CC BY
21
УДК 631.115.1 (477.83)
Берез1вський П. С., д.е.н., професор1, Берез1вський Я. П., к.е.н.2® 1Лъвгвсъкий нацгональний аграрнийунгверситет, м. Дублями
2Львгвський нацгональнийунгверситет ветеринарно'гмедицини та бютехнологт ¡мет С. 3. Гжицъкого
ПЩСУМКОВ1 ОЦ1НКИ РОЗВИТКУ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ЛЬВ1ВСЬК01 ОБЛАСТ1У ПОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРЮД
На основ! проведеного анал1зурозвитку сглъсъкогосподарсъкого виробництва, техшчного забезпечення дано пгдсумковг оцгнкирозвитку фермерсъких господарств Лъвгвсъког област1упореформений пергод.
Ключое1 слова: фермерсъке господарство, пгдсумковг оцгнки, сглъсъкогосподарсъке виробництво, ресурсне забезпечення, пореформений пергод.
Постановка проблеми. Створення фермерських господарств повинно було забезпечити формування р1зноукладносп в аграрному сектор! економши, стимулювати формування приватного укладу. Перш1 фермерськ1 господарства в Укра!ш почали створюватися в 1990 р., як загальносоюзна тенденщя. Однак уже той факт, що з 27,5 тисяч фермерських господарств, створених у Радянському Союз1 станом на 1 липня, лише 12 було створено в Укра!ш, вказуе на те, що ця форма господарювання не сприймалася, насамперед, тодшшми владними структурами держави, а також на м1сцях.
За 1990 р. в Укра!ш було створено лише 82 фермерських господарства, ¿з них 46 (56,1%) - у Карпатському регюш, в тому числ1 36 одиниць у Льв1вськш \ 10 в 1вано-Франювськш областях. Отже, на фош Украши ч1тко вщр1зняеться актившсть двох захщних областей - Льв1всько! та 1вано-Франювсько!. Чим же зумовлена така актившсть в становленш та розвитку фермерських господарств саме тут. Очевидно, що слщ видшити сукупшсть причин, I не тшьки економ1чних.
Насамперед це кторичш традици. Саме в Галичиш менш тривалим було кнуванням тотал1тарного режиму вщповщно, колгоспно-радгоспного способу оргашзаци виробництва. Старш1 жител1 регюну ще пригадують часи, коли володши певною власшстю I мали у власност1 декшька "морпв поля". Саме цим визначався добробут колишшх "газд1в" та 1х сощальний статус на селг Таке почуття власност1 передавалося наступним поколшням, що й зумовило бшьшу сприйнятливкть м1сцевим населениям приватного господарювання та можливкть реал1зувати десятил1тш прагнення мати власну приватну землю.
Другу сукупшсть чинник1в започаткування I швидкого розвитку фермерства в Галичиш складають пол1тичш. Передуам це обрання демократичних рад, як1 першими в держав^ незважаючи на вщсутшсть вщповщного законодавства, прийняли курс на проведения аграрних
® Берез1вський П.С., Берез1вський Я.П., 2013
12
перетворень, насамперед земельно! реформи. При цьому ними започатковано шш1 способи приватизаци земл1 1 майна, передача земл1 сшьським радам. Це, з одного боку, сприяло започаткуванню тут фермерства, а, з шшого боку, ширшого розвитку, особливо тзшше (2000 р.), особистих господарств населения.
Третя груиа чинниюв - економ1чш. Основними з них стали вщмшност1 регюну, насамперед низький р1вень землезабезпеченост1 сшьських жител1в, пор1вняно др1бш розм1ри колективних I державних сшьськогосподарських пщприемств, безперспектившсть колективних форм господарювання в прськш та передпрськш мкцевост1, наростаюч1 тенденци до розукрупнення господарств та !х реформування.
Наступну групу складають сощальш чинники, як1 особливо проявилися в пор1вняно нижчш проти середньо! в Укра!ш матер1альнш защкавленост1 пращвниюв у колективних I державних сшьськогосподарських пщприемствах та в досить високому р1вш ведения особистих пщсобних господарств, що забезпечувало основну частку доход1в селянських Ымей.
Особливого розвитку процес становления фермерських господарств набув ¿з прийняттям Верховною Радою Украши Закону Украши "Про селянське (фермерське) господарство", введеного в дш вщповщною постановою вщ 20 грудня 1991 р., а також у процеа реал1заци Указу Президента Украши "Про невщкладш заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економжи" вщ 3 грудня 1999 р. На сьогодш д1яльшсть фермерських господарств регулюеться Законом Украши "Про фермерське господарство" вщ 19 червня 2003 р.
