процеси виготовлення та реал1зацш сшьськогосподарсько! продукци.
Проте розвиток глобал1заци та л1берал1заци торговельних вшносин дав можлив1сть Укра!ш стати повноцшним учасником свиового ринку, в тому числ1 ринку агропродовольчо! продукци. Наявшсть пор1вняльних преваг для розвитку сшьськогосподарського виробництва, л1беральш, в пор1внянш з розвинутими европейськими кра!нами, умови здшснення господарсько! д1яльносп в галуз1 сприяли поступовому зростанню защкавленосп з боку шоземних швестор1в до вичизняного сшьського господарства. Деяк аграрш тдприемства, за рахунок шоземного кап1та^ орган1зували замкнутий цикл виробництва з власною переробкою сшьськогосподарсько! продукци 1 стали не лише потужними виробниками сшьськогосподарсько! продукци, а й !! основними експортерами.
Середш ж та мал1 аграрт п1дприемства, яш являються основними виробниками с1льськогосподарсько! продукци, майже в;дсторонен1 в1д процесу збуту та не мають можливосп розвивати свш експортний потенц1ал. Зазначимо, що, вони щор1чно стикаються з низкою серйозних проблем: недостатшм забезпеченням яшсним нас1нням, безпечними видами добрив та засоб1в захисту рослин, недостатн1м матер1ально-техшчним забезпеченням та в1дсутн1стю сучасно! оброблювально! та збирально! техн1ки, недостатньою кшьшстю обладнання для вирощування та доробки продукц1!, тощо. Вс1 ц1 проблеми змушують продавати с1льськогосподарську продукц1ю на локальних м1сцевих ринках, переробним, загопвельним п1дприемствам, зернотрейдерам або ще прше - одразу п1сля збору врожаю, втрачаючи величезну частину потенц1йного прибутку [3, с. 194].
1нтегрування Укра!ни в св1тову економ1ку дае можливють переймати досв1д 1нших кра!н щодо розбудови ринкових вшносин, в тому числ1 1 в с1льському господарств1. Прикладом для в1тчизняних п1дприемств е багатор1чний досв1д та усп1шний розвиток коопераци в Зах1дн1й £вроп1, США та шших кра!нах з ринковою економжою, де створене високоефективне та високотехнолопчне с1льське господарство, основою якого е розгалужена та працююча за активно! тдтримки держави система коопераци. Так, наприклад, швецьк1 збутов1 кооперативи реал1зують 80 % виробленого в кра!ш зерна, кооперативи США - 40 %, Канади - 54 %, Франц1! - 70 %, Н1меччини - 80 % [4, а 20].
Ниш 1 вичизняш аграрш б1знесмени почали розум1ти, що один - не гравець на ринках реал1заци виготовлено! продукц1!, що масштаби д1яльност1 аграрного п1дприемства суттево впливають як на формування системи ринкового розпод1лу його продукц1!, так 1 на управлшня нею. При цьому чим б1льшими е обсяги виробництва окремого виду сшьськогосподарсько! сировини, незалежно в1д !! галузевого вшношення, тим легше знаходять практичну реал1зацш намагання п1дприемства до залучення найвипдшших канал1в розпод1лу продукц1! для використання при збут1 свое! продукц1!. Пояснюеться дана обставина тим, що бшьш1 за розм1рами, виробничим потенц1алом, а отже, 1 масштабами виробництва та реал1заци продукци тдприемства здатн1 акумулювати комерц1йно ц1кав1 товарн1 парт1!, яш п1дприемство здатне реал1зовувати на бшьш високих р1внях маркетингово! 1нфраструктури цшьового ринку.
Поряд з цим з1 зб1льшенням масштаб1в виробництва перед тдприемством в1дкриваються можливост1 для використання шструменпв б1ржово! торг1вл1, проведення форвардних та ф'ючерсних операцш з1 своею продукщею, скорочуеться довжина канал1в розпод1лу, ор1ентованих на експорт, що сприяе розвитку та реал1заци експортного потенц1а^ аграрного тдприемства.
Для малих та середтх аграрних товаровиробнишв актуальним е налагодження власно! оптово! торг1вл1 на основ1 об'еднання господарств у збутов1 кооперативи, що дозволить !м залишити у себе значну частку оптово! нацшки та знизити роздр1бну ц1ну на власну продукц1ю. Внасл1док цього забезпечуеться п1двищення товарност1 продукц1! та отримання додаткового прибутку. У кооператив! можна сп1льно утримувати фах1вц1в з маркетингу, яш краще ор1ентуються у потребах ринку 1 вимогах споживач1в, можливостях усп1шного просування продукц1! на м1сцев1 1 рег1ональн1 продовольч1 ринки. Через кооператив можна сформувати значно бшьш1 парти продукц1! з високою товарною яшстю, сортуванням, пакуванням товару, що завжди виг1дно як для продавця, так 1 для покупця. Отже, одним 1з
найбшьш перспективних шляхiв просування сшьськогосподарсько! продукцп до споживача е схема: «виробник - збутовий кооператив - оптовий ринок (переробник) [1, с. 10].