У пореформений перюд (2001-2011 рр.) основними способами формування фермерських господарств, розширення !х розм1р1в за площею сшьськогосподарських угщь були: 1) за рахунок розширення особистих селянських господарств ¿з набуттям статуту юридично! особи; 2) у результат! трансформацшних процеав др1бних фермерських I особистих селянських господарств на основ! асоцшованого членства у фермерсью господарства ринкового спрямування; 3) розширення землеволодшня фермерських господарств за рахунок оренди земл1 в особистих селянських господарств тощо. Сьогодш е необхщшсть зробити пщсумков1 оцшки розвитку фермерських господарств област1 I визначити шляхи 1х подальшого функцюнування, що й зумовило актуальшсть нашого дослщження.
Анашз останшх дослщжень 1 публжацш. Питания реформування аграрного сектору економ1ки, формування ефективних оргашзацшно-правових структур ринкового спрямування, у тому числ1 фермерських господарств, розвитку р1зноукладност1 та розробки мехашзм1в 1х реал1заци, анал1зу ефективност1 господарсько! д1яльност1 фермерських господарств та обгрунтування шлях1в 1х подальшого розвитку постшно перебували I перебувають у пол1 зору в1тчизняно! економ1чно! науки. Теоретичш, методолопчш, методичш та прикладш аспекта реформування АПК, формування нових оргашзацшно-правових форм господарювання в сшьському
13
господарств!, у тому числ1 й фермерських господарств, !х розвитку I формування оптимальних розм1р1в, кооперування I розвитку штегрованих формувань дослщжеш й опублжоваш в наукових працях в1тчизняних учених економ1ст1в-аграрник1в. Вагомий внесок у дослщження цих проблем внесли таю вчеш, як В. Я. Амбросов, В. Г. Андршчук, П. С. Берез1вський, В. X. Брус, Л. Б. Гнатищин, В. П. Горьовий, В. К. Збарський, В. В. Липчук, М. И. Малк, В. Я. Месель-Веселяк, О. М. Онищенко, П. Т. Саблук, М. Г. Шульський, В. В. Юрчишин та ш.
Водночас, в економ!чнш л1тератур1 вказуеться, що бшьшють дослщжень зосереджена на окремих питаниях економ1чного зростання фермерства без урахування сучасного етапу трансформацшних змш та регюнальних вщмшностей у створенш I функцюнуванш фермерських господарств. Недостатньо висв1тленими залишаються питания розвитку ново! I водночас специф1чно! форми пщприемництва на сел!, фермерських господарств, у напрям1 створення конкурентно-ринкового середовища та забезпечення формування середнього класу на сел1 [3, с. 4].
Очевидно, слщ також погодитись ¿з твердженням М. Г. Шульського про те, що немае не результативних форм господарювання, а ¿снують недосконал1 мехашзми забезпечення ефективного 1х функц1онування [5, с. 5]. 3 цього приводу В. П. Горьовий зауважуе, що останшми роками в Укра!н1 спостер1гаеться тенденц1я до спов1льнення темп1в приросту чисельност1 фермерських господарств, а в окремих регюнах - нав1ть до прямого 1х скорочення. Основними причинами цього е незадов1льна макроеконом1чна ситуащя в кра!н1, використання недостатньо обгрунтованих п1дход1в до орган1зац11 рац1ональних за розм1рами 1 спец1ал1зац1ею фермерських господарств стосовно м1сцевих умов виробництва, слабюсть кооперативного руку, в1дсутн1сть належно! державно! пщтримки та допомоги, диспаритет цш на промислову I с1льськогосподарську продукцш, нерозвинен1сть виробничо! та соц1ально! шфраструктури. Фермерськ1 господарства слабо ¿нтегрован1 в загальну систему АПК [2, с. 5-6]. 3 щею думкою, очевидно, слщ погодитись I взяти до уваги в наукових досл1дженнях.