Захистити сво! штереси дрiбнi сiльськогосподарськi виробники можуть лише за допомогою створення та налагодження кооперацiйних зав'язшв. Малий виробник не може продати супермаркету чи переробному тдприемству свою продукцiю, так як необхщний великий обсяг, вщповщшсть стандартам (один розмiр, один сорт). Саме кооператив мае змогу зiбрати необхщну партiю i продати, може скласти вiдповiдний договiр на поставку, бо е юридичною особою. Кооперащя дае можливiсть на рiвнi з великими компашями використовувати переваги великотоварного виробництва, долучитися до розгалуженого, вертикально штегрованого аграрного бiзнесу, користуватися спшьними матерiальними засобами та устаткуванням, шфраструктурою та накопиченим досвiдом, колективно займатися збутом продукцп.
Однiею з найбшьших переваг кооперацп е те, що вона надае аграрiям можливiсть зайняти свою унiкальну нiшу в локальнш продовольчiй системi, та використовуючи спшьну господарську дiяльнiсть, пiдвищити ефективнiсть виробництва. Так як посередник купуе сшьськогосподарську продукцiю за вiдносно низькою цшою i продае на вигiдних для себе умовах, велика частка посередницьких каналiв збуту основних видiв продукцп говорить про нездатшсть сiльськогосподарських тдприемств самостiйно формувати попит на виготовлену продукцiю. Це призводить до того, що виробник втрачае свiй ушкальний вплив на формування цiни продажу. Створення об'еднання дозволить органiзувати збут продукцп тдприемства через централiзовану систему лопстично-збутового кооперативу. Результатом стане зменшення посередник1в та збiльшення прибутку аграрив [3 с. 193].
Кооператив матиме бшьше можливостей створити свiй бiзнес-план, який включатиме глобальну стратегiю та цш, аналiз ринку та маркетингову стратепю, технологiчний опис процесу виробництва, планування, управлiння, сучаснi методи прийняття рiшень, фiнансовi прогнози - все те, що досить складно втшити в життя на невеликому аграрному шдприемсга чи фермерському господарствi. Це дозволяе на рiвнi з великими компашями здшснювати заготiвлю та зберпання сшьськогосподарсько! продукцп, здiйснювати и передпродажну обробку, надае маркетинговi послуги, а також сприяе сiльськогосподарським виробникам випдно продати 1х продукцiю, в тому чи^ й на свiтових ринках (рис. 2).
Рис.2. Модель дiяльностi лопстично-збутового кооперативу
Не менш важливим е те, що кооперацiя - це шлях до створення на селi сприятливо! соцiальноl, психологiчноl ситуацп, високоорганiзованоl форми допомоги, шлях до виршення питань соцiальноl захищеностi И члешв, спiльного вирiшення виробничих, побутових та шших проблем у сшьськш мiсцевостi, шлях до отримання знань щодо сучасних технологiй.
Створення лопстично-збутового кооперативу надае значт переваги для сшьськогосподарських тдприемств-члетв, яш формуються виходячи з його основних функцш:
- шформацшно-комуткацшно!: збiр шформаци щодо виробничо-збутових технологш, збiр шформаци щодо кон'юнктури ринку, формування iмiджу кооперативу, ствпраця з шшими кооперативами та державними регулюючими органами;
- швестицшно!: спiльне швестування в новi технологи виробничо! та збутово! логiстики, фiнансове забезпечення збутово! служби, забезпечення до-вступу до зовшшшх джерел фiнансування (державних та приватних);
- цiноутворюючо!: формування принципiв цшоутворення, планування та забезпечення максимальних цш реалiзацi!;
- заготiвельно!: заготiвля та доробка продукци, збертання продукцi! до моменту !! продажу;
- збутово!: сертифжащя продукцi!, аналiз та пошук ринк1в збуту, пiдготовка та доведення продукцi! до вимог споживача, формування товарних партш, органiзацiя прямих продаж1в (експорту), проведення переговорiв та тдписання контрактiв, прогнозування майбутнього збуту.
Застосування теоретичних i практичних засад лопстики i кооперацi! на практицi передбачае, перш за все, зменшення витрат виробництва, постачання та збуту, що в свою чергу, забезпечуе середшм та дрiбним аграрним пiдприемствам конкуруючу силу на ринку. Логiстичний пвдхвд дозволяе оптимiзувати маршрути руху транспорту, зменшувати к1льк1сть холостих пробiгiв i, в свою чергу, знижувати витрати енергетичних ресурсiв. Дiяльнiсть логiстично! служби дозволяе вдосконалити загальну органiзацiю учаснишв логiстичного ланцюга, !х взаемодiю, i покращити керованiсть всiй системи. Лопстика дае змогу синхронiзувати процеси всередиш аграрних пiдприемств, а також i вiдносини з обслуговуючим кооперативом, запроваджувати актуальнi стратегi! у сферi закупок i збуту. Квалiфiковано розроблена лопстична система буде ефективно функцiонувати i дасть можливiсть удосконалити та ошгашзувати рух усiх потоков (матерiального, фшансового, iнформацiйного, енергетичного).