Проведен! нами рашше досл1дження формування та розвитку фермерських господарств у Льв1вськш област1 теж засв1дчують, що вивчення розм1ру 1 спец1ал1зац11 фермерських господарств ще раз п1дтверджуе необх1дн1сть урахування особливостей кожно! зони, в якш вони знаходяться, адже це значною м1рою визначатиме 1х ресурсозабезпечен1сть, р1вень господарювання та особливост1 агросерв1сного обслуговування [1, с. 138]. Стосовно цього, створення належно! ресурсно! бази та узгодженост! ! збалансованост! !! окремих елемешчв е особливо важливим для фермерського господарства, адже саме з цього, зокрема з обмежених можливостей розширення земельних над!л!в та придбання техн!чних засоб!в, фермер виходить при формуванш свое! виробничо! програми. 3 шшого боку, виробнича програма фермерського господарства повинна бути такою, щоб сприяти в!дтворенню господарства! нарощуванню ресурсного потенц!алу [1, с. 142].
14
Звщси, проведен! науков1 дослщження вченими-економктами е грунтовними, але все-таки кнуе необхщшсть у регюнальному аспект! дослщжувати I давати оцшку оргашзацшно-економ1чним трансформащям у розвитку фермерських господарств, обгрунтовувати шляхи 1х подальшого розвитку.
Мета статть Метою дослщження е на основ! анал1зу дати пщсумков1 оцшки розвитку фермерських господарств Льв1всько! област1 у пореформений перюд.
Виклад основного матер1алу. Кшькють фермерських господарств у Льв1вськш област1 в пореформений перюд мае незначну загальну тенденцш до 1х зменшення (з 1164 одиниць на початок 2001 р. до 945 одиниць на початок 2012 р. або на 18,8%). Водночас, площа сшьськогосподарських угщь, що знаходяться в користуванш фермерських господарств, за цей перюд збшьшилась на 5,5%, ршл1 вщповщно на 15,8% (табл. 1). Ц1 процеси позитивно вплинули на збшьшення розм1р1в фермерських господарств за площею с1льськогосподарських уг1дь I р1лл1 в розрахунку на одне господарство. Зокрема, якщо на одне фермерське господарство в област1 на початок 2001 р. припадало 45 га сшьськогосподарських угщь I 37 га ршл1, то на початок 2012 р. щ розм1ри в1дпов1дно становили 58 I 53 га або збшьшились на 28,9% I 43,2%.
Таблиця 1
Кшьккть фермерських господарств та ¥х розм1ри за площею
земельних уг1дь у Льв1вськ1й област1 (на початок року)*
Показ ник 2001 р. 2006 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2012 р. до 2001 р., %
Кшьшсть фермерських господарств, од. 1164 1194 1082 1033 956 945 81,2
Площа сшьськогосподарських упдь, га 52136 54112 66085 61547 52066 55012 105,5
у тому числ1 р1лл1, га 42981 47421 60288 56474 47450 49766 115,8
Припадае на одне фермерське господарство, га: сшьськогосподарських упдь
45 45 61 60 55 58 128,9
ршл1 37 39 56 55 50 53 143,2
*Джерело: складено за даними [4, с. 11, 23, 25].
Наймов1ршше, що надал1 чисельшсть фермерських господарств збшьшуватиметься за рахунок розширення розм1р1в особистих селянських господарств \ перетворення 1х в пщприемницью структури, адже окрем1 Ым'! вже тепер обробляють 2-3 га земл1, утримують 3 \ бшьше кор1в, 5-10 гол1в свиней. Процеси становления фермерських господарств \ формування фермерського субукладу характерн1 не тшьки зростанням к1лькост1 господарств, а й нарощуванням ресурсного потенц1алу, стаб1л1зац1ею виробничих параметр1в, зростанням обсяг1в виробництва I реал1зацп продукц11, зм1цненням 1х фшансового стану. Ц1 показники значною м1рою залежать в1д
15
розм1ру господарства, головним чином площ1 його землекористування. Розм1ри господарства, з одного боку, - важливий чинник ефективност! господарювання, а з шшого, - результат його д1яльностг Вони формуються у такий споаб, щоб забезиечити рацюнальшше використання системи машин, иовну зайнятють трудових ресурЫв ам'! фермера впродовж року та гарантувати найбшьшу вщдачу на одиницю вкладеного кашталу. Фермер кр1м того повинен мати вигоду вщ застосування сучасних технологш ¿, головне, одержати найбшьшу суму прибутку. Тому з'ясування розм1р1в фермерських господарств, !х вар!аци, можливостей та наслщюв розширення мае винятково важливе значения для оцшки перспективное™ розвитку фермерства.