Висновки
Пiдсумовуючи, слш вiдзначити, що пошук i розвиток нових ефектившших каналiв збуту продукци е найбшьш критичним важелем прибутковосп сiльськогосподарських товаровиробник1в. При цьому товаровиробники мають використовувати прогресивнi технологi! та передовий досвш як вичизняний, так i зарубiжний, для того, щоб отримати висококонкурентну сiльськогосподарську продукцiю, стабшьш канали збуту i, як результат, високий прибуток.
Пiдвищенню ефективностi виробництва i реалiзацi! сiльськогосподарсько! продукцi! малих i середнiх суб'ектiв господарювання (аграрних тдприемств) сприяе посилення !х зусиль на розвиток кооперативних засад. Ефективний розвиток середнього та малого агробiзнесу в Укра!т може бути забезпечений лише за допомогою формування та впровадження виважено! та стабшьно! державно! полтики стосовно заготiвельно-збутово! кооперацi!, розвитку та узгодження законодавчо! бази щодо дiяльностi та оподаткування кооперативiв, надання державно! фiнансово! та iнформацiйно! допомоги кооперативам.
Список використаноТ лiтератури
1. Колос З. В. Проблеми збутово! дiяльностi сшьськогосподарських тдприемств / З.В. Колос // Агросвт. 2016. №10. С. 8-11.
2. Кадирус I. Г. Економiчнi особливосп збутово! дiяльностi аграрних тдприемств / 1.Г. Кадирус, А. С. Донських, Ю. Л. Якубенко // Електронне наукове фахове видання з eKOHOMi4Hux наук «Modern Economics».2019. №15. С. 102-107.
3. Ревуцька А. О. Кооперащя як перспективний напрям розвитку агропромислових тдприемств. Економiчний npocmip. 2014. № 84. С. 190-199.
4. Бабан Т. О. Обгрунтування ефективносп коопераци альськогосподарських тдприемств для експорту зерна ячменю. ScienceRise. 2017. № 7. С. 19-23.
5. Балабанова Л. В., Митрохша Ю. П. Управлшня збутовою поливкою: навч. поабник. Ки!в : Центр учбово! лiтератури, 2011. 240 с.
6. Махмудов Х. З. Стратепя формування попиту i стимулювання збуту на ринку продовольства / Х.З. Махмудов // Агросвт. 2008. № 7. С. 26-28.
7. Саблук П. Т., Малж М. Й., Коваленко Ю. С., Баланюк I. Ф., Березка Л. I. Внутршньогосподарсьш органiзацiйно-економiчнiмеханiзми забезпечення прибутковостi сшьськогосподарських тдприемств. К. : 1АЕ УААН. 2003. 204 с.
References
1. Kolos Z.V. (2016) Problemy zbutovoji dijaljnosti siljsjkoghospodarsjkykh pidpryjemstv [Problems of sales activities of agricultural enterprises].Agroworld, no.10, pp. 8-11.
2. KadyrusI.Gh., DonsjkykhA.S., JakubenkoJu.L. (2019)Ekonomichni osoblyvosti zbutovoji dijaljnosti aghrarnykh pidpryjemstv[Economic features of sales activities of agricultural enterprises].Modern Economics, no 15, pp. 102-107.
3. Revucjka A. O. (2014) Kooperacija jak perspektyvnyj naprjam rozvytku aghropromyslovykh pidpryjemstv [Cooperation as a promising direction of development of agro-industrial enterprises]. Economic space, no84,pp. 190-199.
4. Baban T. O. (2017)Obghruntuvannja efektyvnosti kooperaciji siljsjkoghospodarsjkykh pidpryjemstv dlja eksportu zerna jachmenju [Rationale for the effectiveness of cooperation of agricultural enterprises for the export of barley grain]. ScienceRise, no 7, pp. 19-23.
5. Balabanova L. V., MytrokhinaJu. P. (2011)Upravlinnja zbutovoju politykoju [Sales policy management]. Kyiv: Center for Educational Literature. (In Ukrainian).
6. MakhmudovKh. Z. (2008)Strateghija formuvannja popytu i stymuljuvannja zbutu na rynku prodovoljstva [Strategy of demand formation and sales promotion in the food market]. Agroworld, no.7, pp. 2628.
7. Sabluk P. T., Malik M. J., KovalenkoJu. S., Balanjuk I. F., Berezka L. I. (2003)Vnutrishnjoghospodarsjki orghanizacijno-ekonomichni mekhanizmy zabezpechennja prybutkovosti siljsjkoghospodarsjkykh pidpryjemstv [Internal organizational and economic mechanisms to ensure the profitability of agricultural enterprises]. Kyiv: IAE UAAN. (In Ukrainian).