На сьогодшшнш день розм1ри фермерських господарств ще достатньо не обгрунтоваш, тому вони змшюватимуться, причому за умови широкого розповсюдження ще! форми господарювання можна оч1кувати, що середш розм1ри господарств в облает! суттево зменшуватимуться за рахунок новостворюваних др1бних господарств, оскшьки останш формуватимуться переважно шляхом розширення особистих селянських господарств.
Розм1ри фермерських господарств ткно пов'язаш з !х спец1ал1зац1ею, оск1льки, з одного боку, виходячи з наявно! площ1 землекористування, це необх1дно для найефектившшого використання земл1, вкладеного катталу \ трудових ресурс1в с1м'1, а з ¿ншого боку, сформована спещал1защя виробництва I зд1йснен1 задля цього в1дпов1дн1 ¿нвестиц11 змушують фермера приймати р1шення з розширення чи обмеження земельних уг1дь, залучення наймано! робочо! сили. Залежно в1д типу спещал1зацп та природно-кл1матичних умов кожне господарство потребуватиме р1зних земельних над!л1в для свого ефективного ведения.
Б1льш1сть фермерських господарств Льв1всько! област1 займаеться виробництвом зерна, овоч1в, картопл1, м'ясо-молочним скотарством, свинарством, птах1вництвом. Спостер1гаеться ч1тка тенденщя до нарощування обсяг1в виробництва продукци тваринництва у фермерських господарствах (табл. 2).
Валова продукц1я с1льського господарства (у постшних ц1нах 2010 р.) у фермерських господарствах област1 у 2011 р. пор1вняно з 2000 р. збшьшилась у 17,9 раза, вщповщно продукц1! рослинництва у 7,5 раза, а продукщя тваринництва - у 75,3 раза. У структур! валово! продукци фермерських господарств питома вага продукци тваринництва збшьшилась з 15,4% у 2000 р. до 64,5% у 2011 р., а продукци рослинництва - вщповщно зменшилась з 84,6% до 35,5%. Питома вага валово! продукци фермерських господарств у загальному обсяз! виробництва уах категорш господарств збшьшилась з 1,1% у 2000 р. до 6,3% у 2011 р.
Виробництво основних вид!в продукц!! тваринництва у фермерських господарствах Льв!всько! облает! за 2000-2011 рр. мае загальну тенденц!ю до збшьшення (табл. 3). Зокрема, у 2011 р. вирощено худоби ! птиц! у 94,1 раза бшьше н!ж у 2000 р., вщповщно м'яса (реал!зац!я худоби ! птиц! на забш) у жив!й ваз! у 82,3 раза, молока вироблено за цей пер!од на 14,1% бшьше, а яець -
16
у 69,0 рази. Вщповщно питома вага виробництва основних вид1в продукцп твариииицтва у фермерських господарствах област1 у загальиому обсяз1 виробництва ус1х категорш господарств теж мае загальну тенденцш до збшьшення (табл. 4). Питома вага вирощено! худоби I птищ у фермерських господарствах област1 у загальному обсяз1 виробництва уах категорш господарств збшьшилась з 0,4% у 2000 р. до 22,8% у 2011 р., вщповщно м'яса (реал1защя худоби 1 птищ на забш) у живш ваз1 з 0,5% до 22,6%, молока - з 0,4% до 0,7%, яець ус1х вид1в - з 0,1% до 2,8%. У 2011 р. фермерськими господарствами вироблено 8,3% вовни вщ загального обсягу виробництва в уах категор1ях господарств области
Таблиця 2
Валова продукщя сшьського господарства у фермерських господарствах _Льв1всько1 обласН (у пост1йних щнах 2010 року), млн грн*_
Показ ник 2000 р. 2005 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2011 р. до 2000 р., %
Валова продукщя сшьського господарства -всього 29,3 148,0 467,9 469,5 502,2 525,7 У 17,9 раза
у т.ч.: рослинництва 24,8 94,4 181,8 170,1 166,9 186,7 у 7,5 раза
тваринництва 4,5 53,6 286,1 299,4 335,3 339,0 у 75,3 раза
Структура валово! продукцп фермерських господарств, %: рослинництво 84,6 63,8 38,9 36,2 33,2 35,5 -49,1
тваринництво 15,4 36,2 61,1 63,8 66,8 64,5 +49,1
Питома вага валово! продукцИ фермерських господарств у загальному обсяз1 виробництва уах категор1й господарств, % 1,1 2,1 6,2 6,1 6,8 6,3 +5,2
*Джерело: складено за даними [4, с. 12].
Таблиця 3
Внробннцтво основних вид1в продукщ! тваринництва у
Показ ник 2000 р. 2005 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2011 р. до 2000 р., %
Виробництво худоби 1 птищ 368 6310 30368 30915 33745 34615 У 94,1 раза
М'ясо (реал1защя худоби { птищ на забш) у живш ваз1 458 5104 29126 39765 33683 37675 У 82,3 раза
Молоко 4045 3394 3848 3732 3776 4614 114,1
Яйця уах вид1в, тис. шт. 220 5526 12761 17200 23833 15181 у 69,0 рази
Вовна, ц - - - - 0,6 0,9 X
*Джерело: складено за даними [4, с. 13].
17
Погол1в'я худоби у фермерських господарствах облает! теж мае загальну тенденцш до збшьшення (табл. 5). Зокрема, погол1в'я велико1 рогато! худоби у фермерських господарствах облает! на початок 2012 р. збшьшилась пор!вняно з початком 2001 р. на 25,2%, кор!в - вщповщно на 17,9%, свиней - у 10,7 раза, овець та юз - у 14,4 раза, коней - зменшилось у 3,0 рази. У розрахунку на одне господарство утримуеться досить мале погол!в'я ус!х вид!в худоби, хоча прослщковуеться в динам!ц! тенденц!я до його зб!льшення.
Таблиця 4
Питома вага виробництва основних вид1в продукцй' тваринництва у
фермерських господарствах у загальному обсяз1 виробництва _ус1х категорш господарств Льв1всько1 облает^ %* _
Показник 2000 р. 2005 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р.
Вирощування худоби
1 ПТИЦ1 0,4 5,0 20,4 20,9 22,4 22,8
М'ясо (реал1защя худоби 1 птищ на забш) у живш ваз1 0,5 4,1 18,9 19,1 20,4 22,6
Молоко 0,4 0,4 0,5 0,5 0,6 0,7
Яйця ус1х вид1в 0,1 1,0 2,3 3,0 4,1 2,8
Вовна - - - - 8,3 8,3
*Джерело: [4, с. 13].
Таблиця 5
Погол1в'я худоби у фермерських господарствах Льв1всько*1 обласп _ (на початок року), гол.* ___
Показник 2001 р. 2006 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2012 р. до 2001 р., %
Велика рогата худоба 5889 6138 7136 6902 6662 7371 125,2
у т.ч. корови 2388 2191 2506 2864 2777 2815 117,9
Свиш 1706 2815 19904 23799 22783 18231 у 10,7 раза
В1вщ та кози 76 148 494 843 884 1092 у 14,4 раза
Кош 642 368 191 160 164 142 22,1
Припадае на одне господарство: велико! рогато! худоби 5,1 5,1 6,6 6,7 7,0 7,8 152,9
кор1в 2,1 1,8 2,3 2,8 2,9 3,0 142,9
свиней 1,5 2,4 18,4 23,0 23,8 19,3 у 12,9 раза
овець та шз 0,07 0,12 0,46 0,82 0,92 1,16 у 16,6 раза
коней 0,6 0,3 0,2 0,2 0,2 0,2 33,3
*Джерело: розрахоеано за даними [4, с. 11].
Що стосуеться розвитку рослинницьких галузей у фермерських господарствах облает!, то слщ в!дзначити, що в структур! поавних площ у 2011 р., 68,4% займали зернов! ! зернобобов! культури ! 14,6% кормов! культури. Ц! тенденц!! п!дтверджуе ! динамжа пос!вних площ с!льськогосподарських культур, а також валов! збори. Урожайн!сть сшьськогосподарських культур у фермерських господарствах облает! за 2000-
18
2011 рр. загалом мае тенденщю до зростання, але слщ вщзначити, що все-таки вона залишаеться низькою за вс1ма сшьськогосподарськими культурами.
Використаиия наймаио! пращ е одним ¿з найбшьш дискусшних питань у практищ оргашзаци фермерських господарств, адже багато прихильниюв колгоспно-радгоспно! системи I консервативш сили пов'язують найм робочо! сили з катталютичним виробництвом I експлуатащею селян. I все-таки, основний обсяг роб1т у фермерському господарств! виконуеться переважно фермером I членами його Ым'!, однак у найнапружешш1 перюди залучаеться I наймана робоча сила. Характерною тенденщею в останш роки е зменшення чисельност1 постшних пращвниюв у середньому на одне господарство при зростанш чисельност1 найманих пращвниюв. У 2011 р. з 2,4 ос1б пращвниюв з розрахунку на одне фермерське господарство област1 тшьки 0,8 ос1б були працюючими членами фермерського господарства, ус1 решта - наймаш пращвники або залучеш на сезонну роботу. Забезпечешсть фермерських господарств област1 техшчними засобами е вкрай м1зерна I не дозволяе виконувати т1 роботи, яю потребують мехашзаци. Р1вень загального забезпечення енергетичними потужностями з розрахунку на одне господарство збшьшився з 176,2 к.с. на початок 2001 р. до 207,4 к.с. на початок 2012 р. або на 17,7%. Але все-таки щ даш засвщчують, що фермерсью господарства област1 не дуже добре забезпечеш енергетичними потужностями. Зокрема, на 100 фермерських господарств област1 на початок 2012 р. припадало 90 трактор1в, 47 причетв, 30 зернозбиральних комбайшв, 34 плуги, 34 авалки, проти 91, 40, 25, 40 I 34 одиниць вщповщно на початок 2001 р.
Звщси, у фермерських господарствах енергозабезпечешсть виробництва повинна бути вищою пор1вняно з господарствами колективних форм оргашзаци пращ. Тобто, потр1бно виходити з того, що кожне фермерське господарство, зважаючи на великий обсяг роб1т, необхщшсть !х оперативного виконання, зростаюч1 обсяги реал1заци продукцп, комерцшну д1яльшсть та психологш фермера як власника засоб1в виробництва, повинно мати хоча б один трактор. У цшому, проведений анал1з ресурсозабезпеченост1 фермерських господарств показуе, що формування !х ресурсного потенщалу проводиться стихшно, без урахування наявних можливостей, передус1м ресурЫв пращ.
Висновки. Пщсумков1 ощнки розвитку фермерських господарств Льв1всько! област1 у пореформений перюд засвщчують, що дана форма господарювання займае в аграрному сектор! вагоме мкце I прогресивно розвиваеться. Збшьшуються розм1ри господарств за площею земл1, штенсивно нарощуеться виробництво продукцп, особливо тваринництва. Фермерсью господарства на вщмшу вщ особистих селянських господарств мають вищий р1вень товарное^, не е суто трудовими, що передбачае I найм робочо! сили, а також е основним мкцем пращ та основним джерелом доходу фермера. Перспективним напрямом !х розвитку е формування ращональних розм1р1в за площею земл1 шляхом оренди земельних дшянок. Важливим е створення надежно! ресурсно! бази та узгодженост11 збалансованост1 И окремих елемешгв, адже саме з цього, зокрема з обмежених можливостей розширення земельних
19
надшв i придбання техшчних засоб1в, фермер виходить у формуванш свое! виробничо! программ.
Л1тература
1. Берез1вський П. С. Формування та розвиток фермерських господарств / П. C. Берез1вський, Я. П. Берез1вський // Аграрна пол1тика в умовах ринково! трансформаци економжи агропромиелового комплексу: колективна монограф ¿я / за заг. ред. П. С. Берез1вського. - Льв1в : Льв1вський держ. аграр. ун-т, 2006. -С. 122-143.
2. Горьовий В. П. Фермерство Украши: теор1я, методолопя, практика : монограф1я / В. П. Горьовий. - К. : ННЦIAE, 2007. - 540 с.
3. ЛипчукВ. В. Фермерсью господарства: стан, проблеми та стратег11 розвитку / В. В. Липчук, Л. Б. Гнатишин, О. М. Кордоба. - Льв1в, 2010. - 236 с.
4. Фермерсью господарства Льв1вщини: стат. зб. - Льв1в : Головне управлшня статистики у Льв1вськш облает^ 2012. - 114 с.
5. Шульський М. Г. Фермерство: проблеми становления i розвитку : монограф1я / М. Г. Шульський. - Льв1в, 2004. - 392 с.
Summary Berezivskiy P.S. Berezivskiy Ya. P. 2 1Lviv National Agrarian University 2Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z. Hzhytskyi THE FINAL RESULTS OF FARM DEVELOPMENT IN LVIV REGION IN POST - REFORM PERIOD.
Based on the conducted analysis of the development of agricultural production and technical support the final evaluation of farm development in Lviv region in post-reform period have been presented.
Key words: farm, final evaluation, agricultural production, resources support, post-reform period.
Рецензент - к.е.н., доцент Гримак О.Я.
20
